- Головуючий суддя (ВАКС): Ногачевський В.В.
Справа № 991/2448/21
Провадження № 1-кс/991/2493/21
УХВАЛА
13 квітня 2021 рокумісто Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
детектива ОСОБА_3,
підозрюваного ОСОБА_4
його захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6,
розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8, про арешт майна у кримінальному провадженні №52021000000000016 від 14.01.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 Кримінального кодексу України.
(1)Короткий виклад змісту поданого клопотання
08.04.2021 Вищим антикорупційним судом отримано зазначене клопотання про арешт майна.
Мотивуючи своє клопотання, детектив зазначає про таке.
Національне антикорупційне бюро України (далі НАБУ) здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52021000000000016 від 14.01.2021 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369 Кримінального кодексу України (далі КК України). Розслідування здійснюється за фактом надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище.
06.04.2021 було проведено невідкладний обшук (до постановлення ухвали слідчим суддею) у квартирі за місцем проживання ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 ). Невідкладність такого обшуку, як вказано у клопотанні, була зумовлена наявністю достатніх підстав вважати, що ОСОБА_4 може бути знищене майно: предмет неправомірної вигоди, комп`ютерну техніку, засоби мобільного зв`язку, пристрої для зберігання даних (жорсткі диски, флеш накопичувачі тощо), що використовувались для реалізації злочинного умислу, інші предмети та документи, що можуть мати значення для встановлення істини у кримінальному провадженні.
В ході обшуку вилучено грошові кошти в сумі 20 тис. доларів США, мобільний телефон Xiaomi Mi9 в картонній коробці, чоловічу куртку, папку зеленого кольору, договір про надання правової допомоги від 21.12.2020, укладений між ОСОБА_4 та ТДВ «СК «АКС КЕПІТАЛ» на 3 арк.
У клопотанні також зазначено, що в органу досудового розслідування є достатньо підстав вважати, що грошові кошти у розмірі 20 тис. доларів США, що вилучені в квартирі ОСОБА_4, були одержані внаслідок вчинення злочину та підлягатимуть спеціальній конфіскації. Ці кошти були раніше передані ОСОБА_9 . ОСОБА_4 як частина неправомірної вигоди (загальна сума 100000 доларів США) для судді Окружного адміністративного суду міста Києва (далі ОАСК) ОСОБА_10 .
Крім того, з використанням мобільного телефона Xiaomi Mi9 та мобільних застосунків, встановлених у ньому, відбувалося спілкування між ОСОБА_4, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та іншими особами з приводу надання неправомірної вигоди суддям ОАСК. Договір про надання правової допомоги від 21.12.2020, укладений між ОСОБА_4 та ТДВ«СК «АКС КЕПІТАЛ», свідчить про наявність договірних відносин між вказаними особами. Тобто такі речі та документи є речовими доказами у цьому кримінальному провадженні.
Таким чином, детектив просить накласти арешт на зазначене вище майно, що належить ОСОБА_4 з метою забезпечення збереження речових доказів, а також спеціальної конфіскації коштів.
Детектив також зазначає на необхідність проведення розгляду клопотання у закритому судовому засіданні, а також не розголошувати під час оприлюднення рішення відомості, які містяться у фабулі кримінального провадження, прізвища особи підозрюваного, а також інформацію, що міститься у додатках до клопотання.
(2) Щодо гласності та відкритості судового процесу
Особами, що подали клопотання, жодним чином не обґрунтовано необхідність проведення судового засідання у закритому режимі, у цій частині клопотання детективи не підтримали. Таким чином, розгляд необхідно проводити у відкритому засіданні.
(3) Позиції учасників провадження
У судовому засіданні детектив ОСОБА_3 підтримав доводи, що містяться у клопотанні, просив його задовольнити. Крім того, він просив долучити копії додаткових документів на підтвердження доводів, зазначених у клопотанні, в тому числі копію ухвали про обшук від 09.04.2021.
Підозрюваний та його захисники проти задоволення клопотання заперечували. Адвокат ОСОБА_5 вказав, що вилучений мобільний телефон містить відомості, що становлять адвокатську таємницю, пристрій необхідний ОСОБА_4 для здійснення адвокатської діяльності.
(4) Мотиви, з яких виходив слідчий суддя при вирішенні клопотання
У відповідності до підпункту 7 ч. 2 ст. 131 КПК арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження. Статтею 132 КПК встановлені загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження - вони не допускаються, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
-існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
-потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;
-може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Стаття 167 КПК визначає правовий статус тимчасово вилученого майна. Згідно з частиною першої цієї статті ним вважається фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони, серед іншого, підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди (ч.2 ст.167 КПК).
Тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час обшуку, огляду. Процесуальний закон також визначає спеціальні правила вилучення мобільних терміналів систем зв`язку (ч.2 ст.168 КПК).
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, зокрема, є доказом кримінального правопорушення або ж підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного.
Для збереження речових доказів арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно може бути речовим доказом, а для спеціальної конфіскації - на майно, зокрема, підозрюваного за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації (перші абзаци частин 3 та 4 ст.170 КПК).
Згідно з приписами ч.10 ст.170 КПК арешт може бути накладений на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді визначено необхідність арешту майна.
Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч.1 ст.173 КПК). До таких ризиків вказаний абзац відносить можливість приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна.
До того ж, за змістом ч.2 ст.173 КПК при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, серед іншого:
-правову підставу для арешту майна;
-можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні;
-можливість спеціальної конфіскації майна;
-розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
-наслідки арешту майна для, зокрема, підозрюваного, третіх осіб;
Отже, з аналізу зазначених у попередніх абзацах норм КПК вбачається, що арешт майна можливо застосувати якщо:
1)існує обґрунтована підозра щодо вчинення злочину такої тяжкості, що дозволяє застосування арешту майна;
2)майно, на яке накладається арешт, перебуває у власності осіб, щодо майна яких його дозволено накладати;
3)мобільний телефон, договір про надання правової допомоги та грошові кошти є тими видами майна, на які може бути накладено арешт;
4)це майно є речовим доказом та/чи воно може підлягати спеціальній конфіскації;
5)буде досягнуто завдань, для виконання яких слідчий чи прокурор звертається із клопотанням;
6)наслідки арешту майна для осіб, чиї права обмежуються, будуть розумними та співрозмірними із завданнями цього кримінального провадження.
У процесі вирішення вказаних питань, слідчий суддя робить наступні висновки щодо кожного з них.
(4.1) Детективом доведено існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину такої тяжкості, що дозволяє застосування арешту майна
З матеріалів клопотання вбачається, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52021000000000016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України проводиться за фактом можливого надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище за вчинення службовою особою в інтересах третьої особи дій з використанням наданої влади, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
07.04.2021 ОСОБА_4 та ОСОБА_12, кожному окремо, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України.
Згідно з приміткою до ст. 364-1 КК України у статті 369 цього Кодексу під неправомірною вигодою слід розуміти грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які пропонують, обіцяють, надають або одержують без законних на те підстав.
Відповідно до п. 2 примітки до ст. 368 КК України службовими особами, які займають відповідальне становище, у статті 369 цього Кодексу є, зокрема, судді.
Кримінальне правопорушення визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку кримінального правопорушення, домовилися про спільне його вчинення (ч. 2 ст. 28 КК України).
Шляхом сукупного аналізу документів, які додані до клопотання, та з урахуванням пояснень сторін, слідчий суддя робить висновок, що могло бути вчинене кримінальне правопорушення, про яке зазначається у клопотанні.
Такий висновок ґрунтується на підставі сукупності досліджених у судовому засіданні документів, зокрема: копії заяви ОСОБА_9 від 14.01.2021 та копії протоколу допиту його як свідка від 06.04.2021; копії документів в адміністративній справі № 640/32334/20; копії протоколу огляду від 05.04.2021; копії протоколів огляду та вручення грошових коштів від 25.03.2021 та 05.04.2021; копії протоколу огляду речей від 07.04.2021; копії протоколів обшуку від 06.04.2021 та 07.04.2021; копії матеріалів за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а саме копії відповідних протоколів від 22.03.2021, 23.03.2021, 29.03.2021, 02.04.2021; копії інших матеріалів кримінального провадження в їх сукупності.
Таким чином, описані вище обставини дають можливість зробити висновок, що наразі існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України. Воно носить такий ступінь тяжкості, що дає слідчому судді підстави для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту.
Необхідно також зауважити, що на цьому етапі досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, наявність складу злочину, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення та ступінь її вини.
(4.2) Майно, на яке накладається арешт, перебуває у власності осіб, щодо майна яких його дозволено накладати.
Детектив у своєму клопотанні зазначає дві правові підстави для накладення арешту: збереження речових доказів та необхідність забезпечення спеціальної конфіскації майна.
Арешт у першому випадку може накладатися на майно будь-якої фізичної чи юридичної особи, у другому - на майно, серед інших, підозрюваного.
Майно, на яке просить накласти арешт детектив, було вилучене у квартирі, що на праві власності належить ОСОБА_4 (відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що доданий до клопотання). Під час вирішення клопотання про арешт сторона захисту не заперечувала належність вказаного майна саме ОСОБА_4 .
Таким чином, оскільки мобільний телефон, грошові кошти та договір про надання правової допомоги було знайдено у квартирі, що на праві власності належить ОСОБА_4, який не заперечував належність майна йому, у слідчого судді є достатні підстави вважати, що вказане майно належить саме ОСОБА_4 . Останній, відповідно до статті 42 КПК та долученої до клопотання копії повідомлення про підозру від 07.04.2021, має статус підозрюваного.
(4.3) Мобільний телефон, договір про надання правової допомоги та грошові кошти є тими видами майна, на які може бути накладено арешт.
Детектив за погодженням із прокурором у своєму клопотанні просять накласти арешт на мобільний телефон, грошові кошти та договір про надання правової допомоги. На них, в силу вимог ч.10 ст.170 КПК, може бути накладено арешт.
(4.4) Арешт на майно необхідно накласти з метою забезпечення збереження речових доказів, а також можливої спеціальної конфіскації.
Мобільний телефон, грошові кошти, договір про надання правової допомоги відповідають ознакам речового доказу. Крім того, грошові кошти можуть підлягати спеціальній конфіскації.
1. Відповідно до п.1 ч. 2 ст.170 КПК арешт на майно може бути накладено з метою збереження речових доказів. У цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК.
Відповідно до частини першої зазначеної статті речовими доказами, зокрема, є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті (ч.2 ст.98 КПК).
Так, 07.04.2021 постановою детектива НАБУ вказані грошові кошти, мобільний телефон, договір визнано речовими доказом.
У матеріалах клопотання міститься протокол огляду речей від 05.04.2021, об`єктом огляду був мобільний телефон Xiaomi Redmi 6A, на якому виявлено листування між ОСОБА_4 та ОСОБА_9 у застосунку Telegram.
Крім того, у судовому засіданні детективом було надано копію протоколу огляду речей від 07.04.2021, об`єктом огляду був мобільний телефон, що належить ОСОБА_12 . Під час огляду було встановлено наявність листування та телефонних дзвінків між ОСОБА_12 та абонентом « ОСОБА_13 ». Із змісту поданого протоколу вбачається, що листування мало місце стосовно вирішення адміністративної справи, також згадується прізвище судді «Балась» та номер « НОМЕР_1 ».
На переконання слідчого судді, інформація, що міститься у мобільному телефоні, може мати суттєве значення для встановлення обставин кримінального провадження, що розслідується (кола осіб, які можуть бути причетні до вчинення злочинів, дані про номери мобільних телефонів, використані під час вчинення злочину, зв`язки між особами, причетними до вчинення злочину тощо). Як встановлено, уся комунікація між зазначеними особами відбувалась із застосуванням мобільного зв`язку, шляхом листування у месенджерах. Інформація, що міститься у пристрої, що належить ОСОБА_4, може стати в нагоді при встановлені ключових ознак вчиненого кримінального правопорушення, а також може бути використана у процесі здійснення експертного дослідження, тому відповідає критеріям речового доказу.
Грошові кошти, вилучені у ході обшуку, є грошами, які набуті кримінально протиправним шляхом. Саме ці кошти відповідно до протоколів вручення грошових коштів та несправжніх імітаційних засобів надавались ОСОБА_9 для ОСОБА_4 для вирішення адміністративної справи в ОАСК.
Зазначений вище договір про надання правової допомоги має доказове значення у провадженні, адже на підставі останнього ОСОБА_4 здійснював представництво ТДВ «СК «АКС КЕПІТАЛ» у вказаній адміністративній справі, що слухалась суддею ОСОБА_10, а тому є речовим доказом.
Таким чином, мобільний телефон, грошові кошти та договір про надання правової допомоги відповідають критеріям речового доказу, що визначені у ст.98КПК. Отже, на них необхідно накласти арешт з метою забезпечення збереження речового доказу.
2. Крім цього, арешт на вказані вище грошові кошти необхідно накласти також з метою забезпечення можливої спеціальної конфіскації.
Спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, зокрема, за умови вчинення умисного злочину, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі (ч.1 ст. 96-1 КК України).
Відповідно до п.3 ч.1 ст.96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, серед іншого, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення чи були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави.
Із клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається, що кримінальне провадження здійснюється за підозрою, зокрема, ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України.
Санкція за ч.3 ст. 369 КК України передбачає основне покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років. Вказаний злочин є умисним.
Оскільки грошові кошти, які були вилучені у ході проведення обшуку у квартирі, у якій мешкає ОСОБА_4, були одержані останнім внаслідок вчинення вірогідного кримінального правопорушення, були предметом кримінально протиправних дій (виступали у якості можливої неправомірної вигоди), вони підлягають арешту з метою забезпечення спеціальної конфіскації.
(4.5) Завдяки арешту буде досягнуто завдань, для виконання яких детектив звертається із клопотанням.
Завданнями арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
У випадку ненакладення арешту на майно слідчий суддя вважає обґрунтованою можливість знищення, приховування чи псування майна. Зокрема, у випадку повернення власнику мобільного телефона існують обґрунтовані ризики видалення листування, іншої інформації, що може міститися на ньому та має вагоме значення для встановлення обставин у цьому кримінальному провадженні, його приховування або знищення. Крім того, слідчий суддя вважає цілком реальною можливість знищення, приховування договору про надання правової допомоги. Імовірними є й дії, направлені на знищення, приховування грошових коштів, які надавались ОСОБА_4 за вирішення адміністративної справи. Такі ризики є реальними та випливають насамперед із можливої особистої зацікавленості ОСОБА_4, як підозрюваного, у результатах кримінального провадження.
(4.6) Наслідки арешту майна для осіб, чиї права обмежуються, будуть розумними та співрозмірними із завданнями цього кримінального провадження.
Критерії розумності та співрозмірності є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді. При цьому, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. Обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є їй пропорційними. Водночас, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.
КПК у частині четвертій статті 173 визначає, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
При цьому, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч.11 ст.170 КПК).
На думку слідчого судді, накладення арешту на мобільний телефон, грошові кошти та договір про надання правової допомоги є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження. При цьому суд враховує, серед іншого, суспільну небезпеку можливого кримінального правопорушення, його специфіку, тяжкість.
У ході розгляду клопотання слідчим суддею не встановлено негативних наслідків арешту майна для третіх осіб. Щодо наслідків арешту для власника майна варто вказати таке. Так, дійсно, із матеріалів клопотання вбачається, що ОСОБА_4 є адвокатом. Відтак, можна припускати, що у мобільному телефоні містилася певна професійна інформація, що захищається законом. Разом з цим, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні вказаного вище корупційного злочину, використовував телефон як засіб спілкування з особами, що досить вірогідно можуть бути також причетні до певних кримінально протиправних дій. До того ж, арешт мобільного телефона не призведе до надмірних негативних наслідків. Вказаний телефон не є надзвичайно коштовним майном, інформацію, що міститься у пристрої, в тому числі контакти, можна скопіювати або ж відновити з так званого хмарного сховища. Слідчий суддя не вбачає негативних наслідків для підозрюваного та інших осіб у випадку арешту договору про надання правової допомоги та грошових коштів.
З урахуванням зазначеного, слідчий суддя переконаний, що накладення арешту у цьому випадку є пропорційним та співрозмірним завданням кримінального провадження та переслідує легітимну мету.
Також слідчий суддя вважає обґрунтованим застосувати заборону користування та розпорядження майном, зважаючи на встановлені ризики знищення, приховування, псування майна, яке є речовими доказами.
Накладення арешту на майно не є припиненням або позбавленням права власності на нього. Такий захід є лише тимчасовим обмеженням права власності. При цьому, такі обмеження власності на майно не перешкоджають здійсненню звичайної господарської діяльності.
На підставі викладеного, слідчий суддя постановив:
1)клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7, погодженого прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8, про арешт майна задовольнити.
2)накласти арешт (у виді позбавлення права на користування, розпорядження та відчуження) на вилучені 06.04.2021 під час обшуку у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 :мобільний телефонXiaomiMi9IMEI1 НОМЕР_2,ІМЕІ 2 НОМЕР_3 в картоннійкоробці,договір пронадання правовоїдопомоги від21.12.2020,укладений між ОСОБА_4 та ТДВ«СК «АКСКЕПІТАЛ» на3арк., грошові кошти в сумі 20000 доларів США купюрами по 100 доларів (200 купюр), а саме:
PL24658877CPL24658822CPL24658842CPL24658853CPL24658820CPL24658878CPL24658823CPL24658841CPL24658854CPL24658819CPL24658879CPL24658830CPL24658840CPL24658855CPL24658818CPL24658890CPL24658829CPL24658839CPL24658865CPL24658817CPL24658889CPL24658828CPL24658838CPL24658864CPL24658816CPL24658888CPL24658827CPL24658837CPL24658863CPL24658815CPL24658887CPL24658826CPL24658836CPL24658862CPL24658814CPL24658886CPL24658825CPL24658835CPL24658861CPL24658813CPL24658885CPL24658824CPL24658834CPL24658860CPL24658812CPL24658884CPL24658831CPL24658833CPL24658859CPL24658811CPL24658900CPL24658801CPL24658852CPL24658872CPL24658810CPL24658899CPL24658809CPL24658851CPL24658871CPL24658873CPL24658898CPL24658808CPL24658850CPL24658870CPL24658874CPL24658897CPL24658807CPL24658849CPL24658869CPL24658875CPL24658896CPL24658806CPL24658848CPL24658868CPL24658876CPL24658895CPL24658805CPL24658847CPL24658867CPL24658883CPL24658894CPL24658804CPL24658846CPL24658866CPL24658882CPL24658893CPL24658803CPL24658845CPL24658858CPL24658881CPL24658892CPL24658802CPL24658844CPL24658857CPL24658880CPL24658891CPL24658832CPL24658843CPL24658856CPL24658821C
PD63427650APD63427660APD63427675APD63427700APD63427611APD63427649APD63427659APD63427674APD63427699APD63427619APD63427648APD63427658APD63427673APD63427698APD63427618APD63427647APD63427657APD63427672APD63427697APD63427617APD63427646APD63427656APD63427671APD63427696APD63427616APD63427645APD63427655APD63427680APD63427695APD63427615APD63427644APD63427654APD63427679APD63427694APD63427614APD63427643APD63427653APD63427678APD63427693APD63427613APD63427642APD63427652APD63427677APD63427692APD63427612APD63427641APD63427651APD63427676APD63427691APD63427620APD63427640APD63427670APD63427690APD63427630APD63427608APD63427639APD63427669APD63427689APD63427629APD63427607APD63427638APD63427668APD63427688APD63427628APD63427606APD63427637APD63427667APD63427687APD63427627APD63427605APD63427636APD63427666APD63427686APD63427626APD63427604APD63427635APD63427665APD63427685APD63427625APD63427603APD63427634APD63427664APD63427684APD63427624APD63427602APD63427633APD63427663APD63427683APD63427623APD63427601APD63427632APD63427662APD63427682APD63427622APD63427610APD63427631APD63427661APD63427681APD63427621ALF30359427F
3)майно, на яке накладений арешт, залишити на зберіганні в Національному антикорупційному бюро України.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.
Копію цієї ухвали вручити детективу та власнику майна негайно.
Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна у порядку, передбаченому частиною 1 статті 174 КПК.
На ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Апеляційна скарга подається до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення п`ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1