Документ № 96395854

Справа № 991/2536/21

Провадження 1-кс/991/2585/21

У Х В А Л А

Іменем України

15 квітня 2021 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мойсак С.М., за участю секретаря судового засідання Заплатинської К.В., прокурора Лемішко М.В., адвоката Лук`яненка О.Л., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката Лук`яненка Олександра Леонідовича про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 12017040000000531 від 06.03.2017,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката Лук`яненка О.Л. про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 12017040000000531 від 06.03.2017. У зазначеному клопотанні адвокат просив змінити ОСОБА_1 , підозрюваному у кримінальному провадженні № 12017040000000531 від 06.03.2017, запобіжний захід, застосований ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.02.2021, шляхом скасування обов`язку «не відлучатись із Дніпропетровської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду».

Клопотання обґрунтовується тим, що детективами Національного антикорупційного бюро Україниздійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12017040000000531 від 06.03.2017.

У межах вищевказаного кримінального провадження, за твердженням адвоката, ухвалою Вищого антикорупційного суду від 25.02.2021 у справі № 991/1340/21 до підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з визначенням застави у розмірі 52 210 000 грн. Крім цього, як зазначає адвокат, у випадку внесення застави на ОСОБА_1 покладено обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

-прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду;

-не відлучатися із Дніпропетровської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;

-повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

-утримуватися від спілкування з підозрюваними ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а також свідками ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ;

-здати на зберігання до Управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що мають право на виїзд з України та в`їзд до України.

Посилаючись на те, що обов`язок «не відлучатися із Дніпропетровської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду» перешкоджає підозрюваному ОСОБА_1 у реалізації його права на захист, а також не дозволяє підозрюваному отримувати необхідну медичну допомогу, у змісті клопотання захисник просив скасувати обов`язок «не відлучатись із Дніпропетровської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду».

Доводи сторони захисту.

Захисник Лук`яненко О.Л. у судовому засіданні клопотання підтримав в повному обсязі. Пояснення надав аналогічні викладеним у клопотанні. Додатково звернув увагу, що обов`язок, який сторона захисту просить скасувати підозрюваному ОСОБА_1 , перешкоджає останньому зустрічатись із своїми захисниками, а також не дає можливості своєчасно отримати медичну допомогу. Наголосив, що через відмову детектива у надані підозрюваному ОСОБА_1 дозволу на відлучення із Дніпропетровської області у нього з`явились ускладнення наявних захворювань через неналежну медичну допомогу. Зауважив, що член родини ОСОБА_1 - його батько, також має захворювання та потребує супроводу підозрюваного до клініки Феофанія, яка розташовано у м. Києві. Наголосив, що інші обов`язки, які продовжує виконувати підозрюваний ОСОБА_1 , здатні забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав доводи свого захисника та просив клопотання задовольнити.

Доводи сторони обвинувачення.

Прокурор Лемішко М.В. у судовому засіданні проти задоволення клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 заперечила. Наголосила, що відмова у задоволенні клопотання сторони захисту про надання дозволу про відлучення із Дніпропетровської області була обумовлена тим, що у клопотанні були відсутні будь-які відомості про конкретні дати, медична установа та необхідний період перебування у м. Києві. Звернула увагу, що у випадках, коли стороною захисту обґрунтовується необхідність відлучення з Дніпропетровської області, детектив та прокурор надають такий дозвіл. Зауважила, що захист підозрюваного ОСОБА_1 здійснює не один адвокат, а тому у випадку йог зайнятості в судових засіданнях, з підозрюваним може зустрітись інший захисник. Крім того, прокурор повідомила, що до підозрюваного не змогли застосувати один із покладених ухвалою слідчого судді обов`язок - носити електронний засіб контролю, через відсутність технічної можливості. Тому обмеження території пересування підозрюваного є єдиним на сьогодні ефективним засобом його контролю при наявному ризику переховування.

Оцінка та висновки слідчого судді.

Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши позицію учасників судового засідання, слідчий суддя керується наступним.

У судовому засіданні встановлено, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12017040000000531 від 06.03.2017, в якому 22.02.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КПК України.

22.02.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у розтраті чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.02.2021 у справі № 991/1340/21 (провадження № 1-кс/991/1369/21) до підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 22 квітня 2021 року включно; визначено заставу у розмірі 23000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 52 210 000 грн; у разі внесення застави на підозрюваного ОСОБА_1 покладено обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 КПК України, а саме:

-прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду;

-не відлучатися із Дніпропетровської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;

-повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

-утримуватися від спілкування з підозрюваними ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а також свідками ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ;

-здати на зберігання до Управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що мають право на виїзд з України та в`їзд до України;

-носити електронний засіб контролю.

У зв`язку із внесенням застави у розмірі, визначеному ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.02.2021, підозрюваного ОСОБА_1 звільнено з-під варти. Зважаючи на зазначене, на момент розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу підозрюваний ОСОБА_1 , відповідно до положень ч. 4 ст. 202 КПК України, вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Частиною 1 ст. 201 КПК України передбачено право підозрюваного, до якого застосовано запобіжний захід, або його захисника звернутися до суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

За змістом ст. 201 КПК України підставою для зміни запобіжного заходу є зокрема наявність нових обставин, які не розглядалися слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу: зміна обставин підозри, зменшення встановлених ризиків. Крім цього, при вирішенні питання про зміну запобіжного заходу, як і при вирішенні питання про його застосування, відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити й інші обставини.

Так, обґрунтовуючи необхідність зміни запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 шляхом скасування обов`язку «не відлучатись із Дніпропетровської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду», сторона захисту посилалась, зокрема на те, що вищевказаний обов`язок перешкоджає реалізації права підозрюваного ОСОБА_1 на захист. Зазначене твердження захисник як у судовому засіданні, так і у матеріалах клопотання пояснив тим, що Національне антикорупційне бюро України, Спеціалізована антикорупційна прокуратура, Вищий антикорупційний суд, які здійснюють досудове розслідування, процесуальне керівництво, а також судовий контроль у кримінальному провадженні № 12017040000000531 від 06.03.2017, територіально розміщенні у м. Києві. Крім цього, Адвокатське об`єднання «ВБ Партнерс», з яким у ОСОБА_1 укладений договір про надання правової допомоги від 22.02.2021, також здійснює свою адвокатську діяльність у м. Києві. Посилаючись на вищевикладене адвокат зауважив, що підозрюваний ОСОБА_1 потребує постійного відлучення до м. Києва для отримання правової допомоги, оскільки адвокати не мають можливості прибути до м. Дніпропетровськ з огляду на їх постійну зайнятість. В свою чергу, відсутність особистих систематичних зустрічей із захисниками, за твердженням адвоката, є порушенням гарантованого ст. 59 Конституції України права на захист підозрюваного.

Стаття 59 Конституції України проголошує право кожного на правову допомогу та вільний вибір захисника своїх прав, а ст. 63 Конституції України закріплює право на захист підозрюваного, обвинуваченого чи підсудного. При цьому, про необхідність забезпечення права на захист не тільки на стадії судового розгляду, а й на стадії досудового слідства, тією мірою, якою - недотримання таких вимог на самому початку може серйозно позначитися на справедливості судового розгляду, неодноразово наголошував Європейський суд з прав людини (ріш. у справі «Імбріоша проти Швейцарії», «Балицький проти України», «Шабельник проти України»).

Право на захист передбачає три окремі права: право захищати себе особисто, право використовувати допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, і право одержувати допомогу захисника безоплатно.

Як свідчать матеріали клопотання, ОСОБА_1 22.02.2021 укладено договір про надання правової допомоги із Адвокатським об`єднанням «ВБ Партнерс» (далі - Договір). Таким чином, право на захист підозрюваного ОСОБА_1 здійснюють захисники, вибрані підозрюваним на власний розсуд. При цьому, як свідчить зміст долученого до матеріалів клопотання Договору, відповідно до його умов, Адвокатське об`єднання має право залучати інших адвокатів для належного надання правової допомоги та виконання доручень Клієнта (п. 2.2.2. Договору). Зважаючи на викладене, слідчий суддя робить висновок, що у випадку неможливості адвокатів Адвокатського об`єднання, які здійснюють захист ОСОБА_1 , через їх зайнятість надати правову допомогу підозрюваному, Адвокатське об`єднання, з метою належного надання правової допомоги підозрюваному, не позбавлене можливості залучити іншого адвоката, що узгоджено із клієнтом.

Крім цього, оцінюючи аргументи сторони захисту, які полягають у тому, що обов`язок «не відлучатися із Дніпропетровської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду» перешкоджає підозрюваному ОСОБА_1 у реалізації його права на захист, слідчий суддя наголошує, що відносини, які виникли внаслідок укладення договору про надання правової допомоги не мають взаємного зв`язку з кримінально-процесуальними відносинами, які виникли щодо застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу, в тому числі додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України; останні в свою чергу, не залежать від перших. Сама специфіка запобіжного заходу обумовлюється виключно його природою і метою у кримінальному провадженні. Перебування захисників підозрюваного ОСОБА_1 за межами Дніпропетровської області, відповідно до положень ст.ст. 201, 178 КПК України, не спричиняє зміну запобіжного заходу, в тому числі шляхом скасування додаткових обов`язків. Оскільки в протилежному випадку, зважаючи на конституційне право кожної особи на вільний вибір захисника своїх прав, обов`язок не відлучатись з певної території, встановлений п. 2 ч. 5 ст. 194 КПК України, було б нівельовано шляхом укладання договору про надання правової допомоги із будь-яким адвокатом, який здійснює свою професійну діяльність за межами території, з якої підозрюваному заборонено відлучатись. У зв`язку з цим слідчий суддя зауважує, що виконання обов`язків покладених на підозрюваного у кримінальному провадженні в силу вимог КПК України, так само як і їх скасування, не можуть бути обумовлені тим, що підозрюваним ОСОБА_1 обрано захисників, Адвокатське об`єднання яких розташоване у м. Київ

Також, в обґрунтування клопотання про зміну запобіжного заходу, шляхом скасування обов`язку «не відлучатись із Дніпропетровської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду», сторона захисту посилається на те, що вищевказаний обов`язок не дозволяє підозрюваному ОСОБА_1 отримувати необхідну медичну допомогу. Зазначене твердження захисник мотивував тим, що у березні 2021 у підозрюваного ОСОБА_1 було діагностовано захворювання, яке вимагає від останнього відвідування лікарень, які на його думку здатні забезпечити належний рівень медичної допомоги. Як зазначає адвокат, сторона захисту зверталась до прокурора із клопотанням про наданням дозволу підозрюваному ОСОБА_1 відлучитись до м. Києва, втім у задоволенні одного клопотання прокурором було відмовлено, відповіді на інші клопотання, за твердженням адвоката, стороною захисту не отримано.

З урахуванням положень ч. 4 ст. 201, ст.ст. 194, 178 КПК України, слідчий суддя зауважує, що зміна обставин, які було взято до уваги при обранні запобіжного заходу, зокрема і стану здоров`я, за умови, що у підозрюваного наявне захворювання, яке дійсно перешкоджає подальшому застосуванню обраного запобіжного заходу, в тому числі додаткових обов`язків, є релевантною обставиною для зміни запобіжного заходу. Разом з тим, з огляду на те, що запобіжний захід належить до заходів забезпечення кримінального провадження, які мають на меті досягнення дієвості кримінального провадження, слідчий суддя у будь-якому випадку при вирішенні питання про зміну запобіжного заходу повинен врахувати співвідношення приватного інтересу та потреби досудового розслідування.

Так, матеріалами клопотання про зміну запобіжного заходу підтверджується наявність у підозрюваного ОСОБА_1 захворювання, яке відповідно до долучених до клопотання висновків лікарів, потребує консультації лікаря та контролю захворювання у динаміці. Доказів того, що відповідні консультації та контроль за захворюванням, у тому числі із залученням лікарів з інших регіонів, неможливо здійснити у межах Дніпропетровської області клопотання сторони захисту не містить.

З долученої до матеріалів клопотання ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.02.2021 у справі № 991/1340/21, слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КПК України. За версією органу досудового розслідування, службові особи ПАТ «КБ «Приватбанк», зокрема ОСОБА_1 , на підставі рішення Кредитного Комітету від 16.12.2016, яке не відповідало вимогам «Положення про кредитні комітети, в системі «Приватбанк», достовірно знаючи про існуючи заборони проведення активних операцій з пов`язаними з ПАТ «КБ «Приватбанк» особами, здійснили підписання додаткових угод з ПАТ «СК «Інгосстрах» від 16.12.2016 з зазначенням сум нарахування індексованої винагороди на суму 7 401 390,94 грн. за депозитним договором від 29.12.2005 та 129 490 883,54 грн. за депозитним договором від 11.01.2014, після чого здійснили виплату коштів на вказані суми ПАТ «СК «Інгосстрах», внаслідок чого спричинили ПАТ «КБ «Приватбанк»збитки на загальну суму 136 892 225,41 гривень. З поміж іншого, вищезазначеною ухвалою було підтверджується факт існування ризику можливого переховування підозрюваного ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду.

Зважаючи на те, що у судовому засіданні стороною захисту не було доведено той факт, що консультації лікарів та контроль за захворюванням підозрюваного ОСОБА_1 неможливо здійснити у межах Дніпропетровської області, з огляду на те, що злочин інкримінований ОСОБА_1 є особливо тяжким, враховуючи ту обставину, що ризик можливого переховування підозрюваного ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду продовжує існувати, а обов`язок носити електронний засіб контролю не був застосований, а отже може ускладнити контроль з боку органів досудового розслідування за переміщенням підозрюваного, на переконання слідчого судді, не знайшла свого підтвердження та обставина, що у конкретному випадку приватний інтерес переважає потреби досудового розслідування.

Крім цього, слідчий суддя наголошує, що обов`язок «не відлучатися із Дніпропетровської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду» не є безальтернативною забороною відлучатися за межі Дніпропетровської області. Зазначене пояснюється тим, що за наявності обґрунтованої підстави для відповідного відлучення, підозрюваний має право звернутись під час досудового розслідування до слідчого (детектива), прокурора з клопотанням про надання дозволу на відлучення. Такі клопотання, зокрема у випадку необхідності обстеження у медичному закладі, як свідчать долучені прокурором докази у судовому засіданні, стороною обвинувачення задоволено.

З поміж іншого, як на підставу для зміни запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 , шляхом скасування обов`язку «не відлучатись із Дніпропетровської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду», сторона захисту посилалась на ту обставину, що на утриманні ОСОБА_1 перебуває його батько пенсійного віку - ОСОБА_9 , який проживає у м. Кам`янка. Крім цього, адвокат зазначив про те, що у ОСОБА_9 наявні тяжкі захворювання, які потребують обстеження, а також той факт, що саме ОСОБА_1 здійснює організацію та супроводження свого батька під час здійснення лікування та профілактичних

Матеріалами клопотання дійсно підтверджується, що ОСОБА_9 має тяжкі захворювання. Також долучені до матеріалів клопотання докази свідчать про те, що у 2013 році останній перебував на лікуванні у медичних закладах у м. Києві та у 2015 році у м. Дніпропетровськ. Відомостей про те, що на даний час ОСОБА_9 перебуває на лікуванні у медичному закладі поза межами Дніпропетровської області матеріали клопотання не містять. Крім цього, в матеріалах клопотання відсутні не тільки докази того, що ОСОБА_9 перебуває на утриманні ОСОБА_1 , а й взагалі, що останні перебувають у родинних відносинах. Викладене, на переконання слідчого судді, спростовує твердження сторони захисту, що вищезазначені обставини можуть слугувати підставою для зміни запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 .

Таким чином, слідчий суддя робить висновок, що на момент розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу стороною захисту слідчому судді не було надано доказів, які б обумовили зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 , застосованого ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.02.2021. За таких обставин, на переконання слідчого судді, у задоволенні клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката Лук`яненка О.Л. про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 12017040000000531 від 06.03.2017, належить відмовити.

З огляду на зазначене, керуючись ст. ст. 201, 309, 372 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката Лук`яненка Олександра Леонідовича про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 12017040000000531 від 06.03.2017 - відмовити.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя С.М. Мойсак