- Головуючий суддя (ВАКС) : Широка К.Ю.
- Секретар : Севрюк К.А.
- Захисник/адвокат : Побережного Д.В.
Справа № 991/1979/21
Провадження1-кс/991/2021/21
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 квітня 2021 року м.Київ
Слідча суддя Вищого антикорупційного суду Широка Катерина Юріївна,
за участю секретаря судового засідання Севрюк К. А.,
адвоката Побережного Д. В., що діє в інтересах ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката Побережного Дмитра Валерійовича, що діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення (лист) прокурора, виконувача обов`язків керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Офісу Генерального прокурора Грищука М. О. № 16/1/5-18042-17 від 11.03.2021 року про відмову у задоволенні скарги Побережного Д. В. в інтересах ОСОБА_1 від 03.03.2021 року на недотримання розумних строків у кримінальному провадженні № 52017000000000209 від 24.03.2017 року,
ВСТАНОВИЛА
До слідчої судді Вищого антикорупційного суду надійшла скарга адвоката Побережного Д. В. (скаржника), що діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення (лист) прокурора, виконувача обов`язків керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Офісу Генерального прокурора Грищука М. О. № 16/1/5-18042-17 від 11.03.2021 року про відмову у задоволенні скарги Побережного Д. В. в інтересах ОСОБА_1 від 03.03.2021 року на недотримання розумних строків у кримінальному провадженні № 52017000000000209 від 24.03.2017 року.
Досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснює Національне антикорупційне бюро України (НАБУ, Національне бюро), а органом прокуратури, прокурори якого здійснюють процесуальне керівництво є Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) Офісу Генерального прокурора.
Обґрунтування скарги
Скаржник зазначає, що 03.03.2021 року він надіслав скаргу прокурору вищого рівня щодо недотримання розумного строку у цьому кримінальному провадженні, що полягає у неприйнятті остаточного процесуального рішення у кримінальному провадженні, передбаченого ч. 2 ст. 283 Кримінального процесуального кодексу України (КПК України). У скарзі він просив, зокрема, надати відповідному прокурору обов`язкові для виконання письмові вказівки щодо прийняття у кримінальному провадженні № 52017000000000209 від 24.03.2017 року остаточного процесуального рішення, в частині пред`явленої підозри за ознаками ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України (КК України), яким у цьому випадку може бути лише закриття кримінального провадження. Скарга подавалася у порядку ст. 308 КПК України.
12.03.2021 року йому надійшло рішення першого заступника керівника САП Грищука М. О. про відмову у задоволенні скарги, оформлене листом з вихідним № 16/1/5-18042-17 від 11.03.2021 року. У рішенні прокурор зазначив, що нема підстав для задоволення скарги від 03.03.2021 року, оскільки: 1) граничний строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000209 від 24.03.2017 року, а саме 12 місяців із дня повідомлення ОСОБА_1 про підозру, не завершився та 2) чинний КПК України не містить жодної норми про те, що день прийняття рішення про зупинення досудового розслідування, при умові що таке рішення не скасоване слідчим суддею, включається у строк досудового розслідування, передбачений ст. 219 КПК України.
Скаржник вважає таке рішення необґрунтованим і що воно, відповідно, підлягає скасуванню. Він стверджує, що:
1)Хибною є позиція прокурора щодо того, що КПК України не містить норми, яка би передбачала те, що день прийняття рішення про зупинення досудового розслідування включається у строку досудового розслідування. Він посилається на положення щодо обчислення строків у кримінальному провадженні, передбачене ч. 5 ст. 115 КПК України, зазначаючи про те, що строк досудового розслідування обчислюється місяцями і, в окремих випадках, днями, тому день винесення постанови про зупинення досудового розслідування включається у строку досудового розслідування. На думку скаржника, якщо ж не дотримуватися цього правила, то у такому випадку вимоги щодо граничності процесуального строку втрачають будь-який сенс, адже вони можуть бути знівельовані через прийняття необмеженої кількості рішень про зупинення та відновлення досудового розслідування, що буде штучно збільшувати строку досудового розслідування або ж взагалі спричиняти припинення його обраховування.
2)Розгляд скарги було здійснено особою, яка не має на це відповідних повноважень. Згідно із матеріалами досудового розслідування, Пономаренко В. П. є старшим групи прокурорів у кримінальному провадженні № 52017000000000209 від 24.03.2017 року. У структурі підпорядкування у САП він, відповідно до наказу від 11.03.2020 року № 596ц, із 23.03.2020 року і до зараз виконує обов`язки заступника керівника САП. Втім, Грищук М. О. не є прокурором вищого рівня щодо прокурора Пономаренка В. П. , а посада заступника Генерального прокурора - керівника САП є вакантною, тому як для Грищука М. О. , так і для Пономаренка В. П. прокурором вищого рівня є Генеральний прокурор. Скаржник посилається на положення ч. 5 ст. 8-1 Закону України «Про прокуратуру», що визначає організаційну структуру підпорядкування, зокрема, службових осіб САП в межах САП, а також в організаційній структурі Офісу Генерального прокурора.
Скаржник просить скасувати рішення (лист) прокурора, виконувача обов`язків керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Офісу Генерального прокурора Грищука М. О. № 16/1/5-18042-17 від 11.03.2021 року, та зобов`язати Генерального прокурора розглянути його скаргу від 03.03.2021 року, та надати обов`язкові для виконання письмові вказівки щодо строку прийняття остаточного процесуального рішення у кримінальному провадженні.
Доводи сторін
У судовому засіданні скаржник підтримав вимоги скарги, попросив задовольнити. Він також надав додаткові документи, які, на його думку, зокрема вказують на відсутність повноважень у прокурора Грищука М. О. як прокурора вищого рівня.
Прокурор САП Грищук М. О. не з`явився у судове засідання, попросив розглянути без його участі, та надав до суду заперечення. Він зазначив про таке:
1)Щодо завершення граничного строку досудового розслідування - адвокат Побережний Д. В. (скаржник) помилково дійшов висновку, що дні винесення постанов про зупинення досудового розслідування 03.08.2020 року, 27.10.2020 року та 25.01.2021 року включаються до загального строку досудового розслідування, передбаченого ст. 219 КПК України. Проте, з урахуванням правил обчислення строків, день (число) вчинення процесуальної дії - прийняття рішення про зупинення досудового розслідування не включається до загального строку, при цьому у разі скасування такого рішення цей день включається до загального строку досудового розслідування. За таких обставин, граничний строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000209 від 24.03.2017 року не закінчився, та не було порушення розумних строків стороною обвинувачення.
2)Щодо стверджуваної відсутності повноважень у в.о. керівника САП Грищука М. О. з розгляду його скарги від 03.03.2021 року - скаржник помилково стверджує, що у в. о. керівника САП Грищука М. О. нема повноважень щодо розгляду скарги від 03.03.2021 року, оскільки ці твердження не узгоджуються з положеннями КПК України, Закону України «Про прокуратуру» та Положенням про Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру Офісу Генерального прокурора, затвердженого наказом Генерального прокурора № 125 від 05.03.2020 року (Положення). Прокурорами вищого рівня для керівників управлінь, відділів та їхніх заступників, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури є керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та заступник, для заступника та першого заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (абз. 2 ч. 5 ст. 8-1 Закону). Крім того, ч. 3, 5 ст. 24 Закону додатково визначає керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, його першого заступника та заступника, як прокурора вищого рівня. Прокурор п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Пономаренко В. П. не є заступником керівника САП у розумінні КПК України, Закону України «Про прокуратуру» та Положення, а лише тимчасово виконує його окремі обов`язки. Здійснюючи процесуальне керівництво досудовим розслідуванням та приймаючи процесуальні рішення, зокрема, про закриття провадження, Пономаренко В. П. діяв саме як прокурор відділу. Покладення на нього обов`язків заступника керівника САП не припиняє його повноважень як прокурора відділу. Скаржник у своїй скарзі оскаржував дії Пономаренка В. П. саме як прокурора відділу. Відповідно, з урахуванням положень Закону України «Про прокуратуру», перший заступник керівника САП Грищук М. О. є прокурором вищого рівня для прокурора відділу Пономаренка В. П., а тому може вирішувати скарги на дії прокурорів у порядку, зокрема, статті 308 КПК України та приймати відповідні процесуальні рішення за результатами їхнього розгляду. Крім того, компетенція та повноваження керівника та першого заступника керівника САП з розгляду та вирішення скарг в порядку, передбаченому ст. 308 КПК України, нормативно закріплені в ч. 6.2 Розділу 3 Положення, що повністю узгоджується із ч. 5 ст. 8-1 Закону України «Про прокуратуру».
Прокурор попросив відмовити у задоволенні скарги скаржника.
Мотивація суду
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи у судовому засіданні, слідча суддя дійшла таких висновків.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1 ст. 303 КПК України. Рішення слідчого (детектива), прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених КПК України, а також коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне (ч. 3 ст. 110 КПК). При цьому, у ч. 2 ст. 308 КПК України зазначається про таке - прокурор вищого рівня зобов`язаний розглянути скаргу на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування протягом трьох днів після її подання, і в разі наявності підстав для її задоволення надати відповідному прокурору обов`язкові для виконання вказівки щодо строків вчинення певних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень. Особа, яка подала скаргу, невідкладно письмово повідомляється про результати її розгляду. Це положення, у сукупності з положенням п. 9-1 ч. 1 ст. 303 КПК України слід тлумачити так, що рішення прокурора у цьому випадку необов`язково має прийматись у виді постанови.
Частиною 1 ст. 308 КПК України визначено право, зокрема, підозрюваного оскаржити прокурору вищого рівня недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування. На досудовому провадженні може бути оскаржене рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником (п. 9-1 ч. 1 ст. 303 КПК України).
Доцільно розглянути питання належності суб`єкта, що прийняв рішення по скарзі від 03.03.2021 року. Із наданих матеріалів можливо встановити, що Пономаренко В. П. є старшим групи прокурорів у кримінальному провадженні № 52017000000000209 від 24.03.2017 року. Відповідно до наказу від 11.03.2020 року № 596ц, із 23.03.2020 року і до зараз Пономаренко В. П. виконує обов`язки заступника керівника САП. Оскільки скарга на недотримання розумних строків має розглядатися прокурором вищого рівня, необхідно встановити, чи є Грищук М. О. прокурором вищого рівня стосовно Пономаренка В. П .
Оскільки у КПК України не визначено, який прокурор вважається прокурором вищого рівня у розумінні ст. 308 КПК України, доцільно звернутися до положень Закону України «Про прокуратуру». Так, особливості організації і діяльності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури регулюються статтею 8-1 цього закону. Керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури підпорядковується безпосередньо Генеральному прокурору. Прокурорами вищого рівня для керівників управлінь, відділів та їх заступників, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури є керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, його перший заступник та заступник, для заступника та першого заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Генеральний прокурор, його перший заступник та заступники не мають права давати вказівки прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та здійснювати інші дії, які прямо стосуються реалізації прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури їхніх повноважень. (ч. 5 ст. 8-1 Закону України «Про прокуратуру»). Разом із тим, необхідно врахувати, що організаційну структуру САП та розподіл повноважень в межах цього самостійного структурного підрозділу (на правах департаменту) Офісу Генерального прокурора визначає також Положення про Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру Офісу Генерального прокурора (затверджене Наказом Генерального прокурора № 125 від 05.03.2020 року). У пункті 2.3 цього Положення передбачено, що у разі тимчасової відсутності заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури обов`язки керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури виконує перший заступник або заступник керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури згідно з наказом Генерального прокурора.
Рішення прийнято Грищуком М. О. , який зазначив, що є виконувачем обов`язків керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Його статус в межах організаційної структури САП частково підтверджується наданими скаржником матеріалами, у яких міститься відповідь начальника відділу розгляду запитів на публічну інформацію Офісу Генерального прокурора Бурдейної М. від 15.02.2021 року на запит про надання інформації та копій документів ОСОБА_4 , у якому вона зазначає, що Грищук М. О. відповідно до наказу Генерального прокурора від 28.12.2019 року № 2232ц працює на посаді першого заступника керівника САП з 02.01.2020 року. Також, у матеріалах є копія наказу Генерального прокурора № 2205ц від 21.08.2020 року, яким на Грищука М. О. було покладено виконання обов`язків за вакантною посадою заступника Генерального прокурора - керівника САП, та наказу Генерального прокурора № 3007ц від 21.12.2020 року, який спричинив втрату чинності наказом Генерального прокурора № 2794ц від 11.11.2020 року про покладення виконання обов`язків за вакантною посадою заступника Генерального прокурора - керівника САП на Грищука М. О . Проте, його повноваження як в. о. керівника САП станом на зараз не підтверджуються наданими матеріалами. Що важливо встановити, так це те, що прокурор САП Пономаренко В. П. є процесуальним керівником у цьому кримінальному провадженні з урахуванням ввірених йому раніше повноважень прокурора відділу. Попри те, що станом на зараз він виконує обов`язки заступника керівника САП із 23.03.2020 року, нема підстав вважати, що цей факт пов`язаний зі стверджуваною бездіяльністю у кримінальному провадженні № 52017000000000209 від 24.03.2017 року. Будь-яке рішення, дія чи бездіяльність, що пов`язані із його процесуальним статусом у кримінальному провадженні № 52017000000000209 від 24.03.2017 року, окрім якщо він вчиняє їх у межах наданої компетенції як заступник керівника САП (тобто, в межах повноважень, які передбачені Розділом 6.2. Положення про САП, які стосуються виключно діяльності заступника керівника), відповідно, пов`язані із його посадою прокурора відділу. Щодо прокурора відділу прокурор Грищук М. О. є прокурором вищого рівня як перший заступник керівника САП.
З урахуванням цього, слідча суддя дійшла висновку, що Грищук М.О. мав повноваження розглядати скаргу від 03.03.2021 року в порядку ст. 308 КПК України як прокурор вищого рівня.
У КПК України не встановлено чітких критеріїв, за якими має оцінюватись рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків під час досудового розслідування. Втім, у будь-якому випадку необхідно оцінити, чи є таке рішення обґрунтованим та вмотивованим. Процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду. Як зазначалося вище, рішення слідчого, дізнавача, прокурора може прийматися у формі постанови, проте не завжди - у випадках, передбачених КПК України, а також коли суб`єкт прийняття рішення визнає це за необхідне. (ч. 1, 3 ст. 110 КПК України) Разом із тим, будь-яке процесуальне рішення має містити обґрунтування, яке, по суті, називається мотивувальною частиною. Так, пункт 2 частини 5 статті 110 КПК України висуває вимоги до мотивувальної частини: вона має містити зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення КПК України.
Фактично, у своєму рішенні прокурор САП зазначив про обставини кримінального провадження № 52017000000000209 від 24.03.2017 року, та зазначив, що строк досудового розслідування ще не завершився. У скарзі від 03.03.2021 року скаржник звертав увагу на, зокрема, закінчення строку досудового розслідування, який безпосередньо пов`язаний із способом обчислення строків досудового розслідування та, відповідно, врахуванням періодів між зупиненням та відновленням досудового розслідування. Оскільки у ч. 2 ст. 308 КПК України зазначається, що прокурор вищого рівня зобов`язаний розглянути скаргу та у разі наявності підстав для її задоволення надати відповідні вказівки, рішення прокурора за результатами розгляду скарги має враховувати обґрунтування, яке зазначив суб`єкт звернення зі скаргою.
З урахуванням змісту скарги, важливим аспектом питання обчислення строків у цьому кримінальному провадженні є згаданий скаржником порядок обчислення строків досудового розслідування у випадку, якщо досудове розслідування було відновлено та зупинено у той же день. Скаржник вважає, що дні, в які приймались рішення про зупинення досудового розслідування (03.08.2020 року, 20.08.2020 року, 27.08.2020 року, 27.10.2020 року та 25.01.2021 року) включаються до строку досудового розслідування і тому, станом на зараз, граничний строк досудового розслідування завершився, що вказує на те, що прокурор у кримінальному провадженні мав прийняти рішення, передбачене ч. 2 ст. 283 КПК України (зокрема, закрити кримінальне провадження), а, оскільки він цього досі не зробив, то порушив розумні строки у кримінальному провадженні. У свою чергу, прокурор САП у своєму рішенні про відмову у задоволенні скарги від 03.03.2021 року зазначив, що граничний строк досудового розслідування ще не завершився, а чинний КПК України не містить жодної норми про те, що день прийняття рішення про зупинення досудового розслідування, за умови що таке рішення не скасоване слідчим суддею, включається у строк досудового розслідування, передбачений ст. 219 КПК України.
У редакції КПК України, що діяла на момент внесення відомостей до ЄРДР за кримінальним провадженням № 52017000000000209 від 24.03.2017 року, передбачалося, що строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до дня її скасування слідчим суддею або винесення постанови про відновлення кримінального провадження не включається у строки, передбачені ст. 219 КПК України (ч. 3 ст. 219 КПК України у редакції КПК України, що діяла на момент внесення відомостей до ЄРДР, тобто 24.03.2017 року). Досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності (п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України). Іншими положеннями, які можуть бути застосовані у цьому випадку є загальні положення про обчислення строків, які передбачають, що при обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк, за винятком строків тримання під вартою, проведення стаціонарної психіатричної експертизи, до яких зараховується неробочий час та які обчислюються з моменту фактичного затримання, взяття під варту чи поміщення до відповідного медичного закладу (ч. 5 ст. 115 КПК України).
У листі прокурор САП зазначає свої аргументи стосовно можливого порушення розумних строків, які наводить скаржник у своїй скарзі. Він також посилається на положення КПК України щодо обчислення строків досудового розслідування та граничного строку досудового розслідування. Прокурор обґрунтував свою позицію тим, що чинний КПК України не містить норм про те, що день прийняття рішення про зупинення досудового розслідування, за умови що таке рішення не скасоване слідчим суддею, включається у строк досудового розслідування, передбачений ст. 219 КПК України. Дійсно, прямої норми, яка передбачає обчислення строків досудового розслідування саме таким чином нема; а скаржник у своїй скарзі не зазначає, чому саме обраний спосіб обчислення строків досудового розслідування узгоджується із нормами КПК України. Відповідно, станом на зараз не доведені об`єктивні обставини, які можуть вказувати на те, що строк досудового розслідування у кримінальному провадженні закінчився. Необхідно також зазначити, що слідча суддя не уповноважена розглядати питання спливу таких строків у межах розгляду скарги на рішення прокурора вищого рівня у порядку статті 308 КПК України, оскільки лише перевіряє обґрунтованість та вмотивованість такого рішення - таке рішення, у цьому випадку, є обґрунтованим та вмотивованим. Щодо розподілу повноважень, пов`язаних із забезпеченням розумних строків, варто звернути увагу на ч. 2 ст. 28 КПК України, у якій зазначається, що проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя забезпечує їх лише у частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції, а розумні строки судового провадження забезпечує суд.
Оскільки суть скарги стосувалася визнання рішення прокурора незаконним і необґрунтованим, а слідча суддя встановила, що прокурор надав належне обґрунтування за результатами розгляду скарги на недотримання розумних строків, слідча суддя приходить до висновку, що нема підстав для задоволення скарги у цьому випадку.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. 110, 115, 219, 303-308 КПК України, слідча суддя
ПОСТАНОВИЛА
Відмовити у задоволенні скарги адвоката Побережного Д. В., що діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення (лист) прокурора, виконувача обов`язків керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Грищука М. О. № 16/1/5-18042-17 від 11.03.2021 року про відмову у задоволенні скарги Побережного Д. В. в інтересах ОСОБА_1 від 03.03.2021 року на недотримання розумних строків у кримінальному провадженні № 52017000000000209 від 24.03.2017 року.
Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її оголошення.
Слідча суддя Широка К. Ю.