- Головуюча суддя (АП ВАКС): Чорна В.В.
справа № 991/7537/20
провадження №11-кп/991/38/21
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 квітня 2021 року місто Київ
Суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_2 на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 30.03.2021 р., -
в с т а н о в и л а:
12 квітня 2021 року до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_2 разом із клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали Вищого антикорупційного суду від 30.03.2021 р.
Враховуючи, що в апеляційній скарзі порушувалося питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, що потребувало його вирішення складом суду, визначеним для розгляду апеляційної скарги по суті, ухвалою судді-доповідача від 13.04.2021 р. розгляд клопотання ОСОБА_2 про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження було призначено до судового розгляду.
Ухвалоюколегії суддіввід 15.04.2021р.,повний текстякої проголошено20квітня 2021року, ОСОБА_2 поновлено строк на апеляційне оскарження зазначеної ухвали.
Після вирішення питання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, суддя-доповідач має перевірити апеляційну скаргу на прийнятність її до розгляду та ухвалити відповідне процесуальне рішення.
Так,згідно зіст.398КПК України, отримавши апеляційну скаргу на вирок чи ухвалу суду першої інстанції, суддя-доповідач протягом трьох днів перевіряє її на відповідність вимогамстатті 396цього Кодексу і за відсутності перешкод постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 399 КПК України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження лише, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннямистатті 394цього Кодексу.
Перевіривши зміст апеляційної скарги та її доводи, суддею-доповідачем встановлено підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження.
З матеріалів провадження встановлено, що оскаржуваною ухвалою Вищого антикорупційного суду від 30.03.2021 р. за клопотанням ОСОБА_2 доньки обвинуваченого ОСОБА_3, було закрито кримінальне провадження № 22019270000000053 в частині обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 369, ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 369 КК України, на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку зі смертю обвинуваченого. У задоволенні клопотання в частині скасування арешту та повернення майна - відмовлено.
Не оскаржуючи вказану ухвалу суду в частині закриття провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_3, постановлену за її клопотанням, ОСОБА_2 звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищезазначену ухвалу в частині відмови у скасуванні арешту майна та його поверненні.
В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_2 зазначила, що суд першої інстанції неправильно застосував норми процесуального права, оскільки до спірних правовідносин необхідно застосовувати ч. 4 ст. 174 КПК України, відповідно до якої, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, або закриття провадження судом. Вважає, що суд зобов`язаний був вирішити долю речових доказів під час закриття провадження у справі. З наведених підстав, просить скасувати оскаржувану ухвалу від 30.03.2021 р. в частині відмови у скасуванні арешту, та скасувати арешт, накладений ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 05.12.2019 р. у справі № 991/1463/19 на вилучені під час затримання її батька ОСОБА_3 грошові купюри номіналом 100 доларів США в кількості 5 штук, фіскальний чек-квитанція від 13.08.2019 р. № 129267, мобільний телефон марки «Хіаоmi» модель Readme Note 6 (M1806E7TG), чорного кольору ІМЕІ 1: НОМЕР_1, ІМЕІ 2: НОМЕР_2, а також скасувати арешт, накладений ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 13.08.2019 р., на вилучені в ході обшуку автомобіля, в портфелі, що належав її батьку, грошові кошти в сумі 30 000 (тридцять тисяч) доларів США, мобільний телефон NOKIA 1280 чорного кольору, ІMEI НОМЕР_3 з sim-картою мобільного оператору «Київстар», мобільний телефон FLY модель FF 282 чорного кольору ІМЕІ 1: НОМЕР_4, ІMEI 2: НОМЕР_5 з sim-картами мобільного оператора «Vodafone», документи та копії документів, а також вилучені в ході обшуку квартири АДРЕСА_1, в якій мешкав її батько, грошові кошти в сумі 11 000 (одинадцять тисяч) доларів США.
Таким чином, ОСОБА_2 оскаржує процесуальне рішення суду в частині відмови у задоволенні її клопотання про скасування арешту та повернення майна, постановлене під час судового розгляду.
Як убачається з наявних в суді апеляційної інстанції матеріалів, зокрема, з копії обвинувального акту, 22.05.2020 року до Вищого антикорупційного суду направлено на розгляд кримінальне провадження № 22019270000000053 від 19.08.2019 р. за обвинуваченням ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст.190, ч. 4 ст.27, ч. 2 ст.15, ч. 3 ст.369, ч. 4 ст.27, ч. 2 ст.15, ч. 4 ст.369 КК України.
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 26.05.2020 р. у кримінальному провадженні № 22019270000000053 стосовно обвинувачення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 призначено судовий розгляд.
Ухвалою суду від 08.09.2020 р. судове провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_3 було зупинено до його видужання, у зв`язку з чим виділено матеріали у частині обвинувачення ОСОБА_3 в окреме провадження.
Ухвалою від 30.03.2021 р. судове провадження у виділеному кримінальному провадженні поновлено, та в цей же день ухвалою суду від 30.03.2021 р. кримінальне провадження № 22019270000000053 відносно обвинуваченого ОСОБА_3 закрито у зв`язку із смертю.
Водночас, кримінальне провадження № 22019270000000053 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст.190, ч. 4 ст.27, ч. 2 ст.15, ч. 3 ст.369, ч. 4 ст.27, ч. 2 ст.15, ч. 4 ст.369КК України наразі перебуває на розгляді у Вищому антикорупційному суді.
При цьому, арешт на майно, вилучене в результаті особистого обшуку ОСОБА_3, під час обшуку автомобіля та місця його проживання, накладено у межах кримінального провадження № 22019270000000053, у якому висунуте обвинувачення не лише ОСОБА_3, а й ОСОБА_4 .
Зазначені речі, документи та грошові кошти були долучені до матеріалів кримінального провадження та визнані речовими доказами.
Відмовляючи у задоволенні клопотання в цій частині, суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі зазначив, що ОСОБА_2 не є власником чи володільцем майна, про повернення якого вона просить. Натомість, арешт на вказане майно накладено з метою збереження речових доказів, судовий розгляд кримінального провадження № 22019270000000053 за обвинуваченням ОСОБА_4 триває, а сторона обвинувачення висловлює намір використовувати вилучене майно як доказ у вказаному кримінальному провадженні. Крім того, питання про долю речових доказів мобільного телефону NOKIA, ІМЕІ НОМЕР_3 з sim-картою мобільного оператора «Київстар», мобільного телефону FLY модель FF 282 ІМЕІ 1: НОМЕР_4, ІMEI 2: НОМЕР_5 з sim-картами, не може бути вирішено у кримінальному провадженні № 22019270000000053 від 19.08.2019 р., оскільки такі докази не виділялись у це провадження з кримінального провадження № 12014000000000046 від 04.02.2014 року.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що вирішення питання про повернення грошових коштів та документів їх власнику чи володільцю неможливе без безпосереднього дослідження судом обставин щодо їх походження і належності, а також оцінки їх доказового значення у кримінальному провадженні, а тому підлягає вирішенню під час ухвалення судом рішення за наслідками судового розгляду кримінального провадження.
Згідност. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, а також на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується його прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Статтею 392КПК України визначено, які судові рішення можуть бути оскаржені в апеляційному порядку.
Зокрема, згідно з частиною 2 вказаної статті, ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною першою цієї статті (якими завершується розгляд по суті), окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою цієї статті.
Ухвала суду про закриття кримінального провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до ч. 10 ст. 284 КПК України.
Водночас, КПК Українине передбачає можливості оскарження ухвал, постановлених за результатами розгляду клопотання про скасування арешту майна, на стадії розгляду провадження по суті судом першої інстанції.
Натомість, у відповідності до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації.
Також, відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України, питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили.
Статтею 322 КПК Українипередбачено безперервність судового розгляду.
Судовий розгляд є складовою судового провадження та після його здійснення суд ухвалює та проголошує судове рішення.
ПоложеннямиКПК Українине передбачено можливості витребування матеріалів кримінального провадження з суду, який його розглядає, до закінчення судового розгляду.
Здійснення апеляційного розгляду кримінального провадження без його матеріалів у апеляційному суді також суперечить вимогам кримінального процесуального закону.
Аналіз змісту вищенаведених норм у їх сукупності дає підстави для висновку, що питання про скасування арешту майна та долю речових доказів суд вирішує одночасно з ухваленням рішення про закриття кримінального провадження в цілому. В апеляційному порядку може бути оскаржена ухвала суду про закриття кримінального провадження. Ухвала, постановлена під час провадження в суді першої інстанції, зокрема за клопотанням про скасування арешту майна, окремому оскарженню не підлягає.
Отже, розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання про скасування арешту та повернення майна, при одночасному судовому розгляді іншої частини цього ж кримінального провадження в суді першої інстанції, є неможливим.
Враховуючи, що оскаржувана ухвала Вищого антикорупційного суду від 30.03.2021 р. в частині відмови у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про скасування арешту та повернення майна була постановлена в ході судового розгляду і в даному випадку є рішенням, постановленим під час судового провадження, з огляду на положення ч. 2ст. 392 КПК України, окремому оскарженню вона не підлягає.
За викладених обставин, суддя-доповідач доходить висновку про відсутність підстав для відкриття апеляційного провадження, оскільки апеляційну скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає окремому оскарженню. Натомість, питання щодо долі речових доказів може бути вирішено судом лише після прийняття рішення за результатами розгляду кримінального провадження № 22019270000000053 від 19.08.2019 року по суті.
Керуючись ст.ст.369-372,398, 399,418,532 КПК України, -
п о с т а н о в и л а:
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 30.03.2021 р. в частині відмови у скасуванні арешту та поверненні майна - відмовити.
Ухвала суду апеляційної інстанції може бути оскаржена в касаційному порядку.
Суддя ОСОБА_1