- Головуючий суддя (ВАКС): Біцюк А.В.
- Секретар : Волощенко С.В.
- Захисник/адвокат : Глотова Ю.О.
- Прокурор : Макар О.І.
Справа № 991/9323/20
Провадження1-кс/991/9553/20
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 квітня 2021 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4, його захисника - адвоката ОСОБА_5, розглянувши клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6, погодженого прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_7, про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді застави у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52019000000000522 від 21.06.2019 року,
ВСТАНОВИВ:
ДоВищого антикорупційногосуду надійшлоклопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6, погодженого прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_7, про застосування запобіжного заходу у вигляді застави до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у кримінальному провадженні № 52019000000000522 від 21.06.2019 року (далі - Кримінальне провадження №52019000000000522), в якому просив:
- застосувати до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 1 051 000 гривень, що складає 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб;
- покласти на підозрюваного наступні обов`язки: 1) прибувати до слідчих (детективів Національного бюро), які здійснюють досудове розслідування, прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні, та суду за першою вимогою; 2) не відлучатись із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає (м. Київ/Київська область), без дозволу слідчих, прокурорів або суду; 3) повідомляти слідчих, прокурорів та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з підозрюваними: ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 ; адвокатом ОСОБА_18 ; потерпілими ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23 ; свідками суддею Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду ОСОБА_24, суддею Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду ОСОБА_25, суддею Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду ОСОБА_26, керівником апарату Окружного адміністративного суду м. Києва ОСОБА_27, суддями Окружного адміністративного суду м. Києва ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35 ; головою Київського окружного адміністративного суду ОСОБА_36, суддями Київського окружного адміністративного суду ОСОБА_37, ОСОБА_38 ; суддями господарського суду м.Києва ОСОБА_39, ОСОБА_40 ; колишнім членом ВККС України, адвокатом ОСОБА_41 ; начальником територіального управління ДСА України в Одеській області ОСОБА_42, колишнім членом ВККС Укарїни, суддею ВАСУ ОСОБА_43, суддею ВССУ ОСОБА_44, ректором Хмельницького унівеситету управління та права імені ОСОБА_45, колишнім народним депутатом ОСОБА_46, суддею у відстаці ОСОБА_47, народним депутатом України ОСОБА_48, адвокатом ОСОБА_49, суддями Шостого апеляційного адміністративного суду ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55 ; членами Вищої ради правосуддя ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, суддями Конституційного Суду України ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65 ; колишніми суддями Конституційного Суду України ОСОБА_66, ОСОБА_67 ; суддею Фастівського міськрайонного суду Київської області, заступником голови Ради суддів України ОСОБА_68, суддею Деснянського районного суду міста Києва, секретарем Ради суддів України ОСОБА_69, її чоловіком ОСОБА_70, державним секретарем Міністерства внутрішніх справ України ОСОБА_71, адвокатом ОСОБА_72, адвокатом ОСОБА_73, адвокатом ОСОБА_74, адвокатом ОСОБА_75 ; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади (Державної міграційної служби України) всі свої паспорти (паспорти) для виїзду за кордон, всі інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 6) носити електронний засіб контролю.
Клопотання обґрунтовано тим, що:
- ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, обґрунтовано підозрюється в участі у злочинній організації, участі у злочинах, вчинюваних такою організацією, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255 КК України (в редакції Закону України від 05.04.2001 № 2341-III); у вчиненні дій з метою захоплення державної влади, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 109 КК України (в редакції Закону України від 07.10.2014 № 1689-VII); у пособництві у створенні штучних перешкод у роботі Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та її членів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ст. 351-2 КК України.
- злочин,передбачений ч.1ст.255КК України,є особливотяжким злочином,за який передбачено покаранняу виглядіпозбавлення воліна строквід 5до 12років (санкціяв редакціїЗакону Українивід 05.04.2001№ 2341-III);злочин,передбачений ч.1ст.109КК України,є тяжкимзлочином,за якийпередбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з конфіскацією майна або без такої (санкція в редакції Закону України від 07.10.2014 № 1689-VII); за кримінальне правопорушення за ст. 351-2 КК України передбачено покарання у вигляді штрафу від ста до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років;
- наявні ризики вчинення підозрюваним ОСОБА_4 дій, передбачених пунктами1, 3-5 частини1 статті177 КПК, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілих, свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальномупровадженню іншимчином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується;
- з урахуванням вищезазначених ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, з огляду на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованих кримінальних правопорушень, вагомість наявних доказів про вчинення кримінальних правопорушень та тяжкість покарання, що загрожує в разі визнання його винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, особисті дані підозрюваного ОСОБА_4, його майновий стан, все це дає беззаперечні підстави вважати, що інші запобіжні заходи не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування, тому для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків існує необхідність у обранні запобіжного заходу саме у вигляді застави з покладенням відповідних обов`язків. Застосування більш м`якого запобіжного заходу не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за поведінкою підозрюваного ОСОБА_4, забезпечити виконання покладених на нього судом обов`язків, не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України;
- враховуючи тяжкість та специфіку кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4, дані про особу підозрюваного, підтверджуючих матеріалів щодо використання службового становища, пов`язаного з реалізацією повноважень судді, нездатність застави у межах, визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, існують обгрунтовані підстави для визначення підозрюваному заставу в розмірі 1 051 000 гривень, що складає 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, на підставі п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, та такий розмір застави не є завідомо непомірним з огляду на майнове становище ОСОБА_4 ;
- є необхідним та обґрунтованим покласти на підозрюваного зазначені у прохальній частині клопотання обов`язки строком на два місяці у разі внесення застави відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України.
Крім того, прокурором було надано письмові Доповнення до клопотання детектива НАБУ ОСОБА_6 за погодженням прокурора САП ОГП ОСОБА_7, в яких викладена інформація на підтвердження обгрунтованості підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень та наявності ризиків вчинення останнім дій, передбачених п.п. 3-4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також копії додаткових матеріалів у вигляді копії протоколу огляду від 02.11.2020 р., складеного за результатами огляду носіїв інформації карт пам`яті, які є додатками до протоколів НСРД, проведених відносно ОСОБА_9 .
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_7 підтримав клопотання з викладених у ньому підстав, просив його задовольнити в повному обсязі.
Захисник підозрюваного, адвокат ОСОБА_5, заперечував протизадоволення клопотання. В обґрунтування своєї позиції надав письмові заперечення та пояснення, в яких зазначив, клопотання є необгрунтованим, безпідставним, факти, на які посилається детектив, є абстрактними та загальними, вважав, що у задоволенні клопотання слід відмовити з огляду на наступне:
-строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000522 від 21.06.2019 року закінчився, стороною обвинувачення було прийнято рішення про завершення досудового розслідування, наразі стадія відкриття матеріалів кримінального провадження іншій стороні згідно ст. 290 КПК України, положення якої не передбачають право сторони обвинувачення на звернення до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу після завершення досудового розслідування, а тому дане клопотання не може бути розглянуто слідчим суддею на даній стадії;
-ухвала Печерського районного суду міста Києва від 04.08.2020 р. у справі № 757/32221/20-к, яка набрала чинності та є обов`язковою для виконання, встановила наявність конфлікту інтересів між суддями ВАКС, працівниками НАБУ та суддями ОАСК, передбачає відсутність повноважень у НАБУ проводити досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000522 від 21.06.2019 року, що свідчить про відсутність правових підстав для здійснення процесуальних дій детективами НАБУ у даному кримінальному провадженні;
-детективами НАБУ не наведено легітимної мети застосування запобіжного заходу понад строк, який зазначений у клопотанні (більше двох місяців);
-відсутні належні та допустимі докази на підтвердження існування обгрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованих йому кримінальних правопорушень; оголошена ОСОБА_4 підозра є незаконною з наступних підстав: 1) станом на день складання та вручення повідомлення про підозру 17.07.2020 р. диспозиція ч.1ст.255КК України(вредакції ЗаконуУкраїни від05.04.2001№ 2341-III)була зміненаі недіяла всилу ЗаконуУкраїни від04.06.2020р.№ 671-ІІІ,який набравчинності 27.06.2020р.,тобто уоргану досудовогорозслідування буливідсутні достатнідокази дляоголошення підозри ОСОБА_4 у вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.1ст.255КК України(вредакції ЗаконуУкраїни від05.04.2001№ 2341-III);2)в повідомленніпро підозру ОСОБА_4 відсутні будь-якіфактичні обставинивчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення,передбаченого ч.1ст.109КК України та ч. 5 ст. 27 ст. 351-2 КК України, зокрема, відсутні відомості про спосіб вчинення, час і місце вчинення, недоведений мотив ОСОБА_4 у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень, не вказано які саме дії вчинив ОСОБА_4 для захоплення державної влади, не зазначено фактів перешкоджання роботі ВККС та її членів в результаті дій ОСОБА_4 ;
-зазначені у клопотанні ризики вчинення ОСОБА_4 дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, є формальними, необгрунтованими, не підтверджені жодними належними та допустимими доказами та не враховують особливості щодо судді ОАСК ОСОБА_4 : 1) щодо ризику переховування ОСОБА_4 від органу досудового розслідування та суду посилання детективів на обставини, які нібито свідчать про системну неявку ОСОБА_4 до НАБУ (з`явився лише 1 раз із 5 викликів), не відповідають дійсності, є припущеннями сторони обвинувачення, оскільки за період з 17.07.2020 р. по 12.11.2020 р. ОСОБА_4 викликали до НАБУ 16 разів, з яких більш ніж 40 % викликів самостійно скасовувались саме детективами, за 7 місяців із 8 загального досудового розслідування детективи не вчиняли жодних дій щодо виклику ОСОБА_4 до НАБУ, системно не було дотримано порядку та строків повідомлення ОСОБА_4 про необхідність прибуття до НАБУ, в свою чергу з того моменту, як ОСОБА_4 стало відомо про виклики до НАБУ, самостійно з`являється до детективів, відвідує судові засідання у ВАКС, не надано жодного доказу на підтвердження вручення ОСОБА_4 повістки про виклик до детективів/прокурорів; згідно практики ЄСПЛ ризик можливості переховування особи від досудового розслідування не може оцінюватися на основі тяжкості покарання, що загрожує даній особі, мають бути враховані інші обставини на підтвердження або спростування ймовірності втечі підозрюваного; відсутні належні та допустимі докази на підтвердження вчинення ОСОБА_4 дій, які б свідчили про намагання виїхати за кордон з метою уникнення досудового розслідування, переховування від детективів, прокурорів, суду, при цьому наразі заборонено в`їзд до інших країн у зв`язку із запровадженням заходів, які вживаються іноземними країнами з протидії розповсюдження COVID-19, та сусідні з Україною країни мають обмеження на в`їзд, тому виїзд на автомобільному сполученні не можливий; наданий до клопотання лист ДПС України підтверджує факт здійснення ОСОБА_4 короткострокових виїздів в різні країни, що свідчить про туристичний характер поїздок та відсутність тісних соціальних зв`язків із певною країною; 2) щодо ризику незаконно впливати на потерпілих, свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні посилання детектива на наявність даного ризику у зв`язку із перебуванням ОСОБА_4 на посаді судді-спікера є безпідставним, оскільки з огляду на повноваження судді-спікера особа, яка перебуває на даній посаді, не має ні процесуальної, ні адміністративної, ні організаційної, ні фактичної можливості впливати на працівників апарату ОАСК, на керівника апарату суду, на помічників суддів та на самих суддів, у клопотання не зазначено жодного свідка із апарату ОАСК або помічників, на яких ОСОБА_4 міг би здійснити тиск та із якими ОСОБА_4 потрібно утриматись в спілкуванні, відсутні докази на підтвердження здійснення ОСОБА_4 тиску на свідків у цьому кримінальному провадженні, а посилання детектива на наявність ймовірних погроз свідкам від ОСОБА_4 є припущенням; 3) щодо ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином детектив посилається на обставини, які є абсолютно ідентичними тим обставинам, на які посилається детектив як на підтвердження існування ризику незаконно впливати на потерпілих, свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні, відсутні докази на підтвердження існування можливості ОСОБА_4 чинити перешкоди досудовому розслідуванню; 4) щодо ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується, то стороною обвинувачення не надано доказів на підтвердження причетності ОСОБА_4 до ймовірного подання до ОАСК будь-яких позовів, підготовки та виготовлення ним проектів позовних заяв, прийняття рішень, в свою чергу у ОСОБА_4 відсутні повноваження розглядати справи та приймати рішення внаслідок відсутності у останнього повноважень на здійснення правосуддя в ОАСК, відсутні попередні судимості або притягнення до кримінальної відповідальності;
-клопотання містить лише узагальнене пояснення про недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж застава, не проведено системно-логічний аналіз, який би свідчив про обгрунтованість відповідного висновку;
-зазначений у клопотанні розмір застави є необгрунтованим, детективом не надано жодних розрахунків, пояснень, не вказано причин, з яких вбачається, що застава саме в сумі 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а не інший розмір, забезпечить виконання ОСОБА_4 обов`язків за КПК України, відсутнє обгрунтування існування виключних випадків застосування застави в розмірі, що перевищує передбачені КПК України граничні розміри застави;
-відсутнє обгрунтування необхідності покладення на ОСОБА_4 додаткових обов`язків, визначених в ч. 5 ст. 194 КПК України;
-справжня мета застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу це покарання останнього за коментарі журналістам щодо обставин винесення окремої ухвали ОАСК щодо Директора НАБУ ОСОБА_76 ;
-подання прокурором додаткових доказів до Клопотання у вигляді Протоколу огляду від 02.11.2020 р. на 213 аркушах здійснено із порушенням імперативних приписів ч. 2 ст. 185 КПК України, а тому відповідні документи не можуть бути враховані судом під час прийняття рішення.
Підозрюваний ОСОБА_4 позицію захисника підтримав, також просив відмовити у задоволенні клопотання з вищенаведених підстав, а також додав, що навіть під час проведених детективами обшуків жодних доказів, які б свідчили про причетність його до інкримінованих йому кримінальних правопорушень, детективами не виявлено та не долучено до матеріалів клопотання; внаслідок того, що досудове розслідування завершено, детективи НАБУ не мають повноважень викликати його для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування або з метою вручення обвинувального акту, виконання такого обов`язку підозрюваним не передбачено положеннями КПК України.
Слідчий суддя, ознайомившись із поданим клопотанням про застосування запобіжного заходу, а також доданими до нього матеріалами, заслухавши позицію учасників кримінального провадження, дійшов наступного висновку.
Слідчим суддеювстановлено,що детективамиНаціонального антикорупційногобюро Україниздійснюється досудоверозслідування,а прокурорамиСпеціалізованої антикорупційноїпрокуратури здійснюєтьсяпроцесуальне керівництвоу кримінальномупровадженні №52019000000000522від 21.06.2019р.(об`єднанез кримінальнимпровадження №22020120000000019від 17.07.2020р.,яке виділенов томучислі щодопідозрюваного ОСОБА_4 в окремепровадження зкримінального провадження№ 42014100020000046від 25.02.2014р.), за підозрою ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 109, ч. 2 ст. 369-2, ч. 2 ст. 344 КК України, ОСОБА_8 ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 109 КК України, ОСОБА_10 ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 109 КК України, ОСОБА_12 ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 109, ч. 5 ст. 27, ст. 351-2 КК України, ОСОБА_4 ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 109, ч. 5 ст. 27, ст. 351-2 КК України, ОСОБА_11 ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 109, ст. 351-2 КК України, ОСОБА_13 ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 109, ч. 5 ст. 27, ст. 351-2 КК України, ОСОБА_14 ч. 1 ст. 369-2 КК України, ОСОБА_15 ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 109, ст. 351-2 КК України, ОСОБА_16 ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 109, ст. 351-2 КК України, ОСОБА_17 ст. 351-2 КК України, а також за фактами вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 343, ч. 2 ст. 344, ч. 3 ст. 369, ч. 2 ст. 364 КК України.
Зокрема, відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження № 52019000000000522 від 21.06.2019 р. станом на 01.04.2021 р. (а.с.86-91) в рамках даного кримінального провадження органом досудового розслідування були обґрунтовано встановлені обставини, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255 КК України, а саме: на початку лютого 2019 року голова Окружного адміністративного суду м. Києва (далі - ОАСК) ОСОБА_9, умисно, з використанням свого службового становища, в особистих інтересах, створив злочинну організацію з метою вчинення тяжких злочинів, до якої залучив суддів Окружного адміністративного суду м. Києва ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_4, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_15, ОСОБА_16, інших осіб, які в подальшому протягом лютого липня 2019 року вчиняли злочини у складі створеної злочинної організації. (а.с. 88, зворот, Том 9).
Крім того, в рамках даного кримінального провадження органом досудового розслідування обґрунтовано були встановлені обставини, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 351-2 КК України, а саме: судді Окружного адміністративного суду м. Києва ОСОБА_11, ОСОБА_4, ОСОБА_12, ОСОБА_13, адвокат ОСОБА_17, ОСОБА_15, ОСОБА_16, інші службові та фізичні особи вчинили перешкоджання роботі Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС), а саме створили штучні перешкоди у діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та її членів (а.с. 89, Том 2).
Крім цього, в рамках даного кримінального провадження органом досудового розслідування обґрунтовано були встановлені обставини, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 109 КК України, а саме: у період лютого-липня 2019 року службові особи Окружного адміністративного суду м. Києва у складі злочинної організації вчинили незаконні дії, спрямовані на встановлення контролю над Вищою кваліфікаційною комісією України (державного органу суддівського врядування, утвореного в системі правосуддя для забезпечення добору суддів) та Вищою радою правосуддя (конституційного органу державної влади та суддівського врядування) (далі - ВРП), шляхом умисного свавільного зловживання повноваженнями судді для призначення підконтрольних злочинній організації осіб до складу вказаних державних органів (а.с. 89-89, зворот, Том 9).
17 липня 2020 року у кримінальному провадженні № 42014000100000046 заступником Генерального прокурора ОСОБА_77 складене та підписане письмове повідомлення про підозру судді Окружного адміністративного суду м. Києва ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 КК України (в редакції Закону України від 05.04.2001 № 2341-III), ч. 1 ст. 109 КК України (в редакції Закону України від 07.10.2014 №1689-VII), ч. 5 ст. 27 ст. 351-2 КК України (а.с. 42-96, Том 1).
Як вбачається із відповідного підпису (а.с. 91, Том 1), повідомлення про підозру було вручене ОСОБА_4 особисто 17.07.2020 року о 14 год. 40 хв. та роз`яснено права підозрюваного о 14 год. 45 хв. (а.с. 96, Том 1) начальником відділу управління САП Офісу Генерального прокурора ОСОБА_78, який діяв на підставі доручення заступника Генерального прокурора ОСОБА_79 (а.с.40-41, Том 1).
В подальшому із матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні №42014100020000046 виділено в окреме провадження №22020120000000019 матеріали досудового розслідування в тому числі за підозрою ОСОБА_4 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.1 ст.109, ч.5 ст.27, ст.351-2 КК України (т.6 а.7-32).
В подальшому кримінальне провадження №22020120000000019 об`єднано з Кримінальним провадженням №52019000000000522.
Таким чином, ОСОБА_4 є підозрюваним на даний час в кримінальному провадженні №5202000000000019, оскільки матеріали за його підозрою (в тому числі і повідомлення про підозру) на даний час є частиною Кримінального провадження №52019000000000522.
Будь які доводи стосовно того, що повідомлення про підозру ОСОБА_4 стосується не данного кримінального провадження, а іншого, в якому таке повідомлення про підозру складено, підписане та вручено (№42014100020000046) не грунтуються на положеннях КПК, оскільки внаслідок зазначеного виділення та об`єднання матеріалів кримінального провадження, повідомлення про підозру ОСОБА_4 є частиною цього кримінального провадження, а КПК не передбачає необхідності зміни раніше повідомленої підозри або повідомлення про нову підозру у разі виділення/об`єднання матеріалів кримінального провадження, відповідно до ст.217 КПК України, і присвоєння іншого номера кримінальному провадженню ніж того, що зазначений у повідомленні про підозру особі.
Як довод на підтвердження наведеного висновку, можна звернути увагу на те, що, не потребує зміни повідомленої підозри або повідомлення про нову підозру зміна інших реквизитів повідомлення про підозру, які зазначені в ч.1 ст.277 КПК України, а саме: зміна прізвища та посади слідчого прокурора, який здійснив повідомлення; зміна підпису слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення; зміна місця проживання, громадянства особи, якій повідомлено про підозру, тощо.
Таким чином, ОСОБА_4 є підозрюваним на даний час в кримінальному провадженні №5202000000000019, оскільки матеріали за його підозрою (в тому числі і повідомлення про підозру) на даний час є частиною Кримінального провадження №52019000000000522.
Згідно ч.ч. 1-2 статті 196 КПК України в ухвалі про застосування запобіжного заходу суд зазначає відомості про: 1) кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність), у якому обвинувачується особа; 2) обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК; 3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК; 4) посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини; 5) запобіжний захід, який застосовується.
В ухвалі про застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, зазначаються конкретні обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого, та у випадках, встановлених цим Кодексом, строк, на який їх покладено.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (частина 1 статті 194 КПК).
З огляду на зазначені положень закону, слідчому судді під час вирішення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави з метою визначення чи є законні підстави для застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави, а якщо так, то чи забезпечить застава в зазначеному детективом розмірі виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання існуючим ризикам, необхідно в межах доводів відповідного клопотання розкрити: 1) кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, та чи є підозра обґрунтованою; 2) ризики, які були заявлені стороною обвинувачення, та їх обґрунтованість; 3) чи є інші більш м`які запобіжні заходи, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК; 4) обґрунтованість заявленого детективом розміру застави.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа.
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюється в участі у злочинній організації, участі у злочинах, вчинюваних такою організацією, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255 КК України (в редакції Закону України від 05.04.2001 № 2341-III); у вчиненні дій з метою захоплення державної влади, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 109 КК України (в редакції Закону України від 07.10.2014 № 1689-VII); у пособництві у створенні штучних перешкод у роботі Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та її членів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ст. 351-2 КК України, за наступних обставин.
07.06.2018 р. ВККС України призначено кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді суддів різних судів України, у тому числі голови ОАСК ОСОБА_9 та більшості суддів цього суду, та визначено дати проведення іспиту 16 і 27 липня 2018 року.
Не бажаючи брати участь у кваліфікаційному оцінюванні, побоюючись бути визнаним ВККС України таким, що не відповідає займаній посаді (не підтвердив здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) та у подальшому бути звільненим з посади судді, у т.ч. у зв`язку з отриманням висновку Громадської ради доброчесності, затвердженого 12.04.2017 під час конкурсу на вакантну посаду судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, яким обґрунтовувалась невідповідність кандидата на посаду критеріям доброчесності і професійної етики, а також у зв`язку з численними негативними публікаціями в ЗМІ, можливого встановлення під час кваліфікаційного оцінювання невідповідності майнового стану офіційним доходам та через інші об`єктивні причини, голова ОАСК ОСОБА_9 направив до ВККС України лист № 02.2/1137/18 від 22.06.2018, з проханням перенести дату складення іспиту суддями цього суду через надмірне навантаження у цей період. Рішенням від 06.07.2018 ВККС України вказане прохання задоволене, складання іспиту призначеного на 16 і 27 липня 2018 року перенесено.
Рішенням від 26.03.2019 ВККС України прохання задоволене і проведення іспитів перенесено на 17.04.2019. У подальшому, 02.04.2019 голова ОАСК ОСОБА_9 направив підписаний ним лист до ВККС України щодо повторного перенесення проведення оцінювання суддів вказаного суду із зазначенням аналогічних підстав, що й у попередньому листі від 22.06.2018.
Побоюючись бути визнаним ВККС України таким, що не відповідає займаній посаді судді (не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді) та у подальшому бути звільненим, з метою уникнення проведення оцінювання ВККС України, бажаючи залишитись на посаді судді та голови ОАСК, усвідомлюючи, що лише направленням листів про відтермінування дати проведення кваліфікаційного оцінювання не зможе його уникнути взагалі, а також те, що склад діючих на той час членів ВККС України становив тринадцять осіб, рішення ВККС України приймаються більшістю голосів від її складу, а рішення про підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за наявності висновку Громадської ради доброчесності, яким встановлено, що суддя не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, може бути ухвалене ВККС України лише у разі, якщо таке рішення підтримане не менше ніж одинадцятьма її членами, також розуміючи, що рішення про звільнення судді з посади у разі виявлення за результатами кваліфікаційного оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмови судді від такого оцінювання приймається ВРП на підставі подання відповідної колегії ВККС України, знаючи, що ВРП розглядається подання ВККС України про звільнення судді ОАСК ОСОБА_4 та дисциплінарне провадження відносно судді ОАСК ОСОБА_8, ОСОБА_9 у лютому 2019 року вирішив створити та очолити злочинну організацію, до участі в якій залучити суддів ОАСК, інших осіб та під його керівництвом, використовуючи повноваження суддів ОАСК, прикриваючись виконанням вимог закону, організувати постановлення суддями судових рішень (ухвал, рішень) внаслідок свавільного зловживання суддівськими повноваженнями, у тому числі таких, якими будуть встановлені факти нібито відсутності повноважень діючих членів ВККС України, визнання протиправним дій або бездіяльності суб`єктів призначення (обрання) членів ВККС України, членів ВРП та посадових осіб відповідних Конкурсних комісій тощо за результатами розгляду судових справ, відкритих суддями ОАСК за організованими ОСОБА_9 поданими великої кількості адміністративних позовів відносно членів ВККС України та певних посадових осіб, які повинні були розподілені на більшість суддів ОАСК, у тому числі на ОСОБА_9, що за злочинним планом ОСОБА_9 призвело б до утворення конфлікту інтересів між суддями ОАСК та членам ВККС України, внаслідок чого унеможливлювалось або відтерміновувалось на довготривалий час проведення кваліфікаційного оцінювання суддів ОАСК, тим самим створивши штучні перешкоди у діяльності ВККС України та її членів, а також вирішив, залучивши учасників злочинної організації, організувати в подальшому призначення (обрання) в протизаконний спосіб на посади членів ВККС України підконтрольних йому осіб, замість тих діючих членів ВККС України, щодо яких судовими рішеннями будуть встановлені факти відсутності повноважень або тих, які внаслідок незаконного втручання в їх діяльність ОСОБА_9 та інших залучених осіб, погодяться звільнитися з посад й одночасно на вакантні посади, крім того, також вирішив організувати в аналогічний незаконний спосіб призначення (обрання) на посади членів ВРП підконтрольних йому осіб для того, щоб в кінцевому результаті досягти основної мети злочинної організації встановити контроль, в першу чергу, над ВККС України, а також і над ВРП, враховуючи, що цим органом розглядаються відповідні подання ВККС України, у тому числі щодо звільнення з посади, за результатами кваліфікаційного оцінювання, а також цей орган наділений повноваження притягувати суддів до встановленої законом відповідальності, аж до звільнення, відстороняти від посади, щоб убезпечити та виключити таку можливість відносно себе та інших суддів-учасників злочинної організації, у тому числі суддів ОАСК, тобто захопити державну владу в особі державного органу суддівського врядування, утвореного в системі правосуддя для забезпечення добору суддів та конституційного органу державної влади та суддівського врядування, який діє в Україні на постійній основі для забезпечення незалежності судової влади відповідно.
Водночас окрім ОСОБА_9, ряд інших суддів ОАСК, у тому числі й ОСОБА_4 з аналогічних вищезазначених причин також мали обґрунтовані сумніви в успішному проходженні ними кваліфікаційного оцінювання та відповідно допускали ймовірність бути визнаними ВККС України такими, що не відповідають займаним посадам (не підтвердять здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) та в подальшому можуть бути звільнені, про що ОСОБА_9 було достеменно відомо.
Розуміючи, що для реалізації вказаного злочинного плану, направленого на досягнення вищевказаної мети злочинної організації необхідно залучити суддів очолюваного ним суду та інших осіб, зокрема потенційних позивачів із числа учасників конкурсів на посади суддів, а також суддів, які за результатами кваліфікаційного оцінювання визнані ВККС України такими, що не відповідають займаній посаді (не підтвердили здатність здійснювати правосуддя у відповідних судах), їх представників-адвокатів та/або фізичних осіб й громадських організацій, кандидатів посади членів ВККС України та членів ВРП тощо, які також зацікавлені в можливості створити штучні перешкоди у діяльності ВККС України та її членів, встановити контроль над ВККС України та ВРП, тобто захопити державну владу в особі державного органу суддівського врядування, утвореного в системі правосуддя для забезпечення добору суддів та конституційного органу державної влади та суддівського врядування, який діє в Україні на постійній основі для забезпечення незалежності судової влади відповідно, при цьому кількість таких осіб та поданих ними позовів має бути достатньо великою для перешкоджання роботі ВККС України та її членів, також необхідно розробити план вчинення окремих злочинів злочинної організації, та довести його до відома залученим до вчинення злочинів особам, розподіливши між ними функції співучасників на підбурювачів, пособників та виконавців тощо, залишаючи за собою функцію керівництва вказаними особами, ОСОБА_9, перебуваючи у м. Києві, в період з початку лютого 2019 року, але не пізніше до 14.02.2019, більш точні час та місце досудовим розслідуванням не встановлені, вирішив створити та очолити ієрархічне об`єднання осіб злочинну організацію для вчинення під його керівництвом тяжких злочинів, що посягають на основи національної безпеки України, протиправно використовуючи своє службове становище голови ОАСК, повноваження суддів очолюваного ним суду, позаслужбові відносини із суддями вказаного суду, адвокатами, службовими та іншими особами тощо.
Відповідно до злочинного умислу ОСОБА_9 основною метою діяльності створюваної ним злочинної організації було встановлення контролю над ВККС України та ВРП, тобто захоплення державної влади в особі державного колегіального органу суддівського врядування, який на постійній основі діє у системі правосуддя України (державного органу суддівського врядування, утвореного в системі правосуддя для забезпечення добору суддів) та конституційного органу державної влади та суддівського врядування, який діє в Україні на постійній основі для забезпечення незалежності судової влади, відповідно (далі основна мета злочинної організації), а проміжною метою злочинної організації перешкоджання роботі ВККС, а саме створення штучних перешкод у діяльності ВККС України та її членів (далі проміжна мета злочинної організації).
В період з початку лютого, але не пізніше 14.02.2019, перебуваючи у м. Києві, більш точні час та місце досудовим розслідуванням не встановлені, ОСОБА_9, з вказаною метою розробив план створення злочинної організації та злочинів, вчинюваних такою організацією, який полягав у наступному.
1. Із одночасним доведенням як основної, так і проміжної мети злочинної діяльності (захоплення державної влади в особі ВККС України та ВРП, перешкоджання роботі ВККС України та її членам) або без такого залучити до злочинної організації учасників суддів, у тому числі ОАСК, зокрема, тих, хто за результатом кваліфікаційного оцінювання ВККС України визнані такими, що не відповідають займаній посаді (не підтвердили здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) та очікують відповідного рішення Вищої ради правосуддя про звільнення з посади судді, також із числа тих, що мали обґрунтовані сумніви в успішному проходженні ними кваліфікаційного оцінювання та відповідно допускали ймовірність бути визнаними ВККС України такими, що не відповідають займаним посадам (не підтвердять здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) та в подальшому можуть бути звільнені, та тих, хто за результатами проведеного кваліфікаційного оцінювання ВККС України визнані такими, що відповідають займаній посаді (підтвердили здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), однак, перебуваючи у позаслужбових відносинах із ОСОБА_9, за його вказівкою, постановлять необхідні для досягнення основної та проміжної мети злочинної організації судові рішення. Розподілити між залученими до злочинної організації суддями (учасниками), враховуючи наявність у них повноважень здійснювати правосуддя, функції співучасників на підбурювачів, пособників та виконавців при вчиненні злочинів злочинною організацією. При цьому кожен суддя учасник злочинної організації, у разі наявності повноважень здійснювати правосуддя, отримавши для розгляду за результатами розподілу Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою (автоматизованого розподілу) відповідні позови, за вказівкою керівника злочинної організації ОСОБА_9, свавільно зловживаючи повноваженнями судді, переслідуючи та розділяючи як основну, так і проміжну мету злочинної організації (захоплення державної влади в особі ВККС України та ВРП, перешкоджання роботі ВККС України та її членам), прикриваючись виконанням вимог закону, мав постановити судове рішення (ухвали, рішення) або вчинити інше діяння (дію чи бездіяльність) під час розгляду таких адміністративних справ.
2. Підшукування залученими до злочинної організації суддями та безпосередньо ОСОБА_9 осіб, які звертатимуться з адміністративними позовами в ОАСК до членів ВККС України та до суб`єктів призначення (обрання) членів ВККС України, членів ВРП та посадових осіб відповідних Конкурсних комісій тощо, у тому числі серед учасників відповідних конкурсів на посади суддів, а також суддів, які за результатами кваліфікаційного оцінювання визнані ВККС України такими, що не відповідають займаній посаді (не підтвердили здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), їх представників, адвокатів, фізичних осіб та громадських організацій, інших осіб. Залежно від ступеню позаслужбових відносин, ступеню особистої довіри, подальший розподіл між підшуканими особами функцій співучасників на підбурювачів, пособників та виконавців для участі у злочинах, вчинюваних злочинною організацією. Схиляння ОСОБА_9 та учасниками злочинної організації таких підшуканих осіб, які відповідають згаданим вимогам, до подання в ОАСК вищевказаних адміністративних позовів з доведенням або без такого до їх відома справжньої мети подання таких позовів та плану вчинення злочинів. При цьому учасники злочинної організації, які залучили до участі у вчинюваних злочинною організацією злочинів, за узгодженням з ОСОБА_9 мали спільно з ним або окремо, але під його керівництвом, контролювати діями або схиляти до необхідних дій таких залучених осіб для досягнення як проміжної, так і основної мети злочинної організації.
3. Підготовка учасниками злочинної організації адміністративних позовів та заяв про їх забезпечення до членів ВККС України та до суб`єктів призначення (обрання) членів ВККС України, членів ВРП та посадових осіб відповідних Конкурсних комісій тощо з правовим обґрунтуванням, необхідним для прикриття виконанням вимог закону постановлених у подальшому судових рішень (ухвал, рішень), з метою їх використання після підписання позивачами як знаряддя (засоби) вчинення злочинів для здійснення перешкоджання роботі ВККС України та її членам, встановлення злочинною організацією на чолі з ОСОБА_9 контролю над ВККС України, ВРП, тобто захоплення державної влади. Підписання цих адміністративних позовів підшуканими позивачами, їх представниками та їх подання до ОАСК.
4. Після отримання за результатом розподілу Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою (автоматизованого розподілу) відповідних адміністративних позовів залученими до злочинної організації суддями, прийняття до розгляду таких позовів та відкриття провадження у адміністративних справах. Згідно з злочинним планом ОСОБА_9, прийняття суддями до розгляду адміністративних позовів до членів ВККС України, суб`єктів призначення (обрання) членів ВККС України, членів ВРП та посадових осіб відповідних Конкурсних комісій тощо та відкриття провадження у адміністративних справах за такими позовами, створить ймовірний конфлікт інтересів між членами ВККС України та відповідними суддями, що унеможливлювало або відтерміновувало на невизначений термін, як мінімум на час розгляду цих адміністративних справ, проведення кваліфікаційного оцінювання ВККС України відносно ОСОБА_9 та відповідних суддів очолюваного ним суду.
5. Затягування на довготривалий час розгляду адміністративних справ суддями ОАСК за позовами до членів ВККС України, суб`єктів призначення (обрання) членів ВККС України, членів ВРП та посадових осіб відповідних Конкурсних комісій тощо для максимального відтермінування проведення кваліфікаційного оцінювання ВККС України відносно ОСОБА_9 та відповідних суддів очолюваного ним суду, у зв`язку зі штучно створеним конфліктом інтересів, тим самим одночасно отримання достатнього часу для організації призначення (обрання) підконтрольних ОСОБА_9 осіб на посади членів ВККС України, членів ВРП, з метою встановлення злочинною організацією на чолі з ОСОБА_9 контролю над ВККС України, ВРП, тобто захоплення державної влади, або до моменту поки не буде переобрано у будь-який із способів керівництво ВККС України, ВРП, не звільняться (у тому числі припинять повноваження за строками) нелояльні до нього певні члени ВККС України, ВРП, на яких ОСОБА_9 не мав впливу, або поки не будуть внесені відповідні зміни до законодавства України в частині реформування ВККС України, скасування обов`язковості проходження суддями кваліфікаційного оцінювання або прийняття з цього приводу Конституційним судом України відповідного рішення, яким скасуються, визнаються неконституційними такі норми тощо.
6. Отримання документального підтвердження від уповноважених державних органів (Національного агентства з питань запобігання корупції, Ради суддів України) шляхом організації ОСОБА_9 незаконного впливу на їх представників щодо встановлення наявності в діях членів ВККС України конфлікту інтересів (насправді штучно створеного злочинною організацією), а також притягнення їх у зв`язку з цим до адміністративної відповідальності нібито за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією з метою досягнення як проміжної, так і основної мети злочинної організації.
7. Постановлення за вказівкою ОСОБА_9 з метою досягнення як проміжної, так і основної мети злочинної організації залученими до злочинної організації суддями внаслідок свавільного зловживання суддівськими повноваженнями ухвал про забезпечення позовів, рішень за формальною підставою розгляду відповідних заяв (клопотань) та адміністративних справ, прикриваючись виконанням вимог закону, якими у тому числі буде встановлено факти відсутності повноважень у певних членів ВККС України, заборонено деяким з них виконувати свої повноваження до набрання законної сили рішенням по справам, зобов`язано вчинити певні дії (щодо відрахування зі штату (припинення повноважень) діючих членів ВККС України та одночасно включення замість них або на вакантні посади підконтрольних ОСОБА_9 осіб), а також визнання протиправними дій або бездіяльності суб`єктів призначення (обрання) членів ВККС України, членів ВРП, посадових осіб відповідних Конкурсних комісій, тим самим у тому числі на підставі яких, учасниками злочинної організації на чолі з ОСОБА_9, використовуючи зазначені судові рішення як знаряддя (засоби) вчинення злочинів, здійснюватиметься незаконний вплив та спонукання суб`єктів призначення (обрання) членів ВККС України, ВРП до проведення відповідних конкурсів на зайняття посад членів ВККС України, членів ВРП та подальшого призначення (обрання) нових членів ВККС України, членів ВРП підконтрольних ОСОБА_9 .
8. Звернення до виконання з метою досягнення як проміжної, так і основної мети злочинної організації учасниками злочинної організації та залученими до злочинів, вчинюваних злочинною організацією особами вищевказаних судових рішень (ухвал, рішень), постановлених за вказівкою ОСОБА_9 суддями внаслідок свавільного зловживання суддівськими повноваженнями, прикриваючись виконанням вимог закону, які використовуватимуться злочинною організацією як знаряддя (засоби) вчинення злочинів, у т.ч. на підставі яких здійснюватиметься незаконний вплив та спонукання суб`єктів призначення (обрання) членів ВККС України, ВРП до проведення відповідних конкурсів на зайняття посад членів ВККС України, членів ВРП та подальшого призначення (обрання) нових членів ВККС України, членів ВРП підконтрольних ОСОБА_9 .
9. З метою досягнення як проміжної, так і основної мети злочинної організації одночасно з вчиненням дій, спрямованих на організацію ОСОБА_9 постановлення залученими до злочинної організації суддями внаслідок свавільного зловживання суддівськими повноваженнями, прикриваючись виконанням вимог закону, судових рішень (ухвал, рішень) для перешкоджання роботі ВККС України та її членів, у тому числі на підставі яких здійснюватиметься незаконний вплив та спонукання суб`єктів призначення (обрання) членів ВККС України, ВРП до проведення відповідних конкурсів на зайняття посад членів ВККС України, членів ВРП, вчинення інших протиправних дій учасниками злочинної організації, спрямованих на призначення (обрання) на посади членів ВККС України, членів ВРП підконтрольних ОСОБА_9 осіб з метою встановлення злочинною організацією на чолі з ОСОБА_9 контролю над ВККС України, ВРП, тобто захоплення державної влади в особі державного органу суддівського врядування, утвореного в системі правосуддя для забезпечення добору суддів та конституційного органу державної влади та суддівського врядування, який діє в Україні на постійній основі для забезпечення незалежності судової влади відповідно.
Водночас ОСОБА_9 розумів, що для встановлення контролю над ВККС України, ВРП, тобто захоплення державної влади в особі державного органу суддівського врядування, утвореного в системі правосуддя для забезпечення добору суддів та конституційного органу державної влади та суддівського врядування, який діє в Україні на постійній основі для забезпечення незалежності судової влади відповідно, шляхом призначення (обрання) членами ВККС України, ВРП підконтрольних осіб, необхідне вчинення більш ніж одного злочину, у тому числі тяжкого та інших видів злочинів, для чого створюване ним об`єднання осіб (злочинна організація), об`єднане єдиною метою, повинно мати стабільний склад учасників, що забезпечувалось перебуванням більшості учасників злочинної організації на посадах суддів та адміністративних посадах в ОАСК, тісними особистими позаслужбовими відносинами між суддями ОАСК, централізованим підпорядкуванням ОСОБА_9, наявністю плану злочинної діяльності, розподілом функцій учасників злочинної організації тощо. Безпека функціонування злочинної організації забезпечувалась позаслужбовими відносинами та численними зв`язками, у тому числі корупційними, ОСОБА_9 та учасників злочинної організації з працівниками різних державних органів, у тому числі найвищих судових органів, різних правоохоронних органів тощо.
Ієрархічність створюваної злочинної організації забезпечувалась наявністю керівника злочинної організації голови ОАСК ОСОБА_9 та керування діями окремих учасників злочинної організації іншими учасниками цієї організації для вчинення злочинів.
До злочинної організації для реалізації цього злочинного плану голова ОАСК ОСОБА_9, діючи умисно, в особистих інтересах, використовуючи своє службове становище, протягом лютого-квітня 2019 року залучив суддів ОАСК ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_4, ОСОБА_12, ОСОБА_13, до відома яких у ході особистих розмов у тому числі у своєму службовому кабінеті та службовому кабінеті заступника голови ОАСК ОСОБА_8, розташованих в приміщенні ОАСК за адресою: м. Київ, вул. Петра Болбочана, 8, корп. 1, неодноразово довів свій вищезазначений злочинний план, у тому числі щодо необхідності постановлення судових рішень (ухвал, рішень) внаслідок свавільного зловживання суддівськими повноваженнями під прикриттям виконання вимог закону з метою досягнення як проміжної, так і основної мети злочинної організації, у тому числі перешкоджання роботі ВККС України, а саме створення штучних перешкод у діяльності ВККС України та її членів, подальшого встановлення контролю над ВККС України, тобто захоплення державної влади в особі державного органу суддівського врядування, утвореного в системі правосуддя для забезпечення добору суддів.
У свою чергу судді ОАСК ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_4, ОСОБА_12, ОСОБА_13, діючи умисно, з особистої зацікавленості та мотивів власного кар`єризму, безпідставно ототожнюючи інтереси служби з особистими та явно протиправними інтересами голови ОАСК ОСОБА_9, протягом лютого-квітня 2019 року, перебуваючи у вказаних службових кабінетах за вищевказаних обставин, неодноразово надавали своє погодження із запропонованим ОСОБА_9 планом вчинення злочинів, зобов`язалися відшукати осіб, якими будуть подаватись адміністративні позови до членів ВККС України та до суб`єктів призначення (обрання) членів ВККС України, зокрема із числа учасників конкурсів на посади суддів, а також суддів, які за результатами кваліфікаційного оцінювання визнані ВККС України такими, що не відповідають займаній посаді (не підтвердили здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), їх представників, адвокатів, громадських організацій, фізичних та інших осіб, у тому числі кандидатів на вакантні посади тощо, також зобов`язались у разі отримання за результатом розподілу Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою (автоматизованого розподілу) відповідних адміністративних позовів, прийняти їх до розгляду, відкрити провадження у таких адміністративних справах та за вказівкою ОСОБА_9, свавільно зловживаючи суддівськими повноваженнями, прикриваючись виконанням вимог закону постановити судові рішення (ухвали, рішення), потрібні, у тому числі для перешкоджання ВККС України, а саме створення штучних перешкод у діяльності ВККС України та її членів та подальшого встановлення злочинною організацією на чолі з ОСОБА_9 контролю над ВККС України, ВРП, тобто захоплення державної влади в особі державного колегіального органу суддівського врядування, який на постійній основі діє у системі правосуддя України (державного органу суддівського врядування, утвореного в системі правосуддя для забезпечення добору суддів) та конституційного органу державної влади та суддівського врядування, який діє в Україні на постійній основі для забезпечення незалежності судової влади.
Таким чином, вказані особи діючи умисно та добровільно, усвідомлюючи негативні наслідки своїх протиправних дій, дійшли згоди щодо необхідності діяти спільно у складі злочинної організації під керівництвом ОСОБА_9 з метою досягнення як проміжної, так і основної мети злочинної організації, у тому числі перешкоджання роботі ВККС України та її членів, та змовились вчинити дії для подальшого встановлення контролю над ВККС України, тобто захоплення державної влади в особі органу суддівського врядування, утвореного в системі правосуддя для забезпечення добору суддів, для цього попередньо зорганізувалися у стійке ієрархічне злочинне об`єднання, метою діяльності якого було у тому числі вчинення тяжких злочинів, а також інших видів кримінальних правопорушень, скоєння яких було необхідною умовою для реалізації злочинного умислу, погодившись із запропонованим ОСОБА_9 планом злочинних дій.
При цьому у вказаний час ОСОБА_4, який не здійснював на той час правосуддя, а також ОСОБА_8, ОСОБА_13 та спочатку ОСОБА_11 за злочинним планом ОСОБА_9 було відведено роль пособників, у вчиненні злочинів, вчинюваних злочинною організацією, які мали підшукувати та схиляти потенційних позивачів із числа учасників конкурсів на посади суддів, а також суддів, які за результатами кваліфікаційного оцінювання визнані ВККС України такими, що не відповідають займаній посаді (не підтвердили здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), їх представників, адвокатів, громадських організацій, фізичних та інших осіб, у тому числі кандидатів на вакантні посади тощо.
Для підготовки адміністративних позовів та заяв про їх забезпечення у тому числі до членів ВККС України та до суб`єктів призначення (обрання) членів ВККС України у лютому 2019 року, але не пізніше 14.02.2019, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлений, учасники злочинної організації, перебуваючи в приміщенні ОАСК за вказаною адресою, узгодили правове обґрунтування, необхідне для прикриття виконанням вимог закону постановлених у подальшому внаслідок свавільного зловживання суддівськими повноваженнями судових рішень (ухвал, рішень), які в якості знарядь (засобів) вчинення злочинів будуть використані для досягнення як основної, так і проміжної мети злочинної організації у т.ч. шляхом визнання відсутності повноважень у членів ВККС України, у тому числі у ОСОБА_19, ОСОБА_22, ОСОБА_80 та інших, заборони деяким з них виконувати свої повноваження до набрання законної сили рішень по справам, а також визнання протиправною бездіяльності суб`єктів призначення (обрання) членів ВККС України щодо не призначення членів ВККС України (у тому числі перед цим не оголошення відповідних конкурсів для їх призначення), замість тих, щодо яких буде встановлено відсутність повноважень. Вказане правове обґрунтування полягало у наступному.
25.09.2014 рішенням XII позачергового з`їзду суддів України призначено членами ВККС України ОСОБА_81, ОСОБА_82, ОСОБА_20, ОСОБА_83, ОСОБА_84 17.10.2014 за квотою Міністерства юстиції України призначено членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_19, 05.12.2014 за квотою Державної судової адміністрації України призначено ОСОБА_22, а 19.12.2014 Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини членом ВККС України призначено ОСОБА_85 .
Під час призначення вищезазначених осіб членами ВККС України діяв Закон України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції від 07.07.2010 № 2453-VI, який встановлював строк повноважень члена ВККС України шість років з дня набуття таких повноважень, тобто для кожного із цих осіб такий строк спливав у 2020 році.
Пізніше, 28.03.2015 набув чинності Закон України «Про забезпечення права на справедливий суд» № 192-VIII від 12.02.2015, підпунктом 5 пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень якого внесені зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 в частині скорочення строку повноважень члена ВККС України до чотирьох років, а також зазначено, що члени ВККС України, призначені Міністром юстиції України, Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини, Головою Державної судової адміністрації України до набрання чинності цим Законом, здійснюють свої повноваження протягом чотирьох років з дня їх призначення, тобто до 2018 року.
Однак, 30.09.2016, тобто до спливу строку повноважень вказаних членів ВККС України, набрав чинності новий Закон України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII від 02.06.2016, пунктом 26 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень якого передбачено, що обрані/призначені до набрання чинності цим законом члени ВККС України продовжують здійснювати свої повноваження до закінчення терміну, на який їх було обрано/призначено, тобто до 2020 року, оскільки вказаних членів ВККС України було обрано/призначено на посади під час дії Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (в редакції № 2453-VI від 07.07.2010), який встановлював саме шестирічний строк повноважень членів ВККС України.
Таким чином, пункт 26 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII за правилом подолання темпоральної колізії скасував дію положення підпункту 5 пункту 5 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 192-VIII та повернув у дію положення Закону № 2453-VI, які були чинні на момент призначення ОСОБА_19, ОСОБА_80 та ОСОБА_22 членами ВККС України, тобто повернув 6-річний строк їх повноважень.
Дана правова позиція повністю узгоджується із правовою позицією сформованою Конституційним Судом України у рішенні від 03 жовтня 1997 року № 4/зп у справі № 18/183-97.
Положеннями ч. 2 ст. 84, п. 1 ч. 3 ст. 88 Закону визначено, що за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання, ВККС України ухвалює одне з рішень, визначених цим Законом, яке може бути оскаржене та скасоване, зокрема, з підстав відсутності повноважень у складу членів ВККС України, яким проведено кваліфікаційне оцінювання, на його проведення.
За таких обставин, голова ОАСК ОСОБА_9, ОСОБА_4 та деякі судді ОАСК, які є учасниками злочинної організації, а також інші особи, залучені для участі у злочинах, вчинюваних такою організацією, діючи умисно та спільно, в особистих інтересах, розуміючи ймовірну колізію правових норм, пов`язаних із неодноразовим внесенням змін до Закону в частині строків повноважень членів ВККС України, для досягнення як проміжної, так і основної мети злочинної організації свідомо вирішили використовувати їх для реалізації вказаного злочинного плану так, як ОСОБА_9 та учасникам злочинної організації було потрібно та вигідно, що нібито строк повноважень деяких членів ВККС України вже закінчився, тим самим такі судді ОАСК погодилися, виконуючи вказівку керівника злочинної організації ОСОБА_9, під час судового розгляду відповідних судових справ, в порушення приписів Законів України та КАСУ не зважати на будь-які надані в подальшому сторонами докази та документи, визначившись та вирішивши наперед без їх дослідження та до початку судового розгляду таких справ за штучно поданими позовами (та навіть й по тим аналогічним позовам, які б в подальшому, після висвітлення в ЗМІ, могли бути подані до ОАСК реальними позивачами). Таким чином учасниками злочинної організації було узгоджено та заплановано як прикриття виконанням вимог закону своїх дій з постановлення внаслідок свавільного зловживання суддівськими повноваженнями судових рішень (ухвал, рішень) за результатами розгляду таких адміністративних справ за поданими до ОАСК адміністративними позовами, заявами (клопотаннями) про забезпечення позовних вимог з відповідним правовим обґрунтуванням.
Отже, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину (стаття 12, ч. 1 ст. 255 КК України (без кваліфікуючої ознаки участь у злочинах, вчинюваних злочинною організацією, яка декриміналізована з 01.07.2020), в редакції Закону України від 05.04.2001 № 2341-III); тяжкого злочину (стаття 12, ч. 1 ст. 109 КК України (в редакції Закону України від 07.10.2014 № 1689-VII); кримінального проступку (стаття 12, ч. 5 ст. 27 ст. 351-2 КК України).
Щодо обґрунтованості підозри.
Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.
Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
За такого, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Отже, при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді застави.
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, та документами, наданими на підтвердження цих доводів, причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема, протоколом огляду від 25.06.2020 р., складеного за результатами огляду матеріальних носіїв інформації карт пам`яті, які є додатками до протоколів НСРД, проведених відносно Голови ОАСК ОСОБА_9 (а.с. 1-14 Том 2), протоколом огляду від 29.06.2020 02.07.2020, складеного за результатами огляду матеріальних носіїв інформації карт пам`яті, які є додатками до протоколів НСРД, проведених відносно заступника голови ОАСК ОСОБА_8 (а.с. 29-144 Том 2), протоколом огляду від 12.07.2020, складеного за результатами огляду матеріальних носіїв інформації карт пам`яті, які є додатками до протоколів НСРД, проведених відносно Голови ОАСК ОСОБА_9 (а.с. 150-165 Том 6), протоколом огляду від 02.11.2020 р., складеного за результатами огляду матеріальних носіїв інформації карт пам`яті, які є додатками до протоколів НСРД, проведених відносно Голови ОАСК ОСОБА_9 (а.с. 16-229 Том 8), а також іншими доказами у їх сукупності.
Зокрема,відповідно допротоколу огляду від 25.06.2020р.,складеного зарезультатами оглядуматеріальних носіївінформації карт пам`яті,які єдодатками допротоколів НСРД,проведених відносноГолови ОАСК ОСОБА_9,а самеаудіоконтроль останньогов приміщенніслужбового кабінетуголови Окружного адміністративногосуду м.Києва,що розташованийза адресою:вул.Болбочана Петра,8,корпус 1,фіксація розмовосіб вприміщенні службовогокабінету головиОкружного адміністративногосуду м.Києва (а.с.1-14Том 2),з відповідноїстенограми вбачаєтьсянаявність достатніхпідстав вважатипро ймовірнепозапроцесуальне спілкуванняголови ОАСК ОСОБА_9 із суддеюОАСК ОСОБА_4, з якоговбачається певна узгодженістьдій,направлених наорганізацію поданнядо ОАСК штучних позовів проти Конкурсної комісії при Президенті України з метою блокування проведення конкурсу до ВРП, зокрема, вбачається, що ОСОБА_9 надає ОСОБА_4 вказівки щодо здійснення моніторингу за діяльністю зазначеної комісії, відшукання будь-яких порушень у її роботі та підготовки позовної заяви проти неї (а.с. 3-4 том 2).
Відповідно до протоколу огляду від 29.06.2020 02.07.2020 р.р., складеного за результатами огляду інформації, отриманої внаслідок проведення негласних слідчих (розшукових) дій (аудіоконтроль особи № 19/3341т від 27.05.2019, № 19/4178т від 25.06.2019, № 19/6101т від 29.08.2019 р.) (а.с. 29-144, Том 2) відносно заступника голови Окружного адміністративного суду м. Києва ОСОБА_8, а саме аудіоконтроль останнього в приміщенні службового кабінету заступника голови Окружного адміністративного суду м. Києва, що розташований за адресою: вул. Болбочана Петра, 8, корпус 1, фіксація розмови між суддями Окружного адміністративного суду м. Києва (а.с. 56-58, 119-120, 128-129, 136 Том 2), з відповідної стенограми вбачається наявність достатніх підстав вважати про ймовірне позапроцесуальне спілкування суддів Окружного адміністративного суду м. Києва, зокрема, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_13, ОСОБА_4, ОСОБА_12 та інших щодо організації подання адміністративних позовів відносно членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з метою створення штучних перешкод в діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та її членів, зокрема, щодо подання такого позову імовірно ОСОБА_17, який за версією слідства причетний до вчинення противоправних дій, щодо зв`язків ОСОБА_4 з адвокатом ОСОБА_86 з питань подання позовів проти ВККС до ОАСК, щодо впливу ОСОБА_4 на суддю ОАСК Ігоря Смолія у справі за позовом до ВККС, позапроцесуальне спілкування голови ОАСК ОСОБА_9 із суддею ОАСК ОСОБА_4, з якого вбачається підтвердження залучення ОСОБА_4 до злочинної діяльності, якою останній займається у зв`язку із відсутністю у нього повноважень здійснювати правосуддя.
Згідно протоколуогляду від12.07.2020р.,складеного зарезультатами оглядуінформації,отриманої внаслідокпроведення негласнихслідчих (розшукових)дій (аудіоконтрольосіб) відносноголови Окружногоадміністративного судум.Києва ОСОБА_9,а самеаудіоконтроль останньогов приміщенніслужбового кабінетуголови Окружногоадміністративного судум.Києва,що розташованийза адресою:вул.Болбочана Петра,8,корпус 1, фіксація розмовміж суддями Окружногоадміністративного судум.Києва,фіксація телефоннихрозмов ОСОБА_9 (а.с. 150-165 Том 6), з відповідної стенограми вбачається наявність достатніх підстав вважати про ймовірне позапроцесуальне спілкування голови Окружного адміністративного суду м. Києва ОСОБА_9 з членом Вищої ради правосуддя, в ході якого згадується щодо домовленостей ОСОБА_9 з приводу оцінювання ОСОБА_4, з якого також вбачається наміри ОСОБА_9 створити перешкоди в діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та її членів, зокрема, запустити механізм ліквідації діючого складу комісії.
Відповідно допротоколу оглядувід 02.11.2020р.,складеного зарезультатами оглядуматеріальних носіївінформації карт пам`яті,які єдодатками допротоколів НСРД,проведених відносноГолови ОАСК ОСОБА_9 (а.с.16-229Том 8), а самеаудіоконтроль останньогов приміщенніслужбового кабінетуголови Окружного адміністративногосуду м.Києва,що розташованийза адресою:вул.Болбочана Петра,8,корпус 1,фіксація розмовосіб вприміщенні службовогокабінету головиОкружного адміністративногосуду м.Києва (а.с.22,29-23,47-48,52-55,57-58,64-65,77,79-82,88-89,106-107,125, 145-147,202-204, 215-217Том 8),з відповідноїстенограми вбачаєтьсянаявність достатніхпідстав вважатипро ймовірнепозапроцесуальне спілкуванняголови ОАСК ОСОБА_9 із суддеюОАСК ОСОБА_4,а також ОСОБА_4 із суддямиОАСК ОСОБА_13, ОСОБА_8, ОСОБА_10 щодо створення штучного конфлікту інтересів між ВККС та ОАСК шляхом подання адміністративних позовів відносно членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з метою створення штучних перешкод в діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та її членів, позбавлення їх повноважень та організації в подальшому призначення в протизаконний спосіб на посади членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України інших осіб з метою встановлення контролю над ВККС шляхом введення «своїх» людей замість діючих членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо яких за результатами розгляду відповідних позовів сторонніх осіб будуть встановлені факти відсутності повноважень; а також вбачається підтвердження ОСОБА_4 щодо участі у вчиненні злочинних дій відносно членів ВККС з причини помститися останнім за не проходження ним кваліфікаційного оцінювання у 2018 році на відповідність займаній посаді; позапроцесуальне спілкування ОСОБА_4 ймовірно з головою ОАСК ОСОБА_9 та адвокатом ОСОБА_17 щодо необхідності подачі додаткових позовів проти членів ВККС, щодо подання таких позовів імовірно ОСОБА_17, а оплата судового збору за подання таких позовів буде здійснена суддями ОАСК, щодо необхідності надання вказівок Кротюку та здійснення контролю з метою подання останнім ухвал про забезпечення позовів, що свідчить про штучність відповідних позовів; позапроцесуальне спілкування ОСОБА_4 ймовірно зголовою ОАСК ОСОБА_9 щодо рішення,яке прийнятосуддею ОАСК ОСОБА_21 всупереч інтересамосіб,які входятьдо злочинноїорганізації; позапроцесуальне спілкування ОСОБА_4 ймовірно зголовою ОАСК ОСОБА_9,суддями ОАСК ОСОБА_10 та ОСОБА_12 з якоговбачається узгодженістьдій,спрямованих навстановлення контролюнад Вищоюрадою правосуддя; позапроцесуальне спілкування ОСОБА_4 ймовірно з головою ОАСК ОСОБА_9 та іншими особами, з якого вбачається наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_4 готував заяву про наявність конфлікту інтересів між ВККС та ОАСК від імені Кравця, яку останній від свого імені підписав та подав у НАЗК; позапроцесуальне спілкування ОСОБА_4 ймовірно з головою ОАСК ОСОБА_9, суддями ОАСК ОСОБА_13 та ОСОБА_8, щодо впливу ОСОБА_4 на суддю ОАСК ОСОБА_87 у справі за позовом до ВККС шляхом втручання у здійснення суддею правосуддя - висловлення прохання взяти самовідвід у справі проти ВККС.
Таким чином, під час розгляду клопотання прокурором доведено, що зв`язок підозрюваного ОСОБА_4 з інкримінованими кримінальними правопорушеннями підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами, сукупність яких дають підстави дійти висновку про причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 (без кваліфікуючої ознаки участь у злочинах, вчинюваних злочинною організацією, яка декриміналізована з 01.07.2020), ч. 1 ст. 109, ч. 5 ст. 27, ст. 351-2 КК України.
Наявність ризиків, та їх обґрунтованість.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК).
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Детективом у клопотанні зазначено, що наявні ризики вчинення підозрюваним ОСОБА_4 дій, передбачених пунктами 1, 3-5 частини 1 статті 177 КПК, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілих, свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Під час перевірки наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 3-5 ч. 1 статті 177 КПК, у кримінальному провадженні № 52019000000000522 від 21.06.2019 року щодо підозрюваного ОСОБА_4, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду
У розумінні практики ЄСПЛ, тяжкість обвинувачення хоча і не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення, у сукупності з іншими обставинами, збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
Відтак, ризик переховування від органу досудового розслідування/суду обумовлюється серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (злочин, передбачений ч. 1 ст. 255 КК України, є особливо тяжким злочином, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років (санкція в редакції Закону України від 05.04.2001 № 2341-III); злочин, передбачений ч. 1 ст. 109 КК України, є тяжким злочином, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з конфіскацією майна або без такої (санкція в редакції Закону України від 07.10.2014 № 1689-VII). Вказане особливо сильно підвищує ризик переховування від органів досудового розслідування та суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.
При цьому,слідчий суддяпри встановленніданого ризикувраховує існуванняінших факторів,які можутьсвідчити пронаявність у ОСОБА_4 можливості переховуватисявід органуслідства тасуду,зокрема,про відсутністьперешкод для ОСОБА_4 покинути територіюУкраїни свідчитьнаявні унього міцнісоціальні зв`язки,зв`язки середпрацівників правоохороннихорганів тазгідно відомостейз деклараціїособи,уповноваженої навиконання функційдержави абомісцевого самоврядування,за 2019рік,достатні грошовіактиви длятривалого та/абопостійного перебуванняза кордоном,а такожі наявністьпаспортів громадянинаУкраїни длявиїзду закордон,що свідчитьпро існуванняможливості вбудь-якиймомент виїхатиза межіУкраїни,враховуючи досвідпідозрюваного щодоперетину кордонув періодпротягом 2015-2020років відповідно до відомостей, наявних в системі ДПС України «Аркан», та відомостей з ДПС України (а.с. 125-128, том 1).
Заначений ризик існує, однак є мінімальним з огляду на міцність соціальних зв`язків підозрюваного та його особисті дані, те, що, ОСОБА_4 має постійне місце роботи (є суддею в ОАСК), має постійне місце проживання, має сім`ю (є одруженим та має двох малолітніх дітей на утриманні), з`явився особисто до суду для розгляду клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу.
Посилання детектива як на підтвердження подальшого ухилення ОСОБА_4 від явки до сторони обвинувачення у разі наявності загрози настання кримінальної відповальності для нього на ту обставину, що детективами НАБУ надсилались до ОАСК повістки про виклик на допит підозрюваного суддю ОСОБА_4 на 23.07.2020, 27.07.2020, 30.07.2020, 03.08.2020, які отримано судом 20.07.2020, проте ОСОБА_4 з`явився на допит лише 06.08.2020, що вказує на його небажання співпрацювати за слідством для встановлення у провадженні об`єктивних та повних обставин, не заслуговує на увагу, оскільки в матеріалах клопотання відсутні докази на підтвердження того, що ОСОБА_4 був належним чином повідомлений про зазначені виклики до НАБУ відповідно до положень ст. 135 КПК України та не з`являвся за викликом слідчого/прокурора не з поважних причин.
Посилання детективана скасуваннявізового режимуміж Україноюта країнамиЄвропейського Союзуі Шенгенськоїзони,що зогляду настатки ОСОБА_4 надає додатковіможливості підозрюваномуз метоюухилення віддосудового розслідуванняі судубезперешкодно таоперативно залишититериторію Українибез застосованогозапобіжного заходу,також небереться судомдо увагиз оглядуна встановленів іноземнихкраїнах обмеження,які вживаютьсяіноземними країнамиз протидіїрозповсюдження COVID-19,та заборонув`їзду доінших країну зв`язкуіз запровадженнямпевних заходіввнаслідок пандемії,що свідчитьпро наявністьдля громадянУкраїни обмежень на перетин кордону з іншими країнами (кордони закриті, діють обмеження на в`їзд, виїзд з України наразі є неможливим).
Щодо ризику незаконно впливати на потерпілих, свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Так, ризик здійснення ОСОБА_4 впливу на свідків підтверджується, серед іншого, зафіксованим в ході проведення НСРД спілкуванням ОСОБА_4 з іншими можливо причетними до вчинення кримінальних правопорушень особами. Відповідно до протоколу огляду від 02.11.2020 р., складеного за результатами огляду матеріальних носіїв інформації карт пам`яті, які є додатками до протоколів НСРД, проведених відносно Голови ОАСК ОСОБА_9 (а.с. 16-229 Том 8), а саме аудіоконтроль останнього в приміщенні службового кабінету голови Окружного адміністративного суду м. Києва, що розташований за адресою: вул. Болбочана Петра, 8, корпус 1, фіксація розмов осіб в приміщенні службового кабінету голови Окружного адміністративного суду м. Києва (а.с. 47-48 Том 8), з відповідної стенограми вбачається наявність достатніх підстав вважати про ймовірне позапроцесуальне спілкування ОСОБА_4 ймовірно з головою ОАСК ОСОБА_9, суддями ОАСК ОСОБА_13 та ОСОБА_8, щодо впливу ОСОБА_4 на суддю ОАСК ОСОБА_87 у справі за позовом до ВККС шляхом втручання у здійснення суддею правосуддя - висловлення прохання взяти самовідвід у справі проти ВККС.
Відповідно до протоколу огляду від 29.06.2020 02.07.2020 р.р., складеного за результатами огляду інформації, отриманої внаслідок проведення негласних слідчих (розшукових) дій (аудіоконтроль особи № 19/3341т від 27.05.2019, № 19/4178т від 25.06.2019, № 19/6101т від 29.08.2019 р.) (а.с. 29-144, Том 2) відносно заступника голови Окружного адміністративного суду м. Києва ОСОБА_8, а саме аудіоконтроль останнього в приміщенні службового кабінету заступника голови Окружного адміністративного суду м. Києва, що розташований за адресою: вул. Болбочана Петра, 8, корпус 1, фіксація розмови між суддями Окружного адміністративного суду м. Києва (а.с. 128-129 Том 2), з відповідної стенограми вбачається наявність достатніх підстав вважати про ймовірне позапроцесуальне спілкування суддів Окружного адміністративного суду м. Києва, зокрема, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_13, ОСОБА_4, ОСОБА_12 та інших щодо організації подання адміністративних позовів відносно членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з метою створення штучних перешкод в діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та її членів, зокрема, щодо впливу ОСОБА_4 на суддю ОАСК Ігоря Смолія у справі за позовом до ВККС.
Враховуючи перебуванняпротягом тривалогочасу напосаді суддіта спікераОАСК ОСОБА_4,маючи доситьвелике колознайомств середвисокопосадовців,суддів,осіб,які займаютькерівні ланкиу різнихсудових органах,органах державноївлади,правоохоронних органах, продовжуючи спілкуватисяз працівниками тасуддями Окружногоадміністративного судуміста Києва, серед яких є свідки або можуть бути свідками, та підозрювані у даному кримінальному провадженні, наділений потенційною можливістю впливати на свідків/підозрюваних у кримінальному провадженні з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності, зокрема, зазначені можливості та зв`язки ОСОБА_4 зможе використати для того, щоб уникнути кримінальної відповідальності та чинити вплив шляхом підкупу, погроз, тиску на учасників та сторін кримінального провадження.
При цьому, ОСОБА_4, перебуваючи у довірливих відносинах з іншими підозрюваними, про що свідчить характер вищенаведених зафіксованих органом досудового розслідування розмов, з метою уникнення кримінальної відповідальності може впливати на інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, шляхом спонукання їх про надання свідчень на його користь.
Існування ризикуперешкоджати кримінальномупровадженню іншимчином,вчинити іншекримінальне правопорушеннячи продовжитикримінальне правопорушення,у якомупідозрюється,які заявленідетективом,не знайшлисвого підтвердженняза результатамирозгляду клопотанняслідчим суддею.В своючергу,обставини,якими обґрунтовуєтьсянаявність ризикувчинення ОСОБА_4 дій,направлених наперешкоджання кримінальномупровадженню іншимчином,та обставини,якими обґрунтовуєтьсянаявність ризикувчинення ОСОБА_4 дій,направлених на здійснення впливуна свідків,підозрюваних іншихучасників кримінальногопровадження, є ідентичними, та такі обставини вже були враховані слідчим суддею під час встановлення вищеописаних ризиків, а тому не можуть братися до уваги. Докази на підтвердження існування ризику вчинення ОСОБА_4 в подальшому дій, направлених на організацію подання будь-яких штучних позовів до ОАСК з метою прийняття судових рішень у справах за такими позовами, у власних інтересах, або в інтересах інших підозрюваних, з метою створення перешкод у розслідуванні даного кримінального провадження, стороною обвинувачення не надано.
Можливість застосування більш м`яких запобіжних заходів, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК
Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (частина 1 статті 182 КПК).
Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з заставою, є 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.
Вищенаведені обставини дають підстави слідчому судді для висновку про можливу причетність ОСОБА_4 до подій та обставин, які орган досудового розслідування кваліфікує за ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 109, ч. 5 ст. 27, ст. 351-2 КК України, що підтверджується зібраними доказами та вказує на наявність обґрунтованої підозри за ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 109, ч. 5 ст. 27, ст. 351-2 КК України, а також про існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, зокрема наявність хоча і мінімального ризику переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, ризику незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному проваджені, тобто про існування обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України.
З огляду на викладене, а також описаного вище характеру кримінального правопорушення, до вчинення якого причетний ОСОБА_4, та вагомості встановлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК, слідчий суддя дійшов висновку про те, що на даному етапі кримінального провадження запобіжний захід у вигляді застави буде необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 та зможе запобігти цим ризикам.
Отже, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 особливо тяжкого злочину та тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний хоча і невелику, однак має можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду, має можливість незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних та учасників у цьому кримінальному провадженні, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, з урахуванням ролі ОСОБА_4 в реалізації вищеописаної злочинної схеми, слідчий суддя дійшов висновку про те, що іншими, більш м`якими запобіжними заходами запобігти настанню зазначених ризиків не видається за можливе, оскільки існують обґрунтовані доказами достатні підстави вважати, що незастосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави може призвести до переховуванню підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, показання яких має значення для досудового розслідування, а тому на даному етапі кримінального провадження запобіжний захід у вигляді застави буде необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 та зможе запобігти цим ризикам, що свідчить про обґрунтованість клопотання детектива в цій частині.
З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що клопотання детектива в частині застосування запобіжного заходу у виді застави щодо ОСОБА_4 підлягає задоволенню.
Обґрунтованість розміру застави.
Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу. (ч. 1 ст. 182 КПК України).
Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (частина 4 статті 182 КПК).
Розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб ( п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України). У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (частина 5 статті 182 КПК).
Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави
При визначені розміру застави необхідно врахувати: обставини кримінального правопорушення; майновий стан підозрюваного; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; встановлені ризики, передбачених статтею 177 КПК; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.
Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_4 за 2019 рік отримав дохід у розмірі 470 111 грн., 05.08.2020 р. отримав дохід у розмірі 186 565 грн., має готівкові кошти у сумі 50 000 доларів США, 4200 евро та спільна сумісна власність (з дружиною) на готівкові кошти у сумі 110 000 грн та 40000 доларів США, дохід його дружини ОСОБА_88 за 2019 рік склав 766 273 грн., має готівкові кошти у розмірі 170000 доларів США, ОСОБА_4 та його дружина мають у власності рухоме та нерухоме майно, що підтверджується відомостями з щорічної декларації особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2019 рік, яку подано ОСОБА_4, а також відомостями з Повідомлення про суттєві зміни, подане ОСОБА_4 (а.с. 111-122, том 1).
Разом зтим,врахувавши характерта обставиникримінальних правопорушень,відсутність майновоїшкоди/збитківв результатівчинення інкримінованих ОСОБА_4 кримінальних правопорушень,майновий станпідозрюваного,матеріальне становищейого дружини,наявність двохмалолітніх дітейна утриманні,існування мінімальногоризику переховування ОСОБА_4 від органудосудового розслідуваннята/абосуду,наявність ризику,передбаченого п.3ч.1ст.177КПК України,з урахуваннямролі ОСОБА_4 у створенійзлочинній організаціїта реалізаціївищеописаного злочинногоплану протиправнихдій,вбачається,що заставау визначенихпунктом 3частини 5статті 182КПК Українимежах єдостатньою абизабезпечити виконанняпідозрюваним покладенихна ньогообов`язків,запобігти встановленимризикам, та вважає за необхідне визначити підозрюваному ОСОБА_4 заставу у розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 227000 (двісті двадцять сім тисяч) гривень, адже така застава не є завідомо непомірною для підозрюваного та буде достатньою для гарантування виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.
Також, у разі внесення застави як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), відповідно до положень ч.5 ст.194 КПК України, для зменшення наведених вище ризиків на підозрюваного ОСОБА_4 слід покласти обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, необхідність застосування яких стороною обвинувачення доведено, а саме: 1) прибувати до прокурорів, які здійснюють повноваження у даному кримінальному провадженні, слідчого судді, суду за кожною вимогою; 2) повідомляти прокурора, який здійснює повноваження у даному кримінальному провадженні, суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 3) утримуватися від спілкування щодо обставин викладених у повідомлені про підозру ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52019000000000522 від 21.06.2019 року, з наступними особами: ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 ; ОСОБА_18 ; ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23 ; суддею Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду ОСОБА_24, суддею Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду ОСОБА_26, керівником апарату Окружного адміністративного суду м. Києва ОСОБА_27, суддями Окружного адміністративного суду м. Києва ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35 ; головою Київського окружного адміністративного суду ОСОБА_36, суддями Київського окружного адміністративного суду ОСОБА_37, ОСОБА_38 ; суддями господарського суду м. Києва ОСОБА_89, ОСОБА_40 ; колишнім членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, адвокатом ОСОБА_41 ; начальником територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області ОСОБА_42, колишнім членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, суддею Вищого адміністративного суду України ОСОБА_43, суддею Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ОСОБА_44, ректором Хмельницького університету управління та права імені ОСОБА_45, колишнім народним депутатом України ОСОБА_46, суддею у відставці ОСОБА_47, народним депутатом України ОСОБА_48, суддею Шостого апеляційного адміністративного суду ОСОБА_50 ; членами Вищої ради правосуддя ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58 . Спілкування із вказаними особами, інформація про яких мається в матеріалах доданих до Клопотання, щодо обставин даного кримінального провадження може зашкодити кримінальному провадженню під час судового провадження у разі звернення з обвинувальним актом до суду та допиту вказаних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 194 КПК України слідчий суддя, суд має право зобов`язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожноювимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом. Таким чином, саме таким повинно бути формулювання даного обов`язку.
Вимога детектива про покладення на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язку прибувати до слідчих (детективів Національного бюро), які здійснюють досудове розслідування, за кожною вимогою та повідомляти слідчих про зміну свого місця проживання та/або місця роботи, є необґрунтованою з огляду на стадію кримінального провадження - завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000522 від 21.06.2019 року та відкриття матеріалів кримінального провадження стороні захисту згідно ст. 290 КПК України, відповідно до якої у підозрюваного відсутні підстави з`являтися до слідчих (детективів НАБУ) за викликом або повідомляти останніх про відповідні зміни у житті підозрюваного, оскільки згідно положень ст. 290 КПК України у сторони захисту виникають певні обов`язки на цій стадії лише за запитом прокурора, та саме прокурор за ст. 293 КПК України зобов`язаний під розписку надати копію обвинувального акту та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному та його захиснику, а за такого, є доцільним на підозрюваного ОСОБА_4 покласти обов`язок прибувати до прокурорів, які здійснюють повноваження у кримінальному провадженні № 52019000000000522 від 21.06.2019 року, слідчого судді, суду за кожною вимогою, та повідомляти прокурора, який здійснює повноваження у даному кримінальному провадженні, суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Також, на підозрюваного слід покласти обов`язок утримуватися від спілкування щодо обставин викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 52019000000000522 від 21.06.2019 року з вищезазначеними особами, оскільки вони мають відношення до даного кримінального провадження (є або можуть бути свідками у кримінальному провадженні, є підозрюваними у даному кримінальному провадженні), з огляду на встановлений ризик вчинення ОСОБА_4 можливого впливу на свідків, інших підозрюваних та учасників кримінального провадження № 52019000000000522 від 21.06.2019 року.
Що стосуєтьсявимоги детективапро покладенняна підозрюваного ОСОБА_4 обов`язку не відлучатись із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає (м. Київ/Київська область), без дозволу слідчих, прокурорів або суду, та носити електронний засіб контролю, то в цій частині клопотання не підлягає задоволенню з огляду на встановлення існування лише ризику здійснення впливу на свідків, інших підозрюваних, учасників у цьому кримінальному провадженні, та мінімального ризику вчинення ОСОБА_4 дій, направлених на переховування від органу досудового розслідування та/або суду, а тому, саме такі мінімальні обов`язки, передбачені пунктами 1, 3, 4 ч. 5 ст. 194 КПК України, які на нього покладені, можуть запобігти цим ризикам.
В свою чергу, вимоги детектива про покладення на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язку здати на зберігання до відповідних органів державної влади (Державної міграційної служби України) всі свої паспорти (паспорти) для виїзду за кордон, всі інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, є недоцільною з огляду на встановлені в іноземних країнах обмеження, які вживаються іноземними країнами з протидії розповсюдження COVID-19, та заборону в`їзду до інших країн у зв`язку із запровадженням певних заходів внаслідок пандемії, що свідчить про наявність для громадян України обмежень на перетин кордону з іншими країнами (кордони закриті, діють обмеження на в`їзд, виїзд з України наразі є неможливим), а тому покладення на підозрюваного обов`язку прибувати до прокурорів, які здійснюють повноваження у даному кримінальному провадженні, слідчого судді, суду за кожною вимогою, та повідомляти прокурора, який здійснює які здійснюють повноваження у даному кримінальному провадженні, суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи, буде достатнім аби запобігти вище встановленим ризикам.
Твердження сторони захисту про те, що клопотання про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 не може бути розглянуто слідчим суддею на даній стадії, оскільки строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000522 від 21.06.2019 року закінчився, не заслуговує на увагу з огляду на наступне.
Слідчим суддею встановлено, що ухвалою Вищого антикорупційного суду від 15.01.2021 р. продовжено строк досудового розслідування у кримінальному проваджені № 52019000000000522 від 21.06.2019 року до 17 березня 2021 року включно.
Як вбачається з матеріалів справи (а.с. 92-93, том 9) 17 березня 2021 року стороною обвинувачення здійснено повідомлення про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000522 від 21.06.2019 у зв`язку з тим, що зібрані під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000522 від 21.06.2019 докази є достатніми для складання обвинувального акту, та відкриття матеріалів кримінального провадження, зокрема, стороні захисту, згідно ст. 290 КПК України, наразі триває процедура відкриття матеріалів іншій стороні у порядку ст. 290 КПК України.
Досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності (п.5 ч. 1 ст. 3 КПК України).
Строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження (ч. 1 ст. 219 КПК України).
Визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування (ч. 1 ст. 290 КПК України).
Строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені ст. 219 КПК України.
З огляду на викладені положення, кінцевим моментом такої стадії кримінального провадження як Досудове розслідування є його закінчення шляхом здійснення однієї з вищезазначених дій, як це передбачено в п.5 ч. 1 ст. 3 та в ч. 1 ст. 219 КПК України, та не має нічого спільного із завершенням досудового розслідування, оскільки прийняття прокурором рішення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК України здійснюється саме під час досудового розслідування.
За такого, відкриття матеріалів є етапом досудового розслідування, хоч і не підсумковим, оскільки підсумковим є якраз складання обвинувального акта / клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, вручення копії. Відтак, на момент відкриття матеріалів має місце стадія досудового розслідування, яка не закінчилася.
Слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні (п. 18, ч. 1 ст. 3 КПК України).
Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора (ч. 4 ст. 176 КПК України).
За такого, слідчий суддя здійснює судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування та наділений повноваженнями щодо розгляду клопотань сторони обвинувачення про застосування запобіжних заходів на даній стадії кримінального провадження.
Отже, з огляду на те, що у кримінальному провадження № 52019000000000522 від 21.06.2019 наразі триває процедура відкриття матеріалів іншій стороні у порядку ст. 290 КПК України, тобто, стадія досудового розслідування у кримінальному провадженні, яка не закінчилася, доводи адвоката щодо відсутності у слідчого судді повноважень здійснювати розгляд клопотання сторони обвинувачення про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 є необґрунтованими.
Твердження сторони захисту, що справжня мета застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу це покарання останнього за коментарі журналістам щодо обставин винесення окремої ухвали ОАСК щодо Директора НАБУ ОСОБА_76, не береться слідчим суддею до уваги, оскільки є суб`єктивною думкою захисника, жодними належними та допустимими доказами на підтверджені, не впливають на вирішення питання щодо існування/відсутності обґрунтованої необхідності у застосуванні запобіжного заходу відносно ОСОБА_90 .
Доводи сторони захисту, що ухвала Печерського районного суду міста Києва від 04.08.2020 р. у справі № 757/32221/20-к, яка набрала чинності та є обов`язковою для виконання, встановила наявність конфлікту інтересів між суддями ВАКС, працівниками НАБУ та суддями ОАСК, передбачає відсутність повноважень у НАБУ проводити досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000522 від 21.06.2019 року, що свідчить про відсутність правових підстав для здійснення процесуальних дій детективами НАБУ у даному кримінальному провадженні, також не береться слідчим суддею до уваги, оскільки згідно положень КПК України належним доказом на підтвердження відсутності правових підстав для здійснення досудового розслідування (процесуальних та слідчих (розшукових) дій) детективами НАБУ у кримінальному провадженні № 52019000000000522 від 21.06.2019 року є вмотивована постанова про доручення здійснення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування, яка прийнята Генеральний прокурором або керівником обласної прокуратури, або їх першими заступниками чи заступниками, яка в матеріалах справи відсутня та не надана стороною захисту на підтвердження своїх доводів.
Твердження детектива щодо відсутності у клопотанні вказівки щодо легітимної мети застосування запобіжного заходу понад строк, який зазначений у клопотанні (більше двох місяців), з огляду на те, що подавши до суду клопотання 10.11.2020 р., детективи вказали, що запобіжний захід є необхідний саме до 10.01.2021 р., і після закінчення вказаного строку необхідність його застосування не виникає, не заслуговує на увагу, оскільки у клопотанні вказано, що стороною обвинувачення ставиться питання перед слідчим суддею про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 на строк два місяці з моменту постановлення ухвали, а не з моменту подання даного клопотання, а тому відсутні підстави стверджувати, що детектив просить визначити строк запобіжного заходу більш ніж два місяці.
Що стосується доводів захисника щодо порушення прокурором імперативних приписів ч. 2 ст. 185 КПК України внаслідок подання ним додаткових доказів до Клопотання у вигляді Протоколу огляду від 02.11.2020 р. на 213 аркушах, що свідчить про неможливість врахування слідчим суддею відповідних документів під час прийняття рішення за результатом розгляду даного клопотання, слідчий суддя зазначає наступне.
Як вбачається зі змісту Клопотання, його склав детектив ОСОБА_91 та погодив прокурор ОСОБА_7 . Протокол від 02 листопада 2020 року, який долучений до Доповнення до Клопотання, склав детектив ОСОБА_92 . Доповнив Клопотання вказаним протоколом детектив ОСОБА_93 . Наразі відсутні підстави вважати, що детектив ОСОБА_91 на момент подання Клопотання до суду був обізнаний із змістом Протоколу від 02.11.2020р., а за такого відсутні підстави вважати, що подане ним доповнення до Клопотання суперечить вимогам ч.2 ст.185 КПК України. В свою чергу, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінальногопровадження маютьрівні правана збираннята поданнядо судуречей,документів,інших доказів,клопотань,скарг,а такожна реалізаціюінших процесуальнихправ,передбачених цимКодексом (ч.1, 2 ст. 22 КПК України).
При цьому, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для визначення строку дії ухвали в частині покладання на підозрюваного обов`язків, а саме два місяці, тобто до 22 червня 2021 року включно, з огляду на те, що 17 березня 2021 року стороною обвинувачення здійснено повідомлення про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000522 від 21.06.2019 у зв`язку з тим, що зібрані під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000522 від 21.06.2019 докази є достатніми для складання обвинувального акту, та відкриття матеріалів кримінального провадження, зокрема, стороні захисту, згідно ст. 290 КПК України (а.с. 92-93, том 9), наразі триває процедура відкриття матеріалів іншій стороні у порядку ст. 290 КПК України, а враховуючи обсяг матеріалів кримінального провадження, є достатні підстави вважати, що стороні захисту необхідний значний час для ознайомлення з відповідними матеріалами, що свідчить про доцільність продовження строку дії покладених на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язків саме на два місяці, який є таким, що відповідає передбаченому законом строку.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку про часткове задоволення клопотання детектива про застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо ОСОБА_4 .
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 177, 178, 182-184, 193, 194, 196, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 227000 (двісті двадцять сім тисяч) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду:
Код ЄДРПОУ 42836259
Номер рахунку за стандартом ІВАN НОМЕР_1
Визначений розмір застави підозрюваний, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати оригінал документу, що це підтверджує, з відміткою банку прокурору Спеціалізованої антикорупційної прокуратури офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 .
Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, наступні обов`язки:
1) прибувати до прокурорів, які здійснюють повноваження у даному кримінальному провадженні, слідчого судді, суду за кожною вимогою;
2) повідомляти прокурора, який здійснює які здійснюють повноваження у даному кримінальному провадженні, суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
3) утримуватися від спілкування щодо обставин викладених у повідомлені про підозру ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52019000000000522 від 21.06.2019 року, з наступними особами: ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 ; ОСОБА_18 ; ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23 ; суддею Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду ОСОБА_24, суддею Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду ОСОБА_26, керівником апарату Окружного адміністративного суду м. Києва ОСОБА_27, суддями Окружного адміністративного суду м. Києва ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35 ; головою Київського окружного адміністративного суду ОСОБА_36, суддями Київського окружного адміністративного суду ОСОБА_37, ОСОБА_38 ; суддями господарського суду м. Києва ОСОБА_89, ОСОБА_40 ; колишнім членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, адвокатом ОСОБА_41 ; начальником територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області ОСОБА_42, колишнім членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, суддею Вищого адміністративного суду України ОСОБА_43, суддею Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ОСОБА_44, ректором Хмельницького університету управління та права імені ОСОБА_45, колишнім народним депутатом України ОСОБА_46, суддею у відставці ОСОБА_47, народним депутатом України ОСОБА_48, суддею Шостого апеляційного адміністративного суду ОСОБА_50 ; членами Вищої ради правосуддя ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58 .
Попередити підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 .
Строк дії ухвали в частині покладання на підозрюваного обов`язків - два місяці, тобто до 22 червня 2021 року включно.
Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_94