Документ № 96937668

Справа № 991/3181/21

Провадження № 1-кс/991/3234/21

УХВАЛА

13 травня 2021 року місто Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Ногачевський В.В., за участю:

секретаря судового засідання Федорової А.В.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

його захисників Климова О.Ю., Корнаги О.І., Рогожука С.Л., Назаренка О.О.,

прокурора Іванющенка О.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання захисників Корнаги О.І. та Назаренка О.О. про зміну запобіжного заходу, поданого щодо:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Краматорськ, Донецької області, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та здійснює індивідуальну діяльність адвоката (свідоцтво №3836/10 видане 18.12.2008),

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 Кримінального кодексу України, у кримінальному провадженні під № 52021000000000016, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.01.2021.

(1)Короткий виклад змісту поданого клопотання

11.05.2021 Вищим антикорупційним судом отримано клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Корнаги О.І. про зміну запобіжного заходу.

Крім того, 12.05.2021 окремо до суду надійшло клопотання іншого захисника ОСОБА_1 - адвоката Назаренка О.О. про зміну запобіжного заходу. Іншому клопотанню було присвоєно єдиний унікальний номер справи - 991/3195/21, номер провадження - 1-кс/991/3248/21.

У ході проведення судового засідання щодо розгляду першого клопотання, слідчим суддею прийнято рішення про об`єднання матеріалів вказаних клопотань в одне провадження із присвоєнням єдиного унікального номеру об`єднаної справи - 991/3181/21, номер провадження - 1-кс/991/3234/21.

1. Зміст першого отриманого слідчим суддею клопотання зводиться до такого.

Детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52021000000000016 від 14.01.2021 за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. З ст. 369 КК України, та за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. З ст. 369 КК України.

09.04.2021 слідчим суддею Вищого антикорупційного суду клопотання детектива НАБУ Нєдова Р.С., погоджене прокурором САП Іванющенко О.А., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задоволено частково. Серед іншого, ОСОБА_1 визначено заставу у розмірі 15 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 35 185 000 грн.

При визначенні суми застави як альтернативного виду запобіжного заходу слідчий суддя послався на те, що визначений досудовим розслідуванням розмір грошових коштів, які могли передаватись судді ОАСК за вирішення відповідної адміністративної справи, відповідно до курсу валют, який встановлений НБУ на 05.04.2021, складає 2 795 550 грн.

Відповідно до наданих прокурором документів упродовж 2015-2020 років ОСОБА_1 отримано дохід у сумі близько 11 мільйонів гривень. До того ж, прокурором підтверджено, що підозрюваному ОСОБА_1 на праві приватної власності належить значна кількість нерухомого та рухомого майна, частина з якого розташована у місті Києві, зокрема: квартира площею 124 кв.м, земельна ділянка загальною площею 0,0813 га., будинок площею 430,40 кв.м., квартира площею 114,50 кв.м., нежилі приміщення з №1 по №9 загальною площею 67,40 кв. м., група приміщень № 41-42 загальною площею, 88,90 кв.м. автомобіль 5 INFINITI QX70, 2013 року випуску.

Крім того, 07.04.2021 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , виявлено та вилучено грошові кошти у сумі 3 744 500 доларів США, 846 560 Євро, 20 тис. фунтів стерлінгів, 236 тис. грн., 100 шекелів. Підозрюваний під час надання пояснень у судовому засіданні, зокрема, вказав, що бував за вказаною адресою, у цьому приміщенні мав власний сейф, де зберігав необхідні йому документи та, зокрема, грошові кошти.

Тобто, при визначені суми застави та необхідності виходу за межі процесуально закріпленої верхньої межі встановленого розміру застави для тяжкого злочину, слідчий суддя посилався саме на наявність вищеозначеного майна.

Водночас, як вказує захисник, ОСОБА_1 та/або його родина не мають навіть гіпотетичної можливості внести заставу у такому великому розмірі. Все майно, доходи за попередні роки та зазначені у рішенні слідчого судді грошові кошти, були арештовані вже після розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу. Очевидно, що за таких обставин, слідчий суддя, при обранні запобіжного заходу ОСОБА_1 правильно послався на наявність всього вищенаведеного майна і не міг знати чи буде таке арештованим. Саме зважаючи на те, що все майно та грошові кошти ОСОБА_1 , а так само навіть майно та грошові кошти, що йому не належали, все ж були арештовані, останній опинився у становищі, коли визначена сума застави завідомо непомірна та не є альтернативою до тримання під вартою.

З урахуванням цього, захисник Корнага О.І. просив слідчого суддю змінити ОСОБА_1 запобіжний захід з тримання під вартою з альтернативою у вигляді застави з розмірі 35 185 000 грн. на цілодобовий домашній арешт з покладенням на нього відповідних обов`язків.

2. Відповідно до змісту другого отриманого клопотання захисник Назаренко О.О. просить змінити застосований запобіжний захід щодо його підзахисного, зважаючи на те, що уже минуло 30 днів із дня його застосування, а також за цей час виникли нові обставини, які не були враховані слідчим суддею під час постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу.

Так, захисник Назаренко О.О. зазначає, що відповідно до численних повідомлень, які з`явились в засобах масової інформації від 21.04.2021, Служба зовнішньої розвідки повідомила про звільнення ОСОБА_1 , у зв`язку з чим відпадає один з ризиків щодо ухилення ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та/або суду шляхом використання можливостей роботи на посаді заступника начальника управління Служби зовнішньої розвідки. На адвокатський запит, стороною захисту від Окружного адміністративного суду міста Києва, отримано копію справи №640/32334/20, матеріали якої підтверджують твердження сторони захисту щодо вчинення відносно ОСОБА_1 провокації. Практично все майно та грошові кошти, якими володів ОСОБА_1 на праві приватної власності, вилучені або на них накладено арешт, що повністю позбавляє його можливості використати їх в якості застави. Вказане позбавлення права розпорядження майном та коштами не враховувались слідчим суддею, при обранні запобіжного заходу та визначенні помірного розміру застави.

Крім того, захисник зазначає, що теща ОСОБА_1 - ОСОБА_4 06.05.2021 перенесла оперативне втручання щодо видалення онкологічної пухлини та на теперішній час потребує посиленого догляду та дороговартісного лікування. Дружина ОСОБА_1 - ОСОБА_5 13.04.2021 звільнена з роботи та на теперішній час є безробітною. Єдина можливість утримувати сім`ю є лише у ОСОБА_1 , який є самозайнятою особою - адвокатом.

Таким чином, захисник Назаренко О.О. просить у клопотанні змінити ОСОБА_1 застосований запобіжний захід на домашній арешт за місцем реєстрації із забороною залишати житло в період часу з 22:00 години до 06:00 години з покладенням на нього відповідних обов`язків.

(2)Позиції учасників, висловлені у судовому засіданні

У судовому засіданні захисник Корнага О.І. підтримав подане клопотання, водночас просив змінити запобіжний захід в частині застави, а саме: зменшити її розмір до 2 900 000 грн, так як було визначено іншому підозрюваному ОСОБА_2 у цьому кримінальному провадженні. Такий розмір застави буде відповідати сумі неправомірної вигоди, яка, як стверджує сторона обвинувачення, передавалась за вирішення адміністративної справи.

Адвокат Назаренко О.О. підтримав думку Корнаги О.І. щодо непосильності розміру застави, зважаючи на ту обставину, що майно підозрюваного на цей час арештоване. Крім того, адвокат вказав, що ОСОБА_1 звільнено із Служби зовнішньої розвідки, що свідчить про те, що на цей час ризик переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду відпав. Вказав на незадовільний стан здоров`я матері підозрюваного, наявність неповнолітнього сина, який теж потребує догляду. Уже впродовж 30 днів ОСОБА_1 залишається під вартою, навіть цей факт вказує на неспіврозмірність застави матеріальному стану підозрюваного. Зазначив, що ризики вчинення підозрюваним дій, визначених ст. 177 КПК, на цей час відсутні. Сторона захисту вважає, що стосовно ОСОБА_1 здійснено провокацію злочину. Тому захисник просив змінити розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу триманню під вартою, до 2 900 000 грн, який відповідає розміру застави, що був визначений ОСОБА_2 , який виконував основну роль при вчиненні кримінального правопорушення, про яке вказує сторона обвинувачення.

Захисник Рогожук С.Л. підтримав заявлені клопотання. Вказав, що обмеження права власності на майно, шляхом накладення на нього арешту, є дієвим заходом, що перешкоджає здійсненню підозрюваним дій, визначених ст. 177 КПК. Звернув увагу на принцип рівності всіх перед законом. Обставини вчинення кримінального правопорушення, за версією слідства, щодо двох підозрюваних ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є однаковими, однак розмір застави ОСОБА_1 є значно вищим, на його думку, через політичну складову у даній справі.

Крім того, адвокат Климов О.Ю. підтримав подані клопотання, звернув увагу на численну практику ЄСПЛ, яка вказує на те, що тривала дія запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою свідчить про непомірність розміру застави. Він також вказав, що органом досудового розслідування не здобуто доказів щодо належності вилученого у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , майна саме ОСОБА_1 .

Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав думку своїх захисників. Вказав, що його звільнено із Служби зовнішньої розвідки із позбавленням права на грошову допомогу при звільненні, що становить майже 1 млн. грн., проте не позбавляючи права на пенсійне забезпечення. Період оформлення пенсії займає довгий час, тим більше в умовах тримання у слідчому ізоляторі. В матеріалах справи міститься довідка про його доходи, однак усі ці кошти були витрачені на купівлю наявного у ОСОБА_1 майна. Мати дружини нещодавно проходила оперативне втручання. У колишньої дружини також заплановане оперативне втручання найближчим часом, що викликає необхідність догляду за спільною дитиною. Вказав про незадовільний стан свого здоров`я, у зв`язку із перенесеним захворюванням. Лікування в умовах тримання під вартою утруднюється.

Прокурор Іванющенко О.А. вказав, що існує обґрунтована підозра у вчиненні підозрюваним правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України, та наявні ризики, про які зазначав слідчий суддя при застосуванні запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 . Цю ухвалу було переглянуто Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду, яка підтвердила висновки, зроблені слідчим суддею у своїй ухвалі. Під час розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді сторона захисту зазначала про накладення арештів на майно підозрюваного. Більше того, захисники ОСОБА_1 подали апеляційні скарги на ухвали слідчих суддів, якими було накладено арешт на майно підозрюваного, зокрема апеляційна скарга на ухвалу, якою накладено арешт на вилучені речі, документи, грошові кошти у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , досі перебуває на розгляді у колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Звільнення зі Служби зовнішньої розвідки не свідчить, що ОСОБА_1 втратив коло зв`язків у цьому органі. У матері ОСОБА_1 є інші особи, які можуть здійснювати догляд за нею.

(3)Мотиви, з яких виходив слідчий суддя під час вирішення клопотання

За результатами дослідження матеріалів клопотань та з урахуванням думки учасників кримінального провадження, слідчий суддя робить наступні висновки.

Частиною 1 статті 201 КПК передбачено право підозрюваного, до якого застосовано запобіжний захід, його захисника звернутися до суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу.

Його копія та матеріали, якими воно обґрунтовується, надається прокурору не пізніше ніж за три години до початку розгляду (ч. 2 ст. 201 КПК).

Закон забороняє звернення із таким клопотанням раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу, якщо у ньому не зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею (ч. 5 ст. 201 КПК).

Відповідно до ч. 4 ст. 201 КПК клопотання про зміну запобіжного заходу розглядається згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК запобіжними заходами є: особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою. Тримання під вартою вважається найбільш суворим запобіжним заходом.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 2 ст. 177 КПК).

Крім цього, у статті 178 КПК визначений перелік обставин, що враховуються при застосуванні запобіжного заходу.

З аналізу вказаних норм процесуального закону можна встановити, що сторона захисту наділена правом звернутися до слідчого судді із клопотанням про зміну запобіжного заходу у випадку, якщо виникли нові обставини, які не були враховані слідчим суддею під час його застосування. Крім цього, таке звернення може ґрунтуватися на тривалій дії певного запобіжного заходу, в тому числі пов`язаного з обмеженням свободи на вільне пересування.

Таким чином, для вирішення питань, що поставлені у клопотаннях захисників, слідчому судді необхідно встановити:

1)чи виконано захисниками загальні вимоги закону, що стосуються порядку подання та змісту клопотання про зміну запобіжного заходу;

2)чи наявна обґрунтована підозра вчинення підозрюваним кримінального правопорушення;

3)чи наявні ризики, визначені ст. 177 КПК;

4)чи можливим є застосування більш м`якого запобіжного заходу з урахуванням наведених захисниками характеризуючих обставин щодо підозрюваного;

5)чи застава (альтернативний запобіжний захід) є непомірним для підозрюваного та чи підлягає її розмір зменшенню.

У процесі вирішення вказаних питань, слідчий суддя робить наступні висновки щодо кожного з них.

(3.1) Захисниками виконано загальні вимоги закону, що стосуються порядку подання та змісту клопотання про зміну запобіжного заходу.

Слідчим суддею встановлено, що 09.04.2021 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду було застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів до 04.06.2021 включно. Цією ухвалою визначено розмір альтернативного триманню під вартою запобіжного заходу у вигляді застави - у розмірі 15 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 35 185 000 грн. Нею ж, у випадку внесення застави, покладено на підозрюваного обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК.

Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 21.04.2021 вищевказане рішення про застосування запобіжного заходу залишено без змін.

Із клопотанням про зміну запобіжного заходу захисник Корнага О.І. звернувся 11.05.2021, а захисник Назаренко О.О. 12.05.2021, тобто через 30 днів з часу постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу. Також у клопотанні наведені нові, на думку захисників, обставини, що виникли після застосування запобіжного заходу.

У судовому засіданні прокурор не заперечував, що отримав копію клопотання про зміну запобіжного заходу завчасно.

(3.2) ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України.

Оцінку обґрунтованості підозри надано у рішенні слідчого судді, яким застосовано до ОСОБА_1 запобіжний захід. Таке рішення було предметом апеляційного оскарження, після чого набрало законної сили.

У слідчого судді під час вирішення питання про зміну запобіжного заходу немає підстав відходити від таких висновків. Зокрема, ні прокурором, ні підозрюваним чи його захисниками певних нових обставин, неврахованих слідчим суддею під час застосування запобіжного заходу, не наведено. Хоча й адвокат Назаренко О.О. у своєму клопотанні зазначає про обставину провокації та здобуття підтверджень цьому шляхом отримання у Окружному адміністративному суді м. Києва матеріалів справи № 640/32334/20, таких документів слідчому судді надано не було. Стороною захисту не надано жодних пояснень навіть тому, яку інформацію такі документи містять.

(3.3) Наразі продовжують існувати ризики, визначені ст. 177 КПК.

Запобіжні заходи застосовуються з метою досягнення дієвості кримінального провадження. Їх дія носить превентивний (попереджувальний) характер реалізації особами дій, направлених на перешкоджання здійсненню правосуддя у справі.

Стаття 177 КПК визначає перелік ризиків, задля запобігання реалізації яких застосовується запобіжний захід. При цьому, ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. Чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що особа обов`язково здійснюватиме такі дії. Однак слідчому судді необхідно встановити, чи підозрюваний наразі має об`єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.

В ухвалі слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09.04.2021 визнано доведеним існування ризиків переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків, перешкоджання провадженню іншим чином.

Отже, слідчому судді необхідно встановити чи залишаються реальними такі ризики з урахуванням нових обставин, зазначених у клопотанні захисника.

1. Слідчий суддя вважає, що ризик переховування від органу досудового розслідування та суду залишається реальним з огляду на тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , суворістю можливого покарання, пов`язаними із цим негативними для особи наслідками та іншими обставинами.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України. Санкція відповідної частини статті відносить інкримінований злочин до тяжких і передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої.

Очікування можливого суворого покарання має значення під час оцінки ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Зазначена обставина на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. При цьому, ризик втечі повинен оцінюватися й у світлі інших факторів, а тому слідчий суддя, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, враховує тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_1 у сукупності з іншими обставинами.

ОСОБА_1 впродовж 2016 - 2020 років здійснив 13 виїздів за межі України. Упродовж 2015-2020 років він отримав дохід у сумі 11 244 тис. грн. 07.04.2021 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , виявлено та вилучено грошові кошти у сумі 3 744 500 доларів США, 846 560 Євро, 20 тис. фунтів стерлінгів, 236 тис. грн, 100 шекелів. Перед цим, ОСОБА_1 обіймав посаду заступника начальника управління Служби зовнішньої розвідки України. На цей час його відсторонено від виконання обов`язків за посадою, однак ця обставина, про що слушно вказав прокурор, не свідчить про втрату впливового кола зв`язків внаслідок роботи у цьому державному органі.

Зазначені обставини свідчать про те, що підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися з огляду на покарання, яке загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого правопорушення. При цьому, звільнення від відбування покарання з випробуванням чи призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом, за вчинення корупційного злочину Кримінальним кодексом України не передбачено (статті 69, 75 КК України). Майновий стан підозрюваного свідчить про реальну можливість впродовж тривалого часу ухилятися від кримінальної відповідальності, перебуваючи постійно за кордоном чи в Україні, та в такий спосіб, переховуватись від органів досудового розслідування та суду. А з огляду на посаду, яку він обіймав, можна стверджувати про досить широке і впливове коло знайомих для організації переховування.

Доводи сторони захисту не спростовують наведених вище висновків слідчого судді.

2. Слідчий суддя вважає, що наразі продовжує існувати ризик незаконного впливу підозрюваним на свідків.

КПК встановлює наступну процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).

Таким чином, такий ризик як вплив на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

ОСОБА_1 , обіймаючи до цього посаду заступника начальника управління Служби зовнішньої розвідки України, маючи зв`язки серед працівників суду, державних та правоохоронних органів, органів адвокатури, не перебуваючи під вартою, з метою уникнення кримінальної відповідальності матиме можливість здійснювати тиск на ОСОБА_7 , який є основним свідком обставин вчинення інкримінованого ОСОБА_1 злочину. На даний момент, підозрюваному стали відомі матеріали кримінального провадження, зокрема, протокол допиту свідка ОСОБА_7 , а тому, підозрюваний знатиме як його дані, так і зміст наданих ним свідчень, що дає підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість незаконного впливу на цього свідка.

Також, ОСОБА_1 зможе впливати на інших свідків, які на даний час встановлюються, зокрема ОСОБА_8 , яка є власницею приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , щоб вони змінили свої покази або відмовились від свідчень, тощо.

Зокрема, ОСОБА_1 та ОСОБА_8 є засновниками громадської організації «Розвиток транзитного потенціалу України», що також свідчить про можливість впливу на ОСОБА_8 .

Слідчий суддя приходить до висновку про достатню вірогідність такого ризику, оскільки не будучи обмеженим у вільному спілкуванні зі свідками, ОСОБА_1 може здійснювати на них вплив з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі.

3. У ході розгляду клопотання слідчим суддею встановлено наявність ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

ОСОБА_1 , не перебуваючи під вартою, з метою уникнення кримінальної відповідальності матиме можливість домовлятись зі співучасником злочину, в тому числі ще невстановленими слідством, про спільну позицію та процесуальну поведінку, консультувати їх з приводу можливих способів уникнення від передбаченої законом відповідальності, а також отримувати такі консультації.

Обіймаючи перед цим посаду заступника начальника управління Служби зовнішньої розвідки України, ОСОБА_1 може мати широке коло зв`язків серед діючих працівників правоохоронних органів та суддів, різних державних органів, засобів масової інформації, що може бути використано ним для перешкоджання здійсненню досудового розслідування шляхом впливу на детективів, прокурорів та суддів з метою уникнення від кримінальної відповідальності.

Вказане свідчить про можливість перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

(3.4) Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно залишити без змін з огляду на таке.

При вирішенні питання про можливу зміну запобіжного заходу крім наявності ризиків кримінального провадження, слідчий суддя також оцінює додаткові відомості щодо кримінального правопорушення та особи підозрюваного (ч. 1 ст. 178 КПК).

Слідчий суддя враховує подані стороною захисту матеріали та характеризуючі відомості стосовно підозрюваного ОСОБА_1 , зокрема, щодо віку підозрюваного, наявність у нього дитини віком 11 років, матері пенсійного віку, яка, за словами сторони захисту, має захворювання, стан здоров`я матері дружини підозрюваного - ОСОБА_4 . Враховується й те, що підозрюваний є адвокатом, раніше не судимий, відомостей щодо застосування раніше до нього запобіжних заходів чи наявність повідомлення йому про підозру про вчинення іншого кримінального правопорушення слідчому судді не надано.

Разом з тим, наявність дитини, матері пенсійного віку хоча і свідчить про наявність соціальних зв`язків, однак з урахуванням майнового стану, інтенсивності перетинів державного кордону, широкого та впливового кола зв`язків, наявність достатніх доказів, що підтверджують обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочину, що відноситься до тяжких та є корупційним, вказані обставини не є достатнім стримуючим фактором, які не дозволять реалізувати підозрюваному встановлені ризики. Крім цього, слідчий суддя не враховує посилання ОСОБА_1 на незадовільний стан його здоров`я, оскільки жодних підтверджень цьому надано не було.

Слідчий суддя враховує суспільний інтерес у швидкому, повному і об`єктивному досудовому розслідуванні кримінального провадження, чого можливо досягнути лише за умов нівелювання ризиків кримінального провадження. За таких обставин необхідним є саме тримання під вартою, оскільки застосування застави як основного запобіжного заходу відтерміновує можливість його виконання, що, з урахуванням особистої зацікавленості підозрюваного в ході досудового розслідування, створює можливості для його позапроцесуальних дій. Домашній арешт, в тому числі цілодобовий, пов`язаний з доступом підозрюваного до технічних засобів, безпосередніх соціальних контактів з іншими особами, що також може завадити виконанню завдань кримінального провадження на даному його етапі.

Таким чином, зважаючи на доволі високі встановлені ризики переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду, впливу на свідків у справі, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, з урахуванням його особистих характеристик, слідчий суддя робить висновоу, що ОСОБА_1 необхідно залишити без змін винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

(3.5) Розмір застави (альтернативного запобіжного заходу) не підлягає зменшенню.

Згідно із ч. 3 ст. 183 КПК слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК).

У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (ч. 5 ст. 182 КПК).

При визначенні розміру альтернативного запобіжного заходу слідчий суддя виходив із специфіку даного кримінального провадження, що полягає у спробі впливу на суддів шляхом можливої надання їм неправомірної вигоди, підвищений суспільний інтерес суспільства до такої категорії справ, тяжкість можливого злочину, можливе його вчинення адвокатами, співробітником Служби зовнішньої розвідки України, до яких ставляться підвищенні вимоги стосовно їх професійної діяльності та, серед іншого, доброчесності, встановлені ризики переховування від органів досудового розслідування та суду, впливу на свідків у провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, професійне, особисте оточення та ділові зв`язки підозрюваного. З урахуванням таких обставин слідчий суддя прийшов до висновку про необхідність виходу за межі максимально встановленого розміру застави для тяжкого злочину, що визначена п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК.

Слідчий суддя, визначаючи розмір застави, врахував обставини кримінального провадження, майновий та сімейний стан підозрюваного. Зокрема, розмір грошових коштів, які могли передаватись судді ОАСК за вирішення відповідної адміністративної справи, відповідно до курсу валют, який встановлений Національним банком України на 05.04.2021, складає 2 795 550 грн. Упродовж 2015-2020 років ОСОБА_1 отримано дохід у сумі близько 11 мільйонів гривень.

До того ж, підтверджено, що підозрюваному ОСОБА_1 на праві приватної власності належить значна кількість нерухомого та рухомого майна, частина з якого розташована у місті Києві, зокрема: квартира площею 124 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , земельна ділянка загальною площею 0,0813 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , будинок площею 430,40 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; квартира площею 114,50 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 ; нежилі приміщення з №1 по №9 загальною площею 67,40 кв. м., за адресою: АДРЕСА_5 ; група приміщень № 41-42 загальною площею, 88,90 кв. м, за адресою: АДРЕСА_6 ; автомобіль INFINITI QX70, 2013 року випуску.

Крім того, 07.04.2021 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , виявлено та вилучено, серед іншого, грошові кошти у сумі 3 744 500 доларів США, 846 560 Євро, 20 тис. фунтів стерлінгів, 236 тис. грн., 100 шекелів, золоті злитки, дорогоцінні предмети.

За описаних обставин слідчий суддя вважав за необхідне визначити ОСОБА_1 заставу у сумі 15 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 35 185 000 грн.

Під час розгляду клопотань про зміну запобіжного заходу слідчому судді не було надано достатньо підтверджень, що могли б свідчити про непомірність такого розміру застави для ОСОБА_1 . Посилання сторони захисту, без надання відповідних підтверджень, на обставину накладення арешту на майно підозрюваного не свідчить про непомірність визначеної суми застави. Так, арешт є лише тимчасовим обмеженням права власності. Такий захід забезпечення кримінального провадження не є припиненням або позбавленням права власності на майно та він може бути скасований в порядку апеляційного перегляду судового рішення або ж в порядку ст. 174 КПК. Слідчим суддею, зокрема, враховується обставина, на яку вказали сторони, що наразі здійснюється апеляційний перегляд частини судових рішень, якими накладено арешт на майно ОСОБА_1 .

Щодо посилань захисників на обставину порушення принципу рівності всіх перед законом, шляхом визначення ОСОБА_1 більшого розміру застави ніж іншому підозрюваному у провадженні, варто зазначити таке. Запобіжний захід як захід забезпечення кримінального провадження застосовується до особи з метою досягнення дієвості певного кримінального провадження. Такий захід носить індивідуальну дію та визначається з урахуванням сукупності особистих характеристик підозрюваного, таких як його матеріальний, сімейний стан, обставини кримінального правопорушення тощо. Слідчий суддя, постановляє ухвалу за результатами розгляду відповідного клопотання на підставі дослідження всіх матеріалів справи та оцінки доказів, наданих сторонами на підтвердження певних обставин. Під час такого розгляду підлягають застосуванню і засади законності, змагальності та диспозитивності, встановлені ст. 9, 22, 26 КПК. Крім того, при розгляді клопотань слідчий суддя згідно зі ст. 94 КПК за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Тобто оцінка необхідності застосування до певної особи запобіжного заходу має індивідувальний характер. При цьому, орієнтиром визначення запобіжного заходу, зокрема й розміру застави, виступає критерій його достатності, який буде виступати належним стимулюючим фактором, який би підозрюваний або інша особа (заставодавець) боялася б втратити внаслідок невиконання або неналежного виконання покладених процесуальних обов`язків. Проте такий розмір не може бути непомірним.

На переконання слідчого судді, визначений для ОСОБА_1 розмір застави не є непомірним для нього, беручи до уваги матеріальний стан підозрюваного, встановлені ризики, суму грошових коштів, яка, за версією слідства, є предметом кримінально-протиправних дій. Такий розмір є розумним з огляду на необхідність виконання завдань кримінального провадження, зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного, запобігти встановленим ризикам кримінального провадження. Отже, підстави для зміни застосованого щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу на цей час відсутні.

На підставі викладеного, слідчий суддя постановив:

-відмовити у задоволенні клопотання захисників Корнаги О.І. та Назаренка О.О. поданих в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , про зміну запобіжного заходу.

На ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Апеляційна скарга подається до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії ухвали

Ухвала набирає законної сили після закінчення п`ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя В.В. Ногачевський