Документ № 96979845

Дата засідання: 13/05/2021
Дата винесення рішення: 13/05/2021
Справа №: 991/3176/21
Провадження №: 52017000000000636
Інстанція: ВАКС
Форма судочинства: Кримінальне

Головуючий суддя (ВАКС) : Мойсак С.М.
Секретар : Заплатинської К.В.
Захисник/адвокат : Дікого С.М., Говорухи М.М.
Прокурор : Гарванко І.М.

Справа № 991/3176/21

Провадження 1-кс/991/3229/21

УХВАЛА

Іменем України

13 травня 2021 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мойсак С.М.

за участю:

секретаря судового засідання Заплатинської К.В.,

прокурора Гарванко І.М.,

підозрюваної ОСОБА_1 ,

захисників Дікого С.М., Говорухи М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду

клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Семака І.А. про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрювану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364 КК України

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло відповідне клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрювану ОСОБА_1 згідно ч. 5 ст. 194 КПК України, у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017.

Відповідно до матеріалів клопотання, детективами Національного антикорупційного бюро України здійснювалося досудове розслідування, а Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою Офісу Генерального прокурора - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52017000000000636 від 26.09.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364 КК України.

За версією органу досудового розслідування, в середині 2016 року ОСОБА_2 створено та очолено злочинну організацію з розподілом на структурні частини в м. Одеса та в м. Києві.

В склад структурної частини в м. Одеса входили ОСОБА_3 , який виступав керівником структурної частини організації, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 - її учасники, та інші особи додаткові відомості щодо обставин участі яких у злочинній організації та вчинюваних злочинах встановлюються.

Учасникам вказаної групи ОСОБА_2 визначив такі функції: організація ввезення на територію України текстильних виробів і товарів легкої промисловості; придбання або створення товариств, які б виступали імпортерами таких товарів в Україні, управління рахунками цих товариств; виготовлення (підробка) договорів купівлі - продажу та інвойсів на такі товари із заниженими цінами; організація доставки цих товарів до МП «Столичний» Київської міської митниці ДФС для розмитнення; підготовки та подання митних декларації та інших документів для розмитнення цих товарів за заниженою митною вартістю, з неповними даними про коди УКТ ЗЕД товарів; надання неправомірної вигоди службовим особами митних органів при розмитненні цих товарів; сплати митних платежів у заниженому розмірі для випуску цих товарів в обіг, отримання для цього коштів товариствами - імпортерами у вигляді безоплатної фінансової допомоги від інших пов`язаних товариств; організації протидії спробам розслідування злочинної діяльності організації, зокрема, переслідування співробітників правоохоронних органів, які здійснювали такі розслідування; організації приховування злочинної діяльності організації; подання додаткових митних декларацій, аналогічних до вказаних тимчасових митних декларацій, для завершення митного оформлення товарів із заниженою митною вартістю; отримання судових рішень про скасування рішень про коригування заниженої митної вартості вказаних товарів.

В склад структурної частини в м. Києві входили керівник на той час Київської міської митниці ОСОБА_6 , його заступник ОСОБА_7 , в.о. начальника відділу митного оформлення № 1 МП «Столичний» Київської міської митниці ДФС ОСОБА_8 , старший державний інспектор ВМО ОСОБА_9 , державні інспектори ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , а також інші особи, додаткові відомості щодо обставин участі яких у злочинній організації та вчинюваних ними злочинах встановлюються.

Також до діяльності злочинної організації було залучено Директора департаменту адміністрування митних платежів ДФС України ОСОБА_1 .

Вказаній структурній частині ОСОБА_2 визначив такі функції: утримуватися від здійснення визначених автоматизованою системою ДФС АСАУР митних формальностей з контролю митної вартості; випускати товари, надані злочинною організацією для митного оформлення, у вільний обіг після сплати митних платежів у заниженому розмірі (виходячи з початкової заниженої митної вартості цих товарів, визначеної за підробленими договорами та інвойсами); замість митних формальностей, необхідних для контролю митної вартості товарів (надсилання запитів, витребування додаткових документів) - відбирати зразки товарів для проведення експертиз, з метою створення передумов для невідкладного випуску товарів в обіг після сплати митних платежів у заниженому розмірі; після отримання результатів експертиз та додаткових митних декларацій, аналогічних за змістом до первісних ТМЦ - приймати рішення про коригування митної вартості з недоліками, завідомо достатніми для скасування цих рішень в судовому порядку; після скасування рішення по коригуванню митної вартості - завершувати митне оформлення за початковими заниженими даними про митну вартість.

Діючи у складі учасників одеської структурної частини злочинної організації ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та інших, створили або придбали чи іншим чином отримали контроль, або почали використовувати з метою вчинення злочинів злочинною організацією ТОВ «ТОРГЕСТ», ТОВ «ТРЕЙД ОПТІМО», ТОВ «ТК УКРПРОМТОРГ», ТОВ «КНД ТРЕЙД КОМ», ТОВ «ФІНСЕРВІС ПРОМ» та ТОВ «РКС АГРОСЕЙЛ».

Також, для забезпечення функціонування злочинної організації ОСОБА_2 використовувалися також іноземні компанії: BFT WORLDWIDE LIMITED, INFORT TRADE LTD, бенефіціарним власником яких він був, як контрагентів українських товариств - імпортерів, підконтрольних злочинній організації.

Так, учасники одеської структурної частини злочинної організації, забезпечили доставку товарів за договорами, організували їх доставку до ВМО № 1 МП «Столичний» Київської міської митниці; використовуючи електронні цифрові підписи компаній-імпортерів, подали в порядку електронного декларування тимчасові митні декларації типу ІМ40ТН зі ставкою мита 8%, вказавши в них занижені відомості про нижчу за мінімальну ринкову вартість цих товарів; подали супровідні документи до вказаних ТМД, зокрема, копії договорів купівлі - продажу та відповідних інвойсів.

Натомість, діючи у складі учасників київської структурної частини злочинної організації, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та інших, попри дані автоматизованої системи ДФС АСАУР про ризик заниження договірної вартості та необхідність здійснення додаткових митних формальностей для контролю митної вартості, не здійснювала цих формальностей без належних для цього підстав.

Також, діючи у складі учасників київської структурної частини злочинної організації ОСОБА_10 , ОСОБА_11 відбирали зразки для проведення експертного дослідження товарів з метою визначення їх коду УКТ ЗЕД, що у будь-якому випадку не впливало на ставку митних платежів, тобто не мало жодного практичного сенсу крім, як створити видимість здійснення додаткових митних формальностей (експертиз), протягом яких товар має бути випущено в обіг, а також прикриття протиправних дій учасників київської структурної частини злочинної організації.

Разом з тим, після проведення експертиз із визначення коду УКТ ЗЕД товарів, учасники одеської структурної частини злочинної організації, використовуючи електронні цифрові підписи компаній - імпортерів, подавали в порядку електронного декларування додаткові митні декларації типу ІМ40ДТ, з тією ж ставкою митних платежів і тією ж договірною вартістю (відповідно, тією ж сумою митних платежів), що були вказані у ТМД на відповідний товар.

Після чого, для приховання злочинної діяльності, учасники київської структурної частини злочинної організації, лише на даному етапі, замість етапу подання ТМД, приймали рішення про коригування митної вартості, зазначеної в додаткових митних деклараціях, з недоліками, що ставали підставою для скасування цих рішень в судовому порядку.

В подальшому, учасники одеської структурної частини злочинної організації, подавали позови і отримували рішення судів про скасування рішень про коригування митної вартості.

На підставі зазначених судових рішень, в подальшому завершувалося митне оформлення товарів за договорами купівлі - продажу, у відповідності до вказаних у них заниженої вартості відповідних товарів.

Вказаними діями, Державному бюджету України завдано збитків у вигляді недоотримання митних платежів на суму понад 63,82 млн. грн.

26.11.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України. В подальшому, ОСОБА_1 повідомлено про зміну повідомлення про підозру у вчиненні тих же злочинів.

Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 16.12.2019 ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 1000 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб із покладенням низки обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

1) прибувати до слідчого (детектива), в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора, слідчого судді та суду за першим викликом;

2) не відлучатися із населеного пункту, де знаходиться її місце проживання, без дозволу слідчого (детектива), прокурора слідчого судді чи суду;

3) повідомляти слідчого (детектива), прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з будь-якими особами щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 52017000000000636, крім своїх захисників, слідчих (детективів), прокурорів, слідчого судді та суду;

5) здати на зберігання до уповноважених органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України;

6) носити електронний засіб контролю.

В подальшому ухвалами слідчих суддів покладені на підозрювану обов`язки неодноразово були продовжені, за виключенням обов`язків: прибувати до слідчого (детектива), в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора, слідчого судді та суду за першим викликом; повідомляти слідчого (детектива), прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до уповноважених органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України; носити електронний засіб контролю та розширено територію за межі якої підозрюваній заборонено відлучатися без відповідного дозволу уповноваженої особи, до території України. Востаннє, обов`язки були продовжені ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.03.2021 до 16.05.2021 включно.

Постановою заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні було продовжено до дванадцяти місяців, тобто до 26.11.2020.

Водночас, 16.11.2020 стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні та надано доступ до матеріалів досудового розслідування. Дотепер сторона захисту знайомиться з матеріалами провадження, що унеможливлює закінчення досудового розслідування у строк до 16.05.2021.

Посилаючись на наведені вище обставини, а також на наявність ризику, передбаченого ст. 177 КПК України, який продовжує існувати, а саме ризик того, що підозрювана може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, враховуючи що з часу повідомлення стороні захисту про завершення досудового розслідування, строк досудового розслідування перестав збігати та не рахується у загальний строк розслідування, прокурор просить продовжити строк дії покладених раніше на підозрювану обов`язків на два місяці.

Прокурор Гарванко І.М. у судовому засіданні клопотання підтримав, пояснення надав аналогічні тексту клопотання та додатково зазначив, що міра покарання передбачає тільки позбавлення волі, а тому не дивлячись на належну процесуальну поведінку підозрюваної за час проведення досудового розслідування, дотепер продовжує існувати ризик можливого переховування останньої від органів досудового розслідування та суду. Ризик переховування також не припинився і через майновий стан підозрюваної та фінансові можливості ОСОБА_2 . З огляду на що, просив клопотання задовольнити та продовжити дії процесуальних обов`язків, покладених на підозрювану ОСОБА_1 строком на два місяці.

Щодо необхідності лікування за кордоном, звернув увагу, що захистом не надано жодного документу, який би підтвердив про неможливість отримання медичної послуги на території України, навпаки зауважив, що виїзд за межі території України може негативно вплинути на тривалість ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, які відкриті у порядку ст. 290 КПК України.

Захисник Дікій С.М. заперечував проти продовження строків дії обов`язків, вважає, що застави цілком достатньо для запобіганню будь-яким ризикам. Існуючі обов`язки порушують конституційне право на лікування. Майновий стан ОСОБА_1 не може бути прирівняним до фінансового становища іншого підозрюваного.

Захисник Говоруха М.М. зауважив, що відносно ОСОБА_1 необхідно дотримуватися вимог с. 3 Конституції України, а лікування потрібно здійснити саме у певній клініці США.

ОСОБА_1 заперечувала проти задоволення клопотання, повідомила, що ніколи не мала наміру уникати від відповідальності. На все майно, яким вона володіла накладено арешт. На теперішній час нею отримано візу до США та заброньовано квитки. Просить відмовити у задоволенні клопотання.

Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, вислухавши позицію учасників провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступних висновків

У судовому засіданні встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017, в якому 26.11.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст.212, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України та 11.11.2020 повідомлено про зміну повідомлення про підозру у вчиненні тих же злочинів.

Ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 16.12.2019 ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 1000 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб із покладенням низки обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

6) носити електронний засіб контролю.

В подальшому ухвалами слідчих суддів покладені на підозрювану обов`язки неодноразово були продовжені, за виключенням обов`язків носити електронний засіб контролю, прибувати до уповноважених осіб за першим викликом, повідомляти про зміну місця роботи та місця мешкання, здати на зберігання до уповноважених органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України а також ОСОБА_1 було розширено територію за межі якої їй заборонено відлучатися без відповідного дозволу, до території України. Востаннє, обов`язки були продовжені ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.03.2020, до 16.05.2021 включно.

Постановою заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури від 18.08.2020, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017, продовжено до дванадцяти місяців, тобто до 26 листопада 2020 року.

Водночас, 16.11.2020 стороною обвинувачення, на виконання вимог ч. 1 ст. 290 КПК України, стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні та надано доступ до матеріалів досудового розслідування. Дотепер сторона захисту знайомиться з матеріалами провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Отже при вирішенні питання про доцільність продовження дії процесуальних обов`язків, покладених на ОСОБА_1 , слідчий суддя має врахувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні нею кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрювана може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Щодо обґрунтованості підозри

Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Перевіривши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри щодо можливої причетності ОСОБА_1 до вчинення вищезазначених кримінальних правопорушень, що підтверджується доданими до клопотання матеріалами, а саме: (1) протоколом огляду від 11.02.2020 мобільного телефону ОСОБА_1 , в ході якого виявлено листування між електронними поштовими скриньками « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та « ІНФОРМАЦІЯ_3 », яка перебувала у користуванні ОСОБА_2 (2) протоколом про результати зняття інформації з електронних інформаційних систем від 25.06.2018, щодо електронної пошти « ІНФОРМАЦІЯ_3 », за результатом якого встановлено надання ОСОБА_1 інформації про перевірку Департаменту ДФС з приводу митного оформлення товарів та іншими матеріалами провадження у своїй сукупності; (3) протоколом про результати зняття інформації з електронних інформаційних систем від 20.03.2018, а саме, з електронної пошти « ІНФОРМАЦІЯ_3 », якою користується ОСОБА_2 , з якого вбачається, що ОСОБА_2 планував та контролював вчинення злочинів злочинною організацією та усував перешкоди у їх вчиненні; (4) протокол огляду від 03.04.2019, в якому зафіксовано результати огляду відомостей щодо трафіку вхідних та вихідних з`єднань абонентських номерів з яких вбачається, що ОСОБА_2 перебував в одному місці в один і той же час разом із ОСОБА_1 (на той час ОСОБА_1 ), що дає підстави вважати про їх особисту зустріч в період підготовки та вчинення злочинів; (5) висновків судових економічних експертиз від 12.08.2020, від 14.08.2020, від 18.08.2020 з яких вбачається, що збитки Державному бюджету України у вигляді недонадходження митних платежів, спричинені порушеннями, пов`язаними з митним оформленням товарів по митним деклараціям ТОВ «ТК УКРПРОМТОРГ» документально підтверджуються в сумі 11984528,28 грн., ТОВ «ФІНСЕРВІС ПРОМ» - у сумі 19593297,08 грн., ТОВ «КНД ТРЕЙД КОМ» - у сумі 10733607,93 грн., ТОВ «ТРЕЙД ОПТІМО» - у сумі 232 527,28 грн. та іншими матеріалами.

З приводу наданих стороною захисту заперечень стосовно необґрунтованості підозри у зв`язку з відсутністю доказів причетності ОСОБА_1 до вчинення інкримінованих їй злочинів, вважаю за необхідне зазначити, що надані заперечення стосуються саме питання оцінки доказів, наданих стороною обвинувачення, їх достатності та належності, а отже і остаточної винуватості або невинуватості підозрюваної, що у певній мірі виходить за межі повноважень слідчого судді при розгляді клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрювану. На цій стадії кримінального провадження, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, слідчий суддя повинен лише надати оцінку тому чи достатньо отриманої інформації та досліджених доказів для того, щоб допустити можливість, що особа щодо якої вирішується питання, могла вчинити кримінальне правопорушення, яке їй інкримінується і чи є підстави для здійснення подальшого досудового розслідування, яке не обов`язково має закінчитись складанням обвинувального акта. Належну оцінку вказаним доказам має дати суд при розгляді справи по суті, а отже у своїх запереченнях захист ставить більш високі вимоги до оцінки доказів на цій стадії досудового розслідування, ніж передбачено законом. За таких обставин суд розглядає надані заперечення саме, як позицію сторони захисту щодо невинуватості підозрюваної та як аргумент для відмови у задоволенні клопотання про продовження строку дії обов`язків.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікацій дій ОСОБА_1 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри тією мірою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь вірогідності, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на слідчого, прокурора обов`язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.

Попередніми ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду була встановлена наявність ризику можливого переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та суду, який на твердження прокурора дотепер продовжує існувати.

Слідчий суддя погоджується із доводами прокурора, що на теперішній час, ризик переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду повністю не втратив своєї актуальності та продовжує існувати.

Так, інкриміновані ОСОБА_1 злочини, є тяжкими та особливо тяжкими кримінальними правопорушеннями за найтяжчий з яких передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років. За таких обставин, у разі визнання ОСОБА_1 винною в інкримінованих їй злочинах, остання повинна буде понести виключно реальне покарання у виді позбавлення волі. Наведені обставини у виді безальтернативності та тяжкості покарання, на переконання слідчого судді, можуть бути мотивом та підставою для підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Крім того, слідчий суддя звертає увагу, що сторона захисту знайомиться з матеріалами кримінального провадження, а тому неодмінно переконується у вагомості зібраних доказів, що може свідчити про актуальність ризику переховування.

Належна процесуальна поведінка ОСОБА_1 вже неодноразово враховувалася при дослідженні ризику переховування і продовженні обов`язків, що було відзначено поступовим зменшенням покладених процесуальних обов`язків у сукупності із обраним запобіжним заходом. Наслідком чого стала відмова 16 березня 2021 року у продовженні обов`язку здати на зберігання паспорта громадянина України для виїзду за кордон.

Враховуючи наведене, у судовому засіданні була встановлена актуальність існування ризиків, на які посилається прокурор, як підставу для продовження строку дії обов`язків, а саме: ризику можливого переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та/або суду, що разом з доведеністю обґрунтованості підозри дає слідчому судді можливість дійти висновку про необхідність продовження строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_1 . Продовження строку дії обов`язків забезпечить можливість контролю за поведінкою підозрюваної з боку органу досудового розслідування та надасть змогу досягти мети кримінального провадження. Щодо аргументів сторони захисту про необхідність лікування підозрюваної за кордоном, як аргумент для відмови у продовженні покладених обов`язків, то слідчий суддя звертає увагу, що обов`язок не відлучатися за межі території України не є безальтернативним, він передбачає можливість виїхати за межі території України за згодою прокурора або детектива, які можуть у кожному окремому випадку оцінити мету виїзду та процесуальну необхідність перебування підозрюваної в Україні, стадію та завдання досудового розслідування, заплановані процесуальні дії за її участю тощо.

Беручи до уваги вищевикладене, оскільки прокурором у судовому засіданні доведено продовження існування ризику, передбаченого ст. 177 КПК України, який з часом проведення досудового розслідування хоча і зменшився, проте не перестав існувати повністю, з метою його мінімізації, враховуючи особу підозрюваної, а також враховуючи стадію кримінального провадження і надання стороні захисту доступу до матеріалів досудового розслідування, в ході ознайомлення з якими захисту стануть відомі усі свідки у кримінальному провадженні, вважаю за можливе клопотання прокурора задовольнити та продовжити дію обов`язків, передбачених п.п. 2, 4 ч. 5 ст. 194 КПК України. На переконання суду визначені обов`язки у сукупності із обраним запобіжним заходом в достатній мірі гарантуватиме належну процесуальну поведінку підозрюваної під час досудового розслідування і відповідатиме меті і завданню кримінального провадження.

Керуючись статтями: 107, 177, 178, 194 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Семака І.А., про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрювану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по кримінальному провадженню № 52017000000000636 від 26.09.2017 - задовольнити.

Продовжити щодо підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії покладених на неї обов`язків, а саме:

1) не відлучатися з території України, без дозволу слідчого (детектива), прокурора, суду;

2) утримуватися поза межами процесуальних дій від спілкування зі свідками, експертами та іншими підозрюваними в цьому кримінальному провадженні, щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 52017000000000636;

Строк дії ухвали встановити до 13 липня 2021 року, включно.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя С. М. Мойсак