- Головуючий суддя (ВАКС) : Мойсак С.М.
- Секретар : Заплатинської К.В.
- Захисник/адвокат : Барбули О.О.
- Прокурор : Семак І.А.
Справа № 991/3174/21
Провадження 1-кс/991/3227/21
УХВАЛА
Іменем України
13 травня 2021 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мойсак С.М.
за участю:
секретаря судового засідання Заплатинської К.В.,
прокурора Семака І.А.,
підозрюваного ОСОБА_1 ,
захисника Барбула О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду
клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Семака І.А. про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364 КК України,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло відповідне клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 згідно ч. 5 ст. 194 КПК України, у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017.
Відповідно до матеріалів клопотання, детективами Національного антикорупційного бюро України здійснювалося досудове розслідування, а Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою Офісу Генерального прокурора - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52017000000000636 від 26.09.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364 КК України.
За версією органу досудового розслідування, в середині 2016 року ОСОБА_2 створено та очолено злочинну організацію з розподілом на структурні частини в м. Одеса та в м. Києві.
В склад структурної частини в м. Одеса входили ОСОБА_1 , який виступав керівником структурної частини організації, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - її учасники, та інші особи додаткові відомості щодо обставин участі яких у злочинній організації та вчинюваних злочинах встановлюються.
Учасникам вказаної групи ОСОБА_2 визначив такі функції: організація ввезення на територію України текстильних виробів і товарів легкої промисловості; придбання або створення товариств, які б виступали імпортерами таких товарів в Україні, управління рахунками цих товариств; виготовлення (підробка) договорів купівлі - продажу та інвойсів на такі товари із заниженими цінами; організація доставки цих товарів до МП «Столичний» Київської міської митниці ДФС для розмитнення; підготовки та подання митних декларацій та інших документів для розмитнення цих товарів за заниженою митною вартістю, з неповними даними про коди УКТ ЗЕД товарів; надання неправомірної вигоди службовим особами митних органів при розмитненні цих товарів; сплати митних платежів у заниженому розмірі для випуску цих товарів в обіг, отримання для цього коштів товариствами - імпортерами у вигляді безоплатної фінансової допомоги від інших пов`язаних товариств; організації протидії спробам розслідування злочинної діяльності організації, зокрема, переслідування співробітників правоохоронних органів, які здійснювали такі розслідування; організації приховування злочинної діяльності організації; подання додаткових митних декларацій, аналогічних до вказаних тимчасових митних декларацій, для завершення митного оформлення товарів із заниженою митною вартістю; отримання судових рішень про скасування рішень про коригування заниженої митної вартості вказаних товарів.
В склад структурної частини в м. Києві входили керівник на той час Київської міської митниці ОСОБА_5 , його заступник ОСОБА_6 , в.о. начальника відділу митного оформлення № 1 МП «Столичний» Київської міської митниці ДФС ОСОБА_7 , старший державний інспектор ВМО ОСОБА_8 , державні інспектори ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , а також інші особи, додаткові відомості щодо обставин участі яких у злочинній організації та вчинюваних ними злочинах встановлюються.
Також до діяльності злочинної організації було залучено Директора департаменту адміністрування митних платежів ДФС України ОСОБА_11 .
Вказаній структурній частині ОСОБА_2 визначив такі функції: утримуватися від здійснення визначених автоматизованою системою ДФС АСАУР митних формальностей з контролю митної вартості; випускати товари, надані злочинною організацією для митного оформлення, у вільний обіг після сплати митних платежів у заниженому розмірі (виходячи з початкової заниженої митної вартості цих товарів, визначеної за підробленими договорами та інвойсами); замість митних формальностей, необхідних для контролю митної вартості товарів (надсилання запитів, витребування додаткових документів) - відбирати зразки товарів для проведення експертиз, з метою створення передумов для невідкладного випуску товарів в обіг після сплати митних платежів у заниженому розмірі; після отримання результатів експертиз та додаткових митних декларацій, аналогічних за змістом до первісних ТМЦ - приймати рішення про коригування митної вартості з недоліками, завідомо достатніми для скасування цих рішень в судовому порядку; після скасування рішення по коригування митної вартості - завершувати митне оформлення за початковими заниженими даними про митну вартість.
Діючи у складі учасників одеської структурної частини злочинної організації ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та інших, створили або придбали чи іншим чином отримали контроль, або почали використовувати з метою вчинення злочинів злочинною організацією ТОВ «ТОРГЕСТ», ТОВ «ТРЕЙД ОПТІМО», ТОВ «ТК УКРПРОМТОРГ», ТОВ «КНД ТРЕЙД КОМ», ТОВ «ФІНСЕРВІС ПРОМ» та ТОВ «РКС АГРОСЕЙЛ».
Також, для забезпечення функціонування злочинної організації ОСОБА_2 використовувалися також іноземні компанії: BFT WORLDWIDE LIMITED, INFORT TRADE LTD, бенефіціарним власником яких він був, як контрагентів українських товариств - імпортерів, підконтрольних злочинній організації.
Так, учасники одеської структурної частини злочинної організації, забезпечили доставку товарів за договорами, організували їх доставку до ВМО № 1 МП «Столичний» Київської міської митниці; використовуючи електронні цифрові підписи компаній-імпортерів, подали в порядку електронного декларування тимчасові митні декларації типу ІМ40ТН зі ставкою мита 8%, вказавши в них занижені відомості про нижчу за мінімальну ринкову вартість цих товарів; подали супровідні документи до вказаних ТМД, зокрема, копії договорів купівлі - продажу та відповідних інвойсів.
Натомість, діючи у складі учасників київської структурної частини злочинної організації, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та інших, попри дані автоматизованої системи ДФС АСАУР про ризик заниження договірної вартості та необхідність здійснення додаткових митних формальностей для контролю митної вартості, не здійснювала цих формальностей без належних для цього підстав.
Також, діючи у складі учасників київської структурної частини злочинної організації ОСОБА_9 , ОСОБА_10 відбирали зразки для проведення експертного дослідження товарів з метою визначення їх коду УКТ ЗЕД, що у будь-якому випадку не впливало на ставку митних платежів, тобто не мало жодного практичного сенсу крім, як створити видимість здійснення додаткових митних формальностей (експертиз), протягом яких товар має бути випущено в обіг, а також прикриття протиправних дій учасників київської структурної частини злочинної організації.
Разом з тим, після проведення експертиз із визначення коду УКТ ЗЕД товарів, учасники одеської структурної частини злочинної організації, використовуючи електронні цифрові підписи компаній - імпортерів, подавали в порядку електронного декларування додаткові митні декларації типу ІМ40ДТ, з тією ж ставкою митних платежів і тією ж договірною вартістю (відповідно, тією ж сумою митних платежів), що були вказані у ТМД на відповідний товар.
Після чого, для приховання злочинної діяльності, учасники київської структурної частини злочинної організації, лише на даному етапі, замість етапу подання ТМД, приймали рішення про коригування митної вартості, зазначеної в додаткових митних деклараціях, з недоліками, що ставали підставою для скасування цих рішень в судовому порядку.
В подальшому, учасники одеської структурної частини злочинної організації, подавали позови і отримували рішення судів про скасування рішень про коригування митної вартості.
На підставі зазначених судових рішень, в подальшому завершувалося митне оформлення товарів за договорами купівлі - продажу, у відповідності до вказаних у них заниженої вартості відповідних товарів.
Вказаними діями, Державному бюджету України завдано збитків у вигляді недоотримання митних платежів на суму понад 63,82 млн. грн.
26.11.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.11.2019 ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням розміру застави у сумі 18 057 400 гривень.
В результаті внесення застави, ОСОБА_1 звільнено з-під варти через, що застосовано запобіжний захід у виді застави із покладенням низки обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
1) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає - місто Одеса, Україна, - без дозволу детектива, прокурора або суду;
2) повідомляти детектива (слідчого), прокурора про зміну свого місця проживання;
3) утримуватися від спілкування зі свідками, експертами та іншими підозрюваними в цьому кримінальному провадженні щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_1 поза межами процесуальних дій;
4) здати на зберігання до органу Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України;
5) носити електронний засіб контролю.
В подальшому ухвалами слідчих суддів покладені на підозрюваного обов`язки неодноразово були продовжені, за виключенням обов`язку носити електронний засіб контролю та розширено територію за межі якої підозрюваному заборонено відлучатися без відповідного дозволу уповноваженої особи, до території України. Востаннє, обов`язки були продовжені ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.03.2021, до 16.05.2021 включно.
Разом з тим, під час досудового розслідування кримінального провадження постановою заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні було продовжено до дванадцяти місяців, тобто до 26.11.2020.
Однак, 16.11.2020 стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні та надано доступ до матеріалів досудового розслідування. Дотепер сторона захисту знайомиться з матеріалами провадження, що є підставою неможливості закінчення досудового розслідування у строк до 16.05.2021.
Посилаючись на наведені вище обставини, а також на наявність ризику, передбаченого ст. 177 КПК України, який продовжує існувати, а саме ризик того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, враховуючи що з часу повідомлення стороні захисту про завершення досудового розслідування, строк досудового розслідування перестав спливати та не рахується у загальний строк розслідування, прокурор просить продовжити строк дії покладених раніше на підозрюваного обов`язків на два місяці.
Прокурор Семак І.А. у судовому засіданні клопотання підтримав, пояснення надав аналогічні тексту клопотання та додатково зазначив, що обґрунтованість підозри та продовження існування ризику переховування є правовою підставою для продовження строку дії раніше визначених процесуальних обов`язків. З цих підстав просив клопотання задовольнити у повному обсязі.
Захисник Барбул О.О. у судовому засіданні надав пояснення з приводу того, що сторона обвинувачення обґрунтовує наявність ризику переховування виключно тяжкістю ймовірного майбутнього покарання, однак ОСОБА_1 за час повідомлення йому про підозру не вчинив жодної дії, яка б могла свідчити про дійсне існування вказаного ризику. Разом з цим захисник також вказав, що відповідно до практики ЕСПЛ, в тому числі у справі Москаленко проти України зазначено, що тяжкість покарання не може бути підставою для тривалого утримання особи під вартою виключно з мотивів ймовірної тяжкості покарання. На твердження захисника, застава у розмірі 18 млн. гривень достатньо забезпечує належну процесуальну поведінку ОСОБА_1 , а тому просив частково відмовити у задоволенні клопотання та скасувати обов`язок здачі паспортів, які надають право виїзду/в`їзду на територію України.
Підозрюваний ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав позицію захисника, надав пояснення з приводу постійної явки до органу досудового розслідування та відсутність бажання переховування. Просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора.
Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, вислухавши позицію учасників провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступних висновків
У судовому засіданні встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52017000000000636 від 26.09.2017, в якому 26.11.2019 ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України та 12.11.2020 повідомлено про зміну письмового повідомлення про підозру, однак кваліфікація та обсяг інкримінованих діянь залишено без змін.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.11.2019 ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням розміру застави у сумі 18 057 400 гривень.
В результаті внесення застави, ОСОБА_1 звільнено з-під варти через, що застосовано запобіжний захід у виді застави із покладенням низки обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
1) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає - місто Одеса, Україна, - без дозволу детектива, прокурора або суду;
2) повідомляти детектива (слідчого), прокурора про зміну свого місця проживання;
3) утримуватися від спілкування зі свідками, експертами та іншими підозрюваними в цьому кримінальному провадженні щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_1 поза межами процесуальних дій;
4) здати на зберігання до органу Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України;
5) носити електронний засіб контролю.
В подальшому ухвалами слідчих суддів покладені на підозрюваного обов`язки неодноразово були продовжені, за виключенням обов`язку носити електронний засіб контролю та розширено територію за межі якої підозрюваному заборонено відлучатися без відповідного дозволу уповноваженої особи, до території України. Востаннє, обов`язки були продовжені ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.03.2021, до 16.05.2021 включно.
Також із матеріалів провадження встановлено, що постановою заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури від 18.08.2020, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017, продовжено до максимально допустимого строку - до дванадцяти місяців, тобто до 26 листопада 2020 року.
Разом з цим, 16.11.2020 стороною обвинувачення, на виконання вимог ч. 1 ст. 290 КПК України, стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні та надано доступ до матеріалів досудового розслідування. Дотепер сторона захисту знайомиться з матеріалами провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовуються з метою досягнення його дієвості, є запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Отже, при вирішенні питання про доцільність продовження дії процесуальних обов`язків, покладених на ОСОБА_1 , слідчий суддя має врахувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Щодо обґрунтованості підозри
Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
Перевіривши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри щодо можливої причетності ОСОБА_1 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень, що підтверджується доданими до клопотання матеріалами, а саме: (1) протокол огляду карти пам`яті від 22.11.2019, яка є додатком до протоколу зняття інформації з електронних інформаційних систем № 19/4559 від 25.06.2018, відповідно до якого виявлена переписка з електронної поштової скриньки ОСОБА_1 з іншим підозрюваним ( ОСОБА_3 ) у цьому кримінальному провадженні щодо контейнерних перевозок; (2) протоколом огляду від 03.09.2018, в ході якого був оглянутий мобільний телефон, вилучений під час проведення обшуку, та у ньому виявлено переписку зі змісту якої вбачається зацікавленість ОСОБА_1 в отриманні нових компаній та виділенні йому такої нової компанії; (3) протоколом про результати зняття інформації з електронних інформаційних систем від 20.03.2018, відповідно до якого проводилося зняття інформації з електронної скриньки ОСОБА_2 та виявлена переписка між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з приводу підприємств та товарів, та іншими матеріалами провадження у своїй сукупності. (4) протокол огляду від 03.09.2018, з якого вбачається, що у мобільному телефоні, вилученому за адресою м. Одеса, вул. Сонячна, 5, містяться текстові повідомлення щодо співпраці зі службовими особами ДФС України під час митного оформлення товарів, у тому числі відносно ТОВ «КНД ТРЕЙД КОМ», ТОВ «ФІНСЕРВІС ПРОМ», ТОВ «ТОРГЕСТ», зображення відбиток печаток, контракти, бланки ТОВ «КНД ТРЕЙД КОМ», ТОВ «ФІНСЕРВІС ПРОМ», ТОВ «РКС АГРОСЕЙЛ»; (5) протокол огляду від 03.04.2019, в якому зафіксовано результати огляду відомостей щодо трафіку вхідних та вихідних з`єднань абонентських номерів з яких вбачається, що ОСОБА_2 перебував в одному місці в один і той же час разом із ОСОБА_11 (на той час ОСОБА_11 ), що дає підстави вважати про їх особисту зустріч в період підготовки та вчинення злочинів; (6) протокол огляду від 13.02.2020 з якого вбачається, що мобільні телефони, вилучені в ході обшуку 26.11.2019 в житлі ОСОБА_5 , містять текстові повідомлення щодо спілкування з іншими абонентами стосовно митного оформлення товарів підприємств, підконтрольних ОСОБА_2 ; (7) висновків судових економічних експертиз від 12.08.2020, від 14.08.2020, від 18.08.2020 з яких вбачається, що збитки Державному бюджету України у вигляді недонадходження митних платежів, спричинені порушеннями, пов`язаними з митним оформленням товарів по митним деклараціям ТОВ «ТК УКРПРОМТОРГ» документально підтверджуються в сумі 11984528,28 грн., ТОВ «ФІНСЕРВІС ПРОМ» - у сумі 19593297,08 грн., ТОВ «КНД ТРЕЙД КОМ» - у сумі 10733607,93 грн., ТОВ «ТРЕЙД ОПТІМО» - у сумі 232 527,28 грн. та іншими матеріалами.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікацій дій ОСОБА_1 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри тією мірою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь вірогідності, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на слідчого, прокурора обов`язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.
Так, попередніми ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду була встановлена наявність існування ризику можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, який на твердження прокурора дотепер продовжує мати місце. Ознайомившись з клопотанням та вислухавши доводи прокурора, слідчий суддя погоджується з твердження сторони обвинувачення про продовження існування зазначеного ризику виходячи з того, що інкриміновані ОСОБА_1 злочини є тяжкими та особливо тяжкими кримінальними правопорушеннями, за найтяжчий з яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років, що на переконання суду само по собі є достатнім мотивом та підставою для підозрюваного вчинити дії з метою переховування від органів досудового розслідування чи суду для уникнення притягнення до кримінальної відповідальності. Відповідне твердження про достатність підстав для прийняття рішення щодо існування наведеного ризику виключно з мотивів тяжкості покарання узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Посилання сторони захисту на правову позицію Європейського суду з прав людини у справі «Москаленко проти України» була уважно досліджена слідчим суддею, втім не береться до уваги, як підстава для відмови у продовженні строку дії процесуальних обов`язків, покладених на підозрюваного з тих підстав, що у зазначеній справі Суд саме послався на неможливість тривалого утримання особи під вартою, а отже обмеження волі останнього, виключно з мотивів тяжкості можливого покарання. В свою чергу, з моменту внесення застави у 2019 році ОСОБА_1 звільнено з-під варти та до нього застосовано запобіжний захід у вигляді застави, який не обмежує волі останнього.
За наведених обставин слідчий суддя вважає, що ризик можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду дотепер залишається актуальним, хоча і зменшився з часу повідомлення ОСОБА_1 про підозру та обрання до нього запобіжного заходу. З приводу належної процесуальної поведінки останнього та відсутності нарікань на неї з боку сторони обвинувачення, на переконання суду вказана поведінка забезпечується саме розміром застави, який обрано підозрюваному, хоча і не виключається його свідомим ставленням до обов`язків, пов`язаних з його статусом.
Враховуючи наведене, у судовому засіданні була встановлена актуальність існування ризику, на який посилається прокурор, як правову підставу для продовження строку дії обов`язків, а саме: ризику можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, що разом з доведеністю обґрунтованості підозри, дає слідчому судді можливість дійти висновку про необхідність продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного. Продовження строку дії обов`язків у поєднанні із заставою забезпечить можливість контролю за поведінкою підозрюваного з боку органу досудового розслідування з метою досягнення мети кримінального провадження.
З приводу твердження сторони захисту щодо необхідності скасування обов`язку здачі паспортів для виїзду за кордон та інших документів, які дають право на виїзд з України вважаю за необхідне зазначити, що надані у судовому засіданні заперечення жодним чином не аргументовані та документально не підтверджені захистом, а тому слідчий суддя позбавлений можливості встановити нагальну необхідність повернення підозрюваному відповідних документів, що разом з доведеністю прокурором продовження існування ризику переховування, переконує слідчого суддю про відсутність порушень прав ОСОБА_1 покладеним обов`язком, а отже відповідний обов`язок є допустимим та таким, що не підлягає скасуванню на теперішній час.
Підсумовуючи наведене, оскільки покладені на ОСОБА_1 обов`язки в достатній мірі та повно забезпечують його належну процесуальну поведінку та виконання ним процесуальних обов`язків, з метою мінімізації доведеного ризику та з урахування виконання вимог ст. 290 КПК України, коли стороні захисту стає відомо про усіх свідків та проведенні у кримінальному провадженні експертизи, вважаю за можливе клопотання прокурора задовольнити та продовжити дію обов`язків, передбачених п.п. 2, 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, оскільки саме визначені обов`язки в достатній мірі гарантують належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_1 під час досудового розслідування та скасування кожного з них може завдати шкоди досудовому розслідуванню та судовому розгляду справи по суті.
Керуючись статтями: 107, 177, 178, 194 КПК України, слідчий суддя,
УХВАЛИВ:
Клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Семака І.А., про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по кримінальному провадженню № 52017000000000636 від 26.09.2017 - задовольнити.
Продовжити щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії покладених на нього обов`язків, а саме:
1) не відлучатися з території України без дозволу детектива, прокурора або суду;
2) повідомляти детектива (слідчого), прокурора про зміну свого місця проживання;
3) утримуватися від спілкування зі свідками, експертами та іншими підозрюваними в цьому кримінальному провадженні щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_1 поза межами процесуальних дій;
4) здати на зберігання до органу Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.
Строк дії ухвали встановити до 13 липня 2021 року, включно.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя С.М. Мойсак