Пошук

Документ № 97190156

  • Дата засідання: 21/05/2021
  • Дата винесення рішення: 21/05/2021
  • Справа №: 991/3341/21
  • Провадження №: 12017040000000531
  • Інстанція: ВАКС
  • Форма судочинства: Кримінальне
  • Головуючий суддя (ВАКС): Мойсак С.М.
  • Секретар : Пузиря В.Р.
  • Захисник/адвокат : Пушкар О.А.
  • Прокурор : Василенков Б.М.

Справа № 991/3341/21

Провадження 1-кс/991/3397/21

У Х В А Л А

Іменем України

21 травня 2021 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мойсак С.М.

за участю:

секретаря судового засідання Пузиря В.Р.,

прокурора Василенкова Б.М.,

підозрюваної ОСОБА_1 ,

захисника Пушкар О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду

клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Василенкова Б.М. про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрювану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

у кримінальному провадженні № 12017040000000531 від 06.03.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364-1, ч.ч. 1, 2 ст. 366 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До Вищого антикорупційного суду надійшло відповідне клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрювану ОСОБА_1 згідно ч. 5 ст. 194 КПК України, у кримінальному провадженні № 12017040000000531 від 06.03.2017.

Відповідно до матеріалів клопотання, детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017040000000531 від 06.03.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364-1, ч.ч. 1, 2 ст. 366 КК України.

За версією органу досудового розслідування, службові особи ПАТ КБ «Приватбанк», а саме: начальник департаменту підтримки міжбанківських операцій казначейства Банку ОСОБА_1 , заступник Голови правління Банку - директор казначейства ОСОБА_2 , Голова Правління ОСОБА_3 - ОСОБА_4 та інші невстановлені на теперішній час особи, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 16.12.2016, усвідомлюючи, що ПАТ «КБ «Приватбанк» у найближчий час буде визнаний неплатоспроможним та перейде під контроль держави, розуміючи, що у зв`язку в вказаними діями вони втратять контроль над грошовими коштами Банку, переслідуючи корисливу мету, підготували та вирішили реалізувати злочинний план розтрати грошових коштів Банку в особливо великому розмірі.

Так, відповідні службові особи ПАТ КБ «Приватбанк» достовірно знаючи про розміщення Банком на кореспондентських рахунках в AS «Privatbank» власних грошових коштів, що використовувалися Банком для здійснення банківської діяльності, протягом грудня 2015 - лютого 2016 років забезпечили укладання Банком ряду договорів гарантії в забезпечення виконання зобов`язань Louis Dreyfus Company Suisse S.A. (Швейцарія) та Quadra Commodities S.A. (Швейцарія) перед AS «Privatbank» по договорам (угодам) про видачу акредитивів. Відповідно до укладених договорів ПАТ КБ «Приватбанк» взяв на себе кредитні ризики за акредитивами, що були видані компаніям Quadra Commodities S.A. та Louis Dreyfus Company Suisse S.A., тобто виступив гарантом, а Quadra Commodities S.A. та Louis Dreyfus Company Suisse S.A., в свою чергу, виступили принципалами.

В ході укладання зазначених договорів Банк здійснив кредитні операції - надав гарантії, проте в порушення законодавства ні службовими особами, ні працівниками Банку не було забезпечено укладення письмових договорів між Quadra Commodities S.A., Louis Dreyfus Company Suisse S.A. та Банком щодо проведення таких кредитних операцій. Одночасно з цим співробітниками банку також не було здійснено і оцінки фінансового стану боржника, чим не дотримано принципів кредитування та знову порушено норми законодавства.

В подальшому службовою особою ПАТ КБ «Приватбанк» - ОСОБА_4 , з метою реалізації спільного з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також невстановленими на теперішній час особами, в період часу з 16.12.2016 по 19.12.2016 на адресу AS «Privatbank» скеровано листи стосовно закриття залишку боргу по балансам за операціями з компаніями Quadra Commodities S.A. та Louis Dreyfus Company Suisse S.A., на підставі яких AS «Privatbank» погасив усі зобов`язання відповідних компаній за рахунок коштів ПАТ КБ «Приватбанк», що знаходилися на кореспондентських рахунках в AS «Privatbank». Внаслідок чого, відповідні дії призвели до розтрати грошових коштів Банку на користь зазначених компаній на загальну суму 314 901 825, 80 доларів США.

Поряд з цим, вищезазначеними службовими особи ПАТ КБ «Приватбанк» та іншими невстановленими особами, не пізніше грудня 2016 року організовано складання та підписання договорів позики між ПАТ КБ «Приватбанк» та пов`язаною з банком компанією Claresholm Marketing LTD про надання у користування позичальнику грошових коштів у загальній сумі 388 978 904,80 доларів США, при цьому Банком не здійснено необхідні заходи для оцінки кредитоспроможності позичальника, а самі безготівкові кошти на рахунки зазначеної компанії не перераховувалися та відображення заборгованості здійснено лише в бухгалтерському обліку Банку.

В подальшому, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, діючи за попередньою змовою групою осіб, в період часу з 29.12.2016 по 30.12.2016 до протоколу кредитного комітету від 24.12.2016 внесено додатковий, раніше не існуючий пункт щодо погашення заборгованості клієнта Claresholm Marketing LTD перед AS «Privatbank» та іншими іноземними банками, за рахунок гарантії ПАТ КБ «Приватбанк».

15.03.2021 ОСОБА_1 вручено письмове повідомлення про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.03.2021 ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 1209 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2 744 430 гривень та одночасно покладено ряд процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

1) прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду;

2) не відлучатися із Дніпропетровської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з підозрюваними ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , а також свідками ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ;

5) здати на зберігання до Управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд до України.

Також у клопотанні прокурор зазначає, що закінчити досудове розслідування до дня закінчення строку дії процесуальних обов`язків, покладених на підозрювану ОСОБА_1 , не представляється можливим через необхідність у проведенні ряду слідчих (розшукових) та процесуальних дій, а саме: провести огляди документів та додаткові огляди документів щодо руху коштів по банківським рахункам, інформація про які вилучена в ході досудового розслідування; отримати висновок судово-почеркознавчої експертизи; після отримання висновку зазначеної експертизи, призначити та провести ще дві почеркознавчі експертизи; отримати висновки п`яти комп`ютерно-технічних експертиз комп`ютерної техніки, мобільних телефонів, планшетів, вилучених під час досудового розслідування; отримати висновок хімічної експертизи давності виконання підписів на документах; провести тимчасовий доступ до інформації щодо подальшого руху грошових коштів, які були перераховані у вигляді винагороди внаслідок індексації до ТОВ «СК «Інгострах» (інший епізод злочинної діяльності, що також є предметом доказування у цьому провадженні); допитати у якості свідків ряд осіб, що можуть володіти відомостями з приводу предмету доказування у даному провадженні; отримати відповіді на запити про надання міжнародної правової допомоги від компетентних органів іноземних держав та у разі необхідності повторно звернутися з відповідними запитами про надання міжнародної правової допомоги, провести інші дії, необхідність у яких виникне під час досудового розслідування.

Посилаючись на наведені вище обставини, а також на наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які продовжують існувати, а саме: ризик можливого переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та/або суду; ризик знищення, приховування або спотворення речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; ризик можливого незаконного впливу на свідків, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, а також ризик можливого перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, прокурор просить продовжити строк дії покладених раніше на ОСОБА_1 обов`язків на два місяці.

Прокурор Василенков Б.М. у судовому засіданні клопотання підтримав та додатково пояснив, що повідомлена ОСОБА_1 підозра є повністю обґрунтованою та підтверджується доданими до клопотання матеріалами провадження. Разом з цим ризики, що були встановленні під час судового засідання при обранні ОСОБА_1 запобіжного заходу дотепер продовжують мати місце і жодним чином не зменшилися. Обґрунтування наявності кожного ризику навів аналогічні поданому клопотанню. На підставі зазначеного, з огляду на наявність обґрунтованої підозри та існування ризиків, просив клопотання задовольнити у повному обсязі та продовжити строк дії обов`язків на два місяці.

Захисник Пушкар О.А. у судому засіданні надав пояснення з приводу того, що відповідно до приписів КПК України сторона обвинувачення повинна доводити існування кожного із можливих ризиків, що прокурором зроблено не було. Так, на твердження захисту, поведінка ОСОБА_1 з моменту повідомлення їй про підозру є взірцевою. Остання добровільно з`явилася до НАБУ для отримання письмового повідомлення їй про підозру, добровільно та неодноразово з`являлася для вручення клопотання про обрання запобіжного заходу і самостійно з`явилася до суду для участі у судовому засіданні, що беззаперечно свідчить про відсутність ризику переховування. Разом з цим, на теперішній час усе належне останній майно є арештованим, а тому посилання прокурора на матеріальне становище ОСОБА_1 та можливість використання такого майна для переховування є безпідставним. Також захисник зазначив, що досудове розслідування здійснюється на протязі декількох років, що вказує на досить тривалий час збору стороною обвинувачення документів, які вони вважають необхідними для доведення обставин скоєного злочину. Обґрунтування прокурора про наявність зазначеного ризику з посиланням на виявлену переписку є невмотивованим, оскільки переписка датується 2016-2017 роками та не відноситься до розглядаємих обставин. Більш того, враховуючи твердження прокурора щодо тих дій, які є необхідними для завершення досудового розслідування, то ОСОБА_1 жодним чином не може на них вплинути, оскільки усі речі та документи перебувають у володінні сторони обвинувачення. Разом з цим, захисник також зазначив, що не існує і ризику впливу на інших учасників кримінального провадження та ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Одночасно з поясненнями щодо відсутності ризиків, захисник також вказав на ті обставини, що стороною обвинувачення штучно створюються умови, за яких ОСОБА_1 може порушити покладені на неї обов`язки, а саме: остання викликалася до уповноважених осіб для вручення клопотання про продовження строку дії обов`язків на один день і час з іншою підозрюваною ОСОБА_2 , хоча останнім заборонено будь-яке спілкування і просте вітання між останніми сторона обвинувачення може розцінити, як порушення обов`язків. Також захисник зазначив, що і обов`язок не відлучатися за межі Дніпропетровської області може бути ненавмисно порушений ОСОБА_1 , оскільки при поїздці з одного міста в інше Дніпропетровської області, дорога може проходити через іншу, сусідню, область. З огляду на викладене просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

Підозрювана ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримала позицію захисника та зазначила, що особисто з ОСОБА_4 не знайома, а отже в неї не може бути ніякої змови з ним на скоєння злочину. Водночас відповідно до пояснень свідків, вихід на роботу у вихідний день був звичайною практикою у ПАТ КБ «Приватбанк» та ініціювався не нею, а керівництвом, а отже посилання сторони обвинувачення на її керування виходом на роботу та вказівками робити відповідні дії, є безпідставним. Просила відмовити у задоволенні клопотання.

Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, вислухавши позицію учасників провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступних висновків

У судовому засіданні встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12017040000000531 від 06.03.2017, в якому 15.03.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.03.2021 ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 1209 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2 744 430 гривень та одночасно покладено ряд процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

1) прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду;

2) не відлучатися із Дніпропетровської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з підозрюваними ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , а також свідками ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ;

5) здати на зберігання до Управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд до України.

Строк дії відповідних обов`язків, визначено до 25.05.2021.

Також під час досудового розслідування, постановою Генерального прокурора Венедіктової І.В. від 19.04.2021 строк досудового розслідування у відповідному кримінальному провадженні продовжено до семи місяців, тобто до 22.09.2021

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовуються з метою досягнення його дієвості, є запобіжні заходи.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, визначених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Отже, при вирішенні питання про доцільність продовження строку дії процесуальних обов`язків, покладених на ОСОБА_1 , слідчий суддя має врахувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні нею кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрювана може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Щодо обґрунтованості підозри

Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Перевіривши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри щодо можливого вчинення ОСОБА_1 інкримінуємого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, що підтверджується доданими до клопотання матеріалами, а саме: (1) випискою з наказу про призначення ОСОБА_1 на посаду начальника департаменту підтримки міжбанківських операцій; (2) повідомленням Національного Банку України про встановлення пов`язаних із Банком осіб від 14.12.2016, з якого вбачається, що компанія Claresholm Marketing LTD визнана пов`язаною особою; (3) повідомленням ПАТ КБ «Приватбанк» за підписом службової особи Банку - Дубілета О.В. про закриття залишків боргу по балансам компаній Louis Dreyfus Company Suisse S.A. та Quadra Commodities S.A.; (4) протоколами кредитного комітету від 24.10.2016 о фінансуванні компаній Бізнеса обслуговування клієнтів Головного офісу, один з яких має 10 пунктів повістки дня, а інший 12, при цьому обидва протоколи мають єдиний номер №10012; (5) висновком комп`ютерно-технічної експертизи від 11.03.2021, згідно з яким розділ «повістка дня» було доповнено пунктом № 12; (6) довідкою Національного банку України про перевірку порядку і правомірності проведення та відображення Банком у балансі операцій у дні, що передували дню визнанню його неплатоспроможним ПАТ КБ «Приватбанк» від 30.01.2018. Відповідно до якої встановлено, що: 1) ПАТ КБ «Приватбанк» не мав права здійснювати кредитування пов`язаної особи нерезидента - Claresholm Marketing LTD у розмірі 389,0 млн. доларів США та 62,0 млн євро, тобто іноземній валюті, оскільки це суперечить встановленим обмеженням у діяльності Банку на цілій низці нормативно-правових актів Національного банку України та банківського законодавства; 2) при кредитуванні Claresholm Marketing LTD ПАТ КБ «Приватбанк» не дотримано не лише пруденційні вимоги регулятора, а й внутрішні вимоги та обмеження банку тощо; (7) Висновком Про результати службового розслідування за фактами активних операцій, проведених Банком 16.12.2016 на значні суми, що викликають сумніви в їх правомірності, затвердженого Головою правління ПАТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_12 , яким встановлено низку порушень при укладенні кредитних договорів з Claresholm Marketing LTD; (8) Протоколом огляду предмета (речі із інформацією) від 17.12.2020, а саме мобільного телефону ОСОБА_2 , вилученого 23.10.2020 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 . В ході огляду встановлено обставини вчинення злочину; (9) Протоколу огляду чорнових записів, які були встановлені в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 24.02.2021 за адресою АДРЕСА_2 встановлено детальну обізнаність ОСОБА_1 про суть операції пов`язаних з видачею акредитивів компаніям нерезидентам ПАТ КБ «Приватбанк», з використанням AS Privatbank та залучення до цих операцій компанії Claresholm Marketing LTD; (10) Висновком комп`ютерно-технічної експертизи від 02.03.2021, проведеної Українським науково-дослідним інститутом спеціальної техніки та судових експертиз СБ України від 11.03.2021. Відповідно до даного висновку встановлено, що відповідно до файлів-протоколів (логів) системи електронного документообігу ПриватДок встановлено, що в протокол кредитного комітету ПАТ КБ «Приватбанк» від 24.10.2016 були внсені зміни після його затвердження, а саме додано п.12 щодо надання кредиту Claresholm Marketing LTD та ін.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікацій дій ОСОБА_1 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри тією мірою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь вірогідності, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на слідчого, прокурора обов`язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.

Так, розглядаючи необхідність продовження строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_1 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.03.2021, слідчий суддя вважає, що прокурором у судовому засіданні доведено наявність існування ризику можливого переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та суду, який ґрунтується на тяжкості інкримінованого ОСОБА_1 злочину, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з конфіскацією майна. Водночас, беручи до уваги, що згідно примітки до ст. 45 КК України, злочин, передбачений ст. 191 КК України та інкримінований останній є корупційним, то у разі доведення вини ОСОБА_1 до неї не буде застосовано звільнення від покарання та не буде застосовано більш м`якого покарання, ніж передбачене законом. Зазначена обставина, на переконання суду, сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Крім того при оцінці даного ризику слідчим суддею береться до уваги, як майновий стан сім`ї підозрюваної, який на переконання суду є достатнім для забезпечення існування останньої в умовах розшуку на протязі певного часу, так і переписку інших осіб, яким у цьому провадженні також повідомлено про підозру, про забезпечення ОСОБА_1 грошовою компенсацією при застосуванні до неї запобіжного заходу та у разі необхідності забезпечення навіть її виїзду за кордон для унеможливлення участі у кримінальному провадженні. Зважаючи на викладені обставини та водночас беручи факт перебування підозрюваної на території України та відсутність заяв від прокурора щодо спроб останньої покинути територію України, слідчий суддя приходить до висновку, що відповідні посилання третіх осіб не можуть бути вирішальними при визначені наявності ризику переховування, втім усі вищенаведені обставини у своїй сукупності та у сукупності з матеріалами справи переконують суд що дотепер ризик продовжує мати місце і не втратив своєї актуальності.

В оцінці ризику можливого незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні слідчий суддя враховує ту обставину, що більшість свідків є колишніми або теперішніми працівниками АТ КБ «Приватбанк», а тому враховуючи, що ОСОБА_1 на протязі тривалого часу працювала у даній банківській установі, в тому числі і на керівних посадах, вона мала реальну можливість здобути власний авторитет та товариські відносини з відповідними особами, що не виключає можливості використання нею відповідних зв`язків для впливу на свідків у кримінальному провадженні задля зміни ними власних показань або викривлення встановлених подій злочину.

Водночас при оцінці ризику можливого впливу на свідків, слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.

На теперішній час досудове розслідування триває, неможливість завершення досудового розслідування пов`язана, у тому числі, і з необхідністю допиту ряду свідків, а отже, беручи до уваги вищенаведене, слідчий суддя вважає, що ризик незаконного впливу на свідків не зменшився та продовжує існувати.

Поміж іншого, слідчий суддя також вважає, що має місце і можливий вплив підозрюваної на інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, що підтверджується самим фактом вчинення кримінального правопорушення за попередньою змовою групою осіб, матеріалами долученими до клопотання, які містять повідомлення з використання месенджерів, тому, на переконання суду, ОСОБА_1 може узгоджувати власні дії та свідчення з іншими підозрюваними задля уникнення кримінальної відповідальності, що в свою чергу зашкодить кримінальному провадженню вцілому.

З приводу ризику знищення, приховування або спотворення речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчим суддею беруться до уваги посилання прокурора щодо не відшукання стороною обвинувачення дотепер оригіналів документів, що стосуються господарської діяльності компанії Claresholm Marketing LTD, а також інших підприємств-нерезидентів, фінансово-господарські операції за участю яких є предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні. Крім того у судовому засіданні з`ясовано, що на виконання доручень ОСОБА_2 та з власної ініціативою, ОСОБА_1 вживалися заходи по приховуванню майну під час проведення обшуку в офісних приміщеннях КБ «Приватбанк». За таких обставин та враховуючи пояснення прокурора під час судового засідання щодо продовження проведення слідчих (розшукових) дій з метою встановлення місцезнаходження усіх документів, які мають значення для кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що отримані за результатами таких слідчих дій матеріали можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження. Зважаючи на ті обставини, що збирання доказів здійснюється протягом усього часу досудового розслідування та активна фаза досудового розслідування у даному кримінальному провадженні не втратила своєї актуальності, вважаю, що відповідний ризик на теперішній час також продовжує існувати, хоча і у меншій мірі в порівнянні з датою початку досудового розслідування та повідомленням особам про підозру.

Також слідчим суддею враховується твердження прокурора про наявність ризику можливого перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, який ґрунтується на виявленій переписці між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - особі, якій також повідомлено про підозру за вищенаведеними епізодами злочинної діяльності, щодо узгодження власних правових позицій у провадженні та подальше висвітлення таких позиції у висновку судового експерта. Водночас, виявлена переписка містить відомості з яких вбачається вчинення саме ОСОБА_1 активних дій щодо внесення змін до протоколу кредитного комітету від 24.10.2016, який після зазначеної у ньому дати став містити додатковий 12 пункт. Наведені обставини, на переконання суду свідчать про можливість створення підозрюваною додаткових або нових документів, створення яких буде перешкоджати проведенню повного та швидкого кримінального провадження.

Враховуючи наведене, у судовому засіданні була встановлена актуальність існування ризиків, на які посилається прокурор, як підставу для продовження строку дії обов`язків, а саме: ризику можливого переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та/або суду; ризику можливого знищення, приховування, спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, ризику незаконного впливу на свідків, іншого підозрюваного, а також ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, що разом з доведеністю обґрунтованості підозри дає слідчому судді можливість дійти висновку про необхідність продовження строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_1 . Продовження строку дії обов`язків забезпечить можливість контролю за поведінкою підозрюваної з боку органу досудового розслідування та надасть змогу досягти мети кримінального провадження.

З приводу твердження сторони захисту щодо необхідності скасування обов`язку не відлучатися підозрюваній із Дніпропетровської області без дозволу уповноваженої особи, який ґрунтується виключно на можливості необізнаного порушення останньою такого обов`язку у зв`язку з поїздками містами Дніпропетровської області, географічне розташування яких та сполучення між ними може проходити через територію іншої області не приймається судом до уваги, як підстава для скасування покладеного обов`язку, оскільки не ґрунтується на нормах законодавства.

Підсумовуючи наведене, оскільки інші покладені на ОСОБА_1 обов`язки в достатній мірі та повно забезпечують її належну процесуальну поведінку та виконання нею процесуальних обов`язків, з метою мінімізації доведених ризиків, вважаю за можливе клопотання прокурора задовольнити та продовжити дію обов`язків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, в межах максимального строку, встановленого законодавцем. На переконання суду визначені обов`язки в достатній мірі гарантують належну процесуальну поведінку підозрюваної під час досудового розслідування, а скасування кожного з них на даній стадії досудового розслідування може завдати шкоди меті кримінального провадження.

Керуючись статтями: 107, 177, 178, 194 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Василенкова Б.М. про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрювану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12017040000000531 від 06.03.2017 - задовольнити.

Продовжити щодо підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії покладених на неї обов`язків, а саме:

1) прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду;

2) не відлучатися із Дніпропетровської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з підозрюваними ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , а також свідками ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ;

5) здати на зберігання до Управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд до України.

Строк дії ухвали встановити до 21 липня 2021 року, включно.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у кримінальному провадженні № 12017040000000531 від 06.03.2017.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя С.М. Мойсак