Документ № 97251188

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа № 638/12275/18

Провадження № 1-кп/991/95/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2021 року місто Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів: головуючого ОСОБА_1, суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю: секретарів судового засідання: ОСОБА_4, ОСОБА_5, прокурорів: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, представників потерпілого: ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, захисників: ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, обвинуваченої ОСОБА_17,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №42017000000000011 за обвинуваченням ОСОБА_18 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1ст.375 та ч.2ст.364Кримінальногокодексу України,

в с т а н о в и в :

На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_17 у вчиненні кримінального правопорушень, передбачених ч.2ст.364 та ч.1ст.375Кримінального кодексу України (даліКК).

ОСОБА_17, обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.2ст.364 та ч.1ст.375КК, а саме у зловживанні службовим становищем, тобто в умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої юридичної особи, використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, а також у постановленні завідомо неправосудного рішення, тобто у вчиненні тяжкого умисного корупційного та умисного середньої тяжкості кримінальних правопорушень (злочинів) у сфері службової діяльності та проти правосуддя, за наступних обставин.

За версією сторони обвинувачення, ПАТ«Укргазвидобування» в особі філії Газопромислове управління «Шебелинкагазвидобування» 17.11.2016 було подано до господарського суду Харківської області позовну заяву до ТОВ«Карпатнадраінвест» про стягнення заборгованості, в сумі 3097415,58грн., яка виникла внаслідок невиконання останнім умов Договору №СДВ-5/12 від19.12.2012 про надання послуг з видобутку, збору, підготовки та транспортування вуглеводневої продукції, а також пені в сумі 66285,07грн. та компенсаційної плати у розмірі трьох відсотків річних в сумі 6623,62грн.

Того ж дня, 17.11.2016, автоматизованою системою документообігу суду справі за вказаним позовом ПАТ«Укргазвидобування» присвоєно єдиний унікальний номер №922/3947/16 та визначено головуючого суддю ОСОБА_17 .

Ухвалою судді Господарського суду Харківської області ОСОБА_17 від21.11.2016 порушено провадження у справі та призначено розгляд справи №922/3947/16 на 11год30хв 14.12.2016 року.

Водночас станом на момент звернення ПАТ«Укргазвидобування» до господарського суду Харківської області та порушення провадження в справі №922/3947/16, на видобутий в межах договору про спільну діяльність №1747 від13.10.2004, укладеного між ПАТ«Укргазвидобування» та ТОВ«Карпатнадраінвест» природний газ було накладено арешти в межах кримінального провадження №52015000000000002 від04.12.2015 ухвалами слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від09.09.2016 у справі №1?кс/760/12222/16 (№760/675/16-к) та від10.10.2016 у справі №1?кс/13747/16 (№760/675/16-к). У зв`язку з цим ПАТ«Укргазвидобування» вказаний природний газ, видобутий після накладення арештів, на адресу ТОВ«Карпатнадраінвест» не передавався.

13.12.2016 о09год15хв юристом та представником ТОВ«Карпатнадраінвест» за довіреністю ОСОБА_19 подано до Господарського суду Харківської області зустрічну позовну заяву ТОВ«Карпатнадраінвест» до ПАТ«Укргазвидобування», підписану директором ТОВ«Карпатнадраінвест» ОСОБА_20, від 09.12.2016 у господарській справі №922/3947/16. Вказана зустрічна позовна заява була зареєстрована в канцелярії суду за вхідним номером №42577 з проставленням відмітки про час отримання.

Того ж дня, зустрічна позовна заява ТОВ«Карпатнадраінвест» в справі №922/3947/16 була передана судді ОСОБА_17 .

Згідно змісту зустрічної позовної заяви ТОВ«Карпатнадраінвест» просило суд: зобов`язати ПАТ«Укргазвидобування» в особі філії ГПУ«Шебелинкагазвидобування» виконувати обов`язок, передбачений п.2.5Договору№СДВ-5/12 від19.12.2012 шляхом підписання та передачі на адресу ТОВ«Карпатнадраінвест» в особі оператора за Договором№1747 від13.10.2004 актів приймання-передачі природного газу та газового конденсату видобутку спільної діяльності №1747 за серпень, вересень, жовтень та листопад 2016 року; зобов`язати ПАТ«Укргазвидобування» в особі філії ГПУ«Шебелинкагазвидобування» виконувати обов`язок, передбачений п.4.1Договору№СДВ-5/12 від19.12.2012 шляхом передачі ТОВ«Карпатнадраінвест» в особі оператора за Договором№1747 від13.10.2004 природного газу видобутку серпня 2016 року в обсязі 2818,632тискубм, вересня 2016 року в обсязі 2769,122кубм, жовтня 2016 року в обсязі 2769,553тискубм., листопада 2016 року в обсязі 2590,873тискубм, газового конденсату видобутку серпня 2016 року в обсязі 176,137тон, вересня 2016 року в обсязі 170,880тон, жовтня 2016 року в обсязі 166,512тон, листопада 2016 року в обсязі 156,435тон, що видобуті за договором№1747 про спільну інвестиційну та виробничу діяльність від13.10.2004.

Таким чином, в зустрічній позовній заяві ТОВ«Карпатнадраінвест» фактично містилися дві вимоги, а саме: вимога стосовно зобов`язання ПАТ«Укргазвидобування» підписати та передати акти приймання-передачі видобутих вуглеводнів, яка за своєю суттю є вимогою немайнового характеру, а також вимога щодо передачі природного газу в загальному обсязі 10948,160тискубм та газового конденсату в загальному обсязі 826,399тон, яка за своїм змістом є вимогою майнового характеру. У зв`язку з цим, виходячи з положень ст.ст.54,55,60Господарського процесуального кодексу України (даліГПК) та ст.4Закону України «Про судовий збір» в зустрічній позовній заяві ТОВ«Карпатнадраінвест» мала бути вказана ціна позову, а також до такої заяви мали бути додані докази сплати судового збору в розмірах виходячи з такої ціни позову.

Разом з тим, під час досудового розслідування встановлено, що при зверненні ТОВ«Карпатнадраінвест» до суду, ціна позову в зустрічній позовній заяві визначена не була.

Крім того, відповідно до матеріалів кримінального провадження, загальна собівартість природного газу, який був предметом спору за зустрічним позовом склала 42708324грн, загальна собівартість газового конденсату, передача якого була предметом зустрічного позову, склала 1265148грн.

Водночас станом на 01.01.2016 року розмір мінімальної заробітної плати відповідно до положень Закону України «Про Державний бюджет на 2016 рік» склав 1378грн.

Таким чином, виходячи зі змісту ст.ст.4,6Закону України «Про судовий збір» сума судового збору, яка підлягала сплаті ТОВ«Карпатнадраінвест» при поданні зустрічної позовної заяви складала 1378грн за вимогою немайнового характеру, а також за майновою вимогою з розрахунку 1,5% від ціни позову, але не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати, тобто 206700грн.

Водночас, в ході досудового розслідування встановлено, що до зустрічної позовної заяви ТОВ«Карпатнадраінвест» було додано платіжні доручення №481 від12.12.2016 на перерахування судового збору в розмірі 1378грн. та №482 від12.12.2016 на перерахування судового збору в розмірі 1378грн. Таким чином ТОВ«Карпатнадраінвест» фактично було сплачено в повному обсязі судовий збір за немайновою вимогою в сумі 1378грн, а також лише частково, в сумі 1378грн судовий збір за вимогою майнового характеру. Доказів сплати решти суми судового збору в сумі 205322грн, яка підлягала сплаті, позивачем за зустрічним позовом надано не було.

Отже судовий збір в розмірі, який підлягав сплаті, фактично ТОВ«Карпатнадраінвест» сплачений не був.

Враховуючи викладене ОСОБА_17, якій було передано зустрічний позов ТОВ«Карпатнадраінвест» для вирішення питання про його прийняття, займаючи посаду судді, будучи достеменно обізнаною з вимогами господарсько-процесуального законодавства та практики його застосування, керуючись імперативними положеннями ч.2ст.60, ст.61, п.4ч.1,ч.2ст.63ГПК, ч.5ст.6Закону України «Про судовий збір», після ознайомлення зі змістом зустрічної позовної заяви та доданими до неї матеріалами, повинна була повернути зустрічну позовну заяву ТОВ«Карпатнадраінвест» не пізніше трьох днів з дня її надходження, про що винести відповідну ухвалу.

Натомість ОСОБА_17, 13.12.2016, діючи в інтересах ТОВ«Карпатнадраінвест» з прямим умислом, а саме усвідомлюючи протиправність та суспільну небезпечність своїх дій, передбачаючи настання в результаті їх вчинення суспільно небезпечних наслідків, що полягатимуть у ненадходженні від ТОВ«Карпатнадраінвест» до Державного бюджету України обов`язкового платежу, який мав бути сплачений при поданні зустрічного позову суми судового збору в розмірі 205322грн, а також у порушенні принципу рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, будучи достовірно обізнаною про відсутність законних підстав для прийняття зустрічного позову до розгляду, діючи всупереч інтересам служби та грубо порушуючи норми ст.48,56Закону України «Про судоустрій та статус суддів» та ст.63ГПК, з метою надання ТОВ«Карпатнадраінвест» неправомірних переваг перед іншими учасниками судочинства у вигляді безпідставного звільнення від сплати судового збору в розмірі 205322грн, своєю ухвалою прийняла зустрічну позовну ТОВ«Карпатнадраінвест» до розгляду спільно з первісним позовом ПАТ«Укргазвидобування».

Після прийняття зустрічної позовної заяви ТОВ«Карпатнадраінвест» до розгляду та направлення копії відповідної ухвали на адресу ПАТ«Укргазвидобування», представником останнього 21.12.2016 о13год45хв до Господарського суду Харківської області було подано заяву про відвід судді, датовану 20.12.2016 за№2?13652?3, про що проставлена відмітка в канцелярії суду за вхідним №154. Вказана заява була мотивована фактом прийняття суддею ОСОБА_17 до розгляду зустрічної позовної заяви ТОВ«Карпатнадраінвест» незважаючи на те, що в ній не була визначена ціна позову та на відсутність доказів сплати останнім судового збору в розмірі, передбаченому законом.

За результатами розгляду вказаної заяви, суддя ОСОБА_17, в той же день, постановила ухвалу про відмову в задоволенні заяви про відвід. При цьому, з метою надання вигляду законності своїм діям щодо прийняття до розгляду зустрічної позовної заяви ТОВ«Карпатнадраінвест», створення видимості можливого стягнення судового збору в майбутньому, а також з метою приховання істинного спрямування своїх дій, направлених на надання незаконних переваг ТОВ«Карпатнадраінвест», у вказаній ухвалі ОСОБА_17 зазначила, що за змістом ст.32,34,44,49ГПК суд в процесі розгляду справи не позбавлений можливості вирішити відповідне питання або шляхом зобов`язання позивачів надати суду докази сплати судового збору в передбачених законом порядку та розмірі, або вирішити дане питання при винесенні рішення при розподілі судових витрат.

Разом з тим, ні під час постановлення ухвали від 21.12.2016 про відмову в задоволенні заяви про відвід, ні в подальшому, під час розгляду справи по суті та прийняття рішення по ній, будучи належним чином обізнаною з відповідними вимогами законодавства щодо необхідності сплати ТОВ«Карпатнадраінвест» судового збору в повному розмірі виходячи з ціни позову, ОСОБА_17, не мала наміру та не зобов`язала ТОВ«Карпатнадраінвест» надати до суду докази сплати судового збору в передбаченому законом розмірі.

Крім того, будучи достеменно обізнаною з положенням ч.3ст.55ГПК, згідно якої у випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею, ч.6ст.84ГПК, згідно якої в резолютивній частині рішення вказується про розподіл судових витрат між сторонами, про повернення судового збору з бюджету, а також положеннями ч.2ст.4Закону України «Про судовий збір», за якою за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати, суддя ОСОБА_17 не вирішила дане питання під час постановлення рішення при розподілі судових витрат.

На думку прокурора, внаслідок прийняття ОСОБА_17 до розгляду в справі №922/3947/16 зустрічної позовної заяви ТОВ«Карпатнадраінвест» всупереч тому, що останнім не був сплачений судовий збір в розмірі, передбаченому законом, а також подальшої її бездіяльності, яка полягала у невчиненні дій щодо визначення ціни позову та невирішенні питання щодо стягнення судового збору у визначеному Законом України «Про судовий збір» розмірі при розподілі судових витрат, Державний бюджет України недоотримав 205322грн., чим заподіяно істотної шкоди державним інтересам.

За таких обставин, ОСОБА_17 обвинувачується у зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої юридичної особи, використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило істотну шкоду державним інтересам, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.2ст.364КК.

Крім того, органом досудового розслідування ОСОБА_17 обвинувачується у тому, що прийнявши 13.12.2016 всупереч вимогам ГПК та Закону України «Про судовий збір» до розгляду зустрічну позовну заяву ТОВ«Карпатнадраінвест» в господарській справі№922/3947/16, ОСОБА_17 своєю ухвалою призначила його розгляд спільно з первісним позовом на 14.12.2016об11год30хв.

Під час судового засідання, яке відбулося 14.12.2016 суддею ОСОБА_17 оголошено перерву до 14год00хв 21.12.2016.

В подальшому, 21.12.2016о13год45хв, тобто перед початком судового засідання, представником ПАТ«Укргазвидобування» через канцелярію Господарського суду Харківської області було подано до суду відзив на зустрічну позовну заяву, а також заяву про відвід судді ОСОБА_17 .

При цьому, в поданому відзиві була висловлена позиція ПАТ«Укргазвидобування» стосовно необхідності відмовити в задоволенні зустрічної позовної заяви ТОВ«Карпатнадраінвест». Як на одну з підстав для відмови в задоволенні зустрічної позовної заяви у відзиві ПАТ«Укргазвидобування» посилалося на той факт, що на спірний природний газ, як на можливий предмет подальшої спеціальної конфіскації, накладено арешт ухвалами слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 09.09.2016 у справі №1кс/760/12222/16 (№760/675/16-к) та від 10.10.2016 у справі №1кс/13747/16 (№760/675/16-к) в межах кримінального провадження №52015000000000002 від 04.12.2015.

Також до відзиву на зустрічну позовну заяву було додано копії вказаних ухвал про накладення арештів на природний газ.

Надалі, о14год00хв 21.12.2016 судове засідання в справі №922/3947/16 було розпочате. На момент його початку, в судове засідання з`явився представник ПАТ«Укргазвидобування» за довіреністю ОСОБА_21 . Водночас, належним чином повідомлений про дату та час засідання, представник ТОВ«Карпатнадраінвест» не з`явився. Не вбачаючи перешкод в розгляді судової справи за відсутності представника ТОВ«Карпатнадраінвест», ОСОБА_17 розпочала судове засідання.

При цьому, на початку судового засідання перед переходом до розгляду справи по суті представником ПАТ«Укргазвидобування» було подано безпосередньо головуючій ОСОБА_17, заяву про її відвід. Крім того, після початку судового засідання, судді ОСОБА_17 були надані матеріали відзиву ПАТ«Укргазвидобування» на зустрічну позовну заяву, що були попередньо подані до канцелярії суду.

У зв`язку із надходженням письмової заяви про відвід, суддя ОСОБА_17 видалилася до нарадчої кімнати для її розгляду, в подальшому відмовивши в її задоволенні.

Водночас, після отримання відзиву на зустрічну позовну заяву та доданих до нього матеріалів, а також ознайомлення з їх змістом, судді ОСОБА_17 стало відомо про наявність обтяження на предмет спору за зустрічною позовною заявою, а саме про наявність нескасованого арешту, накладеного на природний газ в межах кримінального провадження.

При цьому, ОСОБА_17 було відомо, що арешт в кримінальному провадженні, відповідно до ч.1ст.170Кримінального процесуального кодексу України (в редакції, чинній станом на 21.12.2016) є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Також, ОСОБА_17, була обізнаною із положеннями ч.2ст.13Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Крім того, ОСОБА_17 було відомо, що вичерпний перелік підстав скасування арешту, накладеного в межах кримінального провадження, визначений нормами Кримінального процесуального кодексу України (даліКПК). Зокрема, ОСОБА_17 була ознайомлена з тим, що до таких виключних підстав припинення арешту належать: скасування арешту майна в порядку, визначеному ст.174 КПК повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження; скасування арешту судом апеляційної інстанції внаслідок оскарження судового рішення на підставі ч.7ст.173 та глави31КПК; прийняття рішення щодо арештованого майна при постановленні остаточного рішення у справі на стадії досудового розслідування прокурором, на стадії судового розгляду судом.

Водночас, після долучення ПАТ«Укргазвидобування» до матеріалів господарської справи №922/3947/16 відзиву на зустрічну позовну заяву та копій ухвал про арешт майна від 09.09.2016 у справі №1?кс/760/12222/16 (№760/675/16-к) та від 10.10.2016 у справі №1?кс/13747/16 (№760/675/16?к), що унеможливило прийняття на користь ТОВ«Карпатнадраінвест» законного та обґрунтованого рішення за результатами розгляду зустрічного позову, а також ознайомлення нею з вказаними матеріалами, враховуючи при цьому наявність домовленості з представниками ТОВ«Карпатнадраінвест» про вирішення господарської справи на користь останнього, у судді ОСОБА_17 виник умисел на постановлення завідомо неправосудного рішення в інтересах ТОВ«Карпатнадраінвест» щодо зобов`язання ПАТ«Укргазвидобування» передати спірний природний газ та газовий конденсат на його користь всупереч встановленому ст.129Конституції України, ст.9Закону України «Про судоустрій та статус суддів» та ст.ст.4?2,22ГПК принципу рівності сторін процесу, а також Закону України «Про судоустрій і статус суддів», за якими судові рішення є обов`язковими для виконання на всій території України, ст.ст.173,174КПК, якими встановлені підстави для скасування арешту, накладеного на майно в межах кримінального провадження.

При цьому ОСОБА_17 враховувала, що для надання вказаному рішенню ознак законного, необхідно створити видимість його прийняття відповідно до положень ст.43ГПК, тобто такого, яке прийняте на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

У зв`язку з цим, переслідуючи мету постановлення завідомо неправосудного рішення в інтересах ТОВ«Карпатнадраінвест» та надання такому рішенню видимості законного та обґрунтованого, суддя ОСОБА_17 вирішила продовжити розгляд господарської справи №922/3947/16 по суті за участі представника ТОВ«Карпатнадраінвест».

З даною метою, у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб, не передбачений нормами ГПК щодо виклику сторін, ОСОБА_17 повідомила невстановленим особам, які мали відношення до діяльності ТОВ«Карпатнадраінвест», про необхідність обов`язкового з`явлення його представника для участі в судовому засіданні, на що отримала відповідь про те, що представник товариства з`явиться в засідання та що йому потрібен додатковий час для того, щоб дістатися до суду.

В подальшому, після повернення з нарадчої кімнати та оголошення присутньому представнику ПАТ«Укргазвидобування» ОСОБА_21 змісту ухвали про відмову в задоволенні заяви про відвід судді, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на постановлення завідомо неправосудного рішення в інтересах ТОВ«Карпатнадраінвест», з метою затягування часу, необхідного для з`явлення до суду представника останнього, суддя ОСОБА_17 повідомила ОСОБА_21, що та має покинути кабінет, в якому відбувалося засідання, мотивуючи свої дії тим, що їй потрібна перерва для ознайомлення з матеріалами господарської справи №922/3947/16. При цьому, в подальшому, при складанні повного тексту рішення та протоколу судового засідання, з метою приховання доказів наявності свого умислу, спрямованого на постановлення завідомо неправосудного рішення, ОСОБА_17 не виносила передбачену ст.77ГПК ухвалу про відкладення розгляду справи, а також в подальшому не вказала в постановленому нею рішенні та протоколі судового засідання про факт оголошення такої перерви.

Через деякий час, з метою надання вигляду обґрунтованості тому, чому суд не переходить до подальшого розгляду справи №922/3947/16, ОСОБА_17 надала вказівку секретарю судового засідання ОСОБА_22 повідомити представнику ПАТ«Укргазвидобування» ОСОБА_21 про те, що суддя буде приймати участь в розгляді іншої справи в складі колегії суддів. Натомість, 21.12.2016 суддя ОСОБА_17 в складі колегії суддів приймала участь лише в одному судовому засіданні при розгляді господарської справи №922/5392/15, яке розпочалося о 12год30хв та закінчилося о12год40хв, тобто ще до моменту початку засідання в справі №922/3947/16 та розгляд справи в якому було відкладено у зв`язку з відсутністю учасників процесу.

ОСОБА_22, виконуючи вказівку ОСОБА_17, повідомив представнику ПАТ«Укргазвидобування» ОСОБА_21, про те, що суддя буде приймати участь в розгляді іншої справи в складі колегії суддів, при цьому запевнив ОСОБА_21, що засідання у справі №922/3947/16 відбудеться того ж дня, тільки пізніше. Крім того, ОСОБА_22 надав ОСОБА_21 контактний номер телефону, за яким слідувало телефонувати для того, щоб дізнатися, о котрій годині розгляд справи буде продовжений.

Після того, як в період часу з 16год00хв до 16год30хв до суду з`явився представник ТОВ«Карпатнадраінвест» - ОСОБА_19, ОСОБА_22 за вказівкою ОСОБА_17 повідомив телефоном ОСОБА_21 про те, що суддя готова продовжувати подальший розгляд господарської справи №922/3947/16.

Після з`явлення до суду всіх учасників процесу, вважаючи, що обставини, які б перешкоджали доведенню до кінця злочинного умислу, спрямованого на постановлення завідомо неправосудного рішення про зобов`язання ПАТ«Укргазвидобування» передати на користь ТОВ«Карпатнадраінвест» газовий конденсат, а також природний газ, на який накладено арешт в межах кримінального провадження №52015000000000002 від04.12.2015 відсутні, ОСОБА_17 продовжила розгляд господарської справи №922/3947/16.

В судовому засіданні представник позивача (відповідача за зустрічним позовом) ОСОБА_21 підтримала позовні вимоги ПАТ«Укргазвидобування» в повному обсязі, а також в повному обсязі заперечувала проти задоволення зустрічного позову. Крім того, в обґрунтування своєї позиції ОСОБА_21 додатково надала головуючому примірник відзиву на зустрічну позовну заяву, інший примірник якого разом з додатками до нього, зокрема копіями ухвал про арешт майна від 09.09.2016 у справі№1?кс/760/12222/16 (№760/675/16?к) та від10.10.2016 у справі№1?кс/13747/16 (№760/675/16?к), були подані через канцелярію суду о 13год45хв, того ж дня.

Водночас, представник відповідача (позивача за зустрічним позовом), ОСОБА_19, підтримала зустрічний позов в повному обсязі, незважаючи на наявність в матеріалах справи доказів накладення арешту на спірний природний газ. Таким чином, присутність в судовому засідання представника за зустрічним позовом та факт підтримання ним зустрічного позову, дозволила ОСОБА_17 надати судовому розгляду видимості всебічного, повного і об`єктивного, а неправосудному рішенню прийнятого у відповідності до вимог закону.

Разом з тим, в судовому засідання ОСОБА_19 повідомила суд, що ТОВ«Карпатнадраінвест» не заперечує проти задоволення позовної заяви ПАТ«Укргазвидобування» в частині стягнення суми основного боргу, який виник у ТОВ«Карпатнадраінвест» внаслідок неналежного виконання умов договору№СДВ?5/12 від19.12.2012. При цьому, ОСОБА_19 в усній формі заявила клопотання про зменшення розміру пені на60% та надання відстрочення сплати заборгованості на один календарний рік. При цьому, в обґрунтування вказаного клопотання представник ТОВ«Карпатнадраінвест» не надав жодного належного доказу, який вказував б на наявність підстав для його задоволення.

Після оголошення вказаного клопотання ОСОБА_19, продовжуючи діяти в інтересах ТОВ«Карпатнадраінвест» всупереч положенням ст.129Конституції України та ст.4?2ГПК, за якими однією з засад судочинства є рівність учасників провадження, переслідуючи намір надати ТОВ«Карпатнадраінвест» незаконні переваги перед ПАТ«Укргазвидобування», реалізовуючи свій умисел, спрямований на постановлення завідомо неправосудного рішення на користь ТОВ«Карпатнадраінвест», ОСОБА_17 вирішила задовольнити клопотання представника відповідача за первісним позовом та зменшити на60% розмір пені, яка підлягала стягненню на користь ПАТ«Укргазвидобування», а також відстрочити сплату заборгованості на один рік.

При цьому, ОСОБА_17, перебуваючи з 08.02.2012 на посаді судді Господарського суду Харківської області та здійснюючи правосуддя в господарських справах, була обізнана з положеннями Господарського кодексу України, зокрема ч.1ст.233ГК України (в редакції станом на 21.12.2016), згідно якої у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Крім того, ОСОБА_17 було відомо, що відповідно до п.3ч.1ст.83ГПК суд при постановленні рішення наділений правом зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання тільки у виняткових випадках.

Також ОСОБА_17 була ознайомлена з положеннями ст.ст.33,43ГПК, за якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Водночас, суддя ОСОБА_17 розуміла, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували виражену усно позицію представника ТОВ«Карпатнадраінвест» щодо необхідності зменшення розміру пені, яка підлягає сплаті останнім, та необхідності відстрочити стягнення заборгованості.

У зв`язку з цим, бажаючи вирішити господарський спір шляхом постановлення завідомо неправосудного рішення на користь

ТОВ«Карпатнадраінвест», маючи при цьому на меті надати такому рішенню в частині зменшення розміру пені та надання відстрочки стягнення заборгованості вигляду обґрунтованого та прийнятого на основі наявних в матеріалах справи доказів, ОСОБА_17 повідомила ОСОБА_19, що та має підготувати письмове клопотання про зменшення розміру пені та надання відстрочення сплати заборгованості та подати його до суду, зареєструвавши в канцелярії.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, діючи в інтересах та сприяючи ТОВ«Карпатнадраінвест», ОСОБА_17 повідомила учасникам процесу про перерву в судовому засіданні на час написання вказаного клопотання ОСОБА_19 .

При цьому, з метою приховання наявності в неї умислу, спрямованого на постановлення завідомо неправосудного рішення, ОСОБА_17 в подальшому не вказала в постановленому нею рішенні та протоколі судового засідання про факт оголошення такої перерви.

Після підготовки ОСОБА_19 вказаного письмового клопотання та подачі його до канцелярії Господарського суду Харківської області, суддя ОСОБА_17, продовжила судове засідання. Після надання ОСОБА_19 письмового клопотання про зменшення розміру пені та надання відстрочення сплати заборгованості суду, ОСОБА_17 закінчила судовий розгляд та оголосила по видалення суду до нарадчої кімнати для прийняття рішення у справі №922/3947/16.

При цьому, за відсутності підстав для зобов`язання ПАТ«Укргазвидобування» передати на користь ТОВ«Карпатнадраінвест» в особі оператора за Договором№1747 від13.10.2004 природного газу видобутку серпня 2016 року в обсязі 2818,632тискубм, вересня 2016 року в обсязі 2769,122кубм, жовтня 2016 року в обсязі 2769,553тискубм, листопада 2016 року в обсязі 2590,873тискубм, газового конденсату видобутку серпня 2016 року в обсязі 176,137тон, вересня 2016 року в обсязі 170,880тон, жовтня 2016 року в обсязі 166,512тон, листопада 2016 року в обсязі 156,435тон, що видобуті за договором№1747 про спільну інвестиційну та виробничу діяльність від13.10.2004, а також розуміючи, що в матеріалах господарської справи №922/3947/16 відсутні будь-які докази існування обставин, які б підтверджували надмірно великий розмір пені, яка підлягала стягненню з ТОВ«Карпатнадраінвест» порівняно із збитками ПАТ«Укргазвидобування», необхідність її зменшення та відстрочення стягнення основної суми заборгованості з ТОВ«Карпатнадраінвест» на один рік, перебуваючи в приміщенні Господарського суду Харківської області за адресою: м.Харків, площа Свободи,5, 8?йпід`їзд, кабінет№333, суддя ОСОБА_17, із грубим порушенням вимог ст.ст.43,82ГПК щодо всебічності, повноти і об`єктивності розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, та щодо прийняття рішення господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, постановила завідомо неправосудне рішення від 21.12.2016, яким стягнула з ТОВ«Карпатнадраінвест» на користь ПАТ«Укргазвидобування» в особі філії Газопромислового управління «Шебелинкагазвидобування» 3097415,58грн заборгованості, 26514,03грн пені, 6623,62грн річних та 47554,87грн судового збору та відстрочила виконання рішення в цій частині до 21.12.2017.

Крім того, вказаним неправосудним рішенням ОСОБА_17 повністю задовольнила зустрічний позов ТОВ«Карпатнадраінвест» та зобов`язала ПАТ«Укргазвидобування» в особі філії Газопромислового управління «Шебелинкагазвидобування» виконувати обов`язок, передбачений п.2.5.Договору від19.12.2012 №СДВ?5/12 шляхом підписання та передачі на адресу ТОВ«Карпатнадраінвест» в особі оператора за Договором№1747 від13.10.2004 актів приймання-передачі природного газу та газового конденсату видобутку спільної діяльності №1747 за серпень, вересень, жовтень та листопад 2016; зобов`язала ПАТ«Укргазвидобування» в особі філії Газопромислового управління «Шебелинкагазвидобування» виконувати обов`язок, передбачений п.4.1.Договору№СДВ?5/12 від19.12.2012 шляхом передачі Товариству з обмеженою відповідальністю «Карпатнадраінвест» в особі оператора за Договором№1747 від13.10.2004 природного газу видобутку серпня 2016 року в обсязі 2818,632тискубм, вересня 2016 в обсязі 2769,122тискубм, жовтня 2016 року в обсязі 2769,553тискубм, листопада 2016 року в обсязі 2590,873тискубм, газового конденсату видобутку серпня 2016 року в обсязі 176,137тон, вересня в обсязі 170,880тон, жовтня 2016 року в обсязі 166,512тон, листопада 2016 року в обсязі 156,435тон, що видобуті за договором№1747 про спільну інвестиційну та виробничу діяльність від13.10.2004; стягнути з ПАТ«Укргазвидобування» в особі філії Газопромислового управління «Шебелинкагазвидобування» на користь ТОВ«Карпатнадраінвест» 2756грн судового збору.

Таким чином, ОСОБА_17 фактично задовольнила клопотання ТОВ«Карпатнадраінвест» про зменшення розміру пені на60% та відстрочення стягнення на один рік за первісним позовом, а також повністю задовольнила зустрічну позовну ТОВ«Карпатнадраінвест», тим самим зобов`язавши ПАТ«Укргазвидобування» передати на користь останнього природний газ, на який було накладено та не знято арешт в кримінальному провадженні №52015000000000002 від 04.12.2015.

Суддя ОСОБА_17 на момент постановлення рішення усвідомлювала ту обставину, що судове рішення, яке нею постановлюється, не відповідає вимогам законодавства, суперечить нормам матеріального права, порушує норми процесуального права, приймається всупереч фактичним обставинам відповідної справи.

Після прийняття вказаного рішення, ОСОБА_17 оголосила учасникам засідання його вступну та резолютивну частину.

При цьому в подальшому, розуміючи, що прийняте нею рішення є неправосудним та необґрунтованим, передбачаючи можливість його оскарження до суду апеляційної інстанції, діючи в інтересах ТОВ«Карпатнадраінвест», ОСОБА_17 вжила заходів щодо ускладнення можливості для ПАТ«Укргазвидобування» скористатися своїм правом на оскарження судового рішення.

Так, будучи обізнаною з приписом ч.4ст.85ГПК, згідно якого повне рішення повинно бути складено у строк не більше п`яти днів з дня проголошення вступної і резолютивної частини рішення, ігноруючи неодноразові звернення ПАТ«Укргазвидобування» про видачу копії повного тексту рішення, ОСОБА_17 умисно зволікала зі складанням такого рішення.

У зв`язку з викладеним ОСОБА_17 склала, підписала та скріпила печаткою повний текст прийнятого нею завідомо неправосудного рішення від 21.12.2016 лише 28.12.2016, а не 26.12.2016 року, як того вимагають норми ГПК України.

Крім того, з метою приховання вчиненого нею злочину, передбаченого ч.1ст.375КК, всупереч вимогам п.3ч.1ст.84ГПК, згідно якої у мотивувальній частині вказуються доводи, за якими господарський суд відхилив клопотання і докази сторін, ОСОБА_17 в мотивувальній частині рішення від 21.12.2016 у справі №922/3947/16 не надала жодної оцінки та не навела обґрунтування того, чому нею при прийнятті вказаного рішення не була врахована наявність в матеріалах справи ухвал слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва про накладення в межах кримінального провадження арешту на спірний природний газ.

Таким чином, за твердженнями сторони обвинувачення, у судді ОСОБА_17 безпосередньо виник умисел та бажання щодо постановлення всупереч матеріальному, процесуальному закону та фактичним обставинам, встановленим у справі, саме такого завідомо неправосудного судового рішення, що підтверджується систематичним та послідовним характером її злочинних дій, вчинюваних на всіх етапах розгляду господарської справи №922/3947/16 в інтересах ТОВ«Карпатнадраінвест».

В подальшому, постановою Харківського апеляційного господарського суду від28.02.2017 було скасовано зазначене завідомо неправосудне рішення, прийняте суддею ОСОБА_17 в частині відмови в задоволені первісного позову щодо стягнення 39771,03грн пені, відстрочення виконання рішення до 21.12.2017 та в частині задоволення зустрічного позову.

За таких обставин суддя ОСОБА_17 обвинувачується у постановленні завідомо неправосудного рішення, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.1ст.375КК.

Під час судового розгляду справи встановлено, що Рішенням КонституційногоСуду Українивід11.06.2020№7?р/2020 статтю375КК визнано неконституційною, оскільки вона суперечить частині першій статті8, частинам першій, другій статті126, частині першій, пункту9 частини другої статті129Конституції України. Зазначеним Рішенням Орган конституційної юрисдикції відтермінував на шість місяців втрату чинності цією статтею для приведення законодавцем установленого нею нормативного регулювання у відповідність з Основним Законом України.

01.12.2020 у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_17, у відповідності до ст.363КПК, закінчено з`ясування обставин справи та перевірку їх доказами, після чого судом відкрито судові дебати.

У зв`язку із тим, що станом на 12.12.2020 Верховною Радою України не було вжито заходів для приведення нормативного регулювання, установленого ст.375КПК України, у відповідність до Конституції України, зазначена стаття втратила свою чинність.

З огляду на викладене, під час судових дебатів учасникам судового розгляду судом було запропоновано висловити свої думки щодо закриття кримінального провадження в частині обвинувачення за ч.1ст.375КК. Втім, сторони кримінального провадження клопотання про закриття кримінального провадження не заявили, натомість наполягали на ухваленні вироку за усіма інкримінованими ОСОБА_17 епізодами злочинної діяльності у тій редакції, як це викладено в обвинувальному акті.

З огляду на викладене, прийняття рішення щодо можливості ухвалення вироку за ч.1ст.375КК, потребує розв`язання питання про чинність у часі кримінального закону, який зазнав змін на підставі рішення Конституційного Суду України.

За загальним правилом, закріпленим у частині другій статті4КК, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у Кримінальному кодексі України раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності.

Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності.

Зазначений підхід закріплено у частині першій статті58Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти, що пом`якшують або скасовують відповідальність, мають зворотну дію в часі.

Зміст цієї конституційно-правової норми деталізовано у статті5КК. Згідно із частиною першою цієїстатті закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили діяння до набрання законом чинності.

В статті284КПК наведено перелік підстав для закриття кримінального провадження. Пунктом четвертим частини першої згаданої статті передбачено, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо набрав чинності закон, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою.

Проте, такої підстави як декриміналізація діяння згідно з рішенням органу конституційної юрисдикції, кримінальне процесуальне законодавство України не містить.

Разом з тим, втрата чинності нормою Особливої частини КК означає, що передбачені нею дії або бездіяльність вже не містять ознак діяння, за яке цим Кодексом встановлювалася кримінальна відповідальність.

Юридичних наслідків визнання Конституційним Судом України кримінально-правової норми неконституційною, які би були підставою для прийняття процесуальних рішень під час розгляду справи судами першої, апеляційної чи касаційної інстанцій КПК окремо не регламентує.

Водночас діяння, що є злочинами, та відповідальність за них, як унормовано пунктом22 частини першої статті92Конституції України, визначаються виключно законами України.

Підставою кримінальної відповідальності згідно із частиною першою статті2КК є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.

За визначенням, закріпленим у частині першій статті11КК, злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом злочину.

Таким чином, особу може бути піддано кримінальному переслідуванню виключно за діяння, яке визнано злочином за нормамиКК.

Визнання Конституційним Судом України неконституційними законів, інших актів або їх окремих положень відповідно до частини другої статті152Конституції України, статті91Закону України «Про Конституційний Суд України» тягне втрату цими нормативними актами чинності з дня ухвалення рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Офіційна констатація невідповідності правової норми Конституції України анулює її юридичну силу, що за змістом є рівнозначним виключенню такої норми на законодавчому рівні.

Відтак дія чи бездіяльність перестають вважатися злочином як на підставі закону про скасування кримінальної відповідальності, так і у зв`язку з прийняттям Конституційним Судом України рішення про неконституційність норми КК, що встановлювала цю відповідальність.

З огляду на викладене в означеному випадку положення пункту4 частини першої статті284КПК підлягають застосуванню за аналогією із ситуацією, коли б діяння, поставлене особі за провину, було декриміналізоване законодавцем.

У зв`язку з втратою чинності статтею375КК відпали необхідність і доцільність вирішення питання про наявність чи відсутність у діях ОСОБА_17 на час скоєння інкримінованого їй діяння складу злочину, передбаченого цією статтею, а також формування правових висновків щодо її застосування. З урахуванням зазначеного, суд вважає, що з огляду на ретроспективність юридичних наслідків декриміналізації діяння, кримінальне провадження №42017000000000011 в частині обвинувачення ОСОБА_17 за ч.1ст.375КК підлягає закриттю на підставі п.4ч.1ст.284КПК, що відповідає засаді законності.

Відповідно до ч.7ст.284КПК, якщо обставини, передбачені пунктами1,2 частини першої цієї статті, виявляються під час судового розгляду, суд зобов`язаний ухвалити виправдувальний вирок. Будь-яке інше рішення суд першої інстанції, зокрема про закриття кримінального провадження, постановляє у формі ухвали.

З огляду на викладене, про закриття кримінального провадження в частині обвинувачення ОСОБА_17 за ч.1ст.375КК, суд постановляє ухвалу, а в частині обвинувачення за ч.2ст.364КК має ухвалити вирок.

Чинним кримінальним процесуальним законом не передбачено окреме оскарження ухвали суду першої інстанції про закриття кримінального провадження в частині інкримінованих особі кримінальних правопорушень. Тому в даній справі заперечення проти цієї ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на вирок у відповідності до положень ч.2ст.392КПК.

На підставі викладеного, керуючись рішенням Конституційного Суду України від 11.06.2020 №7-р/2020, ст.284КПК, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Кримінальне провадження№42017000000000011 в частиніобвинувачення ОСОБА_17 у вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.1ст.375Кримінальногокодексу України, - закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення й окремому оскарженню не підлягає.

Заперечення на цю ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на вирок суду у цій справі.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3