Документ № 97469152

Справа № 991/2242/21

Номер провадження 1-кп/991/14/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2021 року Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Сікори К.О.,

суддів Гавриленко Т.Г., Танасевич О.В.,

за участю секретаря судових засідань Тарана А.В.,

прокурора Перова А.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

його захисника адвоката Ванджурака Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Ванджурака Р.В. про зміну запобіжного заходу у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52021000000000013 від 12 січня 2021 року, за обвинуваченням

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Києві, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , після зміни запобіжного заходу проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 255, частиною другою статті 27, частиною четвертою статті 28, частиною п`ятою статті 191, частиною другою статті 27, частиною четвертою статті 28, частиною другою статті 366 Кримінального кодексу України,

В С Т А Н О В И В :

І. Історія провадження

1. У Вищому антикорупційному суді перебуває вищевказане кримінальне провадження.

У судовому засіданні 01 червня 2021 року захисник обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокат Ванджурак Р.В. заявив клопотання про зміну застосованого до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави, а саме просив зменшити її розмір.

В обґрунтування свого клопотання захисник Ванджурак Р.В. зазначив, що 05 травня 2021 року ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 внесли за ОСОБА_1 заставу у розмірі 851 250,00 грн, визначену ухвалою суду від 05 квітня 2021 року, з огляду на що ОСОБА_1 був звільнений з-під варти.

Захисник вказав, що обвинувачений з моменту звільнення його з-під варти сумлінно виконує покладені на нього вищевказаною ухвалою суду обов`язки та не вчиняє будь-яких дій, які б могли бути розцінені як спроба ухилитися від суду. Вказане, на думку захисника, свідчить про істотне зменшення ризиків, передбачених частиною першою статті 177 Кримінального процесуального кодексу України.

Зокрема, захисник Ванджурак Р.В. наголосив, що обвинувачений ОСОБА_1 завчасно з`являвся на кожне призначене судове засідання, не мав наміру та не вчиняв спроб знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у справі.

Разом з тим, захисник повідомив, що ОСОБА_1 є єдиним годувальником в родині та його родина ніколи не мала у користуванні та розпорядженні значних грошових коштів, елітної нерухомості і транспортних засобів, а тому частина внесеної суми застави є позиченою у знайомих і її треба повернути.

2. Крім того, у судовому засіданні 01 червня 2021 року захисник Ванджурак Р.В. заявив усне клопотання про зміну абзацу 2 пункту 7 ухвали суду від 05 квітня 2021 року, а саме просив встановити обвинуваченому обов`язок не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, а також з Вишгородського району Київської області та міста Києва без дозволу суду.

Вказане клопотання захисник обґрунтував необхідністю обвинуваченому працевлаштуватися у місті Києві та безперешкодно відвідувати лікарів.

ІІ. Позиція учасників судового провадження

3. Обвинувачений ОСОБА_1 клопотання свого захисника підтримав повністю, просив задовольнити та додатково зазначив, що Науково-дослідне і конструкторське бюро бурового інструменту пропонує йому співпрацю на контрактній основі з питань польової геології, відбору та дослідження кернових проб з виїздами безпосередньо на об`єкти проведення робіт (бурові) при успішних результатах тендеру. Вказав, що у разі працевлаштування у вказаному бюро місце його роботи буде розташоване за адресою: місто Київ, проспект Палладіна, 44 .

Окрім цього, обвинувачений наголосив, що у зв`язку з незадовільним станом здоров`я в нього є необхідність безперешкодного відвідування лікарів у місті Києві, у зв`язку з чим просив суд надати йому можливість відлучатись у межах Вишгородського району Київської області та міста Києва.

Прокурор зазначив, що доводи клопотання захисника Ванджурака Р.В. в частині зменшення розміру застави не містять нових фактів, які б не були дослідженні слідчим суддею та судом при постановленні ухвал, пов`язаних із застосуванням до ОСОБА_1 запобіжного заходу.

Разом із тим, прокурор наголосив, що внесення застави є добровільним волевиявленням особи, яка її вносить, в той же час обвинуваченим не надано будь-яких підтверджуючих документів про те, що грошові кошти для внесення застави були позичені, більше того позика грошових коштів для внесення застави не є підставою для зменшення її розміру.

Крім того, прокурор звернув увагу, що з моменту внесення застави минуло менше місяця і за цей час ще не було можливості впевнитися в тому, що обвинувачений належним чином виконує покладені на нього обов`язки.

У зв`язку з викладеним, у зменшенні розміру застави обвинуваченому ОСОБА_1 прокурор просив відмовити.

Щодо надання обвинуваченому дозволу не відлучатися не лише з населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, а й з Вишгородського району Київської області та міста Києва без дозволу суду, прокурор зазначив, що обвинувачений неодноразово повідомляв про наявність захворювань як на стадії досудового розслідування, так і судового розгляду.

Прокурор наголосив, що працевлаштування та отримання медичної допомоги є правом особи, а тому не заперечував проти надання обвинуваченому дозволу відлучатися без дозволу суду також з Вишгородського району Київської області та міста Києва.

ІІІ. Мотиви суду

4. Колегія суддів, заслухавши думку учасників судового провадження, проаналізувавши доводи клопотання, приходить до висновку про необхідність часткового задоволення клопотання з огляду на наступне.

Виходячи з положень частини першої статті 331, частини першої статті 201 Кримінального процесуального кодексу України, клопотання захисника Ванджурака Р.В. має розглядатися як клопотання про зміну запобіжного заходу.

З положень частини першої статті 182 Кримінального процесуального кодексу України слідує, що метою застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави є те, що у разі невиконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, внесені грошові кошти будуть стягнені в доход держави.

5. Судом встановлено, що ухвалою Вищого антикорупційного суду від 05 квітня 2021 року (ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 29 квітня 2021 року залишена без змін) запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 продовжено на 60 діб до 03 червня 2021 року включно та визначено заставу у розмірі 375 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 851 250 грн (том № 7 а.с. 3-17).

05 травня 2021 року на рахунок Вищого антикорупційного суду надійшли кошти, внесені в якості застави за ОСОБА_1 у сумі 851 250,00 грн, що підтверджується довідкою № 03.13-04/11/2021 (том № 7 а.с. 87).

17 травня 2021 року на адресу суду надійшов лист № 08/8175 Державної установи «Київський слідчий ізолятор», яким повідомлялося про те, що ОСОБА_1 звільнений з-під варти державної установи «Київський слідчий ізолятор» 05 травня 2021 року у зв`язку з внесенням застави у розмірі 851 250 грн, визначеної ухвалою суду від 05 квітня 2021 року (том № 7 а.с. 113).

6. Так, при продовженні обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу ухвалою від 05 квітня 2021 року суд керувався наявністю двох ризиків, а саме:

- ризик переховування від суду;

- ризик впливу на свідків та експерта.

Детальні мотиви, з яких суд дійшов до вказаних висновків, наведені в ухвалі від 05 квітня 2021 року.

7. З матеріалів справи вбачається, що одразу після застосування ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 09 лютого 2016 року щодо обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 20 000 000 грн, він почав переховуватися від органу досудового розслідування. Після цього постановою детектива Національного антикорупційного бюро України Вітковського В.С. від 20 лютого 2017 року ОСОБА_1 був оголошений у розшук, в якому перебував майже 4 роки та був затриманий у пункті пропуску через державний кордон «Бачівськ» 12 січня 2021 року.

Вищенаведені обставини підтверджують те, що обвинувачений ОСОБА_1 під час досудового розслідування після застосування відносно нього запобіжного заходу неодноразово та упродовж тривалого часу порушував покладені на нього процесуальні обов`язки, а також ухилявся від органів досудового розслідування з метою ухилення від кримінальної відповідальності. Вказані обставини підтверджуються як наданими прокурором доказами, так і визнаються самим обвинуваченим.

8. Колегія суддів звертає увагу, що з моменту внесення застави та звільнення обвинуваченого ОСОБА_1 з-під варти минуло менше місяця, а тому сумлінне виконання обвинуваченим ОСОБА_1 протягом цього часу обов`язків, покладених на нього ухвалою суду, ніяким чином не свідчить про те, що ризики, які існували на момент застосування запобіжного заходу, перестали існувати.

Водночас, належне виконання обвинуваченим ОСОБА_1 покладених на нього запобіжним заходом обов`язків не може бути підставою для зміни чи скасування такого запобіжного заходу з огляду на те, що ризик у кримінальному провадженні як критерій застосування запобіжного заходу має прогностичний характер, спрямований на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому.

Разом із тим, Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає надання стороною обвинувачення доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, в той же час вказаних доказів ані захисником, ані обвинуваченим не надано.

9. Таким чином, оскільки наразі продовжують існувати ризики, передбачені частиною першою статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, які були встановлені при застосуванні щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу, наразі відсутня можливість запобігти цим ризикам внаслідок зміни запобіжного заходу в частині зменшення розміру застави.

Колегія суддів вважає, що визначений в ухвалі суду від 05 квітня 2021 року запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 851 250,00 грн., з огляду на тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_1 , не вступає в суперечність з гарантією, передбаченою пунктом 3 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покликана забезпечити прибуття обвинуваченого у судове засідання. А тому, розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу обвинуваченого, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб утримати його від втечі (Gafa v. Malta, no. 54335/14, 22 травня 2018, п.70).

10. Щодо тверджень захисника про те, що ОСОБА_1 є єдиним годувальником в родині, а кошти, внесені в якості застави, є позиченими, колегія суддів зазначає, що внесення застави заставодавцями було їхнім правом, яке не обумовлювалося ні строком дії застави, ні обов`язком держави повернути її на першу вимогу заставодавця, у тому числі для повернення позики.

Зрештою, кошти, внесені як застава, підлягають поверненню повністю або частково лише у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України.

11. Таким чином, оскільки на даний час відсутні підстави вважати, що у разі зміни обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу на більш м`який він буде продовжувати виконувати свої процесуальні обов`язки належним чином, а ризики, які існували на момент застосування запобіжного заходу, продовжують існувати, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання захисника Ванджурака Р.В. в частині зменшення розміру застави задоволенню не підлягає.

12. Щодо клопотання захисника Ванджурака Р.В. встановити обвинуваченому обов`язок не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, а також з Вишгородського району Київської області та міста Києва без дозволу суду колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що клопотанням від 19 травня 2021 року захисник Ванджурак Р.В. повідомив, що місцем постійного перебування обвинуваченого ОСОБА_1 є АДРЕСА_2 (том № 7 а.с. 122).

Крім того, вказану адресу перебування обвинуваченого ОСОБА_1 у судовому засіданні також підтвердив прокурор.

Стаття 43 Конституції України регламентує, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Так, обвинуваченим ОСОБА_1 надано копію листа Науково-дослідного і конструкторського бюро бурового інструменту від 27 травня 2021 року № 041/1, з якого вбачається, що вказане бюро пропонує ОСОБА_1 розглянути можливість співпраці на контрактній основі з питань польової геології, відбору та дослідження кернових проб з виїздами безпосередньо на об`єкти проведення робіт (бурові) при успішних результатах тендеру (том № 7 а.с. 168).

Крім того, у вказаному листі зазначається адреса розташування вказаного бюро: місто Київ, проспект Палладіна, 44 . Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні підтвердив, що у разі працевлаштування саме за цією адресою буде розташоване його місце роботи.

Вказаним листом обвинуваченим ОСОБА_1 підтверджено можливість його працевлаштування, що є беззаперечним правом, передбаченим статтею 43 Конституції України.

13. Також обвинуваченим ОСОБА_1 надано копії направлень лікаря-терапевта на консультації до кардіолога, травматолога, гастрогентеролога, онколога, термін дії яких з 17 травня 2021 року до 17 травня 2022 року. У судовому засіданні обвинувачений пояснив, що у зв`язку з покладенням на нього ухвалою суду від 05 квітня 2021 року обов`язків він не мав змоги з`явитися на консультацію до зазначених спеціалістів саме 17 травня 2021 року. Втім, він має потребу це зробити у майбутньому, після вирішення питання про зміну запобіжного заходу у частині можливості перебувати у місті Києві без окремого дозволу суду.

Таким чином, враховуючи вимоги статті 49 Конституції України, відповідно до якої кожен має право на охорону здоров`я, медичну допомогу та медичне страхування, колегія суддів вважає, що відвідування обвинуваченим лікарів з метою отримання медичної допомоги також є його правом, яке має бути забезпечене належним чином.

14. З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає за необхідне клопотання захисника Ванджурака Р.В. в частині доповнення обвинуваченому обов`язку не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, обов`язком не відлучатися з міста Києва та Вишгородського району Київської області без дозволу суду задовольнити.

Така зміна запобіжного заходу обумовлена територіальним розташуванням населеного пункту, у якому проживає обвинувачений, а саме у Вишгородському районі Київської області, та можливістю дістатися з місця його постійного перебування, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , до міста Києва саме через Вишгородський район.

15. Таким чином, оскільки ризики, які існували на момент застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави, наразі не перестали існувати, а також захисником не доведено, що у разі зменшення розміру застави обвинувачений продовжуватиме виконувати свої процесуальні обов`язки належним чином, водночас у зв`язку з необхідністю забезпечення обвинуваченому права на працю та на медичну допомогу, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання захисника Ванджурака Р.О. слід задовольнити частково.

Керуючись статтями 182, 194, 196, 201, 331, 369, 372, 376 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

1. У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Ванджурака Р.В. про зміну запобіжного заходу у частині зменшення розміру застави - відмовити.

2. Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Ванджурака Р.В. про зміну запобіжного заходу у частині покладених на обвинуваченого ОСОБА_1 у випадку внесення застави обов`язків задовольнити.

3. Викласти пункт 7 ухвали Вищого антикорупційного суду від 05 квітня 2021 року у наступній редакції:

«7. У випадку внесення застави покласти на обвинуваченого такі обов`язки:

- прибувати до суду за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, а також з Вишгородського району Київської області та міста Києва без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування із ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 ;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю».

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення. Заперечення проти цієї ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 392 Кримінального процесуального кодексу України.

Головуючий суддя К.О. Сікора

Судді Т.Г. Гавриленко

О.В. Танасевич