- Головуюча суддя (АП ВАКС): Чорна В.В.
справа № 991/2714/21
провадження №11-сс/991/374/21
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 червня 2021 року місто Київ
Суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду Чорна В.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги прокурора четвертого відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Перова Андрія Вікторовича на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.04.2021 р. про відмову у задоволенні клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України про встановлення стороні захисту строку для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42020000000001458 від 06.08.2020 р., -
в с т а н о в и л а:
03 червня 2021 року до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла зазначена апеляційна скарга з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначеної ухвали, яку в той же день передано судді-доповідачу.
З апеляційної скарги встановлено, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.04.2021 р. відмовлено у задоволенні клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України Бірюкова Р.Г., погодженого прокурором четвертого відділу управління процесуального керівництва підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Перовим А.В., про встановлення стороні захисту строку для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42020000000001458 від 06.08.2020 р.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування вищезазначеної ухвали внаслідок допущення слідчим суддею істотних порушень вимог кримінального процесуального закону.
Обґрунтовуючи наявність підстав для апеляційного перегляду ухвали, яка не підлягає апеляційному оскарженню згідно чинного КПК України, прокурор зазначив, що ч. 10 ст. 290 КПК України, якою врегульовано порядок ознайомлення сторін з матеріалами кримінального провадження, до яких надано доступ, не передбачає у своїй процедурі такого рішення слідчого судді, як відмова у задоволенні клопотання. Судова дискреція, відповідно до вказаної норми процесуального закону, полягає у визначенні іншого, відмінного від зазначеного детективом у клопотанні, строку, але такий строк має існувати, в тому числі і з урахуванням положень ст. 28 КПК України, як і у кожної процесуальної дії. Отже, оскаржувана ухвала слідчого судді про відмову у задоволенні клопотання про встановлення строку на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування не передбачена КПК України. В такому випадку, оскільки чинне законодавство не містить законодавчого регламентування апеляційного оскарження такої ухвали, суд апеляційної інстанції має керуватися приписами ч. 6 ст. 9 КПК України щодо застосування загальних засад кримінального провадження, визначених ч. 1 ст. 7 КПК України, зокрема, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності (п. 17 ч. 1 ст.7 КПК України), що відповідає правовій позиції Великої палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 23.05.2018 р. у справі № 243/6674/17, а також колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, викладеній у постанові від 12.10.2017 р. у справі № 757/49263/15-к. Тобто, у разі постановлення слідчим суддею ухвали, що не передбачена кримінальними процесуальними нормами, суд апеляційної інстанції не вправі відмовити у перевірці її законності.
Крім того, прокурор зазначає, що про наявність оскаржуваної ухвали він дізнався з Єдиного державного реєстру судових рішень 31.05.2021 року, тому наявні достатні і обґрунтовані підстави для поновлення йому, як учаснику судового провадження, строку на апеляційне оскарження цієї ухвали. Вважає, що слідчим суддею порушено термін розгляду клопотання, не досліджено належним чином матеріали клопотання, не встановлено обсяг, складність та умови доступу сторони захисту до матеріалів досудового розслідування, а також не досліджено усі доводи сторони обвинувачення, що є істотним порушенням процесуального закону та, відповідно, підставою для скасування оскаржуваної ухвали.
На виконання вимог ст. 422 КПК України 04 червня 2021 року суддею-доповідачем було витребувано з Вищого антикорупційного суду матеріали судового провадження з розгляду клопотання детектива НАБУ про встановлення строку для ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування.
07 червня 2021 року витребувані матеріали надійшли до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали, що надійшли з суду першої інстанції, суддею-доповідачем встановлено підстави для відмови у відкритті провадження за даною апеляційною скаргою, виходячи з наступного.
Відповідно до положень ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, а також на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується його прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування регламентовано Главою 26 КПК України. Зокрема, згідно з ч. 3 ст. 392 КПК України, в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.
Перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування в апеляційному порядку, наведено в ч.ч. 1, 2 ст. 309 КПК.
Зокрема, це ухвали, які стосуються обмеження свободи та особистої недоторканності, арешту майна, тимчасового доступу до певних речей і документів, відсторонення від посади, а також ухвали про відмову у здійсненні спеціального досудового розслідування, про закриття кримінального провадження на підставі ч. 9 ст. 284 цього Кодексу, про відмову в задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, на рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження на підставі пункту 9-1 ч. 1 ст. 284 КПК, про скасування повідомлення про підозру чи відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру, повернення скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора або відмову у відкритті провадження по ній.
Наведений перелік свідчить, що законодавцем забезпечено можливість апеляційного оскарження під час досудового розслідування тих рішень слідчих суддів, які стосуються застосування заходів забезпечення кримінального провадження або найбільше зачіпають права та свободи особи. Такий підхід відповідає за своїм змістом правовій природі судового контролю під час досудового розслідування, який обумовлюється потребою учасників кримінального провадження в отриманні невідкладного судового захисту їх прав, свобод та інтересів.
Встановлення законодавцем обмеження права на апеляційне оскарження рішень слідчих суддів має на меті забезпечення розумного балансу між ефективністю досудового розслідування і здійсненням дієвого судового контролю у разі обмеження чи порушення прав і законних інтересів осіб.
Ухвала слідчого судді про відмову у задоволенні клопотання про встановлення строку для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування відсутня у зазначеному переліку, а отже, її оскарження в апеляційному порядку під час досудового розслідування кримінальним процесуальним законом не передбачено.
Частиною 3 ст. 309 КПК України визначено, що скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають, а заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Відсутність оскаржуваної ухвали у переліку ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 309 КПК України, є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження відповідно до ч. 4 ст. 399 КПК України.
Надаючи оцінку наведеному прокурором Перовим А.В. обґрунтуванню щодо наявності правових підстав для апеляційного оскарження вищезазначеної ухвали слідчого судді, з посиланням на загальні засади кримінального провадження та відповідні правові позиції Верховного Суду, суддя-доповідач зазначає наступне.
У постанові колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у справі № 757/49263/15-к від 12.10.2017 р. викладено правовий висновок про те, що у разі постановлення слідчим суддею ухвали, що не передбачена кримінальними процесуальними нормами, суд апеляційної інстанції не вправі відмовити у перевірці її законності. Право на апеляційне оскарження такого судового рішення підлягає забезпеченню на підставі ч. 1 ст. 7 та ч. 1 ст. 24 КПК України, які його гарантують, з огляду на положення ч. 6 ст. 9 КПК України, яка встановлює, що у випадках, коли положення кримінального процесуального закону не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 КПК України.
Зазначену правову позицію в подальшому було підтримано постановою Великої палати Верховного Суду від 23.05.2018 р. у справі № 243/6674/17.
Саме з посиланням на ці висновки, та стверджуючи, що оскаржувана ухвала не передбачена КПК України, апелянт зазначає про наявність підстав для її апеляційного перегляду.
З такими доводами прокурора неможливо погодитись.
З оскаржуваної ухвали та досліджених матеріалів провадження, зокрема, журналу судового засідання за 29.04.2021 року, вбачається, що слідчий суддя за участі детектива Бірюкова Р.Г., підозрюваних ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , а також захисників Шевченко О.Б., Фаренок О.С. та Бірюч О.В. у відкритому судовому засіданні розглянув клопотання детектива по суті, заслухав всіх учасників, дослідив матеріали клопотання сторони обвинувачення та за результатами судового розгляду не встановив підстав для його задоволення, оскільки вважав не достатніми дані для висновку про зволікання стороною захисту в ознайомленні з матеріалами кримінального провадження, а отже, дійшов висновку про відсутність підстав згідно з ч. 10 ст. 290 КПК України для встановлення строку, протягом якого сторона захисту має ознайомитись з матеріалами досудового розслідування.
Єдиною нормою, що регламентує питання відкриття матеріалів провадження іншій стороні та надання часу на ознайомлення з відкритими матеріалами, є стаття 290 КПК України.
Згідно з ч. 10 ст. 290 КПК України, сторонам кримінального провадження надається достатній час для ознайомлення з матеріалами, до яких їм надано доступ. У разі зволікання при ознайомленні з матеріалами, до яких надано доступ, слідчий суддя за клопотанням сторони кримінального провадження з урахуванням обсягу, складності матеріалів та умов доступу до них зобов`язаний встановити строк для ознайомлення з матеріалами, після спливу якого сторона кримінального провадження вважається такою, що реалізувала своє право на доступ до матеріалів. Клопотання про встановлення строку для ознайомлення розглядається слідчим суддею не пізніше п`яти днів з дня його надходження до суду з повідомленням сторін кримінального провадження.
Отже, зі змісту ч. 10 ст. 290 КПК України чітко слідує, що встановлення строку ознайомлення з матеріалами досудового розслідування може мати місце виключно за результатами судового розгляду та у випадку встановлення слідчим суддею факту зволікання, допущеного стороною кримінального провадження при ознайомленні з відкритими матеріалами. Відповідно, слідчий суддя має розглянути клопотання по суті та під час судового засідання, вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали, якими обґрунтовується клопотання, встановити наявність або відсутність обставин, які свідчать про зволікання.
Враховуючи, що чинний КПК України не передбачає форму рішення, яке має бути постановлено слідчим суддею за результатами розгляду клопотання про встановлення строку для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, очевидним є те, що таким рішенням може бути або ухвала про задоволення, або про відмову у задоволенні такого клопотання. При цьому, єдиною обставиною, яка зобов`язує слідчого суддю задовольнити таке клопотання та встановити строк для ознайомлення з матеріалами, до яких надано доступ, є встановлення ним факту зволікання сторони кримінального провадження при ознайомленні з наданими матеріалами.
Натомість прокурор, зазначаючи в апеляційній скарзі, що дискреція слідчого судді за ч. 10 ст. 290 КПК України полягає виключно у визначенні іншого строку, відмінного від зазначеного детективом у клопотанні, намагається штучно звузити повноваження слідчого судді за результатом розгляду клопотання про встановлення строку для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування.
Не є слушними і доводи прокурора про те, що за своїм предметом оскаржувана ухвала слідчого судді є подібною до тих правових питань, які вирішувалися Касаційним кримінальним судом у складі Верховного Суду у справі № 757/49263/15-к від 12.10.2017 р. та Великою палатою Верховного Суду від 23.05.2018 р. у справі № 243/6674/17 з висловленням відповідної правової позиції, на яку посилається апелянт.
Зокрема, правова позиція, викладена Верховним Судом у вищенаведених провадженнях, стосується випадків, коли слідчий суддя, розглядаючи певне процесуальне питання, не обирає одне із тих рішень, які передбачені КПК України, а постановляє інше, не передбачене цим Кодексом. В такому випадку апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, не передбаченої КПК України, яка перешкоджає реалізації прав або повноважень однієї із сторін кримінального провадження, дійсно має бути забезпечено, оскільки інакше така сторона буде позбавлена можливості реалізувати свою процесуальну волю.
Відмова оскаржуваною ухвалою у задоволенні клопотання сторони обвинувачення про встановлення стороні захисту строку для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, через не встановлення слідчим суддею за результатами судового розгляду факту зволікання в ознайомленні з відкритими матеріалами досудового розслідування, не порушує та не обмежує нічиїх прав у кримінальному провадженні.
Щодо посилання прокурора на врахування постанови Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 27.08.2019 р. (справа № 199/894/18), то вони є безпідставними, оскільки доводи, що містяться у вказаному рішенні, стосуються постановлення ухвали слідчого судді про відмову у відкритті провадження, яка підлягає апеляційному оскарженню на підставі ч. 6 ст. 304 КПК України.
Суддя-доповідач, відмовляючи у відкритті провадження за апеляційною скаргою прокурора з наведених вище підстав, враховує також відповідну практику Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду.
Так, в ухвалі Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 12.05.2021 р. (справа № 991/1019/21) колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для касаційного перегляду ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження, в якій суддя послався на положення ст. 309 КПК України, згідно з якими оскаржувана ухвала слідчого судді про часткове задоволення клопотання детектива та встановлення стороні захисту строку для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування не може бути переглянута в апеляційному порядку.
В ухвалі Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 01.02.2020 р. (справа № 761/36264/20) колегія суддів також дійшла висновку про законність ухвали апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження на ухвалу слідчого судді, якою частково задоволено клопотання сторони обвинувачення, подане в порядку ст. 290 КПК України, оскільки така ухвала не може бути оскаржена в апеляційному порядку, тому що не входить до виключного переліку ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені відповідно до положень ст. 309 КПК України.
Аналогічні висновки про законність ухвали апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження на ухвалу слідчого судді, якою відмовлено у задоволені клопотання, поданого в порядку ст. 290 КПК України, викладені в ухвалі Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 14.07.2020 р. (справа № 761/14384/20).
За наведених вище обставин, оскаржувана ухвала не підлягає апеляційному оскарженню.
При цьому, суддя-доповідач враховує, що у даному випадку обмеження на апеляційне оскарження, встановлені національним законодавством, мають розумну пропорційність та жодним чином не порушують загальні права та свободи особи у кримінальному провадженні.
Враховуючи висновок про відсутність підстав для відкриття апеляційного провадження, відсутні й підстави для вирішення питання про поновлення прокурору пропущеного строку на апеляційне оскарження, оскільки за змістом ст.ст. 113, 117 КПК України, питання про поновлення строку має значення виключно щодо учасника кримінального провадження, який зобов`язаний (має право) вчиняти відповідну процесуальну дію, однак в даному випадку апеляційну скаргу подано на рішення, яке не підлягає оскарженню, а отже у особи, яка її подала, відсутнє право на вчинення такої процесуальної дії, як оскарження процесуального рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 309, 369-372, 399, 418, 532 КПК України, -
п о с т а н о в и л а:
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора четвертого відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Перова Андрія Вікторовича на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.04.2021 р. - відмовити.
Ухвала суду апеляційної інстанції може бути оскаржена в касаційному порядку.
Суддя В.В. Чорна