Документ № 97720185

Справа № 991/3963/21

Провадження № 1-кс/991/4024/21

УХВАЛА

14 червня 2021 року місто Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Ногачевський В.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Федорової А.В.,

захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката Назаренка О.О.,

детектива Нєдова Р.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката Назаренка О.О. на бездіяльність детективів Національного антикорупційного бюро України щодо нерозгляду клопотання від 01.06.2021 у кримінальному провадженні № 52021000000000016.

(1) Короткий виклад змісту поданої скарги

10.06.2021 до Вищого антикорупційного суду надійшла вказана скарга.

Відповідно до її змісту групою детективів Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52021000000000016. Старшим групи детективів є Нєдов Р.С.

У своїй скарзі адвокат вказує, що, за твердженнями сторони обвинувачення, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підбурювали ОСОБА_3 до надання неправомірної вигоди судді Окружного адміністративного суду м. Києва за прискорений розгляд судової справи та винесення позитивного кінцевого рішення на користь ТДВ «Страхова компанія «Акс Кепітал».

При цьому, як зазначає захисник, ТДВ «Страхова компанія «Акс Кепітал», в інтересах якої, нібито, планувалось надання неправомірної вигоди, зареєстровано у ЄДРПОУ 06.12.2018. Незважаючи на це, товариство до кінця 2019 року увійшло до четвірки лідерів ринку України зі страхування ризиків, досягнувши обсягу зібраних чистих премій, фактично, протягом лише одного року, в розмірі 1 315 900 грн, випередивши, за вказаним показником інші страхові фірми. Водночас, 10.11.2020 засновники товариств приймають рішення про самоліквідацію і призначають ліквідатором керівника підприємства ОСОБА_4 , який одночасно є штатним працівником АТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України». 23.12.2020 ліквідатора було замінено з ОСОБА_4 на ОСОБА_3 .

До того ж, захисником зазначається, що засновниками ТДВ «Страхова компанія «Акс Кепітал» є три юридичні особи, які були створені майже одночасно.

У скарзі адвокат повідомляє, що 01.06.2021 ним до канцелярії НАБУ подано клопотання на ім`я детектива Нєдова Р.С. про допит за участю сторони захисту свідків:

-директора/ліквідатора ТДВ «Страхова компанія «Акс Кепітал» ОСОБА_4 ;

-директорів юридичних осіб - засновників ТДВ «Страхова компанія «Акс Кепітал»: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ;

-приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 , який завіряв підписи директорів юридичних осіб - засновників ТДВ «Страхова компанія «Акс Кепітал».

Водночас, з часу подання клопотання до моменту звернення до слідчого судді зі скаргою детектив жодним чином не відреагував на подане клопотання, чим вчинив бездіяльність.

Таким чином, адвокат звернувся до слідчого судді зі скаргою в порядку ст. 303 КПК, у якій він просить зобов`язати детектива НАБУ розглянути його клопотання про допит свідків в порядку ст. 220 КПК. Окремою вимогою адвокат просить зобов`язати НАБУ допитати у якості свідків зазначених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 .

Адвокатом Назаренком О.О. у скарзі вказується про необхідність допиту зазначених осіб як свідків, адже їх показання в подальшому можуть бути використані стороною захисту як доказ фіктивності створення та діяльності ТДВ «Страхова компанія «Акс Кепітал», яка була використана зацікавленими особами для провокації злочину відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2

(2) Позиції учасників кримінального провадження

У судовому засіданні адвокат Назаренко О.О. підтримав свою скаргу, просив її задовольнити у повному обсязі. Зазначив, що проведення слідчої дії - допиту необхідне для підтвердження чи спростування провокації злочину стосовно його підзахисного. Вказав, що наразі сторона захисту позбавлена можливості самостійно допитати зазначених у клопотанні осіб, в тому числі встановити їх місцезнаходження.

Детектив Нєдов Р.С. повідомив, що 04.06.2021 ним було винесено постанову про відмову у задоволенні клопотання адвоката Назаренка О.О. про допит свідків, з яких причин її захисник не отримав детективу не відомо. Зазначив, що обсяг аргументування поданого клопотання є вужчим ніж скарги, з якою захисник звернувся до слідчого судді.

(3) Мотиви, з яких виходив слідчий суддя при вирішенні поданої скарги

Окремою формою судової діяльності відповідно до КПК є судовий контроль за додержанням законів органом досудового розслідування, який реалізує слідчий суддя. Зміст і характер судового контролю в межах кримінального процесу пов`язаний передусім із необхідністю забезпечення прав і свобод людини на стадії досудового розслідування.

На досудовому провадженні можуть бути оскаржені, зокрема, бездіяльність слідчого (детектива), яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений КПК строк (п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК), а також рішення слідчого (детектива) про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій (п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК).

Главою 20 КПК допит віднесений до слідчих дій. Слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети (ч. 1, 2 ст. 223 КПК).

Відповідно до ст. 84 КПК доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів, зокрема, є показання. Вони становлять собою відомості, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту підозрюваним, обвинуваченим, свідком, потерпілим, експертом щодо відомих їм обставин у кримінальному провадженні, що мають значення для цього кримінального провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 93 КПК збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження у порядку, передбаченому цим Кодексом. При цьому, відповідно до вимог ч. 2 ст. 22 КПК сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Частина третя статті 93 КПК передбачає, що сторона захисту здійснює збирання доказів шляхом, зокрема, ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій. Ініціювання стороною захисту проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220 цього Кодексу. Постанова слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій може бути оскаржена слідчому судді.

Згідно зі ст. 220 КПК клопотання сторони захисту про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий (детектив) зобов`язаний розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити його за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.

Вимоги до змісту постанови детектива визначені у ч. 5 ст. 110 КПК. Вона складається із вступної, мотивувальної та резолютивної частин. Зокрема, у її мотивувальній частині повинен міститися зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення КПК.

Правова природа проваджень, які здійснюються слідчим суддею за п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК, передбачає не лише перевірку дотримання уповноваженим суб`єктом закону при вирішенні клопотань про проведення слідчих дій, а опосередковано й оцінки таких клопотань на предмет обґрунтування необхідності їх здійснення. В даному випадку ставиться питання про проведення слідчої (розшукової) дії - допиту. Отже, слід дослідити оскаржуване рішення детектива на предмет його законності і обґрунтованості у сукупності з необхідністю проведення даної слідчої дії з точки зору досягнення її мети у кримінальному провадженні.

Так, слідчим суддею встановлено, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у провадженні № 52021000000000016 від 14.01.2021 за ст. 368-5, ч. 3 ст. 369 КК України. До групи слідчих у ньому входить, зокрема, детектив Нєдов Р.С.

01.06.2021 НАБУ отримано клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_1 про допит свідків, адресоване детективу Нєдову Р.С. На підтвердження дати отримання клопотання захисником надано засвідчену його копію, на першій сторінці якого міститься штамп НАБУ про отримання.

Вважаючи, що НАБУ вчинено бездіяльність, що полягає у нерозгляді такого клопотання у порядку ст. 220 КПК, адвокат Назаренко О.О. перешочергово у своїй скарзі просив слідчого суддю зобов`язати детектива розглянути це клопотання належним чином.

Водночас, у судовому засіданні детективом Нєдовим Р.С. надано копію постанови від 04.06.2021 про відмову у задоволенні клопотання захисника. Копію постанови у ході судового засідання надано адвокату Назаренку О.О.

Вказану постанову детективом обґрунтовано тим, що відомостей, викладених у клопотанні адвоката, не достатньо для прийняття рішення про проведення вказаної слідчої дії. У клопотанні не зазначається, якими саме даними особи, які адвокат просить допитати у якості свідків, можуть володіти, яке відношення до обставин кримінального провадження можуть мати. Крім того, захисником до поданого клопотання не додано будь-яких документів, з яких орган досудового розслідування зміг би встановити можливість досягнення мети допиту цих осіб. Детектив також зазначив у постанові, що адвокат може самостійно допитати заявлених ним свідків.

Оцінюючи таку постанову на предмет дотримання вимог ч. 5 ст. 110 КПК, варто зазначити, що остання містить усі необхідні реквізити, що ставляться до такого процесуального документа. При цьому, основним мотивом відмови детектива у задоволенні клопотання захисника стала його недостатня обґрунтованість.

У наданій слідчому судді для дослідження копії клопотання, на підставі якого детективом винесено постанову, адвокатом зазначається про створення ТДВ «Страхова компанія «Акс Кепітал» та призначення на посаду ліквідатором ОСОБА_4 та ОСОБА_3 . Крім того, вказується про те, що засновниками ТДВ «Страхова компанія «Акс Кепітал» є три юридичні особи: ТОВ «Агро Інвест-Трейдінг» (директор ОСОБА_5 ), ТОВ «Люксорд» (директор ОСОБА_6 ) та ТОВ «Глобал Фінанс-Груп» (директор ОСОБА_7 ). Також зазначається, що директором ТДВ «Страхова компанія «Акс Кепітал» є ОСОБА_4 , який є штатним працівником АТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України».

Водночас, зазначаючи про вказані обставини у своєму клопотанні, захисник не наводить аргументів щодо можливого зв`язку їх із обставинами кримінального провадження, що розслідується, не зазначається, яке доказове значення показання свідків можуть мати, чи підтвердять або ж спростують певні обставини, що наразі розслідуються у кримінальному провадженні. Не зазначається у клопотанні примірний перелік питань, які, зокрема, захисник вважає за необхідне поставити таким особам. До того ж, захисником до свого клопотання не додано жодних документів, що могли б вказати на необхідність проведення слідчої дії.

Варто зазначити, що на відміну від змісту клопотання адвокатом у своїй скарзі, поданій до слідчого судді, зазначається, що показання свідків, про допит яких він просить, в подальшому можуть бути використані стороною захисту як доказ фіктивності створення та діяльності ТДВ «Страхова компанія «Акс Кепітал», яка була використана зацікавленими особами для провокації злочину відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . В той же час, до скарги додані лише копії свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, ордеру, клопотання про допит свідків від 01.06.2021, витягу з ЄРДР, статуту ТДВ «Страхова компанія «Акс Кепітал», роздруківки з Єдиного реєстру нотаріусів та оригінал заявки на отримання судових повісток, повідомлень в електронному вигляді за допомогою SMS-повідомлення. При цьому, обґрунтовуючи необхідність допиту цих осіб як свідків з точки зору обставин, які інкримінуються підозрюваному, захисник не надає слідчому судді навіть копії повідомлення про підозру, для того, щоб слідчий суддя зміг оцінити потенційний зв`язок між обставинами, на з`ясування яких спрямований допит свідків. Не надано адвокатом й інших документів, про які зазначається у скарзі, зокрема, рішень про ліквідацію ТДВ «Страхова компанія «Акс Кепітал», щодо призначення ОСОБА_3 ліквідатором товариства, ухвали слідчого судді районного суду міста Києва тощо.

Таким чином, постанову детектива про відмову у задоволенні клопотання захисника слід оцінювати в тому числі, з точки зору мотивованості самого клопотання.

Однак, із його змісту детектив міг лише здогадуватися про мету допиту зазначених осіб. Загальна фраза, що у

«сторони захисту є обґрунтовані підстави припускати, що службові особи ТДВ «Страхова компанія» Акс капітал» та керівники юридичних осіб - засновників вказаного товариства можуть повідомити відомості, які матимуть суттєве значення для встановлення істини у справі»

не є достатнім обґрунтуванням для проведення слідчих дій. Їх проведення спрямоване у кримінальному провадженні на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів. Проте захисник у клопотанні детективу обмежився зазначеною вище загальною фразою. Обставини, зазначені у скарзі слідчому судді щодо перевірки можливої провокації, захисник перш за все мав наводити детективу у клопотанні.

Зважаючи на те, що розгляд скарги на дії слідчого, прокурора здійснюється у порядку, встановленому для судового розгляду (ч. 1 ст. 306 КПК), під час такого розгляду підлягає застосуванню засади змагальності і диспозитивності, встановлені ст. 22, 26 КПК. Із урахуванням особливостей оскарження рішень, дій та бездіяльності органу досудового розслідування (встановлених главою 26 КПК) принцип змагальності передбачає самостійне обстоювання заявником та детективом, прокурором (рішення якого оскаржується) їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Обмежений виклад інформації, що міститься у поданих захисником Назаренком О.О. клопотанні, скарзі та доданих до неї додатках не дозволяють слідчому судді дослідити необхідність проведення допиту вказаних осіб з точки зору досягнення мети цієї слідчої дії у конкретному кримінальному провадженні.

Крім цього, принагідно варто зазначити, що пунктом 19 ч. 1 ст. 7 та статтею 26 КПК закріплена засада диспозитивності кримінального провадження. Згідно з нею слідчий суддя вирішує тільки ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.

Так, стаття 307 КПК визначає перелік рішень слідчого судді, які можуть бути прийняті за результатами розгляду таких скарг. Згідно з цією нормою слідчий суддя уповноважений, зокрема, скасувати рішення слідчого чи прокурора, зобов`язати його вчинити певну дію.

Оскільки захисником оскаржується рішення детектива в порядку п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК, належним процесуальним реагуванням слідчого судді у випадку обґрунтованості скарги є скасування такого рішення та, за наявності відповідних підстав, зобов`язання детектива здійснити певну дію.

Водночас, згідно зі змістом прохальної частини скарги адвокат Назаренко О.О. не просить про скасування цієї постанови. В той же час, постанова слідчого (детектива) прийнята в межах компетенції, є процесуальним рішенням, яке в силу приписів ч. 7 ст. 110 КПК є обов`язковим до виконання, а також чинним до її скасування в установленому порядку. Так, за умови наявності чинного та нескасованого рішення детектива (у формі постанови) про відмову у проведенні слідчих дій, відсутні підстави для зобов`язання детектива вчинити відповідні дії, а саме провести допит свідків, як цього просить скаржник. Передумовою для покладення на детектива такого обов`язку має бути скасування його постанови про відмову у вчиненні цих дій з підстав її необґрунтованості чи невмотивованості. Слід зазначити, що зазначене не повинно розглядатись як прояв формалізму, зважаючи на закріплені процесуальним законом вимоги до розгляду скарг на рішення, зокрема, детектива, подані в порядку глави 26 КПК.

Отже, в судовому засіданні скаржником не доведено обґрунтованої необхідності проведення допиту зазначених у клопотанні осіб, а формулювання вимоги скарги не кореспондується з процесуальними повноваженнями слідчого судді.

Крім того, у відповідності до ч. 2 ст. 305 КПК слідчий (детектив) може самостійно припинити бездіяльність, яка оскаржується, що тягне за собою закриття провадження за скаргою. Так, як у судовому засіданні детективом було надано захиснику копію постанови про відмову у задоволенні клопотання, тобто виконано обов`язок, покладений ст. 220 КПК, тобто на час розгляду скарги бездіяльність детектива щодо нерозгляду клопотання захисника відсутня. Отже, провадження за скаргою в цій частині слід закрити.

На підставі викладеного, слідчий суддя постановив:

ПОСТАНОВИВ:

- відмовити у задоволенні скарги захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката Назаренка О.О., в частині зобов`язання детектива Національного антикорупційного бюро України провести допит свідків за участю сторони захисту;

- в іншій частині провадження за скаргою - закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали проголошено 17.06.2021 о 13:00 год.

Слідчий суддя В.В. Ногачевський