- Головуючий суддя (ВАКС) : Федорак Л.М.
- Суддя (ВАКС) : Маслов В.В., Строгий І.Л.
- Секретар : Бикова К.В.
Справа № 757/11969/18-к
1-кп/991/57/20
УХВАЛА
14 червня 2021 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуюча - Федорак Л.М.,
судді - Маслов В.В., Строгий І.Л.,
секретар судового засідання - Бикова К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві клопотання третьої особи, щодо майна якої вирішується питання - ОСОБА_1 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42016000000000977 за обвинуваченням:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Шевченкове Нікопольського району Дніпропетровської області, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України,
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровськ Дніпропетровської області, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Київ, яка зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України,
за участі прокурора Сидоренка В.А.,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
а також третьої особи,
щодо майна якої вирішується питання ОСОБА_1 ,
представника зазначеної особи Карпенка В.М.,
в с т а н о в и в :
1.У даному провадженні ОСОБА_1 подала до Вищого антикорупційного суду (далі - суд) клопотання про скасування арешту майна, що перебуває у спільній сумісній власності її та обвинуваченого ОСОБА_3 , накладеного ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 17 листопада 2017 року у справі № 760/25013/17-к, а саме на автомобіль марки «Subaru Forester», реєстраційний номер НОМЕР_1 , vin - номер НОМЕР_2 , 2017 року випуску, що зареєстрований на праві власності за ОСОБА_1 .
2.Клопотання мотивоване тим, що арешт на майно накладався з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення (цивільний позов). На момент накладення арешту у кримінальному провадженні було подано цивільний позов Міністерством інфраструктури України. Однак, на даний час такий позов залишено без розгляду, а тому ОСОБА_1 вважає, що відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України арешт має бути скасовано.
3.У судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник - Карпенко В.М. клопотання підтримали. Карпенко В.М. просив скасувати арешт з підстав того, що у подальшому його застосуванні відпала потреба з вищенаведених мотивів.
4.Прокурор заперечував проти задоволення клопотання, вважав, що арешт накладено обґрунтовано та в його застосуванні потреба не відпала, так як арешт було накладено не з метою забезпечення конкретного цивільного позову, а з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення. Також зазначив, що на даний час судом прийнято цивільний позов ПАТ «Укрзалізниця», який підлягає вирішенню в рамках зазначеного кримінального провадження, у зв`язку з чим потреба в накладенні арешту не відпала.
5.Вирішуючи подане клопотання, суд виходить з такого.
6.Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час судового провадження розглядається судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
7.За змістом відповідних положень, у випадку подання клопотання про скасування арешту майна, суд, насамперед, повинен перевірити, чи суб`єкт, який звернувся із клопотанням, вправі його подавати. І тільки у випадку подання такого клопотання належним суб`єктом, повинен перевірити наявність підстав для скасування арешту.
8.Так, ОСОБА_1 не є обвинуваченою у даному кримінальному провадженні, а так само не є представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Однак, згідно з ухвалою слідчого судді, якою накладено арешт, вона є власником арештованого автомобіля, а отже, має право звернутися з відповідним клопотанням.
9.Статтею 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
10.Отже, у кримінальному провадженні майно перебуває під арештом до його скасування. При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, суд вправі скасувати арешт тільки з підстав того, що арешт було накладено необґрунтовано або у подальшому у його застосуванні відпала потреба. Представник посилався на те, що у подальшому застосуванні арешту відпала потреба, а тому відповідно до засади диспозитивності (ч. 1 ст. 26 КПК України), суд буде перевіряти наявність відповідної підстави.
11.КПК України не визначає переліку обставин, за наявності яких потреба у застосуванні арешту майна, як засобу забезпечення кримінального провадження, припиняється. Однак логічне тлумачення відповідної норми, дає підстави зробити висновок, що вказане може мати місце у випадку, коли перестануть існувати підстави, з огляду на які було накладено арешт.
12.Згідно з ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 17 листопада 2017 року у справі № 760/25013/17-к, арешт накладався на майно, що належить ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності, з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).
13.Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України накладення арешту допускається з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).
14.Згідно із ч. 2 ст. 127 та ч. 1 ст. 128 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні, поданого особою, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди.
15.Так, постановляючи ухвалу про накладення арешту, слідчий суддя виходив з того, що на момент розгляду зазначеного питання у даному кримінальному провадженні Міністерством інфраструктури України було заявлено цивільний позов, зокрема, до підозрюваного, на той час, ОСОБА_3 . Таким чином, арешт було накладено обґрунтовано.
16.Водночас, 08 вересня 2020 року цивільний позов Міністерства інфраструктури України було залишено судом без розгляду. Однак на даний час у кримінальному провадженні подано цивільний позов ПАТ «Укрзалізниця», зокрема, до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, у вчинення якого обвинувачується останній.
17.За таких обставин, ураховуючи те, що арешт на майно, що перебуває у спільній сумісній власності обвинуваченого ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , було накладено саме з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, а наразі з метою забезпечення відшкодування такої подано цивільний позов ПАТ «Укрзалізниця», який перебуває на розгляді, суд доходить висновку, що потреба в арешті на зазначений транспортний засіб не відпала.
18.Посилання ОСОБА_1 на ч. 4 ст. 174 КПК України, як на підставу для скасування арешту майна, суд не бере до уваги, адже на час розгляду клопотання про скасування арешту кримінальне провадження не розглянуто по суті, а відповідно до положень вказаної норми кримінального процесуального закону, питання щодо доцільності скасування арешту майна, суд має вирішувати одночасно з ухваленням судового рішення, яким завершується судовий розгляд.
19.З огляду на зазначене, клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 170, 174, 369-372, 375, 376 КПК України, суд
п о с т а н о в и в:
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною 1 статті 392 КПК України.
Судді:
В.В. Маслов І.Л. Строгий Л.М. Федорак