Пошук

Документ № 98100090

  • Дата засідання: 01/07/2021
  • Дата винесення рішення: 01/07/2021
  • Справа №: 991/4073/21
  • Провадження №: 52019000000000504
  • Інстанція: ВАКС
  • Форма судочинства: Кримінальне
  • Тип рішення: Про призначення судового розгляду
  • Головуючий суддя (ВАКС) : Криклива Т.Г.
  • Суддя (ВАКС) : Танасевич О.В., Сікора К.О.
  • Секретар : Чеботаренка А.П.
  • Захисник/адвокат : Носова О.С., Бойка М.Г., Куси Л.І.
  • Прокурор : Подгорець С.В.

Справа № 991/4073/21

Провадження 1-кп/991/29/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.07.2021 року Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Гавриленко Т.Г.

суддів Танасевич О.В.

Сікори К.О.

за участі:

секретаря судового засідання Чеботаренка А.П.

прокурора Подгорця С.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

його захисників, адвокатів Носова О.С., Куси Л.І.

обвинуваченої ОСОБА_2

її захисника, адвоката Бойка М.Г.

представника потерпілого - Регіонального

відділення Фонду державного майна України по

Київській, Черкаській та Чернігівській областях Котовського В.М.

представника потерпілого - Державного

підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» Приходька Я.М.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Вищого антикорупційного суду в місті Києві матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером 52019000000000504 від 18.06.2019, стосовно:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Чернівці, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України,

ОСОБА_2 , яка народилась02.09.1973 в м. Могилів-Подільський Вінницької обл., проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України,

ВСТАНОВИВ:

I.Історія провадження.

1.1 На розгляді Вищого антикорупційного суду перебувають матеріали зазначеного кримінального провадження.

1.2 Ухвалою суду від 16.06.2021 у цьому кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання.

1.3 Ухвалою суду від 01.07.2021 було відмовлено у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_1 , адвоката Носова О.С., про закриття кримінального провадження на підставі п.9-1 ч.1 ст.284 КПК України.

1.4 У підготовчому судовому засіданні в порядку ч. 2 ст. 303 КПК України захисник обвинуваченого ОСОБА_1 , адвокат Носов О.С., подав скаргу на постанову детектива про визнання Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» потерпілим та залучення ОСОБА_3 як представника потерпілого у цьому кримінальному провадженні.

1.5 Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 , адвокат Куса Л.І., подала скаргу в порядку ч. 2 ст. 303 КПК України, в якій просила скасувати постанову старшого детектива НАБ України від 05.07.2019 про залучення ТОВ «Гільдія Оцінювачів України» в особі спеціаліста ОСОБА_4 для проведення оцінки вартості оренди майна.

1.6 Захисник обвинуваченої ОСОБА_2 , адвокат Бойко М.Г., у підготовчому судовому засіданні звернувся до суду з клопотанням про скасування запобіжного заходу у вигляді застави, застосованого на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.09.2020 щодо ОСОБА_2 .

II.Позиції сторін судового провадження щодо можливості призначення кримінального провадження до судового розгляду.

2.1 У підготовчому судовому засіданні прокурор зазначив, що обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України, угода про визнання винуватості у цьому кримінальному провадженні не укладалась, підстави, передбачені п.п. 4-8, 10 ч. 1 або ч. 2 ст. 284 КПК України, для закриття провадження відсутні, справа підсудна Вищому антикорупційному суду, просив призначити судовий розгляд на підставі цього обвинувального акта. Вказував, що розгляд справи повинен здійснюватися у відкритому судовому засіданні, а також просив доручити представнику уповноваженого органу з питань пробації скласти досудову доповідь стосовно обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

2.2 Обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також їх захисники мали спільну позицію щодо можливості призначення судового розгляду на підставі направленого до суду обвинувального акта. Стосовно клопотання прокурора щодо складання досудової доповіді заперечували. Крім того, захисник обвинуваченого ОСОБА_1 , адвокат Носов О.С., просив викликати до суду для допиту свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .

2.3 Представник потерпілого ? Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, Котовський В.М. , та представник потерпілого ? Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», Приходько Я.М. , вважали за можливе призначити судовий розгляд на підставі цього обвинувального акта.

ІІІ. Мотиви суду з питань, передбачених ч. 3 ст. 314 КПК України.

3.1 Заслухавши учасників підготовчого судового засідання щодо всіх питань, передбачених ст.ст. 314, 315 КПК України, проаналізувавши зміст обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування, колегія суддів дійшла до таких висновків.

3.2 Обставин, передбачених ч. 3 ст. 314 КПК України, встановлено не було, тому колегія суддів відповідно до п. 5 ст. 314 КПК України вважає за можливе призначити судовий розгляд на підставі цього обвинувального акта.

IV. Мотиви суду з питань, пов`язаних з підготовкою до судового розгляду.

4.1 Від учасників судового провадження клопотань про здійснення судового розгляду в закритому судовому засіданні не надійшло. Також судом не встановлені обставини, передбачені ч. 2 ст. 27 КПК України, які могли б бути підставою для ухвалення рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні.

У зв`язку з цим судовий розгляд у даному кримінальному провадженні, з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження, слід здійснювати у відкритому судовому засіданні.

4.2 З`ясувавши питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді, суд дійшов висновку, що кримінальне провадження належить здійснювати за обов`язкової участі прокурора, обвинувачених, їх захисників, представників потерпілих.

4.3 Пунктом 4 ч. 2 ст. 315 КПК України встановлено, що з метою підготовки до судового розгляду суд розглядає клопотання про здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту.

У підготовчому судовому засіданні від захисника обвинуваченого ОСОБА_1 , адвоката Носов О.С., надійшло клопотання про виклик свідків.

З огляду на те, що сторони кримінального провадження мають рівні права на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України, зокрема, права порушувати перед судом питання про здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту, колегія суддів вважає за необхідне клопотання захисника задовольнити, створивши у такий спосіб необхідні умови для реалізації стороною захисту їх процесуальних прав.

4.4 Від прокурора надійшло клопотання про доручення представнику уповноваженого органу з питань пробації скласти досудову доповідь стосовно обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Вказане клопотання прокурор обґрунтовував тим, що санкція інкримінованого їм закону про кримінальну відповідальність становить менше п`яти років позбавлення волі.

Оцінивши наведені у клопотанні прокурора доводи, колегія суддів зазначає таке.

Положення ч. 5 ст. 314, ч. 2 ст. 314-1 КПК України передбачають, що вирішення питання під час підготовчого судового засідання щодо необхідності складення досудової доповіді є правом суду, яке обмежується винятковими випадками, коли складання такої доповіді є обов`язковим.

Оскільки у цьому кримінальному провадженні складення досудової доповіді не є обов`язковим, колегія суддів не вбачає підстав для її складання.

4.5 Інших клопотань, передбачених п. 4 ч. 2 ст. 315 КПК України, до суду не надходило.

V. Мотиви суду щодо скарги на постанову про визнання потерпілим.

5.1 Подана захисником обвинуваченого ОСОБА_1 , адвокатом Носовим О.С., скарга на постанову детектива про визнання Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» потерпілим обґрунтована тим, що заяву про визнання Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» потерпілим було подано юрисконсультом підприємства ОСОБА_3 , яка не була уповноважена на вчинення такої дії. Вказував, що підприємство не наділяло її повноваженнями подавати заяву про визнання його потерпілим. Вважав, що юридична особа може бути потерпілим лише у випадку, якщо йому завдано майнової шкоди, тоді як Державному підприємству «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» шкода задана не була, що підтверджується позицією підприємства та висновками експертного економічного дослідження і судово-економічної експертизи.

5.2 Обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їх захисники підтримали подану скаргу та просили суд її задовольнити.

5.3 Прокурор проти задоволення скарги захисника Носова О.С. заперечував, вважав її необґрунтованою. Зазначив, що постанова детектива про визнання Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» потерпілим законна і вмотивована.

5.4 Представник потерпілого ? Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, Котовський В.М. , заперечував проти її задоволення.

5.5 Представник потерпілого ? Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», Приходько Я.М. , при вирішенні скарги поклався на розсуд суду. Повідомив, що ОСОБА_3 була уповноважена лише на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, про наявність у неї повноважень на вчинення інших дій йому невідомо. На час подання заяви на підприємстві існувала практика визначення у довіреності конкретних прав довіреної особи. Надав письмові пояснення, згідно з якими фінансова та бухгалтерська звітність підприємства не містить відомостей про завдання підприємству збитків та нанесення йому шкоди, розрахунки завданої майнової шкоди відсутні. Зазначено, що навпаки підприємство отримало додаткові доходи від договорів попередньої оренди. На підтвердження цієї обставини надали висновок експертного економічного дослідження № 5821/5822-19 від 10.04.2020 Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз.

5.6 Заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, перевіривши доводи поданої скарги, колегія суддів дійшла до таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до положень Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» діє в інтересах власників облігацій, яким кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.

В силу вимог частини другої цієї статті права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.

Натомість, механізму скасування статусу потерпілого, або ж можливості відмови від нього, чинний кримінальний процесуальний закон не передбачає.

Імперативна вимога щодо обов`язкового розгляду по суті всіх скарг у підготовчому судовому засіданні в законі відсутня, кримінальний процесуальний закон лише вказує на можливість такого розгляду з урахуванням завдань підготовчого провадження та повноважень суду на цій стадії.

За таких обставин, оскільки у скарзі захисника обвинуваченого ОСОБА_1 , адвокатом Носовим О.С., порушено питання про скасування постанови детектива НАБ України про визнання Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» потерпілим у кримінальному провадженні, тоді як закон не передбачає можливості позбавлення фізичної чи юридичної особи такого статусу, то у задоволенні скарги належить відмовити.

Разом з цим, зберігаючи об`єктивність і повноту судового розгляду, доводи сторони захисту про відсутність завданої потерпілому шкоди, а також необґрунтованість визнання Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» потерпілим у цьому кримінальному провадженні, будуть оцінені судом в порядку ст. 368 КПК України.

VІ. Мотиви суду щодо скарги на постанову старшого детектива НАБ України про залучення спеціаліста.

6.1 Подана захисником обвинуваченого ОСОБА_1 , адвокатом Кусою Л.І., скарга на постанову старшого детектива НАБ України про залучення ТОВ «Гільдія Оцінювачів України» в особі спеціаліста ОСОБА_4 для проведення оцінки вартості оренди майна обґрунтована тим, що постанова старшого детектива не містить мотивів її прийняття, посилань на положення КПК України, обґрунтувань щодо залучення спеціаліста саме цього товариства, даних про місце та час (строки) виконання, а також порядку її оскарження.

6.2 Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав скаргу свого захисника та просив її задовольнити. Вважав, що проведення подібних оцінок носить маніпулятивний характер.

6.3 Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 , адвокат Носов О.С., також підтримав подану скаргу. Наголошував на тому, що НАБ України залучає це підприємство майже в усіх кримінальних провадженнях, а отже існують сумніви щодо неупередженості цього спеціаліста.

6.4 Обвинувачена ОСОБА_2 та її захисник, адвокат Бойко М.Г., скаргу підтримали та просили суд її задовольнити.

6.5 Прокурор проти задоволення цієї скарги заперечував, посилаючись на те, що у такий спосіб сторона захисту ставить під сумнів допустимість висновку спеціаліста, хоча цей доказ судом ще не досліджувався. Вказував, що постанова обґрунтована та відповідає вимогам КПК України щодо цього процесуального рішення. Стосовно доводів захисту про упередженість спеціаліста прокурор зазначив, що такі твердження є голослівними і нічим не підтвердженими.

6.6 Представник потерпілого ? Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, Котовський В.М. , заперечував проти задоволення скарги захисника, вважав постанову старшого детектива законною.

6.7 Представник потерпілого ? Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», Приходько Я.М. , залишив вирішення скарги на розсуд суду.

6.8 Заслухавши думки учасників підготовчого судового засідання, перевіривши доводи поданої скарги, колегія суддів керується наступним.

Так, подана скарга обґрунтована незаконністю, необґрунтованістю, невмотивованістю постанови старшого детектива НАБ України про залучення ТОВ «Гільдія Оцінювачів України» в особі спеціаліста ОСОБА_4 . Захисник зазначав, що цієї постановою порушено права обвинувачених на об`єктивне досудове розслідування.

Однак, скарга не містить мотивів, у чому саме полягали ці порушення, та які наслідки це мало для обвинувачених, так як встановлення об`єктивної істини не є завданням кримінального провадження відповідно до змісту ст. 2 КПК України.

Щодо можливої оцінки постанови старшого детектива НАБ України Бравермана С.О. про залучення спеціаліста для проведення оцінки вартості оренди майна від 05.07.2019 на предмет її належності та допустимості, то таку можливо здійснити виключно під час судового розгляду в порядку, передбаченому ст. 358 КПК України.

З огляду на вищевикладене у задоволенні скарги необхідно відмовити.

VІІ. Мотиви суду щодо клопотання про скасування запобіжного заходу у вигляді застави.

7.1 Захисник обвинуваченої ОСОБА_2 , адвокат Бойко М.Г., подане клопотання про скасування запобіжного заходу у вигляді застави обґрунтовував тим, що 07.02.2021 сплив термін дії покладених на обвинувачену ОСОБА_2 обов`язків. Сплив строку дії обов`язків пов`язував з необхідністю скасування запобіжного заходу у вигляді застави, так як її метою є саме забезпечення їх виконання.

Крім того, необхідність скасування запобіжного заходу захисник обґрунтовував належною процесуальною поведінкою обвинуваченої під час досудового розслідування, а також відсутністю ризиків, які стали підставою для застосування до ОСОБА_15 запобіжного заходу.

7.2 Обвинувачена ОСОБА_2 підтримала клопотання свого захисника. Вказувала на погіршення її матеріального становища та посилалась на перебування на її утриманні неповнолітньої дитини, яка в цьому році має намір вступати до вищого навчального закладу, що потребує додаткових коштів. Повідомила, що застава була внесена за рахунок коштів її сестри.

7.3 Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисники, адвокати Носов О.С. та Куса Л.І., підтримали клопотання та просили суд його задовольнити.

7.4 Прокурор проти задоволення клопотання заперечував. Вважав, що належне виконання обвинуваченою ОСОБА_2 покладених на неї обов`язків свідчить про дієвість застосованого запобіжного заходу, який стимулює останню до належної процесуальної поведінки. На його думку, діючий запобіжний захід відповідає ступеню співучасті обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення та корелюється з розміром завданої кримінальним правопорушенням шкоди, яка становить 16 572 107,78 грн.

При цьому, прокурор вказував, що з огляду на невідворотність покарання та з наближенням розгляду кримінального провадження до завершального етапу, а також з урахуванням досвіду обвинуваченої перетину кордону, ризик її можливої втечі лише підвищується.

Зауважив, що доводи про погіршення майнового стану обвинуваченої не відповідають дійсності. На це вказують відомості її щорічної декларації за 2020 рік, відповідно до якої ОСОБА_2 у звітному році отримала дохід у вигляді заробітної плати у розмірі 700 754 грн, дохід від аліментів у розмірі 107 486 грн, дохід від відчуження нерухомого майна ? 260 200 грн. Крім того, дохід отримувала також її донька і особа, з якою обвинувачена ОСОБА_2 спільно проживала, але не перебувала у шлюбі. Про достатній майновий стан обвинуваченої також свідчить існування у її власності автомобіля «Шевроле Лачетті», 2006 року випуску, квартири у м. Борисполі, часток квартир у м. Борисполі та м. Рівне та грошового подарунку у 2019 році від її матері, ОСОБА_16 , у розмірі 290 000 грн. На думку прокурора, зазначений майновий стан обвинуваченої підтверджує ризик існування в обвинуваченої можливості змінити місце проживання з метою переховування від слідства і суду.

Щодо незаконного впливу на свідків прокурор зазначав, що ОСОБА_2 має авторитет серед співробітників Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», оскільки займає керівну посаду начальника служби управління нерухомістю. До того ж, у її доступі є персональні дані працівників цього підприємства. А тому, оскільки ці особи наразі не допитані, то ризик можливого контактування з ними з метою переконання змінити показання або відмовитись від їх надання, не втратив своєї актуальності.

7.5 Заслухавши думки учасників підготовчого судового засідання, перевіривши доводи клопотання, колегія суддів дійшла до таких висновків.

Частини 5, 6 ст. 194 КПК України визначають правові підстави та надають перелік обмежувальних заходів (обов`язків), які покладаються на підозрюваного, обвинуваченого одночасно із застосуванням запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою.

Однією із характерних рис таких обов`язків є їх строковий характер (ч. 7 ст. 194 КПК). Це означає, що обов`язки, покладені на підозрюваного, обвинуваченого у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу, виникають із моменту прийняття відповідного процесуального рішення слідчим суддею, судом (ухвали) або настання певної умови (внесення застави як альтернативного запобіжного заходу). Вони припиняють свою дію після закінчення, зміни або скасування запобіжного заходу, або після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.09.2020 підозрюваній ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді застави ? 375 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 788 250,00 грн, з покладенням на підозрювану обов`язків повідомляти детективу НАБ України, прокурору Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про зміну свого місця проживання та місця роботи, а також утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні. Термін дії обов`язків суд визначив до 17.11.2020 (т. 2, а.с. 5-21).

Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 25.09.2020 ухвалу від 17.09.2020 було скасовано в частині визначення розміру застави підозрюваній ОСОБА_2 та обрано їй запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 168 160,00 грн (т. 2, а.с. 22-25).

Заставу у розмірі 168 160,00 грн на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду було внесено 28.09.2020 платником ОСОБА_16 . Про це свідчать відомості квитанції № ПН2279234 від 28.09.2020 (т. 2, а.с. 26).

Ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду від 12.11.2020 та 11.01.2021 строк дії раніше покладених на підозрювану ОСОБА_2 обов`язків продовжувався до 12.01.2021 та до 07.02.2021, відповідно (т. 2, а.с. 27-22, 34).

Після спливу строку дії покладених на ОСОБА_2 обов`язків, тобто 07.02.2021, сторона обвинувачення не зверталась з клопотанням про їх продовження, у зв`язку з чим за правилами ч. 7 ст. 194 КПК України ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.09.2020 в частині покладених на ОСОБА_2 обов`язків припинила свою дію.

Разом з цим, припинення дії таких обов`язків свідчить про пом`якшення обмежувальних заходів під час застосування запобіжного заходу, але не є підставою для його скасування. Це пояснюється тим, що такі обов`язки не мають самостійного значення і є доповненням до будь-якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою. Інакше кажучи, це допоміжний захід процесуального примусу, спрямований на зменшення ризиків кримінального провадження, наявність яких установлена під час розгляду питання про обрання запобіжного заходу.

Ураховуючи зазначене, колегія суддів зупиняється на вирішенні питання, чи зменшились заявлені стороною обвинувачення та попередньо підтверджені судом ризики, що визначені у ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема:

- переховування від органів досудового розслідування та суду;

- знищення, приховання або спотворення будь-яких речей чи документів, що мають значення для встановлення обставин кримінального провадження;

- незаконного впливу на свідків, експертів чи спеціалістів у цьому кримінальному провадженні.

7.6 Так, в обґрунтування відсутності ризику переховування обвинуваченої ОСОБА_2 від суду її захисник вказував на те, що у період дії застави обвинувачена з`являлась на всі виклики суду, детективів, прокурорів, не вчиняла спроб покинути територію України або позбутись належного їй майна, вона має стійкі соціальні зв`язки, що підтверджується наявністю у неї незмінного місця проживання та місця роботи, а також неповнолітньої доньки ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Вирішуючи питання зменшення ступеню цього ризику з підстав, викладених у клопотанні, колегія суддів наголошує, що належне виконання обвинуваченою ОСОБА_2 покладених на неї запобіжним заходом обов`язків не може бути підставою для скасування такого запобіжного заходу.

Більше того, їх сумлінне виконання ніяким чином не свідчить про те, що ризики, які існували на момент застосування запобіжного заходу, перестали існувати. Навпаки, належне виконання обов`язків свідчить про дієвість застосованого до обвинуваченої запобіжного заходу, а визначений судом розмір застави стимулює обвинувачену до належної процесуальної поведінки.

7.7 Оцінивши ризик знищення, приховання або спотворення речей та документів колегія суддів вважає, що він втратив свою актуальність, оскільки скерування обвинувального акта до суду та завершення досудового розслідування означає, що завершується також процедура збирання доказів стороною обвинувачення, адже їх сукупність вже визнана прокурором достатньою для пред`явлення обвинувачення.

7.8 Щодо імовірності настання ризику незаконного впливу на свідків, експертів чи спеціалістів у цьому кримінальному провадженні, то на переконання суду він залишається досить високим.

У цьому випадку колегія суддів виходить із передбаченої кримінальним процесуальним законом процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні. Зокрема, відповідно до правил ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні. Тобто вплив на свідків можливий як на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.

Отже, ознайомившись з матеріалами кримінального провадження, а відтак і з протоколами допитів встановлених досудовим розслідуванням свідків, обвинувачена ОСОБА_2 знатиме як їх персональні данні, так і зміст наданих ними показань на стадії досудового розслідування.

Вказане дає підстави обґрунтовано припускати вірогідність незаконного впливу зі сторони ОСОБА_2 на свідків з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань.

До того ж, враховуючи, що відповідно до ч. 2 ст. 84, ч. 1 ст. 95 КПК України допит експерта є одним із процесуальних джерел доказів, існує також ризик незаконного впливу на експерта з метою надання ним заздалегідь узгоджених свідчень на користь обвинуваченої.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що ризик незаконного впливу на свідків та експерта у цьому кримінальному провадженні не зменшився та продовжує існувати, що обумовлює необхідність збереження застосованого до обвинуваченої запобіжного заходу з метою запобігання цьому ризику.

7.9 Крім того, у своїх поясненнях обвинувачена ОСОБА_2 посилалась на погіршення матеріального стану у зв`язку з перебуванням на її утриманні неповнолітньої дитини, яка в цьому році має намір вступати до вищого навчального закладу, що потребує додаткових коштів.

В ході перевірки наведені доводи не знайшли свого підтвердження.

Так, відомостями щорічної декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданої ОСОБА_2 за 2020 рік, підтверджується, що її дохід у звітному році складався із заробітної плати у розмірі 700 554 грн, аліментів від особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі ? ОСОБА_18 у розмірі 107 486 грн, доходу від відчуження нерухомого майна у розмірі 260 200 грн. Крім того, дохід отримує також особа, з якою обвинувачена спільно проживає, але не перебуває у шлюбі ? ОСОБА_18 (т. 2, а.с. 57-63).

Вказаним підтверджується, що неповнолітня ОСОБА_17 перебуває на утриманні не лише матері - обвинуваченої ОСОБА_2 , але й батька ОСОБА_18 .

З огляду на вказане, а також на ту обставину, що доказів про укладення контракту з вищим навчальним закладом обвинуваченою не надано, колегія суддів вважає такі доводи обвинуваченої безпідставними.

7.10 Водночас, судом встановлено, що заставу у розмірі 168 160,00 грн було внесено 28.09.2020 сестрою обвинуваченої - ОСОБА_16 (т. 2, а.с. 26). Таке внесення застави було добровільним, а тому погашення заборгованості не може бути підставою для скасування запобіжного заходу.

7.11 Таким чином, оскільки на даний час два з трьох ризиків, які були на момент застосування запобіжного заходу у вигляді застави, продовжують існувати, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання захисника Левочко О.В.? адвоката Бойка М.Г. задоволенню не підлягає, у зв`язку з чим запобіжний захід у вигляді застави відносно обвинуваченої ОСОБА_2 необхідно залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.176-178, 182, 186, 201, 314, 315, 316, 369, 372 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Призначити у відкритому судовому засіданні судовий розгляд кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером 52019000000000504 від 18.06.2019, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України, на 10 год 30 хв 05.07.2021 у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 6 у приміщенні Вищого антикорупційного суду за адресою: м. Київ, просп. Перемоги, 41.

У судовий розгляд викликати прокурора, обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , їхніх захисників та представників потерпілих.

У задоволенні скарги захисника ОСОБА_1 , адвоката Носова О.С. на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України Пасічника О.С. про визнання Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» потерпілим у кримінальному провадженні від 28.01.2021 - відмовити.

У задоволенні скарги захисника ОСОБА_1 , адвоката Куси Л.І. на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України Бравермана С.О. про залучення спеціаліста для проведення оцінки вартості оренди майна від 05.07.2019 - відмовити.

Клопотання захисника ОСОБА_1 , адвоката Носова О.С. про виклик свідків ? задовольнити.

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_2 .? адвоката Бойка М.Г. про скасування запобіжного заходу ? відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.

Головуючий суддя: Т.Г. Гавриленко

Судді: О.В. Танасевич

К.О. Сікора