Документ № 98191458

Справа № 761/8826/19

1-кп/910/71/19

УХВАЛА

06 липня 2021 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:

головуючої ОСОБА_1,

суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

секретар судового засідання ОСОБА_4,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52015000000000009, №52018000000000153 стосовно обвинувачення:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Києва, що проживає за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України,

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м.Київ, який проживає за адресою: АДРЕСА_2,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України,

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Світловодськ Кіровоградської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_3,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191; ч. 1 ст. 255; ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191; ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209КК України,

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Владивосток (Російська Федерація), який проживає за адресою: АДРЕСА_4,

увчиненні кримінальнихправопорушень,передбачених ч.2ст.27, ч.5 ст. 191 КК України,

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженцям. Жовті Води Дніпропетровської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_5,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255; ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст.28, ч. 5 ст. 191; ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209КК України,

ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Київ, який проживає за адресою: АДРЕСА_6,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255; ч.5 ст. 27, ч. 4 ст.28, ч. 5 ст. 191 КК України,

ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця м. Жовті Води Дніпропетровської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_7,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255; ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст.28, ч.5 ст. 191 КК України,

ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця м. Київ, який проживає за адресою: АДРЕСА_8,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255; ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст.28, ч. 5 ст. 191 КК України,

за участі сторін кримінального провадження:

сторона обвинувачення прокурор ОСОБА_13

сторона захисту захисники ОСОБА_14,

ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23,

обвинувачені ОСОБА_7,

ОСОБА_8, ОСОБА_9,

ОСОБА_10, ОСОБА_11,

ОСОБА_12, ОСОБА_5,

ОСОБА_6,

в с т а н о в и в:

1.На розгляді Вищого антикорупційного суду (далі суд) перебуває зазначене кримінальне провадження.

2.У судовому засіданні захисником обвинуваченого ОСОБА_7 ОСОБА_15 та захисником обвинувачених ОСОБА_12 та ОСОБА_11 ОСОБА_18 було заявлено відводи колегії суддів.

3.Захисник ОСОБА_15 у своїй заяві про відвід зазначає про упередженість складу суду, зокрема, з підстав:

-наявності у діяльності колегії суддів конфлікту інтересів з огляду на здійснення кримінального провадження №42020000000001996 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 376 КК України, розпочатого на підставі повідомлення колегії суддів про втручання у їх діяльність зі здійснення правосуддя у даному судовому провадженні;

-обмеження реалізації права захисника на ознайомлення із матеріалами кримінального провадження. Так, на думку захисника, суд, надавши йому 16жовтня 2020 року 4 дні на ознайомлення із матеріалами кримінального провадження, обмежив реалізацію цього права 17 та 18 жовтня 2020року, у які захиснику матеріали кримінального провадження для ознайомлення надані не були, оскільки це були вихідні дні;

-обвинувального ухилу суду з огляду на виявлені захисником під час ознайомлення із матеріалами кримінального провадження написи олівцем та паперові наліпки, зі змісту яких, на переконання захисника, вбачається передчасне дослідження та надання оцінки доказам;

-порушення порядку розгляду відводу захисника у судовому засіданні 29 червня 2021 року, під час якого головуюча самостійно оголосила заяву про відвід колегії судів від 20жовтня 2020 року без надання права захиснику та іншим учасникам висловитись з цього приводу, після чого суд безпідставно залишив таку заяву без розгляду;

-залишення без вирішення інших клопотань захисника.

4.Додатково захисник ОСОБА_15 зазначав про упередженість суду з огляду на невірне тлумачення в ухвалі суду від 29 червня 2021 року ч. 3 ст. 324 КПК України, а саме можливість призначення захисника обвинуваченому у вчиненні особливо тяжкого злочину без надання триденного строку для самостійного вибору захисника. Також вважав, що встановлення регламенту виступів є компетенцією суду, а не головуючої.

5.Захисник ОСОБА_18 у своїй заяві про відвід колегії суддів також стверджувала про наявність сумніву в неупередженості суддів, а саме з підстав:

-цілеспрямованого перекручення судом дійсних обставин справи з метою створення штучних обставин начебто неналежної процесуальної поведінки адвоката ОСОБА_18 в ухвалі суду від 29червня 2021 року, якою суд, серед іншого, постановив доручити Регіональному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у місті Києві призначити підзахисним захисника ОСОБА_18 адвокатів для здійснення їх захисту, що також вказує на втручання у професійну діяльність захисника та порушення права на вільний вибір захисника;

-звернення суду до органу, уповноваженого на притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності, що на її переконання, є втручанням у професійну діяльність захисника;

-самоусунення головуючої від роз`яснення обвинуваченим ОСОБА_12 та ОСОБА_11 процесуальних прав та обов`язків;

-порушення судом права на захист обвинувачених ОСОБА_12 та ОСОБА_11 шляхом ненадання захиснику ОСОБА_18 достатнього часу для ознайомлення із матеріалами кримінального провадження та вчинення перешкод захиснику в ознайомленні із інформацією, що міститься на технічних носіях;

-зневажливого ставлення головуючої до захисника, що полягає у забороні висловлення своєї позиції захисником ОСОБА_18 та її перебиванні;

-розгляду заяви захисника ОСОБА_18 про відвід колегії суддів та заяви про відвід головуючої у судовому засіданні 29 червня 2021 року без її участі;

-постійного вчинення судом дій, які затягують судовий розгляд.

6.Учасники кримінального провадження зі сторони захисту заявлені відводи колегії суддів підтримали. Водночас, захисники ОСОБА_14, ОСОБА_20 та ОСОБА_17 стверджували про неможливість одночасного вирішення судом двох заяв про відвід, поданих різними учасниками кримінального провадження.

7.Прокурор проти задоволення заяв про відвід колегії суддів заперечував та вважав, що вони мають ознаки зловживання правом на відвід.

8.Суд вважав за можливе розглядати обидві заяви одночасно з огляду на те, що кримінальний процесуальний закон не встановлює з цього приводу жодних заборон. До того ж, заяви захисників ОСОБА_18 та ОСОБА_15 частково містять однакове обґрунтування. Одночасний розгляд декількох заяв про відвід не порушує право особи на розгляд справи неупередженим судом, адже до розгляду відповідних заяв будь-які процесуальні дії судом не вчиняються, а також процесуальні рішення не приймаються.

9.Вирішуючи заявлені відводи, суд виходить з такого.

10. Можливість неупередженого та об`єктивного розгляду справи є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя.

11. Відповідно до ч. 1ст. 21 КПК Україникожному гарантується право на розгляд та вирішення справи незалежним і неупередженим судом.

12. З метою дотримання цієї гарантії, учасники судового провадження наділені правом заявити судді відвід, який повинен бути вмотивованим (ст. 80 КПК України).

13. Перелік підстав, за наявності яких може бути заявлено відвід судді передбачений ст.75,76 КПК України, це зокрема, й наявність сумніву у його неупередженості.

14.Однак до таких підстав не належить незгода з процесуальними рішеннями, діями чи бездіяльністю судді, суду. У випадку наявності такої, КПК України встановлює засаду забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності (ст. 24).

15. З огляду на зазначене, обставини незгоди учасників з процесуальними рішеннями, діями чи бездіяльністю судді, суду, підлягають розгляду у рамках їх оскарження і не можуть бути предметом розгляду відводу.

16. Що ж стосується неупередженості, то у рішенні Європейського суду з прав людини «Олександр Волков проти України» від 09 квітня 2013 року (заява № 21722/11), зазначається, що як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно із: суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (п. 104 рішення).

17. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі «Білуха проти України» (Belukha v. Ukraine), п.п. 49, 50). Тест об`єктивності передбачає встановлення того, чи наявні доказані факти, які можуть викликати сумніви у неупередженості (рішення у справі «Кастільо Альгар проти Іспанії» (Castillo Algar v. Spain), п. 45). При цьому, при визначенні наявності законних підстав сумніватися у безсторонності певного судді позиція особи, яка заявляє відвід, має важливе, але не вирішальне значення, вирішальним є те, чи є відповідні побоювання виправданими (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), п. 44).

18. Таким чином, особиста безсторонність суду презюмується доки не встановлена на підставі доказів наявність виправданих побоювань щодо неупередженості судді.

19. Беручи до уваги вищезазначені положення, суд доходить наступного.

20. Суд не вбачає ознак власної упередженості з огляду на наявність у доказах, долучених стороною обвинувачення, дописів олівцем та паперових наліпок. Так, захисник ОСОБА_15 зазначив, що із їх змісту вбачається позапроцесуальне дослідження доказів судом та обвинувальний ухил суду.

21. З цього приводу суд зазначає, що кримінальний процесуальний закон не передбачає заборони суддям готуватися до судового засідання, а саме вивчати матеріали провадження. Зазначене узгоджується із послідовними позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від 01 жовтня 2019року у справі № 285/3516/17, від 02 червня 2020 року у справі №753/10512/17, від 11 березня 2021 року у справі № 711/798/18.

22. При цьому, написи та наліпки, на які звертає увагу захисник ОСОБА_15 не є висновками суду щодо обставин кримінального провадження, а відображають пояснення прокурора, надані ним щодо письмових документів під час їх оголошення (технічний запис судового засідання від 10 червня 2020 року: а.с. 25 т. 25 13:51:32; а.с. 39 т. 25 13:53:53; а.с. 61 т. 24 12:46:24; а.с. 97 т. 24 12:48:23; а.с. 103 т. 24 12:51:20). До того ж, такі помітки зроблені не членами колегії.

23. Щодо інших доводів відводів, слід зазначити наступне.

24.У рішенні ЄСПЛ по справі «Проніна проти України» (від 18 липня 2006 року, заява № 63566/00) зазначається, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

25.Таким чином, з огляду на позицію ЄСПЛ, беручи до уваги положення статей 75, 76, 80 КПК України, суд не вважає за необхідне давати детальну відповідь на кожен аргумент заявлених відводів, беручи до уваги, що всі решта доводів зводяться до незгоди з ухваленими судом процесуальними рішеннями, його діями, а також і діями головуючої під час провадження у справі, що не можуть породжувати об`єктивно обґрунтовані сумніви у неупередженості складу суду за відсутності доказів такого. Більше того, частина з них уже були предметом заявлених відводів, що вирішені судом.

26. Всі рішення та дії суду і головуючої зафіксовані у матеріалах кримінального провадження, з яких вбачаються їх мотиви, що ґрунтуються на положеннях КПК України, а незгода учасників з ними може бути висловлена та перевірена в рамках реалізації права на оскарження, що відповідає основоположним засадам кримінального провадження (7 КПК України).

27. Також з цього приводу, ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово вказував, що одним з основоположних аспектів верховенства права є вимога щодо юридичної визначеності, згідно з якою коли суди винесли остаточне рішення з якогось питання, їхнє рішення не підлягає сумніву («Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [Велика Палата], заява №28342/95, п.61, ECHR 1999-VII). Юридична визначеність вимагає поваги до принципу resjudicata (п. 62), тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а проста можливість існування двох поглядів на питання не є підставою для повторного розгляду. Відхилення від цього принципу виправдані, тільки якщо вони необхідні в обставинах істотного і незаперечного характеру («Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-IX).

28. З огляду на зазначене, беручи до уваги те, що суд, ухвалюючи відповідні процесуальні рішення, наводив мотиви їх прийняття, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для повторного детального аналізу таких обставин в рамках розгляду заяв про відвід, а відповідно до принципу юридичної визначеності також суд не буде переглядати власні рішення, які набрали законної сили.

29. Враховуючи викладене, посилання захисників ОСОБА_15 та ОСОБА_18 не породжують об`єктивних сумнівів у неупередженості колегії суддів, а тому у задоволенні відводу належить відмовити.

Керуючись статтями 75, 76, 80, 369-372 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні заяви захисника ОСОБА_15 про відвід колегії суддів у складі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовити.

У задоволенні заяви захисника ОСОБА_18 про відвід колегії суддів у складі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною 1 статті 392 КПК України.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_1