- Головуючий суддя (ВАКС) : Мойсак С.М.
- Секретар : Заплатинської К.В.
- Захисник/адвокат : Одинець І.В.
Справа № 991/4322/21
Провадження 1-кс/991/4385/21
УХВАЛА
Іменем України
06 липня 2021 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мойсак С.М., за участю секретаря судового засідання Заплатинської К.В., адвоката Одинець І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні залу суду у м. Києві скаргу адвоката Одинець Ірини Валеріївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на бездіяльність детективів Національного антикорупційного бюро України, яка полягає неповернені тимчасово вилученого майна по кримінальному провадженню № 52017000000000209 від 24.03.2017,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшли матеріали скарги адвоката Одинець І.В., діючої в інтересах ОСОБА_1 , в якій адвокат прохає зобов`язати детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування по кримінальному провадженню № 52017000000000209 повернути ОСОБА_1 вилучений в неї мобільний телефон та флеш-накопичував.
В обґрунтування вимог скарги адвокат зазначає, що під час проведення досудового розслідування по вищезазначеному кримінальному провадженню детективами Національного бюро у червні 2019 року було проведено обшук за місцем мешкання ОСОБА_1 та вилучено її особисте майно. Дотепер власник майна не обізнаний чи визнано таке майно речовим доказом та чи накладено на нього арешт, а оскільки вилучені мобільний телефон та флеш-накопичувач не містять відомостей щодо предмету доказування у справі та не були зазначені в ухвалі суду, якою надавався дозвіл на проведення обшуку, то вони є тимчасово вилученим майном, безпідставно утримується детективами НАБУ на протязі тривалого часу та підлягають поверненню власникові.
Адвокат Одинець І.В. у судовому засіданні скаргу підтримав, пояснення надала аналогічні її тексту та просив задовольнити з наведених у ній підстав.
Представники Національного антикорупційного бюро України в судове засідання не з`явилися, про час та місце засідання повідомлені належним чином, причин не явки суду не повідомили. Проте, до початку судового засідання від детектива Романюка М.О., що відповідно до витягу з ЄРДР за № 52017000000000209 входить до групи детективів уповноважених на проведення досудового розслідування, надійшли письмові заперечення відповідно до яких детективами прийнято процесуальне рішення щодо повернення власникові вилученого флеш-накопичувача та мобільного телефону.
Вивчивши матеріали скарги, вислухавши пояснення адвоката та ознайомившись із запереченнями сторони обвинувачення, слідчий суддя дійшов наступних висновків:
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена, зокрема, бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу.
Як встановлено у судовому засіданні, Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 24.03.2017 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52017000000000209, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 209, ч. 5 ст. 191 КК України.
20.06.2019 старшим детективом Другого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Самойленко М.В., на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва, проведено обшук за місцем мешкання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами якого вилучено: мобільний телефон Samsung IMEI НОМЕР_1 , IMEI НОМЕР_2 та флеш-накопичувач Sandisk Cruzek micro 2 Gb чорного кольору з маркуванням SDCZ6-2048 RB.
Як вбачається зі змісту скарги адвоката, діючої в інтересах ОСОБА_1 , нею оскаржується бездіяльність детективів Національного антикорупційного бюро України щодо неповернення вищезазначеного майна, яке на твердження адвоката має статус тимчасово вилученого майна.
Відповідно до протоколу обшуку, вилучений мобільний телефон дійсно перебував у користуванні ОСОБА_1 та був нею наданий на огляд детективам НАБУ під час проведення слідчої дії, втім в подальшому власницею не було надано паролю доступу до нього, що стало підставою його вилучення. Разом з цим віднайдений у приміщенні квартири флеш-накопичувач не був оглянутий детективами в ході проведення обшуку, а був вилучений.
Приписами ч. 1 ст. 234 КПК України встановлено, що обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.
Відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України, при обшуку слідчий, прокурор має право, зокрема, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Дослідивши ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 11.06.2019, постановлену за наслідком розгляду справи № 760/166/93/19, слідчим суддею встановлено, що дозвіл на проведення обшуку квартири АДРЕСА_1 надавався з метою відшукання, в тому числі: терміналів мобільного зв`язку та інших електронних носіїв інформації, серед яких наведено і USB-флеш накопичувачі, що можуть містити дані про листування із представниками групи компаній ДТЕК, діючими та колишніми членами та співробітниками НКРЕКП та іншими невстановленими особами стосовно застосування Порядку формування прогнозованої оптової ціни електричної енергії, що затверджений постановою НКРЕКП № 289 від 03.03.2016, здійснення розрахунків з формування (встановлення, обчислення) Прогнозованої оптової ціни електричної енергії у період 2016-2019 років, а також надіслані, отримані, збережені або видалені документи, зображення та інші файли, які стосуються обставин з обговорення, підготовки, розроблення, затвердження та запровадження і подальшого застосування Порядку формування прогнозованої оптової ціни електричної енергії, здійснення відповідних розрахунків згідно Порядку та розрахунків вхідних даних, які використовувались при формуванні прогнозованої ОРЦ на 2016-2019 роки.
З огляду на вищезазначене та враховуючи ті обставини, що із дослідженого у судовому засіданні протоколу обшуку від 20.06.2019 та заперечень детектива за вх. № ЕП-6821/21-вх від 06.07.2021, слідчий суддя не в змозі встановити наявність на вилученому мобільному телефоні та флеш-накопичувачі відомостей, дозвіл на відшукання яких і надавався постановленою ухвалою слідчого судді від 11.06.2019, приходжу до висновку, що вилучені під час проведення обшуку речі є саме тимчасово вилученим майном.
Згідно ч. 1 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Водночас, однією із засад кримінального провадження є недоторканість права власності. Відповідно до ч. 1 ст. 16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Таким чином, вирішуючи питання щодо обмеження права власності особи під час кримінального провадження, суду слід керуватись нормами Кримінального процесуального законодавства України, які безпосередньо регулюють питання можливого обмеження права власності.
Згідно пункту 7 частини 2 статті 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна, суть якого полягає у тимчасовій забороні, адресованій власнику чи володільцю майна, відчужувати його, розпоряджатися чи користуватися ним.
Так, частина 1 статті 170 КПК України зазначає. що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Арешт з метою збереження речових доказів (п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України) може бути накладений на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України (ч. 3 ст. 170 КПК України).
Разом з цим, абзац другий частини п`ятої статті 171 КПК України зобов`язує сторону обвинувачення звернутися з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна протягом 48 годин після його вилучення, якщо таке майно було вилучено під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Сукупний аналіз вищевказаних норм свідчить про те, що тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні після спливу строків, визначених у ч. 5 ст. 171 КПК, може мати лише один статус - арештованого.
Отже, за відсутності судового рішення про арешт майна в порядку ст. 170, ч. 5 ст. 171 КПК України, воно вважається тимчасово вилученим та підлягає негайному поверненню.
У судовому засіданні факту накладення арешту на вилучений мобільний телефон Samsung IMEI НОМЕР_1 , IMEI НОМЕР_2 та флеш-накопичувач Sandisk Cruzek micro 2 Gb чорного кольору з маркуванням SDCZ6-2048 RB не встановлено (відповідної ухвали суду надано не було), а тому слідчий суддя констатує, що після спливу граничних строків, встановлених законодавцем для звернення уповноважених осіб до суду з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна, у детективів Національного антикорупційного бюро України виник обов`язок негайного повернення мобільного телефону та флеш-накопичувача особі, в якої їх було вилучено, а його неповернення і є бездіяльністю, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України.
Разом з цим, відповідно до ч. 2 ст. 305 КПК України, слідчий (детектив), дізнавач чи прокурор можуть самостійно припинити оскаржувану бездіяльність, що і було зроблено детективом Національного антикорупційного бюро України Романюком М.О. у постанові від 05.07.2021. Відповідно до вказаної постанови стороною обвинувачення прийнято рішення щодо повернення ОСОБА_1 вилучених у неї під час проведення обшуку мобільного телефону Samsung та флеш-накопичувач Sandisk.
Підсумовуючи наведене, оскільки у судовому засіданні встановлено, що детективом Національного бюро самостійно припинено оскаржувану бездіяльність, а адвокатом, в свою чергу, не надано доказів того, що особа з володіння якої було вилучено майно, після постановлення рішення про повернення вилучених речей звернулася до уповноваженої особи НАБУ для його отримання та їй не було повернуто майно, то відповідно до приписів ст. 305 КПК України, провадження за скаргою адвоката Одинець І.В. підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст. 167-169, 170-173, 303, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,
УХВАЛИВ:
Закрити провадження за скаргою адвоката Одинець Ірини Валеріївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на бездіяльність детективів Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна по кримінальному провадженню № 52017000000000209 від 24.03.2017.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя С.М. Мойсак