Документ № 98216202

Справа № 360/421/19

Провадження 1-кп/991/144/19

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2021 року Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Танасевич О.В.,

суддів Гавриленко Т.Г., Сікори К.О.,

за участю

секретаря судових засідань Костікова Б.О.,

прокурорів Андронової А.В., Мусіяки В.С.,

Кравченка М.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1

його захисників адвокатів Гудими В.С., Коника Г.В.,

Черезова І.Ю., Шепіля С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в залі судових засідань Вищого антикорупційного суду матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером 52016000000000280 від 06 серпня 2016 року, за обвинуваченням

ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Бородянка Бородянського району Київської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , має на утриманні неповнолітню дитину, розлучений, з вищою освітою за спеціальністю «Переклад (англійська)» за освітньо-кваліфікаційним рівнем «Спеціаліст» та за спеціальністю «Правознавство» за освітньо-кваліфікаційним рівнем «Бакалавр», обімає посаду старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ відділу оперативного забезпечення територіальних органів ДФС центральних регіонів України ГУ ВБ ДФС України, раніше не судимий,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 368, частиною другою статті 369-2 Кримінального кодексу України,

В С Т А Н О В И В :

І. Історія провадження

1. 01 листопада 2019 року з Бородянського районного суду Київської області до Вищого антикорупційного суду надійшло зазначене кримінальне провадження, в якому ухвалою суду від 05 листопада 2019 року було призначено підготовче судове засідання, а ухвалою від 20 листопада 2019 року - судовий розгляд (том № 1 а.с. 183-184, 250-251).

2. Ухвалою Верховного Суду від 08 листопада 2019 року встановлено, що це кримінальне провадження підсудне Вищому антикорупційному суду (том № 1 а.с. 235-236).

3. Оскільки до Вищого антикорупційного суду надійшла кримінальна справа з частково долученими документами, судом досліджувались та аналізувались тільки ті її матеріали, про які зазначали сторони кримінального провадження (том № 11 а.с. 5-18), а крім того, за заявою прокурора, занесеною до Журналу судового засідання, не досліджувались матеріали, що містяться в томі № 4 а.с. 21-30, 79а, том № 6 а.с. 1-45, томі № 7 а.с. 42-52, 91-96, 104-107, 148-150, 157-169, 195-199.

4. За результатами судового розгляду колегія суддів визнає недоведеним обвинувачення, пред`явлене ОСОБА_1 за частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України, та визнає доведеним пред`явлене йому обвинувачення за частиною другою статті 3692 цього ж Кодексу.

ІІ. Формулювання обвинувачення, пред`явлене ОСОБА_1 і визнане судом недоведеним

5. Як зазначено в обвинувальному акті, ОСОБА_1 обвинувачували в тому, що будучи службовою особою, він висловив прохання систематично надавати йому та третім особам неправомірну вигоду за невчинення в інтересах того, хто надає таку вигоду, дій з використанням наданої йому влади чи службового становища, поєднане з вимаганням, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України, за наступних обставин.

6. Наказом № 258-ос від 30 грудня 2015 року ОСОБА_1 призначено на посаду оперуповноваженого Вишгородського міжрайонного відділу Головного управління Служби безпеки України у місті Києві та Київській області у військовому званні - молодший лейтенант (далі за текстом, Вишгородський МРВ ГУ СБУ в місті Києві та Київській області).

Відповідно до законів України «Про Службу безпеки України», «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю», інших підзаконних та відомчих нормативно-правових документів, ОСОБА_1 , як службова особа структурного оперативного підрозділу Служби безпеки України, був наділений широким колом повноважень для проведення оперативно-розшукових гласних і негласних заходів з викриття діяльності організованих злочинних груп з метою припинення правопорушень та в інтересах кримінального судочинства, інформування відповідних державних органів про відомі йому факти та дані, що свідчать про загрозу безпеці суспільства та держави, взаємодії з іншими правоохоронними органами з метою швидкого і повного попередження, виявлення та припинення кримінальних правопорушень, виконання письмових доручень слідчого, вказівок прокурора та ухвал слідчого судді тощо.

7. Приблизно в грудні 2015 року, більш точний час встановити не вдалось, до ОСОБА_3 звернувся його знайомий ОСОБА_4 , який будучи співзасновником новоствореного Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Шайн Груп» (далі за текстом, ТОВ «Сан Шайн Груп»), просив надати йому консультаційну допомогу щодо існуючих вимог до господарської діяльності із обробки бурштину в Україні та подальшої реалізації виробленої продукції з тим, щоб уникнути порушень, які могли б призвести до кримінального переслідування з боку Служби безпеки України.

8. У ході цієї розмови у ОСОБА_1 , який усвідомлював наявність широких владних повноважень та реальну можливість їх використання всупереч вимогам статті 19 Конституції України, статей 1, 2, 5, 35 Закону України «Про Службу безпеки України», сформувався умисел на висловлення прохання та в подальшому систематичне отримання для себе та невстановлених третіх осіб неправомірної вигоди від ОСОБА_4 , як співзасновника ТОВ «Сан Шайн Груп», за невчинення в інтересах останнього та інших засновників цього Товариства дій, які б перешкоджали веденню законної господарської діяльності з обробки бурштину.

Розпочинаючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_1 під час спілкування з ОСОБА_4 повідомив останньому завідомо неправдиву інформацію про те, що без заступництва з боку правоохоронних органів здійснювати господарську діяльність із обробки бурштину на території України неможливо, та запропонував захист з боку Служби безпеки України в своїй особі та в особі керівництва Вишгородського МРВ ГУ СБУ у місті Києві та Київській області, за що висловив прохання надавати йому неправомірну вигоду на систематичній основі у розмірі, у спосіб та з періодичністю, погодженими між ними додатково.

На озвучені ОСОБА_1 умови ОСОБА_4 не погодився.

9. У подальшому ОСОБА_1 , не облишаючи намір схилити ОСОБА_4 до прийняття його пропозиції з надання йому та іншим невстановленим особам неправомірної вигоди та реалізувати свій корисливий план з її систематичного отримання, будучи обізнаним про засновників ТОВ «Сан Шайн Груп», їх намір здійснювати господарську діяльність з обробки бурштину, адресу орендованих приміщень, місцезнаходження наявного устаткування, ініціативно підготував повідомлення про протиправну діяльність ОСОБА_4 та інших засновників ТОВ «Сан Шайн Груп».

10. На підставі цього повідомлення співробітник Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю ГУ СБУ у місті Києві та Київській області (далі за текстом, ГУ БКОЗ СБУ у місті Києві та Київській області) ОСОБА_5 , діючи у межах кримінального провадження за номером 42016110000000249, направив на адресу слідчого Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області (далі за текстом, СУ ГУНП в Київській області) ОСОБА_7 лист № 51/7/3-3225 від 25 травня 2016 року, у якому відобразив надану ОСОБА_1 оперативну інформацію.

11. Використовуючи отримані відомості, слідчий ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням про надання дозволу на проведення обшуку у виробничих приміщеннях ТОВ «Сан Шайн Груп» за адресою: Київська область, Бородянський район, смт. Клавдієво-Тарасове, вулиця Ватутіна, 1, яке було повністю задоволено.

12. Діючи в межах ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 01 липня 2016 року про надання дозволу на проведення обшуку, 29 липня 2016 року слідчий ОСОБА_7 за участю начальника відділу СУ ГУНП в Київській області Асипенка В.О. та оперуповноваженого Вишгородського МРВ ГУ СБУ в місті Києві та Київській області ОСОБА_1 провів обшук за зазначеною адресою. За результатами обшуку виявлено та вилучено сировину, схожу на бурштин, вагою 55 кілограмів, два мобільні телефони, документи щодо господарської діяльності, блокноти з чорновими записами та саморобне обладнання (прес, прес-форму, автоклав, чотири шліфувальні верстати, калібрувальний та свердлильний верстати).

13. Того ж дня, тобто 29 липня 2016 року, в месенджері «Viber» на запитання ОСОБА_4 , чи причетний він до обшуку, ОСОБА_1 відповів негативно та певний проміжок часу приховував свою участь в цій слідчій дії, але ОСОБА_1 одразу запитав ОСОБА_4 , чи зацікавлений останній у поверненні вилученого обладнання, а отримавши ствердну відповідь, ініціював зустріч.

14. 01 серпня 2016 року, продовжуючи реалізацію протиправного умислу, направленого на систематичне отримання від ОСОБА_4 для себе та інших невстановлених осіб неправомірної вигоди за невчинення в інтересах ОСОБА_4 та інших співзасновників ТОВ «Сан Шайн Груп» дій, спрямованих на перешкоджання господарській діяльності, використовуючи месенджер «Viber», ОСОБА_1 надіслав зі свого мобільного телефону ОСОБА_4 текстове повідомлення, в якому акцентував увагу на тому, що до діяльності, пов`язаної із видобутком та обробкою бурштину, завжди буде підвищена увага з боку правоохоронних органів та, що за наявності бажання працювати в цій галузі, слід вирішувати питання з цими органами у позапроцесуальний спосіб.

15. 02 серпня 2016 року приблизно о 21 годині 00 хвилин за ініціативою ОСОБА_1 відбулась його особиста зустріч з ОСОБА_4 неподалік автозаправної станції «Кло», яка знаходиться поруч із дорожньою магістраллю Е373 в адміністративних межах смт. Клавдієво-Тарасове Бородянського району Київської області.

У процесі цієї зустрічі ОСОБА_1 поінформував ОСОБА_4 про те, що обшук був проведений працівниками ГУ БКОЗ СБУ у місті Києві та Київській області, та знов висловив вимогу розглянути питання щодо подальшої систематичної передачі неправомірної вигоди на його користь та на користь інших працівників СБУ за невчинення ними дій, які б перешкоджали здійсненню підприємницької діяльності ТОВ «Сан Шайн Груп».

16. 11 серпня 2016 року приблизно о 22 годині 10 хвилин ОСОБА_1 приїхав за адресою проживання ОСОБА_4 на АДРЕСА_3 та викликав його на розмову, у ході якої повторно висловив вимогу про щомісячну передачу йому та іншим співробітникам СБУ неправомірної вигоди у розмірі 6-7 тисяч доларів США щомісяця за можливість безперешкодно здійснювати законну господарську діяльність з обробки бурштину та без втручання із боку інших правоохоронних органів.

На заперечення ОСОБА_4 , що діяльність ТОВ «Сан Шайн Груп» є повністю легальною та належним чином оформленою, ОСОБА_1 повідомив, що це нікого не цікавить, адже всі суб`єкти господарювання у сфері видобутку та обробки бурштину без надання неправомірної вигоди піддаються тиску з боку правоохоронних органів шляхом реєстрації щодо них кримінальних проваджень та проведення у їх межах процесуальних дій.

17. Таким чином, ОСОБА_1 обвинувачувався у висловленні службовою особою прохання надати неправомірну вигоду для себе чи третьої особи за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди, тобто у вчиненні злочину, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України.

ІІІ. Формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним

18. ОСОБА_1 обіцяв здійснити вплив на прийняття рішень особою, уповноваженою на здійснення функцій держави, за надання йому неправомірної вигоди, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною другою статті 3692 Кримінального кодексу України, за наступних обставин.

19. 29 липня 2016 року в межах розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером 42016110000000249 від 28 квітня 2016 року, слідчим СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_7 за участі начальника відділу СУ ГУНП в Київській області Асипенка В.О. та оперуповноваженого Вишгородського МРВ ГУ СБУ в місті Києві та Київській області ОСОБА_1 був проведений обшук приміщень, в яких здійснювало господарську діяльність ТОВ «Сан Шайн Груп» за адресою: Київська область, Бородянський район, смт. Клавдієво-Тарасове, вулиця Ватутіна, будинок 1.

У ході обшуку було виявлено та вилучено сировину, схожу на бурштин, загальною вагою приблизно 55 кг, два мобільні телефони, документи щодо господарської діяльності та блокноти з чорновими записами, а також саморобне обладнання для обробки сировини.

20. 29 липня 2016 року ОСОБА_1 , маючи на меті особисте незаконне збагачення, використовуючи своє службове становище, діючи умисно та з корисливим мотивом, усвідомлюючи наявність у нього широкого кола повноважень, пов`язаних з вжиттям заходів, спрямованих на виявлення кримінальних правопорушень, а також повноважень на виконання слідчих та негласних слідчих дій у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером 42016110000000249, у якому він здійснював оперативний супровід, розробив план, відповідно до якого мав намір отримати від співзасновника ТОВ «Сан Шайн Груп» ОСОБА_4 неправомірну вигоду за здійснення впливу на прийняття слідчим СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_7 рішень, які б дозволили якнайшвидше повернути ОСОБА_4 вилучене в ході обшуку обладнання для обробки бурштину.

З цією метою 29 липня 2016 року ОСОБА_1 під час обшуку в процесі переписки в додатку «Viber» з ОСОБА_4 , з яким був особисто знайомий, направив повідомлення із пропозицією здійснити вплив на уповноважену особу, тобто слідчого ОСОБА_6 , з тим, щоб виявлені під час обшуку сировина та обладнання не були вилучені. Реально сприймаючи пропозицію ОСОБА_1 та усвідомлюючи неможливість здійснення господарської діяльності ТОВ «Сан Шайн Груп» без виробничого обладнання, ОСОБА_4 погодився.

21. У подальшому між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 мали місце численні зустрічі, а саме після 22 години 00 хвилин 10 серпня 2016 року поблизу будівлі Клавдієвської загальноосвітньої школи за адресою: Київська область, Бородянський район, смт. Клавдієво-Тарасове, вулиця Франка, 9; 20 та 25 серпня 2016 року поблизу вулиці Красноармійської у смт. Клавдієво-Тарасове Бородянського району Київської області; 26 серпня 2016 року, починаючи з 14 години 15 хвилин поблизу будівлі готелю «Салют» в місті Києві по вулиці Івана Мазепи, поблизу будівлі ГУ СБУ у місті Києві та Київській області на провулку Аскольдів та поблизу будівлі ГУ БКОЗ ГУ СБУ у місті Києві та Київській області на проспекті Перемоги; 28 серпня 2016 року приблизно о 19 годині 30 хвилин поблизу Клавдієвської загальноосвітньої школи за адресою: Київська область, Бородянський район, смт. Клавдієво-Тарасове, вулиця Франка, 9.

У процесі цих зустрічей ОСОБА_1 та ОСОБА_4 обговорювали та зрештою погодили розмір неправомірної вигоди у сумі 50 тисяч доларів США за здійснення ОСОБА_1 впливу на особу, уповноважену на виконання функцій держави, а саме на слідчого СУ ГУНП у Київській області ОСОБА_6 з метою якнайшвидшого повернення обладнання для обробки бурштину, вилученого 29 липня 2016 року під час обшуку на ТОВ «Сан Шайн Груп».

22. Відповідно до остаточного плану повернення вилученого під час обшуку обладнання, озвученого ОСОБА_1 в процесі зустрічі з ОСОБА_4 25 серпня 2016 року, останній та ще два засновники ТОВ «Сан Шайн Груп» повинні були надати слідчому СУ ГУНП у Київській області ОСОБА_7 викривальні показання щодо себе у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером 42016110000000249 за статтями 198, 240 Кримінального кодексу України, та беззаперечно визнати свою винуватість. Надалі, за вироком суду виробниче обладнання ТОВ «Сан Шайн Груп» підлягало б знищенню за документами, а фактично його повернули б ОСОБА_4 .

23. Проте, 29 серпня 2016 року ОСОБА_1 , дізнавшись про проведення детективами Національного антикорупційного бюро України відносно нього слідчих та негласних слідчих (розшукових) дій, направлених на документування його протиправної діяльності, побоюючись бути викритим, та з метою приховати свій дійсний умисел та протиправні дій, припинив спілкування з ОСОБА_4 та негайно повідомив своєму керівництву завідомо неправдиву інформацію про надходження від ОСОБА_4 пропозиції надання йому неправомірної вигоди в розмірі 50 тисяч доларів США за повернення обладнання ТОВ «Сан Шайн Груп», вилученого під час проведення обшуку.

24. Таким чином, ОСОБА_1 пообіцяв ОСОБА_4 здійснити вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, щодо якнайшвидшого повернення вилученого у ході обшуку обладнання ТОВ «Сан Шайн Груп» за надання неправомірної вигоди у розмірі 50 000 доларів США, чим вчинив злочин, передбачений частиною другою статті 3692 Кримінального кодексу України.

ІV. Стаття (частина статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений

25. Законодавець у частині другій статті 3692 Кримінального кодексу України криміналізував такі діяння, як прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, а також пропозицію чи обіцянку здійснити вплив за надання такої вигоди.

26. Формулювання диспозиції частини другої статті 3692 Кримінального кодексу України не зазнало змін з 01 травня 2016 року та дотепер, проте кримінальна відповідальність за цією статтею була посилена з 01 липня 2020 року. Тому, виходячи з положень статті 5 Кримінального кодексу України, застосуванню в цьому кримінальному провадженні підлягає стаття 3692 цього ж Кодексу в редакції від 01 травня 2016 року, що діяла в період вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення.

27. З об`єктивної сторони це кримінальне правопорушення характеризується альтернативними діями: 1) прийняттям пропозиції (обіцянки) надання неправомірної вигоди або 2) її одержанням або 3) пропозицією здійснити вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, за надання неправомірної вигоди або 4) обіцянкою здійснити такий вплив.

28. Як розтлумачено у примітці до статті 3641 Кримінального кодексу України, неправомірною вигодою є грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які пропонують, обіцяють, надають або одержують без законних на те підстав.

29. Відповідно до пункту 3 примітки до статті 354 Кримінального кодексу України під пропозицією слід розуміти висловлення наміру про надання неправомірної вигоди, а під обіцянкою - висловлення такого наміру з повідомленням про час, місце, спосіб надання неправомірної вигоди.

30. Важливо наголосити на тому, що злочин у формі пропозиції або обіцянки здійснити вплив за надання неправомірної вигоди вважається закінченим вже тоді, коли особа довела свою пропозицію (обіцянку) здійснити вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, до відома іншої особи незалежно від того, як остання відреагувала на таку пропозицію (обіцянку), чи була зрештою надана неправомірна вигода, чи фактично мав місце такий вплив, чи планувала особа здійснити відповідний вплив, чи мала вона взагалі таку можливість та чи було зрештою прийняте обіцяне рішення.

V. Позиція сторони захисту

31. ОСОБА_1 своєї винуватості в інкримінованих йому злочинах не визнав та, будучи допитаним у ході судового розгляду 29 червня та 06 липня 2021 року, пояснив, що на початку 2016 року він був направлений для проходження служби у Вишгородський МРВ СБ України в місті Києві та Київській області на посаді оперуповноваженого.

32. Приблизно в грудні 2015 року, тобто напередодні призначення на посаду оперуповноваженого органів безпеки, ОСОБА_1 вирішив відновити спілкування зі своїм давнім знайомим ОСОБА_4 , який вживав наркотичні речовини, а тому його було доцільно завербувати для отримання відомостей про незаконний обіг таких речовин. Тоді хтось зі спільних знайомих, яких ОСОБА_1 через сплив значного проміжку часу не зміг ідентифікувати, повідомив йому номер мобільного телефона ОСОБА_4 . У грудні 2015 року за ініціативою ОСОБА_1 відбулась його зустріч з ОСОБА_4 , в ході якої останній повідомив, що наразі він долучився до господарської діяльності з обробки бурштина.

При цьому надаючи пояснення 24 грудня 2020 року, ОСОБА_1 повідомляв, що прагнув отримувати від ОСОБА_4 оперативну інформацію щодо тих осіб, які здійснюють незаконний видобуток бурштину та його обробку, не згадуючи про незаконний обіг наркотичних речовин.

33. Набувши статусу оперуповноваженого органів безпеки, ОСОБА_1 розпочав збір інформації про ОСОБА_4 , зокрема, про місце проживання останнього, його контакти тощо. Згодом ОСОБА_1 з`ясував, що ОСОБА_4 разом з іншими особами дійсно причетний до незаконної обробки бурштину та реалізації готових виробів з нього через Інтернет, а також встановив місцезнаходження цеху в одному з приміщень фабрики ялинкових прикрас в смт. Клавдієво-Тарасове Бородянського району Київської області.

34. Наприкінці липня 2016 року на підставі здобутої ОСОБА_1 інформації був проведений обшук, в ході якого були вилучені верстати для обробки бурштину та бурштинова сировина. Після цієї слідчої дії, зі слів ОСОБА_1 , він фактично отримав схвалення своєї попередньої діяльності від вищого керівництва ГУ СБУ в місті Києві та Київській області, зокрема, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які заохотили його на подальше збирання інформації, пов`язаної із незаконним видобутком та обробленням бурштину.

35. На переконання обвинуваченого, Вишгородський МРВ ГУ СБУ в місті Києві та Київській області був неефективним, адже всі працівники мали доволі низький рівень кваліфікації, зловживали алкогольними напоями, прагнули ухилитись від виконання покладених на них обов`язків, а керівник цього відділу ОСОБА_10 був неспроможний організувати роботу на належному рівні, через що не користувався повагою в колективі, а між ОСОБА_10 та ОСОБА_1 склались особисті неприязні стосунки. При цьому ОСОБА_1 наголошував на тому, що він сумнівався у порядності та неупередженості ОСОБА_10 , адже підозрював його у розголошенні оперативної інформації з корисливих мотивів.

Проте ОСОБА_1 наполягав на тому, що попри численні конфлікти він доповідав ОСОБА_10 в усній формі про свій намір завербувати ОСОБА_4 , але про подальші зустрічі з ОСОБА_4 після проведення обшуку у приміщеннях ТОВ «Сан Шайн Груп» ОСОБА_1 нікого не інформував.

Щоправда, надаючи пояснення 24 грудня 2020 року, обвинувачений повідомив суду, що після того, як ОСОБА_4 запропонував йому неправомірну вигоду, він одразу поінформував про це ОСОБА_10 та кожна зустріч з ОСОБА_4 була попередньо погоджена з керівництвом.

36. Отже, у серпні 2016 року ОСОБА_1 почав активно спілкуватися із ОСОБА_4 з тим, щоб завербувати останнього, налагодити з ним контакт, отримувати оперативну інформацію, задокументувати його на наданні неправомірної вигоди, але точно не з метою вимагання такої вигоди. На підсилення цієї позиції обвинувачений зазначав, що він, як молодий співробітник, не мав необхідного авторитету та впливу, зокрема, на працівників правоохоронних органів, а тому не міг сприяти в поверненні ОСОБА_4 вилученого під час обшуку майна.

37. ОСОБА_1 наголошував, що всі розмови між ним та ОСОБА_4 , які зафіксовані в протоколах про результати негласних слідчих (розшукових) дій, були спрямовані на здобуття інформації про тих осіб, які постачають сировину ОСОБА_4 , встановлення місця розташування їх офісних приміщень, складів, ринків збуту готової продукції тощо, а щойно усвідомив пропозицію надання неправомірної вигоди, то негайного повідомив про це компетентні органи.

На запитання суду щодо того, як розуміти висловлювання щодо пропозиції вирішити питання з вилученим обладнанням, узгодження суми неправомірної вигоди за вплив з цією метою на осіб, уповноважених на виконання функцій держави, порядку та форми надання неправомірної вигоди, умов повернення обладнання, погроз про помсту у випадку відмови ОСОБА_4 надавати неправомірну вигоду з боку правоохоронних органів фактично у виді його переслідування шляхом прослуховування телефонів, ініціювання обшуків за місцем його проживання, підкидання предметів, вилучених з обігу тощо, ОСОБА_1 пояснив, що він просто підігравав ОСОБА_4 та фантазував, адже усвідомлював, що таких грошей у ОСОБА_4 немає.

38. Захисник ОСОБА_1 - адвокат Шепель С.В. посилався на порушення права на захист від самого моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Зазначав, що у короткому викладі обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, навмисно не була зазначена інформація про дату, час та місце вчинення такого правопорушення, а також дані про особу, яка його вчинила. Вважав, що таке неконкретне формулювання штучно розширювало повноваження детективів та дозволяло їм проводити слідчі дії щодо фактично необмеженого кола працівників Служби безпеки України.

39. Крім того, сторона захисту просила суд визнати результати негласних слідчих (розшукових) дій недопустимими доказами як такі, що отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини та з огляду на невідповідність процедури їх проведення вимогам кримінального процесуального закону, а саме:

- ухвали слідчого судді Апеляційного суду міста Києва постановлені без участі детектива та прокурора, що суперечить вимогам статті 248 Кримінального процесуального кодексу України;

- у матеріалах справи відсутній протокол залучення ОСОБА_4 до конфіденційного співробітництва та вручення йому спеціальної техніки для аудіоконтролю особи ОСОБА_1 ;

- зі змісту наданих суду протоколів за результатами негласних слідчих (розшукових) дій неможливо встановити особу, яка контролювала перебіг цієї слідчої дії, час її початку та завершення, технічні характеристики та найменування спеціальної апаратури, використаної для аудіоконтролю та зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, а також час передачі носіїв результатів негласних слідчих (розшукових) дій від безпосередніх виконавців до детектива та прокурора;

- носії інформації, що є додатками до протоколів, а саме карти пам`яті MicroSD та оптичні диски формату DVD-R, оформлені з порушенням вимог частини третьої статті 105 Кримінального процесуального кодексу України: не упаковані належним чином та на кожному етапі їхньої передачі не засвідчені підписами слідчого, прокурора, спеціаліста, інших осіб, які брали участь у виготовленні таких додатків;

- тривалість складання протоколів за результатами негласних слідчих (розшукових) дій очевидно менша за тривалість самих дій;

- надані суду в якості додатків до протоколів носії інформації не є оригіналами, що суперечить вимогам частини третьої статті 99 Кримінального процесуального кодексу України, що викликає обґрунтовані сумніви у їхній достовірності та відсутності монтажу;

- відомості, які були отримані органом досудового розслідування в ході зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, не підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні;

- до матеріалів справи не долучений висновок експертизи щодо відсутності монтажу результатів негласних слідчих (розшукових) дій;

- в порушення вимог частини третьої статті 252 Кримінального процесуального кодексу України протоколи про результати негласних слідчих (розшукових) дій були виготовлені та передані прокурору поза межами 24-годинного строку з моменту припинення зазначених негласних слідчих дій (том № 11 а.с. 81-85, 154-162).

40. Захисник ОСОБА_1 - адвокат Черезов І.Ю. поміж іншим також зазначав, що з наданих стороною обвинувачення результатів негласних (слідчих) розшукових дій неможливо зробити однозначний висновок щодо змісту зафіксованих на них розмов з огляду на відсутність чітких та прозорих фраз, які промовляли б ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , та через не призначення стороною обвинувачення лінгвістичної експертизи.

41. Сторона захисту після з`ясування достовірності показань свідка ОСОБА_10 в межах процедури, передбаченої статтею 96 Кримінального процесуального кодексу України, наполягала на тому, що його показання є ненадійними в силу неприязних стосунків, які склались між ним та ОСОБА_1 в період роботи у Вишгородському МРВ ГУ СБУ у місті Києві та Київській області. ОСОБА_1 повідомив, що влітку 2016 року дружина ОСОБА_10 подряпала бампер його автомобіля, а ОСОБА_10 не відшкодував йому завдану шкоду. Крім того, ставлення ОСОБА_10 до ОСОБА_1 було негативним, оскільки останній публічно критикував стиль керівництва ОСОБА_10 та відкрито говорив про низькі результати роботи Вишгородського МРВ.

42. Обвинувачений ОСОБА_1 , обґрунтовуючи свою невинуватість, заявляв про те, що для нього від самого початку була очевидною неспроможність ОСОБА_4 надати йому неправомірну вигоду у розмірі 50 000 доларів США. Він зазначав, що ОСОБА_4 вживав наркотичні речовини, їздив на велосипеді та не мав автомобіля, використовував старий розбитий телефон, носив дешевий одяг, був завжди брудним, що свідчило про відсутність у нього таких грошей. Тому спілкування з ним мало дві мети: отримати від нього якусь інформацію, що становила б оперативний інтерес, та задокументувати його на вчиненні злочину, передбаченого статтею 369 Кримінального кодексу України.

43. Захисники ОСОБА_1 - адвокати Коник Г.В., Шепіль С.В., Черезов І.Ю., Гудима В.С. обстоювали також версію провокації ОСОБА_1 до вчинення злочину, що її здійснив ОСОБА_4 під керівництвом детективів Національного антикорупційного бюро України.

В обґрунтування цієї версії посилались на те, що ініціатива спілкування щодо налагодження безперешкодної господарської діяльності ТОВ «Сан Шайн Груп» та згодом повернення вилученого під час обшуку обладнання виходила від ОСОБА_4 , який спонукав ОСОБА_1 до озвучення суми, а зрештою сам запропонував 50 тисяч доларів США за якнайшвидше повернення верстатів. А прохання ОСОБА_1 продемонструвати йому платіжне доручення на підтвердження надходження коштів від іноземної компанії на рахунки ТОВ «Сан Шайн Груп» було обумовлене не бажанням переконатись у здатності ОСОБА_4 надати неправомірну вигоду, а прагненням дізнатись оперативну інформацію щодо кола його контрагентів.

Вважали, що запропонований ОСОБА_4 розмір неправомірної вигоди у сумі 50 тисяч доларів США був озвучений навмисно, щоб відповідно до частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України виправдати здійснення досудового розслідування Національним антикорупційним бюро України.

До того ж, на думку сторони захисту, ОСОБА_4 не здійснював насправді господарської діяльності та не мав реальної потреби в поверненні вилученого обладнання, адже не вживав жодних заходів для скасування арешту, накладеного на верстати, які дотепер мають статус речового доказу та перебувають на зберіганні в правоохоронному органі.

44. Захисник ОСОБА_1 - адвокат Гудима В.С. також оспорювала кваліфікацію дій обвинуваченого за частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України з огляду на те, що оперуповноважений структурного підрозділу СБУ не є спеціальним суб`єктом, адже не наділений владними повноваженнями та не виконує організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій.

Зазначала, що у формулюванні обвинувачення не наведені будь-які конкретні дії в межах наданих повноважень, які ОСОБА_1 мав би вчинити або від яких мав би утриматись за систематичне надання йому ОСОБА_4 неправомірної вигоди. Крім того, обстоювала позицію відсутності такої кваліфікуючої ознаки в інкримінованих ОСОБА_1 діях, як вимагання, з огляду на очевидно незаконний інтерес ОСОБА_4 повернути йому вилучене обладнання у позапроцесуальний спосіб та безперешкодно здійснювати господарську діяльність ТОВ «Сан Шайн Груп» без ліцензії Міністерства фінансів України та відповідних дозволів.

45. Крім того, захисник ОСОБА_1 - адвокат Черезов І.Ю. звертав увагу на відсутність постанови прокурора про контроль за вчиненням злочину, що ставить під сумнів законність залучення ОСОБА_4 до конфіденційного співробітництва та виготовлення імітаційного засобу.

VІ. Докази на підтвердження встановлених судом обставин та винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 3692 Кримінального кодексу України, а також мотиви неврахування окремих доказів

46. Відповідно до витягу з наказу № 258-ос від 30 грудня 2015 року молодший лейтенант ОСОБА_1 обіймав посаду оперуповноваженого Вишгородського МРВ ГУ СБУ у місті Києві та Київській області (том № 7 а.с. 123) та виконував доручення слідчого СУ ГУНП у Київській області ОСОБА_7 у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером 42016110000000249 (том № 8 а.с. 1-75, том № 9 а.с. 1а-307).

47. Як убачається з матеріалів цього провадження, 28 квітня 2016 року заступник начальника ГУ - начальник ГВ БКОЗ ГУ СБ України у місті Києві та Київській області ОСОБА_11 звернувся до Прокуратури Київської області з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення, надавши оперативну інформацію про групу осіб, яка налагодила незаконне видобування корисних копалин в особливо великих розмірах з метою подальшої обробки та збуту (том № 8 а.с. 20-21, 22; том № 9 а.с. 8-9, 10-11).

У цьому повідомленні йдеться про наявність оперативних даних, здобутих оперуповноваженим в ОВС ГВ БКОЗ ГУ СБУ у місті Києві та Київській області Е. Приймичем, щодо діяльності групи осіб під керівництвом ОСОБА_12 , який організував незаконне видобування бурштину, налагодив виробництво готової продукції з нього, зокрема, плитки, біжутерії тощо та наразі отримав велике замовлення на виготовлення бурштинової плитки за ціною 8 000 доларів США за один квадратний метр на загальну суму 400 000 доларів США (том № 9 а.с. 12).

Відомості, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, того ж дня, тобто 28 квітня 2016 року, були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером 42016110000000249 з правовою кваліфікацією за статтею 198 Кримінального кодексу України (том № 9 а.с. 4-5).

48. На виконання доручення слідчого СУ ГУ НП в Київській області ОСОБА_7 про встановлення осіб, причетних до протиправної діяльності ОСОБА_12 (том № 9 а.с. 140), заступник начальника ГВ БКОЗ ГУ СБ України у місті Києві та Київській області Марчук О. в листі № 51/7/3-3225 від 25 травня 2016 року повідомив, що за результатами оперативних заходів встановлено, що ОСОБА_12 має тісний зв`язок з ОСОБА_4 , при цьому останній також отримав замовлення на виготовлення виробів з бурштину на загальну суму 25 000 доларів США. Місцем вірогідної протиправної діяльності ОСОБА_4 зазначено приміщення, розташоване на території ПрАТ «Галімпекс-Клавдієвська фабрика ялинкових прикрас» по АДРЕСА_3 (том № 9 а.с. 131).

49. 29 липня 2016 року за наведеною адресою у приміщенні, орендарем якого виявилось ТОВ «Сан Шайн Груп», слідчий ОСОБА_7 провів обшук за участю, зокрема, оперуповноваженого ОСОБА_1 у межах кримінального провадження № 42016110000000249, в ході якого вилучено схожу на бурштин сировину та устаткування для її обробки, зокрема: прес-форму, прес, чотири шліфувальні станки, калібрувальний станок та автоклав саморобного виробництва, а також свердлильний верстат «KYD» модель YM 430V (далі за текстом, обладнання) (том № 7 а.с. 73-80, том № 8 а.с. 35-53, том № 9 а.с. 170-177). Це обладнання було визнано речовим доказом (том № 8 а.с. 54-56, том № 9 а.с. 202-204).

50. Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, сформованого станом на 06 серпня 2016 року, державна реєстрація юридичної особи ТОВ «Сан Шайн Груп» відбулась 30 жовтня 2015 року. Видами діяльності цього товариства були зазначені виробництво ювелірних і подібних виробів; різання, оброблення та оздоблення декоративного та будівельного каменю; виробництво дорогоцінних металів тощо (том № 3 а.с. 69-74).

Згідно зі Статутом ТОВ «Сан Шайн Груп» засновниками товариства є ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_4 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 (том № 3 а.с. 75-88).

51. 06 серпня 2016 року один зі співзасновників ТОВ «Сан Шайн Груп» - ОСОБА_4 звернувся до Національного антикорупційного бюро України з заявою про вчинення кримінального правопорушення, в якій повідомив, що 29 липня 2016 року за місцем здійснення господарської діяльності товариства відбувся обшук, в ході якого було вилучено устаткування загальною вартістю близько 3 000 доларів США, а також сировину 2 сорту бурштину та вироби загальною вартістю близько 3 000 доларів США.

Після обшуку ОСОБА_4 звернувся до знайомого йому працівника СБУ ОСОБА_1 за порадою з тим, щоб дізнатись причини обшуку та шляхи повернення устаткування, але останній повідомив, що вирішення цих питань є можливим лише після надання йому неправомірної вигоди.

Зазначена заява стала підставою для початку досудового розслідування щодо факту висловлення ОСОБА_1 прохання на адресу ОСОБА_4 про надання неправомірної вигоди за повернення вилученого під час обшуку устаткування, а також систематичної сплати неправомірної вигоди щомісяця за неперешкоджання здійсненню законної господарської діяльності ТОВ «Сан Шайн Груп» (том № 3 а.с. 4-5).

52. Того ж дня - 06 серпня 2016 року, тобто з дотриманням строку, встановленого частиною першою статті 214 Кримінального процесуального кодексу України, на підставі заяви ОСОБА_4 до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості в обсягу, визначеному частиною п`ятою цієї ж статті, з правовою кваліфікацією за частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України та згенеровано номер кримінального провадження 52016000000000280 (том № 5 а.с. 3).

52.1. Суд відхиляє зауваження сторони захисту щодо умисних дій, спрямованих на безпідставну мінімізацію відомостей, зазначених у короткому викладі обставин у першому витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, щодо дати, часу та місця вчинення такого правопорушення, а також даних про особу, яка його вчинила, як обґрунтування того, що такий спосіб викладу обставин був обраний навмисно з тим, щоб у подальшому слідчі дії могли проводитись щодо необмеженого кола працівників Служби безпеки України, чим порушено, зокрема, право ОСОБА_1 на захист.

52.2. Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 214 Кримінального процесуального кодексу України до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі за текстом, Реєстр) вносяться відомості, зокрема, про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

При внесенні до Реєстру короткого викладу таких обставин в обов`язковому порядку відображаються дата, час, місце вчинення кримінального правопорушення та дані про осіб, які його вчинили (пункт 14 Розділу 2 Глави ІІ Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генерального прокурора України № 139 від 06 квітня 2016 року).

Облік осіб, які вчинили кримінальні правопорушення та які підозрюються у їх вчиненні, здійснюється у випадках, визначених Розділом 5 Глави ІІ цього ж Положення, а саме після складання повідомлення про підозру; після вручення повідомлення про підозру; при зверненні до суду з обвинувальним актом, з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, з клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру; при закритті кримінального провадження у разі смерті підозрюваного, при закритті кримінального провадження, якщо потерпілий відмовився від обвинувачення; при закритті кримінального провадження стосовно податкових зобов`язань особи, яка вчинила дії, передбачені статтею 212 Кримінального кодексу України, коли досягнуто податковий компроміс.

52.3. Таким чином, кримінальне процесуальне законодавство України та Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань не встановлюють безумовного обов`язку детектива або прокурора вносити до Реєстру відомості про особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, саме в день надходження заяви про вчинення такого правопорушення, а пов`язує такий обов`язок безпосередньо з моментом набуття особою статусу підозрюваного та обвинуваченого.

52.4. Щодо незазначення у першому витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань інформації про дату, час та місце вчинення правопорушення, то колегія суддів констатує неможливість визначити їх станом на 06 серпня 2016 року, виходячи зі змісту заяви ОСОБА_4 про вчинення кримінального правопорушення, в якій фактично йдеться лише про кілька озвучених ОСОБА_1 фраз та переписку в месенджері «Viber».

52.5. За таких обставин, суд вважає доводи сторони захисту щодо штучного розширення повноважень детективів Національного антикорупційного бюро України вочевидь надуманими та відхиляє їх.

53. На виконання вимог пункту 8 частини першої статті 3, статті 39, частин першої, шостої, сьомої статті 214 Кримінального процесуального кодексу України прокурор передав матеріали про кримінальне правопорушення з дотриманням строків та правил підслідності до Національного антикорупційного бюро України, керівник органу досудового розслідування доручив проведення досудового розслідування слідчій групі, визначив її склад, а детектив повідомив керівника органу прокуратури про підстави та початок досудового розслідування (том № 3 а.с. 6-7, 8, 9)

54. Група прокурорів була визначена постановами керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури від 08 серпня, 10 листопада 2016 року та від 14 червня 2018 року з дотриманням положень статей 36, 37 Кримінального процесуального кодексу України (том № 3 а.с. 10, 11-12, 13, 14-15, 16, 17-18).

Отже, колегія суддів на цій стадії досудового розслідування не виявила будь-яких порушень кримінального процесуального закону, які б тягнули за собою недопустимість зібраних у цьому кримінальному провадженні доказів.

55. Розпочавши досудове розслідування на підставі заяви ОСОБА_4 , детектив Національного антикорупційного бюро України Литвиненко Д.І. , діючи в межах своїх повноважень, передбачених статтею 40 Кримінального процесуального кодексу України, дійшов висновку про необхідність звернення до слідчого судді з клопотаннями про дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

56. Досліджуючи результати негласних слідчих (розшукових) дій та аналізуючи їх на предмет допустимості, достовірності та належності, колегія суддів одночасно надає оцінку доводам захисників ОСОБА_1 - адвокатів Коника Г.В., Шепіля С.В., Черезова І.Ю., які звертались до суду з численними клопотаннями про визнання результатів всіх негласних слідчих (розшукових) дій недопустимим доказом з огляду на істотні порушення кримінального процесуального закону.

56.1. Виходячи зі змісту частини третьої статті 62 Конституції України, розтлумаченої у рішенні Конституційного Суду України № 12-рп/2011 від 20 жовтня 2011 року, обвинувачення у вчиненні злочину не може бути обґрунтоване фактичними даними, одержаними в незаконний спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою тощо.

56.2. Судом встановлено, що на виконання вимог статей 246, 247, 260, 263, 269 Кримінального процесуального кодексу України 09 серпня 2016 року детектив Національного антикорупційного бюро України звернувся до слідчого судді Апеляційного суду міста Києва з клопотаннями про надання дозволу на проведення відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_1 таких негласних слідчих (розшукових) дій, як зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж; візуальне спостереження з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження; аудіо-, відеоконтролю особи (том № 5 а.с. 1-4, 13-16).

56.3. Ухвалами слідчого судді Апеляційного суду міста Києва № 01-12804т/НСД та № 01-12805т/НСД від 10 серпня 2016 року, постановленими з дотриманням вимог статей 247, 248, 249 Кримінального процесуального кодексу України, наведені клопотання були задоволені повністю (том № 5 а.с. 9-10, 21-22).

Посилання сторони захисту на відсутність в ухвалі відомостей про детектива або прокурора, які брали участь в судовому засіданні під час розгляду клопотання про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, як на істотне порушення процесуального закону, не ґрунтується на вимогах частини третьої статті 248 Кримінального процесуального кодексу України, яка зобов`язує слідчого суддю зазначити в ухвалі лише відомості про прокурора або слідчого, який звернувся з клопотанням.

56.4. Відповідно до частини шостої статті 246 Кримінального процесуального кодексу України зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж за абонентськими номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2 було проведено уповноваженим оперативним підрозділом органів безпеки - ДОТЗ Служби безпеки України з подальшою передачею до Оперативно-технічного управління Національного антикорупційного бюро України для фіксації та обробки на підставі доручень детектива Національного антикорупційного бюро України від 10 серпня 2016 року (том № 5 а.с. 25, 26).

56.5. За результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій детективом Національного антикорупційного бюро України було складено протоколи від 07, 09, 12 вересня та 10 жовтня 2016 року, а також від 04 січня 2017 року, які за формою та змістом відповідають положенням статей 104, 106, 252 Кримінального процесуального кодексу України (том № 5 а.с. 27-46, 48-52, 54-63, 65-68, 70-79, 81-97, 99-131, 133-134, 136-138, 140-148).

Відсутність в цих протоколах найменування та серійного номеру спеціальної апаратури, яка використовувалась для проведення аудіоконтролю особи та зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, повністю узгоджується з вимогами частини першої статті 246 Кримінального процесуального кодексу України, яка визначає, що відомості про факт та методи проведення негласних слідчих розшукових дій не підлягають розголошенню.

Зміст таких відомостей розтлумачений у Зводі відомостей, що становлять державну таємницю, затвердженому наказом Служби безпеки України № 440 від 12 серпня 2005 року. Відповідно до пунктів 4.5.1., 4.5.6. цього Зводу до державної таємниці належать, зокрема, відомості про номенклатуру, фактичну наявність спеціальних технічних засобів чи спеціальної техніки - устаткування, апаратури, приладів, пристроїв, програмного забезпечення, препаратів та інших виробів, призначених (спеціально розроблених, виготовлених, запрограмованих або пристосованих) для негласного отримання інформації, що розкривають найменування, принцип дії чи експлуатаційні характеристики технічних засобів розвідки, спеціальних технічних засобів чи спеціальної техніки, призначених для здійснення та забезпечення оперативно-розшукової, контррозвідувальної чи розвідувальної діяльності, володіння якими дає змогу зацікавленій стороні впливати на її результати, що створює загрозу національним інтересам і безпеці.

Крім того, відповідно до усталеної практики Верховного Суду незазначення інформації про технічні засоби фіксації, технічні характеристики пристрою, за допомогою якого проводилась негласна слідча (розшукова) дія, не впливає на її результати, а тому не може вважатись істотним порушенням закону, що тягнуло б за собою недопустимість використання зафіксованої інформації у якості доказу (постанови Верховного Суду № 585/1899/17 від 20 травня 2020 року, № 738/329/17 від 28 січня 2020 року, № 464/710/18 від 10 грудня 2020 року).

З тих самих підстав колегія суддів відхиляє доводи сторони захисту щодо відсутності відомостей у протоколах негласних слідчих (розшукових) дій інформації про місце розміщення на заявникові спеціальної апаратури для здійснення аудіо-, відеоконтролю особи, як суттєве порушення кримінального процесуального закону, та вважає їх недоречними, зважаючи на те, що методи проведення негласних слідчих (розшукових) дій є інформацією з обмеженим доступом, яка не підлягає розголошенню (постанова Верховного Суду № 234/3501/17 від 23 вересня 2020 року).

Отже, право на обмеження розкриття у кримінальному провадженні відомостей, визначених статтею 246 Кримінального процесуального кодексу України, обумовлене віднесенням їх до державної таємниці, тому складання протоколів від 07, 09, 12 вересня та 10 жовтня 2016 року, а також від 04 січня 2017 року без зазначення найменування та серійного номера спецтехніки не суперечить положенням статті 104 Кримінального процесуального кодексу України, яка підлягає застосуванню як загальна норма по відношенню до спеціальних норм - статей 246, 252 цього ж Кодексу.

56.6. У ході судового розгляду судом було досліджено надані стороною обвинувачення докази залучення заявника ОСОБА_4 до конфіденційного співробітництва, а саме, його письмова згода на таке залучення від 07 серпня 2016 року та постанова детектива Національного антикорупційного бюро України Литвиненка Д.І. про залучення ОСОБА_4 до проведення негласних слідчих (розшукових) дій від тієї ж дати (том № 11 а.с. 211-214).

56.7. Відповідно до постанови про використання несправжнього (імітаційного) засобу, винесеної прокурором 17 серпня 2016 року, в межах цього кримінального провадження був також виготовлений несправжній (імітаційний) засіб у виді копії платіжного доручення в іноземній валюті № 137/16 FS «Investiciju Banka», що підтверджується відповідним протоколом від 18 серпня 2016 року (том № 3 а.с. 109-110, 111-112, 113).

Колегія суддів відхиляє доводи сторони захисту щодо недопустимості використання цього імітаційного засобу з огляду на те, що він був виготовлений за відсутності рішення прокурора про проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії як контроль за вчиненням злочину, як такий, що ґрунтується на довільному тлумаченні норм закону.

Виходячи з системного аналізу всіх статей Глави 21 Кримінального процесуального кодексу України, неможливо зробити висновок, що ідентифіковані (помічені) або несправжні (імітаційні) засоби можуть використовуватись тільки в межах такої негласної слідчої (розшукової) дії як контроль за вчиненням злочину.

Згідно з частиною першою статті 273 Кримінального процесуального кодексу України використання несправжнього (імітаційного) засобу допускається лише за рішенням керівника органу досудового розслідування або прокурора під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій. При цьому виготовлення несправжніх (імітаційних) засобів для проведення конкретних негласних слідчих (розшукових) дій оформлюється відповідним протоколом.

Зазначена норма не містить жодних обмежень щодо використання несправжнього (імітаційного) засобу виключно в межах однієї негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину.

Оскільки відповідно до ухвал слідчого судді Апеляційного суду міста Києва від 10 серпня 2016 року (том № 5 а.с. 9-10, 11-12, 21-22, 23-24) було надано дозвіл, зокрема, на проведення таких негласних слідчих (розшукових) дій, як аудіо-, відеоконтроль ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , візуальне спостереження з використанням відеозапису тощо, то використання під час їх проведення несправжнього (імітаційного) засобу не суперечить вимогам статті 273 Кримінального процесуального кодексу України.

56.8. У ході судового розгляду були також досліджені долучені до протоколів в якості додатків носії інформації, на яких за допомогою технічних засобів зафіксовано результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а саме карти пам`яті MicroSD з реєстраційними номерами 04/513т , 04/512т, 618т, 1342т, 04/659т, 04/660т та оптичні диски формату DVD-R з реєстраційними номерами 1048т , 1049т, 04/1082т, 1050т (том № 5 а.с. 47, 53, 64, 69, 80, 98, 132, 135, 139, 149).

56.8.1. Оцінюючи доводи сторони захисту щодо упакування додатків до протоколів про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій вимогам частини третьої статті 105 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з наведеною нормою додатки до протоколів повинні бути належним чином виготовлені та упаковані з метою надійного збереження, а також засвідчені підписами слідчого, прокурора, спеціаліста, інших осіб, які брали участь у виготовленні та/або вилученні таких додатків.

Оскільки законодавець не розтлумачив поняття «упакування, яке забезпечує надійне збереження», воно є оціночним, тобто у кожному конкретному випадку саме суд має визначити, чи забезпечував використаний спосіб упакування надійне збереження конкретного додатку до протоколу.

Очевидно, що основною метою надійного збереження є недопустимість знищення, пошкодження, змінення або підроблення вмісту такого додатку. Досліджені судом електронні носії інформації (картки пам`яті MicroSD та CD-диски формату DVD-R) містять унікальні реєстраційні номери, привласнені режимно-секретним підрозділом уповноваженого державного органу, їхній вміст відтворюється у прийнятній для сприйняття якості та не є пошкодженим.

Крім того, суд враховує, що згідно з частиною третьою статті 358, частиною четвертою статті 359 Кримінального процесуального кодексу України у випаду наявності сумнівів у достовірності або відсутності монтажу звуко- і відеозаписів сторони кримінального провадження не були позбавлені права заявити клопотання про призначення відповідної експертизи, але цим правом не скористались.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що обраний детективом Національного антикорупційного бюро України спосіб упакування додатків до протоколів за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій у виді карток пам`яті MicroSD та СD-дисків формату DVD-R забезпечив їх надійне збереження.

56.8.2. Суд також не погоджується з позицією сторони захисту про порушення вимог частини третьої статті 99 Кримінального процесуального кодексу України з огляду на надання суду не оригіналів аудіо-, відеозаписів за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а їхніх копій, з огляду на таке.

Відповідно до статті 99 Кримінального процесуального кодексу України документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об`єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у тому числі матеріали звукозапису та електронні носії інформації. При цьому законодавець зазначає, що оригіналом документа є сам документ, а оригіналом електронного документа - його відображення, якому надається таке ж значення як документу.

Електронним документом є документ, інформація в якому подана у формі електронних даних і для використання якого потрібні засоби обчислювальної техніки ( ДСТУ 7157:2010, затверджені наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11 березня 2010 року № 8 «Інформація та документація. Видання електронні. Основні види та вихідні відомості»).

З огляду на положення статей 5, 7, 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для сприйняття його змісту людиною, при цьому допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватись винятково на підставі того, що він має електронну форму, а у випадку його зберігання на кількох електронних носіях інформації кожний з примірників вважається оригіналом електронного документа. Отже, головною особливістю електронного документа є відсутність жорсткої прив`язки до конкретного матеріального носія.

Інакше кажучи, один і той самий електронний документ може одночасно існувати одразу на кількох матеріальних носіях та при цьому мати статус оригіналу.

Матеріальні носії, що є додатками до протоколів, складених за результатами негласних слідчих (розшукових) дій, - MicroSD-картки та CD-диски містять електронні документи. Ці матеріальні носії є похідними від певних баз (накопичувачів) даних, але вони є самостійними джерелами доказів, тобто вони є оригіналом (відображенням) електронних документів, яким згідно з частиною третьою статті 99 Кримінального процесуального кодексу України надається таке ж значення, як самому документу.

56.9. Наведені вище клопотання про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, ухвали слідчого судді, доручення, протоколи за результатами цих дій та носії інформації згідно з постановами прокурора про розсекречення матеріальних носіїв інформації щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій були розсекречені та відкриті стороні захисту в порядку статті 290 Кримінального процесуального кодексу України (том № 5 а.с. 152-153, 156-157, 160-161, 164-166, 171-172, 175-176, 179-180).

56.10. Голос та мовлення, зафіксовані у відеофонограмах та фонограмах файлів, що містяться на носіях інформації - картах пам`яті MicroSD з реєстраційними номерами 04/513 , 04/512, 618, 1342, 04/659, які умовно позначено індексом «Х» у стенограмі протоколів за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій - аудіоконтроль особи від 07, 09, 12 вересня та 10 жовтня 2016 року, належать громадянину ОСОБА_1 , що встановлено висновком експерта № 142 від 27 листопада 2018 року (том № 6 а.с. 182-191).

56.11. Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку про допустимість в розумінні статті 86 Кримінального процесуального кодексу України таких доказів, як результати негласних слідчих (розшукових) дій, та дослідивши їх зміст, встановила наступні факти та обставини, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

56.11.1. У ході зустрічі ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , яка мала місце 10 серпня 2016 року, відбулось первинне погодження розміру неправомірної вигоди, яку ОСОБА_4 повинен був надати ОСОБА_1 за повернення обладнання, вилученого 29 липня 2016 року під час обшуку, проведеного у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером 42016110000000249 від 28 квітня 2016 року.

Як убачається з носія інформації MicroSD з реєстраційним номером 04/513т від 08 серпня 2016 року та відповідного протоколу, складеного 07 вересня 2016 року, 10 серпня 2016 року у період часу з 22 години 15 хвилин до 23 години 50 хвилин поблизу будівлі Клавдієвської загальноосвітньої школи, розташованої по вулиці Франка, 9 в смт. Клавдієво-Тарасове в Бородянському районі Київської області ОСОБА_1 зустрівся з ОСОБА_4 (том № 5 а.с. 27-46, 47).

Зокрема, 10 серпня 2016 року ОСОБА_4 висловлював певні нарікання стосовно проведеного напередодні обшуку на його підприємстві та обґрунтовував необхідність якнайшвидше повернути вилучене обладнання з огляду на численні невиконані ним договірні зобов`язання перед працівниками та замовниками, про що можна зробити висновок з таких фраз: «Я живу шо за бесплатно… У нас закази, понімаєш. У мене закази», «Я на ці закази столько времені потратив… Я работав…Хотів нормально осуществлять, работать… максимально все наладили, і документи… А по ітогу получається, що все забрали», «Действительно, треба закрить всі ці моменти… Мені треба оборудованіє по-любому, бо у мене на нього даже документи є. Я хочу його вернуть, я хочу нормально работать».

ОСОБА_1 при цьому говорить такі фрази: «…тут дешево не буде, я тобі сразу кажу. Не вернуть тобі за бесплатно станки», «Поінтересуюся how much».

ОСОБА_4 каже ОСОБА_1 «Ну ти і конспіратор… Просто сколько надо… тих самих», а ОСОБА_1 спочатку каже, що не знає, а згодом «Це ж ти написав - це плюс-мінус місяць. Тут сума йде у нєсколько раз больше…».

У контексті обговорення можливості для ОСОБА_4 працювати «правильно» ОСОБА_1 пояснює: «… із-за того, шо ти нарисував, воно надовго завісло. Я предполагав, що ти нарісуєш шось подобне, но думав хотя би, щоб на цих людей виходити». А після обурення ОСОБА_4 питанням «Ну я що, мільйонер?» ОСОБА_1 озвучив «Нарисував би якійсь «сорокет», хотя би где-то «трицатка».

Допитаний під час судового розгляду в якості свідка ОСОБА_4 повідомив, що ОСОБА_1 завжди намагався бути дуже обережним, постійно обертався та уважно дивився по сторонам, часто приїжджав без попередження, навмисно говорив уривками фраз, вимагав від ОСОБА_4 , щоб той також не говорив зайвого, навіть обшукував ОСОБА_4 , намагаючись виявити приховане звукозаписувальне обладнання, а під час цієї зустрічі жестами запропонував ОСОБА_4 на телефоні набрати суму, яку він готовий сплатити за повернення вилученого обладнання, що пояснює зміст фрази обвинуваченого про «щось намальоване» ОСОБА_4 .

На подальше запитання ОСОБА_4 «А єслі ікс два?», ОСОБА_1 теж переходить на цей мовний код: «Якби ікс три ти сказав, то би вже набирав завтра утром. Я тобі реально помогу», «… хотя би ікс два з половиною…, то там 3-4 дня 5 максимум неділя і все решиться. …вернется все оборудование, весь товар», «єслі там ікс три буде, то це, я думаю… Ти понімаєш, даже ікс три, ікс чотири - це мало… дуже багато людей». «Я хотів би оце то решить, заработать собі та реально работали б якось вмєстє».

А згодом, обґрунтовуючи необхідність надання йому неправомірної вигоди у більшому розмірі, ОСОБА_1 вимовляє таке: «Ти знаєш, що мені вообще озвучували? Ну тисяч восємдесят… якби тисяч восємдесят на каждого, хто там був…», але після уточнюючого запитання ОСОБА_4 « По восємдесят тисяч? », ОСОБА_1 уточнив: « Нє . Восємдесят на всіх».

Вже після того, як ОСОБА_1 запевнив ОСОБА_4 в тому, що завтра вирішуватиме питання з «самим потужним», «з самим чуваком мошнейшим », з «руководством», він запитав ОСОБА_4 «Ти сколько максимум потянеш? Только реально…», на що ОСОБА_4 відповів, що «максимум може полтинник віддати». ОСОБА_1 відповів «Всьо!» та попросив, щоб той «тільки ж заплатив» та кілька разів перепитав ОСОБА_4 , чи «це точно». Отримавши однозначну відповідь від ОСОБА_4 у таких фразах, як «це максимум, що я можу», « Це потолок », «Це те, що я можу віддати», «Це точно», ОСОБА_1 повідомив: «Я бумагу буду везти до чувака…на Володимирську».

Потім ОСОБА_1 запитує ОСОБА_4 «Яке время? ти можеш до вечора?». А ОСОБА_4 посилається на «банківські момєнти», адже раніше він розповідав про очікувані ним інвестиції з Польщі, як про джерело походження обговорюваної неправомірної вигоди: «серйозниє обороти… З документами з усім… Вони беруть в оренду наш цех… а я налаштую предприятіє», «Це інвестиція. Воно не буде озвучуваться: «Це деньги». А я вже буду петлять. Вони інвестірують, а я уже сам буду рєшать що да як… Мені саме головне, щоб вернулось оборудованіє…».

Згадування ОСОБА_4 про походження грошей для неправомірної вигоди через банківські рахунки спантеличило ОСОБА_1 , та він сказав: «… це я їм тільки скажу за банковський момент. Знаєш що з цим буде? Короче … він з НАБУшниками работає», а потім «Та нє з карточки… обнал. Нал». ОСОБА_22 запевнив: « Да це понятно, я тобі говорю, що треба врємя, щоб це все обналічіть».

Згодом на хвилювання ОСОБА_4 з приводу гарантій відновлення господарської діяльності ОСОБА_1 заспокоює його та каже: «…все буде нормально», «Пойми, і це їх всіх нада обійти. Вони када янтарного тіпа принімають…откупить формально» (том № 5 а.с. 28, 31, 33, 34, 36, 41, 43).

Попри вживання ОСОБА_4 та ОСОБА_1 завуальованих фраз, натяків, кодованих слів тощо зі змісту аудіозапису, що міститься на картці пам`яті MicroSD з реєстраційним номером 04/513т від 08 серпня 2016 року (том № 5 а.с. 47), у загальному контексті їхньої розмови та обставин, за яких вони зустрічались, вбачається послідовна та цілеспрямована поведінка ОСОБА_1 , орієнтована на погодження розміру та у подальшому отримання неправомірної вигоди в обумовленому розмірі, визначеному станом на 10 вересня 2016 року, як «полтинник», тобто 50 тисяч доларів США, за повернення ОСОБА_4 обладнання, вилученого напередодні в іншому кримінальному провадженні в ході проведення обшуку ТОВ «Сан Шайн Груп», засновником якого є ОСОБА_4 .

Зауваження сторони захисту щодо неочевидності висловлювань ОСОБА_1 та ОСОБА_4 у цій розмові та у наступних колегія суддів сприймає критично, адже ОСОБА_1 вочевидь намагається завуалювати свої протиправні наміри, а ОСОБА_4 прагне не видати себе як особу, залучену до конфіденційного співробітництва. Зрештою такий стиль спілкування під час вчинення кримінального правопорушення є типовим з огляду на мету особи не бути викритою, а у випадку викриття - ускладнити процес доведення її винуватості з тим, щоб уникнути покарання за вчинене.

На користь таких висновків також свідчить той факт, що у ході цієї ж зустрічі 10 серпня 2016 року ОСОБА_1 кілька разів перевіряв, чи не здійснює ОСОБА_4 фіксацію їхньої розмови, запитуючи «Техніки немає?», «Давай телефон показуй», «Ти понімаєш, щас така ситуація… В такій ситуації всі бояться общаться, даже с тобой … Не понятно, чим ти напічканий», «…я можу щас предметно говорить, но я боюся схованок… не знаю, що в тебе там… ти опоздав, ти смієшся…», «Ти сам в машині? Ти на мене не світи…єслі ти записався…» (том № 5 а.с. 27-28, 31, 39).

Згодом вже підчас спілкування ОСОБА_7 з ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , яке відбулось 29 серпня 2016 року, останній знову попереджав ОСОБА_4 , що «єслі у вас які-то діктофони, камери. Я уб`ю…» (том № 5 а.с. 83).

Така поведінка ОСОБА_1 , на думку суду, переконливо свідчить про те, що метою його розмови з ОСОБА_4 була реалізація умислу на вчинення певних протиправних діянь, фіксації яких обвинувачений намагався уникнути.

56.11.2. Дослідивши носій інформації MicroSD з реєстраційним номером 04/512т від 08 серпня 2016 року та протокол від 07 вересня 2016 року, складений за результатами проведення негласної слідчої дії аудіоконтроль особи, судом встановлено, що наступна зустріч ОСОБА_1 та ОСОБА_4 відбулась 20 серпня 2016 року поблизу вулиці Красноармійської у смт. Клавдієво-Тарасове Бородянського району Київської області (том № 5 а.с. 48-52, 53).

На початку розмови ОСОБА_1 одразу запитує ОСОБА_4 «Так, а як в тебе на карманах? В налічкі чи…», а ОСОБА_4 пояснює, що «вони на счету вже, мені переведені». Тоді ОСОБА_1 припускає, що «Треба время щоб знімали ж…», а ОСОБА_4 розтлумачує, що йому для цього потрібні «десь два дня» та уточнює «Це ж така сума, правильно?», а ОСОБА_1 підтверджує: «Да. П`ятдесят п`ять».

Як пояснив ОСОБА_4 в ході допиту, під час цієї розмови він на підтвердження факту надходження на рахунок ТОВ «Сан Шайн Груп» грошових коштів від іноземного інвестора демонстрував ОСОБА_1 імітаційний засіб у виді платіжного банківського документа (том № 3 а.с. 113). У цьому імітаційному засобі у рядку щодо розміру грошового переказу зазначена саме сума 55 000 доларів США, що знайшло відображення у фразі ОСОБА_1 «Да. П`ятдесят пять».

Але ОСОБА_4 зауважує, що сума, яка йому надійшла на рахунок, є дещо більшою, «потому что там пятьорка це з обнальщиком» і на запитання ОСОБА_1 «Так а сума яка буде? П`ятдесят п`ять?» відповідає «Нє. Буде п`ятдесят».

У подальшому ОСОБА_4 та ОСОБА_1 обговорюють формат передачі неправомірної вигоди: готівкою або переведенням на банківську картку, про що свідчить наступний діалог. На запитання ОСОБА_4 «У якому форматі мені перевести ці кошти?», «Перевести це бистріше буде», «Потому шо єслі снімать, то це мінус пятьорка», ОСОБА_1 погоджується та каже: «Бистріше на карточку», « Навєрноє , так і буде», а згодом «В общем короче, ОСОБА_26 , давай так, я сейчас визвоню етого чувака, спеціально будет знакомий мой, скінет мне номер карточки. І ти туда завтра или в понєдельник…», а потім «Нє, в понеділок я тобі на електронку… я тобі по телефону скину бланк… чи на електронку скину - скидай і буде точно, я надієюсь».

У подальшому обговорюється порядок повернення верстатів, що були вилучені під час обшуку, а також необхідність у збільшенні попередньо узгодженого розміру неправомірної вигоди.

ОСОБА_1 каже ОСОБА_4 , що «Тут немає такого поняття вернуть там станок один, два, три… Вони кажуть, єслі вертать…, тоді повертать все», то ОСОБА_4 погоджується з тим, що йому «по-любому треба все», «мені треба хотя би місяць поработать. Мені треба б хотя би отбить… начать работать».

Але на запитання ОСОБА_4 щодо гарантій ОСОБА_1 повідомляє ОСОБА_4 , що взагалі йому озвучили «Сто», після чого ОСОБА_1 запропонував своїм співрозмовникам «А єслі такий варіант: 50 хорошо, десь не устраїваєт, а єслі між тим… середину мєжду 50 і 100? От допустім 70. А чего не 80? Я говорю, давайте я йому скажу так: він «полтос» дає или 60, а потом за счет оборота він та трошки ще дасть…» та пояснює ОСОБА_4 , що до погодженої суми останній додасть ще «20 і всьо». ОСОБА_4 каже, що «Ну тікі це все…», при цьому ОСОБА_1 встановлює строк «за місяць», а після уточнення ОСОБА_4 «через місяць» погоджується, що «через» місяць. На зауваження ОСОБА_4 , що «врємя пройдьот… це ж деньгі» ОСОБА_1 каже: «Налом. Нашкреби десь налом», а ОСОБА_4 обурюється, що «Та ну як налом? Треба начать работать, потом уже налом…».

З приводу гарантій ОСОБА_1 додатково запевняє ОСОБА_4 у надійності їхніх взаємовідносин фразами «…просто такі гарантії…ти еще пятнашку можеш докинуть, єслі шо», «даже не переживай, не питай лишнього», «Я їду в понеділок до того чувака, з яким я з самого начала общався… Я думаю, що він вже пойде на встречу і так буде, що ти отримаєш…».

Далі ОСОБА_4 та ОСОБА_1 обговорюють строки повернення обладнання. ОСОБА_1 каже «За оцю неделю, із 22 по 26, все буде нормально, хорошо?», а ОСОБА_4 уточнює: «Тіпо мені все верне, я сразу перечислю, які сроки що воно вернеться…», ОСОБА_1 пояснює, що «може два дня… может три», «Ти мене на слові не лови, що через сутки… Може 2-3. Може тиждень… Но все будет нормально».

На запитання ОСОБА_4 «…а як все тіпо проісходить щоб тіпо ж мінімально цих всіх там, встреч всякіє такіє, вдруг там прієзжають мусора…», ОСОБА_1 пояснює, що «Приходить нам, ми знімаєм, я приношу на встречу… значит через сколько - через місяць…», а тоді запитує «Давай, когда уже бабки…?».

56.11.3. Наступна зустріч ОСОБА_4 та ОСОБА_1 відбулась 25 серпня 2016 року та була зафіксована внаслідок проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіоконтроль особи на носії інформації MicroSD реєстраційний номер НОМЕР_6 , а також у складеному за її результатами протоколі від 09 вересня 2016 року.

Ця зустріч відбувалась у смт. Клавдієво-Тарасове Бородянського району Київської області у період часу з 22 години 15 хвилин до 23 години 59 хвилин.

Під час цієї зустрічі ще раз обговорюється розмір неправомірної вигоди та нові умови повернення ОСОБА_4 обладнання, про що можна зробити висновок із реплік ОСОБА_1 , адресованих ОСОБА_4 : «Ціна прєжня… Понятно? Вони хочуть п`ятдесят», але висуває нові умови «… Корочє, я кажу що надо делать, а ти слухаєш… Три чєловєка з твоєї групіровки », «Мені надо ОСОБА_18 , того худого, який там був», «Мені надо іще когось третього… Надо три чєловека… Берем їх трьох і доставляєм в мєнтовку… в слєдственний отдєл. Вони сідають, пишуть, що надо», «…що ми работали, нам помагав старший. Ми дєлаєм показуху, нам на результат. 10 тисяч гривень в касу».

ОСОБА_4 уточнив: «Штраф тіпо? Це тіпо адмінку дєлаєте?», на що ОСОБА_1 розтлумачив: «Да, офіціально ви платите. Поняв?», а тоді ОСОБА_1 каже: «Все забираєте, а нам… 50 тисяч доларів сразу, поняв? Ідьот так?». ОСОБА_4 не зрозумів, а ОСОБА_1 пояснив: «У тебе п`ятдесят? Снімай їх. В налічку. Нам 40, а десятку оставляєш на штраф. Оставь даже тобі 12, поняв? … Сорокєт сразу снімай. Просто я пішов тобі на встречу, вообщє нам нужні 50 тисяч доларов, плюс еще десятка - туда, вот оно 60. Но я просто пошов тобі на встречу, пожалєв».

На запитання ОСОБА_1 «у тебе єсть… полтос зелені?» ОСОБА_4 пояснив: «… вообще-то інвестировалі в мене… Ну так суму ти що не бачиш там іностранних інвестицій?». ОСОБА_1 уточнював «Доларів?», а ОСОБА_4 підтвердив: «Це ж USD… Я сразу з тобой про це говорив», ОСОБА_1 теж підтвердив: «Так ми і думали доларов. Просто десятку гривень на штраф. Лиш би ти не підставив. Просто (потрібен) пєрвий транш…».

ОСОБА_4 намагається встановити порядок дій на майбутнє: «Ну скільки ж ви попросите? Воно ж прошлий раз було 75 вообще», «…я їду туда, три тіпа…», «вони все це пишуть, десятку в касу, оборудку получається…», що у подальшому підтверджує ОСОБА_1 такими фразами: «Ідете со мной», «Десятка гривень у тебе должна бить в касі», «Ти десятку платиш в касу… Ну як? Стане воно тобі ще в якусь пятьорку. 35 давай! Ідьот так чи ні?». ОСОБА_4 уточнює «Мені це налом дати? Коли це налом, то да, потому шо там за обналічку», а ОСОБА_1 відповідає: «Налічку. Налічку. Давай налічку…». А ОСОБА_4 пояснює: « Мені обналить треба… Я ж тобі показував у мене є інвестор…», «…шоб обналіть, це треба мінімум 2 дня робочіх банка».

Після цього ОСОБА_1 вимовляє: «У тебе єсть врємя. Любий день. Це все буде …здєлається за 3 часа», «давай снімай, давай по дєсяткє якій-то отдавай», « Братан , давай по частям. Щоб я тоже бачив, що ти не балуєшся».

ОСОБА_4 пропонує «Я плачу десятку в касу, правильно? Потом по десятке», але ОСОБА_1 не погоджується «Нє…, братан, тоді тобі понту уже платить …», але ОСОБА_4 заперечує: «… даю, що ти кажеш тобі на руки і ти все це ж врємя со мной же їздиш», «з пацанами це все пишем, пацани пишуть».

ОСОБА_4 висловлював також занепокоєння «Люди перевели такі дєньги», а тут «сума міняється…», «Ну тіпо 50, потом 75…», на що ОСОБА_1 обурився та зрештою запевнив «… уже всьо рєшено!», «… ти не цениш», « Братан , я з тобой не просипав, занімався. І 2 неділі пройшло, і за ці 2 неділі воно колібалось…», «вони ж понімаєш тоже, пригають», «Понімаєш, у мене такі поняття: лучше заработать мєньше, ніж… я дав понять правильно: у чувака больше нема».

Зрештою, на запитання ОСОБА_4 щодо моменту передачі грошей « Лучше в той день, коли вже будем їхать, правильно?» ОСОБА_1 каже: « Снімай , завтра я счітаю, ти знімеш», «Завтра можеш дать?», «Слухай сюди, ти завтра їдеш, максимально сколько зможеш… Мені понімать шо ти не балуєшся… отдаєш повну суму». ОСОБА_4 знову уточнює «Ми їдемо і потом сразу я забираю оборудку чи як?» та ОСОБА_1 запевняє «Все забираєш, що хочеш».

56.11.4. Як убачається зі змісту носія інформації MicroSD з реєстраційним номером 1342т та складеного на його підставі протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіоконтроль особи від 10 жовтня 2016 року, 26 серпня 2016 року у місті Києві відбулось три зустрічі між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 : поблизу готелю «Салют» по вулиці Івана Мазепи, поблизу будівлі ГУ Служби безпеки України по провулку Аскольдів, поблизу ГУ БКОЗ Служби безпеки України по проспекту Перемоги (том № 5 а.с. 65-68, 69).

ОСОБА_4 поінформував ОСОБА_1 , що він замовив в банку гроші та «максимально за сутки можуть оформить і видати пятерку» валюти. На запитання ОСОБА_1 «Коли буде?», ОСОБА_4 сказав: «В понедельник».

56.11.5. Наступний діалог між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , який відбувся 28 серпня 2016 року поблизу будівлі Клавдієвської загальноосвітньої школи в смт. Клавдієво-Тарасове Бородянського району Харківської області по вулиці Франка, 9, зафіксований на носії інформації MicroSD з реєстраційним номером 04/659т та в протоколі за результатами проведення негласної слідчої дії аудіоконтроль особи від 12 вересня 2016 року (том № 5 а.с. 70-79, 80).

ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_1 , що він спілкувався з юристом щодо ситуації у цілому та поставив кілька запитань: «Я щось не понімаю, щось не совпадає. По якой статтє ми должни іти? Єслі просто понімаєш, так як ти кажеш, їдемо ми, все пишемо, та це получається ОПГ. ОПГ, яке по суті…нам нічого не приносить. І по суті наше оборудованіє є предметом злочину. І получається, що нам не при яком раскладі його не можуть вернуть… До рішення суду», «Тут должен буть задєйствован суддя», «Там получається… оборудку нам можуть вернуть … єслі с нас вообще снімуть все… і оборудка не була арестована», «Яка гарантія того, що у мене оборудка вернеться на цій неділі», «Я парюсь потому што мені треба начать работать».

ОСОБА_1 намагається заспокоїти ОСОБА_4 та переконати його в тому, що підстави для хвилювання відсутні, та запевняє його в тому, що «там все нормально», « ОСОБА_26 , не нєрвнічай», «Все буде нормально, чого ти паришся», «Ти будеш работать», «Рішення суду - все повернуть».

ОСОБА_4 продовжує висловлювати занепокоєння «…сума не малєнькая і мені дуже стрьомно», а потім уточнює «поміняють на похожее оборудование, правильно я понімаю? А єсть людина, яка мені це може подтвердіть?», «Завтра я з нею зустрінусь?». ОСОБА_1 відповідає, що «завтра ти з ним пообщаєшся».

Але ОСОБА_4 наполягає на тому, щоб «сначала пообщаться з цим человеком», адже він «не увєрений, що … зараз не припишуть ОПГ, а потом … кинуть», «Це кримінальне ж, це не адміністратівка». ОСОБА_1 знову уточнює, що «… це вже наші нюанси», та додає, що він «не готов сказать арєстоване чи нє, но більше схиляється на то, що да, воно арєстоване». Тоді ОСОБА_4 повертається до обговорення грошових коштів та запитує ОСОБА_1 «ти опріділився чи налом чи безналом?», після чого пояснює, що « завтра…обналюють п`ять, як я і казав. В середу - все остальне. Я на цьом тєряю пятьорку…», «Сорок?», «Просто всю суму?», на що ОСОБА_1 погоджується.

За результатами розмови ОСОБА_1 домовився з ОСОБА_4 про зустріч зранку наступного дня, тобто 29 серпня 2016 року, для поїздки до відділу поліції та спілкування зі слідчим.

57. Результати негласних (слідчих) розшукових дій повністю узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_4 , який був допитаний під час судового розгляду, та доповнюють один одного.

Так, ОСОБА_4 повідомив, що з ОСОБА_1 він товаришує приблизно з 2005 року. До осені 2015 року ОСОБА_4 працював на великому підприємстві з обробки бурштину, куди приїжджав ОСОБА_1 з тим, щоб довідатись про незаконні аспекти діяльності цього підприємства. Після того, як наприкінці 2015 року це підприємство припинило здійснювати господарську діяльність, ОСОБА_4 разом із ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 та ОСОБА_41 заснували ТОВ «Сан Шайн Груп», основним видом діяльності якого визначили виготовлення ювелірних виробів. Статутний капітал був сформований за рахунок спільних коштів всіх засновників, обладнання для обробки бурштину здебільшого було саморобним, зібраним по частинах, загальна вартість устаткування складала близько 3000 доларів США.

Усвідомлюючи підвищений інтерес правоохоронних органів до видобутку та обробки бурштину, ОСОБА_4 звернувся до ОСОБА_1 , як до працівника СБУ, за порадою, як налагодити господарську діяльність, щоб не зазнавати втручання з боку органів безпеки. Проте під час зустрічі наприкінці 2015 року ОСОБА_1 переконував свідка, що така діяльність без сплати «дивідендів» в Україні неможлива навіть за наявності всіх дозвільних документів.

Приблизно навесні 2016 року ОСОБА_1 знову заїхав до ОСОБА_4 на підприємство та натякнув на необхідність «співпрацювати» з органами, на що свідок відповів відмовою та зазначив, що наразі він оформлює всі необхідні документи. Наступна зустріч відбулася в липні 2016 року, коли на прохання ОСОБА_1 допомогти йому з вибором прикрас з бурштину ОСОБА_4 надав йому відповідний каталог з продукцією. А вже наприкінці липня 2016 року відбувся обшук на ТОВ «Сан Шайн Груп», в ході якого було вилучено обладнання та сировину. Присутні під час обшуку особи за статурою та силуетом впізнали поміж працівників правоохоронних органів ОСОБА_1 , адже раніше останній приходив на підприємство, до того ж він єдиний з усіх присутніх упродовж всієї слідчої дії не знімав маску, а протокол обшуку був невипадково наданий без першої сторінки, де як стало відомо згодом було зазначено прізвище ОСОБА_1 .

Тоді ОСОБА_4 , зрозумівши за чиєю ініціативою відбувся обшук, написав ОСОБА_1 , чи відомо йому щось з цього приводу. ОСОБА_1 запевнив ОСОБА_4 , що він не має жодного стосунку до цієї ситуації. Згодом ОСОБА_1 повідомив, що обшук проводили працівники Головного управління СБУ та додав, що свідок сам винен у цьому, потрібно було дослухатись до його порад з приводу «правильної» роботи, тобто працювати під прикриттям правоохоронців за надання щомісячної неправомірної вигоди. У подальшому ОСОБА_1 ініціативно повідомив ОСОБА_4 , що він може дізнатись про ймовірні варіанти повернення сировини та обладнання.

Проте, для себе свідок зрозумів, що мало місце штучне створення проблеми для подальшого вимагання з нього коштів, тому він одразу звернувся до НАБУ із відповідною заявою, та всі його подальші дії відбувались під оперативним супроводом детективів.

Приблизно тиждень потому після обшуку ОСОБА_1 призначив ОСОБА_4 зустріч біля школи в селищі Клавдієво-Тарасове, для фіксації якої детективи НАБУ одягнули на свідка відповідне обладнання. При зустрічі спочатку ОСОБА_1 перевірив свідка на наявність техніки, а коли не виявив її, повідомив, що задарма обладнання не повернуть. Мова ОСОБА_1 , на думку ОСОБА_4 , була не конкретною та суперечливою, а суми, які він озвучував починались із 7 тисяч доларів США і сягали 80 тисяч доларів США. ОСОБА_1 пояснював це тим, що дуже багато людей задіяно і з кожним доведеться поділитись.

ОСОБА_4 сказав, що не має таких коштів, тоді ОСОБА_1 запитав, яка сума буде прийнятною, зробивши це англійською, та запропонував показати суму цифрами на телефоні. Коли свідок написав на телефоні 10, ОСОБА_1 посміхнувся та сказав, що хоча б «ХХ» або «ХХХ», тоді можна про щось розмовляти. ОСОБА_1 пояснював свідку, що така сума обумовлена необхідністю передати її частину керівництву та тим працівникам, які проводили обшук. На майбутнє ОСОБА_1 пропонував ОСОБА_4 сплачувати йому неправомірну вигоду в розмірі близько 5 тисяч доларів США на місяць з тим, щоб спокійно працювати.

Наступного дня ввечері ОСОБА_1 приїхав до ОСОБА_4 додому без попередження та цікавився, які той має варіанти, щоб здобути гроші. ОСОБА_4 повідомив, що наразі він очікує на грошовий переказ від іноземного інвестора, тоді ОСОБА_1 наказав повідомити його щойно надійдуть кошти.

За деякий час спільно з НАБУ було підготовлено платіжний документ, нібито про надходження на рахунок ТОВ «Сан Шайн Груп» грошових коштів від іноземного замовника. Свідок відправив ОСОБА_1 на телефон повідомлення «+», який вони заздалегідь погодили, як умовний знак того, що гроші надійшли на рахунок, тоді останній відповів «ОК. Тепер чекай вказівок».

Потім ОСОБА_1 знову приїхав до ОСОБА_4 додому та просив надати документ, який би підтверджував наявність на рахунку ТОВ «Сан Шайн Груп» коштів, щоб це було гарантією для людей, з якими він вирішуватиме питання.

ОСОБА_4 пояснював, що він повсякчас просив ОСОБА_1 надати бодай які-небудь гарантії. За кілька днів ОСОБА_1 приїхав знову та показав доручення з резолюцією до виконання на його ім`я, пояснивши, що відтепер саме він буде куратором в кримінальній справі щодо діяльності ТОВ «Сан Шайн Груп». Після чого ОСОБА_1 повідомив деталі подальшої співпраці. Для початку йому була потрібна хоча б частина грошей, а ОСОБА_4 належало знайти трьох людей, які прийдуть до поліції та дадуть показання в межах розслідування, після того ОСОБА_4 сплатить штраф та отримає своє обладнання. Як зрозумів ОСОБА_4 , йому та ще трьом особам дадуть умовний термін ув`язнення, за вироком суду буде рішення про знищення вилученого під час обшуку обладнання, однак його знищать лише на папері, а фактично повернуть.

Наступного дня, коли ОСОБА_4 перебував у Києві, ОСОБА_1 попросив його під`їхати до готелю «Салют» поблизу станції метро «Арсенальна». У присутності свідка ОСОБА_1 проводив розмови по телефону з керівництвом, їздив разом з ним до відділу СБУ та просив чекати його там, тим самим демонструючи, що потрібні люди в курсі цієї ситуації.

Наступна зустріч ОСОБА_1 та ОСОБА_4 відбулася у слідчого ОСОБА_7 , якого ОСОБА_1 позиціонував як ту посадову особу, яка здатна забезпечити повернення обладнання у процесуальний спосіб. Саме ця особа, зі слів ОСОБА_1 , мала підтвердити всі домовленості та зрештою слідчий також запевнив ОСОБА_4 , що ОСОБА_1 в курсі всіх подій, а все вилучене майно повернуть.

Після зустрічі з ОСОБА_7 , того ж дня, ОСОБА_1 зателефонував ОСОБА_4 та наполягав, щоб вони разом поїхали до банку та зняли першу половину грошей. Однак, знімати кошти ОСОБА_4 відмовився та просив бодай якихось гарантій. Ще за деякий час, хвилин за двадцять, ОСОБА_1 зателефонував ОСОБА_4 та сказав: «Більше не телефонуй мені! Обладнання тобі ніхто не поверне!». На цьому їхнє спілкування припинилося.

58. Спрямованість умислу ОСОБА_1 на здійснення за неправомірну вигоду впливу на прийняття рішення щодо сприяння якнайшвидшому поверненню ОСОБА_4 вилученого під час обшуку обладнання третьою особою, уповноваженою на виконання функцій держави, а саме слідчим ОСОБА_7 , також підтверджується наступними діалогами, що мали місце між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .

58.1. У протоколі за результатами негласних слідчих (розшукових) дій від 07 вересня 2016 року та на носії інформації MicroSD з реєстраційним номером 04/513т від 08 серпня 2016 року під час зустрічі з ОСОБА_4 , що відбулась 10 серпня 2016 року, зафіксовані такі фрази ОСОБА_1 : «… я уже говорив з самим таким…не хочу даже фамілії називать…», «…у них полномочий…», « три чєловєка в отпускє, одні із ключових… я хотів виходить на цих, які над ними, но вони даже не возьмуться. Вони отак можуть - все відкривайте ворота і забирайте. Понімаєте, но із-за цього - там не той уровень», «Ти з ними не общався, а я общався… вони знаєш, що мені кажуть. «Погоді… надо разобраться. Оборудование денег стоит. Откуда деньги билі на оборудование?».

Тоді після зауваження ОСОБА_4 щодо гарантій вирішення його проблеми ОСОБА_1 каже: «…можу все решить…, но там такіє Богі… Оце все должно розійтись на 3 человєк» (том № 5 а.с. 28, 32, 33, 34).

58.2. За змістом носія інформації MicroSD з реєстраційним номером 04/512т від 08 серпня 2016 року та протоколу за результатами негласних слідчих (розшукових) дій від 07 вересня 2016 року ОСОБА_1 упродовж розмови з ОСОБА_4 , що мала місце 20 серпня 2016 року, каже наступне: «…у нас отдєл, три чєловека в тєме, плюс начальник - 5», «Оце провадження воно ж у мусоров…».

Крім того, ОСОБА_1 також періодично переказує ОСОБА_4 свої діалоги з третіми особами, начебто його колегами, щодо погодження розміру неправомірної вигоди, які вже відображені вище у цьому вироку (том № 5 а.с. 48-52, 53).

58.3. Як убачається з дослідженого в ході судового розгляду носія інформації MicroSD з реєстраційним номером 618т від 02 березня 2016 року та відповідного протоколу від 09 вересня 2016 року ОСОБА_1 на запитання ОСОБА_4 «Ну люди согласились, правильно ж?», відповідає ствердно, а згодом на запитання ОСОБА_4 , чи «везти йому чеки на оборудку» додав: «…Технічно місяць… Знаєш, як вони мені сказали: у нас цени занізять, пацани нормальниє», «Два моїх, два моїх… У них возможно ще буде третій. Но я не знаю, як вони з ним рєшать. Це начальник цього отдєла у тебе куратор…», «Вони два, вони повише. Вони више всіх. Више них тока Голова служби ОСОБА_44 . Поняв? І я на них вийшов… Над ними више єсть голова, єсть тока зам» (том № 5 а.с. 54-63, 64).

58.4. Дослідивши носій інформації MicroSD з реєстраційним номером 04/659т від 26 серпня 2016 року та складений протокол за результатами негласної слідчої (розшукової) дії від 12 вересня 2016 року, суд встановив, що на запитання ОСОБА_4 : «Тут должен буть задєйствований, получається, суддя», «А єсть людина, яка мені це може підтвердити?» ОСОБА_1 запевняє його, що «завтра ти з ним пообщаєшся», «Рішення суду - все повернуть». ОСОБА_4 знову уточнює «з мусарами обичними, в тіх яких провадження?», а ОСОБА_1 підтверджує, що саме «з той людиною, яка действітельно це рішає», «завтра тобі все об`яснять, зустрінемось завтра з чєловєком…», «Це буде слєдак. Він рішає ці вопроси», «… він - главний. Він єдінолічно може… Він рішає цей вопрос», «Він з суддями буде сумою рішать цей вопрос», «…тут слєдак щас рішає… ти чого думаєш ми обиска з ними всєгда берем?», «Раньше ми могли, в другіє времена. Сейчас не можем. Ми всєгда з ними действуєм», (том № 5 а.с. 70-79, 80).

58.5. Отже, зі слів та з дій ОСОБА_1 вбачається, що як особу, уповноважену на виконання функцій держави, яка повинна була сприяти поверненню вилученого обладнання, він ідентифікував слідчого СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_7, у провадженні якого перебувало кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером 42016110000000249, в межах якого відбувся зазначений обшук.

58.6. Суд звертає увагу на той факт, що ОСОБА_1 обговорював з ОСОБА_4 такі аспекти кримінального провадження, які вочевидь виходять за межі виконання доручення слідчого ОСОБА_7 (том № 5 а.с. 54-63, 64). ОСОБА_1 був повністю обізнаний про наміри ОСОБА_7 щодо можливості укладення угоди про визнання винуватості, про вид та розмір можливого покарання, а саме штрафу в сумі 10 тисяч гривень, про плани ОСОБА_7 намагатись в порядку виконання вироку суду знищити обладнання за документами, а фактично повернути його ОСОБА_4 .

58.7. Інформацію, яку ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_4 , майже дослівно відтворив ОСОБА_7 під час зустрічі з ОСОБА_4 , що відбулась 29 серпня 2016 року в АДРЕСА_4 , а згодом всередині цієї будівлі. Зазначене зафіксовано під час проведення негласної слідчої дії - аудіоконтроль особи ОСОБА_4 на носії інформації - картці пам`яті MicrоSD з реєстраційним номером 04/660т та в протоколі, складеному 10 жовтня 2016 року за результатами цієї дії (том № 5 а.с. 81-97, 98).

ОСОБА_7 пояснював ОСОБА_4 подальший план дій: «Я ж думаю об`ясняв ОСОБА_45 по цій ситуації», «…буде прискорений розвиток воно надовго все не затягнеться… По рішенню суда там буде знищення… то вже буде наш вопрос, ми його закроєм», «…щас ми вміняєм якийсь одиничний факт, щоб просто собі галочку получить і просто бистро провести цей розгляд, більше нічого нам не нада, тобто ніхто більше вішать не хоче. Ми чотко проговорюєм той об`єм, то що ви підтверджуєте свої дєйствія, то єсть ви не отказуєтесь… Есть конкретний факт підтверджений…», «…В принципі ідем на угоду, признаєм цей факт, ролі…ми бистріше закриваєм наші вопроси, що нарозслєдували. І все то бистро проходить, без питань… По результату - там буде «на знищення». Ми його тіпа знищим і всьо», «…тіпа на знищення, поняв?», «ми вам вмінимо співвиконавство. От ти здобував…. Отой длінний занімався обработкой», «що своїми силами собрали устаткування несертифіковане».

58.8. Під час подальшого допиту ОСОБА_4 слідчим ОСОБА_7, який повністю зафіксований в ході проведення негласної слідчої (розшукової) дії 29 серпня 2016 року, відображена конкретна інформація, яка ще раз дозволяє чітко ідентифікувати обладнання ТОВ «Сан Шайн Груп», як предмет інтересу ОСОБА_4 , задля повернення якого ОСОБА_1 зажадав отримати неправомірну вигоду. ОСОБА_4 цікавився також у ОСОБА_7 щодо строку повернення обладнання «Це ще місяць?», на що ОСОБА_7 відповідає: «Нє, через місяць суд уже», «Я надеюсь, що воно за цей місяць вже розглянецця…».

58.9. І хоча свідок ОСОБА_7 , надаючи показання свідка безпосередньо суду, заперечував проти того, що ОСОБА_1 мав можливість здійснити на нього вплив, адже за жодних обставин він не міг вплинути на долю вилученого під час обшуку обладнання, яке було визнано речовим доказом, суд ставиться до цих показань критично, при цьому виходить з наступного.

ОСОБА_7 заперечував наявність між ним та ОСОБА_1 будь-яких протиправних домовленостей та позапроцесуального спілкування щодо повернення ОСОБА_4 вилученого в процесі обшуку обладнання в цілому. Зазначав, що з ОСОБА_1 спілкувався лише в межах своїх доручень під час обшуку на ТОВ «Сан Шайн Груп» та в процесі доставки ОСОБА_4 для допиту, тоді як на уточнюючі запитання в контексті наведених вище результатів аудіоконтролю посилався на те, що він уже не пам`ятає деталей через сплив значного проміжку часу та велику кількість інших кримінальних проваджень. Є прикметним те, що ОСОБА_7 пам`ятав та повідомляв тільки ту інформацію, яка виправдовує його та ОСОБА_1 , позитивно характеризує їх або є нейтральною, але не зміг пригадати причини обізнаності ОСОБА_1 у найдрібніших деталях перебігу досудового розслідування, що зрештою дозволило останньому оперувати фактично службовою інформацією з обмеженим доступом та демонструвати ОСОБА_4 свою здатність впливати на результат кримінального провадження та вчинити злочин.

58.10. Власне ОСОБА_1 , відповідаючи на запитання суду, також визнав, що по інших кримінальних провадженнях, в яких він виконував доручення слідчих, він не був обізнаний щодо їхніх деталей та планів слідчого, а виходячи з показань ОСОБА_4 для нього обізнаність ОСОБА_1 в усіх нюансах кримінального провадження та послідовність його доволі узгоджених дій з ОСОБА_7 переконливо свідчила про реальну можливість ОСОБА_1 впливати на ОСОБА_7 .

58.11. Поставити під сумнів достовірність показання цього свідка також дозволяє існування кримінального провадження за частиною першою статті 366 Кримінального кодексу України за фактом службового підроблення протоколів допиту свідків ОСОБА_48 та ОСОБА_49 у кримінальному провадженні за номером 42016110000000249, в межах якого був проведений обшук приміщень ТОВ «Сан Шайн Груп» (том № 3 а.с. 49-52).

Свідок ОСОБА_48 в ході судового засідання підтвердив, що він брав участь в обшуку, надавав показання в Державному бюро розслідувань та Національному антикорупційному бюро України, а також надавав зразки свого підпису для почеркознавчого дослідження з огляду на підроблення протоколу його допиту.

Відповідно до висновку судово-почеркознавчої експертизи за номером 1328/1329/1740/1741 від 29 жовтня 2018 року підписи свідків ОСОБА_48 та ОСОБА_49 у протоколах допитів від 30 травня 2016 виконані не ними, а іншою особою (том № 6 а.с. 92-100).

58.12. Крім того, колегія суддів також звертає увагу на те, що надані суду показання ОСОБА_7 про пропозицію надання неправомірної вигоди, яка надійшла від ОСОБА_4 у день допиту останнього - 29 серпня 2016 року та щодо якої ним був складений рапорт, суперечать інформації, знятій того ж дня з транспортних телекомунікаційних мереж за абонентським номером ОСОБА_1 (том № 5 а.с.123-125, 132).

У ході телефонної розмови між ОСОБА_7 та ОСОБА_1 останній передав трубку своєму керівнику ОСОБА_10 , на пряме запитання якого «Ну що там у вас він теж щось пропонував чи як?» ОСОБА_7 відповів: «У нас нет».

Того ж дня пізніше вже в особистій розмові між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 слідчий обґрунтовує доцільність узгодити їхні рапорти між собою, щоб «розуміти, що писати, що не писати».

58.13. З урахуванням викладеного, колегія суддів не бере до уваги показання ОСОБА_7 щодо заперечення ним факту узгодження дій та позапроцесуального спілкування з ОСОБА_1 як такі, що суперечать іншим зібраним по справі доказам.

59. Слідчий СУ ГУНП у місті Києві та Київській області ОСОБА_7 є особою, уповноваженою на виконання функцій держави, в розумінні примітки до статті 3692 Кримінального кодексу України (в редакції, яка діяла від 01 травня до 01 вересня 2016 року) та відповідно до пунктів 1-3 частини першої статті 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції».

60. Посилання ОСОБА_1 на те, що він в силу свого молодого віку та займаної посади не мав реальних важелів впливу на будь-яких осіб, що виключає можливість кваліфікації його дій за частиною другою статтею 3692 Кримінального кодексу України, колегія суддів відхиляє з огляду на правову позицію, сформовану Об`єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 29 березня 2021 року в справі № 554/5090/16-к. Оскільки диспозиція цієї статті текстуально не конкретизує характеру впливу на особу, уповноважену на виконання функцій держави, Об`єднана палата дійшла висновку, що поняття впливу охоплює в тому числі використання дружніх, родинних, особистих стосунків з особою, уповноваженою на виконання функцій держави, тощо.

61. Оцінивши постійне згадування ОСОБА_1 інших службових осіб, зокрема, працівників та керівний склад Служби безпеки України, від яких залежить подальша доля обладнання та господарської діяльності ОСОБА_4 в цілому, працівників інших правоохоронних органів, а також судді, з яким ОСОБА_7 також необхідно досягнути домовленості щодо якнайшвидшого ухвалення бажаного рішення, колегія суддів сприймає це лише як підтвердження спрямування умислу ОСОБА_1 на підсилення у ОСОБА_4 відчуття безвиході, приреченості та усвідомлення тотальної корумпованості осіб, уповноважених на виконання функцій держави, а також на обґрунтування значного розміру неправомірної вигоди.

Суд вважає неналежними доказами показання свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_50 , та ОСОБА_12 , які хоча й були допитані в суді, проте не повідомили будь-яких фактичних даних, які прямо чи непрямо підтверджували б існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

62. Таким чином, за заздалегідь обумовлену неправомірну вигоду в узгодженому розмірі, яку ОСОБА_4 погодився надати ОСОБА_1 спочатку в сумі 50 000 доларів США у безготівковій формі шляхом перерахування на картку, реквізити якої мав зазначити ОСОБА_1 , а згодом на вимогу ОСОБА_1 виключно у готівковій формі та з його ж ініціативи навіть поступово частинами, останній обіцяв вплинути на слідчого СУ ГУНП у місті Києві та Київській області ОСОБА_7 з метою вчинення останнім дій, спрямованих на якнайшвидше повернення обладнання, вилученого під час проведення обшуку 29 липня 2016 року за місцем здійснення господарської діяльності ТОВ «Сан Шайн Груп».

63. Щодо версії сторони захисту про спілкування ОСОБА_1 з ОСОБА_4 з метою здобуття оперативної інформації та залучення його до конфіденційного співробітництва

63.1. Версія сторони захисту щодо обґрунтування численних зустрічей та розмов між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 упродовж липня-серпня 2016 року наміром ОСОБА_1 , як працівника оперативного підрозділу Служби безпеки України, отримати від ОСОБА_4 оперативну інформацію або залучити (завербувати) його до конфіденційного співробітництва на майбутнє, тобто розбудувати власну агентурну мережу для викриття та попередження протиправних дій інших осіб, не знайшла свого підтвердження в ході судового розгляду.

63.2. Надаючи оцінку цим доводам, суд бере до уваги положення статей 1, 6, 8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», відповідно до яких завданням оперативно-розшукової діяльності є пошук і фіксація фактичних даних про протиправні діяння окремих осіб та груп, розвідувально-підривну діяльність спеціальних служб іноземних держав та організацій з метою припинення правопорушень та в інтересах кримінального судочинства, а також отримання інформації в інтересах безпеки громадян, суспільства і держави.

У межах здійснення оперативно-розшукової діяльності працівники органів безпеки уповноважені, зокрема, перевіряти осіб, які залучаються до конфіденційного співробітництва або готують вчинення кримінальних правопорушень, перелік яких наведений в статті 2 Закону України «Про Службу безпеки України». З метою такої перевірки працівники оперативних підрозділів мають право опитувати осіб, відвідувати жилі та інші приміщення за згодою їх власників для з`ясування обставин злочину, що готується, а також збирати відомості про протиправну діяльність осіб, щодо яких проводиться перевірка, здійснювати негласні слідчі (розшукові) дії згідно з положеннями кримінального процесуального закону, мати гласних і негласних штатних та позаштатних працівників, використовувати конфіденційне співробітництво тощо.

При цьому згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» прийняття рішень про проведення оперативно-розшукових заходів, які не потребують дозволу слідчого судді або рішення прокурора, здійснюється керівником відповідного оперативного підрозділу або його заступником з повідомленням про прийняте рішення прокурора.

63.3. У ході судового розгляду в якості свідків були допитані ОСОБА_10 , який у 2016 році обіймав посаду начальника Вишгородського МРВ ГУ СБУ у місті Києві та Київській області, а також його заступник - ОСОБА_51 .

63.4. Як пояснив ОСОБА_10 , у травні 2016 року ОСОБА_1 отримав оперативну інформацію про незаконний видобуток бурштину на території Бородянського району, про що відповідно до внутрішніх наказів відписав довідку про результати проведених напередодні негласних оперативно-розшукових заходів. У подальшому ця інформація уточнювалась та доповнювалась, а приблизно в середині травня 2016 року, коли було ідентифіковано ОСОБА_4 , як організатора незаконної діяльності щодо обробки бурштину, ОСОБА_10 доповів здобуті ОСОБА_1 відомості заступнику начальника ГУ СБУ ОСОБА_8 (том № 7 а.с. 153).

Оскільки у цьому листі, складеному на підставі інформації, наданої ОСОБА_1 , йдеться про ОСОБА_4 як про особу, яка пов`язана з ОСОБА_12 , то працівник ГУ БКОЗ СБ України ОСОБА_5 скерував надані відомості слідчому СУ ГУНП у місті Києві та Київській області ОСОБА_7 в межах вже відкритого кримінального провадження. З урахуванням наданої ОСОБА_1 оперативної інформації слідчий ОСОБА_7 отримав дозволи слідчого судді на проведення обшуків за двома об`єктами, зокрема, у приміщенні ТОВ «Сан Шайн Груп» на території смт. Клавдієво-Тарасове Бородянського району Київської області.

Одночасно, оскільки ОСОБА_4 перетворився з джерела оперативної інформації на потенційного підозрюваного у кримінальному провадженні та майбутнього об`єкта документування, зі слів ОСОБА_10 відомо, що він провів інструктаж із ОСОБА_1 та суворо заборонив йому спілкуватись із ОСОБА_4 , адже відтоді телефонні розмови та зустрічі були вже неприпустимими.

63.5. З показаннями ОСОБА_10 в цій частині узгоджуються також показання ОСОБА_4 , який повідомив суду під час допиту, що до проведення обшуку йому дійсно здавалось, що ОСОБА_1 збирає оперативну інформацію, але після вилучення обладнання єдине, що цікавило ОСОБА_1 - це неправомірна вигода за його повернення.

63.6. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що до 29 липня 2016 року дії ОСОБА_1 дійсно відповідали ознакам оперативно-розшукової діяльності.

63.7. Разом з тим, свідок ОСОБА_10 повідомив, що на момент проведення обшуку на ТОВ «Сан Шайн Груп» 29 липня 2016 року він знаходився у відпустці, проте на прохання керівника ГУ БКОЗ СБУ перебував на зв`язку для того, щоб сприяти, зокрема, в забезпеченні транспорту для вивезення вилученого обладнання. Коли ОСОБА_10 прибув на місце обшуку, то зустрів там ОСОБА_1 , який попри його категоричну заборону, проявив ініціативу та переконав в.о. начальника Вишгородського МРВ ОСОБА_51 в тому, що він може бути корисним під час обшуку.

При цьому, за словами ОСОБА_10 , після проведення обшуку про контакти із ОСОБА_4 у позаробочий час ОСОБА_1 жодного разу не доповідав йому, а коли 22 серпня 2016 року ОСОБА_10 вийшов з відпустки та запросив у ОСОБА_1 доповідь в цій справі, останній лише повідомив, що слідчий зібрав достатньо доказів для повідомлення ОСОБА_4 про підозру.

Однак, зі слів ОСОБА_10 , він інтуітивно відчув, що за час його перебування у відпустці щось відбулось, оскільки ОСОБА_1 поводився незвично: він був занадто активний та ініціативний в справі ОСОБА_4 , міг дозволити собі не з`явитись на роботі без пояснення причин та в цілому намагався уникати перебування в полі зору ОСОБА_10 .

63.8. Як пояснив свідок ОСОБА_10 , лише 25 або 26 серпня 2016 року ОСОБА_1 повідомив йому, що ОСОБА_4 запропонував зустрітись з ним, хоча за відомостями, здобутими за результатами проведення негласних (слідчих) розшукових дій, ОСОБА_1 , в тому числі з власної ініціативи, систематично та неодноразово спілкувався з ОСОБА_4 після проведення обшуку на ТОВ «Сан Шайн Груп», який відбувся 29 липня 2016 року.

Після цього повідомлення ОСОБА_10 , з його слів, вкотре заборонив ОСОБА_1 спілкуватись із ОСОБА_4 , а коли 26 серпня 2016 року від слідчого ОСОБА_7 надійшло доручення щодо допиту ОСОБА_4 та інших осіб, виконання якого ОСОБА_1 просив доручити саме йому, воно було розписане на ОСОБА_1 винятково в частині методологічного супроводу.

63.9. Підвищена активність ОСОБА_1 у цьому кримінальному провадженні підтверджується також телефонною розмовою, яка відбулась між ОСОБА_1 та невстановленою особою 25 серпня 2016 року та зафіксована на носії інформації оптичному диску формату DVD-R з реєстраційним номером 1048т (том № 5 а.с. 102-104, 132).

Суд відхиляє доводи сторони захисту про те, що цю розмову неможливо ідентифікувати як таку, що пов`язана безпосередньо з кримінальним провадженням, у межах якого відбувся обшук у приміщеннях ТОВ «Сан Шайн Груп», адже до Вишгородського МРВ ГУ СБУ у місті Києві та Київській області надходить велика кількість доручень від органів досудового розслідування.

Ця розмова відбулась 25 серпня 2016 року, тобто в день складання ОСОБА_7 доручення № 24/37-249/5 (том № 10 а.с. 25). У наведеній розмові ОСОБА_1 ідентифікує доручення як таке, що пов`язане з «Клавдієво» та «бурштином», а також говорить про трьох осіб та сплату ними штрафу в розмірі 10 000 гривень (том № 5 а.с. 102-103, 132). Ця інформація співпадає з відомостями, які фігурють під час спілкування 25 серпня 2016 року між ОСОБА_1 з ОСОБА_4 , зафіксованого на MicroSD з реєстраційним номером НОМЕР_6 та у протоколі за результатами аудіоконтролю особи від 09 вересня 2016 року, коли ОСОБА_1 демонстрував ОСОБА_4 доручення та акцентував на ньому увагу останнього словами «Читай. Це мені доручення. Так надо. Поняв?». Після чого ОСОБА_1 повідомляв про необхідність прибуття до слідчого трьох осіб та офіційної сплати штрафу в розмірі 10 000 гривень (том № 5 а.с. 54, 64). У ході допиту свідок ОСОБА_4 також повідомляв, що ОСОБА_1 демонстрував йому доручення на підтвердження того, що тепер він особисто є куратором у кримінальному провадженні, в межах якого було вилучено обладнання ТОВ «Сан Шайн Груп».

Виходячи з сукупності наведених обставин та враховуючи, що сторонами провадження не були надані відомості щодо будь-яких інших доручень періоду третьої декади серпня 2016 року, до виконання яких мав би відношення ОСОБА_1 , суд ідентифікує цю розмову, як пов`язану саме з кримінальним провадженням, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером 420161100000000249.

Отже, у спілкуванні з невстановленою особою, яке відбулось 25 серпня 2016 року, ОСОБА_1 інформує співрозмовника про наявність у нього доручення від слідчого та запитує поради, як його виконувати. Співрозмовник зазначає, що доручення повинно бути зареєстрованим у райвідділі та рухатись до виконавця за резолюцією начальника. На що ОСОБА_1 каже, що він прагнув би взагалі не реєструвати це доручення та просить співрозмовника не казати про це доручення ОСОБА_10 , адже останній може визначити виконавцем іншого працівника.

Така поведінка ОСОБА_1 вочевидь спрямована на те, щоб всупереч встановленій правовій процедурі не ставити до відома начальника Вишгородського МРВ ГУ СБУ у місті Києві та Київській області ОСОБА_10 про свої дії у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером 420161100000000249, що узгоджується з показаннями свідка ОСОБА_10 про нетипову закриту поведінку ОСОБА_1 .

63.10. Заступник начальника Вишгородського МРВ ГУ СБУ у місті Києві та Київській області ОСОБА_51 в ході допиту пояснив суду, що він не володів повною інформацією щодо кримінального провадження, в межах якого був проведений обшук на ТОВ «Сан Шайн Груп», але ОСОБА_10 попереджав його про необхідність оперативного супроводу цієї слідчої дії. Оскільки ОСОБА_51 не був обізнаний щодо заборони ОСОБА_1 брати участь в обшуку, а ОСОБА_1 його також про це не повідомив, останній був залучений до цієї слідчої дії разом з іншими працівниками відділу.

Разом з тим, свідок ОСОБА_51 повідомив, що під час перебування ОСОБА_10 у відпустці у липні-серпні 2016 року, тобто в період виконання ним обов`язків начальника Вишгородського МРВ ГУ СБУ у місті Києві та Київській області, ОСОБА_1 не повідомляв йому ніякої інформації щодо конфіденційного співробітництва з ОСОБА_4 , щодо зустрічей з ним або щодо наміру ОСОБА_4 надати йому неправомірну вигоду за повернення вилученого під час обшуку обладнання.

63.11. Будь-які письмові матеріали, зокрема, рапорти, довідки, службові записки тощо, які могли б підтвердити версію ОСОБА_1 , сторонами кримінального провадження надані не були.

Показання свідка ОСОБА_52 , який обіймав посаду оперуповноваженого Вишгородського МРВ ГУ СБУ у місті Києві та Київській області, про те, що ОСОБА_1 повідомляв йому про свій намір залучити ОСОБА_4 до конфіденційного співробітництва, суд не бере до уваги, адже ОСОБА_52 не був керівником відповідного структурного підрозділу та не виконував обов`язки керівника.

63.12. Отже, судом встановлено, що ОСОБА_1 не доповідав керівнику Вишгородського МРВ ГУ СБУ у місті Києві та Київській області ОСОБА_10 або його заступнику ОСОБА_51 про необхідність вжиття будь-яких оперативно-розшукових заходів щодо ОСОБА_4 або про потребу залучення останнього до конфіденційного співробітництва після 29 липня 2016 року, а також про пропозицію неправомірної вигоди, що надійшла від нього.

63.13. Крім того, дослідивши матеріали негласних слідчих (розшукових) дій та всіх зафіксованих на них розмов, які відбувались між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , колегія суддів не виявила будь-яких фраз, які можна було б витлумачити як прагнення ОСОБА_1 отримати оперативну інформацію щодо протиправної діяльності інших осіб або залучити ОСОБА_4 до конфіденційного співробітництва.

63.14. Свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_53 також повністю та категорично спростували показання ОСОБА_1 про те, що він не просто діяв з відома керівництва, а його заохочували до активного спілкування з ОСОБА_4 та обіцяли присвоєння позачергового військового звання за вербування останнього.

За словами ОСОБА_10 , таке заохочення взагалі є виключенням за важливі оперативні результати, до яких залучення особи до конференційного співробітництва, яке є буденною діяльністю працівників оперативних структурних підрозділів Служби безпеки України, не належить.

64. Щодо версії сторони захисту про намір ОСОБА_1 задокументувати надання йому ОСОБА_4 неправомірної вигоди

64.1. Суд також вважає неспроможною версію сторони захисту про те, що ОСОБА_1 систематично зустрічався з ОСОБА_4 , оскільки мав намір задокументувати надання ОСОБА_4 неправомірної вигоди, при цьому виходить з наступного.

64.2. Згідно з частинами другою, третьою статті 7 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» ОСОБА_1 , виявивши під час проведення оперативно-розшукових заходів в діях ОСОБА_4 ознаки кримінального правопорушення, передбаченого статтею 369 Кримінального кодексу України, був зобов`язаний невідкладно направити зібрані матеріали до відповідно органу досудового розслідування або, якщо припинення оперативно-розшукових заходів могло негативно вплинути на результати кримінального провадження, повідомити відповідний орган досудового розслідування та прокурора про виявлення ознак кримінального правопорушення, а вже після закінчення оперативно-розшукових заходів направити їм зібрані матеріали.

64.3. Як зазначено вище в цьому вироку, обшук у приміщенні ТОВ «Сан Шайн Груп» та вилучення виробничого обладнання мали місце 29 липня 2016 року (том № 8 а.с. 35-53), а вже 06 серпня того ж року ОСОБА_4 звернувся до Національного антикорупційного бюро України із заявою про вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення (том № 3 а.с. 4-5).

64.4. Упродовж серпня 2016 року відбувались численні зустрічі та розмови між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , під час яких обговорювався та погоджувався розмір неправомірної вигоди, порядок, умови та строки повернення ОСОБА_4 верстатів, вилучених у ході обшуку у виробничих приміщеннях ТОВ «Сан Шайн Груп» (том № 5 а.с. 27-46, 47, 48-52, 53, 54-63, 64, 65-68, 69, 70-80, 81-97, 98).

64.5. Проте, ОСОБА_1 звернувся до начальника ГУ СБ України у місті Києві та Київській області з рапортом щодо пропозиції ОСОБА_4 надати йому неправомірну вигоду в розмірі 50 000 гривень лише 29 серпня 2016 року (том № 10 а.с. 21), тобто того ж дня, коли йому стало відомо про проведення Національним антикорупційним бюро України досудового розслідування та отримання детективами дозволу на проведення обшуків.

64.6. Зазначене підтверджується відомостями, які містяться на оптичному диску DVD-R з реєстраційним номером 1048т та складеним протоколом про результати здійснення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 04 січня 2017 року (том № 5 а.с. 99-131, 132).

Так, в ході телефонної розмови, яка відбулась 29 серпня 2016 року о 20 годині 59 хвилин між невстановленою особою та ОСОБА_1 , останній повідомив, що «…«кашники» пробили, що під нас взяті еті обиска», «…НАБУ работаєт по нам». В іншій розмові того ж дня о 21 годині 03 хвилини ОСОБА_1 також повідомив невстановленій особі, що «за ним їздило НАБУ», але вони «понаписували рапорти та завтра їдуть доповідати».

64.7. Ця інформація узгоджується також з показаннями ОСОБА_10 , який повідомив, що ОСОБА_1 вперше повідомив йому про те, що ОСОБА_4 ініціативно вийшов на нього та запропонував неправомірну вигоду за уникнення кримінальної відповідальності для себе та повернення вилученого під час обшуку майна 29 серпня 2016 року, про що ОСОБА_10 , повіривши в правдивість слів ОСОБА_1 , негайно доповів керівництву ГУ СБУ у місті Києві та Київській області.

Щоправда, за кілька днів ОСОБА_10 дізнався, що повідомлені ОСОБА_1 обставини не відповідали дійсності, адже як зазначили начальник ГУ СБУ у місті Києві та Київській області ОСОБА_9 та його перший заступник ОСОБА_8 , саме ОСОБА_1 проявляв ініціативу та схиляв ОСОБА_4 до надання йому хабаря, а коли відчув небезпеку, намагався всіх обманути та використати для цього ОСОБА_10 , щоб убезпечити себе від кримінальної відповідальності. Наприкінці вересня 2016 року ОСОБА_1 було звільнено з військової служби, а документування ОСОБА_4 як хабародавця зупинилось.

64.8. Допитаний в ході судового розгляду ОСОБА_9 , який у 2016 році обіймав посаду начальника Головного управління СБУ у місті Києві та Київській області, повідомив, що по факту пропозиції надання ОСОБА_4 неправомірної вигоди ОСОБА_1 йому доповідали ОСОБА_10 , його заступник - ОСОБА_8 та начальник ГУ БКОЗ СБУ у місті Києві та Київській області ОСОБА_11 .

По цим рапортам Генеральною прокуратурою України було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинення злочину за статтею 369 Кримінального кодексу України (том № 10 а.с. 1).

Проте, за кілька днів стало відомо, що Національне антикорупційне бюро України вже майже місяць розслідує кримінальне провадження за заявою ОСОБА_4 за фактом вимагання неправомірної вигоди з боку співробітника СБУ ОСОБА_1 .

64.9. Колегія суддів повністю бере до уваги в якості доказу показання свідка ОСОБА_10 , оскільки вони узгоджуються із сукупністю інших досліджених судом матеріалів, та відхиляє доводи сторони захисту щодо недостовірності та ненадійності показань ОСОБА_10 з огляду на особисті неприязні стосунки з ОСОБА_1 , які виникли через пошкодження автомобіля ОСОБА_1 дружиною ОСОБА_10 та через критику стилю керування ОСОБА_10 , що її публічно висловлював ОСОБА_1 , оскільки вони не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.

В ході допиту ОСОБА_10 не заперечував того факту, що його дружина дійсно зачепила автомобіль ОСОБА_1 під час виконання маневру на своєму автомобілі, внаслідок чого був пошкоджений бампер, але при цьому зазначав, що це не вплинуло на їхні із ОСОБА_1 стосунки. Ці показання підтверджуються також відомостями, здобутими в результаті зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, з яких убачається, що ОСОБА_10 після повідомлення ОСОБА_1 інформації щодо пропозиції неправомірної вигоди, яка надійшла від ОСОБА_4 , виявляв у спілкуванні належний рівень поваги, розмовляв з ОСОБА_1 професійно та виважено, намагався підтримати, допомогти та забезпечити захист працівника очолюваного ним відділу СБУ навіть попри порушення підлеглим заборони на будь-які контакти з ОСОБА_4 . Варто наголосити на тому, що про фіксацію цієї розмови ОСОБА_10 не був обізнаним, тому суд вважає, що він поводився так, як робив це зазвичай.

Крім того, свідок ОСОБА_51 , який обіймав посаду заступника начальника Вишгородського МРВ ГУ СБУ у місті Києві та Київській області, повідомив, що ОСОБА_10 є досвідченою та професійною людиною, він здійснював помірковане керівництво роботою відділу, до всіх працівників ставився однаково, якогось особливого ставлення до ОСОБА_1 з боку ОСОБА_10 або особистісного конфлікту між ними не було.

Щодо подряпини на автомобілі ОСОБА_1 , то свідок ОСОБА_51 підтвердив цю інформацію, проте вважав, що пошкодження було настільки незначним, що не могло бути причиною серйозного конфлікту між ОСОБА_10 та ОСОБА_1 .

Свідок ОСОБА_52 , хоча й зазначав, що стосунки між ОСОБА_10 та ОСОБА_1 були натягнутими, але не повідомив суду таких обставин, які могли б бути достатньою підставою для того, щоб поставити показання ОСОБА_10 під сумнів.

Так само, допитаний в якості свідка ОСОБА_53 поінформував суд про те, що робота Вишгородського МРВ ГУ СБУ у місті Києві та Київській області у 2016 році дійсно була визнана незадовільною на всіх напрямах, а атмосфера в колективі була негативною в цілому, але інформацію щодо особистих неприязних стосунків конкретно між ОСОБА_10 та ОСОБА_1 він також не підтвердив.

64.10. Крім того, позиція ОСОБА_1 щодо його тривалого спілкування з ОСОБА_4 з метою задокументувати останнього на вчиненні злочину, передбаченого статтею 369 Кримінального кодексу, вбачається абсурдною з огляду на те, що 29 серпня 2016 року о 14 годині 54 хвилини напередодні звернення з відповідним рапортом, а фактично за кілька годин до цього, ОСОБА_1 зателефонував ОСОБА_4 та сказав, що «оборудованіє не вертають», після чого жодного разу з ОСОБА_4 не спілкувався.

64.11. Посилання сторони захисту на те, що ОСОБА_4 мав надто бідний вигляд, користувався дешевим телефоном, вживав наркотичні речовини, не мав автомобіля та дорогого одягу, а вартість вилученого під час обшуку ТОВ «Сан Шайн Груп» обладнання була вочевидь неспівмірною із погодженим розміром неправомірної вигоди, в обґрунтування того, що ОСОБА_1 усвідомлював відсутність таких коштів у ОСОБА_4 та бажав саме задокументувати вчинення злочину, передбаченого статтею 369 Кримінального кодексу України, є неспроможними та такими, що спрямовані на дискредитацію свідка ОСОБА_4 .

64.12. Допитавши безпосередньо свідка ОСОБА_4 , колегія суддів констатує, що свідок має вищу юридичну освіту, гідний зовнішній вигляд, його мовлення є чітким та адекватним, а надані показання - логічними та послідовними.

64.13. Щодо неспівмірності вартості вилученого майна та розміру неправомірної вигоди, то колегія суддів наголошує на тому, що зі змісту розмов ОСОБА_1 та ОСОБА_4 вбачається, що йшлося не тільки про факт повернення майна, а про якнайшвидше його повернення, що було важливим для ОСОБА_4 та інших засновників ТОВ «Сан Шайн Груп» з огляду на необхідність виконання договірних зобов`язань та налагодження законної господарської діяльності.

64.14. Суд також бере до уваги, що ОСОБА_1 намагався залякувати ОСОБА_4 , повідомляючи, що якщо останній не надасть неправомірну вигоду, то матиме місце помста з боку працівників Служби безпеки України - вони будуть слідкувати за ОСОБА_54 , проводитимуть обшуки та зрештою підкинуть йому щось таке, за що його буде притягнуто до кримінальної відповідальності (том № 5 а.с. 34, 61).

64.15. До того ж ОСОБА_1 постійно посилався на кількість осіб, які виконують функції держави, що були залучені ним до повернення ОСОБА_4 обладнання для обробки бурштину та їхні високі посади тощо.

64.16. У таких умовах розмір неправомірної вигоди з боку ОСОБА_1 обґрунтовувався не тільки вартістю вилученого майна, а пов`язувався також із усуненням штучно створеної загрози нормальному укладу життя ОСОБА_4 та його безпеці.

64.17. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про неспроможність показань ОСОБА_1 щодо негайного повідомлення ним правоохоронних органів про запропоновану йому ОСОБА_4 неправомірну вигоду та вважає таке повідомлення спробою уникнути кримінальної відповідальності з огляду на викриття його злочинної діяльності.

65. Щодо версії сторони захисту про провокацію з боку ОСОБА_4 та детективів Національного антикорупційного бюро України

65.1. Суд констатує, що версія провокації вчинення ОСОБА_1 інкримінованого злочину сама по собі суперечить іншим версіям сторони захисту щодо невчинення ОСОБА_1 будь-яких протиправних дій, проте ретельно та вичерпно перевіряє доводи сторони захисту щодо ознак провокації у діях ОСОБА_4 під керівництвом детективів Національного антикорупційного бюро України.

65.2. Розпочинаючи аналіз поведінки ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на предмет наявності в них ознак провокації ОСОБА_1 до вчинення протиправних дій з боку ОСОБА_4 , колегія суддів бере до уваги критерії розмежування спостереження за вчиненням злочину і провокації правоохоронних органів, що містяться в усталеній практиці Верховного Суду, виробленій з урахуванням рішень Європейського суду з прав людини (постанови Верховного Суду від 6 березня 2018 року у справі № 727/6661/15-к, від 13 лютого 2018 року у справі № 646/6873/15-к, а також рішення Європейського суду з прав людини «Раманаускас проти Литви» (скарга № 74420/01); «Люді проти Швейцарії» (скарга № 12433/86); «Тейшейра де Кастро проти Португалії» (скарга № 25829/94); «Ваньянь проти Російської Федерації» (скарга № 53203/99); «Калабро проти Італії» (скарга № 59895/00)).

65.3. Провокація має місце в тих випадках, коли працівники правоохоронних органів або особи, що діють за їх дорученням, не обмежуються розслідуванням злочинної діяльності переважно пасивно, а впливають, підбурюють до вчинення злочину, який інакше не було б скоєне, щоб можна було встановити факт злочину, тобто отримати докази його здійснення і почати кримінальне переслідування.

65.4. Як убачається з матеріалів справи, відомості про кримінальне правопорушення були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань не за матеріалами правоохоронних органів, а за заявою фізичної особи ОСОБА_4 від 06 серпня 2016 року (том № 3 а.с. 4-5).

65.5. У ході допиту, який відбувся 07 серпня 2016 року, ОСОБА_4 повідомив детективу інформацію, яка передувала його зверненню до правоохоронних органів, а на підтвердження своїх слів надав копію протоколу обшуку від 29 липня 2016 року та свою переписку, що містилась у месенджері Viber на мобільному пристрої (планшеті) марки Samsung моделі Galaxy Tab 3, ІМЕІ НОМЕР_7 (том № 3 а.с. 53-64, 65-66).

65.6. За результатами огляду добровільно виданого ОСОБА_4 зазначеного мобільного пристрою у програмі Viber виявлено діалог між абонентами з номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , датований 29 липня 2016 року, тобто днем проведення обшуку на ТОВ «Сан Шайн Груп». У ході переписки абонент з номером НОМЕР_2 , який у подільшому ідентифікований як такий, що належить ОСОБА_1 , зазначає російською мовою, що «Нужно было бы как-то решать до этого», а тоді запитує: «Смотри! Тебе порешать, чтобы твое сырье и станки не увозили, а оставили?», а абонент з номером НОМЕР_1 відповідає: «мне самое главное это станки… станки с доками на их владение так что если можешь шептони им что с оборудованием пускай не торопят события». А вже 01 серпня 2016 року ОСОБА_1 пише: «Послушай я тебе сказал реальность янтарь будут накрывать всегда», «Я понимаю как это звучит но зато правда нужно решать вопрос по-другому вот и все» (том № 3 а.с. 66). До протоколу долучена фототаблиця (том № 3 а.с. 67-68).

65.7. Отже, певний масив інформації був накопичений ОСОБА_4 ще до того, як правоохоронні органи розпочали досудове розслідування, та саме ці обставини були покладені в основу обґрунтування клопотань детектива Національного антикорупційного бюро України Литвиненка Д.І. про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 09 та 10 серпня 2016 року (том № 3 а.с. 1-4, 5-8, 13-16, 17-20).

65.8. Надавши оцінку викладеним в клопотаннях матеріалам, слідчий суддя Апеляційного суду міста Києва Глиняний В.П. дійшов висновку про їх достатність для надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій (том № 5 а.с. 9-10, 11-12, 21-22, 23-24).

65.9. Отже, колегія суддів констатує, що сторона обвинувачення надала суду реальну можливість перевірити інформацію щодо існуючого наміру ОСОБА_1 вчинити злочин станом на день прийняття рішень про проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

65.10. Зазначене дозволяє стверджувати, що правоохоронні органи мали в розпорядженні достатні підстави для проведення оперативного заходу, при цьому не були ініціатором досудового розслідування та лише пасивно «приєднались» до злочину, який ОСОБА_1 розпочав вчиняти без будь-якої участі з їхнього боку, а використання ОСОБА_4 у якості агенту було обмеженим та забезпеченим необхідними процесуальними гарантіями відповідно до ухвал слідчого судді Апеляційного суду міста Києва.

65.11. Одночасно, суд відхиляє доводи сторони захисту щодо недопустимості інформації, яка містилась на планшеті марки Samsung моделі Galaxy Tab 3, ІМЕІ НОМЕР_7 в якості доказу з огляду на те, що свідок ОСОБА_4 не мав права надавати будь-які документи в ході його допиту, а зазначений планшет не визнавався речовим доказом та не долучався до матеріалів кримінального провадження, а тому не надавався стороні захисту під час виконання вимог статті 290 Кримінального процесуального кодексу України, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 84 Кримінального процесуального кодексу України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є, зокрема, речові докази та документи.

У розумінні статті 98 Кримінального процесуального кодексу України добровільно виданий ОСОБА_4 мобільний пристрій - планшет марки «Sаmsung», моделі «Galaxy Tab 3» з IMEI НОМЕР_7 сам по собі не є речовим доказом, адже він не був знаряддям вчинення кримінального правопорушення, не зберіг на собі його сліди, не є предметом, що був об`єктом кримінально протиправних дій, не є грошима, цінністю або іншою річчю, набутою кримінально протиправним шляхом.

Разом з тим, інформація, що зберігається на цьому планшеті, містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Носієм такої інформації згідно зі статтею 99 Кримінального процесуального кодексу України є документ, який може існувати, зокрема, у виді електронного документу на планшеті із вбудованою пам`яттю, на диску або на окремій картці пам`яті, або може бути відображений у складеному в порядку, передбаченому цим Кодексом, протоколі процесуальної дії та додатках до нього. При цьому зняття інформації з електронних інформаційних систем або їх частин можливе без дозволу слідчого судді, якщо доступ до них не обмежується їх власником або не пов`язаний з подоланням систем логічного захисту, а оригіналом електронного документу є його візуальне відображення, якому надається таке ж значення, як документу.

65.12. Діалог між двома абонентами з номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , датований 29 липня 2016 року, який містився на добровільно виданому ОСОБА_4 мобільному пристрої - планшеті марки «Sаmsung», модель «Galaxy Tab 3» з IMEI НОМЕР_7 у програмі Viber, був досліджений детективом шляхом включення планшету та огляду текстових повідомлень з дотриманням правил, передбачених статтею 237 Кримінального процесуального кодексу України.

65.13. Отже, орган досудового розслідування провів огляд предмета, а саме планшета, та відобразив зміст електронного документа шляхом його фотографування (графічного зображення), оформивши слідчу дію протоколом, який складений з дотриманням кримінального процесуального закону, що дозволяє визнати цей доказ допустимим.

65.14. Ретельно проаналізувавши всі розмови, зміст яких наведений вище в цьому вироку, що були зафіксовані внаслідок проведення негласних слідчих (розшукових) дій та мали місце між ОСОБА_1 і ОСОБА_4 упродовж періоду з 10 по 29 серпня 2016 року, колегія суддів не віднайшла таких фраз ОСОБА_4 , які б спонукали ОСОБА_1 вчинити злочин.

Навпаки, активність та ініціативність ОСОБА_1 , про які можна зробити висновок, виходячи зі змісту протоколів про результати негласних слідчих (розшукових) дій та які підтверджені наведеними в цьому вироку показаннями свідків ОСОБА_4 і ОСОБА_10 , переконливо свідчать про те, що саме ОСОБА_1 спонукав ОСОБА_4 до надання неправомірної вигоди та впливав на поведінку ОСОБА_4 .

65.15. На користь саме такої версії перебігу подій можна навести також факт висловлення ОСОБА_1 погроз на адресу ОСОБА_4 . Як зафіксовано на носіях інформації MicroSD реєстраційні номери 04/513т, 04/512т та у відповідних протоколах, ОСОБА_1 попереджав ОСОБА_4 , що у випадку відмови від виконання узгоджених ними дій, спрямованих на надання неправомірної вигоди за ним «виставлять наружку, телефон поставлять на прослушки, даже які ти будеш міняти, і чисто за принципов … ще раз [притягнуть до відповідальності]», а ще лунали такі фрази «возьмут ухвалу, обиск дома, єслі че не находим, підкидуєм, тоді дєло шиєм…», « Братан , це буде мєсть…» (том № 5 а.с. 34, 61).

65.16. До того ж допитаний в якості свідка ОСОБА_4 окремо наголошував на тому, що він свідомо намагався поводитись пасивно, адже йому було роз`яснено, що в ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій заборонено провокувати ОСОБА_1 на вчинення злочину, зокрема, з метою його подальшого викриття (том № 11 а.с. 212).

65.17. У ході спілкування з ОСОБА_1 , що зафіксовано на досліджених судом носіях інформації та протоколах, складених за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіоконтроль особи, ОСОБА_4 неодноразово наголошував на тому, що він прагне здійснювати господарську діяльність в законний спосіб: зареєструвати торгову марку, оформити необхідні документи, залучити інвестиції, налагодити поставку продукції на експорт тощо.

Так, під час розмови, яка відбулась 10 серпня 2016 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , що зафіксована на носії інформації MicroSD з реєстраційним номером 04/513т та в протоколі від 07 вересня 2016 року (том № 5 а.с. 27-46, 47), ОСОБА_4 каже, що «хотів нормально осуществлять, действітельно работать… максимально все наладили, і документи… а по ітогу получается все забрали…», «…мені треба оборудованіє по-любому, бо у мене на нього даже документи есть. Ну конечно не на все типо, но есть же документи… Я хочу його вернуть, я хочу нормально работать… Торгова марка почті готова», «…Я налаживал контакти і с Європой, офіціально і там дєйствітельно ребятам інтєрєсно поставлять цю плитку, продукцію на Арабскіє Емірати».

А після фрази ОСОБА_4 «Ну я ж хочу работать», ОСОБА_1 відповідає, що це «нікого не [цікавить]. Звиняйте», а згодом додає «[документи] нікого не [цікавлять]. Ви такі всі інтересні: «документи»… «Кашники», які тебе накрили - їм [байдуже]. Ці документи - це « фількіна » грамота, поняв?».

65.18. Таким чином, колегією суддів не встановлено ознак провокації у діях ОСОБА_4 , адже досудове розслідування відбувалось в пасивний спосіб, вжиття правоохоронними органами або за їх вказівкою ОСОБА_4 будь-яких заходів, пов`язаних з погрозами, насильством або шантажем щодо ОСОБА_1 , судом не встановлено, а кожен факт та обставина в цьому кримінальному провадженні належним чином задокументовані.

66. Щодо доводів сторони захисту про порушення права ОСОБА_1 на захист з огляду на необґрунтовано тривалу перерву в досудовому розслідуванні

66.1. 6 липня 2018 року детектив звернувся до керівника органу досудового розслідування зі службовою запискою, у якій повідомив, що в ході проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні за номером 52016000000000249 встановлено фактичні дані, які свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 ознак кримінального правопорушення, передбаченого статтею 3692 Кримінального кодексу України (том № 3 а.с. 20-22).

66.2. Того ж дня детектив вніс до Єдиного реєстру досудових розслідувань наведені відомості за номером кримінального провадження 52018000000000671 з правовою кваліфікацією за частиною другою статті 3692 Кримінального кодексу України, керівник органу досудового розслідування доручив йому здійснювати досудове розслідування, детектив повідомив керівника органу прокурори про початок досудового розслідування, а керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури визначив групу прокурорів у цьому кримінальному провадженні (том № 3 а.с. 19, 20-22, 23, 24, 25, 26-27).

66.3. З дотриманням правил, передбачених статтею 217 Кримінального процесуального кодексу України, постановою прокурора від 25 вересня 2018 року кримінальні провадження за номерами 52016000000000280 та 52018000000000671 були об`єднані в одне провадження із загальним номером 52016000000000280, про що були внесені відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (том № 3 а.с. 28, 29-30, 31-32). У межах об`єднаного кримінального провадження постановою від 19 жовтня 2018 року здійснення досудового розслідування було доручене слідчій групі (том № 3 а.с. 33-34, 35).

66.4. При цьому, колегія суддів відхиляє як таке, що не ґрунтується на вимогах закону, посилання сторони захисту щодо недопустимості доказів, зібраних детективами після 19 жовтня 2018 року, з огляду на те, що постанова про визначення слідчої групи та старшого слідчої групи від цієї дати була винесена керівником відділу детективів Національного антикорупційного бюро, який не є керівником органу досудового розслідування, з огляду на наступне.

66.5. Відповідно до частини другої статті 39 Кримінального процесуального кодексу України визначення слідчого (слідчих), який (які) здійснюватимуть досудове розслідування, є повноваженням керівника органу досудового розслідування, а в розумінні пункту 8 частини першої статті 3 цього ж Кодексу керівником органу досудового розслідування є керівник Головного підрозділу детективів, підрозділу детективів, а також відділу детективів.

66.6. Тому колегія суддів констатує, що старший детектив - керівник Третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Клименко О.В. діяв у межах своїх повноважень.

66.7. Доводи сторони захисту про безпідставність затягування строку досудового розслідування, а саме про дворічну бездіяльність органу досудового розслідування з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та вручення ОСОБА_1 підозри, яку вони пов`язували з усвідомленням слідчими органів досудового розслідування відсутності в його діях складу злочину, спростовуються дослідженими під час судового розгляду доказами.

66.8. Колегією суддів встановлено, що на підставі заяви ОСОБА_4 06 серпня 2016 року були внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та присвоєно номер провадженню 52016000000000280 (том № 3, а.с. 3).

66.9. Повідомлення про підозру у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_1 було вручене 25 вересня 2018 року (том № 4 а.с. 56-79).

66.10. Відповідно до службової записки, підготовленої детективом Третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів ОСОБА_57 на ім`я його керівника ОСОБА_58 під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні за номером 52016000000000280 від 06 серпня 2016 року, перевірялись також обставини внесення слідчим СУ ГУ НП в Київській області ОСОБА_7 як службовою особою завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів (том № 3, а.с. 37-38). З метою цієї перевірки було проведено допит свідків ОСОБА_48 та ОСОБА_49 , та проведено судову - почеркознавчу експертизу, за результатами якої було отримано висновок експерта № 1328/1329/1740/1741 від 29 жовтня 2018 року. Відомості за цим фактом 08 січня 2019 року були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером 52019000000000011.

66.11. Окрім проведення зазначених слідчих дій, у вказаний стороною захисту період у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером 52016000000000280 від 06 серпня 2016 року було переведено комплекс інших процесуальних дій, зокрема: допитано свідків, розсекречено матеріали негласних слідчих (розшукових) дій, направлено запити, здійснено комплекс дій щодо забезпечення кримінального провадження шляхом реалізації тимчасового доступу до речей та документів та інші.

66.12. Колегія суддів наголошує на тому, що досудове слідство повинно бути закінчено у кожній справі без порушення права на справедливий судовий розгляд і права на ефективний засіб захисту, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини та основних свобод.

Поняття «розумний строк досудового слідства» є оціночним, тобто таким, що визначається у кожному конкретному випадку з огляду на сукупність усіх обставин вчинення і розслідування злочину (злочинів). Визначення розумного строку досудового слідства залежить від багатьох факторів, включаючи обсяг і складність справи, кількість слідчих дій, число потерпілих та свідків, необхідність проведення експертиз та отримання висновків, завантаженість слідчого тощо.

66.13. Оцінивши перелік процесуальних дій, здійснених у цьому кримінальному провадженні, колегія суддів не вбачає будь-яких обставин, які б давали підставу вважати, що строк досудового слідства перевищив межі необхідності з огляду на тривалість проведення судово-почеркознавчої експертизи та вчинення інших процесуальних дій, а тому не вбачає в цьому порушення права ОСОБА_1 на захист.

Таким чином, розглянувши справу в межах пред`явленого обвинувачення, оцінивши наведені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, та проаналізувавши ці докази в їх сукупності та взаємозв`язку, колегія суддів доходить висновку про їхню допустимість, належність, достовірність та достатність для визнання ОСОБА_1 винуватим в інкримінованому йому злочині та кваліфікує його дії за частиною другою статті 3692 Кримінального кодексу України, як обіцянку здійснити вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, за надання неправомірної вигоди.

VІІ. Підстави для виправдання ОСОБА_1 за частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України із зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення

67. Згідно зі статтею 62 Конституції України, статтею 17 Кримінального процесуального кодексу України обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи, при цьому особа має бути виправдана, якщо сторона обвинувачення не доведе її винуватість поза розумним сумнівом.

68. У частині третій статті 368 Кримінального кодексу України передбачено кримінальну відповідальність, зокрема, за прохання надати неправомірну вигоду за вчинення чи невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

69. Виходячи з досліджених в ході судового розгляду наказів № 258-ос від 30 грудня 2016 року та № 216-ос від 01 жовтня 2016 року, ОСОБА_1 був призначений на посаду оперуповноваженого Вишгородського МРВ ГУ СБУ у місті Києві та Київській області у військовому званні молодший лейтенант з 30 грудня 2016 року, а 01 жовтня 2016 року він був виключений зі списків особового складу (том № 7 а.с. 123, 124).

70. Обіймаючи посаду оперуповноваженого структурного підрозділу Служби безпеки України, ОСОБА_1 відповідно до законів України «Про Службу безпеки України», «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю», інших підзаконних та відомчих нормативно-правових документів, був наділений широким колом повноважень для проведення оперативно-розшукових гласних і негласних заходів з викриття діяльності організованих злочинних груп з метою припинення правопорушень та в інтересах кримінального судочинства, інформування відповідних державних органів про відомі йому факти та дані, що свідчать про загрозу безпеці суспільства та держави, взаємодії з іншими правоохоронними органами з метою швидкого і повного попередження, виявлення та припинення кримінальних правопорушень, виконання письмових доручень слідчого, вказівок прокурора та ухвал слідчого судді тощо.

71. Отже, ОСОБА_1 в розумінні примітки 1 до статті 364 Кримінального кодексу України мав статус службової особи та відповідно міг бути суб`єктом злочину, передбаченого статтею 368 Кримінального кодексу України, за умови виконання або невиконання ним за неправомірну вигоду дій з використанням наданої йому влади або службового становища.

І хоча поняття «з використанням наданої влади чи службового становища» з погляду кваліфікації за статтею 368 Кримінального кодексу України не обмежується лише діями (бездіяльністю) в межах службової компетенції, а включає в себе значно ширше коло обумовлених займаною посадою можливостей, такі можливості все ж таки не можуть бути витлумачені як безмежні.

72. Одержання неправомірної вигоди за дію (бездіяльність), яку особа в силу свого службового становища, навіть в його широкому розумінні, об`єктивно неспроможна вчинити, або яка вочевидь та в принципі не пов`язана із займаною посадою, або якщо така дія (бездіяльність) має бути виконана іншою особою за проханням, вказівкою або вимогою службової особи, підлягає кваліфікації за різними статтями закону про кримінальну відповідальність.

Тому для розмежування складів злочинів, передбачених статтями 368, 3692 та 190 Кримінального кодексу України, та для вирішення питання, чи має певна особа статус службової у певних фактичних обставинах, суду необхідно встановити, які конкретно дії ця особа мала вчинити або від яких дій вона мала утриматись, чи мала вона діяти особисто або шляхом впливу на інших осіб, чи пов`язані її дії із можливостями займаної посади тощо.

73. У формулюванні пред`явленого ОСОБА_1 обвинувачення зазначено, що «11 серпня 2016 року приблизно о 22 годині 10 хвилин ОСОБА_1 приїхав за адресою проживання ОСОБА_4 …, та зателефонувавши останньому викликав його до двору будинку на приватну розмову. У ході вказаної розмови ОСОБА_1 повторно висловив ОСОБА_4 вимогу здійснювати систематичну щомісячну передачу коштів у розмірі 6000-7000 доларів США, як неправомірну вигоду йому та іншим спіробітникам Служби безпеки за можливість безперешкодного здійснення легальної підприємницької діяльності з обробки каміння бурштину та без втручання в таку діяльність зі сторони інших правоохоронних органів. На заперечення ОСОБА_4 , що діяльність ТОВ «Сан Шайн Груп» є повністю легальною та належним чином оформленою документально, ОСОБА_1 повідомив, що це нікого не цікавить, і усі суб`єкти господарювання, діяльність яких пов`язана із бурштином, не сплачуючи неправомірну вигоду, взагалі не мають можливості вести господарську діяльність через здійснення на них тиску правоохоронними органами шляхом реєстрації кримінальних проваджень та проведення у їх межах процесуальних дій» (том № 1 а.с. 20).

74. Проте, ретельно дослідивши всі надані стороною обвинувачення докази, колегія суддів не змогла ідентифікувати конкретні дій, які ОСОБА_1 мав би вчинити або від яких мав би утриматись він особисто або інші особи на користь ОСОБА_4 та ТОВ «Сан Шайн Груп» за надання йому неправомірної вигоди. Єдине схоже до змісту пред`явленого обвинувачення згадування ОСОБА_1 про певну системність міститься на носії інформації - картці пам`яті MicroSD з реєстраційним номером 04/513т та в протоколі про результати негласних слідчих (розшукових) дій від 07 вересня 2016 року (том № 5 а.с. 35, 47). Під час зафіксованої розмови ОСОБА_1 каже ОСОБА_4 «Дєньги щас рулять балом, поєтому послухай…Ти реально так от наладив роботу неправильно…», «єслі б був у нас разговор, то я б уже понімав би свою ответствєнность, яку-то, ти поняв, отдачу…», а тоді додає: «Та послухай. Кидай у місяць п`ять тире сім і все буде нормально… ніхто тебе цей».

75. Суд цілком свідомий того, що розмови, зафіксовані внаслідок проведення негласних слідчих (розшукових) дій, не можуть містити відверті, щиросердні та чіткі формулювання, що дозволяли б безспірно встановити зміст такої розмови. Вочевидь, особи, які вчиняють злочин, намагаються ускладнити викриття їх протиправної діяльності, завуалювавши її та застосовуючи для цього найрізноманітніші засоби.

Але для доведення винуватості особи у вчиненні злочину встановлено стандарт «поза розумним сумнівом», який означає, що сукупність встановлених обставин повинна виключати будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Отже, фактичні обставини повинні бути встановлені з бодай мінімальним ступенем чіткості та переконливості, який дозволяв би суду зробити висновок щодо винуватості особи в межах пред`явленого їй обвинувачення.

76. Колегія суддів констатує, що в межах обвинувачення ОСОБА_1 за частиною другою статті 3692 Кримінального кодексу України фактичні обставини, ретельний аналіз яким був наданий вище у цьому вироку, дозволили зрозуміти загальний контекст спілкування між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 та, співставивши сукупність доказів, отриманих з різних процесуальних джерел, перевірити показання заявника ОСОБА_4 та встановити поза розумним сумнівом розмір неправомірної вигоди, валюту, форму, строки та порядок її надання, зміст рішення, з метою прийняття якого вчинявся вплив, конкретну особу, яка виконує функції держави, тощо.

77. Тоді як, виходячи з фрази ОСОБА_1 «Та послухай. Кидай у місяць п`ять тире сім і все буде нормально… ніхто тебе цей», навіть з урахуванням загального контексту та формату його розмов з ОСОБА_4 можна лише зробити припущення щодо дійсного наміру обвинуваченого.

78. Так, «п`ять тире сім» цілком можуть бути тисячами доларів США, як зазначено в обвинувальному акті, а можуть бути тисячами євро або гривень або кількістю виробів з бурштину тощо.

Це може бути дійсно розмір систематичної неправомірної вигоди за неперешкоджання законній господарській діяльності ТОВ «Сан Шайн Груп», а може бути частина неправомірної вигоди в межах погоджених ОСОБА_1 та ОСОБА_4 50 тисяч доларів США за зловживання впливом, адже ОСОБА_1 пропонував ОСОБА_4 надавати неправомірну вигоду частинами та дозволяв остаточно розрахуватись після повернення обладнання і відновлення господарської діяльності (том № 5 а.с. 55-59).

79. Також суд позбавлений можливості встановити перелік дій, які ОСОБА_1 та фактично невизначене коло працівників правоохоронних органів, на переконання сторони обвинувачення, повинні вчинити або не вчинити за систематичне надання неправомірної вигоди, виходячи лише зі сказаних ним словосполучень, на кшталт, «правильно налагоджена робота», «ніхто тебе цей», «ніхто даже їх не буде: ні ми, ні наші колеги, які тебе накрили».

80. У цілому більшість розмов, які сторона обвинувачення одночасно наводить в якості доказу вчинення ОСОБА_1 обох інкримінованих йому злочинів, були розмежовані судом з урахуванням інших доказів та ідентифіковані як такі, що мають конкретне значення для кваліфікації дій ОСОБА_1 за частиною другою статті 3692 Кримінального кодексу України.

Зокрема, доводи сторони обвинувачення щодо висловлення ОСОБА_1 погроз на адресу ОСОБА_4 , які зазначені в обвинувальному акті як такі, що лунали 11 серпня 2016 року, доводять наявність кваліфікуючої ознаки вимагання та стосуються систематичного надання неправомірної вигоди, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду.

81. Як убачається з матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій, ОСОБА_1 казав такі фрази, що їх суд ідентифікував, як погрози: «виставлять наружку, телефон поставлять на прослушки, даже які ти будеш міняти, і чисто за принципов … ще раз [притягнуть до відповідальності]», «возьмут ухвалу, обиск дома, єслі че не находим, підкидуєм, тоді дєло шиєм…», « Братан , це буде мєсть…».

Це відбувалось не 11 серпня 2016 року, а 10 та 25 серпня 2016 року, а погрози були висловлені на той випадок, якщо ОСОБА_4 відмовиться від надання неправомірної вигоди або повідомить у компетентні органи про протиправні дії ОСОБА_1 щодо надання йому неправомірної вигоди за якнайшвидше повернення вилученого в ході обшуку обладнання ТОВ «Сан Шайн Груп» (том № 5 а.с. 34, 47, 61, 69). Зазначене підтверджується інформацією, яка міститься на носіях інформації за реєстраційними номерами 04/513т, 618т і у відповідних протоколах за результатами негласних слідчих розшукових дій.

82. Фактично єдиним доказом, який тлумачить майже всі обставини в межах обвинувачення ОСОБА_1 за частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України, як вони викладені в обвинувальному акті, є показання свідка ОСОБА_4 . Інші зібрані по справі, досліджені та проаналізовані вище в цьому вироку докази не висвітлюють наявність в діях ОСОБА_1 ознак висловлення ОСОБА_4 прохання, поєднаного з вимаганням, щодо надання неправомірної вигоди в розмірі 5-7 тисяч доларів США щомісяця для нього та інших осіб за неперешкоджання здійсненню законної господарської діяльності ТОВ «Сан Шайн Груп» з використанням наданої влади чи службового становища.

83. Колегія суддів наголошує на тому, що інформація, яку повідомив ОСОБА_4 у заяві про вчинення злочину та згодом продублював її під час допиту в суді, обов`язково повинна бути перевірена шляхом дослідження та співставлення всіх зібраних по справі доказів, отриманих з різних процесуальних джерел, адже відповідно до частини першої статті 94 Кримінального процесуального кодексу України суд оцінює саме сукупність доказів з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

84. І хоча суд в цілому визнає надані ОСОБА_4 показання належним, достовірним та допустимим доказом, проте не вважає, що його особисте сприйняття події, відображене в показаннях свідка, є достатнім для визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України.

Тоді як стороною обвинувачення не надано суду будь-яких інших доказів, за допомогою яких можна було б перевірити показання ОСОБА_4 та встановити поза розумним сумнівом факт вимагання у нього ОСОБА_1 неправомірної вигоди в розмірі 5-7 тисяч доларів США за неперешкоджання законній господарській діяльності ТОВ «Сан Шайн Груп».

85. Відповідно до статті 62 Конституції України, статті 373 Кримінального процесуального кодексу України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення. Тоді як всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. А виправдувальний вирок ухвалюється, зокрема, у тому разі, якщо не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

86. За таких обставин, оцінивши надані стороною обвинувачення докази, суд приходить до переконання про недоведеність наявності в діях ОСОБА_1 складу злочину, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України. Відтак, ОСОБА_1 в цій частині пред`явленого обвинувачення належить визнати невинуватим та виправдати.

VІІІ. Відомості, які характеризують особу обвинуваченого

87. ОСОБА_1 раніше не судимий (том № 7 а.с. 132, 133), на обліку у нарколога та психіатра не перебуває (том № 7 а.с. 131, 139, 141), має вищу освіту за спеціальністю «Переклад (англійська)» за освітньо-кваліфікаційним рівнем «Спеціаліст» та за спеціальністю «Правознавство» за освітньо-кваліфікаційним рівнем «Бакалавр», з 30 вересня 2018 року працює на посаді старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ відділу оперативного забезпечення територіальних органів ДФС центральних регіонів України ГУ ВБ ДФС України (том № 7 а.с. 135, 136), за місцем роботи характеризується позитивно (том № 7 а.с. 144), має неповнолітню дитину, 2014 року народження (том № 1 а.с. 139), та батька пенсійного віку (том № 1 а.с. 142).

88. Відповідно до досудової доповіді, складеної 11 грудня 2019 року старшим інспектором Дарницького районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у місті Києві та Київській області Лосіцькою Я.І., ОСОБА_1 участі у складанні досудової доповіді не брав, за місцем реєстрації характеризується позитивно. Фахівцем органу пробації встановлено середній ризик вчинення ОСОБА_1 повторного кримінального правопорушення та середній ризик його небезпеки для суспільства (том № 11 а.с. 36-39).

ІХ. Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.

89. Обставини, передбачені статтями 66, 67 Кримінального кодексу України, які б обтяжували або пом`якшували покарання ОСОБА_1 , судом не встановлені.

Х. Мотиви призначення покарання.

90. Призначаючи ОСОБА_1 покарання відповідно до статті 65 Кримінального кодексу України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, що передбачений частиною другою статті 3692 Кримінального кодексу України, який згідно зі статтею 12 цього ж Кодексу є нетяжким, а також відомості, які характеризують особу обвинуваченого, його ставлення до вчиненого діяння, інформацію, викладену в досудовій доповіді уповноваженого органу пробації.

91. Колегія суддів визначає вид та розмір покарання за інкримінованим ОСОБА_1 корупційним злочином з урахуванням посади, яку він обіймав на момент його вчинення, а саме працівника державного органу з правоохоронними функціями - Служби безпеки України, тобто саме того органу, який власне покликаний захищати державний суверенітет, економічний та оборонний потенціал України, а також законні права і інтереси від протиправних посягань, забезпечувати ефективну протидію корупції, усувати загрози безпеці особистості та суспільства.

92. Вчинення корупційного кримінального правопорушення працівником правоохоронного органу не просто підриває авторитет влади і негативно впливає на інвестиційний клімат, а й формує у населення дефекти правосвідомості, відчуття незахищеності та стереотип свавілля, що панує в усій системі правоохоронних органів, що свідчить про підвищений рівень соціальної небезпеки таких правопорушень.

93. Крім того, суд враховує значний розмір неправомірної вигоди, особливу зухвалість та нахабність ОСОБА_1 під час спілкування з ОСОБА_4 , висловлення ним погроз у випадку відмови від надання неправомірної вигоди або повідомлення до компетентних органів про протиправні дії ОСОБА_1 використати своє службове становище для помсти у виді безпідставного встановлення зовнішнього спостереження, прослуховування телефонів, обшуків за місцем його проживання, підкидання вилучених з обігу речей з тим, щоб сфальсифікувати щодо нього кримінальне провадження.

94. За таких обставин, необхідним для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів суд вважає покарання у виді позбавлення волі. Проте, враховуючи молодий вік ОСОБА_1 , перебування на його утриманні малолітньої дитини, виконання ним функцій держави на посаді оперуповноваженого ДФС України упродовж останніх п`яти років, колегія суддів вбачає достатнім для досягнення мети покарання призначити ОСОБА_1 строк позбавлення волі тривалістю чотири роки.

95. Відповідно до частини другої статті 55 Кримінального кодексу України з урахуванням характеру злочину, вчиненого ОСОБА_1 за посадою, суд також вважає за неможливе збереження за ним права обіймати посади, пов`язані з виконанням функції держави та місцевого самоврядування.

ХІ. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд

96. Розподіл процесуальних витрат (том № 6 а.с. 12, 91) суд здійснює відповідно до вимог частини другої статті 124 Кримінального процесуального кодексу України, а долю речових доказів (том № 3 а.с. 113, том № 6 а.с. 168-171, том № 8 а.с. 18-75) вирішує відповідно до статті 100 цього ж Кодексу.

97. Витрати у розмірі 12 012 гривень 00 копійок на проведення судово-почеркознавчої експертизи № 1328/1329/1740/1741 від 29 жовтня 2018 року (том № 6 а.с. 91) суд вважає такими, що не підлягають стягненню з ОСОБА_1 , оскільки цей висновок був виділений разом з деякими іншими матеріалами в окреме кримінальне провадження за номером 52019000000000011 за фактом вчинення злочину, передбаченого статтею 366 Кримінального кодексу України (том № 3 а.с. 49-52).

98. Щодо зміни ОСОБА_1 запобіжного заходу

98. 1. Під час судових дебатів прокурор порушила перед судом питання зміни запобіжного заходу з застави на тримання під вартою до набрання вироком законної сили. Прокурор обґрунтовувала клопотання підвищенням ризику переховування обвинуваченого з метою уникнення покарання через можливість його реального засудження до позбавлення волі, а також тим, що під час досудового розслідування з боку ОСОБА_1 мали місце випадки порушення запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

98.2. Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисники - адвокати Черезов І.Ю., Гудима В.С. проти зміни запобіжного заходу із застави на тримання під вартою заперечували, посилались на недоведеність зазначеного прокурором ризику.

98.3. Як убачається з ухвали Київського апеляційного суду від 12 листопада 2018 року, до ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 88 100 гривень 00 копійок та покладено на нього обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України (том № 4, а.с. 143-145).

16 листопада 2018 року на виконання ухвали Київського апеляційного суду від 12 листопада 2018 року ОСОБА_1 було внесено заставу у розмірі 88 100 гривень 00 копійок, що підтверджується квитанцією № 199 (том № 4, а.с. 153).

98.4. Проаналізувавши доводи сторін кримінального провадження та наявні в справі матеріали, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання прокурора, при цьому виходить з наступного.

98.5. Відповідно до абзацу 9 пункту 2 частини третьої та абзацу 12 пункту 2 частини четвертої статті 374 Кримінального процесуального кодексу України у разі визнання особи винуватою у мотивувальній та резолютивній частинах вироку зазначається рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження та мотиви його ухвалення.

98.6. За змістом частини першої статті 183 Кримінального процесуального кодексу України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

98.7. Згідно з частиною четвертою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

98.8. Колегія суддів вважає, що прокурором належним чином обґрунтована наявність достатніх підстав вважати, що ризик переховування обвинуваченого ОСОБА_1 від суду збільшився з урахуванням його засудження до відбування покарання у виді позбавлення волі.

Втім, прокурором не доведено, що жодний з більш м`яких запобіжних заходів, крім тримання під вартою, не зможе запобігти існуючому ризику.

98.9. Враховуючи наведене та з урахуванням положень частини четвертої статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, відсутні підстави для зміни запобіжного заходу з застави на тримання під вартою, втім, на обвинуваченого ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили доцільно покласти наступні обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України:

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- носити електронний засіб контролю.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 374, 375, 376 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

ОСОБА_1 визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України та виправдати.

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за частиною другою статті 3692 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій держави та місцевого самоврядування, строком на 3 (три) роки.

Строк відбування ОСОБА_1 основного покарання у виді позбавлення волі обчислювати з моменту його фактичного затримання з метою виконання цього вироку, а строк додаткового покарання у виді позбавлення ОСОБА_1 права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій держави та місцевого самоврядування, - з моменту відбуття ним основного покарання у виді позбавлення волі.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 у вигляді застави в розмірі 88 100 (вісімдесяти восьми тисяч ста) гривень 00 копійок - залишити без змін до набрання цим вироком законної сили, поклавши на ОСОБА_1 такі обов`язки:

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- носити електронний засіб контролю.

Строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_1 , визначити на два місяці, тобто до 10 вересня 2021 року, але не пізніше дня набрання вироком законної сили.

Заставу, внесену на депозитний рахунок ГУ ДСКУ у м. Києві (ЄДРПОУ 37993783, МФО 820172) у Державній казначейській службі України у місті Києві, р/р 37310033182186 на підставі ухвали Київського апеляційного суду від 12 листопада 2018 року, у розмірі 88 100 (вісімдесят вісім тисяч сто) гривень 00 копійок після набрання вироком законної сили - повернути ОСОБА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави:

- витрати на проведення експертизи відео-, звукозапису № 142 від 27 листопада 2018 року в розмірі 3 432 (три тисячі чотириста тридцять дві) гривні 00 копійок;

- витрати на проведення судової дактилоскопічної експертизи № 8-3/41 від 12 жовтня 2016 року у сумі 4 233 (чотири тисячі двісті тридцять три) гривні 92 копійки.

Речові докази:

1. несправжній (імітаційний) засіб від 17 серпня 2016 року, який являє собою платіжне доручення в іноземній валюті (payment order in foreign currency) № НОМЕР_8 AS « Investiciju Banka »;

2. належним чином завірені копії процесуальних документів з матеріалів кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером 42016110000000249 від 24 квітня 2016 року, а саме:

- лист прокурора Київської області від 12 травня 2016 року № 04/2/6-1018 вих16 на 1 аркуші;

- постанова про доручення здійснення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування від 12 травня 2016 року на 1 аркуші;

- повідомлення про вчинення кримінального правопорушення від 28 квітня 2016 року № 51/7/3-2888 на 2 аркушах;

- рапорт про виявлення кримінального правопорушення від 27 квітня 2016 року на 1 аркуші;

- постанова про об`єднання матеріалів досудового розслідування від 11 травня 2016 року на 2 аркушах;

- постанова про доручення здійснення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування від 12 травня 2016 року на 1 аркуші;

- лист начальника ГВ БКОЗ ГУ СБ України у місті Києві та Київській області від 25 травня 2016 року № 51/7/3-3225 на 1 аркуші;

- лист начальника ГВ БКОЗ ГУ СБ України у місті Києві та Київській області від 25 травня 2016 року № 51/7/3-3225 на 1 аркуші;

- доручення оперативному підрозділу на проведення слідчих (розшукових) дій від 24 травня 2016 року № 249вих/109/24/37-2016 на 1 аркуші;

- протокол допиту свідка ОСОБА_48 від 30 травня 2016 року на 3 аркушах;

- протокол допиту свідка ОСОБА_49 від 30 травня 2016 року на 3 аркушах;

- протокол обшуку від 29 липня 2016 року за адресою: АДРЕСА_3 на 8 аркушах;

- заява ОСОБА_18 від 29 липня 2016 року на 1 аркуші;

- заява ОСОБА_60 від 29 липня 2016 року на 1 аркуші;

- протокол огляду місця події від 29 липня 2016 року за адресою: АДРЕСА_3 на 4 аркушах;

- протоколу допиту свідка ОСОБА_15 від 29 липня 2016 року на 5 аркушах;

- постанова про визнання та приєднання до матеріалів досудового розслідування речових доказів від 29 липня 2016 року на 3 аркушах;

- доручення оперативному підрозділу на проведення слідчих (розшукових) дій від 25 серпня 2016 року № 24/37-249/5 на 1 аркуші;

- пояснення ОСОБА_4 від 29 серпня 2016 року на 3 аркушах;

- пояснення ОСОБА_15 від 29 серпня 2016 року на 3 аркушах;

- пояснення ОСОБА_18 від 29 серпня 2016 року на 3 аркушах;

- доручення оперативному підрозділу на проведення слідчих (розшукових) дій від 29 серпня 2016 року № 24/37-458дор на 2 аркушах;

- постанови про визначення слідчої групи від 20 травня 2016 року на 2 аркушах;

- доручення оперативному підрозділу на проведення слідчих (розшукових) дій від 28 липня 2016 року № 24/37-249/2 на 1 аркуші;

- ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 01 липня 2016 року у справі № 761/23365/16-к про надання дозволу на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_3 на 4 аркушах;

3. оригінали документів судової справи № 360/1883/16-ц, а саме:

- оригінал записки про отримання копії повного тексту рішення від 31 жовтня 2016 року у справі № 360/1883/16-ц із наявним рукописним текстом та підписами, виконаними кульковою ручкою з чорнилами синього кольору;

- оригінал заяви від 13 жовтня 2016 року за підписом ОСОБА_1 на ім`я судді Бородянського районного суду Міланіч А.М. із наявним рукописним текстом та підписами, виконаними кульковою ручкою з чорнилами синього кольору;

- оригінал позовної заяви про розірвання шлюбу від 13 жовтня 2016 року (вхідний номер 7710/16 від 13.10.2016) із наявним друкованим текстом та за підписом ОСОБА_1 виконаним кульковою ручкою з чорнилами синього кольору;

- оригінал заяви на отримання судових повісток, повідомлення в електронному вигляді за допомогою SMS-повідомлення, із наявним рукописним текстом, виконаним кульковою річкою з чорнилами синього кольору «до Бородянського районного суду від ОСОБА_1 », із зазначенням контактного номеру мобільного телефону « НОМЕР_9 », датою подання «13 жовтня 2016 р.» та особистим підписом ОСОБА_1 ;

- завірена копія журналу судового засідання від 31 жовтня 2016 року у справі № 360/18883/16-ц/989/16;

- робоча копія аудіозапису судового засідання у справі № 360/1883/16-ц, що міститься на оптичному диску для лазерних систем зчитування синього кольору з написом, виконаним печатним способом «Територіальне управління Державної судової адміністрації України та Київської області», зображення малого гербу України та написом виконаним рукописно «Справа №360/1883/16-ц Зал №2 ОСОБА_61 до ОСОБА_1 , про розірвання шлюбу, об`єм диска: 31,1 Мб» - зберігати в матеріалах справи.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Вищий антикорупційний суд.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно вручити засудженому, його захиснику, представникам цивільних позивачів (потерпілих) та прокурору.

Головуючий суддя О.В. Танасевич

Судді Т.Г. Гавриленко

К.О. Сікора