Пошук

Документ № 98279698

  • Дата засідання: 09/07/2021
  • Дата винесення рішення: 09/07/2021
  • Справа №: 991/4552/21
  • Провадження №: 52017000000000636
  • Інстанція: ВАКС
  • Форма судочинства: Кримінальне
  • Головуюча суддя (ВАКС): Олійник О.В.
  • Секретар : Пузиря В.Р.
  • Захисник/адвокат : Барбули О.О.
  • Прокурор : Семак І.А.

Справа № 991/4552/21

Провадження1-кс/991/4613/21

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2021 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд у складі:

слідчого судді Олійник О.В.

з участю:

секретаря судового засідання Пузиря В.Р.

прокурора Семака І.А.

підозрюваного ОСОБА_1

захисника Барбула О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції з Київським районним судом міста Одеси клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Семака Ігоря Анатолійовича про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеса, громадянина України, приватного підприємця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, - у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52017000000000636 від 26.09.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364 КК України,

ВСТАНОВИВ:

7 липня 2021 року прокурор четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Семак І.А. звернувся до слідчого судді Вищого антикорупційного суду з клопотанням про продовження на два місяці строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України у кримінальному провадженні №52017000000000636 від 26.09.2017.

Обставини, на які у клопотанні посилається прокурор.

Слідчою групою детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017 за підозрою ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що в середині 2016 року ОСОБА_2 створено та очолено злочинну організацію з розподілом на структурні частини в місті Києві та в місті Одесі.

До складу структурної частини в місті Києві входили керівник на той час Київської міської митниці ОСОБА_3 , його заступник ОСОБА_7 , в.о. начальника відділу митного оформлення №1 МП «Столичний» Київської міської митниці ДФС ОСОБА_8 , старший державний інспектор ВМО ОСОБА_9 , державні інспектори ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , директор департаменту адміністрування митних платежів ДФС України ОСОБА_4 , а також інші особи. Вказаній структурній частині ОСОБА_2 визначив такі функції: утримання від здійснення визначених автоматизованою системою ДФС АСАУР митних формальностей з контролю митної вартості; випускання товарів, наданих злочинною організацією для митного оформлення, у вільний обіг після сплати митних платежів у заниженому розмірі (виходячи з початкової заниженої митної вартості цих товарів, визначеної за підробленими договорами та інвойсами); замість митних формальностей, необхідних для контролю митної вартості товарів (надсилання запитів, витребування додаткових документів) - відбирання зразків товарів для проведення експертиз, з метою створення передумов для невідкладного випуску товарів в обіг після сплати митних платежів у заниженому розмірі; після отримання результатів експертиз та додаткових митних декларацій, аналогічних за змістом до первісних ТМЦ - прийняття рішення про коригування митної вартості з недоліками, завідомо достатніми для скасування цих рішень в судовому порядку; після скасування рішення по коригуванню митної вартості - завершення митного оформлення за початковими заниженими даними про митну вартість.

До складу структурної частини в місті Одесі входили ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та інші особи. Учасникам цієї групи ОСОБА_2 визначив такі функції: організація ввезення на територію України текстильних виробів і товарів легкої промисловості; придбання або створення товариств, які б виступали імпортерами таких товарів в Україні, управління рахунками цих товариств; виготовлення (підробка) договорів купівлі - продажу та інвойсів на такі товари із заниженими цінами; організація доставки цих товарів до МП «Столичний» Київської міської митниці ДФС для розмитнення; підготовка та подання митних декларації та інших документів для розмитнення цих товарів за заниженою митною вартістю, з неповними даними про коди УКТ ЗЕД товарів; надання неправомірної вигоди службовим особами митних органів при розмитненні цих товарів; сплата митних платежів у заниженому розмірі для випуску цих товарів в обіг, отримання для цього коштів товариствами - імпортерами у вигляді безоплатної фінансової допомоги від інших пов`язаних товариств; організація протидії спробам розслідування злочинної діяльності організації, зокрема, переслідування співробітників правоохоронних органів, які здійснювали такі розслідування; організація приховування злочинної діяльності організації; подання додаткових митних декларацій, аналогічних до вказаних тимчасових митних декларацій, для завершення митного оформлення товарів із заниженою митною вартістю; отримання судових рішень про скасування рішень про коригування заниженої митної вартості вказаних товарів.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 виступав керівником структурної частини організації в місті Одесі, контролював діяльність інших учасників цієї частини злочинної організації, надавав їм вказівки, був довіреною особою ОСОБА_2 в процесі підготовки та організації митного оформлення товарів.

Для забезпечення функціонування злочинної організації ОСОБА_2 використовувалися також іноземні компанії: BFT WORLDWIDE LIMITED, INFORT TRADE LTD, бенефіціарним власником яких він був, в якості контрагентів українських товариств-імпортерів, підконтрольних злочинній організації.

Названі особи, діючи у співучасті, у складі злочинної організації, у період з вересня 2016 по вересень 2017 років, відповідно до зазначеного розподілу функцій, діючи у складі учасників Одеської структурної частини злочинної організації, ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та інших, створили або придбали чи іншим чином отримали контроль, або почали використовувати з метою вчинення злочинів злочинною організацією ТОВ «ТОРГЕСТ», ТОВ «ТРЕЙД ОПТІМО», ТОВ «ТК УКРПРОМТОРГ», ТОВ «КНД ТРЕЙД КОМ», ТОВ «ФІНСЕРВІС ПРОМ», ТОВ «РКС АГРОСЕЙЛ».

Діючи у складі учасників Одеської структурної частини злочинної організації ОСОБА_6 та інших учасників, підробили договори купівлі-продажу товарів цими компаніями (із ввезенням таких товарів з-за кордону) із зазначенням договірної вартості, серед яких контракти з BFT WORLDWIDE LIMITED і INFORT TRADE LTD, які контрольовані ОСОБА_2 .

Учасники Одеської структурної частини забезпечили доставку товарів за вказаними договорами і організували їх доставку до ВМО №1 МП «Столичний» Київської міської митниці. Використовуючи електронні цифрові підписи компаній-імпортерів, подали в порядку електронного декларування до ВМО №1 МП «Столичний» Київської міської митниці ДФС тимчасові митні декларації типу ІM40TH зі ставкою мита 8%, вказавши в них занижені відомості про вартість товарів, нижчу за мінімальну ринкову вартість цих товарів, в порушення ч. 1 ст. 264 МК України; подали супровідні документи до вказаних ТМД, зокрема, копії зазначених договорів купівлі-продажу та відповідних інвойсів.

Діючи у складі учасників Одеської структурної частини злочинної організації ОСОБА_1 , здійснили перерахування коштів, необхідних для сплати митних платежів за заявленою заниженою митною вартістю товарів, з рахунків інших підконтрольних злочинній організації товариств у вигляді безоплатної фінансової допомоги, відтак здійснили сплату цих митних платежів у заниженому розмірі на рахунок Київської міської митниці ДФС. Відповідно, отримали вказані товари у вільний обіг зі сплатою митних платежів у заниженому розмірі, визначеному на підставі підроблених договорів купівлі-продажу та інвойсів.

Після проведення експертиз з визначення коду УКТ ЗЕД товарів, діючи у складі учасників Одеської структурної частини злочинної організації, використовуючи електронні цифрові підписи компаній-імпортерів, подали в порядку електронного декларування до ВМО №1 МП «Столичний» Київської міської митниці ДФС додаткові митні декларації типу ІМ40ДТ, з тією ж ставкою митних платежів і тією ж договірною вартістю (відповідно, тією ж сумою митних платежів), що були вказані у ТМД на відповідний товар.

Для приховання злочинної діяльності, діючи у складі учасників Київської структурної частини злочинної організації, лише на цьому етапі (замість етапу після подання ТМД), вже після випуску товару в обіг, прийняли рішення про коригування митної вартості, зазначеної в додаткових митних декларацій, при цьому з недоліками, що мали стати підставою для скасування цих рішень в судовому порядку відповідно до завчасно розробленого плану злочинної діяльності.

У подальшому учасники Одеської структурної частини злочинної організації подавали позови та отримували рішення суддів про скасування рішень про коригування митної вартості, які набрали законної сили. На підставі зазначених судових рішень завершувалось митне оформлення товарів за договорами купівлі-продажу відповідно до вказаної у цих договорах заниженої вартості відповідних товарів.

Вказаними діями Державному бюджету України завдано збитків у вигляді недоотримання митних платежів на суму понад 63,82 млн. грн.

26.11.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255; ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 212; ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України; 12.11.2020 ОСОБА_1 повідомлено про зміну повідомлення про підозру у вчиненні тих же злочинів.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.11.2019 відносно ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави та з покладенням, в разі внесення застави, процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. В результаті внесення застави, ОСОБА_1 звільнено з-під варти, тому останній вважається таким до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави із покладенням відповідних процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

В подальшому ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду покладені на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язки неодноразово були продовжені, останній раз ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.05.2021 на строк до 13.07.2021, а саме: не відлучатися з території України без дозволу детектива, прокурора або суду; повідомляти детектива (слідчого), прокурора про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками, експертами та іншими підозрюваними в цьому кримінальному провадженні щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_1 поза межами процесуальних дій; здати на зберігання до органу Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.

Постановою заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури від 18.08.2020 строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні продовжено до 12 місяців, до 26.11.2020.

16.11.2020 стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування та відповідно до вимог статті 290 КПК України надано доступ до матеріалів кримінального провадження.

Посилаючись на наведені вище обставини, а також на наявність ризику, передбаченого статтею 177 КПК України, який продовжує існувати, а саме те, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, прокурор просить продовжити строк дії покладених раніше на підозрюваного обов`язків на два місяці.

Позиція сторін у судовому засіданні.

Прокурор Семак І.А. у судовому засіданні підтримав клопотання частково, а саме, не підтримав клопотання в частині продовження строку дії обов`язку «здати на зберігання до органу Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України». В обґрунтування своєї позиції послався на збіг часу досудового розслідування та розмір застави, який був визначений підозрюваному при застосуванні запобіжного заходу, який на даному етапі досудового розслідування є достатнім для запобігання ризику переховування підозрюваного. Пояснив, що наразі у кримінальному провадженні триває стадія ознайомлення з матеріалами кримінального провадження. Загальна кількість матеріалів кримінального провадження становить приблизно чотириста томів, які на даний час сформовані не до кінця, оскільки декілька ухвал слідчих суддів за результатами розгляду клопотань про НСРД наразі ще не розсекречені. Враховуючи зазначені обставини, виконання вимог ст.290 КПК України може тривати до кінця року.

Захисник Барбул О.О. проти задоволення клопотання заперечив частково, а саме в частині продовження обов`язку здачі паспортів, які надають право ОСОБА_1 виїзду/в`їзду на територію України. Подав письмові заперечення, в яких послався на безпідставність обґрунтування стороною обвинувачення ризику переховування тяжкістю злочинів, що інкримінуються ОСОБА_1 , наявністю закордонного паспорту та історією перебування за кордоном, оскільки зазначене не є реальним доказом вказаного ризику, а є лише припущенням сторони обвинувачення. З моменту повідомлення про підозру ОСОБА_1 не вчинив жодної дії, яка б могла свідчити про дійсне існування ризику переховування, підозрюваний проявляв належну процесуальну поведінку. Сума застави, яка була обрана ОСОБА_1 , достатньо забезпечує належну процесуальну поведінку підозрюваного. Незважаючи на нібито існуючий ризик переховування, актуальність зазначеного ризику не є такою, як при застосуванні запобіжного заходу в листопаді 2019 року. Просив врахувати мету перебування підозрюваного за кордоном в період з 2016 по 2019 роки, що пов`язана з відпочинком сім`єю, соціальні зв`язки підозрюваного із Україною (наявність батька похилого віку, дружини, неповнолітньої дитини).

Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав позицію свого захисника, просив відмовити у задоволенні клопотання в частині продовження обов`язку здати на зберігання до відповідних органів свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.

Встановлені слідчим суддею обставини справи, оцінка і мотиви слідчого судді.

Матеріалами, доданими до клопотання підтверджено, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52017000000000636 від 26.09.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364 КК України.

26.11.2019 у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255; ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 212; ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України; 12.11.2020 ОСОБА_1 повідомлено про зміну повідомлення про підозру у вчиненні тих же злочинів, а саме: в участі у злочинній організації, створеній з метою вчинення тяжкого та особливо тяжкого злочину; в організації умисного ухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчиненого службовою особою підприємства, що призвело до фактичного ненадходження до бюджетів коштів в особливо великих розмірах; в організації зловживання владою та службовим становищем, тобто умисного, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та іншої юридичної особи, використання службовою особою влади та службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.11.2019 відносно ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у розмірі 9 400 прожиткових мінімумів для працездатних осіб із покладенням, в разі внесення застави, процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

В результаті внесення застави ОСОБА_1 звільнено з-під варти, тому вважається що до останнього застосований запобіжний захід у вигляді застави із покладенням відповідних процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

В подальшому ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду покладені на підозрюваного ОСОБА_1 процесуальні обов`язки неодноразово були продовжені, останній раз ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.05.2021 на строк до 13.07.2021, а саме: не відлучатися з території України без дозволу детектива, прокурора або суду; повідомляти детектива (слідчого), прокурора про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками, експертами та іншими підозрюваними в цьому кримінальному провадженні щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_1 поза межами процесуальних дій; здати на зберігання до органу Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.

Постановою заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури від 18.08.2020 строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні продовжено до 12 місяців, до 26.11.2020.

16.11.2020 стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування та відповідно до вимог статті 290 КПК України надано доступ до матеріалів кримінального провадження.

Відповідно до ч. 7 ст.194 КПК України, обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Враховуючи вимоги ч. 3 ст. 199 КПК України, слідчий суддя під час розгляду клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків з`ясовує, крім відомостей, зазначених у ч. 1 ст. 194 КПК України, чи наявні обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують покладення на особу обов`язків, та обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про покладення відповідних обов`язків.

Щодо обґрунтованості підозри.

У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Слідчий суддя вважає, що повідомлена ОСОБА_1 змінена підозра у вчиненні кримінальних правопорушень на час розгляду клопотання є обґрунтованою, тобто зазначені у клопотанні прокурора і додані до нього матеріали кримінального провадження підтверджують існування фактів та інформації, які дають достатні підстави підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні зазначених вище злочинів, і на їх основі можна дійти висновку, що на цьому етапі кримінального провадження є виправданим подальше розслідування.

Щодо продовження існування ризиків.

Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити певні дії.

Прокурором доведено, що на теперішній час є достатні підстави вважати, що продовжує існувати ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме підозрюваний ОСОБА_1 може вчинити дії, спрямовані на переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

Прокурором обґрунтовано, що ризик переховування від органу досудового розслідування та суду не зменшився та залишається бути актуальним. Так, один із інкримінованих ОСОБА_1 злочинів (ч.1 ст. 255 КК України), є особливо тяжким кримінальним правопорушенням, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна, яке в разі визнання винуватим, повинне бути призначене до реального відбування без можливості застосування правил ст. 69, 75 КК України.

Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією ЄСПЛ у справі Ilijkov v. Bulgaria від 26.06.2001 (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника давав уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений.

Історія перебування підозрюваного ОСОБА_1 за кордоном свідчить про те, що останній в період з 2015 по 2019 років багаторазово виїжджав до різних країн Європи, що в сукупності із відомостями про його майновий стан та майновий стан його дружини, вказує на наявність можливості переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду, в тому числі і за межами України.

З урахуванням тривалості строку досудового розслідування, ризик переховування від органу досудового розслідування та суду на даний час не зник та продовжує бути актуальним, хоча і значною мірою зменшився, виходячи з подальшого перебігу досудового розслідування.

На даному етапі кримінального провадження, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочинів, один із яких є особливо тяжким (ч.1 ст. 255 КК України) та продовження існування доведеного стороною обвинувачення ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду, відомостей щодо особи підозрюваного, слідчий суддя дійшла висновку про наявність підстав для продовження строку дії таких обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 : не відлучатися з території України без дозволу детектива, прокурора або суду; повідомляти детектива (слідчого), прокурора про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками, експертами та іншими підозрюваними в цьому кримінальному провадженні щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_1 поза межами процесуальних дій. Такі обов`язки на цій стадії кримінального провадження є необхідними і достатніми для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного у кримінальному провадженні та запобіганню доведеному у судовому засіданні ризику, передбаченому п.1 ч.1 ст. 177 КПК України.

Вирішуючи питання про доцільність продовження щодо підозрюваного ОСОБА_1 строку дії обов`язку «здати на зберігання до органу Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України», слідчий суддя враховує позицію прокурора, який в судовому засіданні не підтримав клопотання в частині необхідності продовження строку дії вказаного обов`язку, обґрунтувавши свою позицію збігом часу з моменту застосування до підозрюваного запобіжного заходу та розміром застави, який був застосований до підозрюваного. За таких обставин, виходячи з принципів змагальності і диспозитивності кримінального процесу, визначених ст. 7, 22, 26 КПК України, оскільки прокурор не підтримав і не обґрунтував необхідності у продовженні строку дії застосованого щодо підозрюваного ОСОБА_1 процесуального обов`язку «здати на зберігання до органу Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України», слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання в цій частині.

16.11.2020 стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування та відповідно до вимог статті 290 КПК України надано доступ до матеріалів кримінального провадження. Прокурор в судовому засіданні надав пояснення, що на час розгляду даного клопотання підозрювані та їхні захисники продовжують ознайомлення з матеріалами кримінального провадження; орієнтовні строки ознайомлення можуть тривати до кінця поточного року, що пов`язано із значною кількістю матеріалів кримінального провадження, кількість яких становить приблизно чотириста томів, деяі томи ще не до кінця сформовані, так як триває процес розсекречування ухвал НСРД.

Слідчий суддя враховує, що згідно положень ч. 5 ст. 219 КПК України, строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 290 КПК України, не включаються у строки, передбачені ст. 219 КПК України, а також що на виконання вимог статей 291, 293 КПК України, після завершення стадії ознайомлення у порядку ст.290 КПК України сторона обвинувачення в межах строку досудового розслідування повинна скласти обвинувальний акт із додатками та надати його копію разом із копією реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному і захиснику. Таким чином, наявна необхідність у продовженні строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного, на два місяці, але в межах строку досудового розслідування.

Керуючись ст. 177, 178, 182, 193, 194, 309 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора задовольнити частково.

Продовжити строк дії обов`язків, покладених ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.11.2019 на підозрюваного ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , на два місяці, але в межах строку досудового розслідування, а саме:

1) не відлучатися з території України без дозволу детектива, прокурора або суду;

2) повідомляти детектива (слідчого), прокурора про зміну свого місця проживання;

3) утримуватися від спілкування зі свідками, експертами та іншими підозрюваними в цьому кримінальному провадженні щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_1 поза межами процесуальних дій.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, що здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя О. В. Олійник