- Головуючий суддя (ВАКС): Мойсак С.М.
- Секретар : Заплатинської К.В.
Справа № 991/4483/21
Провадження 1-кс/991/4544/21
У Х В А Л А
Іменем України
14 липня 2021 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мойсак С.М., за участю секретаря судового засідання Заплатинської К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні залу суду у м. Києві клопотання ОСОБА_1, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес-тренд», про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017,
В С Т А Н О В И В:
До слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес-тренд» - ОСОБА_1 , в якому останній прохає скасувати арешт з грошей у безготівковій формі у розмірі 110 945 672,77 гривень, що надійшли на рахунок Київської міської митниці ДФС у ГУ Державної казначейської служби України у м. Києві від ТОВ «Прогрес-тренд», накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.12.2019 у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017.
В обґрунтування необхідності скасування арешту представником ТОВ «Прогрес-тренд» зазначається, що слідчим суддею в оскаржуваній ухвалі невірно застосовано норми кримінального процесуального законодавства України при визначені можливості застосування до вищенаведених грошей норми спеціальної конфіскації, оскільки: по-перше, санкція статті кримінального кодексу, на яку посилається слідчий суддя постановляючи ухвалу, не передбачає такого виду покарання; по-друге, спеціальна конфіскація до майна третьої особи може бути застосована лише за наявності встановлених у судовому порядку обставин обізнаності такої особи про походження відповідного майна від протиправної діяльності і не може бути застосована до майна добросовісного набувача. Дотепер повідомлення про підозру посадовим особам Товариства не здійснювалося, що свідчить про відсутність в діях останніх будь-якого складу злочину та їх обізнаності про ймовірне протиправне походження арештованих коштів. Разом з цим представник Товариства зазначає, що ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 19.12.2019 попередньо вже скасовувався арешт з даних грошових коштів, оскільки колегією суддів було визнано відсутність доказів набуття коштів кримінально протиправним шляхом або отримання них юридичною особою внаслідок вчинення злочину. Одночасно з цим заявник у поданому клопотанні посилається і на ті обставини, що оскільки арештовані гроші перебувають у безготівковій формі, то вони також не можуть бути і предметом злочину, оскільки предмет повинен бути матеріальною річчю. У сукупності викладеного директор ТОВ «Прогрес-тренд» переконаний, що ухвала слідчого судді від 21.12.2019, про арешт грошових коштів у розмірі 110 945 672,77 гривень є необґрунтованою та незаконною, а отже підлягає скасуванню.
Представник ТОВ «Прогрес-тренд» у судове засідання не з`явився будучи належним чином повідомленим про час та місце засідання, причин неявки суду не повідомив. До початку засідання подав заяву про розгляд клопотання про скасування арешту майна без його участі, клопотання підтримав у повному обсязі.
Представники сторони обвинувачення у судове засідання також не з`явилися будучи належним чином повідомленими про нього, причин неявки суду не повідомили. Втім, до початку засідання від прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Семака І. надійшли письмові заперечення відповідно до яких обґрунтованість накладення арешту на грошові кошти вже перевірялася апеляційною палатою ВАКС та у задоволенні клопотання представника товариства було відмовлено. Нових аргументів представником ТОВ «Прогрес-тренд» у поданому клопотанні не заявлено, а тому і підстав для його задоволення немає.
Окрім цього від детектива Національного антикорупційного бюро України Потребчука О. також надійшли письмові заперечення на клопотання про скасування арешту з яких вбачається, що стороною обвинувачення проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом заниження суб`єктами господарювання сплати митних платежів за імпортовані товари, а вищезазначені арештовані грошові кошти ТОВ «Прогрес-тренд» на рахунку Київської міської митниці ДФС визначаються стороною обвинувачення як предмет вчинення відповідного злочину та можуть підлягати спеціальній конфіскації.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України у зв`язку з неявкою усіх учасників провадження у судове засідання слідчим суддею не здійснюється фіксація кримінального провадження за допомогою технічних засобів.
Розглянувши клопотання та додані до нього матеріали, ознайомившись із письмовими запереченнями сторони обвинувачення, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступних висновків
Із досліджених у судовому засіданні матеріалів встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 26.09.2017 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 520180000000006363, за декількома епізодами кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 212 КК України. Нагляд за додержанням законів у відповідному кримінальному провадженні, у формі процесуального керівництва, здійснюється прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора.
Під час досудового розслідування, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.12.2019 у справі № 991/2177/19, задоволено клопотання сторони обвинувачення та накладено арешт на гроші у безготівковій формі, які надійшли на рахунок Київської міської митниці ДФС № 37341210020026 у Головному управлінні Державної казначейської служби України у місті Києві (код ЄДРПОУ 37993783) від ТОВ «Прогрес-тренд» (код ЄДРПОУ 40947150) у розмірі 110 945 672,77 гривень.
Скасування арешту накладеного на грошові кошти на підставі вказаного рішення слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.12.2019 і є предметом розгляду поданого клопотання.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
В силу вимог ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Як зазначено у ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Так, відповідно до оскаржуваної ухвали слідчого судді, правовою підставою для накладення арешту на грошові кошти у безготівковій формі, що надійшли на рахунок Київської міської митниці ДФС у ГУ ДКСУ у м. Києві від ТОВ «Прогрес-тренд», було забезпечення їх збереження з метою спеціальної конфіскації, оскільки відповідні кошти були предметом злочину.
Частина 4 статті 170 КПК України зазначає, що арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. Разом з цим, відповідно до ч. 1 ст. 96-2 КК України, спеціальна конфіскація застосовується зокрема у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення. За наведених обставини потреби досудового розслідування виправдовують арешт майна, як втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення спеціальної конфіскації.
Із досліджених у судовому засіданні матеріалів слідчим суддею встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, зокрема, за фактом дій службових осіб Київської міської митниці ДФС, які впродовж 2016-2017 років здійснювали митне оформлення імпортованих товарів по заниженій вартості за митними деклараціями поданими суб`єктами господарювання, що їх імпортували та були підконтрольні громадянину ОСОБА_2 .
Так, для зменшення розміру митних платежів відповідними підприємствами, зокрема ТОВ «Прогрес-тренд», декларувалась занижена вартість товарів, яка визначалася серед іншого за ціною удаваних контрактів, укладених між даними товариствами та іноземними компаніями-продавцями, кінцевим бенефіціарним власником яких також виступав ОСОБА_2 . Під час складання контрактів та супутніх документів до них щодо вартості товарів, особами умисно допускалися незначні розбіжності, які не впливали на визначення вартості товарів. Проте, діючи в інтересах ОСОБА_2 , службові особи митниці аргументували цими розбіжностями власні рішення про коригування (збільшення) задекларованої митної вартості, утримуючи при цьому від належного здійснення контролю митної вартості товарів.
В подальшому рішення митного органу про збільшення задекларованої митної вартості оскаржувалося суб`єктами господарювання до суду, де приймалося рішення на їх користь та службові особи митниці, спираючись на рішення судів, констатували необхідність завершення митного оформлення товарів по заявленій декларантами заниженій вартості товарів, що спричиняло збитки державному бюджету у вигляді несплати митних платежів по схемі застосування тимчасових митних декларацій, а також повернення підконтрольним ОСОБА_2 юридичним особам більшої частини сплачених до бюджету митних платежів по схемі застосування фінансових гарантій.
Разом з цим у судовому засіданні встановлено, що ТОВ «Прогрес-тренд» сплатило на рахунок Київської міської митниці ДФС кошти у розмірі 110 945 672,77 гривень, задля випуску імпортованого товару у вільний обіг та вказана сума є фінансовою гарантією, що становить різницю між платежем, визначеним декларантом та митницею. В подальшому, судовим рішенням скасовані рішення про коригування митної вартості товарів, а отже було скасовано і підстави для виплати Товариством фінансових гарантів та грошові кошти у сумі 110 945 672,77 гривень підлягали поверненню ТОВ «Прогрес-тренд».
Водночас із досліджених у судовому засіданні матеріалів вбачається, що поставка товару здійснювалася за договором поставки, укладеним між ТОВ «Прогрес-тренд» та компанією нерезидентом «Infort Trade LTD», UAE, кінцевим бенефіціарним власником якої є ОСОБА_2 . Крім того у судовому засіданні із досліджених протоколів негласних слідчих (розшукових) дій слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_2 неодноразово інформували про фінансово-господарську діяльність ТОВ «Прогрес-тренд», з чого можливо зробити висновок про підконтрольність ОСОБА_2 відповідного підприємства.
За вищевикладених обставин слідчий суддя переконаний, що твердження сторони обвинувачення про те, що грошові кошти у сумі 110 945 672,77 гривень, які були сплачені ТОВ «Прогрес-тренд» на рахунок Київської міської митниці ДФС у Головному управлінні Державної казначейської служби України у м. Києві, можуть приналежати до предмету злочину не є очевидно безпідставним, оскільки відповідною зворотною виплатою буде спричинено збитків державному бюджету України через можливі узгоджені дії підконтрольних ОСОБА_2 підприємств та осіб, яким повідомлено про підозру у цьому провадженні. Разом з цим, на переконання суду, на даному етапі не можливо повністю виключити і можливу обізнаність службових осіб ТОВ «Прогрес-тренд» про ймовірне вчинення злочину, а тому рішення слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.12.2019 про арешт коштів з метою забезпечення їх спеціальної конфіскації є обґрунтованим.
Окрім цього слідчий суддя зауважує, що питання можливого застосування спеціальної конфіскації є виключною дискрецією суду у випадку розгляду справи по суті та ухвалення обвинувального вироку про, що також безпосередньо стверджує і сам представник ТОВ «Прогрес-тренд» у поданому клопотанні. У зв`язку з тим, що слідчий суддя на цій стадії досудового розслідування, в силу вимог КПК України, позбавлений можливості надати оцінку доказам, шляхом їх безпосереднього дослідження у судовому засіданні, питання щодо належності та допустимості доказів вирішується виключно судом при розгляді справи по суті. Отже суд, при вирішенні питання про застосування норми спеціальної конфіскації повинен буде надати оцінку та дослідити, як сам предмет злочину у цьому провадженні, так і обізнаність службових осіб Товариства про ймовірне вчинення самого правопорушення.
Зважаючи на викладене, а також беручи до уваги ті обставини, що стадія досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017 триває та арештовані кошти на рахунку Київської міської митниці ДФС у ГУ ДКУ у м. Києві можуть бути предметом спеціальної конфіскації, оскільки є достатні підстави вважати, що вони є предметом кримінального правопорушення, то застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як їх арешт, на цей час є актуальним та доцільним. Скасування арешту може призвести до негативних наслідків для кримінального провадження у вигляді приховування, перетворення, відчуження грошових коштів, що в свою чергу призведе до неможливості виконання судового рішення в частині спеціальної конфіскації (у випадку його ухвалення).
З приводу посилання представника ТОВ «Прогрес-тренд» на неможливість застосування норми спеціальної конфіскації, оскільки ч. 2 ст. 364 КК України не передбачає можливості призначення такого покарання відхиляються слідчим суддею з наступних підстав
Відповідно до ч. 1 ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, зокрема, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, оскільки досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні здійснюється за ознаками кримінальних правопорушень, зокрема, і за ч. 2 ст. 364 КК України, відповідальність за яке передбачена у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, то твердження представника власника майна не відповідає дійсності та не ґрунтується на нормах законодавства, а отже не може бути підставою для скасування арешту.
Відносно твердження директора ТОВ «Прогрес-тренд» щодо необхідності скасування арешту з грошових коштів з огляду на попереднє скасування аналогічного арешту, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що хоча ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 19.12.2019 і була скасована ухвала слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 22.11.2017, втім скасований арешт було накладено з інших підстав - з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні і колегією суддів АП ВАКС саме визнано, що грошові кошти у сумі 110 945 672,77 гривень не є речовим доказом у кримінальному провадженні. Втім відповідне рішення жодним чином не впиває на можливість застосування до таких коштів норми спеціальної конфіскації.
Підсумовуючи наведене слідчий суддя приходить до висновку, що у судовому засіданні не встановлено правових підстав для скасування арешту майна, що є підставою для відмови у задоволенні клопотання директора ТОВ «Прогрес-тренд».
Керуючись ст.ст. 131, 132, 170, 174, 309 КПК України, слідчий суддя, -
У Х В А Л И В:
У задоволенні клопотання ОСОБА_1, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес-тренд», про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя С.М. Мойсак