Документ № 98685033

Справа № 991/4870/21

Провадження 1-кс/991/4944/21

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2021 року м.Київ

Слідча суддя Вищого антикорупційного суду Широка Катерина Юріївна,

за участю секретаря судового засідання Севрюк К. А.,

прокурора САП Перова А. В.,

захисника Фаренюка О. С.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Офісу Генерального прокурора Перова Андрія Вікторовича про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 4202000000001458 від 06.08.2020,

ВСТАНОВИЛА

Клопотання було заявлене в кримінальному провадженні №42020000000001458 від 06.08.2020,за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368, ч. 4 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України.

Клопотання надійшло до Вищого антикорупційного суду 20.07.2021.

Виклад обставин, зазначених у клопотанні .

У клопотанні зазначається, що детективи Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42020000000001458 від 06.08.2020 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.27 ч.4 ст.368, ч.4 ст.27 ч.4 ст.369 КК України, та за підозрою народного депутата України IX скликання ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого. ч.4 ст.368, ч.4 ст.27 ч.4 ст.369 КК України.

Детектив зазначає, що 09.07.2020 ОСОБА_1 зустрівся із ОСОБА_3 , який представився представником іноземної компанії, що займається переробкою твердих побутових відходів. ОСОБА_3 зазначив, що в іншій країні є завод компанії, що спалює сміття, внаслідок чого генерується електроенергія та тепло для споживання населенням. Він також зазначив, що компанія, яку він представляє, зацікавилась проектом України, що зветься «інвестиційна няня», та розглядає перспективу побудови на території міста Києва сміттєспалювального заводу. При цьому, він, як представник цієї компанії, займається питанням підготовки нормативно-правової бази та дослідженням питань, що необхідні для реалізації цього інвестиційного проекту в Україні. ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_1 , що необхідно прийняти ряд законодавчих ініціатив, що стосуються надання підприємствам, які здійснюють утилізацію сміття, «зеленого тарифу» на продаж електроенергії, та іншого нормативного регулювання діяльності підприємства. ОСОБА_1 під час зустрічі зазначив, що у Верховній Раді України знаходиться законопроект № 2207-1-д «Про управління відходами» та запитав у ОСОБА_3 , чи цей законопроект містить норми, які, на його думку, необхідно внести до законодавства. ОСОБА_1 також повідомив ОСОБА_3 , що може організувати зустрічі із депутатами необхідних комітетів для прийняття таких правок, оскілки має знайомих в комітетах Верховної Ради України.

В подальшому, між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 відбулась щонайменше одна зустріч, де вони обговорювали питання внесення змін до законодавства і, в тому числі, до законопроекту № 2207-1-д від 04.06.2020.

Далі, ОСОБА_1 у період з 09.07.2020 по 27.07.2020 повідомив народному депутату України IX скликання, члену Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг ОСОБА_2 про ОСОБА_3 і його план щодо внесення змін до законопроекту № 2207-1-д від 04.06.2020. Детектив зазначає, що після цього у ОСОБА_2 виник злочинний умисел, спрямований на використання свого службового становища як народного депутата України та повноважень, пов`язаних із цим, з метою одержання неправомірної вигоди за вчинення в інтересах ОСОБА_3 та компанії, яку він представляє, дій з використанням наданої йому влади та службового становища у вигляді ініціювання та внесення поправок і пропозицій до проекту Закону України «Про управління відходами» (№ 2207-1-д від 04.06.2020). Детектив також зазначає, що у цей період ОСОБА_2 залучив ОСОБА_1 як особу, яка сприятиме вчиненню кримінального правопорушення, маючи на меті запобігання викриттю своєї злочинної діяльності та подальшого можливого притягнення його до кримінальної відповідальності. ОСОБА_1 , за планом ОСОБА_2 , мав спілкуватись із ОСОБА_3 щодо питання внесення поправок і пропозицій до проекту, а також щодо неправомірної вигоди, надання інших порад і вказівок.

В подальшому, між ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відбулась щонайменше одна зустріч, де вони обговорювали питання внесення змін до законодавства і, в тому числі, до законопроекту № 2207-1-д від 04.06.2020. ОСОБА_2 повідомив, що можливо внести правки до законопроекту. На одній із зустрічей, 27.07.2020 року ОСОБА_3 надав ОСОБА_2 пропозиції, які, з його слів, розробили юристи компанії. ОСОБА_2 дав ОСОБА_3 свій абонентський номер оператора мобільного зв`язку, і вони погодили, що ОСОБА_3 надішле ОСОБА_2 ці пропозиції до проекту через месенджер (мобільний застосунок) «WhatsApp». На цій зустрічі ОСОБА_2 також у конспіративний спосіб повідомив ОСОБА_3 , що той має передати йому неправомірну вигоду за подання таких пропозицій до законопроекту № 2207-1-д. Він також зазначив ОСОБА_3 , що йому слід вирішувати усі подальші питання із ОСОБА_1 . Цього дня ОСОБА_3 надіслав ОСОБА_2 поправки і пропозиції до законопроекту № 2207-1-д в електронному виді на його мобільний номер.

29.07.2020, ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_2 , що він поки не може зазначити розмір неправомірної вигоди, бо його ще не було сформовано. Втім, 02.08.2020 ОСОБА_1 через месенджер (мобільний застосунок) «WhatsApp» повідомив ОСОБА_3 , що розмір неправомірної вигоди складе 13 000 доларів США. 03.08.2020 року ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_1 , що він та представники компанії згоді із умовами та попросив надати підтвердження того, що ОСОБА_2 подав поправки і пропозиції до законопроекту № 2207-1-д від 04.06.2020. Цього ж дня, ОСОБА_1 надіслав йому відомості на підтвердження цього. 05.08.2020 року він також надіслав ОСОБА_3 відомості про отримання Апаратом Верховної Ради України цих поправок і пропозицій, а також щодо проходження цього документу в Апараті Верховної Ради України. Отже, стверджує детектив, ОСОБА_2 вчинив активну дію, спрямовану на доведення злочинного умислу з одержання неправомірної вигоди у розмірі 13 000 доларів США.

07.08.2020 року ОСОБА_1 отримав від ОСОБА_3 неправомірну вигоду за внесення ОСОБА_2 поправок і пропозицій до законопроекту № 2207-1-д від 04.06.2020 у розмірі 13 000 доларів США.

Також, у період з 09.07.2020 по 13.08.2020, ОСОБА_2 , за пособництвом ОСОБА_1 , вирішив підбурити ОСОБА_3 до надання неправомірної вигоди службовим особам, які займають особливо відповідальне становище, за вчинення такими службовими особами в інтересах ОСОБА_3 та компанії, яку він представляє, дій з використанням службового становища, за попередньою змовою групою осіб.

13.08.2020 відбулась зустріч ОСОБА_3 , ОСОБА_2 і ОСОБА_1 . На цій зустрічі, ОСОБА_2 і ОСОБА_1 повідомили ОСОБА_3 , що доопрацювання законопроекту № 2207-1-д від 04.06.2020 (в тому числі, включення до цього законопроекту пропозицій, поданих ОСОБА_2 ) відноситься до повноважень членів Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування, які є народними депутатами України та відбуватиметься шляхом голосування і прийняття рішення на засіданні комітету. Вони зазначили, що можуть забезпечити таке голосування і прийняття, оскільки добре знають більшість членів цього комітету, та пообіцяли йому з`ясувати можливість та умови прийняття такого рішення.

20.08.2020 ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 знову зустрілись. На цій зустрічі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зазначили, що за прийняття позитивного рішення щодо внесення пропозицій ОСОБА_2 до законопроекту № 2207-1-д від 04.06.2020, ОСОБА_3 має передати членам Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування, неправомірну вигоду у розмірі 200 000 доларів США, що згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 20.08.2020 складало 5 463 200 грн, що у п`ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Обґрунтування клопотання

10.09.2020 та 29.09.2020 ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368, ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК України.

У клопотанні зазначено, що підозра підтверджується усіма доказами у сукупності, а саме протоколом допиту свідка ОСОБА_3 від 02.09.2020, відповідно до якого свідок повідомив про зміст і обставини його зустрічей з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що відбувались протягом липня - серпня 2020 року, а також умови і порядок обговорення надання ним неправомірної вигоди у сумі 3 тис. дол США і подальшої передачі вказаної суми ОСОБА_1 ;протоколом за результатами проведення оперативно-розшукового заходу - аудіоконтролю особи від 05.08.2020 № 15/1668 ; протоколом за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій - аудіо,- відеоконтролю особи ОСОБА_2 від 25.08.2020№ 15/1846, №15/1845;протоколом від 07.08.2020 огляду та вручення грошових коштів від 07.08.2020 із додатками, у якому зафіксовано обставини огляду грошових коштів в сумі 15 тис. дол. США та вручення їх ОСОБА_3 , з яких останній має передати 13 тис. дол. США ОСОБА_1 згідно із попередньо висловленим останнім проханням з метою перевірки дійсних намірів ОСОБА_1 і ОСОБА_2 ; протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину від 10.08.2020 № 15/1730; протоколом огляду мобільних телефонів; протоколами за результатами проведення НСРД - спостереження за особами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , у яких зафіксовані обставини проведення зустрічі між ОСОБА_1 і ОСОБА_3 07.08.2020 у приміщенні ресторану « Веранда на Дніпрі », а також спілкування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;висновками експертів за результатами проведення судових експертиз відеозвукозаписів, якими встановлено належність ОСОБА_2 та ОСОБА_1 висловлювань на аудіозаписах, які отримані під час проведення оперативно-розшукових заходів та негласних слідчих (розшукових) дій; висновком експерта за результатами проведення експертизи відеозвукозаписів, якими встановлено належність помічнику - консультанту народного депутата України ОСОБА_2 - ОСОБА_4 висловлювань у розмові на аудіозаписі, яка надіслана підозрюваним ОСОБА_1 03.08.2020 у месенджері «Whats App» ОСОБА_3 в якості підтвердження подання ОСОБА_2 пропозицій до проєкту Закону України «Про управління відходами» (номер, дата реєстрації 2207-1-д від 04.06.2020);висновком експерта за результатами проведення судової фототехнічної експертизи, предметом якої було порівняння фотозображень, у файлах, виявлених на мобільному телефоні, яким користувався ОСОБА_3 та флеш-накопичувачі, який належить ОСОБА_2 , що містили зображення електронного кабінету користувача автоматизованої системи роботи з документами у Верховній Раді України ОСОБА_2 і надсилалися ОСОБА_3 в якості підтвердження подання пропозицій до проєкту Закону України «Про управління відходами» (номер, дата реєстрації 2207-1-д від 04.06.2020); висновком експерта за результатами проведення судової криміналістичної експертизи відеозвукозапису стосовно оригінальності (автентичності) аудіо, відеозаписів, які отримані під час проведення оперативно-розшукових заходів та негласних слідчих (розшукових) дій, а також відсутності ознак монтажу і внесення змін та іншими доказами.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.09.2020 до ОСОБА_1 , застосовано до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави що становить 1 000 552 грн.

В результаті внесення застави ОСОБА_1 звільнено з під варти , через що застосовано запобіжний захід у вигляді застави з покладенням обов`язків:1)прибувати до детектива, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;2)не відлучатись із міста Києва без дозволу детектива, прокурора або суду;3)повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; 4)утримуватися від спілкування з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;5)здати на зберігання до відповідного територіального підрозділу Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України;6)носити електронний засіб контролю.

Ухвалою слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 15.02.2021 строки досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до 10.05.2021.

Протягом певного періоду часу, ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 продовжувались дії покладених на нього обов`язків.

Останій раз, ухвалою Вищого антикорупційного суду від 10.06.2021 на ОСОБА_1 , строком до 10.08.2021, покладено такі обов`язки:1) прибувати до детектива, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;2) повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;3) утримуватися від спілкування з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;4) здати на зберігання до відповідного територіального підрозділу Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України;

Прокурор у клопотанні також вказує на наявність щодо підозрюваного ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які продовжують існувати, а саме: підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування, суду та незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Прокурор просить продовжити обов`язки строком на один місяць. Метою продовження є забезпечення виконання підозрюваною покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, які не зменшилися.

Доводи сторін

Прокурор підтримав клопотання, попросив його задовольнити. У своєму виступі він також вказав на ключові аспекти клопотання, а саме на доведеність обґрунтованості підозри та ризики. Також, він надавав деякі пояснення щодо суті клопотання.

Захисник заперечив проти задоволення клопотання. Вказав, що вже неодноразово процесуальні обов`язки ОСОБА_1 ухвалами судів продовжувались. Він зазначив про те, що станом на зараз не з`явилося додаткових доказів, які підтверджують обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні злочину. Він зазначив, що ризик переховування не доведено, оскільки протягом часу з моменту вручення повідомлення про підозру ОСОБА_1 старанно виконував покладені на нього обов`язки . Крім того вказав , що його дружина вагітна і порушувати свої соціальні зв`язки ОСОБА_1 не мав і не має наміру. На даний час триває стадія ознайомлення з матеріалами кримінального провадженні і ОСОБА_1 постійно з`являється за викликом, свідчить про недоведеність і необгунтованість ризику переховування. На думку захисника сама по собі застава вже є достатнім запобіжником щодо допущення будь-яких порушень з боку підозрюваного, з огляду на її розмір. Також, ризик впливу на свідків та інших осіб у цьому кримінальному провадженні не доведено .

Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав свого захисника.

Підозрюваний підтримав доводи свого захисника.

Вислухавши прокурора, захисника та підозрюваного, перевіривши матеріали кримінального провадження, слідча суддя приходить до висновку, зазначеного у мотивації суду.

Мотивація суду

Згідно зі ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України (КПК України), метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

У разі необхідності строк дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 КПК України (ч. 7 ст. 194 КПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку дії обов`язків згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Тобто, при вирішенні питання про продовження строку дії обов`язків, необхідно керуватися положеннями щодо продовження строку триманні під вартою

Таким чином, строк дії обов`язків може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому КПК України (ч. 3 ст. 197 КПК України). Клопотання про продовження строку дії обов`язків, крім відомостей, зазначених у статті 184 КПК України (загальних відомостей щодо обґрунтування покладення обов`язків), повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують накладення обов`язків на підозрюваного; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу (а, у випадку із внесенням застави - до закінчення дії обов`язків) (ч. 3 ст. 199 КПК України). Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку дії обов`язків, якщо прокурор не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше їх накладення (ч. 5 ст. 199 КПК України).

Слідча суддя досліджує такі обставини:

1.Чи є обґрунтована підозра у вчиненні підозрюваною кримінального правопорушення (ч. 2 ст. 177 КПК України).

2.Наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий (детектив) чи прокурор, а також чи заявлений ризик (ризики) не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують продовження дії обов`язків.

3.Обставини згідно ст. 178 КПК України (вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення, тяжкість покарання, вік та стан здоров`я тощо).

4.Обставини згідно ст. 199 КПК України, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії обов`язків, покладених на підозрюваного.

5.Які обов`язки покладаються на особу у разі задоволення клопотання (ст. 194 КПК України).

Дослідження обставин, зазначених у пункті 3 вище доцільно здійснювати в межах окремих питань, для яких ці обставини мають значення.

Чи є обґрунтована підозра у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення (ч. 2 ст. 177 КПК України)

Сторона обвинувачення зазначає, що обґрунтованість підозри доведена доказами, зазначеними у клопотанні. Прокурор зазначає, що у клопотанні є докази, що вказують на наявність підстав для підозри ОСОБА_1 , і що така підозра є обґрунтованою. Захисник заперечив, зазначивши, що зараз нема додаткових доказів, які підтверджують підозру.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення (ч. 2 ст. 177 КПК України). Оскільки в процесуальному законодавстві нема чіткого визначення обґрунтованої підозри, слідча суддя звертається до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права в Україні (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 2 ст. 8 КПК України). Обґрунтована підозра - це стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (стандарт, визначений у Рішенні у справі Fox, Campbell and Hartley проти Сполученого Королівства від 30 серпня 1990 року, заяви № 12244/86, 12245/86, 12383/86, параграф 32). Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (Рішення Великої Палати у справі Merabishvili проти Грузії від 28 листопада 2017 року, заява № 72508/13, параграф 184). Тому, цей стандарт доказування є досить низьким - необхідно встановити чи наявні (або відсутні) факти чи інформація, що в сукупності може переконати слідчу суддю в тому, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення.

При продовженні строку дії обов`язків (як і при продовженні строку тримання під вартою), необхідно також оцінити обґрунтованість підозри протягом усього періоду накладення таких обов`язків. Обґрунтованість підозри має оцінюватися на кожному етапі - від початкового періоду після затримання особи (у цьому випадку - з моменту притягнення до кримінальної відповідальності), так і в подальшому, коли строк дії обов`язків продовжується. (Рішення у справі Ilgar Mammadov проти Азербайджану, заява № 15172/13 від 22 травня 2014 року, параграф 90)

Слідча суддя також звертає увагу на правову кваліфікацію злочину у підозрі. Так, ОСОБА_7 інкримінується пособництво в одержанні службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди у великому розмірі для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням службового становища та у вчиненні підбурення до надання службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в інтересах того хто надає таку вигоді дій з використанням службового становища, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб. При цьому, остаточна оцінка та кваліфікація, а також оцінка всіх епізодів здійснюється судом під час судового розгляду справи.

Звертаючись до матеріалів клопотання, слідча суддя зазначає, що вони містять відомості щодо зустрічей ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , під час яких останньому було повідомлено про необхідність надання неправомірної вигоди членам Комітету ВРУ з питань екологічної політики та природокористування за прийняття позитивного рішення щодо внесених ОСОБА_2 законодавчих пропозицій до проєкту ЗУ «Про управління відходами», наявність домовленості щодо передання ОСОБА_3 через ОСОБА_1 неправомірної вигоди у розмірі 13000 доларів США ОСОБА_2 за внесення останнім до цього закону законодавчих пропозицій, які попередньо були надані йому самим ОСОБА_3 ; задокументовані факти передавання ОСОБА_3 неправомірної вигоди ОСОБА_1 у розмірі 13000 доларів (протоколи за результатами проведення оперативно-розшукового заходу- аудіоконтролю особи, пояснення свідка, протокол вручення грошових коштів, протокол огляду від 28 серпня 2020 року щодо листування ОСОБА_3 з ОСОБА_1 , протокол за результатами виготовлення засобів, що використовуються під час проведення оперативно-розшукових заходів від 28 липня 2020 року). Матеріали клопотання також містять копію висновка експерта від 02.04.2021 № 11133, з якого вбачається, що експертом за результатами проведення судово-лінгвістичної експертизи, встановлено у висловлюваннях ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спонукання, прохання ОСОБА_2 і ОСОБА_8 до ОСОБА_3 про надання грошових коштів за подання ОСОБА_2 пропозиції(правок) до ЗУ «Про управління відходами». Крім того, їхні висловлювання свідчать про схиляння ОСОБА_2 і ОСОБА_1 громадянина ОСОБА_3 до надання грошових коштів за прийняття рішення з урахуванням пропозицій, поданих 03.08.2020 ОСОБА_2 до проекту ЗУ «Про управління відходами» народним депутатам України - членам КВР України з питань екологічної політики. .

Фактично, за період часу, що минув, жодна зі сторін не здобула доказів (або не надала їх), що підтверджують нові обставини та можуть спростувати обґрунтовану підозру. Твердження сторони захисту, у свою чергу, не вказують на те, що рівень обґрунтованості підозри зменшився до рівня, коли можна констатувати її необґрунтованість. Зважаючи на викладену мотивацію у попередньому абзаці, слідча суддя переконана, що надані достатні підстави для наявності обґрунтованої підозри станом на зараз стосовно можливого вчинення ОСОБА_1 дій, що кваліфікуються за ч 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368, ч. 4 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України.

Наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий (детектив) чи прокурор

Далі, слідча суддя оцінює наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Сторона обвинувачення зазначає про два такі ризики

Ризик можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду

Прокурор зазначив, що ОСОБА_1 , має паспорт громадянина України для виїзду за кордон та неодноразово перетинав державний кордон України, що може свідчити про те, що підозрюваний, усвідомлюючи, що у разі засудження за інкриміновані корупційні злочини, неможливо застосувати звільнення від відбування покарання з випробуванням та застосування більш м`якого покарання, може вжити заходів до переховування з метою ухилення від кримінальної відповідальності. Ця обставина на думку прокурора може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування, а також з п. 36 рішення ЄСПЛ від 20.05.2010 у справі «Москаленко проти України». Наявність паспорту громадянина України для виїзду за кордон, обізнаність та досвід перетину підозрюваним державного кордону України підтверджується витягами з інтегрованої міжвідомчої автоматизованої системи обміну інформацією з питань контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон, згідно з якими підозрюваний протягом останніх років неодноразово виїжджав за межі України. Більшість перельотів ОСОБА_1 здійснив до Братислави, що може свідчити про наявність сталих зв`язку на території іноземної країни. Також прокурор зазначив що доходи ОСОБА_1 в 2018 та 2019 році в середньому складали близько 800 тис гривень на рік, що на його думку є достатніми для існування в розшуку, що разом з усвідомленням безальтернативності покарання можуть спонукати підозрюваного до переховування від органу досудового розслідування, суду.

Захисник заперечив проти наявності ризику щодо ОСОБА_1 , оскільки вважає, що з моменту повідомлення про підозру та застосування запобіжного заходу, підозрюваний не порушував покладені на нього обов`язки.

В розумінні Кримінального кодексу України злочини, інкриміновані ОСОБА_1 , є особливо тяжкими. Корупційні злочини мають високий ступінь суспільної небезпеки, у цьому випадку злочин стосується можливого пособництва у вимаганні та отриманні неправомірної вигоди за використання своїх повноважень особою, що займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди у великому розмірі для себе за вчинення такою особою в інтересах того , хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням службового становища, а також у вчиненні підбурювання .Крім того, повідомлення ОСОБА_1 про підозру у вчинені злочину у співучасті з народним депутатом України, який був обраний народом для здійснення законотворчої діяльності та захисту інтересів громадян та держави, має значний суспільний інтерес.

Слідча суддя звертає увагу на те, що ОСОБА_1 виїжджав за кордон, проте частота виїздів, а також наявність паспорта громадянина України для виїзду за кордон не є самостійно переконливими у доведенні ризику переховування. Зрештою, наявність лише паспорта не свідчить про ризик переховування, хоча можливість переховування можна значно зменшити покладенням обов`язку здачі паспорта.

При цьому, на думку слідчої судді, ймовірність переховування значно зростає, оскільки тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 , в сукупності з обґрунтованістю підозри дають підстави вважати, що він може переховуватися у разі, якщо подальші слідчі дії будуть вказувати на його можливу причетність до зазначеного злочину.

Тому, з урахуванням усіх обставин, спливу часу, належної поведінки ОСОБА_1 , але разом із тим суспільної небезпеки злочину, тяжкості вчиненого злочину, суворості покарання, що загрожує підозрюваному, достатнього матеріального стану підозрюваного, ризик переховування залишається, але є мінімальним. Він досі виправдовує покладення обов`язків на підозрюваного.

Слідча суддя зобов`язана встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує прокурор (п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України). Втім, для всебічної оцінки обставин справи, слідча суддя аналізує доводи прокурора стосовно інших ризиків, про які згадано у клопотанні.

Ризик незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні

Прокурор у судовому засіданні зазначає, що підозрюваний ОСОБА_1 , з в 2012, 2014 та 2015 роках балотувався до Верховної Ради України від різних політичних партій. У зв`язку з наведеним ОСОБА_1 , порівняно з пересічними громадянами може мати досить велике коло знайомств серед високопосадовців (про що неодноразово повідомляв ОСОБА_3 ), що надає йому потенційну можливість впливати на свідків кримінального правопорушення, що негативним чином впливатиме на їх намір та можливість давати правдиві, послідовні показання у ході судового розслідування та у подальшому в суді.

Крім того, ОСОБА_1 був помічником народного депутата України 7-го скликання ОСОБА_9 , а отже може бути знайомий з керівництвом Апарату Верховної Ради України, діючими народними депутатами України, які на його прохання, або за його вказівкою безпосередньо можуть впливати на співробітників Апарату Верховної Ради України, підбурювати їх до дачі неправдивих показань для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності, вчиняти протиправний тиск на них або членів їх сімей. При цьому прокурор зазначає, що із зміною стадії кримінального провадження актуалізуються ризики незаконного впливу на свідків та перешкоджання кримінальному провадженню іншими чином, зокрема, можливим впливом на інших учасників цього кримінального провадження. За наслідками ознайомленням з матеріалами кримінального провадження, підозрюваний став обізнаним про всіх осіб, які допитувалися у цьому кримінальному провадженні, їх показання та значення таких показань для ймовірного визнання підозрюваного винним у вчиненні злочину.

Захисник вважає, що цей ризик ґрунтується на припущеннях сторони обвинувачення, і що, знову ж таки, не встановлені конкретні особи, на яких може впливати ОСОБА_1 .

Слідча суддя враховує те, що протягом періоду застосування запобіжного заходу до підозрюваного, на нього було покладено обов`язок утриматися від спілкування з підозрюваним ОСОБА_2 . Слідча суддя критично ставиться до загальних доводів прокурора, що є інші особи, вплив на яких може мати ОСОБА_1 , оскільки вони є неконкретними та, відповідно, недоведеними. Проте, слідча суддя також зважає на те, що при продовженні строку дії запобіжного заходу оцінюється ризик, тобто потенційна і реальна можливість особи вчинити певні дії. Необхідно врахувати, що ОСОБА_1 може незаконно впливати на іншого підозрюваного у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_2 , що підтверджується характером стосунків між ними, а також наявною можливістю у них узгоджувати власні дії та свідчення з метою уникнення кримінальної відповідальності. Ці обставини досі виправдовують твердження щодо можливого впливу ОСОБА_1 на іншого підозрюваного у кримінальному провадженні, що може перешкодити ефективному досудовому розслідуванню.

Оскільки встановлено наявність двох ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідча суддя вважає, що підозрюваному можна продовжити дію покладених на нього обов`язків, у разі якщо оцінка обставин, які перешкоджали завершенню досудового розслідування до закінчення дії обов`язків, покладених на підозрюваного, та інших обставин вказуватиме на обґрунтовані підстави для такого продовження.

Обставини згідно ст. 199 КПК України, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії покладених на підозрюваного обов`язків

Прокурор у судовому засіданні зазначив, що досудове розслідування завершено , сторону захисту повідомлено про його завершення відповідно до вимог статті 290 КПК України. Наразі триває ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування. Ухвалою слідчої судді було встановлено стороні захисту строки на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування до 26.07.2021 включно.

Обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України

Прокурор вказує на те, що листом адвоката Бірюча О.В. прокурора повідомлено , що відкриття доказів, зібраних стороною захисту на підставі ч.6 ст.290 КПК України буде здійснено виключно після завершення ознайомлення з матеріалами досудового розслідування .зазначив, що підозрюваними та їх захисниками прокурору матеріали сторони захисту не відкрились .

Він зазначив, що з урахуванням викладеного, для прийняття прокурором обгрунтованого рішення за результатами досудового розслідування в порядку ст.283 КПК України, вбачається за необхідне реалізувати своє право на ознайомлення з матеріалами сторони захисту. При цьому стороні обвинувачення необхідний строк для прийняття остаточного рішення, складення та вручення документів, визначених ст.283 КПК України, а у випадку складання обвинувального акту - направити його до суду, у якому продовження строків дії заходів забезпечення може бути вирішено лише на підготовчому судовому засіданні.

Слідча суддя враховує те, що у органу досудового розслідування є обов`язок всебічно, повно і неупереджено дослідити всі обставини кримінального провадження під процесуальним керівництвом прокурора. В цілому, слідча суддя не вбачає затягування досудового розслідування з боку органу досудового розслідування, та звертає увагу на виконання вимог ст. 290 КПК України станом на зараз, строк ознайомлення із матеріалами іншої сторони під час якого не враховується у строк досудового розслідування. Таким чином, слідча суддя доходить висновку, що проведені слідчі (розшукові) дії було вчинено оперативно, і є об`єктивні та обґрунтовані обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії покладених на підозрюваного обов`язків.

Слідча суддя, в цілому, вбачає доцільним покласти на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язки, передбачені частиною 5 статті 194 КПК України, а саме обов`язки, які забезпечать належне виконання ним своїх процесуальних обов`язків, що були продовжені ухвалою слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 10.06.2021 року. Це необхідно з метою зазначених ризиків, які були обґрунтовані раніше, та ефективності здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні.

Щодо строку дії покладених обов`язків

Слідча суддя Вищого антикорупційного суду 10.06.2021 року продовжила строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_1 до 10 серпня 2021 року. Досудове розслідування завершено . Прокурор на підставі вимог, визначених статтю 283 КПК України , з метою реалізації своїх прав, та виконання завдань кримінального провадження просить продовжити срок дії покладених на ОСОБА_1 обов`язків строком на 1 місяць.

З урахування викладеного, обов`язки, передбачені частиною 5 статті 194 КПК України можуть бути продовжені строком на 1 місяць.

Таким чином, клопотання прокурора слід задовольнити.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. 176, 183, 193 КПК України, слідча суддя

ПОСТАНОВИЛА

Клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Перова Андрія Вікторовича про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ухвалою суду від 15.09.2020 у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у виді тримання під вартою, востаннє продовжених ухвалою від 10.06.2021 стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 42020000000001458 від 06.08.2020, за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368, ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК України - задовольнити.

Продовжити строк дії на один місяць до 29 серпня 2021 року таких обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :

1)прибувати до детектива, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

2)повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

3)утримуватися від спілкування з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

4)здати на зберігання до відповідного територіального підрозділу Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.

Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її оголошення.

Слідча суддя Широка К. Ю.