Пошук

Документ № 98825040

  • Дата засідання: 06/08/2021
  • Дата винесення рішення: 18/08/2021
  • Справа №: 991/5363/21
  • Провадження №: 12017040000000531
  • Інстанція: ВАКС
  • Форма судочинства: Кримінальне
  • Головуюча суддя (ВАКС): Михайленко В.В.
  • Захисник/адвокат : Уколова О.Л.

Справа № 991/5363/21

Провадження 1-кс/991/5445/21

У Х В А Л А

іменем України

06 серпня 2021 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Михайленко В.В., розглянувши скаргу представника АТ КБ «Приватбанк» адвоката Уколова Олексія Леонідовича,

ВСТАНОВИЛА:

До Вищого антикорупційного суду 06.08.2021 надійшла скарга представника АТ КБ «Приватбанк» адвоката Уколова Олексія Леонідовича.

Скарга обґрунтована тим, що 15.07.2021 потерпілий АТ КБ «Приватбанк» надіслав поштою на адресу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури клопотання про визначення речовим доказом та накладення арешту на майно ТОВ «Приватофис» на третіх осіб.

27 липня 2021 року АТ КБ «Приватбанк» отримало лист прокурора першого відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Б. Василенкова від 22.07.2021 за № 16/1/1-19588-19 з постановою про відмову у задоволенні клопотання банку.

Представник потерпілого зазначає, що вказана постанова не відповідає вимогам ст. 110 КПК України. Крім того, адвокат зазначає про незгоду з висновками прокурора, викладеними в постанові щодо невідповідності клопотання потерпілого ст. 220 КПК України, а також зазначає про невмотивованість самої постанови.

У зв`язку з зазначеним просить:

- скасувати постанову прокурора першого відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Б. Василенкова від 22.07.2021 у кримінальному провадженні № 120170400000000531;

- зобов`язати прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 120170400000000531 повторно розглядути клопотання АТ КБ «Приватбанк» про визначення речовим доказом та накладення арешту на майно ТОВ «Приватофис» на третіх осіб від 15.07.2021.

Розглянувши скаргу та долучені до неї матеріали, слідчий суддя дійшла таких висновків.

Відповідно до ст. 1, 2 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України. Завданнями кримінального провадження є, серед іншого, те, щоб до кожного учасника була застосована належна правова процедура. Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування визначений главою 26 КПК України.

Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України слідчий суддя наділений повноваженнями судового контролю у кримінальному провадженні, такий контроль здійснюється шляхом прийняття рішень за скаргами на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора, визначено главою 26 КПК України.

Стаття 303 закріплює вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, та право на оскарження.

Зокрема, у відповідності до ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора:

1) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування;

2) рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;

3) рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником;

4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;

5) рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою;

6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом;

7) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником;

8) рішення слідчого, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником;

9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником;

10) повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником;

11) відмова слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.

Згідно з ч. 1 ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені ч. 1 ст. 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

Дослідивши скаргу представника АТ КБ «Приватбанк», слідчий суддя встановила, що підставою для звернення до слідчого судді адвокатом визначений п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, який на думку скаржника, наділяє правом потерпілого оскаржувати рішення прокурора та нездійснення ним інших процесуальних дій.

Водночас зазначена норма має вичерпний перелік бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, це зокрема:

1)бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення;

2)бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу;

3)бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.

В свою чергу бездіяльність, яка підлягає оскарженню відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, передбачає чотири обов`язкові ознаки:

1) слідчий або прокурор наділені обов`язком вчинити певну процесуальну дію,

2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК України строк,

3) з клопотанням про вчинення процесуальної дії звернувся суб`єкт, який має на це право;

4) відповідна процесуальна дія слідчим чи прокурором у встановлений строк не вчинена.

Зазначена норма закону дозволяє звернутися до суду із скаргою не на будь-яку бездіяльність, а лише щодо обов`язків слідчого чи прокурора, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законодавством.

В свою чергу зі змісту скарги не вбачається за можливе встановити, в чому саме полягає бездіяльність прокурора САП. Матеріалами скарги підтверджується, що 22.07.2021 прокурор виніс постанову про відмову в задоволенні клопотання представника АТ «Приватбанк» Гаврилюка С.І від 15.07.2021 щодо визнання окремого нерухомого майна речовим доказом у кримінальному провадженні та накладення арешту на майно з метою забезпечення речового доказу. У скарзі йдеться про незгоду скаржника із цією постановою, а прохальна частина скарги полягає у вимозі її скасувати. Разом з тим, винесення прокурором постанови не може вважатися бездіяльністю, отже не може бути предметом бездіяльності в порядку ст. 303 КПК України.

Проаналізувавши зміст скарги та додані документи, слідчий суддя доходить висновку, що по суті скарга подана на рішення прокурора про відмову в задоволенні клопотання, поданого в порядку ст. 220 КПК України.

Так, ст. 220 КПК України встановлений порядок розгляду клопотань під час досудового розслідування. Клопотання потерпілого про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.

З матеріалів скарги вбачається, що прокурор виконав цей обов`язок, визначений ст. 220 КПК України - розглянув подане представником потерпілого клопотання та за результатами такого розгляду прийняв рішення, оформлене постановою від 22.07.2021, про що повідомив листом від 22.07.2021 № 16/1/1-19588-19. Слідчий суддя не уповноважений надавати оцінку обґрунтованості чи необґрунтованості цього рішення, оскільки воно не входить до переліку рішень прокурора, що підлягають оскарженню на досудовому провадженні.

В разі подання скарги на бездіяльність прокурора щодо виконання обов`язку, визначеного ст. 220 КПК України, слідчий суддя перевіряє лише чи виконаний ним обов`язок щодо розгляду клопотання. А матеріалами скарги підтверджується, що такий обов`язок прокурором виконаний. Відтак підстав зобов`язати прокурора повторно розглянути подане клопотання у слідчого судді немає.

У відповідності до ч. 2 ст. 303 КПК України скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.

Частиною 4 ст. 304 КПК України визначено, що у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню, слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження. Копія ухвали про відмову у відкритті провадження невідкладно надсилається особі, яка подала скаргу, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами (ч. 5 ст. 304 КПК України).

Зважаючи на викладене, у відкритті провадження за скаргою представника АТ КБ «Приватбанк», адвоката Уколова Олексія Леонідовича, слід відмовити.

Керуючись ст. 1, 2, 26, 284, 303-304, 309 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИЛА:

У відкритті провадження за скаргою представника АТ КБ «Приватбанк», адвоката Уколова Олексія Леонідовича, відмовити.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження невідкладно надіслати особі, яка подала скаргу, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами

На ухвалу слідчого судді, постановленої без виклику особи, може бути подана апеляційна скарга протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали. Апеляційна скарга подається до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення п`ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя В.В. Михайленко