- Головуючий суддя (ВАКС): Мойсак С.М.
- Секретар : Заплатинської К.В.
- Захисник/адвокат : Кіцул С.Ю., Яненка О.Л., Целік В.В.
- Прокурор : Лемішко М.В.
Справа № 991/5549/21
Провадження 1-кс/991/5632/21
У Х В А Л А
Іменем України
16 серпня 2021 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мойсак С.М.
за участю:
секретаря судового засідання Заплатинської К.В.,
прокурора Лемішко М.В.,
підозрюваного ОСОБА_1 ,
захисників Кіцул С.Ю., Лук`яненко О.Л., Целік В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду
клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Лемішко М.В. про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
у кримінальному провадженні № 12017040000000531 від 06.03.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364-1, ч.ч. 1, 2 ст. 366 КК України,
В С Т А Н О В И В:
До Вищого антикорупційного суду надійшло відповідне клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 згідно ч. 5 ст. 194 КПК України, у кримінальному провадженні № 12017040000000531 від 06.03.2017.
Відповідно до матеріалів клопотання, детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017040000000531 від 06.03.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364-1, ч.ч. 1, 2 ст. 366 КК України.
За версією органу досудового розслідування, ряд службових осіб ПАТ «КБ «Приватбанк», в тому числі і Перший заступник Голови Правління - Керівник Бізнесу крупних і VIP-клієнтів Банку ОСОБА_1 , діючи за попередньою змовою групою осіб між собою та з невстановленими посадовими особами Національного банку України, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 16.12.2016, усвідомлюючи, що ПАТ «КБ «Приватбанк» у найближчий час буде визнаний неплатоспроможним та перейде під контроль держави, розуміючи, що у зв`язку з вказаними діями вони втратять контроль над грошовими коштами Банку, переслідуючи корисливу мету, підготували та вирішили реалізувати злочинний план розтрати грошових коштів Банку в особливо великому розмірі, а саме на підставі рішень Кредитного Комітету від 15.01.2014 та 16.12.2016, які не відповідали вимогам «Положення про кредитні комітети», в системі «Приватбанк», протиправно нарахували і виплатили 16.12.2016 необґрунтовану додаткову винагороду - індексовану комісію, на користь пов`язаної з банком юридичної особи ПрАТ «СК «Інгосстрах» у сумі 136 892 225, 41 гривень, використовуючи для цього, як привід, наявне в державі зростання курсу гривні до долару США.
22.02.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.02.2021, ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням застави у розмірі 23 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становило 52 210 000 гривень.
В результаті внесення застави, 25.02.2021 ОСОБА_1 звільнено з-під варти, через що до нього застосовано запобіжний захід у виді застави із покладенням низки обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
1) прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду;
2) не відлучатися із Дніпропетровської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
4) утримуватися від спілкування з підозрюваними ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а також свідками ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ;
5) здати на зберігання до Управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що мають право на виїзд з України та в`їзд до України;
6) носити електронний засіб контролю.
В подальшому ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду строк дії частини з вказаних обов`язків неодноразово було продовжено. Востаннє обов`язки було продовжено ухвалою слідчого судді від 17.06.2021 та строк їх дії визначено до 17.08.2021.
Разом з цим, постановою Генерального прокурора Венедіктової І.В. від 19.04.2021 строк досудового розслідування у відповідному кримінальному провадженні продовжено до семи місяців, тобто до 22.09.2021.
Також у клопотанні прокурор зазначає, що закінчити досудове розслідування до дня закінчення строку дії процесуальних обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , не представляється можливим через необхідність у проведенні ряду слідчих (розшукових) та процесуальних дій, а саме: провести огляди документів та додаткові огляди документів щодо руху коштів по банківським рахункам, інформація про які вилучена в ході досудового розслідування; отримати висновки двох судово-почеркознавчих експертиз, висновки судових комп`ютерно-технічних експертиз; провести огляд електронної системи документообігу ПАТ «КБ «Приватбанк» та вирішити питання щодо необхідності у призначенні комп`ютерно-технічної експертизи; допитати у якості свідків ряд осіб, що можуть володіти відомостями з приводу предмету доказування у даному провадженні; провести тимчасові доступи до інформації, що перебуває у володінні Національного банку України; отримати відповіді на запити про надання міжнародної правової допомоги від компетентних органів іноземних держав та у разі необхідності повторно звернутися з відповідними запитами про надання міжнародної правової допомоги; провести інші дії, необхідність у яких виникне під час досудового розслідування.
Посилаючись на наведені вище обставини, а також на наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які продовжують існувати, а саме: ризик можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду; ризик знищення, приховування або спотворення речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; ризик можливого незаконного впливу на свідків, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні, а також ризик можливого перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, прокурор просить продовжити строк дії покладених раніше на ОСОБА_1 обов`язків на два місяці, втім в межах строку досудового розслідування.
Прокурор Лемішко М.В. у судовому засіданні клопотання підтримала, пояснення надала аналогічні його тексту та додатково зазначила, що під час складання клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , нею допущена технічна помилка у резолютивній частині клопотання, в якій помилково залишено старий обов`язок, покладений на ОСОБА_1 під час обрання запобіжного заходу - не відлучатися з Дніпропетровської області без отримання дозволу від представників сторони обвинувачення або суду. Втім, відповідний обов`язок було змінено ухвалою слідчого судді від 17.06.2021 на обов`язок не відлучатися підозрюваному за межі території України, а тому просила зважити на допущену помилку та про необхідність продовжити саме обов`язок не відлучатися за межі території України без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду.
Також прокурор надала пояснення з приводу того, що стороною обвинувачення проводяться слідчі дії, спрямовані на закінчення досудового розслідування у справі, однак з огляду на великий обсяг матеріалів в електронній системі документообігу банку та обсяг самих документів, що потребує детального огляду та аналізу, детективи не встигають його завершити до 17.08.2021. Разом з цим актуальним залишається необхідність і в інших слідчих (розшукових) та процесуальних діях, зазначених у клопотанні.
На твердження прокурора, попередньо встановлені слідчими суддями ризики, що стосуються підозрюваного ОСОБА_1 , не дивлячись на строк, який минув з дати обрання запобіжного заходу, дотепер продовжують існувати. А тому, беручи до уваги обґрунтовану підозру у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення та існування декількох ризиків, наявні підстави для продовження процесуальних обов`язків, покладених на підозрюваного. Просила клопотання задовольнити у повному обсязі з врахуванням наданих усних уточнень.
Захисник Лук`яненко О.Л. у судовому засіданні подав письмові заперечення на клопотання прокурора та додатково пояснив, що сторона захисту заперечує проти задоволення клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури з декількох підстав. По-перше, подане прокурором клопотання повністю ідентичне раніше розглянутим, стороною обвинувачення не вказується про встановлення будь-яких нових доказів вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, не зазначається про нові виявлені обставини існування ризиків. Крім того за час проведення досудового розслідування з ОСОБА_1 не проводяться слідчі дії, що вказує на інертний характер досудового розслідування, однак покладеними обов`язками ОСОБА_1 обмежений у своїх правах.
Також у своїх запереченнях захисник послався на недоведеність прокурором існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Так, ризик переховування підозрюваного не може ґрунтуватися виключно на тяжкості можливого покарання, всі зазначені у клопотанні активи ОСОБА_1 знаходяться під арештом, а отже останній позбавлений можливості будь-яким чином їх використовувати з метою переховування. Також не відповідає дійсності підстава вильоту ОСОБА_1 за кордон у день його затримання, яка підноситься обвинуваченням, як спроба втечі. У ОСОБА_1 за декілька тижнів до дати затримання був запланований виліт за кордон для отримання медичної консультації з приводу його здоров`я. Відсутність ризику впливу на учасників кримінального провадження підтверджується тими обставинами, що за весь час проведення досудового розслідування сторона обвинувачення не має у власному розпорядженні доказів спроб впливу та формує свої твердження виключно на власних міркуваннях. З приводу ризику знищення підозрюваним речей та документів захисник вказав, що такий ризик не повинен обґрунтовуватися прокурором недопрацюванням детективами під час затримання ОСОБА_1 , а отже він також не існує.
Поряд з наведеним захисник послався на неможливість продовжити підозрюваному обов`язок не відлучатися за межі території України, оскільки такий обов`язок не наводиться прокурором у своєму клопотанні, а нею зазначається про необхідність продовження того обов`язку, який вже було змінено слідчим суддею.
У сукупності викладеного захисник Лук`яненко О.Л. просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора та не продовжувати дію процесуальних обов`язків, покладених на ОСОБА_1 .
Захисники Кіцул С.Ю. та Целік В.Л. підтримали позицію колеги та просили відмовити у задоволенні клопотання прокурора.
Підозрюваний ОСОБА_1 також підтримав позицію захисників, просив відмовити у продовженні строку дії процесуальних обов`язків та надав пояснення з приводу того, що не має наміру чинити будь-які перешкоди досудового розслідуванню або переховуватися від органів досудового розслідування.
Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, вислухавши позицію учасників провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступних висновків
У судовому засіданні встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12017040000000531 від 06.03.2017, в якому 22.02.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.02.2021, ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням застави у розмірі 23000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становило 52 210 000 гривень.
В результаті внесення застави, 25.02.2021 ОСОБА_1 звільнено з-під варти, через що до нього застосовано запобіжний захід у виді застави із покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
1) прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду;
2) не відлучатися із Дніпропетровської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
4) утримуватися від спілкування з підозрюваними ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а також свідками ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ;
5) здати на зберігання до Управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що мають право на виїзд з України та в`їзд до України;
6) носити електронний засіб контролю.
В подальшому ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду строк дії вказаних обов`язків неодноразово продовжувався, за виключенням обов`язку носити електронний засіб контролю та не відлучатися із Дніпропетровської області без дозволу уповноваженої особи, який було пом`якшено шляхом розширення території з якої підозрюваному забороняється виїзд без отримання дозволу від детектива, прокурора чи суду - до території України. Востаннє обов`язки були продовжені ухвалою слідчого судді від 17.06.2021, та строк їх дії визначений до 17.08.2021 включно.
Водночас, постановою Генерального прокурора Венедіктової І.В. від 19.04.2021 строк досудового розслідування у відповідному кримінальному провадженні продовжено до семи місяців, тобто до 22.09.2021.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовуються з метою досягнення його дієвості, є запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, визначених цим Кодексом.
Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Отже, при вирішенні питання про доцільність продовження строку дії процесуальних обов`язків, покладених на ОСОБА_1 , слідчий суддя має врахувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Щодо обґрунтованості підозри
Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
Перевіривши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри щодо можливого вчинення ОСОБА_1 інкримінуємого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, що підтверджується доданими до клопотання матеріалами, а саме: (1) договорами № С3/198 від 29.12.2005 та № 238217 від 11.01.2014 (з додатковими угодами) про розміщення страховою компанією «Інгострах» грошових коштів на депозитних рахунках ПАТ «КБ «Приватбанк». Умови відповідних договорів не передбачали нарахування додаткової винагороди у зв`язку з ростом курсу гривні до долару США; (2) додатковими угодами до вищевказаних договорів від 02.12.2016 та 16.12.2016, якими визначалася сума індексації одноразової винагороди, яку банк мав сплатити клієнту за користування коштами. Від імені банку вказані додаткові угоди підписувалися ОСОБА_1 ; (3) меморіальними ордерами №№ 10, 1, 11 від 16.12.2016 про виплату ПАТ «КБ «Приватбанк» на користь ПрАТ «СК «Інгострах» грошових коштів у загальній сумі 136 892 225, 41 гривень, як виплату індексації по вказаним вище договорам; (4) висновком «Про результати службового розслідування за фактами активних операцій, проведених ПАТ «КБ «Приватбанк» 16.12.2016 на значні суми, що викликають сумніви в їх правомірності» від 10.03.2017, яким встановлено штучний характер нарахування коштів за депозитними договорами від 2005 та 2014 років та нарахування таких коштів за рахунок витрат банку; (5) висновком економічної експертизи від 28.09.2020, яким документально підтверджується перерахування банком на рахунки ПрАТ «СК «Інгосстрах» грошових коштів в загальній сумі 136 892 225, 41 гривень за депозитними договорами; (6) висновком судово-економічної експертизи від 13.02.2021, яким встановлено розмір матеріальних збитків, спричинених АТ КБ «Приватбанк» внаслідок здійснення 16.12.2016 виплат грошових коштів на користь страхової компанії «Інгострах» в якості індексації, на суму 136 892 225, 41 гривень та іншими матеріалами провадження в своїй сукупності.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікацій дій ОСОБА_1 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри тією мірою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь вірогідності, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на слідчого, прокурора обов`язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.
Попередніми ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду було встановлено існування ризику можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, який за твердженням прокурора дотепер продовжує існувати.
Так, стосовно загрози переховування підозрюваного, практика ЄСПЛ виходить з того, що тяжкість покарання, якому може бути підданий підозрюваний, чи обвинувачений можна законно розглядати, як таку, що може спонукати останнього до втечі, однак можливість жорстокого засудження є недостатньою для виправдання тримання під вартою (застосування запобіжного заходу). При цьому загроза втечі не випливає з простої можливості для підозрюваного/обвинуваченого перетнути державний кордон. Для того, щоб ця обставина мала реальний характер потрібно доказувати наявність інших обставин, а саме: характеристики особи, її моральний облік, місце проживання, професію, прибуток, сімейні зв`язки, будь-які зв`язки з іншою країною, або наявність зв`язків в іншому місці.
На переконання слідчого судді, відсутність нарікань з боку сторони обвинувачення на процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_1 на протязі тривалого часу здійснення досудового розслідування вказує на свідоме дотримання останнім покладених на нього обов`язків з урахуванням розміру застави. Однак при вирішенні питання про продовження строку дії покладених процесуальних обов`язків, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_1 підозрюється у скоєнні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна, що на думку слідчого судді, разом з заможнім майновим станом сім`ї підозрюваного (підтверджується довідками права власності на рухоме та нерухоме майно), твердженням самого ОСОБА_1 про тривале проживання за кордом у Австрії (протокол допиту від 20.11.2017), а отже наявність у нього відповідної майнової можливості, певний досвід проживання за кордоном, вказує у своїй сукупності, що у разі прийняття підозрюваним відповідного рішення щодо переховування, для нього не буде існувати стримуючих факторів для виїзду за кордон з метою уникнення можливої кримінальної відповідальності. З огляду на викладене, слідчий суддя вважає, що ризик переховування продовжує мати місце.
Також слідчий суддя вважає, що залишається актуальним і ризик можливого незаконного впливу ОСОБА_1 на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, який ґрунтується на тих обставинах, що підозрюваний на протязі тривалого часу - з 1992 по 2016 роки, працював у ПАТ «КБ «Приватбанк» (колишня назва), в т.ч. і на керівних посадах, та мав реальну можливість здобути особистий авторитет та товариські відносини з колишніми та теперішніми співробітниками банку, що є свідками у даному провадженні, а отже може використати відповідні стосунки для спонукання останніх до зміни наданих свідчень, відмови від свідчень в майбутньому або викривлення встановлених стороною обвинувачення подій злочину.
Одночасно з цим слідчий суддя звертає увагу на те, що згідно чинного законодавства, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, а отже ризик впливу існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.
З огляду на викладене та беручи до уваги, що досудове розслідування триває, а неможливість його завершення пов`язана, в тому числі, і з необхідністю допиту ряду свідків у кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає, що ризик незаконного впливу на свідків продовжує існувати.
Також слідчий суддя бере до уваги той факт, що дане кримінальне правопорушення було скоєно групою осіб за попередньою їх змовою, а отже факт можливого впливу ОСОБА_1 на інших підозрюваних у ньому, щодо узгодження між ними власних свідчень є досить ймовірним та буде направлений на спотворення встановлених стороною обвинувачення обставин скоєння злочину задля уникнення можливої кримінальної відповідальності, а тому суд приходить до висновку, що даний ризик також продовжує існувати.
Разом з цим слідчий суддя вважає, що у судовому засіданні прокурором було доведено і продовження існування ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, який обґрунтовується впливом підозрюваного ОСОБА_1 на посадових осіб ПрАТ «СК «Інгосстрах» та виплатою товариством у лютому 2021 року на користь АТ «Приватбанк» грошових коштів у повній сумі, що була сплачена банком на користь відповідного суб`єкта господарювання, як виплата індексації по депозитним договорам. На переконання суду, зворотне перерахування коштів після спливу значного часу є лише намаганням причетних до скоєння злочину осіб штучно створити відсутність елементів складу даного кримінального правопорушення. Крім того, на підтвердження існування ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, судом береться до уваги і відчуження ОСОБА_1 , після його затримання за підозрою у скоєнні кримінального правопорушення, належних йому активів - корпоративних прав у ряді суб`єктів господарювання, на користь наближених до нього осіб. Відповідні дії судом розцінюються, як намагання підозрюваного унеможливити застосування норм конфіскації майна до належної йому власності, у разі визнання останнього винним в інкримінованому злочині, а отже і перешкоджання завданням та меті кримінального провадження.
Поряд з наведеним, не знайшло свого підтвердження у ході розгляду справи існування ризику знищення, приховування речей та документів, що мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Під час судового засідання прокурором не надано жодного нового доказу на підтвердження даного ризику, не взято до уваги мотивувальну частину ухвали від 17.06.2021, якою була встановлена відсутність зазначеного ризику з посиланням на недоведеність стороною обвинувачення їхньої зацікавленості у відшукані мобільного телефону ОСОБА_1 . За таких обставин слідчий суддя переконаний, що наведений ризик є необґрунтованими прокурором, а тому не беруться до уваги при розгляді необхідності продовження строку дії обов`язків.
З огляду на викладене, у судовому засіданні була встановлена актуальність існування частини ризиків, на які посилається прокурор, як правову підставу для продовження строку дії обов`язків, що разом з доведеністю обґрунтованості підозри, дає слідчому судді можливість дійти висновку про необхідність продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного. Разом з цим, при вирішенні питання щодо необхідності продовження кола обов`язків та заперечення сторони захисту з приводу неможливості продовження обов`язку не відлучатися ОСОБА_1 за межі території України без дозволу уповноваженої особи, оскільки прокурором у клопотанні наведено інший процесуальний обов`язок, слідчий суддя зазначає, що під час розгляду клопотання прокурор Лемішко М.В. послалася на помилковість зазначення іншого обов`язку у письмовому клопотанні та просила вважати вірним саме необхідність продовження обов`язку не відлучатися за межі території України, а не обов`язку не відлучатися підозрюваному з Дніпропетровської області. З огляду на ті обставини, що попередньо на ОСОБА_1 було покладено саме обов`язок забороняючий йому відлучатися із Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора та суду, який в подальшому було змінено ухвалою слідчого судді від 17.06.2021, суд розглядає вищеописані обставини саме як технічну помилку та враховує усні пояснення прокурора.
Водночас не підлягає задоволенню клопотання прокурора в частині продовження строку дії обов`язків на два місяці з тих підстав, що відповідно до досліджених у судовому засіданні матеріалів провадження, строк досудового розслідування було продовжено до 22.09.2021, а отже вказана дата є граничною датою до якої слідчий суддя може продовжити строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 .
Підсумовуючи вищезазначене, оскільки покладені на ОСОБА_1 обов`язки в достатній мірі та повно забезпечують його належну процесуальну поведінку та виконання ним процесуальних обов`язків, з метою мінімізації доведених ризиків, враховуючи особу підозрюваного, вважаю за можливе клопотання прокурора задовольнити частково та продовжити дію обов`язків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, оскільки відповідні обов`язки у взаємодії між собою в достатній мірі гарантують його належну процесуальну поведінку під час досудового розслідування та скасування кожного з них може завдати шкоди досудовому розслідуванню та судовому розгляду справи по суті на цій стадії кримінального провадження.
Керуючись статтями: 107, 177, 178, 194 КПК України, слідчий суддя,
У Х В А Л И В:
Клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Лемішко М.В. про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12017040000000531 від 06.03.2017 - задовольнити частково.
Продовжити щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії покладених на нього обов`язків, а саме:
1) прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду;
2) не відлучатися за межі території України без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
4) утримуватися від спілкування з підозрюваними ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а також свідками ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ;
5) здати на зберігання до Управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд до України.
Строк дії ухвали встановити до 22 вересня 2021 року, включно.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у кримінальному провадженні № 12017040000000531 від 06.03.2017.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя С.М. Мойсак