- Головуючий суддя (ККС ВС): Єремейчук С.В.
- Суддя (ККС ВС): Фомін С.Б., Чистик А.О.
Ухвала
01 вересня 2021року
м. Київ
справа № 758/11219/16-к
провадження № 51-3078 ск 21
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Єремейчука С. В.,
суддів Фоміна С. Б., Чистика А. О.,
розглянувши касаційну скаргу представника ДП «Ржищівський військовий лісгосп» - адвоката Кілічавої Тетяни Михайлівни на вирок Вищого антикорупційного суду від 28 серпня 2020 року та вирок Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 29 квітня 2021 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ,
встановив:
Як убачається із змісту касаційної скарги, представник порушує питання про перегляд вищезазначеного судового рішення у касаційному порядку.
Перевіривши відповідність касаційної скарги вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), суд касаційної інстанції дійшов висновку, що скаргу представником подано без додержання п. 4 ч. 2 та частин 3, 5, 6 цієї статті.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК, касаційна скарга повинна містити обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Таке обґрунтування має узгоджуватися з положеннями ч. 1 ст. 438 КПК, згідно з якими підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді в суді касаційної інстанції є: 1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК ); 2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК ); 3) невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК).
Отже, посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, які є підставами для скасування або зміни судового рішення і які, на її думку, були допущені судом при винесенні даного рішення, а також навести конкретні аргументи на обґрунтування кожної позиції.
Водночас слід враховувати, що відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Натомість, у касаційній скарзі представник хоча і покликається на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, проте не конкретизує яких саме порушень допустилися суди, розглядаючи кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та не обґрунтовує у чому саме ці порушення полягали, як вони вплинули на законність й обґрунтованість постановлених судами рішень, і чому ці порушення слід відносити до підстав для зміни касаційним судом оскаржуваних рішень, згідно з ч. 1 ст. 438 КПК та з огляду на точний зміст положень статей 412 цього Кодексу, а також статей 370, 374, 404, 409, 420 КПК у їх взаємозв`язку.
Відповідно до ч. 3 ст. 427 КПК, якщо особа не бажає брати участь у касаційному розгляді, вона зазначає про це в касаційній скарзі. Однак подана касаційна скарга не містить жодних застережень щодо цієї обставини.
Згідно з ч. 5 ст. 427 КПК, до касаційної скарги додаються копії судових рішень, що оскаржуються, проте представником не додано до касаційної скарги копій оскаржуваних судових рішень, а лише їх ксерокопію.
Крім того всупереч ч. 6 ст. 427 КПК до касаційної скарги не додано її копії з додатками у кількості, необхідній для надіслання сторонам кримінального провадження і учасникам судового провадження.
Наявність цих недоліків, зважаючи на те, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах касаційної скарги, перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Таким чином, оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК, Суд вважає за необхідне, на підставі ч. 1 ст. 429 КПК, залишити касаційну скаргу представника без руху та встановити строк для усунення допущених недоліків, що не може перевищувати п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу.
На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Суд
постановив:
Касаційну скаргу представника ДП «Ржищівський військовий лісгосп» - адвоката Кілічавої Тетяни Михайлівни на вирок Вищого антикорупційного суду від 28 серпня 2020 року та вирок Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 29 квітня 2021 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , залишити без руху і надати їй строк для усунення недоліків протягом десяти днів із дня отримання копії ухвали.
У разі неусунення зазначених в ухвалі недоліків в установлений строк скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
С. В. Єремейчук С. Б. Фомін А. О. Чистик