Документ № 99366136

Справа № 991/5867/21

Провадження 1-кс/991/5955/21

У Х В А Л А

Іменем України

31 серпня 2021 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мойсак С.М., за участю секретаря судового засідання Заплатинської К.В., прокурора Семака І.А., адвоката Янченка С.П., підозрюваного ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції), розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві клопотання підозрюваного ОСОБА_1 про зміну йому запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017.

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання підозрюваного ОСОБА_1 про зміну йому запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017. У зазначеному клопотанні підозрюваний просив, змінити застосований до нього запобіжний захід у вигляді застави, шляхом зменшення її розміру з 76 598 982 грн до 688 200 грн.

Доводи клопотання.

Клопотання обґрунтовується тим, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснювалось досудове розслідування, а Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою Офісу Генерального прокурора - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52017000000000636 від 26.09.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 368 КК України.

26.11.2019, за твердженням підозрюваного, йому складено письмове повідомлення про підозру у скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України, яке було вручено йому 27.11.2019, після прибуття до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Як зазначає підозрюваний у змісті клопотання, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.11.2019 йому було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням застави у розмірі 36 440 (тридцять шість тисяч чотириста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. В результаті внесення застави, за твердженням ОСОБА_1 , його було звільнено з-під варти, через що застосовано запобіжний захід у вигляді застави із покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Надалі, як зазначає ОСОБА_1 , ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 16.04.2020 було збільшено розмір застави, застосованої до нього та ухвалою слідчого судді від 02.06.2020 - змінено запобіжний захід, застосований до підозрюваного шляхом покладання на нього процесуальних обов`язків, а саме: прибувати до детектива, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора або суду за першим викликом; не відлучатися із м. Одеси та Одеської області без дозволу детектива, прокурора або суду (у подальшому змінений на - не відлучатися за межі території України без дозволу детектива, прокурора або суду); повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування із будь-якими особами щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_1 у цьому кримінальному провадженні, крім своїх захисників, детективів, прокурорів, слідчого судді (суду); здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09.07.2021 у справі № 991/4586/21 строк дії обов`язків продовжено на два місяці.

У змісті клопотання підозрюваний стверджує, що для сплати розміру застави 07.10.2019 між ТОВ «ФІНОД» та ним було укладено договір № 07/10/2019, предметом якого була сума кредиту у розмірі 80 000 000 грн. Відповідно до умов зазначеного договору, проценти за користування кредитом становлять 23% річних, у випадку прострочення виконання грошового зобов`язання на позичальника покладаються штрафні санкції у вигляді неустойки (пені) у розмірі 3 % річних від простроченої суми, а грошові кошти підлягали поверненню 06.10.2020.

Крім цього, у змісті клопотання ОСОБА_1 стверджує, що у зв`язку із зверненням частини застави в дохід держави та збільшенням її розміру Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду, ОСОБА_3 було отримано кредит, шляхом укладання договору з ТОВ «ФІНОД» № 17/04/2020 від 17.04.2020 про надання коштів у позику у розмірі 42 000 000. Умови цього договору, за твердженням підозрюваного, були аналогічними умовам першого договору, за виключенням строку повернення коштів, який сплив 16.04.2021.

За твердженням підозрюваного, повернення суми застави є єдиним способом погашення боргу, адже Указом Президента України від 03.04.2021 р. за №140/2021, яким було введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 02.04.2021 «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», до нього були застосовано обмежувальні заходи, зокрема блокування активів та зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань.

Крім цього підозрюваний у змісті клопотання, посилаючись на необґрунтованість підозри, відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також на непомірність застави, застосованої до нього, просив змінити запобіжний захід у вигляді застави, шляхом зменшення її розміру з 76 598 982 грн до 688 200 грн.

Доводи сторони захисту.

Захисник Янченко С.П. у судовому засіданні клопотання про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 підтримав. Пояснення надав аналогічні викладеним у клопотанні та додатково наголосив на тому, що наразі ОСОБА_1 та його дружина перебувають у скрутному матеріальному становищі у зв`язку з неможливістю повернення запозичених котів, з огляду на застосовані обмежувальні заходи до підозрюваного та позбавлення його громадянства України. На підтвердження зазначеного твердження захисником долучено лист-попередження від 25.08.2021, відповідно до змісту якого ТОВ «ФІНОД» звернулось до ОСОБА_1 із вимогою про повернення коштів та зазначено юридичні наслідки неповернення таких коштів. Крім цього, на переконання адвоката, підозра повідомлена ОСОБА_1 є необґрунтованою, а ризики, наявність яких було встановлено слідчим суддею, припинили своє існування. Зазначене твердження стороною захисту, зокрема обґрунтовано тією обставиною, що стороною обвинувачення було завершено досудове розслідування. З-поміж іншого захисник звернув увагу на належне виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків. Посилаючись на вищевикладене у сукупності, адвокат просив задовольнити клопотання про зміну запобіжного заходу.

Підозрюваний ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав доводи свого захисника та просив задовольнити клопотання.

Доводи сторони обвинувачення.

Прокурор Семак І.А. у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання сторони захисту. Зауважив, що будь-які зобов`язання приватно-правового характеру не можуть бути підставою для зміни запобіжного заходу. Крім цього, за твердженням прокурора, під час досудового розслідування отримано відомості, які свідчать про підконтрольність директора ТОВ «ФІНОД» та працівників цього товариства ОСОБА_1 . На підтвердження зазначеного твердження прокурором у судовому засіданні було долучено протокол огляду від 04.02.2020. Додатковим свідченням зазначеного факту, на переконання прокурора є та обставина, що вищеназваною фінансовою установо без будь-яких реальних зобов`язань повернення коштів, було надано ОСОБА_1 кредит на десятки мільйонів гривень. Крім цього, прокурор наголосив на тому, що питання непомірності застави є нерелевантною обставиною для зміни запобіжного заходу, оскільки питання помірності вирішується на момент застосування запобіжного заходу та перевіряється за наслідками апеляційного оскарження. Також, як зауважив прокурор, твердження сторони захисту як щодо необґрунтованості підозри, так і щодо відсутності ризиків є голослівними , адже до матеріалів клопотання не долучено жодного доказу на підтвердження тих обставин, на які посилається захисник як на підставу для зміни запобіжного заходу. Наголосив, що висновки щодо обґрунтованості підозри та наявності ризиків вже неодноразово досліджувались як слідчими суддями, так і Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду. Посилаючись на вищевикладені обставини у сукупності, прокурор просив відмовити у задоволенні клопотання сторони захисту.

Оцінка та висновки слідчого судді

Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши позицію сторін судового засідання, слідчий суддя керується наступним.

У судовому засіданні встановлено, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017, в якому ОСОБА_1 було повідомлено про підозру. Крім цього, як факт, що не заперечувався сторонами судового засідання, було встановлено, що рішенням Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, з огляду на положення ч. 8 ст. 182 КПК України, а також порушення ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків, до підозрюваного було застосовано запобіжний захід у вигляді застави розміром 76 598 982 грн.

Частиною 1 ст. 201 КПК України передбачено право підозрюваного, до якого застосовано запобіжний захід, або його захисника звернутися до суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

За змістом ст. 201 КПК України підставою для зміни запобіжного заходу є зокрема наявність нових обставин, які не розглядалися слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу: зміна обставин підозри, зменшення встановлених ризиків. Також, при вирішенні питання про зміну запобіжного заходу, як і при вирішенні питання про його застосування, відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити й інші обставини. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 201 КПК України, на сторону захисту покладається обв`язок, долучення матеріалів, якими обґрунтовується доводи клопотання про зміну запобіжного заходу.

Так, обґрунтовуючи необхідність зміни запобіжного заходу, сторона захисту послалась на ту обставину, що грошові кошти, які були внесені як застава за підозрюваного ОСОБА_1 , були сплачені за рахунок запозичених коштів, які наразі необхідно повернути. Оцінюючи вищезазначений аргумент сторони захисту на предмет їх можливості вплинути на застосований до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 76 598 982 грн, слідчий суддя наголошує, що будь-які договори цивільно-правового характеру, укладені між заставодавцем та третіми особами, так само як і відносини, які виникають між підозрюваним і заставодавцем після внесення застави, не мають взаємного зв`язку з кримінально-процесуальними відносинами, які виникли щодо застосування до підозрюваної запобіжного заходу. Вимоги цивільно-правового характеру заставодаця до підозрюваного щодо повернення коштів не є обставиною, що зумовлює обов`язкову зміну запобіжного заходу. Сама специфіка застави як запобіжного заходу обумовлюється виключно її природою і метою у кримінальному провадженні і не спричиняє необхідність її зміни на інший запобіжний захід з огляду на вимогу заставодавця про повернення йому коштів. Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України, внесення застави заставодавцем є його правом, а не обов`язком. Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. Внесення застави неможливе без взаємної згоди підозрюваного та заставодавця. Особа не може бути визнана заставодавцем усупереч її бажанню та волі, тобто вона висловлює своє добровільне волевиявлення на внесення застави та згоду нести матеріальну відповідальність за дії особи, за яку вона вносить заставу. Погоджуючись внести заставу та нести відповідні обов`язки як заставодавця, останній має усвідомлювати існування ризику неповернення застави - звернення її в дохід держави. Таким чином, з огляду на вищезазначені законодавчі положення, у заставодавця відсутні законні підстави вважати, що грошові кошти внесені ним у якості застави за підозрюваного, будуть йому обов`язково повернуті у найкоротший строк до припинення дії цього запобіжного заходу. Таким чином, слідчий суддя відхиляє доводи сторони захисту про те, що вимога заставодавця ТОВ «ФІНОД» про повернення коштів, які були внесені як застава за підозрюваного ОСОБА_1 , може стати підставою для зміни запобіжного заходу.

Крім цього, обґрунтовуючи необхідність зміни запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 сторона захисту посилалась на необґрунтованість підозри. Зазначене твердження захисника мотивоване тим, що органом досудового розслідування та прокурором не доведено наявність всіх обов`язкових ознак, які характеризують злочинну організацію, організатором якої, за версією сторони обвинувачення, був ОСОБА_1 . Зокрема, за твердженням адвоката, у матеріалах кримінального провадження відсутнє підтвердження наявності розробленого і схваленого учасниками групи плану злочинної діяльності, чіткого розподілу ролей, вербування нових членів, стійкості організованої групи. Крім цього, як зазначає адвокат, на відсутність спільних зустрічей, обговорення плану спільних дій, розподілу функцій, наголошували підозрювані надаючи свої пояснення під час обрання щодо них запобіжних заходів. Також, за твердженням адвоката, матеріалами кримінального провадження не підтверджується зв`язок ОСОБА_1 з будь-якими службовими особами, яким інкримінується ч. 2 ст. 364 КПК України. З поміж іншого, в обґрунтування відсутності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, адвокат послався на ту обставину, що слідчий суддя, постановляючи ухвалу, якою до підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід, як на підставу обґрунтованості підозри зазначила про наявність висновку експерта від 19.09.2019 № 9/13-2/8-СЕ/19, який за твердженням адвоката, не містить встановленої органом досудового розслідування суми збитків у розмірі 77 719 040, 72 грн. Додатковим свідченням необґрунтованості підозри ОСОБА_1 , за твердженням захисника, є та обставина, що ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду було відмовлено у застосуванні запобіжного заходу через необґрунтованість підозри іншому підозрюваному у кримінальному провадженні ОСОБА_4 .

З приводу вищезазначених тверджень сторони захисту про відсутність у матеріалах кримінального провадження доказів, на підтвердження наявності ознак певних кримінальних правопорушень, які інкримінуються ОСОБА_1 , а також відсутності підтвердження окремих фактів, слідчий суддя зазначає, що при вирішенні питання про зміну запобіжного заходу слідчий суддя неуповноважений перевіряти матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні на предмет наявності у них достатніх доказів для встановлення остаточної винуватості або невинуватості підозрюваного. Враховуючи практику Європейського суду з прав людини в частині, що стосується питання «обґрунтована підозра», а також особливості судового провадження за клопотаннями сторони захисту про зміну запобіжного заходу, встановлених КПК України, слідчий суддя на цій стадії кримінального провадження на підставі наданих стороною захисту доказів уповноважений лише надати оцінку тому чи наявні нові обставини, достатні для того, щоб спростувати висновки суду, зокрема про обґрунтованість підозри, які стали підставою для застосування запобіжного заходу до підозрюваного. Таким чином вищезазначені обставини, на які посилається сторона захисту, як на підставу для твердження про необґрунтованість підозри ОСОБА_1 є нерелевантними для цілей вирішення питання про зміну запобіжного заходу.

Наведений висновок слідчого судді в повній мірі стосується і тверджень сторони захисту про те, що слідча суддя, постановляючи ухвалу, якою до підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід, як на підставу обґрунтованості підозри зазначила про наявність висновку експерта від 19.09.2019 № 9/13-2/8-СЕ/19, який за твердженням адвоката, не містить встановленої органом досудового розслідування суми збитків у розмірі 77 719 040, 72 грн. Зазначене пояснюється тим, що під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу слідчий суддя не перевіряє обґрунтованість самих підстав застосування запобіжного заходу, а заявниками не можуть ставитися під сумнів висновки, які були покладені в основу такого рішення слідчого судді. Адже висновки, покладені в основу рішення слідчого судді під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, відповідно до положень КПК України, можуть бути предметом перевірки під час апеляційного оскарження, а не предметом дослідження слідчого судді під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу. В свою чергу зміна запобіжного заходу передбачає появу нових обставин, які свідчать про зміну обставин підозри, зменшення або збільшення встановлених ризиків.

Враховуючи, що слідчий суддя не переглядає рішення про застосування запобіжного заходу, а на підставі наданих сторонами відомостей має встановити наявність нових обставин, які можуть вплинути на застосований до підозрюваного відповідний запобіжний захід, вищезазначений аргумент сторони захисту про необґрунтованість підозриОСОБА_1 слідчим суддею відхиляється.

Як було попередньо встановлено, п. 1 ч. 3 ст. 201 КПК України, обв`язок, долучення матеріалів, якими обґрунтовується доводи клопотання про зміну запобіжного заходу, поданого стороною захисту, покладається на сторону захисту. Однак, в порушення вищезазначених законодавчих вимог, посилаючись на те, що свідченням необґрунтованості підозри ОСОБА_1 може бути та обставина, що ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду було відмовлено у застосуванні запобіжного заходу через необґрунтованість підозри іншому підозрюваному у кримінальному провадженні ОСОБА_4 , сторона захисту не долучає вищезазначене судове рішення. Зважаючи на вищевикладене, на переконання слідчого судді, на момент розгляду клопотання адвокатом не доведено існування фактів, на які він посилається як на підставу для зміни запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 .

Вказаний висновок слідчого судді однаково стосується і тверджень захисника про менш суворий запобіжний захід, застосований до ОСОБА_1 у межах іншого кримінального провадження, який в достатній мірі забезпечує належну процесуальну поведінку підозрюваного. Адже як було встановлено з матеріалів клопотання, останні не містять ані підтвердження факту застосування такого запобіжного заходу, ані його достатності для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_1 .

З-поміж іншого у змісті клопотання адвокат, як на підставу для зміни запобіжного заходу, послався на той фак, що розмір застави, визначений ОСОБА_1 є неспівмірним зі шкодою, у завданні якої підозрюється останній. Разом з тим, враховуючи, що до матеріалів клопотання не було долучено жодного доказу, який би надав слідчому судді можливість встановити як розмір шкоди, завдання якого інкримінується ОСОБА_1 , так і обставини, які були враховані під час визначення розміру застави підозрюваного, слідчий суддя вважає твердження сторони захисту безпідставними.

Також, захисник, як на підставу для зміни запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 , посилався на ту обставину, що ризики позапроцесуальної поведінки підозрюваного втратили свою актуальність. Зазначене твердження захисник обґрунтував тією обставиною, що стороні захисту було повідомлено про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів кримінального провадження у порядку ст. 290 КПК України. Слідчий суддя погоджується із доводами сторони захисту, що відкриття матеріалів стороні захисту свідчить про втрату певних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України). Адже факт повідомлення сторону захисту про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів провадження свідчить про визнання стороною обвинувачення зібраних доказів достатніми для складання обвинувального акта. Так, матеріали, на підставі яких було складено письмове повідомлення про підозру та в подальшому буде ґрунтуватися обвинувачення, зафіксовані у протоколах слідчих (розшукових) дій, матеріалах негласних слідчих (розшукових) дій та на носіях інформації, які перебувають у володінні безпосередньо сторони обвинувачення, а тому, підозрюваний позбавлений будь-якої можливості знищити, спотворити чи сховати відповідні речі та документи. Втім, стороною захисту в порушення законодавчих вимог п. 1 ч. 3 ст. 201 КПК України, які встановлюють обв`язок, долучення матеріалів, якими обґрунтовуються доводи клопотання про зміну запобіжного заходу, жодних документів, які б підтвердили факт повідомлення сторону захисту про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів кримінального провадження долучено не було.

Крім цього, слідчий суддя вважає непереконливими твердження сторони захисту про відсутність ризику того, що з метою ухилення від кримінальної відповідальності підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду. Зазначене пояснюється тим, що вказане твердження сторони захисту пов`язане із фактом припинення ОСОБА_1 громадянства України, однак можливість переховування певної особи від органу досудового розслідування та/або суду не знаходиться у прямій залежності від наявності або відсутності у такої особи громадянства певної держави. Втрата громадянства України не обумовлює з неминучістю заборону для такої особи як пересуватися територією України, так і залишати її межі.

На підставі вищевстановленого у сукупності, з урахуванням того, що у судовому засіданні стороною захисту не доведено факту, що підозра ОСОБА_1 є необґрунтованою та відсутні ризики його позапроцесуальної поведінки, зважаючи на той факт, що інші обставини, на які сторона захисту посилалась як на підставу для зміну запобіжного заходу, не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, слідчим суддею підстав для задоволення клопотання не встановлено. За таких обставин у задоволенні клопотання підозрюваного ОСОБА_1 , на переконання слідчого судді належить відмовити.

З огляду на зазначене, керуючись ст. ст. 201, 309, 372 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання підозрюваного ОСОБА_1 про зміну йому запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017 - відмовити.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя С.М. Мойсак