Документ № 99674050

Справа № 991/5958/21

Провадження 1-кс/991/6048/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2021 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Михайленко В.В. за участю

секретаря судового засідання Будкової В.О.,

детектива Очеретюка Д.А.,

адвоката Мазур В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України Очеретюка Д.А. про накладення грошового стягнення на

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

ВСТАНОВИЛА:

1.До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання старшого детектива Національного бюро П`ятого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Очеретюка Дмитра Анатолійовича про накладення на свідка ОСОБА_1 грошового стягнення у зв`язку з неприбуттям нею на виклик детектива для проведення допиту.

1.1.В обґрунтування клопотання зазначено, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000526 від 19.08.2020 за фактом розтрати коштів службовими особами державного підприємства «Укрспирт» шляхом закупівлі товарів та послуг за завищеними цінами, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

1.2.В ході досудового розслідування виникла необхідність допиту в якості свідка колишнього працівника відділу забезпечення виробництва Управління комерційної політики ДП «Укрспирт» ОСОБА_1 11 серпня 2021 року детектив за допомогою додатку «WhatsApp» за ідентифікаційною ознакою номера телефону НОМЕР_1 надіслав їй повістку про виклик до Національного антикорупційного бюро України на 17.08.2021 на 14 год. 00 хв. У зазначену дату свідок на допит не з`явилась, про поважні причини неприбуття не повідомила.

1.3.В такий же спосіб 18 серпня 2021 року надіслана повторна повістка про виклик до Національного антикорупційного бюро України на 26.08.2021 на 10 год. 00 хв. Разом з тим, 25 серпня 2021 року на мобільний телефон детектива, зазначений в повістці про виклик, зателефонував адвокат ОСОБА_2 та повідомив, що ОСОБА_1 може прибути на допит лише через місяць, в кінці вересня, при цьому поважних причин, передбачених ст. 138 КПК України не повідомив.

1.4.За таких умов детектив стверджує, що свідок ОСОБА_1 на допит не з`явилася, про поважні причини неприбуття не повідомила, що є підставою для застосування щодо неї грошового стягнення згідно з приписами КПК України.

1.5.У зв`язку з цим просить накласти на ОСОБА_1 грошове стягнення - 0,5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1 189,50 грн.

2.В судовому засіданні детектив клопотання підтримав, просив його задовольнити. Додатково зазначив, що ОСОБА_1 є працівником ДП «Укрспирт» і її показання мають значення для цього кримінального провадження. Телефонний виклик до слідчого, прокурора є найбільш ефективним способом. В даному випадку свідок викликаний по телефону, номер якого зазначений у базі даних Державної міграційної служби. Для надання повних відомостей стосовно запланованої слідчої дії, на мобільний телефон в месенджері WhatsApp було направлено повістку. Повідомлення, яким вона направлена, було прочитано, однак свідок на допит не з`явилася. В день запланованого допиту, 17.08.2021 детектив намагався зв`язатися з ОСОБА_1 , однак вона вже не відповідала на телефонні виклики. Після чого зателефонував адвокат, який з`ясував деталі виклику повідомив, що свідок може з`явитися наприкінці місяця, оскільки перебуває у відпустці. При чому жодних документів, які підтверджують поважність причини неприбуття до детектива, ні свідок, ні адвокат не надали.

Адвокат проти задоволення клопотання заперечував, зазначивши про те, що ОСОБА_1 не отримала повістки, оскільки її телефон, приймаючи повідомлення у месенджері, не дозволяє відкривати вкладені файли; яка це модель телефону, повідомити не може. КПК України не дозволяє направляти повістки про виклик через інтернет-месенджери, а у матеріалах відсутнє підтвердження, що ОСОБА_1 викликалася в один із способів, передбачених КПК України. Що заважало їй прибути за викликом до детектива на допит, адвокат повідомити не може, однак, наскільки йому відомо, на час розгляду клопотання вона перебуває у відпустці.

3.Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши доводи учасників кримінального провадження, слідчий суддя дійшла таких висновків.

3.1.У відповідності до підпункту 2 ч. 2 ст. 131 КПК України накладення грошового стягнення є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

3.2.Статтею 132 КПК України встановлені загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження - вони не допускаються, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

- існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

- потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;

- може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

3.3.Як слідує із змісту клопотання та підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 09.08.2021, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000526 від 19.08.2020 здійснюється за фактом вчинення у 2017-2019 роках службовими особами ДП «Укрспирт», зловживаючи своїм службовим становищем, умисних дій, спрямованих на закупівлю у ТОВ «Адвансен-Трейд», ТОВ «Демі Трейд Груп», ТОВ «АП-РАЙТ» палива котельного коксохімічного за завищеною ціною, що призвело до розтрати грошових коштів на загальну суму понад 26 млн грн; а також, маючи у штаті працівників управління юридичного супроводження в кількості 12 осіб, вчинення умисних дій, спрямованих на закупівлю юридичних послуг у АО «Адвокатська фірма «Сергій Козьяков та Партнери», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , що призвело до розтрати грошових коштів на суму понад 1 млн грн, що може свідчити про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. Описана детективом фабула кримінального правопорушення у сукупності з наданими поясненнями дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, що є підставою для застосування заходів забезпечення такого провадження, зокрема накладення грошового стягнення.

3.4.У відповідності до ст. 144 КПК України грошове стягнення може бути накладено на учасників кримінального провадження у випадках та розмірах, передбачених цим Кодексом, за невиконання процесуальних обов`язків. Таке стягнення накладається під час досудового розслідування - ухвалою слідчого судді за клопотанням слідчого, прокурора чи за власною ініціативою.

3.5.Статтею 139 КПК України передбачено, зокрема, якщо … свідок, …, який був у встановленому цим Кодексом порядку викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з`явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, на нього накладається грошове стягнення, зокрема, у розмірі від 0,25 до 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у випадку неприбуття на виклик слідчого, прокурора.

3.5.1.Свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань (ч. 1 ст. 65 КПК України).

3.5.2.Слідчий, прокурор під час досудового розслідування має право викликати свідка у встановлених КПК України випадках для допиту чи участі в іншій процесуальній дії. Слідчий, прокурор під час досудового розслідування мають право викликати особу, якщо є достатні підстави вважати, що вона може дати показання, які мають значення для кримінального провадження, або її участь у процесуальній дії є обов`язковою (ст. 133 КПК України).

3.5.3.Особа викликається до слідчого шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи (ч.1, 2 ст. 135 КПК України).

3.5.4.В свою чергу, свідок зобов`язаний прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду (п. 1 ч. 2 ст. 66 КПК України).

3.5.5.Згідно ч. 8 ст. 135 КПК України особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом не пізніше ніж за три дні до дня, коли вона зобов`язана прибути за викликом. Належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом (ч. 1 ст. 136 КПК України).

3.5.6.Як підтверджується матеріалами клопотання, предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні є обставини укладення між ДП «Укрспирт» та ТОВ «Адвансен-Трейд» (код ЄДРПОУ 39848615), ТОВ «Демі Трейд Груп» (код ЄДРПОУ 41329744), ТОВ «АП- РАЙТ» (код ЄДРПОУ 41224090) договорів закупівлі палива коксохімічного змішаного та реальність їх виконання зазначеними постачальниками. В матеріалах наявні відомості про укладення таких договорів за цінами, які є більшими ніж в той же період закуповувалися іншими спиртовими заводами (аудиторський звіт від 12.12.2019 № 5202-3/6). В той же час, однією з посадових осіб, яка погоджувала додаткову угоду та специфікація до Договору поставки, укладеного між ДП «Укрспирт» та ТОВ «Демі Трейд Груп» була ОСОБА_1 . Відтак їй можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, тому вона може бути допитана як свідок і володіє комплексом прав та обов`язків, пов`язаних з наявністю в особи відповідного процесуального статусу.

3.6.Для вирішення питання про можливість застосування до свідка заходу забезпечення, з урахуванням висвітлених позицій учасників, слідчий суддя досліджує (1) чи був свідок викликаний на допит у встановленому КПК України порядку, (2) чи виконав свідок обов`язок прибувати за викликом до слідчого, (3) якщо відповідний обов`язок виконаний не був, то чи наявні для цього поважні причини.

3.6.1.З особової картки ДМС України (а.с. 44), вбачається, що в користуванні ОСОБА_1 перебуває мобільний номер телефону НОМЕР_2 . Відповідно до протоколу огляду від 31.08.2021 (а.с. 30-43) 11.08.2021 о 15 год. 34 хв. детективом Національного антикорупційного бюро України за допомогою мобільного застосунку WhatsAрр абоненту з номером НОМЕР_2 була надіслана повістка про виклик на 17.08.2021 на 14 год. 00 хв. до Національного антикорупційного бюро України для допиту у якості свідка у кримінальному провадженні № 52020000000000526 від 19.08.2020. Вказане повідомлення переглянуто того ж дня о 15 год. 34 хв. Крім того, 18.08.2021 о 13 год. 59 хв. детективом Національного антикорупційного бюро України за допомогою мобільного застосунку WhatsAрр абоненту з номером НОМЕР_2 повторно була надіслана повістка про виклик на 26.08.2021 на 10 год. 00 хв. до Національного антикорупційного бюро України для допиту у якості свідка у кримінальному провадженні № 52020000000000526 від 19.08.2020. Вказане повідомлення переглянуто того ж дня о 14 год. 00 хв.

Як вже зазначалося, особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом, зокрема, здійснення виклику по телефону. При чому в сучасних умовах виклик по телефону не можна обмежувати виключно використанням голосової телефонії. Телефони використовуються абонентами в переважній більшості для мобільного чи інтернет зв`язку, що передбачає як, власне, голосову телефонію, так і спілкування та листування через Інтернет-месенджери, встановлені на мобільних терміналах систем зв`язку через відповідні застосунки (додатки). При чому Інтернет-месенджери є більш популярними для використання абонентами телекомунікацій, що обумовлює тлумачення поняття «виклик по телефону» відповідно до актуальних технологічних можливостей і реалій.

Стаття 139 КПК України визначає, що належний виклик передбачає підтвердження отримання повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом. В світлі обставин цієї справи наявні підтвердження отримання повістки. Так, по-перше, це вбачається із відповідної примітки, яка свідчить, що отримане повідомлення з повісткою про виклик ОСОБА_1 було переглянуто. По-друге, нею було залучено адвоката, який від її імені комунікував з детективом з приводу узгодження зручної дати для прибуття на допит.

У зв`язку з цим слідчий суддя відхиляє доводи адвоката, що відповідні повістки повинні були направлені в інший спосіб, адже як зазначено вище, виклик по телефону охоплює використання Інтернет-месенджерів, зокрема месенджеру WhatsAрр. Твердження представника, що мобільний телефон ОСОБА_1 не надає технічної можливості відкрити надіслані у месенджері файли не знайшли свого підтвердження під час судового засідання.

Таким чином, слідчий суддя доходить висновку, що свідок ОСОБА_1 викликана на допит у встановленому КПК України порядку.

3.6.2.Детектив звернувся до слідчого судді з клопотанням з огляду на те, що свідок двічі не з`явилася за викликом. Цей факт не оспорюється самим свідком і її представником, отже свідок, будучи належним чином викликаною, не виконала свій обов`язок, передбачений п. 1 ч. 2 ст. 66 КПК України.

3.6.3.Стаття 138 КПК України містить вичерпний перелік поважних причин неприбуття особи на виклик. Поважними причинами є: затримання, тримання під вартою або відбування покарання; обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення; обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини); відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо; тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров`я у зв`язку ї лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад; смерть близьких родичів, членів сім`ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю; несвоєчасне одержання повістки про виклик; інші обставини, які об`єктивно унеможливлюють з`явлення особи на виклик.

В матеріалах клопотання відсутні документи, які б надавалися ОСОБА_1 або її представником в підтвердження поважності її неявки за викликом слідчого. Так, зазначаючи про перебування останньої у довгостроковій відпустці, адвокат надав наказ ДП «Укрспирт» від 26.08.2021 № 246-кв, відповідно до якого ОСОБА_1 з 30 серпня 2021 року надана щорічна основна відпустка. В той час, як детектив викликав свідка на 17 та 26 серпня 2021 року. Більше того, саме по собі перебування у відпустці не є перешкодою для явки свідка за викликом до слідчого.

3.7.Відповідно до ч. 3 ст. 146 КПК України слідчий суддя або суд, встановивши, що особа, не виконала покладений на неї процесуальний обов`язок без поважних причин, накладає на неї грошове стягнення. Оскільки під час судового засідання встановлено, що свідок ОСОБА_1 була викликана до детектива в належний спосіб, однак на виклики не з`явилася та не повідомила про поважні причини неприбуття, наявні правові підстави для накладення на неї грошового стягнення.

3.8.Накладення грошового стягнення відноситься до заходів забезпечення кримінального провадження. За правилом ч. 1 ст. 131 КПК України такий захід має застосовуватися з метою досягнення дієвості кримінального провадження. Отже, в силу вимог п. 2, 3 ч. 3 ст. 132 КПК України слідчий суддя вважає, що може бути виконане вказане завдання, для виконання якого детектив звернувся із клопотанням, а потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи свідка.

4.Враховуючи зазначене, слідчий суддя вважає за необхідне накласти на свідка ОСОБА_1 , грошове стягнення за неприбуття без поважних причин за викликом детектива та неповідомлення про причини свого неприбуття - у розмірі 0,5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 189 грн 50 коп. (одна тисяча сто вісімдесят дев`ять гривень п`ятдесят копійок). Тому клопотання детектива слід задовольнити.

5.Одночасно з цим, слідчий суддя роз`яснює, що згідно ст. 147 КПК України, особа, на яку було накладено грошове стягнення та яка не була присутня під час розгляду цього питання слідчим суддею має право подати клопотання про скасування ухвали про накладення на неї грошового стягнення. Клопотання подається слідчому судді, суду, який виніс ухвалу про накладення грошового стягнення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 131, 132, 144-146, 147, 309, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИЛА:

1.Клопотання детектива про накладення грошового стягнення задовольнити.

2.Накласти на свідка ОСОБА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , - грошове стягнення за неприбуття без поважних причин за викликом детектива та неповідомлення про причини свого неприбуття - у розмірі 0,5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 189 грн 50 коп. (одна тисяча сто вісімдесят дев`ять гривень п`ятдесят копійок).

3.Роз`яснити ОСОБА_1 , що особа, на яку було накладено грошове стягнення та яка не була присутня під час розгляду цього питання слідчим суддею, має право подати клопотання про скасування ухвали про накладення на неї грошового стягнення. Клопотання подається слідчому судді, який виніс ухвалу про накладення грошового стягнення.

4.Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення та оскарженню не підлягає.

5.Повний текст ухвали оголошений 17.09.2021.

Слідчий суддя В.В. Михайленко