Документ № 99731404

Справа № 991/5538/21

Провадження 1-кп/991/46/21

УХВАЛА

13 вересня 2021 року місто Київ

Вищий антикорупційний суд колегією у складі:

головуючий - Строгий І.Л.,

судді - Маслов В.В., Федорак Л.М.,

секретар судового засідання - Свідунова Л.В.,

за участі сторін кримінального провадження:

сторона обвинувачення:

прокурор - Скибенко О.І.,

сторона захисту:

обвинувачені - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

захисники - Калітенко С.О., Марфін В.В.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , а також клопотання захисника Марфіна Віталія Вікторовича про зміну запобіжних заходів щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 52017000000000785,

у с т а н о в и в:

1.У Вищому антикорупційному суді (далі - суд, колегія суддів) перебуває кримінальне провадження № 52017000000000785 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України (далі - КК).

І. Питання, що вирішуються та позиції сторін кримінального провадження

Обґрунтування клопотання прокурора

2.13 вересня 2021 року до суду надійшло клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) Скибенка О.І. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 . Клопотання мотивоване тим, що відповідно до обвинувального акта, ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що у період з початку вересня 2018 року по 13 вересня 2018 року, перебуваючи на території Одеської області, зловживаючи службовим становищем директора ТОВ «Агат 2016», діючи за попередньою змовою з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , заволодів ввіреними йому тютюновими виробами, вартістю 13 464 280,65 грн, незаконно їх відчуживши в повному обсязі, перемістивши без дозволу та відома слідчого підрозділу, яким розслідується кримінальне провадження.

3.26 червня 2019 року ОСОБА_4 залишив територію України в напрямку Республіки Туреччини та повернувся лише 8 вересня 2021 року через контрольний пункт Кучурган зі сторони Молдови.

4.У зв?язку з тим, що місце перебування ОСОБА_4 було невідомим, 31 липня 2019 року його оголошено в розшук, а 7 серпня 2019 року - у міжнародний розшук.

5.Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (далі - АП ВАКС) від 17 жовтня 2019 року ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

6.У клопотанні прокурор вказує на існування ризиків, передбачених ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), а саме: (1) переховування від суду; (2) знищення та спотворення будь-яких речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження; (3) незаконний вплив на свідків.

7.У зв?язку з викладеним, прокурор просить застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави у розмірі 13 000 000 гривень. У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого обов`язки: (1) прибувати за кожним викликом до прокурора та суду; (2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу прокурора або суду; (3) повідомляти прокурора або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; (4) утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними та свідками ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ; (5) здати на зберігання до відповідних органів Державної міграційної служби України паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, які надають право виїзду з України та в`їзду в Україну; (6) носити електронний засіб контролю.

Обґрунтування клопотання захисника щодо ОСОБА_4 .

8.Захисником обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокатом Марфіним В.В. до суду подано клопотання про зміну запобіжного заходу, обраного ОСОБА_4 ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 17 жовтня 2019 року.

9.Клопотання захисник мотивує тим, що обвинувачення, пред?явлене ОСОБА_4 є необґрунтованим.

10.Також захисник вважає, що відсутні ризики, передбачені ст. 177 КПК, адже наміру переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду ОСОБА_4 не мав.

11.Так, 26 вересня 2019 року, тобто ще до внесення відомостей щодо нього в ЄРДР обвинувачений покинув територію України, вилетівши до аеропорту м. Стамбул. Ця поїздка була викликана тим, що ОСОБА_4 в Україні не мав постійного доходу, а в Стамбулі він отримав пропозицію роботи. Дохід, отримуваний ОСОБА_4 за кордоном давав можливість належного життя самому обвинуваченому та його родині.

12.Про те, що йому оголошено підозру та оголошено у розшук і так само обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , з його слів, не було відомо. Лише перед поверненням в Україну, обвинувачений дізнався від дружини про надходження на його адресу процесуальних документів від органів досудового розслідування та суду.

13.ОСОБА_4 , перебуваючи за кордоном, вільно пересувався без переховування, що на думку захисника свідчить про те, що правоохоронні органи не направляли жодного міжнародного доручення на його затримання та екстрадицію. Свідченням цього, зокрема є те, що 8 вересня 2021 року ОСОБА_4 безперешкодно перетнув кордон зі своїм закордонним паспортом.

14.Окрім того, ОСОБА_4 , після повернення в Україну, перебуваючи вдома ознайомився з документами, які надходили йому та зрозумів, що є обвинуваченим, що йому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Після цього обвинувачений самостійно вирішив з`явитись на виклик до суду 13 вересня 2021 року.

15.Зважаючи на усе це, захисник Марфін В.В. вважає, що ризик переховування відсутній.

16.Щодо ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, захисник зазначив, що досудове розслідування у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 закінчено та до суду передано обвинувальний акт. Це означає, що правоохоронний орган визнав зібрані докази під час досудового розслідування достатніми та повними для подальшого обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину, а також визнав відсутність потреби відшукання, вилучення інших доказів, що вказує на не можливість ОСОБА_4 знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, що в цілому виключає наявність цього ризику.

17.Щодо незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому кримінальному провадженні, то захисник Марфін В.В. зазначив, що у цьому кримінальному провадженні було допитано усіх необхідних стороні обвинувачення свідків, які в повній мірі виклали свої показання в протоколах допиту. З більшістю свідків обвинувачений не знайомий. Органом досудового розслідування ОСОБА_4 не відводиться роль організатора кримінального правопорушення, що свідчить про його неможливість будь-яким чином впливати як на свідків так і інших обвинувачених, що в цілому виключає наявність такого ризику.

18.З приводу ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, захисник посилався на те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 закінчено та до суду органом досудового розслідування передано обвинувальний акт, що виключає можливість обвинуваченого перешкодити здійсненню кримінального провадження. ОСОБА_4 не збирається перешкоджати і судовому розгляду кримінального провадження, що підтверджується добровільним прибуттям до суду розумінням того, що до останнього може бути застосовано навіть такий вид запобіжного заходу як тримання під вартою. ОСОБА_4 хоче в законному порядку довести в суді свою непричетність до інкримінованого йому особливо тяжкого злочину.

19.Захисник також зауважує, що ОСОБА_4 раніше не судимий, до кримінальної відповідальності раніше не притягувався, одружений, має постійне місце проживання. Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , не є продовжуваним. В обвинуваченого сталі соціальні зв`язки, на його утриманні перебувають дружина, яка не працює, та донька. Обвинувачений є особою, що позитивно характеризується та притримується норм поведінки соціально пристосованої особи. Це, на переконання захисника Марфіна В.В., свідчить про відсутність такого ризику як вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

20.Окрім того, захисник наголошує на тому, що, у разі, якщо ОСОБА_4 буде обрано запобіжний захід у вигляді застави, то така застава не може бути більшою, ніж максимально визначений розмір застави для особливо тяжких злочинів. Більший розмір застави, буде завідомо непомірний для обвинуваченого. Захисник також зазначає, що тютюнові вироби, про які йдеться в обвинувальному акті, є контрафактними, а тому, підлягали конфіскації та знищенню, а не реалізації. Відтак, збитки державі чи будь-якому іншому суб`єкту господарювання нанесені не були.

21.Зважаючи на це, захисник просив змінити запобіжний захід ОСОБА_4 з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді застави в розмірі, не більшому ніж максимально визначений розмір застави для особливо тяжких злочинів, а саме - від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб або інший більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою.

Обґрунтування клопотання захисника щодо ОСОБА_3 .

22.Також, 10 вересня 2021 року до суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_3 - адвоката Марфіна В.В. про зміну запобіжного заходу.

23.Клопотання мотивоване тим, що 25 липня 2019 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК. Ухвалою Солом?янського районного суду міста Києва від 26 липня 2019 року до ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави в сумі 2 500 000 гривень. 29 липня 2019 року ТОВ «ФК» Альта Капітал» внесена застава в сумі 2 500 000 гривень, внаслідок чого ОСОБА_3 звільнено з-під варти. Надалі, ухвалами слідчих суддів ОСОБА_3 неодноразово продовжували строк дії обов?язків, визначених ст. 194 КПК, востаннє 20 липня 2021 року.

24.Також захисник Марфін В.В. посилається на те, що слідчим суддею в ухвалі від 20 липня 2021 року встановлено існування лише одного ризику - незаконний вплив на свідків. Проте сторона захисту, ознайомившись з протоколами допиту свідків обвинувачення, зокрема, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , дійшла висновку, що ці свідки жодних показань щодо ОСОБА_3 не надавали, а тому в останнього немає жодних підстав для впливу на свідків. З існуванням цього ризику захисник не погоджується, оскільки згідно зі ст. 95 КПК суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він сприймав безпосередньо під час судового засідання або отриманих в порядку ст. 225 КПК. На думку захисника, оцінюючи можливість незаконного впливу на свідків, суд зобов`язаний оцінити показання цих свідків, їх важливість для встановлення істини у справі та дійти висновку про реальну, а не вигадану можливість незаконного впливу.

25.Окрім того, захисник посилається на те, що з часу застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу, ризики, передбачені ст. 177 КПК, суттєво знизились, а можливо і зникли. Натомість, з?явились обставини, які є підставою для зміни запобіжного заходу, зокрема те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні завершено, тому ризики, існування яких брав до уваги слідчий суддя, застосовуючи до ОСОБА_3 запобіжний захід, а саме: переховування від органів досудового розслідування та суду; знищення, приховування або спотворення речей і документів, які мають істотне значення для кримінального провадження; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином відпали. Відтак, на переконання захисника, це зумовлює зміну застосованого до ОСОБА_3 запобіжного заходу, а саме, розміру застави або обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов?язання. З урахуванням цього, захисник Марфін В.В. вважає, що існування лише одного ризику - впливу на свідків, який до того ж суттєво знизився та зменшення кола обов`язків, покладених на обвинуваченого, застава у визначеному п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК розмірі здатна забезпечити виконання ОСОБА_3 покладених на нього процесуальних обов`язків.

26.Окремо захисник посилається на необґрунтованість підозри (обвинувачення) ОСОБА_3 стандарту «поза розумним сумнівом», адже зібраних доказів недостатньо для висновку про винуватість ОСОБА_3 в інкримінованому йому діянні. Посилається адвокат Марфіна В.В. і на неправильну кваліфікацію, допущену у цьому кримінальному провадженні.

27.Щодо розміру застави, визначеної ОСОБА_3 , захисник покликається на те, що, визначаючи заставу, слідчий суддя врахував існуючий на той час майновий стан сім`ї підозрюваного, у т.ч., його дружини - ОСОБА_8 . Втім, захисник стверджує, що станом на день подання цього клопотання, майновий стан подружжя ОСОБА_3 суттєво змінився.

28.З цього приводу захисник Марфін В.В. зазначає, що за 2020 рік дохід ОСОБА_3 у ТОВ «Агро-Натс» склав 67 942,11 грн, за період з 1 січня 2021 року по 31 серпня 2021 року - 70 840 грн; дохід як фізичної особи підприємця склав за 2020 рік - 480 грн до оподаткування, за перше півріччя 2021 року - 230 000 грн до оподаткування; дохід дружини ОСОБА_8 за 2020 рік - 446 323,46 грн до оподаткування, її ж дохід за перше півріччя 2021 року приблизно - 30 000 грн до оподаткування.

29.Окрім того, на виконання умов договору про надання коштів у позику для сплати застави, між ТОВ «ФК» Альта Капітал» та ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_3 було укладено договір іпотеки від 2 серпня 2019 року, за яким в іпотеку вказаному товариству передано житловий будинок, який належить останньому на праві власності за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка, на якій він розташований. Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 1 серпня 2019 року, постановленою у цьому провадженні, на будинок накладено арешт. Наразі, родина ОСОБА_3 , через складний матеріальний стан, не має фінансової можливості сплачувати кошти за договором позики. Водночас, ТОВ «ФК» Альта Капітал» не має можливості реалізувати своє іпотечне право, через вищевказаний арешт та заборону відчуження житлового будинку. Отже, залишення необґрунтовано великої суми застави щодо особи, яка, на думку сторони захисту, незаконно обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, ще більше ускладнить матеріальний стан ОСОБА_3 та його родини.

30.Обґрунтовуючи скрутне матеріальне становище ОСОБА_3 , захисник додатково зауважує, що внаслідок кримінального провадження, ОСОБА_3 втратив заробітну плату, тоді як у нього на утриманні перебувають малолітні діти та онук. Стан здоров`я обвинуваченого незадовільний, а лікування потребуватиме значних матеріальних витрат потребує значних матеріальних витрат.

31.У зв?язку з викладеним, захисник просить змінити обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді застави, а саме, зменшити розмір застави, визначивши його в розмірі до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позиція сторони обвинувачення в суді

32.У судовому засіданні прокурор Скибенко О.І. клопотання про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримав, посилаючись на обставини, викладені у ньому. Окрім того зазначив, що ОСОБА_4 знав про наявність кримінального провадження, оскільки до виїзду за кордон працівники правоохоронних органів проводили з ним слідчі дії, зокрема, допитували як свідка, відбирали зразки почерку для проведення експертизи. Дружина ОСОБА_4 повідомляла, що місцеперебування її чоловіка їй невідоме, зокрема, під час допиту посилалась на ст. 63 Конституції України. Всі процесуальні документи, у тому числі повідомлення про підозру, вручали дружині, тому, ОСОБА_4 знав, що його процесуальний статус у цьому кримінальному провадженні змінився.

33.Щодо задоволення клопотання про зміну запобіжного заходу ОСОБА_4 заперечував, посилаючись на обставини, викладені ним при обґрунтуванні клопотання про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

34.У задоволенні клопотання захисника Марфіна В.В. про зміну розміру застави ОСОБА_3 прокурор також просив відмовити, оскільки, на його переконання, саме застава у такому розмірі забезпечує належну процесуальну поведінку обвинуваченого. Окрім того, зазначив, що Указом Президента від 3 квітня 2021 року до ОСОБА_3 застосовано персональні санкції відповідно до рішення РНБО. Це свідчить про негативні фактори та як наслідок, можливість переховування від суду чи навіть бути підставою залишити країну.

Позиція сторони захисту в суді

35.Захисник Марфін В.В. щодо задоволення клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 заперечував. Зазначив, що обвинувачення неналежним чином обґрунтоване, а подання в обґрунтування клопотання протоколів негласних слідчих (розшукових) дій є передчасним, оскільки це докази, якими має обґрунтовуватись кінцеве процесуальне рішення. Пред?явлене прокурором обвинувачення не підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, натомість, має місце перекручування фактів. Також вказав, що визначений прокурором розмір застави є завідомо непомірним для його підзахисного, оскільки його матеріальний стан не дозволяє сплатити заставу в такому розмірі. Наразі ОСОБА_4 разом зі своєю сім?єю проживає в орендованій квартирі, жодного нерухомого майна та доходів не має. Адвокат Марфін В.В. вказав, що ОСОБА_4 викликався до Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) один раз, під час якого у нього було відібрано зразки підпису та почерку. Інших слідчих дій з ним не проводилось. Захисник вказує на те, що у зв?язку з напруженими відносинами у сім?ї, ОСОБА_4 не знав про існування кримінального провадження та свій статус у ньому, оскільки дружина йому цього не повідомляла. За кордоном ОСОБА_4 перебував на тимчасових заробітках з метою утримання сім?ї, а тому, немає підстав вважати, що він переховувався від органу досудового розслідування.

36.Щодо ризику незаконного впливу на свідків, захисник зазначив, що жоден зі свідків не давав показання, які б вказували на вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, тому, вплив останнім на свідків виключається.

37.У зв?язку з викладеним, беручи до уваги відсутність ризиків, передбачених КПК, просив задовольнити його клопотання про зміну ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді застави у розмірі, визначеному КПК для особливо тяжких злочинів, або інший більш м?який запобіжний захід.

38.Захисник Калітенко С.О. щодо задоволення клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечував. Натомість, підтримав подане захисником Марфіним В.В. клопотання про зміну запобіжного заходу. Також додав, що обвинувачення ґрунтується виключно на припущеннях. Зазначив, що в обвинувальному акті не вказано, кому саме завдано збитки, оскільки відсутній потерпілий.

39.ОСОБА_4 підтримав позицію своїх захисників. Пояснив, що дійсно, тривалий час перебував за кордоном на тимчасових заробітках. Близько 4 місяців перебував у Стамбулі, де намагався налагодити бізнес зв?язки, пов?язані з торгівлею речами на ринку «7 кілометр» у м. Одеса. Потім, переїхав у Придністров?я, де допомагав з поставкою контейнерів з речами для торгівлі на оптових ринках. З сім?єю наразі непрості відносини, перебувають на стадії розлучення. Під час перебування за кордоном за можливості, через знайомих пересилав кошти для утримання сім?ї. Дружина не хотіла з ним спілкуватись через складні сімейні стосунки, тому, про існування кримінального провадження ОСОБА_4 не було відомо. Про процесуальний статус у кримінальному провадженні не знав, самим кримінальним провадженням не цікавився, під час перетину кордону його не затримували. Наразі, доходів немає, проживає на орендованій квартирі, власником якої є його тесть, в майбутньому планує влаштуватись на роботу. Житла у нього немає, приблизно десять років тому у власності була квартира.

40.Захисник Марфін В.В., обґрунтовуючи клопотання щодо зміни запобіжного заходу ОСОБА_3 крім зазначеного у клопотанні вказав, що під час внесення ТОВ «ФК «Альта Капітал» застави за ОСОБА_3 між ними було укладено договір іпотеки на житловий будинок, який належить останньому. Окрім зміни фінансового становища сім?ї ОСОБА_3, у яких на утриманні перебуває три доньки, у них народився онук, який також потребує фінансової допомоги. Також, заставодавець звертається до ОСОБА_3 з вимогою повернення внесених коштів, оскільки закінчився термін дії укладених договорів.

41.ОСОБА_3 підтримав подане захисником Марфіним В.В. у його інтересах клопотання.

ІІ. Установлені судом обставини, мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався

42.Заслухавши думки учасників судового засідання, дослідивши клопотання та додані до них документи, вирішуючи заявлені клопотання, суд виходить із такого.

Щодо клопотання прокурора

43.Згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) НАБУ здійснювало досудове розслідування кримінального провадження № 52017000000000785 за фактом заволодіння чужим майном, а саме речовими доказами у кримінальному провадженні № 42017000000004296 - тютюновими виробами (сигаретами) марок: «99 nine/nine», «Capital Slims», «A&B», «МАС», «R.G.D», «Richman Royal», «Golden Deer», «TGT» встановленою вартістю 13 464 280, 65 грн, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, а саме начальником ГУНП в Одеській області ОСОБА_1 , його заступником ОСОБА_2 та директорами суб`єктів господарювання приватної форми власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , в особливо великих розмірах.

44.Також, на підставі документів, доданих прокурором до клопотання, судом встановлено, що одним із фігурантів цього кримінального провадження - підозрюваним був ОСОБА_4 .

45.Постановою детектива НАБУ Єременка І.Г. від 31 липня 2019 року підозрюваного ОСОБА_4 оголошено у розшук, а постановою від 7 серпня 2019 року його оголошено у міжнародний розшук.

46.Із цих постанов вбачається, що підставою для їх винесення було, зокрема, те, що 26 червня 2019 року, використовуючи паспорт громадянина України для виїзду за кордон, ОСОБА_4 покинув територію України з міжнародного аеропорту «Одеса» та відлетів пасажирським літаком до аеропорту м. Стамбул Турецької республіки. За результатами зібраних у кримінальному провадженні доказів, 25 липня 2019 року детективом складено повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК, яке за місцем проживання ОСОБА_4 вручене його дружині - ОСОБА_10 , а також залишено повістку про виклик до органу досудового розслідування на 30 липня 2019 року.

47.Проте ОСОБА_4 до НАБУ не прибув, станом на день винесення постанов в Україну не повернувся, за наслідками вжитих органом досудового розслідування заходів встановити його місцезнаходження не вдалось, що як вбачається із постанов, давало детективу підстави вважати, що ОСОБА_4 переховується від слідства та суду.

48.Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 1 серпня 2019 року надано дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного ОСОБА_4 для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Згідно з ухвалою, підставою її постановлення було те, що прокурор довів, зокрема, наявність ризику переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду.

49.Постановою прокурора САП Скибенка О.І. від 12 вересня 2019 року матеріали кримінального провадження № 52017000000000785 щодо ОСОБА_4 виділено в окреме провадження.

50.Згідно з витягом з ЄРДР, 12 вересня 2019 року НАБУ розпочало досудове розслідування у кримінальному проводженні № 52019000000000816 за фактом заволодіння чужим майном, а саме речовими доказами у кримінальному провадженні № 42017000000004296 - тютюновими виробами (сигаретами) марок: «99 nine/nine», «Capital Slims», «A&B», «МАС», «R.G.D», «Richman Royal», «Golden Deer», «TGT» встановленою вартістю 13 464 280, 65 грн, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, а саме начальником ГУНП в Одеській області ОСОБА_1 , його заступником ОСОБА_2 та директорами суб`єктів господарювання приватної форми власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , в особливо великих розмірах.

51.Постановою прокурора САП Скибенка О.І. від 12 вересня 2019 року кримінальне провадження № 52019000000000816 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК зупинене у зв`язку із оголошенням його у розшук.

52.Ухвалою АП ВАКС від 17 жовтня 2019 року ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Цією ж ухвалою передбачалось, що не пізніш як через 48 годин з часу доставки ОСОБА_4 до місця кримінального провадження, слід розглянути за його участю питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід у встановленому законом порядку.

53.Як вбачається із ухвали АП ВАКС, підставою для її постановлення було те, що ОСОБА_4 перебував у міжнародному розшуку. Колегія суддів АП ВАКС також дійшла висновку про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК. Так, згідно з ухвалою апеляційної інстанції, ризик переховування від суду обумовлюється тяжкістю можливого покарання, а прокурор надав докази, що підозрюваний за час проведення досудового розслідування ухилявся від явки до органів слідства, 26 червня 2019 року покинув територію України з Міжнародного аеропорту «Одеса» та відлетів пасажирським літаком до аеропорту м. Стамбул. ОСОБА_4 має вплив на інших осіб, у т.ч. які є свідками у цьому кримінальному провадженні, особисто чи за допомогою сторонніх осіб може здійснювати незаконний вплив на учасників та свідків. Також колегія АП ВАКС вважала, що через спосіб вчинення інкримінованого ОСОБА_4 правопорушення, існує ризик знищення, приховання або спотворення речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. З огляду на це, з урахуванням матеріального становища ОСОБА_4 , а також того, що він має реальну можливість вільно змінити своє місце перебування, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що більш м`який запобіжний захід, аніж тримання під вартою не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за поведінко ОСОБА_4 .

54.Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13 липня 2020 року надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000816 щодо ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК. Підставою для постановлення цієї ухвали було, поміж іншого те, що слідчий суддя дійшов висновку, що ОСОБА_4 , будучи обізнаним про наявність кримінального провадження, в якому йому повідомлено про підозру у вчиненні особливо тяжкого злочину, умисно переховувався від органів слідства та суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності.

55.На підставі постанови прокурора САП Скибенка О.І. від 20 липня 2020 року відновлено досудове розслідування кримінального провадження № 52019000000000816 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК.

56.Постановою прокурора САП Скибенка О.І. від 20 липня 2020 року об`єднано матеріали досудових розслідувань № 52017000000000785 та № 52019000000000816. Об`єднаному кримінальному провадженню присвоєно єдиний реєстраційний номер 52017000000000785.

57.12 серпня 2021 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52017000000000785 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК надійшов до суду.

58.Згідно з ч. 1 ст. 333 КПК заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом.

59.Частинами 1, 2 ст. 331 КПК встановлено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

60.Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

61.Одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК).

62.Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК).

63.Запобіжні заходи застосовуються під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора (ч. 4 ст. 176 КПК).

64.Прокурор, обґрунтовуючи клопотання про застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою посилався на те, що наразі продовжують існувати ризики, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може: (1) переховуватися від суду, (2) знищити сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.

65.Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

66.Статтею 177 КПК встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема: 1) переховуватися від суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка 4) перешкоджатикримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

67.На переконання колегії суддів, відповідні ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення обвинуваченим зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

68.Згідно з ч. 2 ст. 194 КПК суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

69.При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначений у ст. 178 КПК.

70.Отже, перш за все, суду належить перевірити чи підтверджується існування ризиків, на які посилається прокурор.

(1)Ризик переховування від суду

71.Так, на переконання колегії суддів, ймовірна можливість переховування ОСОБА_4 від суду підтверджується тим, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, передбачає, зокрема, покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для обвинуваченого переховуватись від суду.

72.Суд наголошує, що звільнення від відбування покарання з випробуванням чи призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом, за вчинення корупційного злочину КК не передбачено.

73.Окрім того, ОСОБА_4 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон та з 18 вересня 2018 року він неодноразово виїжджав за кордон. 26 червня 2019 року ОСОБА_4 покинув територію України з Міжнародного аеропорту «Одеса» та відлетів пасажирським літаком до аеропорту м. Стамбул. На територію України обвинувачений повернувся лише 8 вересня 2021 року. Зазначена інформація підтверджується відомостями із системи Державної прикордонної служби «Аркан» щодо перетину державного кордону України ОСОБА_4 за період часу 1 січня 2018 року по 13 вересня 2021 року.

74.Оцінюючи ОСОБА_4 , надані у судовому засіданні, колегія суддів вважає, що насправді обвинувачений, перебуваючи більше двох років за межами території України, мав на меті ухилитися від органів досудового розслідування та суду. Суд погоджується із захисником Марфіним В.В. у тій частині, що обвинувачений дійсно покинув територію України до внесення відомостей щодо нього до ЄРДР та оголошення йому підозри, утім це, аж ніяк не спростовує умисел ОСОБА_4 на переховування, позаяк, попри те, що останній був обізнаний, через участь у різного роду слідчих та інших процесуальних діях про розслідування кримінального провадження за фактом заволодіння тютюновими виробами, де він принаймні є свідком, не повідомив слідчий орган, виїхавши за межі території України.

75.Починаючи з червня 2019 року і по вересень 2021 року обвинувачений жодним чином не цікавився долею кримінального провадження та не намагався з`ясувати, зокрема, через свого захисника Марфіна В.В. чи потрібна його участь у ньому. На переконання колегії суддів, саме так мала діяти особа, що притримується норм поведінки соціально пристосованої особи, яким, за словами захисника є Капітанчук В.В.

76.Суд також критично ставиться до посилань обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника на те, що дружина, яка в порядку, передбаченому ч. 2. ст. 135 КПК отримувала процесуальні документи (повідомлення про підозру, повістки, ухвали суду тощо), не передавала документи та/або їх зміст обвинуваченому, адже будь-яких належних доказів цьому, стороною захисту не надано.

77.Колегія суддів також враховує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно… № 274437130 від 13 вересня 2021 року, згідно з якою ОСОБА_4 з 22 липня 2008 року і по теперішній час є власником 3-кімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_2 . Тобто обвинувачений, за рахунок цієї квартири може мати певні фінансові ресурси для переховування від суду.

78.Водночас, під час розгляду клопотання прокурора, обвинувачений стверджував про відсутність у нього власного житла, що може вказувати на його ймовірне бажання використати майно або ресурси від нього для ухилення від суду.

79.Суд також не погоджується з захисником в частині того, що вільне пересування ОСОБА_4 за кордоном свідчить про те, що він не переховувався від слідчих органів та суду.

80.У суді ОСОБА_4 пояснив, що у червні 2019 року він виїхав до м. Стамбул, а через 4 місяці, тобто у жовтні, переїхав до Придністровської республіки, де перебував до вересня 2021 року.

81.Оскільки Україна не визнає незалежність Придністров`я, то будь-яких дипломатичних стосунків з цим регіоном не має, а отже, очевидно, що міжнародні доручення на затримання та екстрадицію ОСОБА_4 у Придністров`я направлятись українськими правоохоронними органами не могли. Власне, проживання особи, що перебуває у міжнародному розшуку на території, з якою не підтримуються дипломатичні відносини, на думку колегії суддів також може свідчити про бажання ухилитися від слідчих органів та суду.

82.Отже, наведені обставини у сукупності дають підстави дійти висновку, що ОСОБА_4 ймовірно може переховуватись від суду.

(2)Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення

83.Колегія суддів вважає, що сторона обвинувачення належним чином не довела ймовірності існування на теперішній стадії кримінального провадження цього ризику, адже прокурор не зазначив, які конкретно речі чи документи, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення може знищити, сховати або спотворити ОСОБА_4 .

84.Суд зауважує, що відповідно до ст. 290 КПК, відкриваючи стороні захисту матеріали кримінального провадження, прокурор визнав зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, тобто для висунення обвинувачення.

85.З огляду на це, оскільки обвинувальний акт, зокрема щодо ОСОБА_4 , вже в суді, закономірним є припущення того, що сторона обвинувачення зібрала усі достатні та істотні докази, необхідні їй для обстоювання своєї правової позиції.

86.На переконання колегії суддів, на цій стадії кримінального провадження, для доведення існування зазначеного вище ризику недостатньо самого лише посилання на спосіб, за допомогою якого, як вважає прокурор, ОСОБА_4 начебто вчинив кримінальне правопорушення. Адже будь-яка констатація судом цього факту, до повного та всебічного розгляду кримінального провадження по суті, призведе до порушення презумпції невинуватості, оскільки у такий спосіб суд так чи інакше висловиться щодо висунутого проти ОСОБА_4 обвинувачення.

87.Інших, обґрунтованих обставин на підтвердження існування ризику знищення, приховання або спотворення обвинуваченим будь-яких із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, сторона обвинувачення у клопотанні не навела.

(3)Ризик незаконного впливу на свідків

88.Перевіряючи наявність ризику впливу обвинуваченим на свідків, суд враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). При цьому, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманими у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто якщо свідки допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею.

89.Суд вважає, що ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків, та дослідження їх судом.

90.На переконання суду, з переходом на стадію судового провадження ризик незаконного впливу на свідків лише актуалізується, адже за наслідками ознайомленням з матеріалами кримінального провадження, обвинувачений стає обізнаним про всіх осіб, які допитувалися у цьому кримінальному провадженні.

91.Відповідний незаконний виплив може стосуватись як свідків, які безпосередньо вказують на обвинуваченого як на особу, що вчинила злочин, так і свідків, які можуть надати свідчення щодо інших важливих обставин кримінального провадження, які не інкримінуються обвинуваченому та не мають безпосереднього зв`язку із його особою (наприклад показання понятих, які брали участь у слідчих діях).

92.Оскільки судовий розгляд кримінального провадження ще не завершено, а свідки сторони обвинувачення судом не допитані, існує ймовірний ризик того, що внаслідок впливу ОСОБА_4 , такі особи можуть змінити свої показання або відмовитися від давання показань у суді.

93.З наведених вище підстав, колегія суддів не погоджується з покликаннями захисника Марфіна В.В. на відсутність цього ризику, оскільки обвинувачений зі свідками не знайомий і йому не відводиться роль організатора кримінального правопорушення, що на думку захисника свідчить про неможливість ОСОБА_4 впливати на свідків.

94.З цього приводу суд зауважує, що для здійснення тиску на свідків не обов`язково їх знати особисто та не потрібно бути організатором злочину. Для цього достатньо наприклад того, що особі, якій загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років, після ознайомлення з матеріалами справи відомі анкетні дані свідків, і з метою уникнення покарання, вчиняються дії, покликані на примушення свідків до зміни показань або до відмови від їх надання.

IV. Позиція суду

Щодо запобіжного заходу

95.Дослідивши докази, надані прокурором в обґрунтування клопотання про застосування запобіжного заходу, суд дійшов наступних висновків.

96.Оскільки ОСОБА_4 уже висунуто обвинувачення, яке суд зобов`язаний розглянути, застосовуючи, зокрема, такі засади кримінального провадження як: верховенство права, законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та диспозитивність, колегія суддів вважає, що на цій стадії вона не вправі ухвалювати рішення, пов`язані зі встановленням доведеності (недоведеності) висунутого проти ОСОБА_4 обвинувачення, адже такі питання суд вирішує лише у вироку.

97.Зважаючи на усі обставини цього кримінального провадження, наведені у попередніх розділах ухвали, колегія суддів переконана, що прокурор довів наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики того, що обвинувачений ОСОБА_4 ймовірно може: (1) переховуватись від суду та (2) незаконно впливати на свідків.

98.Обираючи запобіжний захід, який з урахуванням наведених вище обставин має бути застосований до обвинуваченого, суд виходить із такого.

99.Частиною 3 ст. 176 КПК встановлено, що суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

100.Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

101.Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років (п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК).

102.Ґрунтуючись на досліджених у судовому засіданні матеріалах та поясненнях сторін провадження, колегія суддів під час обрання запобіжного заходу, враховує наступні обставини:

(1) кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , згідно зі ст. 12 КК відноситься до особливо тяжких і у разі визнання його винуватим, йому може загрожувати покарання у виді позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна;

(2) станом на день вирішення клопотання ОСОБА_4 виповнилося 49 років, останній пояснив, що він фізично здоровий, наразі нічим не хворіє;

(3) ОСОБА_4 володіє нерухомим майном на території України, він одружений та має малолітню доньку. Наявність дитини, хоча і свідчить про півні соціальні зв`язки, однак з урахуванням дослідженого майнового стану, часу перебування ОСОБА_4 за кордоном (більше 2 років), не є достатнім стримуючим фактором;

(4) обвинувачений ніде не працює, будь-яких характеризуючих ОСОБА_4 даних сторони кримінального провадження суду не надали;

(5) ОСОБА_4 раніше не судимий;

(6) відомостей щодо застосування раніше до ОСОБА_4 запобіжних заходів чи наявність повідомлення йому про підозру про вчинення іншого кримінального правопорушення колегії суддів не надано;

(7) розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується ОСОБА_4 згідно з обвинувальним актом становить 13 464 280,65 грн.

103.Відомостей, які свідчили б про неможливість застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, сторонами не надано.

104.Отже, зважаючи на положення п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК, до ОСОБА_4 може бути застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

105.Строк дії ухвали суду про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного - з моменту затримання (частини 1, 2 ст. 197 КПК).

106.Зважаючи на встановлені судом існуючі ризики, про які йшлося вище, зокрема час, упродовж якого обвинувачений ОСОБА_4 перебував за кордоном, його пояснення в суді, у т.ч. щодо ставлення до кримінального провадження, до якого він залучався ще до повідомлення про підозру, колегія суддів дійшла висновку про необхідність застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів. Такий строк необхідно обраховувати з моменту затримання ОСОБА_4 .

107.Поряд із цим, на думку суду, застосування більш м`якого запобіжного заходу не зможе забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігти ризикам.

108.Оцінюючи можливість застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, колегія суддів, у пепршучергу враховує те, що більше двох років ОСОБА_4 переховувався, а тому з великою ймовірністю може вчиняти такі дії враховує, що така оцінка стосується перспективних фактів, тому суд використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи, в тому числі застава, домашній арешт та ін., не зможуть запобігти визначеним ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.

109.Застосування щодо ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, буде недостатнім для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та для запобігання реалізації ним встановлених ризиків переховування від суду та/або впливу на свідків у провадженні. Ця позиція колегії суддів обґрунтовується сукупністю усіх без винятку обставин, наведених раніше у цій ухвалі, з урахуванням відомостей про особу обвинуваченого.

110.Суд також враховує, що, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення дієвості кримінального провадження, тобто досягнення його завдань, до яких, зокрема відноситься швидкий судовий розгляд кримінального провадження, чого можливо досягнути лише за умов нівелювання ризиків кримінального провадження. За таких обставин, необхідним є саме тримання обвинуваченого під вартою, оскільки застосування застави як основного запобіжного заходу відтерміновує можливість його виконання, що, з урахуванням особистої заінтерисованості ОСОБА_4 у результатах судового розгляду, створює ймовірну можливість для його позапроцесуальних дій. Домашній арешт, у тому числі цілодобовий, пов`язаний з доступом підозрюваного до технічних засобів, безпосередніх соціальних контактів з іншими особами, що також може завадити виконанню завдань кримінального провадження на цьому його етапі.

111.Тому, враховуючи усе вище викладене, колегія суддів доходить висновку, що щодо ОСОБА_4 слід застосувати винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Щодо розміру застави

112.Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В ухвалі, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

113.Розмір застави визначається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (п. 5 ч. 5 ст. 182 КПК).

114.Колегія суддів, визначаючи ОСОБА_4 розмір застави, вважає за необхідне вийти за межі трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

115.Суд при цьому враховує поведінку ОСОБА_4 , а саме те, що більше двох років він перебував за межами України та достеменно знаючи про це кримінальне провадження, обвинувачений жодного разу не поцікавився ним. Ба більше, приблизно 1 рік і 8 місяців ОСОБА_4 перебував на території Придністров`я, з яким Україна дипломатичні стосунки не підтримує. Враховується судом і те, що обвинувачений під час розгляду клопотання прокурора, повідомив, що власного житла у нього немає, тоді як на підставі матеріалів кримінального провадження суд встановив, що у власності ОСОБА_4 є 3-кімнатна квартира у м. Одеса.

116.До того ж, колегія суддів враховує реальність та ймовірність реалізації обвинуваченим встановлених раніше ризиків переховування від суду, вплив на свідків у провадженні, а також розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується ОСОБА_4 - 13 464 280,60 грн.

117.Наведені вище обставини, переконують суд у тому, що альтернативний запобіжний захід у вигляді застави має бути достатнім стимулюючим фактором, який би обвинувачений або інша особа (заставодавець) боялася б втратити внаслідок невиконання процесуальних обов`язків. На переконання колегії суддів, беручи до уваги матеріальний стан обвинуваченого, такій меті цілком може відповідати застава у розмірі 1800 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 4 086 000 гривень. Саме такий розмір є співрозмірний з майновим станом підозрюваного, сумою коштів, яка є предметом кримінально-протиправних дій, він є розумним з огляду на необхідність виконання завдань кримінального провадження, зможе забезпечити належну поведінку обвинуваченого, запобігти встановленим ризикам кримінального провадження та не є завідомо непомірним для нього.

118.З огляду на це, колегія суддів не погоджується з позицією прокурора в частині розміру застави, яку на його погляд слід призначити обвинуваченому, адже розмір застави в сумі 13 000 000 гривень належним чином не обґрунтований.

Щодо покладення обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК.

119.Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК в ухвалі суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

120.Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

121.У випадку внесення застави такі обов`язки покладаються на підозрюваного строком на два місяці (ч. 7 ст. 194 КПК).

122.У зв`язку з застосуванням до ОСОБА_4 альтернативного запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, у вигляді застави та встановлення ризиків кримінального провадження таких як переховування від суду, впливу на свідків, суд вважає за необхідне покласти обов`язки, а саме: (1) прибувати за кожним викликом до прокурора та суду; (2) не відлучатися із місця, де він проживає, а саме: АДРЕСА_3 без дозволу суду; (3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; (4) утриматися від спілкування з іншими обвинуваченими та свідками ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ; (5) здати на зберігання до відповідних органів Державної міграційної служби України паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, які надають право виїзду з України та в`їзду в Україну; (6) носити електронний засіб контролю.

123.Такі обов`язки за своїм характером не є занадто обтяжливими для ОСОБА_4 . Про інше стороною захисту не зазначено.

124.Тому, суд дійшов висновку про часткове задоволення клопотання прокурора.

Щодо клопотання захисника відносно ОСОБА_4 .

125.На переконання суду, наведені вище обставини, які брались колегією суддів до уваги при обранні ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не дають підстав для зміни обвинуваченому запобіжного заходу на інший більш м`який запобіжний захід.

126.Що стосується посилань захисника Марфіна В.В. на: можливе допущенняпорушень під час проведення досудового розслідування процедури оголошення підозри ОСОБА_4 , необґрунтованість підозри, неправильну кваліфікацію, колегія суддів вважає, що ці обставини не можуть бути предметом розгляду на стадії підготовчого судового засідання, адже стосуються суті висунутого обвинувачення, що вирішується під час судового розгляду кримінального провадження.

127.Застосовуючи до ОСОБА_4 запобіжний захід, суд вважав встановленими такі ризики як переховування від суду та незаконний вплив на свідків, існування інших ризиків, суд не констатував. Тому, колегія суддів не оцінюватиме обґрунтування, наведені захисником Марфіним В.В. у клопотанні про відсутність інших ризиків таких як: перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому обвинувачується ОСОБА_4 .

128.З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що у задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу ОСОБА_4 належить відмовити.

Щодо клопотання захисника відносно ОСОБА_11 .

129.Вирішуючи заявлене клопотання, суд виходить із такого.

130.Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 26 липня 2019 року, до підозрюваного ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави в розмірі 2 500 000 гривень та покладено на нього на строк два місяці - такі обов`язки: (1) прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою; (2) не відлучатися із населеного пункту, де він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу детектива, прокурора або суду; (3) повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну місця проживання та/або роботи; (4) утриматися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні, а також від спілкування із ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ; (5) здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; (6) носити електронний засіб контролю (т. 2 а.с. 20, 21).

131.29 липня 2019 року ТОВ «ФК «Альта Капітал» сплатило 2 500 000 гривень застави за ОСОБА_3 на депозитний рахунок ТУ ДСУ України у м. Києві на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 26 липня 2019 року у справі № 760/21467/19, що підтверджується платіжним дорученням № 98 (т. 2 а.с. 28).

132.Надалі, ухвалами слідчих суддів строк дії обов`язків продовжувався та закінчив свою дію 10 травня 2021 року.

133.Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20 липня 2021 року, клопотання прокурора САП Скибенка О.І. задоволено частково. На обвинуваченого ОСОБА_3 покладено обов`язки: (1) прибувати до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді та суду за кожною вимогою; (2) повідомляти слідчого (детектива), прокурора та суд про зміну місця проживання та/або роботи; (3) утриматися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні, а також від спілкування із ОСОБА_5 , ОСОБА_6 . Строк дії обов`язків визначено до 18 вересня 2021 року (т. 2 а.с. 22-27).

134.Як вбачається із зазначеної вище ухвали, слідчий суддя вважав доведеним існування ризику незаконного впливу ОСОБА_3 на свідків у цьому провадженні. Цей ризик, на погляд слідчого судді, підтверджувався тим, що ОСОБА_3 є керівником та засновником ТОВ «Експоюг», безпосередньо йому підпорядковані ТОВ «Агат 2016» та ПП «Імпо-Укр-Груп», працівники яких є свідками інкримінованого злочину, а саме обставин, за яких були вивезені тютюнові вироби - речові докази у кримінальному провадженні № 42017000000004293. Частина із зазначених осіб ( ОСОБА_12 , ОСОБА_5 ) вже допитані як свідки щодо обставин вивезення тютюнових виробів зі складу ТОВ «Агат 2016» у невстановлене місце та їх показання не відповідають іншим матеріалам кримінального провадження, а саме огляду телефонних з`єднань, що може свідчити про нещирість їх показань, викликану вказівками ОСОБА_3 .

135.Суд нагадує, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам.

136.Як суд зазначав раніше, ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у спосіб, передбачений в ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення обвинуваченим цих дій. Водночас, КПК не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак, вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.

137.Зважаючи на це, колегія суддів перевірятиме існування на теперішній час ризику, передбаченого ч. 1 ст. 177 КПК, який вважав доведеним слідчий суддя при покладенні на ОСОБА_3 додаткових обов`язків.

138.Як зазначалось раніше, слідчий суддя у цьому кримінальному провадженні встановив існування ймовірного ризику незаконного впливу ОСОБА_3 на свідків.

139.Колегія суддів, оцінивши документи, надані сторонами та їх пояснення, дійшла висновку, що наразі продовжує існувати зазначений вище ризик, з огляду на таке.

140.Перш за все, суд враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). При цьому, суд може обґрунтовувати свої висновки лише показаннями, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто, якщо свідки допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).

141.Суд вважає, що ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань, та дослідження їх судом.

142.Відповідний незаконний вплив може стосуватись як свідків, які безпосередньо вказують на обвинуваченого як особу, що вчинила кримінальне правопорушення так і свідків, які можуть надати свідчення щодо інших важливих обставин кримінального провадження, які не інкримінуються обвинуваченому та не мають безпосереднього зв`язку із його особою (до прикладу показання понятих, які брали участь у слідчих діях).

143.На переконання колегії суддів, з переходом на стадію судового провадження ризик незаконного впливу на свідків лише актуалізується, адже за наслідками ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, обвинувачений стає обізнаним про всіх осіб, які допитувались у цьому кримінальному провадженні.

144.На думку суду, суттєвими у цьому аспекті є обставини, зазначені слідчим суддею в ухвалі від 20 липня 2021 року, а саме, що ОСОБА_3 є керівником та засновником ТОВ «Експоюг», безпосередньо йому підпорядковані ТОВ «Агат 2016» та ПП «Імпо-Укр-Груп», працівники яких є свідками інкримінованого злочину, а саме обставин, за яких були вивезені тютюнові вироби - речові докази у кримінальному провадженні № 42017000000004293. Частина із зазначених осіб ( ОСОБА_12 , ОСОБА_5 ) вже допитані як свідки щодо обставин вивезення тютюнових виробів зі складу ТОВ «Агат 2016» у невстановлене місце та їх показання не відповідають іншим матеріалам кримінального провадження, а саме огляду телефонних з`єднань, що може свідчити про нещирість їх показань, викликану вказівками ОСОБА_3 .

145.За таких обставин, оскільки судовий розгляд кримінального провадження ще навіть не розпочався, а свідки сторони обвинувачення судом не допитані, не зважаючи на належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_3 , існує ймовірний ризик того, що внаслідок впливу обвинуваченого, такі свідки можуть змінити свої показання або відмовитися від давання показань у суді.

146.Зважаючи на стадію судового провадження, суд не вдається до встановлення наведених в ухвалі слідчого судді обставин, а обмежується лише припущенням їх ймовірного існуванням.

147.Вирішуючи питання зменшення застави до розміру, передбаченого п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК, колегія суддів виходить із такого.

148.Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 176 КПК застава є запобіжним заходом.

149.Згідно з ч. 1 ст. 182 КПК застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов`язків.

150.Отже, заставою забезпечується виконання підозрюваним та/або обвинуваченим обов`язків, передбачених ч. 7 ст. 42 КПК, а також додаткові обов`язки, покладені на особу ухвалою слідчого судді або суду.

151.Аналіз положень ст. 182 КПК дає підстави стверджувати, що такий запобіжний захід як застава є безстроковим і, відповідно, його дія може припинитись лише внаслідок зміни на інший або скасування.

152.Зважаючи на це, колегія суддів дійшла висновку, що наразі застава щодо ОСОБА_3 продовжує діяти і нею забезпечується виконання останнім обов`язків, покладених на нього КПК та ухвалою слідчого суді.

153.Застосування слідчим суддею застави у визначеному розмірі у поєднанні з покладенням на обвинуваченого процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, має за мету запобігти ризикам у поведінці обвинуваченого, які встановлені судом.

154.Відповідні обмеження, які передбачає застосований щодо обвинуваченого запобіжний захід та покладені процесуальні обов`язки, безумовно, значною мірою сприяли та продовжують сприяти належній процесуальній поведінці обвинуваченого.

155.Разом із тим, суд вважає, що належна процесуальна поведінка обвинуваченого сама по собі не спростовує і не нівелює ризик, про який йдеться у цій ухвалі та не обумовлює зміну запобіжного заходу.

156.Вирішуючи клопотання захисника, суд бере до уваги, що ОСОБА_3 має постійне місце проживання, усталений спосіб життя, сімейні відносини, обвинувачений є працевлаштований, що вказує на наявність тісних соціальних зв`язків, які є стримуючим фактором та можуть вважатися певною гарантією для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

157.Суд бере до уваги, що даних про виникнення нових ризиків у поведінці ОСОБА_3 , встановлено не було. Наразі кримінальне провадження перебуває на стадії судового провадження, а це означає, що всі докази зібрано, а досудове розслідування завершено. Ця обставина є новою і, відповідно, є підставою для зміни запобіжного заходу шляхом зменшення розміру застави.

158.Підсумовуючи усе вищевикладене, суд вважає, що справедливим розміром застави, яка буде забезпечувати належну процесуальну поведінку обвинуваченого, є застава у розмірі 1014 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2 301 780 гривень.

159.Решта обставин, на які посилається захисник обґрунтовуючи клопотання, на переконання суду, не є підставою для зміни запобіжного заходу, з огляду на таке.

160.Оскільки ОСОБА_3 уже висунуто обвинувачення, яке суд зобов`язаний розглянути, застосовуючи, зокрема, такі засади кримінального провадження як: верховенство права, законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та диспозитивність, колегія суддів вважає, що на цій стадії вона не вправі ухвалювати рішення, пов`язані з доведеністю чи недоведеністю причетності ОСОБА_3 до зникнення/викрадення партії контрафактних товарів тютюнових виробів, про які йдеться в обвинувальному акті. З цих же підстав суд не може давати оцінку правильності кваліфікації дій ОСОБА_3 .

161.Посилаючись на погіршення матеріального становища обвинуваченого у порівнянні з тим, яке він мав на час застосування запобіжного заходи, захисник не надав суду доказів, які б свідчили, що дохід ОСОБА_3 та його сім`ї у 2019 році значно відрізнявся від доходу, отриманого ним у 2020 та 2021 роках. Захисник також не обґрунтував належним чином своїх тверджень про те, що зменшення доходу, якщо це дійсно мало місце, відбулось саме через кримінальне провадження.

162.У зв`язку з відсутністю належного та достатнього обґрунтування, суд відхиляє також доводи захисника про наявність в обвинуваченого осіб, яких він утримує та його стан здоров`я, адже самі по собі ці обставини не призводять до зміни запобіжного заходу.

163.Нарешті, доводи захисника Марфіна В.В. щодо непомірності розміру застави, визначеного обвинуваченому, суд також не вважає підставою для зміни запобіжного заходу, адже розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 26 липня 2019 року під час обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3 був визначений альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 2 500 000 гривень. Ця ухвала не оскаржувалася стороною захисту. Переконливих обставин, які б свідчили про непомірність розміру застави в момент її визначення та після того, на цей час суду наведено не було. Окрім того, така застава була внесена третьою особою, що не дає підстав для висновків про непомірність застави саме для обвинуваченого.

164.Питання, пов`язані з передачею майна в іпотеку (можливість чи неможливість реалізації іпотекодавцем та іпотекодержателем за договором) не можуть бути предметом розгляду у цьому кримінальному провадження, адже не входять до компетенції суду.

165.Отже, підсумовуючи зазначене, на думку колегії суддів, оскільки іншим чином запобігти встановленому ризику неможливо, то обмеження, застосовані до ОСОБА_3 , є виправданими та забезпечують цілі кримінального провадження.

166.З огляду на це, суд доходить висновку, що клопотання захисника Марфіна В.В. про зміну запобіжного заходу ОСОБА_3 слід задовольнити лише частково.

167.Окрім того, оскільки цією ухвалою фактично зменшується розмір застави, внесеної за ОСОБА_3 , то різницю в сумі 198 220 гривень слід повернути заставодавцю ТОВ «ФК «Альта Капітал», як заставу за ОСОБА_3 , згідно з ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 26 липня 2019 року у справі № 760/21467/19, внесену на депозитний рахунок ТУ ДСА України у м. Києві, згідно з платіжним дорученням № 98 від 29 липня 2019 року.

Інші питання

168.В обох своїх клопотаннях, а також в усних поясненнях захисник Марфін В.В. та захисник Калітенко С.О. наводили й інші аргументи, які жодним чином не свідчать про помилковість висновків, до яких дійшов суд у цій ухвалі. Тому, колегія суддів виходить з усталеної практики ЄСПЛ. Так, хоча пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. пункт 29 рішення у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, № 303-A; пункт 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04). Розглядаючи зазначені клопотання суд надав відповіді на всі вагомі аргументи, викладені у клопотаннях.

На підставі викладеного, керуючись статтями 371, 372, 375, 376 КПК, суд

п о с т а н о в и в:

1. Клопотання прокурора Скибенка Олексія Ігоровича про застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_4 задовольнити частково.

2. Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів з дня його фактичного затримання.

3. Визначити обвинуваченому ОСОБА_4 заставу у розмірі 1800 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 4 086 000 (чотири мільйони вісімдесят шість тисяч) гривень.

4. Застава може бути внесена обвинуваченим, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДРПОУ - 42836259, номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_1 .

5. У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до обвинуваченого обрано запобіжний захід у вигляді застави.

6. Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу, протягом дії ухвали.

7. У випадку внесення застави покласти на обвинуваченого такі обов`язки:

- прибувати за кожним викликом до прокурора та суду;

- не відлучатися із місця, де він проживає, а саме: АДРЕСА_3 без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утриматися від спілкування з іншими обвинуваченими та свідками ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ;

- здати на зберігання до відповідних органів Державної міграційної служби України паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, які надають право виїзду з України та в`їзду в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

8. Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити два місяці з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави.

9. У іншій частині клопотання - відмовити.

10. У задоволенні клопотання захисника Марфіна Віталія Вікторовича про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 відмовити.

11. Клопотання захисника Марфіна Віталія Вікторовича про зміну запобіжного заходу щодо ОСОБА_3 задовольнити частково.

12. Змінити застосований ухвалою слідчого судді Солом?янського районного суду міста Києва від 26 липня 2019 року до обвинуваченого ОСОБА_3 , запобіжний захід у вигляді застави в сумі 2 500 000 гривень, на запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 1014 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2 301 780 гривень (два мільйони триста одна тисяча сімсот вісімдесят) гривень.

13. У іншій частині клопотання захисника відмовити.

14. Повернути заставодавцю - Товариству з обмеженою відповідальністю «ФК «Альта Капітал» (код ЄДРПОУ 40270590) на рахунок ІВАN - НОМЕР_2 у АТ «КІБ») кошти в сумі 198 220 (сто дев`яносто вісім тисяч двісті двадцять) гривень, внесені як застава за ОСОБА_3 , згідно з ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 26 липня 2019 року у справі № 760/21467/19 на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду, згідно з платіжним дорученням № 98 від 29 липня 2019 року.

Ухвала в частині застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду через Вищий антикорупційний суд протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Судді:

В.В. Маслов І.Л. Строгий Л.М. Федорак