Пошук

Документ № 99731414

  • Дата засідання: 15/09/2021
  • Дата винесення рішення: 15/09/2021
  • Справа №: 991/6340/21
  • Провадження №: 12017040000000531
  • Інстанція: ВАКС
  • Форма судочинства: Кримінальне
  • Головуючий суддя (ВАКС): Мойсак С.М.
  • Секретар : Пузиря В.Р.
  • Захисник/адвокат : Пушкар О.А.
  • Прокурор : Василенков Б.М.

Справа № 991/6340/21

Провадження 1-кс/991/6434/21

У Х В А Л А

Іменем України

15 вересня 2021 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мойсак С.М.

за участю:

секретаря судового засідання Пузиря В.Р.,

прокурора Василенкова Б.М.,

підозрюваної ОСОБА_1 ,

захисника Пушкар О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду

клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Василенкова Б.М. про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрювану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

у кримінальному провадженні № 12017040000000531 від 06.03.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 364-1, ч.ч. 1, 2 ст. 366 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До Вищого антикорупційного суду надійшло відповідне клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрювану ОСОБА_1 згідно ч. 5 ст. 194 КПК України, у кримінальному провадженні № 12017040000000531 від 06.03.2017.

Відповідно до матеріалів клопотання, детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017040000000531 від 06.03.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364-1, ч.ч. 1, 2 ст. 366 КК України.

За версією органу досудового розслідування, службові особи ПАТ КБ «Приватбанк», а саме: начальник департаменту підтримки міжбанківських операцій казначейства Банку ОСОБА_1 , заступник Голови правління Банку - директор казначейства ОСОБА_2 , Голова Правління ОСОБА_3 - ОСОБА_4 та інші невстановлені на теперішній час особи, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 16.12.2016, усвідомлюючи, що ПАТ «КБ «Приватбанк» у найближчий час буде визнаний неплатоспроможним та перейде під контроль держави, розуміючи, що у зв`язку в вказаними діями вони втратять контроль над грошовими коштами Банку, переслідуючи корисливу мету, підготували та вирішили реалізувати злочинний план розтрати грошових коштів Банку в особливо великому розмірі.

Так, відповідні службові особи ПАТ КБ «Приватбанк» достовірно знаючи про розміщення Банком на кореспондентських рахунках в AS «Privatbank» власних грошових коштів, що використовувалися Банком для здійснення банківської діяльності, протягом грудня 2015 - лютого 2016 років забезпечили укладання Банком ряду договорів гарантії в забезпечення виконання зобов`язань Louis Dreyfus Company Suisse S.A. (Швейцарія) та Quadra Commodities S.A. (Швейцарія) перед AS «Privatbank» по договорам (угодам) про видачу акредитивів. Відповідно до укладених договорів ПАТ КБ «Приватбанк» взяв на себе кредитні ризики за акредитивами, що були видані компаніям Quadra Commodities S.A. та Louis Dreyfus Company Suisse S.A., тобто виступив гарантом, а Quadra Commodities S.A. та Louis Dreyfus Company Suisse S.A., в свою чергу, виступили принципалами.

В ході укладання зазначених договорів Банк здійснив кредитні операції - надав гарантії, проте в порушення законодавства ні службовими особами, ні працівниками Банку не було забезпечено укладення письмових договорів між Quadra Commodities S.A., Louis Dreyfus Company Suisse S.A. та Банком щодо проведення таких кредитних операцій. Одночасно з цим співробітниками банку також не було здійснено і оцінки фінансового стану боржника, чим не дотримано принципів кредитування та знову порушено норми законодавства.

В подальшому службовою особою ПАТ КБ «Приватбанк» - ОСОБА_4 , з метою реалізації спільного з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також невстановленими на теперішній час особами, в період часу з 16.12.2016 по 19.12.2016 на адресу AS «Privatbank» скеровано листи стосовно закриття залишку боргу по балансам за операціями з компаніями Quadra Commodities S.A. та Louis Dreyfus Company Suisse S.A., на підставі яких AS «Privatbank» погасив усі зобов`язання відповідних компаній за рахунок коштів ПАТ КБ «Приватбанк», що знаходилися на кореспондентських рахунках в AS «Privatbank». Внаслідок чого, відповідні дії призвели до розтрати грошових коштів Банку на користь зазначених компаній на загальну суму 314 901 825, 80 доларів США.

Поряд з цим, вищезазначеними службовими особи ПАТ КБ «Приватбанк» та іншими невстановленими особами, не пізніше грудня 2016 року організовано складання та підписання договорів позики між ПАТ КБ «Приватбанк» та пов`язаною з банком компанією Claresholm Marketing LTD про надання у користування позичальнику грошових коштів у загальній сумі 388 978 904,80 доларів США, при цьому Банком не здійснено необхідні заходи для оцінки кредитоспроможності позичальника, а самі безготівкові кошти на рахунки зазначеної компанії не перераховувалися та відображення заборгованості здійснено лише в бухгалтерському обліку Банку.

В подальшому, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, діючи за попередньою змовою групою осіб, в період часу з 29.12.2016 по 30.12.2016 до протоколу кредитного комітету від 24.12.2016 внесено додатковий, раніше не існуючий пункт щодо погашення заборгованості клієнта Claresholm Marketing LTD перед AS «Privatbank» та іншими іноземними банками, за рахунок гарантії ПАТ КБ «Приватбанк».

15.03.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.03.2021 ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 1209 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2 744 430 гривень та одночасно покладено ряд процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

1) прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду;

2) не відлучатися із Дніпропетровської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з підозрюваними ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , а також свідками ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ;

5) здати на зберігання до Управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд до України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.05.2021 строк дії вищезазначених обов`язків продовжено на два місяці та в подальшому, ухвалою слідчого судді від 19.07.2021, обов`язки також продовжено строком на два місяці за виключенням обов`язку не відлучатися без дозволу уповноваженої особи за межі Дніпропетровської області, який було змінено шляхом розширення території не виїзду до меж території України.

Також піж час досудового розслідування, постановою Генерального прокурора, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12017040000000531, було продовжено до дванадцяти місяців, тобто до 27.02.2022.

Разом з цим у клопотанні прокурор зазначає, що завершити досудове розслідування до дня закінчення строку дії процесуальних обов`язків, покладених на ОСОБА_1 , не надається за можливе через виняткову складність провадження та наявну необхідність у проведенні слідчих (розшукових) та процесуальних дій, якими є: отримати висновки двох судово-почеркознавчих експертиз; отримати висновки комп`ютерно-технічних експертиз; провести огляди документів щодо руху коштів по банківським рахункам, інформація про які вилучена в ході досудового розслідування; допитати у якості свідків ряд осіб, що можуть володіти відомостями з приводу предмету доказування у даному провадженні; отримати відповіді на запити про надання міжнародної правової допомоги від компетентних органів іноземних держав та у разі необхідності повторно звернутися з відповідними запитами про надання міжнародної правової допомоги, провести інші дії, необхідність у яких може виникнути під час досудового розслідування.

Посилаючись на наведені вище обставини, а також на наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які продовжують існувати, а саме: ризик можливого переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та/або суду; ризик знищення, приховування або спотворення речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; ризик можливого незаконного впливу на свідків, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, а також ризик можливого перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, прокурор просить продовжити строк дії покладених раніше на ОСОБА_1 обов`язків на два місяці.

Прокурор Василенков Б.М. у судовому засіданні клопотання підтримав, надав пояснення стосовно обґрунтованості підозри та продовження існування вищезазначених ризиків, що були встановлені слідчим суддею при обранні до підозрюваної запобіжного заходу. На твердження прокурора, усі визначені пунктами 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України ризики з часом проведення досудового розслідування не зникли та не зменшилися. Разом з цим прокурор надав й ообгрунтування існування ризикам, які є аналогічним тексту поданого клопотання. Просив клопотання задовольнити у повному обсязі.

Захисник Пушкар О.А. у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, надав пояснення стосовно необґрунтованості підозри з огляду на ті обставини, що дії, як ОСОБА_1 , так і інших співробітників банку, не мали кримінальної складової, а становлять виключно господарські правовідносини. В діях ОСОБА_1 відсутній корисливий мотив, що є обов`язковим для складу інкримінованого їй злочину. Поряд з цим захисник також послався і на відсутність спричинення збитків державі, оскільки на час інкримінуємих подій, банк не перебував у державній власності. Також у судовому засіданні захисник надав пояснення стосовно відсутності ризиків, спираючись на тривалий час проведення досудового розслідування, можливість у сторони обвинувачення зібрати усі необхідні для них речі та документи, а також поведінку ОСОБА_1 , яка беззаперечно свідчить про відсутність ризику переховування. З огляду на наведене, посилаючись на відсутність у сторони обвинувачення будь-яких підтверджуючих доводів існування ризиків та необґрунтованість підозр. просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

Підозрювана ОСОБА_1 підтримала позицію захисника та просила відмовити у задоволенні клопотання з приводу продовження строку дії обов`язків.

Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, вислухавши позицію учасників провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступних висновків

У судовому засіданні встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12017040000000531 від 06.03.2017, в якому 15.03.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.03.2021 ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 1209 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2 744 430 гривень та одночасно покладено ряд процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

1) прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду;

2) не відлучатися із Дніпропетровської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з підозрюваними ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , а також свідками ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ;

5) здати на зберігання до Управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд до України.

В подальшому ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.05.2021 строк дії вищезгаданих обов`язків було продовжено на два місяці та ухвалою слідчого судді від 19.07.2021 - продовжено обов`язки до 19.09.2021, за виключенням обов`язку не відлучатися із Дніпропетровської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду, який пом`якшено шляхом розширення відповідної території не виїзду до меж території України.

Також під час досудового розслідування, постановою Генерального прокурора Венедіктової І.В. від 13.09.2021 строк досудового розслідування у відповідному кримінальному провадженні продовжено до дванадцяти місяців, тобто до 27.02.2022.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовуються з метою досягнення його дієвості, є запобіжні заходи.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, визначених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Отже, при вирішенні питання про доцільність продовження строку дії процесуальних обов`язків, покладених на ОСОБА_1 , слідчий суддя має врахувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні нею кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрювана може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Щодо обґрунтованості підозри

Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Перевіривши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри щодо можливого вчинення ОСОБА_1 інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, що підтверджується доданими до клопотання матеріалами, а саме: (1) випискою з наказу про призначення ОСОБА_1 на посаду начальника департаменту підтримки міжбанківських операцій; (2) повідомленням Національного Банку України про встановлення пов`язаних із Банком осіб від 14.12.2016, з якого вбачається, що компанія Claresholm Marketing LTD визнана пов`язаною із банком особою; (3) повідомленням ПАТ КБ «Приватбанк» за підписом службової особи Банку - ОСОБА_4 про закриття залишків боргу по балансам компаній Louis Dreyfus Company Suisse S.A. та Quadra Commodities S.A.; (4) протокол кредитного комітету від 24.10.2016 про фінансування компаній Бізнесу обслуговування клієнтів Головного офісу, який містить 12 пунктів повістки дня; (5) висновком комп`ютерно-технічної експертизи від 11.03.2021, згідно з яким розділ «повістка дня» було доповнено пунктом № 12; (6) довідкою Національного банку України про перевірку порядку і правомірності проведення та відображення Банком у балансі операцій у дні, що передували дню визнанню його неплатоспроможним ПАТ КБ «Приватбанк» від 30.01.2018. Відповідно до якої встановлено, що: (а) ПАТ КБ «Приватбанк» не мав права здійснювати кредитування пов`язаної особи нерезидента - Claresholm Marketing LTD у розмірі 389,0 млн. доларів США та 62,0 млню євро, тобто в іноземній валюті, оскільки це суперечить встановленим обмеженням у діяльності Банку на цілій низці нормативно-правових актів Національного банку України та банківського законодавства; (б) при кредитуванні Claresholm Marketing LTD ПАТ КБ «Приватбанк» також не було дотримано і внутрішніх вимог та обмежень банку; (7) протоколом огляду від 17.12.2020 з додатками, в ході якого був оглянутий мобільний телефон ОСОБА_2 , вилучений під час досудового розслідування, в якому виявлена інформація щодо обставин вчинення злочину; (8) протоколом огляду від 26.02.2021 з додатками, яким оглянута кореспонденція, виявлена під час проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_1 , з якої вбачається обізнаність останньої по операціям пов`язаних з видачею акредитивів компаніям нерезидентам ПАТ КБ «Приватбанк», з використанням AS Privatbank та залучення до цих операцій компанії Claresholm Marketing LTD та іншими матеріалами в їх сукупності.

З приводу наданих стороною захисту заперечень стосовно необґрунтованості підозри у зв`язку з наявністю виключно господарсько-правових відносин та відсутністю доказів причетності ОСОБА_1 до вчинення інкримінованого їй злочину, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що надані заперечення стосуються саме питання оцінки доказів, наданих стороною обвинувачення, їх достатності та належності, а отже і остаточної винуватості або невинуватості підозрюваної, що у певній мірі виходить за межі повноважень слідчого судді при розгляді клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрювану. На цій стадії кримінального провадження, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, слідчий суддя повинен лише надати оцінку тому чи достатньо отриманої інформації та досліджених доказів для того, щоб допустити можливість, що особа щодо якої вирішується питання, могла вчинити кримінальне правопорушення, яке їй інкримінується і чи є підстави для здійснення подальшого досудового розслідування, яке не обов`язково має закінчитись складанням обвинувального акта. Належну оцінку вказаним доказам має дати суд при розгляді справи по суті, а отже у своїх запереченнях захист ставить більш високі вимоги до оцінки доказів на цій стадії досудового розслідування, ніж передбачено законом. За таких обставин суд розглядає надані заперечення саме, як позицію сторони захисту щодо невинуватості підозрюваної та як аргумент для відмови у задоволенні клопотання про продовження строку дії обов`язків.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікацій дій ОСОБА_1 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри тією мірою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь вірогідності, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на слідчого, прокурора обов`язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.

Попередніми ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду була встановлена наявність ризику можливого переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та суду, який на твердження прокурора дотепер продовжує існувати.

Вивчивши матеріали клопотання та заслухавши думку учасників судового провадження, слідчий суддя погоджується з доводами прокурора, щодо продовження існування ризику можливого переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду, який на час звернення сторони обвинувачення з відповідним клопотанням не втратив своєї актуальності та продовжує існувати.

Вказана позиція слідчого судді ґрунтується на факті повідомлення ОСОБА_1 про злочин, який відповідно до кримінального законодавства України, відноситься до особливо тяжкого кримінального правопорушення, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з конфіскацією майна. Разом з цим, інкримінований ОСОБА_1 злочин, відповідно до примітки до ст. 45 КК України, є корупційним та не передбачає застосування до особи, що визнана винною у його скоєнні, пільгових інститутів відбування покарання. Зазначена обставина, на переконання суду, сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Поряд з цим, при оцінці ризику переховування, слідчим суддею береться до уваги і досліджені у судовому засіданні матеріали стосовно готовності інших підозрюваних у цьому провадженні осіб забезпечити виїзд ОСОБА_1 за межі території України у разі такої необхідності при факті її кримінального переслідування. Кожна окремо з цих підстав не є вирішальною при оцінці ризику переховування, однак у своїй сукупності, слідчий суддя вважає, що зазначений ризик продовжує мати місце і дотепер, хоча він і значно зменшився порівняно із початковими етапами досудового розслідування, коли ОСОБА_1 було повідомлено про підозру.

При оцінці ризику можливого незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні слідчий суддя враховує ту обставину, що більшість свідків є колишніми або теперішніми працівниками АТ КБ «Приватбанк», а тому враховуючи, що ОСОБА_1 на протязі тривалого часу працювала у даній банківській установі, в тому числі і на керівних посадах, вона мала реальну можливість здобути власний авторитет та товариські відносини з відповідними особами, що не виключає можливості використання нею відповідних зв`язків для впливу на свідків у кримінальному провадженні задля зміни ними власних показань або викривлення встановлених подій злочину. Водночас слідчим суддею береться до уваги і та обставина, що відповідно до приписів кримінального процесуального законодавства України, суд може обґрунтовувати власні висновки лише на тих свідченнях, які він сприймав безпосередньо під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. За наведених обставин ризик впливу на свідків, на переконання слідчого судді, існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.

На теперішній час досудове розслідування триває, неможливість завершення досудового розслідування пов`язана, у тому числі, і з необхідністю допиту ряду свідків, а отже, беручи до уваги вищенаведені приписи законодавства, слідчий суддя вважає, що ризик незаконного впливу на свідків продовжує існувати.

Разом з цим, слідчий суддя також вважає, що має місце і можливий вплив ОСОБА_1 на інших підозрюваних у цьому провадженні шляхом узгодження як окремих її дій та свідчень під час досудового розслідування та можливого розгляду справи по суті, так і спільних дій підозрюваних та їх свідчення у кримінальному провадженні.

Поряд з наведеним, слідчий суддя також погоджується з твердженням прокурора щодо наявності ризику знищення, приховування або спотворення речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, який обґрунтовується продовженням проведення стороною обвинувачення слідчих (розшукових) дій з метою виявлення оригіналів документів, що стосуються діяльності компанії Claresholm Marketing LTD та матеріалами самого провадження, з яких вбачається, що ОСОБА_1 мала у своєму розпорядження деякі оригінали договорів стосовно кредитування ПАТ КБ «Приватбанк» компанії Claresholm Marketing LTD та зазначала про їх особисте зберігання, а також перешкоджання третім особам у разі намагання їх у неї отримати. За наведеного вище, враховуючи продовження детективами Національного бюро проведення слідчих (розшукових) дій з метою виявлення документів, що мають значення для встановлення істини у справі та не відшуканням таких документів під час проведення попередніх заходів, в тому числі і обшуку за місцем мешкання ОСОБА_1 , слідчий суддя погоджується з твердженням прокурора про продовження існування ризику знищення, спотворення тощо речей і документів.

Крім того, слідчим суддею береться до уваги і зміст виявленої органом досудового розслідування переписки між ОСОБА_1 та іншою підозрюваною у цьому провадженні - ОСОБА_2 , з якої вбачається, що саме ОСОБА_1 вчинювала активні дії щодо внесення до протоколу кредитного комітету від 24.10.2016 пункту № 12, якого першочергово не існувала у відповідному протоколі та наявність саме даного пункту надала можливість здійснити переведення грошових коштів. Вказані обставини, на переконання суду, свідчать про можливість створення підозрюваною додаткових або нових документів, наявність яких буде перешкоджати проведенню повного та швидкого досудового розслідування.

Враховуючи наведене, у судовому засіданні була встановлена актуальність існування ризиків, на які посилається прокурор, як підставу для продовження строку дії обов`язків, а саме: ризику можливого переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та/або суду; ризику можливого знищення, приховування, спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, ризику незаконного впливу на свідків, іншого підозрюваного, а також ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, що разом з доведеністю обґрунтованості підозри дає слідчому судді можливість дійти висновку про необхідність продовження строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_1 . Продовження строку дії обов`язків забезпечить можливість контролю за поведінкою підозрюваної з боку органу досудового розслідування та надасть змогу досягти мети кримінального провадження.

Зважаючи на встановлені у судовому засіданні ризики, беручи до уваги обставини кримінального провадження та особу підозрюваної, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора у повному обсязі та продовження строку дії обов`язків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України. На переконання суду визначені обов`язки у взаємодії між собою в достатній мірі гарантують належну процесуальну поведінку підозрюваної під час досудового розслідування, а скасування кожного з них на даній стадії досудового розслідування може завдати шкоди меті кримінального провадження. Разом з цим слідчий суддя враховує ту обставину, що на час розгляду клопотання сторони обвинувачення, з кримінального провадження в окреме провадження виділені матеріали стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , а тому вказана особа з відповідним процесуальним статусом у провадженні № 12017040000000531 відсутня, що є підставою для зміни редакції обов`язку, визначеного п. 4 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись статтями: 107, 177, 178, 194 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Василенкова Б.М. про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрювану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12017040000000531 від 06.03.2017 - задовольнити.

Продовжити щодо підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії покладених на неї обов`язків, а саме:

1) прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду;

2) не відлучатися без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду за межі території України;

3) повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з ОСОБА_4 , підозрюваними ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , а також свідками ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ;

5) здати на зберігання до Управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд до України.

Строк дії ухвали встановити до 15 листопада 2021 року, включно.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у кримінальному провадженні № 12017040000000531 від 06.03.2017.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя С.М. Мойсак