Документ № 99926621

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 991/3849/21

провадження № 51-4632ск21

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Мазура М. В.,

суддів Бородія В. М., Чистика А. О.,

розглянув касаційну скаргу представника потерпілого Акціонерного товариства «НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ» - адвоката Жиліча Сергія Миколайовича на ухвалу судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 22 липня 2021 року про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Суть питання

Як убачається зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення, ухвалою слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 19 липня 2021 року відмовлено у задоволенні заяви адвоката Жиліча С. М. про залишення без розгляду скарги на постанову прокурора від 20 травня 2021 року про закриття кримінального провадження № 52017000000000209

Не погоджуючись з указаним рішенням слідчого судді, адвокат Жиліч С. М. оскаржив його до апеляційного суду.

Суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 22 липня 2021 року, відповідно до вимог ч. 4 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою адвоката Жиліча С. М. на зазначену ухвалу слідчого судді з мотивів того, що відповідно до положень ст. 309 КПК України вказане судове рішення не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

У касаційній скарзі адвокат Жиліч С. М., посилаючись на допущені, на його думку, істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та загальні засади кримінального провадження, просить скасувати зазначену ухвалу апеляційної інстанції і призначити новий розгляд суді апеляційної інстанції.

Обґрунтовуючи свої вимоги адвокат Жиліч С. М. вважає, що апеляційний суд безпідставно відмовив у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді, яку вважає незаконною. Крім того, вказує на те, що відмова в задоволенні заяви скаржника про залишення його скарги без розгляду виходить за межі повноважень слідчого судді та суперечить принципу диспозитивності.

Встановлені обставини та мотиви Верховного Суду

Відповідно до ч. 1 ст. 310 КПК України оскарження ухвал слідчого судді здійснюється в апеляційному порядку.

Згідно з вимогами ч. 4 ст. 424 КПК України ухвала слідчого судді після її перегляду в апеляційному порядку, а також ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на таку ухвалу оскарженню в касаційному порядку не підлягають.

За змістом статей 310, 424 КПК України, сама по собі ухвала слідчого судді місцевого суду касаційному оскарженню не підлягає, а тому не може бути предметом розгляду суду касаційної інстанції, отже, доводи касаційної скарги щодо незаконності вказаного судового рішення Верховний Суд не розглядає.

Разом з тим, відповідно до ч. 6 ст. 399 КПК України ухвала про повернення апеляційної скарги або відмову у відкритті провадження може бути оскаржена в касаційному порядку.

Згідно з п. 8 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що вищезазначеною статтею Конституції України гарантується право на апеляційний перегляд справи, а не кожного окремого судового рішення в межах кримінального провадження, виходячи з чого КПК України визначає, в яких випадках і які саме рішення слідчих суддів, судів першої інстанції підлягають перегляду в апеляційному порядку (див., наприклад, постанову Верховного Суду від 04 квітня 2019 року у справі №494/6/18).

У постановах від 17 жовтня 2018 року (справа №646/5552/17) та від 28 лютого 2019 року (справа №161/4229/18), які стосуються права на апеляційне оскарження ухвал слідчих суддів, Верховний Суд підкреслив, що «норми Конституції України та кримінального процесуального закону беззастережно гарантують право на апеляційне оскарження лише судового рішення, постановленого за наслідком розгляду справи (кримінального провадження в суді першої інстанції) по суті, а не всіх судових рішень у межах цієї справи (провадження).

Відповідно до норм ч. 3 ст. 392 КПК України в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.

Перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування в апеляційному порядку, викладено в частинах 1 та 2 ст. 309 КПК України.

Частиною 3 вказаної норми процесуального закону встановлено, що скарги на інші ухвали слідчого судді (які не визначені в частинах 1 та 2 ст. 309 КПК України) оскарженню не підлягають, і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Встановлення законодавцем такого обмеження права на апеляційне оскарження рішень слідчих суддів має на меті забезпечення належного здійснення правосуддя через розумне регулювання кількості справ, що надходять до судів апеляційної інстанції, та створення умов для ефективного використання обмежених ресурсів судової влади.

Відповідно до ч. 4 ст. 399 КПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Як видно з оскаржуваного судового рішення, адвокат Жиліч С. М. подав апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді, якою відмовлено у задоволенні його заяви про залишення без розгляду скарги на постанову прокурора від 20 травня 2021 року про закриття кримінального провадження № 52017000000000209, тобто на судове рішення слідчого судді, апеляційне оскарження якого не передбачено ст. 309 КПК України.

Таким чином, суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, встановивши, що апеляційну скаргу було подано на судове рішення, яке відповідно до вимог КПК України не підлягає апеляційному оскарженню, згідно з положеннями ч. 4 ст. 399 цього Кодексу, правомірно відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою апелянта.

Об`єднана Палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у своєму рішенні від 31 травня 2021 року (справа № 646/3986/19), серед іншого, дійшла висновку про те, що при вирішенні питання щодо апеляційного оскарження рішень слідчого судді, ухвалених у межах передбаченої КПК України процедури із застосуванням положень ч. 6 ст. 9 КПК України та загальних засад кримінального провадження, визначених ч. 1 ст. 7 цього Кодексу, слід виходити насамперед із сутнісного критерію, визначально закладеного законодавцем при визначенні кола ухвал слідчого судді, що підлягають оскарженню.

При цьому перевірці в апеляційній інстанції підлягають лише ухвали слідчого судді, які пов`язані з можливістю істотного обмеження прав, свобод та інтересів особи або мають вирішальне значення для руху досудового розслідування чи кримінального провадження в цілому.

У зв`язку із цим обмеження права на апеляційне оскарження є виправданим і воно може бути пов`язане, зокрема, із забороною оскарження рішень слідчого судді, які не призводять ні до встановлення обмежень конституційних прав особи, ні до неможливості оскарження вже встановлених правообмежень та які не перешкоджатимуть здійсненню ефективного досудового розслідування чи кримінального провадження в цілому».

Як слідує з наданої копії ухвали суду першої інстанції, слідча суддя, відмовляючи у задоволені заяви адвоката Жиліча С. М. про залишення його скарги на постанову прокурора без розгляду, виходила із того, що зі змісту статей 7, 26 КПК України сторони кримінального провадження вільні у використанні своїх прав, але у межах та у спосіб, визначений КПК України, який не передбачає порядку залишення скарги, поданої у порядку ст. 303 КПК України, без розгляду.

Таким чином, не можна вважати, що вказана ухвала слідчої судді зачіпає права АТ «НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ» чи вона має вирішальне значення для руху досудового розслідування чи кримінального провадження в цілому.

У зв`язку із цим, з урахуванням висновків Об`єднаної Палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, колегія суддів погоджується з висновками апеляційного суду, що вищевказана ухвала слідчого судді не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Оскільки із касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення убачається, що підстав для задоволення скарги немає, Верховний Суд вважає за необхідне відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України відмовити у відкритті касаційного провадження.

На цих підставах Верховний Суд постановив:

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника потерпілого Акціонерного товариства «НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ» - адвоката Жиліча Сергія Миколайовича на ухвалу судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 22 липня 2021 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.

Судді:

М. В. Мазур В. М. Бородій А. О. Чистик