Документ № 99984454

Справа № 991/6439/21

Провадження 1-кс/991/6537/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2021 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Хамзін Т.Р.

за участю:

секретаря судового засідання Фінько Ю.В.,

захисників Федоренка І.Л., Лазаренко А.С.,

прокурора Пономаренка В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання адвоката Федоренка Ігоря Люсиковича в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 52017000000000365 від 02.06.2017,

ВСТАНОВИВ:

17 вересня 2021 року до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання адвоката Федоренка І.Л., подане в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , із вимогами:

- скасувати застосований до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 90 000 000 грн., якщо під час розгляду справи слідчий суддя дійде висновку про недоведеність стороною обвинувачення обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України;

- змінити застосований до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 90 000 000 грн на запобіжний захід у вигляді особистої поруки, визначивши поручителями наступних осіб: народних депутатів України ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 17.09.2021 клопотання передано для розгляду слідчому судді Хамзіну Т.Р.

1. Заявлені вимоги та їх обґрунтування.

В обґрунтування клопотання адвокат Федоренко І.Л. посилається на те, що впродовж більше п`яти років детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) здійснювалося досудове розслідування за фактом розтрати коштів Філії «Центр забезпечення виробництва» ПАТ «Українська залізниця» (далі - Філія «ЦЗВ» ПАТ «Укрзалізниця») внаслідок закупівлі філією стрілочної продукції виробництва ПАТ «Дніпропетровський стрілочний завод» у ТОВ «Арго» за результатом відкритих торгів. Досудове розслідування спочатку здійснювалося у межах кримінального провадження № 52016000000000089 від 31.03.2016, а потім у межах кримінального провадження № 52017000000000365 від 02.06.2017.

Інформація про початок досудового розслідування даного кримінального провадження отримала широкий публічний резонанс, що підтверджує факт освіченості ОСОБА_1 ще з 2016 року про фактичне переслідування, яке здійснюється щодо нього. Незважаючи на це, ОСОБА_1 не переховувався від слідства і суду та не перешкоджав досудовому розслідуванню.

31.10.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру.

Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 07.11.2019 до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. На підставі ч. 3 ст. 183 КПК України ОСОБА_1 визначено заставу у сумі 90 млн. грн. та покладено ряд процесуальних обов`язків.

Адвокат Федоренко І.Л. стверджує, що у зв`язку з тим, що 1) досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000365 від 02.06.2017 завершене, сторона захисту отримала доступ на виконання вимог ст. 290 КПК України до матеріалів досудового розслідування, та самостійно зібрала докази на підтвердження необґрунтованості підозри ОСОБА_1 , а також 2) ризики, які були покладені в основу рішень про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою, із визначенням альтернативного розміру застави, не підтвердились, хоча і не існували з самого початку - мають місце обставини, які змінилися, а також ті, які не були відомі суду на час обрання запобіжного заходу, що в сукупності свідчить про наявність підстав для зміни застосованого запобіжного заходу на більш м`який - у вигляді особистої поруки.

1.1.Щодо підстав для зміни застосованого до ОСОБА_1 запобіжного заходу на більш м`який у вигляді особистої поруки.

За твердженням адвоката Федоренка І.Л. на можливість застосування до ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу вказує:

-належна процесуальна поведінка підозрюваного;

-відмова сторони обвинувачення від продовження строку дії процесуальних обов`язків, які є релевантними встановленим судом ризикам;

-відкриття матеріалів досудового розслідування та надання їх для ознайомлення стороні захисту, що свідчить про зменшення ризику перешкоджання кримінальному провадженню;

-наявність семи народних депутатів України, осіб, які заслуговують на довіру, та виявили бажання і готовність взяти ОСОБА_1 на поруки;

-істотні зміни у майновому стані ОСОБА_1 впродовж 2019-2020 років зважаючи на факт розірвання шлюбу з ОСОБА_9 та поділ майна, арешт значної кількості активів, що суттєво знижує ризик переховування;

-характер особистості та життєдіяльності ОСОБА_1 , який наразі вже втретє обраний народним депутатом України, що свідчить про високий рівень довіри з боку суспільства;

-відсутність ризику впливу на свідків, про що вказують заперечення факту впливу ОСОБА_1 іншими підозрюваними у своїх показаннях, підтвердження дотримання вимог нормативних актів в ході проведення конкурентних торгів філією «ЦЗВ» ПАТ «Укрзалізниця» на закупівлю стрілочної продукції свідками, та ненадання показань, які доводять причетність ОСОБА_1 до інкримінованого йому злочину іншими свідками, що унеможливлює ризик впливу на них.

1.2.Щодо необґрунтованості повідомленої ОСОБА_1 підозри.

Адвокат Федоренко І.Л. зазначає, що підозра, про яку було повідомлено ОСОБА_1 , є явно необґрунтованою, оскільки виходить з ймовірності/припущення того, що будучи знайомими один з одним, підозрювані ОСОБА_1 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 організували та вчинили заволодіння коштами філії «ЦЗВ» ПАТ «Укрзалізниця» шляхом 1) закупівлі стрілочної продукції не безпосередньо у виробника ПАТ «ДнСЗ», що за припущенням сторони обвинувачення мало би гарантувати її закупівлю за цінами, які є нижчими, ніж визначені в договорі, укладеному за результатами відкритої конкурсної закупівлі між Філією «ЦЗВ» та ТОВ «Арго»; 2) закупівлі стрілочної продукції за «завищеними цінами», чого, за припущенням сторони обвинувачення, можна було б безумовно уникнути, закуповуючи продукцію безпосередньо у ПАТ «ДнСЗ»; 3) із залученням «підконтрольних» підприємств з метою заволодіння коштами Філії «ЦЗВ».

За твердженням захисника у матеріалах кримінального провадження відсутні докази, які підтверджують те, що:

- ОСОБА_1 організував і створив умови для проведення закупівлі елементів верхньої будови колії у період часу з кінця грудня 2015 року по лютий 2016 року, адже процедура була організована 23.11.2016;

-підконтрольність ОСОБА_1 підприємств - вигодонабувачів ТОВ «Арго» та ТОВ «Корпорація КРТ»;

- ОСОБА_1 розробив план і визначився з колом осіб, залучив до вчинення злочину директора ТОВ «Корпорація КРТ» ОСОБА_12 , голову правління ПАТ «Дніпропетровський стрілочний завод» ОСОБА_10 ; достовірно знав про наявність у ОСОБА_11 суб`єкта господарювання ТОВ «Арго» та дав вказівку йому організувати відкриті торги; зустрівся з ОСОБА_10 та повідомив про закупівлю у 2016 році продукції цього товариства через підконтрольні йому підприємства; надав згоду сприяти заволодінню коштами Філії «ЦЗВ» та реалізацію стрілочної продукції за цінами на 5 відсотків нижчими; повідомив ОСОБА_10 про участь ТОВ «Арго» у торгах та надання вказівок сприяти підготовці всіх необхідних документів; самостійно прийняв рішення та повідомив ОСОБА_10 про особистий розподіл з представниками ТОВ «Керченський стрілочний завод» номенклатури товару та лоти, які в подальшому будуть представляти їх дилери; разом з ОСОБА_11 вирішив організувати пролонгацію договорів поставки стрілочної продукції; мав домовленості з ОСОБА_11 щодо використання ТОВ «Корпорація КРТ» та його рахунків; направив на рахунки ПАТ «ДнСЗ» грошові кошти, діючи через директора підприємства ТОВ «Корпорація КРТ» ОСОБА_12 , а решту використав на власний розсуд.

Адвокат Федоренко І.Л. стверджує, що Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду при прийняті рішення щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою не надала висновок обґрунтованості підозри щодо наведених вище обставин.

На переконання сторони захисту органом досудового розслідування не встановлено основний елемент об`єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_1 : чи заволодів, а якщо «так», то у якому розмірі заволодів (розбагатів) ОСОБА_1 .? В якому розмірі заволоділи (розбагатіли) кожний із підозрюваних? Так, на момент застосування запобіжного заходу, так і на теперішній час, відсутній висновок експерта на підтвердження наявності та розміру матеріальних збитків (шкоди).

Захисник вважає, що висновок судово-економічної експертизи судового експерта КНДІСЕ Мосіяша С.М. № 23561/17-45 від 18.01.2018 не підтверджує спричинення збитків Філії «ЦЗВ» АТ «Укрзалізниця» внаслідок закупівлі товарів у ТОВ «Арго», адже за результатами його перевірки (рецензування) було зроблено висновок про необ`єктивність проведеної експертизи та методичні порушення під час її проведення.

Також у клопотанні захисник вказує про відсутність у матеріалах кримінального провадження № 52017000000000365 від 02.07.2017 матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій, які покладені в основу висновку суду про існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Крім того, на думку заявника, встановлений органом досудового розслідування факт, що ОСОБА_11 та ОСОБА_10 в один і той же період часу були помічниками-консультантами народного депутата України ОСОБА_1 не свідчить про наявність об`єктивної та суб`єктивної сторони кримінального правопорушення, не свідчить про злочинний характер їх намірів, не підтверджує фактичні обставини, викладені у повідомленні про підозру.

1.3.Щодо інших обставин, які можуть бути враховані слідчим суддею під час розгляду клопотання.

Адвокат Федоренко І.Л. наводить перелік обставин, які, на його думку, виникли після прийняття попереднього рішення про застосування альтернативного запобіжного заходу до ОСОБА_1 у вигляді застави, серед яких:

-завершення досудового розслідування та ознайомлення стороною захисту із зібраними доказами, в порядку ст. 290 КПК України;

-відсутність ризиків, встановлених ст. 177 КПК України;

-зміна майнового стану ОСОБА_1 згідно Декларації за 2020 рік;

-припинення відносин «кінцевого бенефіціарства» в ТОВ «Корпорація КРТ».

2. Позиції сторін у судовому засіданні.

Захисники підозрюваного ОСОБА_1 - адвокати Федоренко І.Л. та Лазаренко А.С. підтримали вимогу про скасування запобіжного заходу, застосованого до ОСОБА_1 . Вони наголосили на тому, що на стадії ознайомлення з матеріалами кримінального провадження та з плином часу, у ході якого здійснюється досудове розслідування, майже 5 років, ризики, що стали підставою для застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу, а саме застави у розмірі 90 млн. грн., суттєво знизились, як наслідок таке рішення має бути переглянуто слідчим суддею у відповідності до вимог закону та практики ЄСПЛ.

На переконання захисників запобіжний захід у вигляді поруки в повній мірі забезпечить потреби досудового розслідування, і в той же час буде достатнім заходом контролю процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_1 .

Підозрюваний ОСОБА_1 доводи захисників підтримав та просив клопотання задовольнити. Він вказав, що протягом всього строку досудового розслідування належним чином виконував свої процесуальні обов`язки та безпосередньо зацікавлений в тому, щоб довести свою невинуватість, саме тому підстави для переховування чи перешкоджання органу досудового розслідування іншим чином у нього відсутні. Підозрюваний зазначив, що на даний момент його фінансове становище суттєво змінилось, тому застава у розмірі 90 млн. грн. є непомірним запобіжним заходом, який є невиправданим на даному етапі слідства.

Народні депутати України ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_13 , ОСОБА_8 виявили бажання взяти підозрюваного ОСОБА_1 на особисту поруку і зобов`язувались забезпечити його належну процесуальну поведінку. На підтвердження вказаних заяв до матеріалів було долучено письмові зобов`язання про взяття ОСОБА_1 на особисту поруку.

Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Пономаренко В.П. заперечував проти задоволення клопотання і вважає, що підстави для його задоволення на даний момент відсутні. Він зазначив, що саме сторона захисту ініціювала питання про передачу підозрюваного на особисту поруку, а тому саме її представники мали пояснити яким чином поручителі будуть виконувати свої обов`язки, тобто доставляти підозрюваного ОСОБА_1 до детектива, прокурора, слідчого судді, зважаючи на те, що всі поручителі проживають за різними адресами і ніхто з них не проживає поряд з підозрюваним. Крім цього, на думку прокурора, не було доведено чи зможуть поручителі нести відповідну матеріальну відповідальність у разі порушень з боку підозрюваного. Так, поручителі пояснили, що знають про штраф, але стороною захисту не було доведено чи дійсно поручителі мають відповідний матеріальний стан для його забезпечення. Також він зазначив, що особиста порука застосовується у разі наявності обов`язків, які на даний момент не продовжені.

Прокурор повідомив, що цим складом суду вже двічі розглядались аналогічні клопотання з того ж самого питання, і двічі було відмовлено. Так, слідчим суддею вже було досліджено обґрунтованість підозри, наявність ризиків. Єдиним новим аргументом є наявність рецензії на висновок експерта, однак, на думку прокурора, рецензування не проводиться з метою спростування доводів експертизи.

Заслухавши доводи захисників, підозрюваного, поручителів та прокурора, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов таких висновків.

3. Встановлені слідчим суддею обставини

Із доданих до клопотання матеріалів вбачається, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснювалося досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52017000000000365 від 02.06.2017 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, а саме в організації заволодіння шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем чужим майном на суму 93 227 580,18 грн., що є особливо великим розміром, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.

Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 07.11.2019 до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. На підставі ч. 3 ст. 183 КПК України ОСОБА_1 визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 90 млн. грн. та покладено обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі її внесення.

У зв`язку із внесенням визначеної суми застави щодо ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.12.2019 строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_1 , продовжено до 22.02.2020 включно. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20.02.2020 строк дії обов`язків продовжено до 05.04.2020, а ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.04.2020 - до 29.04.2020.

Після цього із клопотаннями про продовження строку дії обов`язків сторона обвинувачення не зверталася.

4. Оцінка та висновки слідчого судді

Частиною 1 ст. 201 КПК України передбачено право підозрюваного, до якого застосовано запобіжний захід, або його захисника звернутися до суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу.

Клопотання розглядається слідчим суддею згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу (ч. 4 ст. 201 КПК України).

Згідно з положеннями статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, на які посилається слідчий, прокурор (переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується);

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу слідчий суддя не перевіряє обґрунтованість підстав застосування запобіжного заходу, а заявниками не можуть ставитися під сумнів висновки, які були покладені в основу такого рішення слідчого судді. Зміна запобіжного заходу передбачає виникнення після постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу нових обставин, які свідчать про зміну обставин підозри, зміну або зменшення встановлених ризиків та впливають на виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків. Тому слідчий суддя не переглядає рішення про застосування запобіжного заходу, а на підставі наданих сторонами відомостей встановлює наявність нових обставин, які можуть вплинути на застосований до підозрюваного відповідний захід або його виконання та які виникають у зв`язку з плином часу досудового розслідування.

За змістом клопотання та доводів, наведених у судовому засіданні, підставою для зміни застосованого до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави є:

- необґрунтованість повідомленої ОСОБА_1 підозри;

- відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України (ризику переховування та незаконного впливу на свідків);

- належне виконання ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків протягом усього строку досудового розслідування;

- закінчення строку дії процесуальних обов`язків, покладених на ОСОБА_1 при застосуванні запобіжного заходу;

- суттєва зміна майнового стану ОСОБА_1 та можливість у зв`язку із цим досягти мети забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного шляхом застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу;

- можливість забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 процесуальних обов`язків шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки;

- завершення досудового розслідування та ознайомлення стороною захисту із зібраними доказами, в порядку ст. 290 КПК України.

Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення

Чинний кримінальний процесуальний закон використовує поняття «обґрунтована підозра», однак не визначає його.

Із аналізу практики Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, можна виділити такі критерії стандарту доказування «обґрунтована підозра»:

- існування фактів та інформації, які дали змогу переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення;

- факти, якими обґрунтовується підозра можна «розумно» вважати такими, що підпадають під ознаки правопорушення за законом про кримінальну відповідальність;

- обґрунтованість підозри не може встановлюватися in abstracto або ґрунтуватися на суб`єктивних припущеннях, а має підкріплюватися конкретними доказами в кримінальному провадженні;

- стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку.

Із змісту ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 07.11.2019 вбачається, що на підставі сукупності наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку, що зазначені у клопотанні прокурора обставини і додані до нього документи кримінального провадження у своїй сукупності підтверджують, що існують факти та інформація, які переконують у тому, що ОСОБА_1 міг вчинити інкримінований йому злочин, передбачений ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України. Після цього оцінка обґрунтованості підозри неодноразово здійснювалася при продовженні строку дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Так, застосувавши запобіжний захід до підозрюваного ОСОБА_1 , колегія суддів встановила можливий взаємозв`язок між ОСОБА_1 та ОСОБА_11 та іншими особами, які брали участь у поставках стрілочної продукції Філії «ЦЗВ», зв`язок ОСОБА_1 з ТОВ «Корпорація КРТ», обставини укладення та реалізації договорів поставки, за якими продукція постачалась до кінцевого одержувача Філії «ЦЗВ», учасників вказаного процесу поставки, механізму можливого впливу ОСОБА_1 на них.

Також колегією суддів було надано оцінку доводам сторони захисту щодо недопустимості доказів прокурора (використаних результатів негласних слідчих (розшукових) дій, отриманих в кримінальних провадженнях № 52016000000000089 та № 52017000000000365, відсутності такої ознаки складу викрадення як безоплатність, відсутності повноважень у ОСОБА_1 щодо ТОВ «Корпорація КРТ» лише на підставі того, що він є кінцевим бенефіціарним власником, тощо.

Основні аргументи адвоката Федоренка І.Л. щодо необґрунтованості підозри ОСОБА_1 та неправильної оцінки підозри судом при застосуванні запобіжного заходу, зводяться до недостатності, на думку сторони захисту, зібраних стороною обвинувачення доказів на підтвердження обставин, викладених у повідомленні про підозру (повідомленні про зміну раніше повідомленої підозри). Зокрема заявник переконаний, що зібрані докази не підтверджують причетність ОСОБА_1 до обставин, що розслідувалися у кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 368 КПК України при ухваленні вироку суд серед іншого вирішує такі питання: чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа; чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений; чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення.

Таким чином питання причетності особи до кримінального правопорушення, наявності/відсутності складу певного кримінального правопорушення, факту завдання збитків, розміру цих збитків, достовірності, належності та достатності доказів відноситься до повноважень суду під час судового розгляду та ухваленні вироку.

Отже питання вчинення чи невчинення ОСОБА_1 дій щодо організації заволодіння коштами ПАТ «Укрзалізниця», підконтрольності йому суб`єктів господарювання, які брали участь у закупівлі, поставці та виготовленні стрілочної продукції, зокрема ТОВ «Корпорація КРТ» та використання його при заволодінні грошовими коштами та інші питання, пов`язані із наявністю складу відповідного кримінального правопорушення, відноситься до питань, які є предметом судового розгляду.

Слідчий суддя погоджується з тим, що об`єм доказів на підтвердження обґрунтованості підозри у ході досудового розслідування повинен збільшуватись, адже протягом строку досудового розслідування слідчими (у даному випадку детективами) вчиняються відповідні слідчі (розшукові) та процесуальні дії, спрямовані на збирання та перевірку доказів, які, в тому числі, мають підсилювати позицію сторони обвинувачення щодо причетності тієї чи іншої особи до вчинення конкретного кримінального правопорушення.

В межах розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу саме на сторону, яка є заявником, у випадку твердження про необґрунтованість підозри, покладається обов`язок щодо надання нових доказів, які не були предметом розгляду судом при застосуванні запобіжного заходу, і які спростовують позицію сторони обвинувачення щодо обґрунтованості підозри.

В той же час захисниками підозрюваного ОСОБА_1 не було надано нових доказів, які б доводили факт необґрунтованості, пред`явленої йому у кримінальному провадженні № 52017000000000365 від 02.06.2017 підозри.

Листи АМКУ, на які посилається сторона захисту, що стосуються наявності у ПАТ «Дніпропетровський стрілочний завод» монопольного становища на ринку стрілочної продукції, листи ТОВ «Керченський стрілочний завод» щодо його офіційних представників ТОВ «СПЕЦУКРРЕСУРС» та ТОВ «ТРАНСІНВЕСТ ХОЛДИНГ» не слугують доказами, які спростовують висновок суду при застосуванні запобіжного заходу щодо існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 певного злочину та висновку органу досудового розслідування про можливе вчинення ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України. Відомості, зазначені у цих листах повинні оцінюватися у сукупності з іншими доказами та обставинами кримінального провадження. У межах клопотання про зміну запобіжного заходу слідчий суддя не може здійснити оцінку цих листів, у тому числі на предмет їх вагомості.

Також адвокат Федоренко І.Л. долучив висновок спеціалістів за результатами науково-методичного аналізу висновку експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи № 23562/17-45 від 18.01.2018, складений 25.08.2021 судовими експертами ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , який, на думку заявника, свідчить про необ`єктивність судово-економічної експертизи та її проведення з методичними порушеннями, а тому така експертиза не може вважатись достовірною в частині встановлення факту збитків.

Крім цього, для заперечення правильності висновків експертизи, проведеної органом досудового розслідування, сторона захисту долучила висновок за результатами проведення судово-економічної експертизи № 001-НВА/21 від 28.04.2021, проведеної за заявою захисника Дубневича Я.В., відповідно до якого спричинення збитків (шкоди, втрати активів) Філією «ЦЗВ» ПАТ «Укрзалізниця» внаслідок закупівлі товарів у ТОВ «Арго» документально та нормативно не підтверджується.

Слідчий суддя вважає, що сторона захисту не спростувала висновки судово-економічної експертизи № 23562/17-45 від 18.01.2018, як наслідок не було спростовано можливість втрати активів Філією «ЦЗВ» ПАТ «Укрзалізниця» у результаті закупівлі стрілочних переводів і запасних частин у ТОВ «Арго» за завищеними цінами. Так, висновок за результатами проведеного рецензування, висновок судово-економічної експертизи № 001-НВА/21 від 28.04.2021, так само як і висновок, яким сторона обвинувачення обґрунтовує факт і розмір завданої шкоди, у випадку направлення обвинувального акту до суду будуть оцінюватися у сукупності з іншими доказами. Також у ході судового розгляду експертиза може бути призначена за ухвалою суду відповідно до ст. 332 КПК України, у тому числі якщо суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності.

Заперечуючи обґрунтованість підозри ОСОБА_1 , захисник посилається на допит свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , які, за його твердженням, спростували припущення відносно будь-яких порушень під час організації та проведення закупівлі стрілочної продукції для потреб ПАТ «Укрзалізниця» на 2016 рік, та заперечили вплив ОСОБА_1 на товариство, його причетність до організації, координації вчинення фінансово-господарських операцій з постачання стрілочної продукції.

Оцінка показань свідків на предмет підтвердження чи спростування ними певних обставин також може бути надана під час судового розгляду та у сукупності із іншими доказами, наданими сторонами.

Слідчий суддя наголошує, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини стандарт доказування «обґрунтована підозра» є найнижчим стандартом доказування в кримінальному процесі й не передбачає наявності достовірного знання про вчинення особою кримінального правопорушення.

На переконання слідчого судді відповідність вказаному стандарту повідомлення про підозру ОСОБА_1 було встановлено у ході розгляду питання про застосування запобіжного заходу та продовження дії обов`язків.

При застосуванні запобіжного заходу суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Отже, доводи захисника стосуються оцінки доказів з точки зору їх достатності, допустимості та належності. Це є предметом судового розгляду та не спростовує факту існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Щодо ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України

Так відсутність ризику переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування захисник обґрунтовує тим, що кримінальне переслідування ОСОБА_1 відбувається з 2016 року, тобто задовго до повідомлення про підозру; завершенням досудового розслідування; належною процесуальною поведінкою; суттєвою зміною майнового стану (зменшенням розміру активів, кількості нерухомого та рухомого майна); характером особистості ОСОБА_1 , зокрема обрання його утретє народним депутатом України.

Оцінка цим доводами сторони захисту також здійснювалася під час застосування запобіжного заходу.

Висновки суддів про існування ризику переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та/або суду ґрунтуються на:

- тому що, він підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, який передбачає покарання лише у виді позбавлення волі;

- наявності у нього гарантій, що пов`язані із його статусом народного депутата України;

- наявності значних майнових активів.

Відомості про особисті дані ОСОБА_1 , які захисник зазначає у клопотанні про зміну запобіжного заходу, враховувалися суддями при застосуванні запобіжного заходу та продовженні строку дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, та не є новими обставинами у контексті цього клопотання.

У контексті встановлення слідчими суддями існування ризику переховування, слідчий суддя з урахуванням обставин, які були враховані під час надання ствердної відповіді щодо його існування, вважає, що очікування можливих негативних наслідків у виді засудження до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводить те, що ризик переховування ОСОБА_1 є високим безвідносно стадії кримінального провадження.

Новими обставинами, які не досліджувались у ході розгляду питання про застосування запобіжного заходу, та продовження дії обов`язків, сторона захисту визначає: зміну майнового та сімейного стану ОСОБА_1 .

Відомості з декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданої ОСОБА_1 за 2020 рік свідчать про зміну його майнового стану у бік зменшення, порівняно із 2018 роком. Водночас цих активів достатньо для того, щоб тривалий час перебувати в умовах розшуку, у тому числі за межами України. Відчуження майнових активів за кордоном на цей висновок не впливають.

Позиція щодо відсутності у ОСОБА_1 можливості розпоряджатись більшістю активів у зв`язку з їх арештом також не спростовує ризик переховування, адже відповідно до ухвал слідчих суддів Вищого антикорупційного суду від 04.11.2019, від 06.11.2019, від 19.11.2019 арешт було накладено шляхом заборони відчуження та розпорядження майном. Це свідчить, що підозрюваний не був позбавлений права власності на майно, а був обмежений лише у деяких правомочностях щодо його розпорядження, що залишає для нього можливість користування вказаними активами.

З доводів клопотання вбачається, що про зміну майнового стану підозрюваного ОСОБА_1 також свідчить факт розірвання шлюбу з ОСОБА_9 та здійснення поділу майна подружжя, що засвідчено у рішенні Личаківського районного суду м. Львова від 06.07.2021 у справі № 463/8531/20.

За результатами дослідження судового рішення, слідчий суддя погоджується з тим, що поділ майна ОСОБА_1 з ОСОБА_9 вказує на зміну майнового стану підозрюваного. Проте ці зміни не свідчать про погіршення майнового стану підозрюваного настільки, що потенційно не зможе забезпечити переховування підозрюваного протягом тривалого часу.

На думку слідчого судді, зменшення доходів у 2020 році у порівнянні з 2018 роком не може свідчити про необґрунтованість або неспіврозмірність визначеного розміру застави, зменшення ризику переховування. Внесення застави в повному обсязі протягом короткого строку свідчить про можливість підозрюваного забезпечити її внесення. Також підозрюваний, незважаючи на розлучення та розділ спільного майна, продовжує бути власником значної кількості об`єктів нерухомого майна. Майновий стан є лише одним з факторів, що були враховані під час обрання запобіжного заходу. І на сьогодняшній день цей фактор продовжує існувати.

Під час обрання запобіжного заходу одним з основних факторів, що були враховані колегією суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, була наявність значного суспільного інтересу у цьому кримінальному провадженні. Насьогодні цей фактор продовжує існувати.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні обставин та досліджених доказів, слідчий суддя переконаний у тому, що демонстрація на досудовому провадженні ОСОБА_1 бездоганної процесуальної поведінки та невчинення ним дій, перелік, яких визначений у ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить лише про те, що застосований до нього запобіжний захід та визначена сума застави є такими, що достатньою мірою гарантують виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов`язків та забезпечують його належну поведінку у кримінальному провадженні.

Підсумовуючи викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що наведені стороною захисту обставини, хоча і свідчать про зниження вірогідності вчинення дій із переховування, але не виключають існування ризику переховування та не переконують слідчого суддю у тому, що в разі зміни запобіжного заходу у вигляді застави на більш м`який запобіжний захід ОСОБА_1 не вчинить дій із перешкоджання кримінальному провадженню шляхом вжиття заходів із переховування.

Стверджуючи про відсутність ризику незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні захисник зазначає, що жоден із підозрюваних, а також більша частина свідків не вказують на причетність ОСОБА_1 , а навпаки заперечують будь-який вплив останнього на діяльність ПАТ «Укрзалізниця», ПрАТ «ДнСЗ», ТОВ «Корпорація КРТ» та ТОВ «Арго» щодо вчинення фінансово-господарських операцій з постачання стрілочної продукції, а тому відсутні підстави для твердження про можливість вчинення ОСОБА_1 дій із незаконного впливу на цих осіб з метою надання показань, що його виправдовують.

Новою обставиною, на яку посилається сторона захисту, та яка не розглядалася ні під час застосування запобіжного заходу, ні під час продовження строку дії обов`язків, є повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування. За твердженням адвоката Федоренка І.Л. на момент подачі клопотання сторона захисту ознайомилась із показаннями усіх підозрюваних та свідків та дійшла висновку про відсутність в показаних фактичних даних, які є предметом доказування в даному кримінальному провадженні та викривають злочинну діяльність ОСОБА_1 чи підтверджують фактичні обставини, викладені у повідомленні про зміну раніше повідомленої підозри від 21.04.2021 ОСОБА_1 .

З таким твердженням сторони захисту слідчий суддя не погоджується.

Відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд обґрунтовує свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу та не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Отже, оцінка показань свідків на предмет підтвердження чи спростування ними певних обставин може бути надана лише під час судового розгляду та у сукупності із іншими доказами.

На даний момент сторона захисту засвідчила, що ознайомилась з показаннями підозрюваних та свідків, отже отримала повний доступ до змісту всіх показань і проінформована про те, які обставини і в якому обсязі відомі цим особам.

Враховуючи процедуру отримання показань, слідчий суддя вважає, що цей ризик існує не лише на початковому етапі кримінального провадження, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показів від свідків та дослідження їх судом.

Як наслідок до моменту дослідження показань у ході судового розгляду кримінальної справи вказаний ризик є актуальним.

Отже у судовому засіданні стороною захисту не доведено твердження щодо відсутності ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Доводи захисника про закінчення строку дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, та їх непродовження слідчим суддею за клопотанням органу досудового розслідування не свідчать про відсутність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, та не впливають на чинність застосованого запобіжного заходу. У цьому випадку застава є забезпеченням належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_1 та гарантує виконання процесуальних обов`язків, передбачених ст. 42 КПК України, які діють з моменту набуття ним процесуального статусу підозрюваного у кримінальному провадженні.

Щодо можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу у вигляді особистої поруки

У ході судового розгляду сім народних депутатів України виявили бажання взяти на особисту поруку підозрюваного ОСОБА_1 та надали письмові зобов`язання про те, що вони зобов`язуються забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного і, за необхідності, доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.

У ч. 1 ст. 176 КПК України вказаний перелік запобіжних заходів за рівнем їх тяжкості. Так найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, далі за рівнем тяжкості йде особиста порука, застава, домашній арешт, і найбільш суворим для особи є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. (ч. 3 ст. 176 КПК України).

Особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків відповідно до статті 194 цього Кодексу і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу (ч. 1 ст. 180 КПК України).

В даному випадку слідчий суддя безумовно погоджується з тим, що народні депутати України є особами, які заслуговують на довіру, адже вони є обранцями народу і представниками суспільства у законодавчому органі влади.

Водночас особиста порука як запобіжний захід щодо підозрюваного ОСОБА_1 , на переконання слідчого судді, не є ефективним запобіжним заходом.

На даний момент слідчий суддя встановив наявність ризиків переховування та впливу на свідків, який ефективно забезпечується заставою саме у тому розмірі, який було визначено під час застосування запобіжного заходу. Особиста порука є менш обтяжливим запобіжним заходом, а тому повною мірою не може запобігти наявним ризикам кримінального провадження.

Крім того, слідчий суддя враховує і той факт, що на даний момент підозрюваний ОСОБА_1 не обтяжений жодними додатковими процесуальними обов`язками, а тому застава як запобіжний захід здатна і забезпечити потреби досудового розслідування, і не є суворим обмеженням прав ОСОБА_1 .

Враховуючи встановлені вище обставини, слідчий суддя дійшов висновку, що застосований щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід наразі достатньою мірою гарантує виконання ним покладених обов`язків, а підстави для його зміни відсутні.

Тому у задоволенні клопотання адвоката Федоренка І.Л. належить відмовити.

Керуючись ст. ст. 201, 371, 372 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання адвоката Федоренка Ігоря Люсиковича в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 52017000000000365 від 02.06.2017.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Т.Р. Хамзін