Сьогодні, 10 жовтня, ЄСПЛ виніс рішення про відмову в задоволенні скарг Вадима Альперіна, відомого як «хрещений батько контрабанди».
Події, які досліджував суд у Стразбурзі, стосувалися затримання Альперіна детективами НАБУ у листопаді 2019 року, а також подальшого обрання йому запобіжного заходу й стягнення 35 млн грн із 77 млн грн застави через порушення процесуальних обовʼязків.
Загалом Альперін скаржився ЄСПЛ на таке:
-
арешт в НАБУ був незаконним, а рішення судів про тримання під вартою й розмір застави порушували його свободу пересування;
-
була порушена презумпція невинуватості, коли Президент України опублікував заяву. Тоді Володимир Зеленський закликав громадськість допомогти правоохоронним органам знайти Альперіна, а також пообіцяв винагороду особі, яка допоможе у здійсненні «довгоочікуваної зустрічі контрабандиста із законом»;
-
Апеляційна палата ВАКС неправомірно стягнула в Альперіна половину застави у квітні 2020 року, що є порушенням статті 1 Протоколу №1 до Конвенції;
-
його права, викладені вище, були обмежені з популістською метою, що є порушенням статті 18 Конвенції.
ЄСПЛ визнав доводи Альперіна: про порушення права на свободу пересування — явно необґрунтованими, про порушення презумпції невинуватості – на думку суду, не вичерпані національні процедури захисту прав. А стягнення застави в дохід держави суд розглянув по суті та визнав відсутність порушення прав.
Це важливе рішення для України, адже в ньому перевірялися аргументи як щодо законності затримання детективами НАБУ, так і розміри застави, а також заходи реагування на процесуальні порушення фігурантів справ.
Що ж саме постановив ЄСПЛ?
Якщо розглядати це рішення детальніше, Європейський суд з прав людини вказав, що скарги на незаконне затримання та подальше обрання запобіжного заходу Альперіну явно необґрунтовані. Все тому, що детективи мають право затримувати особу без рішення слідчого судді, а ВАКС зі свого боку належно обґрунтував рішення про тримання Альперіна під вартою.
Заставу у 77 млн грн ЄСПЛ визнав обґрунтованою. ВАКС оцінив здатність заявника сплатити необхідну суму і надав обґрунтування свого рішення. При цьому заявник не спростував твердження слідчого НАБУ щодо його активів і не довів, що надав органам влади необхідну інформацію про своє фінансове становище. Навіть більше — застава була сплачена через три дні після її встановлення, й Альперін не надав інформації про будь-які надмірні труднощі у пошуку коштів.
Аргументи про порушення презумпції невинуватості Президентом України суд детально не розглядав, адже Альперін не вичерпав ефективних національних засобів правового захисту щодо цієї скарги. Він міг подати цивільний позов про дифамацію або порушити це питання в ході кримінального провадження проти нього.
Заявник також вважав, що стягнення частини застави як реакція на порушення ним процесуальних обовʼязків була непропорційною та незаконною.
ЄСПЛ встановив, що Апеляційна палата ВАКС, яка прийняла таке рішення, ретельно розглянула аргументи сторін і якісно обґрунтувала своє рішення, обмеживши конфіскацію половиною суми застави з міркувань пропорційності.
Крім цього, Альперін вважав, що його права були обмежені з метою, відмінною від передбаченої Конвенцією, а саме, щоб популістично продемонструвати боротьбу влади з корупцією. Суд же аргументував, що не було надано доказів чи подальшого обґрунтування, які б доводили «поза розумним сумнівом» існування прихованого мотиву з боку Президента чи інших представників влади. А сам факт, що дії відбувалися в контексті боротьби з корупцією, не доводить наявності неналежної мети.
Наразі у справі Альперіна триває підготовчий судовий розгляд після того, як АП ВАКС скасувала її закриття через «поправки Лозового». У липні 2024 року перша інстанція відмовила у повторному клопотанні захисту про закриття справи.