За даними слідства, до вчинення злочинів причетні 11 осіб, а сама злочинна організація систематично заволодівала коштами підприємств і потім легалізувала їх.

Обвинувачення інкримінує фігурантам злочини за статтями 206, 191 та 255 ККУ. Слідство встановило, що члени злочинної організації намагалися встановити контроль над низкою активів, зокрема компаніями «Будмонтаж сервіс», «Філософія девелопмент» та об’єктом «Пушкінська».

«Понятійка» та розподіл ролей

Ключовим доказом у справі став протокол НСРД, проведених у помешканні Максима Микитася. Там було виявлено документ від листопада 2024 року — так званий «меморандум», або «понятійку». У ньому зафіксовано плани щодо встановлення контролю над проєктами «Пушкінська», «Метробуд» та іншими.

Згідно з документами, ролі розподілялися так:

• Максим Микитась відповідав за технічну сторону реалізації проєктів;
• Вадим Столар займався фінансуванням та використанням корупційних зв’язків.

Роль Мудрої

За версією слідства, заступниця керівника ОПУ Ірина Мудра відігравала в організації роль «зв’язкової». Її завданням було налагодити комунікацію з керівництвом державного Sense Bank та контроль за тим, щоб фінансовий моніторинг не заблокував сумнівні схеми.

У матеріалах справи зафіксовано розмови Мудрої з Микитасем, де вона звітує про лояльність банківського керівництва. Коментуючи готовність голови правління Ступака та голови Нацради Гладищенка до співпраці, Мудра зазначила:

«Ну еті сегодня хоть до рани прікладивай, Sense Bank. Просто бусінки. Вот ето знаєш, оні пріползлі, как тє котята такіє».

Саме Мудра, за даними обвинувачення, підтвердила, що банк готовий до «понятійних» розмов, після чого Микитась направив свого довіреного представника — Єлізарова (Валика) — для оформлення домовленостей.

Легалізація 200 мільйонів через «ручний режим»

Одним із центральних епізодів справи стала спроба легалізації 200 млн грн для внесення застави за фігуранта іншого провадження Галущенка (заставу було внесено 29 червня 2026 року).

Слідство зафіксувало, як фігуранти шукали способи обійти фінансовий моніторинг. Єлізаров пояснював Микитасю, що покласти таку суму готівкою неможливо, тому потрібні компанії з великим прибутком для проведення безготівкових платежів.

Для фінального траншу планувалося штучне втручання в роботу банківської системи (тут фігурувала працівниця Sense Bank Людмила Снігур). У розмові, яку цитує прокурор, Єлізаров пояснює схему «ручного вікна»:

«Фінмон моніторіт і вход, і оні дают окошко, когда оні свою сістєму ложат на сервіс — тогда ми форміруєм платьожку і отправляєм, чтоби она нє попала в ручноє управлєніє».

Микитась згодом доповідав про цю схему Мудрій, пояснюючи, що банківські працівники створять технічну паузу в роботі системи моніторингу («вікно»), щоб пропустити перші 50 мільйонів без перевірок.

Микитась: Алло, значіт, смотрі — план такой. Ні прі каком, ні прі каком раскладє Фінмон так просто нє випустіт. Значіт, ми завтра откриваєм счьот, закідиваєм дєньгі. Он говоріт: «Я в ручном рєжімє дєлаю окно і випускаєм дєньгі». В ручном рєжімє.

Мудра: А что, а что ето такоє? Я нє поняла.

Микитась: Я нє знаю как. Говоріт: «Ето мой вопрос. Я в ручном рєжімє буду дєлать окно, і ми випускаєм дєньгі». І так по каждой суммє будєт. Вот. Вообщє.

Мудра: А, а по какой суммє вносітся?

Микитась: Ну сєйчас 50. Пєрвиє 50.

Куди зникли гроші

Окрему увагу прокурор приділив подіям 22 та 23 червня 2026 року, коли відбувалася безпосередня передача величезних сум готівки. Ці епізоди були зафіксовані в межах НСРД, де фігуранти обговорювали «мішки з баблом» та ризики їх перевезення під носом у правоохоронців.

Зокрема, 22 червня було доставлено перший основний транш у розмірі 50 млн грн, а пізніше того ж дня — ще 10 млн грн окремо. 23 червня фігуранти провели ще два транші: 70 млн грн та 20 млн грн.

Загалом за два дні через руки учасників схеми пройшло 150 млн грн готівкою, які, за даними слідства, були отримані злочинним шляхом і їх планували витратити для застави Галущенку.

Слідство встановило, що сума була розділена на три основні частини і зберігалась у:

• конвертаційних центрах («пральнях») — 86 млн грн;
• офісах Микитася — 45 млн грн;
• вдома у Микитася — 20 млн грн.

За даними слідства, Микитась хотів перерахувати за один раз більше 50 млн грн, проти чого виступав Гладищенко. Тому Микитась просив Мудру, щоб та вплинула на керівництво Sense Bank.

Прокурор також навів докази, які підтверджують залученість Ірини Мудрої до епізоду рейдерства та хакерських атак — детальніше про це писали під час обрання запобіжки Максиму Микитасю. Роль Мудрої полягала у впливі на посадових осіб Мін'юсту щодо діяльності антирейдерської комісії.

Через брак часу прокурор не встиг зачитати та обґрунтувати ризики кримінального правопорушення, тому продовжить на наступному засіданні.