20 та 21 жовтня в Апеляційній Палаті ВАКС проходять судові дебати у справі нардепки Людмили Марченко, яку 19 березня 2026 року перша інстанція визнала винною у зловживанні впливом. Нагадаємо, суд призначив Марченко та її помічниці Анастасії Колеснік покарання у вигляді 2 років позбавлення волі через імовірне отримання хабаря за внесення двох волонтерів — чоловіків призовного віку Грицьо і Бондзюха — до системи «Шлях» для подальшого виїзду за кордон.

Судові дебати розпочала обвинувачена Колеснік. Вона пояснила, що вела весь документообіг в «Україно-турецькому благодійному фонді», зокрема готувала подання до системи «Шлях». Згодом до неї звернувся знайомий із проханням внести до системи двох волонтерів для виїзду за кордон. Колеснік погодилася надати їм свій номер телефону, оскільки довіряла людині, яка за них поручилася. За її словами, згодом один із цих чоловіків — Грицьо — передав їй кошти за оформлення документів, із яких вона залишила собі 200 доларів, а все інше віддала Марченко. У висновку Колеснік просила застосувати до неї покарання, що не пов’язане з позбавлення волі, до прикладу штраф.

Захисник Колеснік заявив про порушення порядку авторозподілу справи в суді першої інстанції. На його переконання, провадження мало потрапити до іншого складу суддів, оскільки призначена колегія на момент надходження обвинувального акта мала найбільше навантаження. Через це адвокат вважає, що суд взагалі не мав повноважень розглядати цю справу.

Крім того, захист назвав призначене покарання надто суворим і неспівмірним. На думку адвоката, суд проігнорував низку доказів, зокрема документи про те, що Колеснік розлучена й самостійно утримує двох малолітніх дітей. З огляду на це захисник просив апеляційну інстанцію скасувати вирок і призначити новий судовий розгляд.

Людмила Марченко під час дебатів стверджувала, що заснувала фонд виключно з благодійною метою. Вона наголосила, що не знала Грицьо і Бондзюха та не вимагала від них жодної неправомірної вигоди, а слідство не зібрало жодного належного доказу її провини.

За словами нардепки, версія обвинувачення ґрунтується лише на суб’єктивному трактуванні її особистого листування з помічницею. До того ж самі свідки Грицьо і Бондзюх під час допитів у першій інстанції не змогли чітко підтвердити факти вимагання чи передачі хабаря їй або Колеснік.

Також обвинувачена підкреслила, що взагалі не мала повноважень видавати дозволи на перетин кордону — цим займаються виключно уповноважені державні органи, до яких вона не має жодного стосунку.

Марченко назвала кримінальне провадження штучно замовленим проти неї та вказала на низку процесуальних порушень: проведення щодо неї НСРД без належних підстав, недотримання правил підсудності й відсутність будь-яких доказів одержання нею грошей. Окремо вона прокоментувала зізнання своєї помічниці про отримання коштів від Грицьо та заявила, що не розуміє причин викривлення інформації, оскільки покази Колеснік не узгоджуються з іншими фактами у справі.

У висновку Марченко просила її виправдати та закрити справу у зв’язку з відсутністю в діях складу кримінального правопорушення.

Захисники Марченко підтримали депутатку та зазначили, що вона не висловлювала пропозицію отримання хабаря та не отримувала ніяких грошей. Листування, що наявні в сторони обвинувачення між Колеснік і Марченко не демонструють їх бажання отримати хабар.

У судових дебатах ще мають виступити один із захисників Марченко та прокурор.