НАБУ та САП обвинувачують колишнього першого заступника голови Державної фіскальної служби України Сергія Білана у зловживанні службовим становищем, через що держава зазнала збитків на 641 млн грн.

Білан був заступником голови ДФС з травня 2015 по грудень 2019 року.

Під час перебування на посаді Білан коментував діяльність податкової міліції та її боротьбу з фінансовими злочинами. Зокрема, зазначав про важливість стратегії держави щодо контролю фінансової та податкової сфер для ефективної реформи. Також обговорював питання ліквідації конвертаційних центрів та переведення безготівкових коштів у готівку.

За версією слідства, у 2014-2016 роках низка службових осіб АТ «Ощадбанк», зловживаючи своїм службовим становищем, застосували понижену ставку податку з доходів підприємств-нерезидентів — замість 15% було застосовано ставку від 0 до 2% — та подали відповідну скаргу до ДФС. Посадовці ДФС, зокрема Білан, який був відповідальний за розгляд скарг від великих платників податків, умисно зволікав з підписанням рішення за скаргою «Ощадбанку». Як наслідок, вона була автоматично задоволена, на користь платника податку відповідно до норм Податкового кодексу України, а держава втратила можливість стягнути понад 641 млн грн. Слідство вважає, що це не було випадковістю, а наслідком змови посадовців ДФС з посадовцями АТ «Ощадбанк».

При цьому, вважають у НАБУ та САП, Білан умисно створив видимість неможливості підписання такого рішення. Хоча насправді він був єдиною уповноваженою особою в ДФС України на підписання рішення за результатами розгляду скарг великих платників податків. 

Сергію Білану інкримінують ч. 2 ст. 364 КК України. 

У листопаді 2025 року ВАКС виніс вирок у цій справі, проте він засекречений.

За попередніми підрахунками, строк давності у цій справі спливає вже у 2027 році, тобто через 10 років після вчинення ймовірного злочину, якщо не було обставин, що зупиняли або переривали його перебіг. Відтак часу на повноцінний судовий розгляд залишається дедалі менше. У нашому звіті з моніторингу роботи ВАКС  ми вже наголошували на необхідності вдосконалення інституту строків давності.