Ексміністра інфраструктури Володимира Омеляна обвинувачували в тому, що внаслідок його нібито незаконних дій бюджет недоотримав понад 30 млн грн. ВАКС виправдав чиновника — законність вироку підтвердили й інші судові інстанції.
Володимир Омелян обіймав посаду міністра інфраструктури України з 2016 по 2019 рік.

У 2017 році Кабінет Міністрів України, намагаючись підвищити конкурентоспроможність українських морських портів та стимулювати експорт, вирішив знизити вартість портових послуг. На виконання постанови КМУ № 990 та протокольних доручень прем’єр-міністра міністр інфраструктури Володимир Омелян підписав наказ №474, яким запровадив знижувальний коефіцієнт 0,8 (знижку 20%) на всі портові збори.
Проблема виникла через те, що один із цих зборів — адміністративний — згідно з Бюджетним кодексом зараховується безпосередньо до загального фонду державного бюджету. Міністерство фінансів неодноразово надсилало зауваження, вказуючи, що таке зниження призведе до недоотримання коштів, і не погоджувало документ без визначення джерел покриття дефіциту. Попри це наказ був виданий і зареєстрований Мін’юстом.
Слідство підрахувало, що за 2018 рік бюджет недоотримав 30,4 млн грн (планували 203,5 млн грн, а отримали 173,1 млн грн). Володимиру Омеляну висунули обвинувачення у виданні нормативного акта, що незаконно зменшує надходження бюджету в особливо великих розмірах.
Сам експосадовець наголошував на тому, що зробив це для підвищення вантажопотоку, і що у 2018-2019 роках морська галузь зросла на понад 20%. Водночас пізніше Мінінфраструктури визнало, що наказ Омеляна не досяг поставленої мети.
Варто нагадати, що Володимир Омелян перебував у публічному конфлікті з керівництвом Офісу президента. Чиновник заявляв, що справа проти нього політично вмотивована, і що провадження відкрили після відмови Омеляна обійняти запропоновану посаду в Офісі та припинити критикувати президента Володимира Зеленського та тодішнього керівника ОП Андрія Єрмака.
Дії ексміністра кваліфікували за ч. 2 ст. 211 КК України. ВАКС виправдав Володимира Омеляна через відсутність у його діях складу кримінального правопорушення, встановивши, що міністр діяв у межах своїх повноважень та на виконання обов’язкових рішень Кабінету Міністрів України. Суд дійшов висновку, що оскаржуваний наказ №474 був законним інструментом державної політики, а саме по собі зниження тарифної ставки не є безумовним доказом незаконного зменшення бюджетних доходів, оскільки фінальні надходження залежать від обсягів вантажопотоку. Крім того, колегія суддів констатувала, що обвинувачення не довело наявності у діях міністра прямого злочинного умислу чи мети протиправного завдання шкоди державним інтересам.
Апеляція підтвердила це рішення. У березні 2023-го Верховний Суд також залишив виправдувальний вирок без змін.