Пошук

За інформацією, яку Національна поліція надала у відповідь на запит TI Ukraine, в Україні зберігається проблема гострої нестачі електронних засобів контролю (ЕЗК), відомих як електронні браслети, для контролю за підозрюваними та обвинуваченими.

Ситуація з електронними браслетами виглядає наступним чином:

  • 300 ЕЗК перебувають на балансі Нацполу.

  • 32 ЕЗК втрачені, у тому числі внаслідок бойових дій.

  • 115 ЕЗК несправні.

  • 8 ЕЗК проходять тестування після довготривалого використання для визначення можливості подальшого безпечного та ефективного застосування.

Справними залишаються лише 145 електронних засобів контролю, і всі вони зараз використовуються для здійснення електронного моніторингу за підозрюваними та обвинуваченими, яких суд зобов’язав носити ЕЗК. Відтак вільних та придатних до використання пристроїв у країні не залишилося.

Таким чином, майже половина наявних електронних браслетів є непридатними до використання. Нацполіція повідомила, що остання закупівля ЕЗК здійснювалась ще наприкінці 2019 року, а закупівлю нових планують у 2025-2026 роках за умови наявності фінансування.

Це створює серйозні перешкоди для ефективного застосування запобіжних заходів, особливо у справах НАБУ, де фігуранти часто є впливовими особами зі зв'язками та ресурсами для втечі та переховування за кордоном. Ми раніше вже писали, що близько 12% справ у ВАКС розглядаються без обвинувачених через їхнє переховування від суду.

У ситуаціях, коли суд покладає на підозрюваного/обвинуваченого обов'язок носити ЕЗК, але в поліції немає вільного пристрою, сторона захисту, користуючись цим, просять суд змінити перелік обов'язків.

Основна мотивація захисту полягає у відсутності необхідності продовжувати такий захід, оскільки:

  • ЕЗК так і не був одягнений на особу;

  • підозрюваний/обвинувачений не порушував жодних інших покладених на нього обов'язків протягом періоду, коли мав носити браслет.

Яскраві приклади такої проблеми:

  • справа Одарченка: суд визначив зобов'язання носіння електронного засобу контролю для тоді ще підозрюваного нардепа. Однак, зважаючи на відсутність вільного пристрою в органу поліції, цей обов'язок так і не був реалізований. Згодом суд скасував це зобов'язання, враховуючи аргументи сторони захисту про відсутність порушень інших обов'язків та відсутність вільних ЕЗК. Напередодні судових дебатів, незадовго до оголошення вироку, обвинувачений втік за кордон.

  • справа Павла Кириленка: схожа ситуація виникла і в цій справі, де до тоді ще підозрюваного було застосовано обов'язок носити ЕЗК, та, зважаючи на відсутність вільного пристрою в органу поліції, цей обов'язок так і не був реалізований, і суд у подальшому скасував це зобов'язання. Щодо Кириленка одне кримінальне провадження вже перебуває на судовому розгляді, а в іншому провадженні щодо нього та його дружини цього тижня НАБУ завершило досудове розслідування.

Ці випадки підкреслюють системну проблему, коли навіть за наявності судового рішення його виконання стає неможливим через брак технічних засобів. Це створює сприятливі умови для ухилення від правосуддя та підриває довіру до системи.