21 травня 2026 року ВАКС задовольнив клопотання представниці Оксани Терехової — колишньої дружини екснардепа-втікача Андрія Деркача. Його обвинувачують в отриманні хабаря у понад $567 тис. від російських спецслужб за дискредитацію України та перешкоджання її інтеграції до ЄС і НАТО.

Деталі клопотання

У лютому у межах справи Андрія Деркача від адвокатки, яка діє в інтересах Оксани Терехової — власниці та володілиці майна, — надійшло клопотання про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16 серпня 2022 року у справі № 991/2854/22. Ідеться про арешт грошових коштів у €49 000, 200 000 грн та $10 500, вилучених 26 та 27 липня 2022 року під час проведення обшуку квартири.

Клопотання мотивовано тим, що обшук було проведено у квартирі, яка належить Тереховій на праві власності, де й було вилучено вказані грошові кошти, на які в подальшому ухвалою суду з метою забезпечення збереження речових доказів накладено арешт.

Аргументи представниці Оксани Терехової

Сама Оксана Терехова в судове засідання не з’явилась. Представниця ексдружини Деркача у судовому засіданні зазначила, що цей арешт необґрунтований, оскільки гроші належать саме Тереховій, є її особистою власністю, набуті законним шляхом у результаті здійснення підприємницької діяльності. Це, зокрема, підтверджується відомостями про доходи клієнтки, а також тим, що вказані кошти зберігалися у її власному сейфі з особистими речами, через що не відповідають критеріям речових доказів.

Крім того, захисниця озвучила, що подальшої потреби в арешті немає, оскільки досудове розслідування завершено і наразі триває судовий розгляд. Натомість сторона обвинувачення так і не отримала доказів протиправного походження коштів, а сам арешт лише безпідставно обмежує право власності.

Це клопотання — не перше

З постановленої ухвали у травні 2026 року випливає, що, крім уже згаданої ухвали про обшук у серпні 2022 року, іншою ухвалою слідчий суддя Вищого антикорупційного суду у липні того ж року надав дозвіл на обшук у вказаній квартирі Терехової — з метою відшукання та вилучення грошей, отриманих як неправомірна вигода від представників ГУ ГШ ЗС РФ. Це так само було предметом розслідування у кримінальному провадженні щодо Андрія Деркача.

І в інтересах Терехової вже не вперше зверталися до суду з клопотанням про скасування арешту цих коштів. Підстави були абсолютно ідентичні до вже згаданих, проте ухвалою суду в лютому 2024 року у задоволенні того клопотання було відмовлено. Тоді суд дійшов висновку, що арешт накладено обґрунтовано з метою збереження речових доказів. А оскільки обвинувальний акт щодо Андрія Деркача перебуває на розгляді суду, докази ще не досліджувалися, остаточне рішення не прийняте і ризик втрати коштів так само існує, тож потреба в арешті не відпала.

Колегія, що розглядає справу екснардепа-втікача, порівнявши останнє клопотання з попереднім, встановила, що представниця фактично навела аналогічні доводи та долучила ті самі докази, яким уже надавалася оцінка. Тобто жодних нових даних для спростування попередніх висновків надано не було, через що представниця не довела необґрунтованості арешту.

Проте рішення все ж було ухвалено на користь Терехової. Суд виходив з того, що прокурори САП не долучали вилучені в квартирі гроші до матеріалів справи та не посилалися на них для доведення вини обвинуваченого, відтак кошти втратили процесуальне значення. Представниця повністю підтвердила право власності Терехової на ці заощадження, а сам прокурор у засіданні не заперечував проти скасування обмежень.

Так ВАКС повернув кошти власниці.

У чому обвинувачують Деркача?

За версією сторони обвинувачення, протягом 2019–2022 років колишній народний депутат Андрій Деркач, отримав щонайменше $567 тис. за проведення спеціальних інформаційних акцій для дискредитації України на міжнародній арені, погіршення дипломатичних відносин із США та ускладнення інтеграції до ЄС і НАТО. З з 2016 року він завербований російською воєнною розвідкою під кураторством вищого керівництва ГРУ Ігоря Костюкова та Володимира Алєксєєва,

У межах цієї деструктивної діяльності у 2020 році Деркач організував серію онлайн-конференцій щодо нібито зовнішнього управління країною, де оприлюднив сфальсифіковані записи розмов Порошенка з Байденом та Путіним. Окрім інформаційних диверсій, ключовим завданням Деркача в межах масштабної агентурної мережі ймовірно було створити приватні охоронні підприємства у різних регіонах України, які під час повномасштабного вторгнення мали забезпечити просування російської техніки, «мирний» вхід ворожих військ у міста та сприяти захопленню урядового кварталу в Києві.

На реалізацію цього плану російське ГРУ кожні кілька місяців виділяло фінансування у розмірі $3–4 млн, частину з яких нардеп привласнював.

З початком повномасштабного вторгнення екснардеп втік до росії. Попри міжнародні санкції та кримінальні справи, Деркач відкрито веде політичну діяльність на російській території. Улітку 2024 року він став кандидатом, а у вересні — сенатором Ради Федерації від Астраханської області, у листопаді увійшов до комітету безпеки й оборони, а в грудні 2025 року отримав звання «героя росії».

У листопаді 2025 року ім’я Деркача знову голосно пролунало у злочинній схемі. Цього разу це сталось у справі «Мідас», де було встановлено, що злочинна організація використовувала для легалізації коштів, ведення «чорної бухгалтерії» та відмивання грошей через нерезидентів окремий офіс у центрі Києва, який належить родині Деркача. Також слідство підтвердило зв'язки фігурантів схеми з екснардепом, зокрема через фігуранта «Рокета» — Ігоря Миронюка, колишнього радника ексміністра енергетики Германа Галущенка, який раніше працював помічником самого Андрія Деркача.