21 квітня ВАКС продовжив допит нардепа Сергія Лабазюка, обвинуваченого в спробі підкупу віцепрем’єр-міністра з відновлення Олександра Кубракова та голови Державного агентства відновлення Мустафи Найєма.

Передусім варто відзначити, що обвинувачений не несе кримінальної відповідальності за надання завідомо неправдивих показань та може використовувати цей інструмент з метою захисту власної позиції по справі.

Лабазюк зазначив, що до 2022 року його компанія АТ «Ю АР ДІ» не мала жодних труднощів із отриманням державних замовлень, обсяги яких сягали понад 7 млрд грн, і працювала виключно в законний спосіб через тендери без будь-якої потреби у наданні хабарів. Обвинувачений зазначив, що до повномасштабного вторгнення вважав Олександра Кубракова та Мустафу Найєма представниками «нової генерації» та борцями з корупцією і не чув про їхню можливу причетність до «схем» та відкатів.

Ситуація нібито кардинально змінилася після 24 лютого 2022 року. За словами Лабазюка, нові контракти перестали надходити, а компанія, маючи значні кредитні зобов'язання та великий штат, зазнавала близько 200 млн грн збитків щороку. Нардеп зауважив, що ринок різко звузився: із 30 компаній залишилося близько 5 «своїх» (наприклад, «Автострада»), які отримували замовлення на десятки мільярдів гривень, не маючи спроможності виконати їх самостійно. Внаслідок цього АТ «Ю АР ДІ» була змушена працювати на умовах субпідряду, виконуючи роботу на 10% дешевше, ніж передбачали прямі договори. Така система, мовляв, була вигідна не державі, а конкретним особам.

Станом на весну 2023 року підприємство опинилося на порозі банкрутства. Лабазюк стверджує, що в цей період активно поширилася інформація про систему «свій — чужий» та необхідність відкатів у вигляді відсотків від замовлення. Він пояснив, що Найєм постійно направляв його до Кубракова («твої питання може вирішити тільки Сашко»), даючи зрозуміти, що без особистих домовленостей із міністром роботи не буде. При цьому обвинувачений зазначив, що спочатку Найєм демонстрував певне сприяння у комунікації з регіональними службами автодоріг, за що Лабазюк лише дякував йому усно. На запитання, чому він не скаржився до правоохоронних органів на дії посадовців, Лабазюк відповів, що не бачив у цьому логіки, оскільки не мав прямих доказів, а Кубраков на той час був однією з найвпливовіших осіб у країні.

Сергій Лабазюк детально описав обставини зустрічей із Кубраковим та Найємом влітку 2023 року. Обвинувачений наголосив, що саме Мустафа Найєм переконав його звернутися до Олександра Кубракова для вирішення проблем АТ «Ю АР ДІ», а саму зустріч організувала помічниця Кубракова. Лабазюк стверджує, що саме Кубраков та Найєм перевели розмову з обговорення галузі на конкретні замовлення для АТ «Ю АР ДІ». 

Окрему увагу було приділено зустрічі 8 серпня, яка проходила в парку «без телефонів». На цій зустрічі Кубраков нібито погодився посприяти у виділенні підрядів на суму близько 1 млрд грн, не просячи нічого натомість. Подальшу комунікацію мали вести Денис Назімов (директор фірми Лабазюка) та Мустафа Найєм. Лабазюк зауважив, що був упевнений у порятунку компанії, допоки 14 серпня Назімов не повідомив про вимогу «деталей», що було розцінено як пряме вимагання хабаря з боку Найєма за вказівкою Кубракова.

За словами обвинуваченого, рішення надати неправомірну вигоду було «підкоренням» обставинам, оскільки без цього підприємство не мало шансів отримати роботу законним шляхом у створеній системі. Лабазюк підкреслив, що не скаржився Кубракову на дії Найєма, бо вважав їх «одним цілим». Він також зазначив, що компанія об’єктивно не мала зайвих коштів для виплати 3–5% відкату від обороту, оскільки прибутковість бізнесу була нижчою, проте він відчував безвихідь. 

Сторона захисту під час допиту неодноразово наголошувала: вказані обставини свідчать про свідому провокацію з боку посадовців — ті, мовляв, створили умови штучного голоду для компанії, а потім самі ж запропонували корупційний шлях вирішення проблеми.