Народного депутата Сергія Лабазюка обвинувачують у спробі підкупу віцепрем’єр-міністра з відновлення Олександра Кубракова та голови Державного агентства відновлення Мустафи Найєма.

За версією слідства, нардеп прагнув отримати підряди на 1 млрд грн для підконтрольної компанії «Ю АР Ді» (URD). Фігурант запропонував посадовцям «відкат» у розмірі 3-5% від вартості контрактів, а як «подяку» за фінансування робіт із відбудови мосту передав $150 тис. у китайській шкатулці на паркінгу столичного супермаркету.

Підозру також оголошено директору ТОВ «Ю АР Ді» (URD) Денису Назімову. Нардеп Лабазюк особисто лобіював виділення 1 млрд грн на об’єкти у Хмельницькій, Житомирській, Херсонській та Рівненській областях. Під час зустрічей фігуранти пропонували посадовцям «відкат», Лабазюк підтверджував це особисто, координуючи дії свого бізнес-партнера з топпосадовцями.

Слідство встановило, що Сергій Лабазюк звернувся до топпосадовця Міністерства відновлення з проханням надати його підконтрольній компанії підряди на суму понад 1 мільярд гривень. За це нардеп обіцяв нагороду у розмірі 3-5% від кожного наданого підряду.  Неправомірна вигода у розмірі $150 тис., запакована у китайську шкатулку, була доставлена  на парковку супермаркету. Усі переговори та передача коштів проходили під контролем НАБУ в межах слідчого експерименту, до якого були залучені Мустафа Найєм та Олександр Кубраков.

Прокурори САП стверджують, що вина Сергія Лабазюка та Дениса Назімова повністю підтверджується зібраними доказами. Ключовим доказом обвинувачення є зафіксовані розмови, де фігуранти детально обговорюють відсоткові ставки «відкатів» та механізми усунення конкурентів з тендерів. Слідство наполягає, що роль народного депутата була керівною: він не лише ініціював зустрічі з топпосадовцями, а й особисто підтверджував корупційні пропозиції свого бізнес-партнера. Сторона обвинувачення наголошує на системності намірів підсудних, що підкріплено вилученими під час обшуків записами та документами ( а саме так званими «чернетками»), де було розписано розподіл бюджетних коштів за конкретними інфраструктурними об’єктами.

Захист Сергія Лабазюка базується на стратегії визнання ключових доказів недопустимими через систематичні процесуальні порушення з боку детективів НАБУ. Адвокати оскаржують законність проведення обшуків, вказуючи на залучення неповнолітніх понятих віком до 15 років та вилучення майна без відповідних судових санкцій. Окремий акцент захист робить на сумнівності результатів негласних слідчих дій, стверджуючи про наявність ознак монтажу в аудіоматеріалах та невідповідність стенограм реальним розмовам фігурантів. Крім того, захисники наполягають на позапроцесуальному залученні топпосадовців Міністерства відновлення до слідчого експерименту, що, на їхню думку, свідчить про провокацію злочину та позбавляє свідків статусу викривачів.

Фігурантам інкриміновано ч. 4 ст. 369 КК України (пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, або вчинені організованою групою осіб чи її учасником).

Вищий антикорупційний суд продовжує розгляд справи по суті. Після завершення досудового розслідування у травні 2024 року, справу було передано на розгляд колегії суддів.

Чим відомий Сергій Лабазюк?

Сергій Лабазюк — народний депутат кількох скликань. Він відомий низкою суперечливих рішень, серед яких найбільш критичним є підтримка «диктаторських законів» 16 січня 2014 року під час Революції Гідності. Через це вже 20 січня того ж року на приймальні Лабазюка у Хмельницькому активісти зробили надпис «Голосуєш за диктатуру — горітимеш в пеклі». 

Попри подальші заяви про відкликання голосу, цей епізод залишається ключовим фактором в оцінці його діяльності як політика, що сприяв обмеженню громадянських свобод. 

Окрім того, статус фактичного власника великої агропромислової групи Vitagro під час роботи в профільному парламентському комітеті неодноразово ставав підґрунтям для дискусій щодо наявності конфлікту інтересів та лобіювання бізнес-пріоритетів на законодавчому рівні. Зокрема, у 2017-му він лобіював скасування ПДВ на експорт олійних культур.

22 липня 2025 року проголосував за скандальний законопроєкт №12414, який фактично ліквідовував процесуальну незалежність НАБУ та САП.