ВАКС відмовив прокурорам САП у стягненні необґрунтованих активів у народного депутата Михайла Волинця.

Йдеться про квартиру, яку, за версією антикорупційної прокуратури, нардеп не міг набути за свої офіційні та задекларовані доходи. Суд встановив, що Волинець сплатив майже всю вартість квартири коштами, заробленими до обрання народним депутатом. Відтак тому підстав для визнання її незаконно набутою немає.

Суть справи

Спеціалізована антикорупційна прокуратура звернулася до Вищого антикорупційного суду з позовом про цивільну конфіскацію трикімнатної квартири в елітному житловому комплексі Києва «Бульвар фонтанів», придбаної народним депутатом Михайлом Волинцем. Цей позов був одним із перших в українській практиці цивільної конфіскації.

У листопаді 2017 року Михайло Волинець, який на той момент не був публічним службовцем, уклав попередній договір купівлі-продажу цієї квартири за понад 7,6 млн грн. Згідно з цим договором, квартира мала перейти у власність Волинця після повної оплати її вартості. Уже в грудні того ж року він сплатив 4 млн грн як перший внесок, а протягом 2018 року — ще близько 3,6 млн грн. Волинця обрали народним депутатом у 2019 році, і після цього він здійснив лише один платіж за договором — остаточний, на суму 325 грн. Це відбулося у червні 2020-го. Таким чином практично всю вартість квартири було сплачено у 2017–2018 роках, до того як Волинець став публічним службовцем.

Прокурори наголошували, що походження коштів на квартиру викликає обґрунтовані сумніви, адже задекларованих доходів Волинця та його родини було недостатньо для таких витрат. Тут необхідно враховувати, що Волинець був народним депутатом у 2002—2012 роках, потім була перерва до 2019 року. Прокурори САП порахували доходи Волинця за час попередніх каденцій депутатства та період, коли він не був публічним службовцем, і дійшли висновку, що в нього не було достатніх доходів для купівлі квартири.

Сам депутат і його захист кілька разів змінювали пояснення: то говорили про власні заощадження з інших джерел, то — про кошти цивільної дружини Волинця, то про фінансову підтримку від сина, який працював у структурі «Метінвесту» Ріната Ахметова. При цьому жодна з версій не була документально підтверджена, а в деклараціях депутата немає відомостей про цивільну дружину чи подарунки від сина.

Рішення суду

Колегія суддів ВАКС відмовила САП у задоволенні позову. Судді зазначили, що перевірці підлягають лише ті доходи, які особа отримала під час перебування на посаді суб’єкта декларування. Оскільки основні платежі за квартиру були здійснені у 2017–2018 роках, коли Волинець не був народним депутатом, суд вирішив, що ці доходи перевіряти на законність не потрібно. Фактично до уваги взяли лише 325 грн, сплачених у 2020 році вже під час виконання депутатських повноважень.

Суддя Катерина Широка у своїй окремій думці наголосила, що обґрунтованість набуття квартири слід було перевіряти з урахуванням всіх платежів, а не лише 325 грн, сплачених під час депутатства. На її переконання, законодавство не обмежує таку перевірку лише доходами, отриманими під час перебування на посаді, відтак суд повинен був дослідити походження коштів з усіх законних джерел ще до обрання Волинця народним депутатом.

САП не вдалося домогтися конфіскації квартири. Надалі прокурори намагалися оскаржити рішення про відмову в конфіскації квартири, однак Апеляційна палата ВАКС визнала підхід суду першої інстанції правильним. В АП ВАКС один із суддів колегії також висловив окрему думку, не погодившись із позицією колег. САП оскаржувала рішення у цій справі й у Верховному Суді, але касаційна інстанція повернула скаргу через пропуск строку на оскарження.