6 серпня 2025 року ВАКС оголосив вирок справі колишнього голови Державної судової адміністрації (ДСА) України Олексія Сальнікова. Колегія суддів ВАКС визнала його винним за ч. 2 ст. 369-2 КК України (зловживання впливом). Експосадовцю призначили три роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування строком на три роки.
З вересня 2021 року Олексій Сальніков тимчасово виконував обов’язки голови ДСА України. У квітні 2022 року він був офіційно призначений на цю посаду, а в грудні 2023 року — звільнений.
Зважаючи на впливовість колишньої посади Сальнікова та серйозність інкримінованого йому злочину, ця справа є справді резонансною. Його обвинувачували у шахрайстві та підбуренні до підкупу суддів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду (далі – КАС ВС) за винесення рішення в інтересах компанії ТОВ «Форватер Плюс».
А ще ця справа отримала широкий розголос через згадування у матеріалах розслідування справи ексголови Верховного Суду Всеволода Князєва, якого, нагадаємо, обвинувачують в організації схеми з одержання хабарів за потрібні рішення суду. Далі коротко про обставини справи Сальнікова та версії сторін.
Суть схеми або «Зробимо за п’ятірочку»
Колишнього голову Державної судової адміністрації України Олексія Сальнікова звинуватили у тому, що він запропонував своєму знайомому підприємцю Олексію Гончару організувати передачу хабаря суддям Касаційного адміністративного суду задля ухвалення потрібного рішення у справі за позовом ТОВ «Форватер Плюс». Сама компанія займається видобуванням піску та глини, виробництвом бетонних виробів та гуртовою торгівлею будматеріалами та сантехнікою.
Йшлося про скасування рішення апеляційної інстанції та повернення справи на новий розгляд. Компанія просила визнати протиправною бездіяльність Державної служби геології та надр України, коли та приймала рішення щодо заяви компанії про надання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону. Цікаво, що все ж таки КАС ВС у грудні 2023 року прийняв позитивне рішення, частково задовольнивши касаційну скаргу ТОВ «Форватер Плюс» та визнав протиправною бездіяльність Держгеонадр.
За версією слідства, у листопаді 2022 року Олексій Гончар, про якого детальніше йтиметься згодом, на прохання представників компанії звернувся до Сальнікова, щоб той допоміг дізнатись про хід справи, зокрема про те, чому не приймають позитивного рішення у ній. Сальніков погодився дізнатися подробиці, а вже 27 лютого 2023 року повідомив, що справу у Верховному Суді можна «залагодити» за $5 тис.
Не очікуючи такої пропозиції, Гончар звернувся до НАБУ і почав співпрацювати зі слідством. Під контролем правоохоронців 5 березня 2023 року він зустрівся із Сальніковим у ресторані та передав йому $5 тис. Під час зустрічі пролунали фрази, які стали ключовими у справі:
Сальніков: «Что ето?
Гончар: Ето пять, о которих ти говоріл,
Сальніков: Угу.
Гончар: Єдінствєнноє, так і нє понял — ти убєжал. Ти там уже єсть ілі нєт?
Сальніков: Нєт, он просто прошел, сказал. Ну, нічєго, он все уньос.
Гончар: Ну, єслі нєт, то вродє би.
Сальніков: Ми вродє поговорілі. Я би просто туда пєрєдать пошел, хоть і брата нєт. Мы можем ето, всьо сдєлаєм за пятьорку,» —
зафіксовані розмови НСРД озвучені під час судових засідань.
Пізніше в судових дебатах прокурор зазначив, що насправді на записі зафіксовано не слово «брата», а «кєр. апарата» — скорочення від «керівник апарату». Захист це заперечує.
Під час зустрічі Гончар уточнив, чи входить у цю суму «відсоток» для самого Сальнікова за його послуги. Той запевнив, що гроші не для нього. Невдовзі Сальніков повідомив про необхідність додаткової суми й Гончар передав ще $2500.
У подальших розмовах Сальніков інформував Гончара, що хабар передано, запевняв, що справа «на контролі» і він спілкувався щодо цього з керівником апарату Касаційного адміністративного суду, з головою Верховного Суду Всеволодом Князєвим та його помічником. Він також обіцяв, що КАС ВС ухвалить потрібне рішення на користь ТОВ «Форватер Плюс», хоча згодом пояснював затримку обережністю суддів після резонансного затримання самого Князєва у травні 2023 року. Іноді замість себе Сальніков направляв на зустрічі свого заступника для підтвердження «готовності вирішити питання».
Але гроші зникли, а рішення так і не з’явилося. Це й стало підставою для головного висновку обвинувачення: від самого початку Сальніков не мав наміру передавати хабар суддям, тобто його метою було не «вирішити питання», а отримати гроші шляхом шахрайства.
Тому сторона обвинувачення розцінила його дії як:
-
підбурення до надання неправомірної вигоди (ч. 4 ст. 369 КК України),
-
шахрайство (ч. 2 ст. 190 КК України).
Однак колегія суддів ВАКС визнала Олексія Сальнікова невинуватим за ч. 2 ст. 190 КК України. Натомість суд перекваліфікував підбурення до надання неправомірної вигоди на зловживання впливом і визнав його винним за ч. 2 ст. 369-2 КК України.
Що розповів у суді Олексій Гончар?
Ключовим свідком обвинувачення став Олексій Гончар — колишній бізнесмен, який з березня 2023 року несе службу в Збройних силах України. Він детально розповів суду про обставини отримання Сальніковим грошей.
Зі слів Гончара, 5 березня 2023 року він зустрівся із Сальніковим у ресторані. Каже, той прийшов попри те, що скаржився на хворобу. Вони сіли на другому поверсі. Гончар виклав на стіл $5000. Сальніков забрав гроші, сховавши у кишеню спортивного костюма. Після цього Гончар передав ще $2500.
За словами Гончара, Сальніков запевнив його, що має прямі контакти з керівником апарату Касаційного адміністративного суду Верховного Суду і що вже спілкується із суддями у справі. Для переконливості Сальніков навіть показав йому скриншот із номером справи на телефоні.
Через три дні, 8 березня, Сальніков зателефонував Гончару та повідомив, що гроші передано і справа на контролі. У розмовах він згадував про начебто поінформованість голови Верховного Суду Всеволода Князєва та заспокоював Гончара, що рішення ухвалять найближчим часом. У подальших зустрічах біля ресторану чи в машині він продовжував переконувати, що все під контролем і судді працюють над справою.
У квітні 2023 року вони зустрілися біля будівлі Державної судової адміністрації. Сальніков знову підтвердив, що Князєв знає про ситуацію і що рішення має з'явитися найближчим часом.
Гончар також повідомив, що мав давнє знайомство із Сальніковим, був його поручителем під час призначення на посаду в ДСА, а також мав конфлікт з адвокатом Олегом Горецьким, до речі, фігурантом уже згаданої справи Князєва — детальніше про нього розкажемо далі по тексту.
У суді він неодноразово підкреслював, що між ним і Сальніковим була домовленість — гроші в обмін на потрібне рішення.
Версія сторони захисту: гроші — за авто, а не хабар
Сторона захисту заявила про провокацію злочину. Мовляв, ініціатором усіх контактів був сам Гончар, а обвинувачений не мав наміру впливати на суддів і взагалі не розумів, навіщо йому передали гроші.
Сам Сальніков у суді розповів, що познайомився з Гончаром ще у 2015–2016 роках, коли той представився як «депутат». І навіть контакт у телефоні зберігся як «Олексій депутат», а вже згодом Гончар нібито зізнався, що насправді є бізнесменом. Зі слів Сальнікова, вони періодично спілкувалися, хоча, мовляв, жодної користі від цього знайомства не було.
Коли Сальніков очолив Державну судову адміністрацію, Гончар начебто почав «набиватися в друзі», пропонував різні дивні ідеї, наприклад, знести будівлю суду й побудувати нову з квартирами на продаж. Сальніков був шокований і почав уникати спілкування.
Захист наполягав: розмови про гроші взагалі стосувалися не судової справи, а автівки для ЗСУ. За словами Сальнікова, Гончар побачив у соцмережах новину про передачу ДСА автомобіля військовим і нібито захотів допомогти купити машину для передової. Сальніков назвав приблизну вартість — $5000–7000.
Фраза «зробимо за п’ятірочку», яка стала ключовою у справі, за версією обвинуваченого, стосувалася саме цієї покупки. Ні про які суди чи хабарі нібито не йшлося.
За версією захисту, Гончар сам почав тиснути на Сальнікова, згадувати справу ТОВ «Форватер Плюс», але Сальніков уникав участі в цій історії. Він нібито всіляко відбріхувався у відповідь на запитання про цю справу, а потім вдав, що нічого не вдалось вирішити. Зрештою автомобіль так і не придбали, а отримані гроші у травні 2023 року Сальніков вирішив повернути — передав їх через охоронця будинку, де мешкав Гончар.
Пізніше Гончар вимагав повернення грошей «за справу», але Сальніков, за його словами, стояв на своєму: гроші були тільки за авто, судовими питаннями він не займався.
Сальніков назвав справу сфабрикованою і припустив, що Гончар переслідував власні цілі й «вийшов за межі контролю злочину». Він зазначав, що дізнався від адвоката Олега Горецького, що Гончар насправді є громадянином рф, тричі змінював прізвище в Україні та має кримінальне минуле, пов’язане з шахрайством та земельними аферами. Хоча Гончар повідомляв, що він в розшуку в рф через свою позицію та переслідується російською стороною донині.
Як із Сальніковим пов’язані Князєв та Горецький?
У матеріалах справи ім’я колишнього голови Верховного Суду Всеволода Князєва з’являється неодноразово. Зокрема Гончар через голову ДСА Олексія Сальнікова намагався організувати зустріч із Князєвим, аби обговорити судову справу.
Свої свідчення у справі колишній голова Верховного Суду Всеволод Князєв давав у статусі свідка. Нагадаємо, що наразі НАБУ-САП обвинувачує його в організації схеми з одержання хабарів за рішення суду.
Князєв підтвердив, що знайомий із Сальніковим ще з 2017 року, коли приймалися рішення про приміщення для судів. Познайомив їх, до речі, сам Гончар. І з того часу останній почав активно шукати контакт із Князєвим: запрошував на приватні заходи, фотографувався разом, а також використовував це знайомство для просування сумнівних пропозицій підприємцям. Після арешту Гончара як фігуранта двох кримінальних справ про шахрайство Князєв повністю припинив спілкування з ним.
Князєв також підтвердив, що свого часу Гончар просив його посприяти у призначенні Сальнікова головою ДСА, а після призначення головою Верховного Суду нібито спілкувався із Сальніковим виключно в робочих питаннях, зокрема про забезпечення судів приміщеннями. Щодо справи ТОВ «Фарватер Плюс» Князєв переконував — нічого про неї не знає і ніколи не отримував жодних прохань щодо неї.
Цікаво, що Гончар неодноразово скаржився Князєву на Сальнікова — мовляв, той «забув добро», не допомагає, хоча сам йому колись сприяв у кар’єрі.
Щодо однієї із судових справ Князєв відмовився давати пояснення, пославшись на 63 статтю Конституції, яка гарантує право не свідчити проти себе.
Князєв додав, що Гончар справляв враження людини заможної — мешкав у Конча-Заспі, демонстрував розкішний спосіб життя, називаючи себе «непублічним олігархом». Але згодом стало відомо, що насправді він мав численні борги та захоплювався азартними іграми.
Другий помітний персонаж — адвокат Олег Горецький, з яким укладено угоду про визнання винуватості у межах справи Князєва. За слів Князєва, саме Гончар колись познайомив його з Горецьким. Князєв вважає, що Гончар позичив у Горецького значну суму грошей, але не мав наміру повертати борг. До того ж на своєму допиті Гончар назвав конфлікт із Горецьким суто комерційним, мовляв, Горецький хотів, щоб він допоміг вплинути на рішення Великої Палати Верховного Суду в інтересах клієнта, який програв судовий спір на велику суму. Після невдачі Горецький змусив його написати розписку та звернувся до правоохоронців.
Тож свідчення Князєва підтверджують, що Сальніков мав неформальні зв’язки з впливовими особами в судовій системі. Через нього Гончар намагався встановити контакт із Князєвим і просив сприяння в кар’єрі Сальнікова. Крім того, Князєв дав свою характеристику ключовому свідку — Гончару. Водночас Князєв відмовився свідчити щодо однієї зі справ, посилаючись на 63-ю статтю Конституції, що свідчить про потенційні ризики самовикриття. Також у матеріалах згадується адвокат Олег Горецький, з яким Гончар мав конфлікт, пов’язаний із комерційними претензіями та спробами впливу на судові рішення.
Що далі?
Справа Олексія Сальнікова стала цікавою через коло залучених — високопосадовців у судовій сфері, широкий контекст особистих зв’язків, спроб впливу на суди.
При цьому колегія суддів ВАКС не погодилась із тим, що колишнього голову ДСА слід засудити за шахрайство, однак визнали винним за зловживання впливом. Це означає, що судді встановили наявність можливості впливу Сальнікова на суддів КАС ВС. Тому сам вирок також має бути цікавим.
Очікується, що сторони процесу скористаються правом на апеляційне оскарження вироку. Тож попереду ще етап апеляційного розгляду, в якому Апеляційна палата ВАКС перевірятиме обґрунтованість висновків першої інстанції.
Матеріал підготовлено командою Transparency International Ukraine
.png)
.png)