9 квітня 2025 року ВАКС призначив до судового розгляду справу, яка стала відомою під назвою «Роттердам+». Цікаво, що це відбулось через 7 років після початку розслідування першого епізоду та майже через 3 роки після початку розслідування другого епізоду. Перший епізод справи надійшов до суду у березні 2023 року, тобто підготовка до розгляду разом з усіма перипетіями щодо закриття справи тривала понад 2 роки.
Про що справа «Роттердам+» і чому вона важлива для України?
За версією НАБУ-САП, у 2016 році посадові особи НКРЕКП за сприяння співробітників групи компаній ДТЕК забезпечили прийняття такої редакції Постанови № 289, яка дозволила ДТЕК завищувати тарифи для споживачів за вироблену електроенергію.
Постанова містила формулу визначення прогнозної гуртової ціни енергетичного вугілля, яка враховувала середню ринкову ціну вугілля на європейському ринку та доставку вугілля з портів Амстердам - Роттердам - Антверпен, відтак згодом і з'явилася назва справи «Роттердам+». Формула передбачала включення транспортних витрат для всього обсягу вугілля, що використовувалося електростанціями. Проте не все вугілля було імпортоване, оскільки частина була закуплена на українських шахтах. Таким чином, ціна на неімпортоване вугілля була штучно збільшена — до неї додали суму логістичних витрат, які насправді не були понесені. Включення транспортних витрат у ціну українського вугілля, як вважає сторона обвинувачення, є економічно необґрунтованим.
Ця справа має значення для України через великий розмір шкоди, завданої громадським та державним інтересам — 39 млрд грн. Якщо врахувати, що у 2023 році, за даними НКРЕКП, загальна кількість договорів про постачання електроенергії, укладених зі споживачами, складала 17,8 млн, то шляхом дуже спрощеного підрахунку можна визначити, що на один договір збитки можуть складати близько 2196 грн.
Проте у цій справі є низка проблем: розслідування тривало майже п’ять років, справу неодноразово то закривали, то продовжували розслідувати — про це ми вже писали у нашому матеріалі. Також згодом виникли підстави для звільнення від кримінальної відповідальності деяких обвинувачених у зв’язку із закінченням строків давності, багато часу пішло на підготовку до розгляду по суті, який досі не розпочався.
Кого та в чому обвинувачують у цій справі?
Обвинувачені у справі:
-
колишній гендиректор «ДТЕК Мережі» Іван Гелюх,
-
Ексрадник «ДТЕК Східенерго» Борис Лісовий,
-
ексголова НКРЕКП Дмитро Вовк,
-
ексголова НКРЕКП Оксана Кривенко,
-
ексначальник відділу управління енергоринку НКРЕКП Володимир Бутовський,
-
ексзаступник начальника відділу Управління енергоринку НКРЕКП Тарас Ревенко,
-
ексдиректор ДП «Оператор ринку» Володимир Євдокімов,
-
колишні члени НКРЕКП Олена Антонова, Вікторія Морозова, Руслан Машляківський, Олександр Формагей та Дмитро Коваленко.
САП також обвинувачувала колишніх членів НКРЕКП Юрія Голяка та Бориса Циганенка, проте їх уже звільнено від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності.
Частину фігурантів справи обвинувачують у зловживанні владою або службовим становищем, вчиненим за попередньою змовою групою осіб, інших — у службовій недбалості.
Коли розпочнеться розгляд справи? Чому її розглядатиме один суддя, а не колегія?
Судовий розгляд мав розпочатися 18 квітня 2025 року, проте один із захисників заявив відвід судді і наразі це клопотання перебуває на розгляді. Справу по суті буде розглядати суддя ВАКС одноособово.
Сторона захисту просила про колегіальний розгляд справи. Але ВАКС відхилив доводи захисників, оскільки вони ґрунтуються на довільному тлумаченні норм закону. Одноособовий розгляд є загальним правилом і в цьому випадку може бути більш ефективним, ніж колегіальний, оскільки дає підстави сподіватися на вищу швидкість розгляду справи.
Які основні рішення ухвалив ВАКС у підготовчому провадженні? Які ключові клопотання сторін суд задовольнив чи відхилив?
Підготовче провадження є однією зі стадій судового процесу, метою якого є підготовка до розгляду справи по суті та саме питання про доцільність призначати такий розгляд. Наприклад, суд може затвердити угоду, закрити справу чи повернути обвинувальний акт в разі його недоліків. В межах підготовчого провадження не розглядається питання про винуватість чи невинуватість підсудного. Це розглядається на стадії розгляду по суті.
Тож на підготовчій стадії ВАКС у цій справі прийняв такі рішення:
-
надав дозвіл на здійснення спеціального судового провадження стосовно обвинувачених Вовка та Бутовського, адже встановив, що вони ухиляються від правосуддя і перебувають в розшуку;
-
звільнив обвинувачених Голяка та Циганенка від кримінальної відповідальності за службову недбалість, оскільки строки давності пройшли;
-
вирішив долучити до матеріалів справи клопотання та заяви сторін, які будуть оцінені на відповідних етапах судового провадження.
При цьому судді ВАКС:
-
не закрили справу через порушення принципу “ne bis in idem” та сплив строку досудового розслідування за клопотаннями сторони захисту;
-
не повернули обвинувальні акти за клопотаннями захисників;
-
не залишили цивільні позови без руху або без розгляду;
-
не визнали АТ «Запорізький завод феросплавів» та АТ «Нікопольський завод феросплавів» потерпілими та відмовили в інших процесуальних клопотаннях.
Водночас ВАКС частково задовольнив клопотання захисника про витребування документів, які перебувають у Київському окружному адміністративному суді, а саме копію висновку експертів за результатами проведення комплексної судово-товарознавчої та судово-економічної експертиз.
Детальніше подивимось на питання цивільних позовів та потерпілих у цій справі.
Хто до кого подавав цивільні позови? Які суми вимог заявлені?
Взагалі цивільний позов у кримінальному провадженні подається, щоб обвинувачений (або той, хто несе цивільну відповідальність за його дії) відшкодував майнову чи компенсував моральну шкоду потерпілій стороні. Цивільний позов може також подати прокурор в інтересах держави або — в певних випадках — громадян.
У цій справі позов заявив прокурор САП в інтересах держави до цивільних відповідачів «ДТЕК Західенерго», ТОВ «ДТЕК Енерго», ДТЕК Енерджі Б.В. (DTEK ENERGY B.V.), АТ «ДТЕК Дніпроенерго», ТОВ «ДТЕК Східенерго» та обвинувачених.Позов був заявлений задля відшкодування збитків, заподіяних Україні та українському народу внаслідок вчинення інкримінованих фігурантам справи правопорушень.
Прокурор подав два цивільні позови у двох провадженнях, які наразі об’єднані для більш зручного розгляду. Ціна першого позову — більше як 19 млрд грн. Другого — більше як 20 млрд грн.
Чому суд відмовив заводам феросплавів у визнанні їх потерпілими?
У цьому кримінальному провадженні були двоє достатньо специфічних потерпілих. Так у кінці 2018 року на підставі заяв, поданих від імені АТ «Нікопольський завод феросплавів» та АТ «Запорізький завод феросплавів» в порядку ст. 55 КПК України, вказані заводи були залучені як потерпілі. У 2019 році представник потерпілих подав цивільні позови про стягнення збитків, завданих шляхом завищення вартості електроенергії за період з травня 2016 року по грудень 2017 року. Згодом НАБУ повідомило, що позовна заява долучена до матеріалів справи.
21 вересня 2022 року АП ВАКС зазначила, що хоча Нікопольському та Запорізькому заводам феросплавів і завдано майнової шкоди, однак цього недостатньо для набуття статусу потерпілих у цьому провадженні. Тож 22 вересня 2022 року прокурор САП відмовив у визнанні заводів потерпілими. Представник заводів оскаржував цю постанову, проте ВАКС вирішив, що вона правомірна.
У 2023 році вже на стадії підготовчого провадження представник заводів феросплавів ще раз подав до ВАКС заяву про їх залучення до цього провадження як потерпілих. Проте ВАКС знову йому відмовив, враховуючи зокрема відсутність інших/нових обставин, які б свідчили, що заводам кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
Цікаво, що, крім експертиз, проведених за рішенням НАБУ-САП, у цьому кримінальному провадженні проведено низку експертних досліджень за ініціативою сторони захисту та заводів. Висновки цих експертиз є протилежними за змістом, а відображені в них відомості залежно від суб`єкта замовлення вказують або на наявність, або ж на відсутність збитків, завданих заводам.
Крім того, варто зазначити, що Нікопольський завод феросплавів у січні цього року передали до АРМА. Обидва заводи входять до групи «Приват» Ігоря Коломойського.
Що очікувати далі?
Скоро ВАКС почне розглядати справу по суті. Це охоплює дослідження документів, допити свідків та обвинувачених, вивчення результатів експертиз. Після цього, а також після проведення судових дебатів і виступів обвинувачених з останнім словом, суд зможе поставити крапку у справі.
Однак цьому може завадити сплив строків давності, які завершуються за першим епізодом (звинувачення у зловживанні службовим становищем) у 2027 році, а за другим епізодом (звинувачення у службовій недбалості) вже минули.
З огляду на обсяг матеріалів справи та кількість фігурантів, залишається сподіватись лише на належну організацію процесу розгляду. Лише так суспільство матиме шанс побачити судову оцінку дій учасників цієї гучної справи – чи вчинили вони злочин, чи все ж ні.
