Судова драма Чауса. Дія 3: Апеляційний акт

У попередніх діях:

Судова драма Миколи Чауса розпочалася ще у 2016 році, тоді суддю Дніпровського райсуду Києва викрили на хабарі у $150 тис. готівки. Він, за версією обвинувачення, розділив їх на дві частини: $80 тиc. помістив до дволітрової скляної банки та приховав на земельній ділянці між проїжджою частиною та огорожею, а ще $70 тис. залишив у власному автомобілі в іншій скляній банці.

Подальші події лише додали драматизму: втеча до Молдови, заплутана історія з викраденням, повернення до України, гучні заяви про провокацію НАБУ, «харакірі» і «підступних друзів», погоня у Києві та вимоги від НАБУ до СБУ передати Чауса та нарешті Судовий розгляд справи.

Дійові особи:

• Микола Чаус — екссуддя Дніпровського райсуду міста Києва, обвинувачений
• Діана Поліщук — заявниця (викривачка)
• Олександр Поліщук — таємний агент НАБУ, колишній чоловік Діани Поліщук
• Світлана Сасевич — мати Діани Поліщук, обвинувачена у торгівлі сильнодійними речовинами та прекурсорами – димедролом, псевдоефедрином.

Спірне питання — провокація злочину

Що ж вирішив ВАКС?

Суд першої інстанції розглядав справу приблизно півтора року. Обвинувальний акт надійшов до суду у листопаді 2021, а вже 14 червня 2023 суд виніс свій вирок: 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна. 

ВАКС визнав доведеним, що Микола Чаус, будучи суддею, прохав Діану Поліщук надати йому неправомірну вигоду в розмірі $100 тис. для себе за винесення рішення в інтересах Світлани Сасевич.

При цьому вимагання неправомірної вигоди суд визнав недоведеним, оскільки стороною обвинувачення не доведено, що прохання обвинуваченого про неправомірну вигоду містило чітку та беззаперечну вимогу, яка не залишала Діані Поліщук іншого вибору, ніж її надати.

Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку, що в цьому кримінальному провадженні органи досудового розслідування здійснили провокацію злочину, підбурюючи Миколу Чауса  на одержання хабаря в особливо великому розмірі за умовне покарання у справі Світлани Сасевич. 

Зокрема суд зазначив, що Олександр Поліщук під час розмови з Чаусом 28 березня 2016 вийшов за межі мети контролю за вчиненням злочину детективами НАБУ і своїми висловлюваннями підбурив його до одержання хабаря, хоча попередньо обвинувачений відмовився від таких дій. Отримані внаслідок провокації докази суд визнав недопустимими.

Відтак ВАКС визнав недоведеним, що Микола Чаус одержав від Олександра Поліщука  хабар у розмірі $150 тис., та виключив з обвинувачення кваліфікацію «одержання хабаря, поєднане з вимаганням».

Проте ні сторона обвинувачення, ні сторона захисту не погодилися з таким вироком і подали апеляційні скарги.

Чому сторона обвинувачення подала апеляційну скаргу? 

Хоча суд і виніс обвинувальний вирок, сторона обвинувачення не погодилася з висновками, до яких дійшов суд під час його ухвалення. Прокурорка в апеляційній скарзі просила змінити вирок в частині визнання доказів недопустимими внаслідок провокації злочину та недоведеності обвинувачення в отриманні Миколою Чаусом неправомірної вигоди. Зокрема вона вказувала на невідповідність висновків суду, викладених в судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.

В апеляційній скарзі прокурорка зазначала, що Олександр Поліщук не був таємним агентом правоохоронного органу. Його участь у кримінальному провадженні пов`язана не з виконанням завдання правоохоронних органів, а з родинними зв`язками та участю у конфіденційному співробітництві.

Прокурорка також наполягала, що висновок суду про провокацію не підтверджується доказами, оскільки матеріали НСРД, зокрема й ті, які визнано недопустимими, свідчать про пасивну роль правоохоронців та активність самого Чауса: вжиття заходів конспірації, продуманість дій, збільшення суми неправомірної вигоди та вказівки, щодо способу її передачі.

То ж прокурорка САП вважає, що під час судового розгляду було доведено отримання Чаусом $150 тис. Також прокурорка просила повторно дослідити виключені судом докази.

На що посилаються в апеляційних скаргах Чаус та його захисники? 

Микола Чаус у своїй апеляційній скарзі просив вирок змінити, перекваліфікувавши його дії з ч.4 на ч.1 ст.368 КК України, а також повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження.

Захисники ж у своїй спільній апеляційній скарзі просили скасувати вирок і закрити провадження через недостатність доказів вини і вичерпання можливості їх здобути, та просили повторно дослідити письмові матеріали провадження.

Вони також вказували на:

• неповноту судового розгляду,

• невідповідність висновків суду фактичним обставинам,

• істотні порушення КПК,

• неправильне застосування норм КК України.

Крім того, захист заперечував юрисдикцію ВАКС та інших судів України, посилаючись на те, що екстрадицію з Молдови не було завершено. Захисники наголошували, що після одержання рішення про відмову в екстрадиції кримінальне провадження підлягало закриттю на підставі п.8 ч.1 ст.284 КПК України. А також вказували, що докази, зібрані в цей період, є недопустимими.

Захист також:

• стверджував, що наявні матеріали доводять невинуватість Чауса;

• вказував на ознаки провокації з боку правоохоронців, Діани та Олександра Поліщуків;

• заявляв, що всі зібрані докази є недопустимими.

Окремим аргументом було те, що Чаус одержав $100 тис. як борг, про що нібито свідчить розписка. Ці кошти, на переконання захисту, не пов’язані з розглядом справи Сасевич і не є неправомірною вигодою.

Також вони наголошували, що після того, як Чаус відмовився 25 березня 2016 допомагати Діані Поліщук, прокурор мав закрити провадження через відсутність складу злочину (п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК), а не продовжувати провокацію з залученням Олександра Поліщука.

АП ВАКС. Дослідження доказів та аргументів сторін. Чи була провокація? 

Апеляційне провадження відкрили у липні 2023, до апеляційного розгляду перейшли у вересні 2023, а у квітні 2025 АП ВАКС скасувала вирок та ухвалила новий.

Чому ж суд скасував вирок?

Під час апеляційного розгляду колегія суддів АП ВАКС за клопотанням сторін, а також з метою з'ясування наявності або відсутності провокації, повторно дослідила всі докази: як ті, на підставі яких суд першої інстанції засудив Миколу Чауса, так і ті, які він визнав недопустимими. Також суд безпосередньо допитав свідків Олександра та Діану Поліщуків.

АП ВАКС вважає, що висновок ВАКС про відмову Чауса від одержання неправомірної вигоди, провокацію обвинуваченого на її одержання не відповідає зібраним у справі доказам.

Суд звертає увагу на те, що з одного боку у вироку зазначено, що Олександр Поліщук зверненням до Чауса: «Слышишь, а если подойти к этой, как, к головихе этой….?», — підбурив останнього до одержання неправомірної вигоди. З іншого — що цим питанням Поліщук створив умови для продовження злочинної діяльності, від якої Чаус раніше добровільно відмовився.

Також суд першої інстанції, констатуючи факт провокації Микола Чауса, дійшов висновку, що інкриміновані йому діяння є недоведеними.

Колегія АП ВАКС не погодилася із таким висновком та наголосила, що відмова повинна бути добровільною та остаточною.

Мотиви відмови від доведення злочину до кінця правового значення не мають. Особа може повідомляти і неправдиву інформацію про причини відмови від вчинення (доведення до кінця) злочину. 

Колегія зʼясувала, що засуджений не відмовлявся від доведення до кінця інкримінованого кримінального правопорушення, а отримання ним неправомірної вигоди не було результатом провокації.

Поведінка Чауса підтверджує намір завершити злочин:

• Хоч він повідомив про неможливість ухвалити «потрібний» вирок, але це сталось лише після того, як Діана Поліщук сказала, що має не всю суму — лише $50 тис.

• Чаус розповів Поліщуку про розмову з Діаною, про проблеми ухвалення вироку через позицію нібито голови суду. Однак після того, як Поліщук запитав, чи потрібно йому зустрітися з головою суду для «вирішення проблемних питань», розмов між ними на цю тему більше не було.

• Чаус не тільки не згадував про свою відмову, а навпаки продовжував обговорювати умови передачі неправомірної вигоди, сам ініціював збільшення її розміру до $150 тис. та надавав інструкції щодо термінів, способу передачі коштів та умов ухвалення вироку.

Обвинувачений більше не повертався до теми ймовірних «перешкод» з боку голови суду та продовжував дії, спрямовані на завершення злочину.

Колегія суддів АП ВАКС ознак провокації з боку заявниці чи її колишнього чоловіка не виявила.

ВАКС вказав у вироку, з чим АП ВАКС повністю погодилась, що детектив мав право продовжити розслідування, принаймні аби пересвідчення у тому, що відмова обвинуваченого від доведення злочину до кінця є остаточною.

Колегія суддів вважає, що фраза свідка: «Слышишь, а если подойти к этой, как, к головихе этой…?», — не мала характеру підбурювання. Обвинувачений не реагував на неї як на поштовх до вчинення злочину, а навпаки — продовжив реалізовувати свій намір самостійно. Чаус погодився одержати неправомірну вигоду й одержав її не тому, що Поліщук таке сказав, а внаслідок умислу збагатитися, користуючись своїм службовим становищем.

Поліщук не ходив до голови суду, Чаус не просив його про таке, свідок не вчиняв жодних інших дій, які б сприяли вчиненню кримінального правопорушення або провокували б Чауса на його вчинення. 

Тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що Чаус як суддя одержав хабар у розмірі $150 тис., ухваливши натомість рішення про умовне покарання для пенсіонерки Світлани Сасевич за торгівлю димедролом.

Даючи правову оцінку доведеним фактичним діям обвинуваченого, колегія суддів погодилася з судом першої інстанції в тій частині, що інкриміновані Чаусу дії не містять ознак вимагання неправомірної вигоди. Він одержав її у відповідь на висловлене прохання без ознак вимагання, оскільки жодних погроз не висловлював та не створював умов, за яких особи вимушені були надати йому неправомірну вигоду.

Викрадення, політичні переслідування та процедура екстрадиції

Колегія суддів АП ВАКС проаналізувала також доводи сторони захисту щодо:

• незаконного притягнення Миколи Чауса до кримінальної відповідальності в Україні без згоди Республіки Молдова, з якої його було викрадено до завершення процедури екстрадиції;

• політичних мотивів переслідування.

Щодо незаконного притягнення до відповідальності в Україні суд відхилив ці аргументи, посилаючись на такі обставини:

• рішеннями судів скарги Чауса були відхилені;

• суди дійшли висновку, що Чаус не надав достовірних доказів, які б підтверджували переслідування його з боку української влади за його політичні погляди чи різку критику українського уряду;

• не доведено факту законного в’їзду на територію Республіки Молдова;

• правоохоронні органи, суд та Президент Молдови не вбачали ознак незаконного переслідування Чауса з боку України.

Щодо політичних мотивів колегія суддів визнала безпідставними і ці доводи. Свою позицію вона обґрунтувала наступним:

• відомості про кримінальне правопорушення були внесені до ЄРДР ще 14 березня 2016 року;

• обвинувальний акт передано до суду у листопаді 2021 року;

• за цей період в Україні змінювалися президенти, генеральні прокурори, керівники САП, склад Верховної Ради та уряду — це свідчить про відсутність політичної заангажованості.

Разом з тим суд дійшов висновку, що матеріали кримінального провадження не містять жодних ознак можливої причетності працівників НАБУ, САП, ОГП до викрадення Микола Чауса. Та що можливе викрадення не пов`язане з необхідністю притягнення Чауса до кримінальної відповідальності детективами НАБУ. 

Суд відхилив і інші доводи сторони захисту, оскільки ті спростовується дослідженими у ході апеляційного розгляду доказами.

8,5 років замість 10. Чому суд зменшив строк ув’язнення?

Колегія суддів, скасовуючи вирок першої інстанції та ухвалюючи новий, наголосила: покарання — це не лише кара, а й засіб виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових злочинів. Воно обмежує права і свободи винної особи, але має бути пропорційним вчиненому злочину та враховувати особу обвинуваченого.

При скасуванні вироку суду першої інстанції та ухваленні нового апеляційний суд зобов`язаний безпосередньо призначити обвинуваченому покарання, враховуючи загальні засади призначення покарання, ступінь тяжкості діяння, особу винного та наявність обставин, які пом’якшують або обтяжують покарання. Обставин, які пом'якшують або обтяжують покарання, у цьому провадженні судом не встановлено. 

Санкція ч. 4 ст. 368 КК України передбачає від 8 до 12 років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати певні посади або займатись певною діяльністю до 3 років та з конфіскацією майна. ВАКС, виходячи з логіки «середини» передбаченого діапазону, призначив 10 років.

Проте АП ВАКС дійшла іншого висновку і, хоча обсяг доведеного обвинувачення дещо зріс, це не вплинуло на правову кваліфікацію дій Миколи Чауса. Відтак і не вимагало посилення покарання.

Суд також врахував:

• вік обвинуваченого — 57 років,

• звільнення з посади судді,

• наявність у Чауса хронічних захворювань, які потребують стаціонарного лікування,

• загалом коректну поведінку під час розгляду справи в апеляції.

З урахуванням усіх цих факторів колегія суддів дійшла висновку, що достатнім буде основне покарання у вигляді 8 років і 6 місяців позбавлення волі.

Скільки часу Чаус може провести за ґратами після винесення вироку АП ВАКС?

АП ВАКС призначила Чаусу покарання у вигляді 8,5 років позбавлення волі. Проте за час досудового розслідування та судового розгляду Чауса затримували, йому призначали цілодобовий домашній арешт та брали під варту. Відтак суд, враховуючи ці обставини, зараховує ці періоди у строк відбування основного покарання. 

• Чаус був затриманий протягом двох днів у період з 3 до 4 серпня 2021 року.

• Перебування під цілодобовим домашнім арештом з 4 серпня 2021 року по 31 січня 2022 року з розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту за один день позбавлення волі.

• Строк перебування під вартою від 14 червня 2023 року до 3 квітня 2025 року з розрахунку один день тримання за два дні позбавлення волі.

В сукупності це складає близько 3 років та 9 місяців. Тобто Чаусу залишилось відбути ще 4 роки та 9 місяців ув’язнення.

Провадження ілюструє, наскільки по-різному суди можуть підходити до оцінки наявності або відсутності провокації, і підкреслює важливість глибокого аналізу поведінки учасників з боку суду.

Наразі у справі відкрите касаційне провадження, тож ми продовжуємо слідкувати за розвитком подій.

Юридична радниця Transparency International Ukraine Оксана Копійчук