Як АП ВАКС блокує протидію процесуальним зловживанням у справі ОАСК

Майже непоміченою залишилась ухвала АП ВАКС про скасування рішення суддів ВАКС, яке частково закрило кримінальні провадження щодо фігурантів справи ОАСК за участь у злочинах, вчинених злочинною організацією. Часткове закриття проваджень відбулось через те, що змінилась ст. 255 КК України, яка передбачає кримінальну відповідальність за створення, керівництво злочинною спільнотою або злочинною організацією, а також участь у ній.

У цій ухвалі АП ВАКС також оцінила інші важливі моменти, які можуть негативно вплинути на розгляд і без того тривалої справи «злочинної організації ОАСК». Які саме  — поговоримо про це в нашому матеріалі.

В чому суть скарг?

Колегія суддів ВАКС ще 22 січня 2024 року своєю ухвалою частково задовольнила клопотання та закрила кримінальне провадження щодо двох обвинувачених — Ігоря Погрібніченка та Володимира Келеберди — за ч. 1 ст. 255 КК України в частині, де йшлося про їхню участь у злочинах, вчинюваних злочинною організацією. 

При цьому судді задовольнили клопотання щодо цих обвинувачених саме частково. Тобто не повністю закрили провадження, як того хотіли обвинувачені, щодо участі у злочинній організації та злочинах, вчинюваних такою організацією (а це два окремі склади, які були злочинами до 27 червня 2020 року), а лише щодо участі у вчинюваних злочинною організацією злочинах.

Суд, порівнявши стару й нову редакції ст. 255 КК, дійшов висновку, що участь у злочинній організації не була декриміналізована законом від 27 червня 2020 року, оскільки залишилася незмінною вимога про її мету — вчинення тяжких і особливо тяжких злочинів (ч. 4 ст. 28 КК). Водночас із нової редакції виключено положення про «участь у злочинах, що вчиняються такою організацією», тобто діяння після того закону частково декриміналізовано.

Однак обвинувачені подали апеляційні скарги на цю ухвалу. Вони не погодилися з висновками суду про часткову декриміналізацію та наполягали, що давали згоду лише на повне закриття провадження щодо них за ч. 1 ст. 255 КК України. 

Також, на їхню думку, оскаржувана ухвала була постановлена незаконним складом суду, оскільки кожен із суддів уже брав участь у цьому кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування. Крім того, розгляд клопотань відбувся за відсутності одного з обвинувачених, його захисника та потерпілих.

Яке рішення прийняли судді АП ВАКС першого разу?

Перший раз апеляційну скаргу розглянули 5 квітня 2024 року. Тоді колегія суддів АП ВАКС у складі Олександра Семенникова, Інни Калугіної та Дмитра Михайленка постановила ухвалу про залишення рішення першої інстанції без змін.

На думку колегії, у новій редакції вказаної статті КК України і справді відсутній елемент «участі у злочинах, вчинюваних злочинною організацією». Таким чином, вважає колегія суддів АП ВАКС, втрачено чинність щодо одного з видів діянь, тобто відбулася лише часткова декриміналізація.

Також колегія зазначила: суд не зобов’язаний отримувати «згоду» на часткове закриття провадження, бо КПК України не передбачає можливості надання згоди на закриття справи з умовами або застереженнями. 

Щодо доводів про неповноважність складу суду колегія зауважує, що ані обвинувачені, ані їхні захисники не заявляли відводів колегії суддів першої інстанції від розгляду поданих клопотань про закриття кримінального провадження. А попередні рішення першої інстанції, якими було відмовлено в задоволенні заяв про відвід або ж залишено ці заяви без розгляду, не можна оскаржити окремо. Заперечувати проти таких рішень можна лише в апеляційній скарзі на основне рішення суду, як це передбачено статтею 392 КПК України.

Крім того, колегія суддів вважає, що формального підходу недостатньо для виключення судді лише через його участь у провадженні на стадії досудового розслідування.  Оскільки судді не здійснювали судового контролю, не оцінювали докази й не впливали на хід справи, підстав для сумніву в їхній неупередженості немає. Відтак доводи про незаконний склад суду, на думку колегії, — безпідставні.

Також, на думку колегії суддів АП ВАКС, суд першої інстанції правомірно розглянув клопотання про закриття справи щодо окремих учасників без участі всіх, оскільки на розгляді було точкове  питання.

Яке рішення прийняв Верховний Суд?

Учасники справи не погодилися з рішенням АП ВАКС, а тому оскаржили його в касаційному суді. Судді ККС ВС і справді дійшли висновку про певні порушення під час апеляційного розгляду.

Зокрема прослуховуванням звукозапису судового засідання встановлено, що проведення апеляційною інстанцією засідань без захисника порушує право на захист одного з обвинувачених. А те, що обвинувачені, прокурор та інший захисник не були проти проведення засідання без цього захисника, не є вирішальними для суду з огляду на обставини кримінального провадження. Крім того, на думку суддів касаційного суду, колегія АП ВАКС не перевірила належним чином доводи сторони захисту про незаконний склад суду.  

У зв’язку з цим ККС ВС направив справу на новий розгляд до апеляційної інстанції.

Яке рішення прийняла колегія суддів АП ВАКС, розглядаючи справу повторно?

Повторно розглядала цю справу колегія суддів АП ВАКС у складі Сергія Боднара, Миколи Глотова та Даниїли Чорненької. У своїй ухвалі від 9 липня 2025 року двоє суддів (Микола Глотов висловив окрему думку) вирішили скасувати рішення першої інстанції та направити клопотання на новий розгляд ВАКС. 

Колегія суддів звернула увагу, що хоча обвинувачені ще до початку розгляду клопотань заявляли про згоду на повне закриття провадження за ч. 1 ст. 255 КК України, вони не погоджувалися на часткове закриття лише в частині участі у злочинах, вчинених злочинною організацією. Попри це суд першої інстанції задовольнив клопотання лише частково без згоди на це учасників процесу, чим допустив порушення вимог КПК України.

Також апеляційний суд наголосив, що під час судового засідання не були присутні всі обвинувачені. Відсутність будь-кого з них порушує право на участь у розгляді справи та є істотним процесуальним порушенням.

Крім того, колегія зауважила, що суд першої інстанції не перевірив доводи захисту щодо можливих підстав для відводу суддів. АП ВАКС погодилися з відсутністю підстав для відводу двох суддів з колегії, однак щодо третього (Маркіяна Галабали) зробила інший висновок — «ухвала … може вказувати на те, що слідчий суддя ОСОБА_20 здійснював судовий контроль у кримінальному провадженні № 52019000000000522 від 21 червня 2019 року під час досудового розслідування».

Так, у 2021 році суддя ВАКС Маркіян Галабала в цьому провадженні ухвалою відмовив у відкритті провадження про перегляд ухвали слідчого судді за нововиявленими обставинами. Причина — такий перегляд не передбачений законом, що підкріплюється й актуальною на той час позицією Обʼєднаної палати Верховного Суду. Це рішення постановлялось не по суті питань, які стосуються досудового розслідування, а суддя лише констатував факт неможливості розгляду поданої заяви. Тому він не міг сформувати власну думку або ж певну позицію щодо цього кримінального провадження, що могло слугувати підставою для його відводу від розгляду «справи ОАСК». Про це і зазначено в ухвалі колегії суддів, коли підіймалось питання про відвід цього судді.

Однак судді АП ВАКС дійшли висновку, що ця ухвала може вказувати на те, що він здійснював судовий контроль на стадії досудового розслідування у «справі ОАСК».

Які аргументи в окремій думці судді АП ВАКС?

Як було сказано вище, один з членів колегії суддів АП ВАКС Микола Глотов постановив окрему думку, в якій не погоджувався із рішенням АП ВАКС та зазначав, що в задоволенні апеляційних скарг слід було відмовити. 

Суддя вважає, що апеляційний суд на цьому етапі не мав оцінювати законність складу суду першої інстанції. Предметом перегляду, на його думку, була лише ухвала про часткову відмову в закритті кримінального провадження, а не вирок, тому питання про відвід суддів не підлягало розгляду. Оскільки КПК України не дозволяє окремо оскаржувати ухвали про відмову в задоволенні відводу, такі доводи можуть бути розглянуті лише під час апеляційного перегляду вироку. Подання скарги саме на ухвалу про закриття провадження не дає підстав для аналізу складу суду.

Навіть якщо припустити порушення в складі суду, вважає суддя Глотов, це не впливає на справедливість розгляду, бо рішення стосувалося лише технічного питання — чи було діяння декриміналізовано.

Глотов також вважає, що участь судді Галабали у складі колегії не порушує вимоги КПК України, адже він не був залучений до цього кримінального провадження під час досудового розслідування. Зокрема ухвала про відмову у відкритті провадження за заявою адвоката стосувалася лише прийнятності заяви, а не суті досудового розслідування. І це не є проявом судового контролю в розумінні КПК.

Суддя також вважає, що клопотання про закриття провадження, подані двома обвинуваченими, стосувалися лише їхніх прав і не зачіпали інтересів інших обвинувачених. Відтак відсутність в окремих засіданнях інших учасників не перешкоджала суду першої інстанції розглядати ці клопотання.

Також, на думку судді, обвинувачені, погоджуючись на закриття провадження за ст. 255 КК, дали згоду як на повне, так і на часткове закриття. КПК не дає їм права вимагати у суду задовольнити клопотання лише частково, адже провадження є цілісним, а часткове закриття — це лише виокремлення частини. Оскільки вони самі подали такі клопотання, суд має право вирішувати, задовольнити їх повністю чи частково, адже навіть часткове задоволення відповідає їхній волі.

***

Для розуміння контексту, в якому постановлене це рішення АП ВАКС, нагадаємо, що  розгляд справи «плівок ОАСК» супроводжується низкою процесуальних труднощів і затягувань. 

Після передачі справи до ВАКС у червні 2022 року до розгляду по суті перейшли лише у квітні 2024-го. А в листопаді того ж року розгляд по суті довелося починати спочатку через зміну одного із суддів колегії. Відтак лише у березні 2025 року, тобто через майже три роки після передачі, справа нарешті перейшла до стадії дослідження доказів.

Також ухвала АП ВАКС підіймає цілу низку питань щодо формального та змістовного керування судовим процесом. У наших звітах з моніторингу ВАКС ми відзначали проблему затягування судового розгляду великих справ зі значною кількістю обвинувачених. Можемо нагадати, що зараз КПК України дозволяє мати до п’яти захисників у кожного з обвинувачених. Якщо у справі понад десять обвинувачених, то сторона захисту може загалом налічувати понад 50 осіб. І якщо учасники справи не мають наміру добросовісно виконувати свої процесуальні обовʼязки, то організувати розгляд справи у розумні строки – це ще той виклик.

І для організації процесу у головуючого судді наявні спеціальні повноваження, визначені, зокрема, у ст. 321 КПК України. А для ситуацій невизначеності існують засади кримінального провадження, одна з яких розумність строків. 

Тому залишається лише розраховувати, що подібні рішення АП ВАКС не вплинуть на дотримання розумних строків розгляду «справи ОАСК», а законодавець найближчим часом запровадить інструменти для ефективної протидії зловживанню процесуальними правами. 

Матеріал підготовлено командою Transparency International Ukraine