НАБУ та САП обвинувачує ексдиректора державного підприємства «Волиньторф» Сергія Голоюха та ексдиректора ТзОВ «Промгазінвест» Олександра Шевцова у заволодінні майже 6 млн грн.

За версією слідства, Голоюх як директор ДП «Волиньторф» та Шевцов як директор ТОВ «Пром-Газ-Інвест» уклали три договори на купівлю цінних паперів коштом державного підприємства.

Зокрема держпідприємство придбало у ТОВ «КУА «Прайм Тайм» 12 інвестиційних сертифікатів пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду «Глобал Капітал» на загальну суму понад 6 млн грн, однак фактично сплативши за них близько 5,57 млн грн. Укладення угод відбувалося за участю ПрАТ «Фондове агентство «Схід-Інвест», яке діяло на підставі договорів доручення.

Водночас уже невдовзі після придбання у грудні 2013 року, а також у січні та лютому 2014 року, ці ж цінні папери були перепродані іншій компанії — ТОВ «Пром-Газ-Інвест» — за приблизно таку ж суму, тобто понад 6 млн грн. Формально така операція створювала вигляд господарської діяльності, однак, як показала позапланова ревізія, фактичного надходження коштів від покупця на рахунки ДП «Волиньторф» не відбулося. Таким чином підприємство втратило і гроші, і придбані активи.

Подальший розвиток подій лише підтвердив фіктивний характер операцій: ТОВ «Пром-Газ-Інвест» згодом змінило назву на ТОВ «Сетерус», а вже наприкінці 2014 року Господарський суд Рівненської області відкрив провадження у справі про його банкрутство. У подальшому підприємство було визнано банкрутом і ліквідовано, що унеможливило будь-яке повернення коштів державному підприємству.

Результати ревізії фінансово-господарської діяльності ДП «Волиньторф», а також висновки судово-економічної експертизи підтвердили, що внаслідок описаних операцій підприємству було завдано збитків на понад 6 млн грн. Саме ДП «Волиньторф» на той момент входило до складу Державного концерну «Укрторф» та перебувало у сфері управління Міністерства енергетики та вугільної промисловості України. Відтак ідеться про завдання збитків державним інтересам.

Слідство вважає, що ключовим елементом схеми було використання пов’язаних між собою суб’єктів господарювання — як з боку продавця, так і з боку покупця цінних паперів, а також емітента інвестиційних сертифікатів. 

Завдяки цьому учасники оборудки контролювали рух активів і створювали видимість реальних фінансових операцій. Водночас їм було достеменно відомо, що активи фонду «Глобал Капітал» є неприбутковими та не мають реальної інвестиційної цінності.

Дії фігурантів кваліфіковано за ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.