Опис справи
Колишнього нардепа Миколу Мартиненка обвинувачують у заволодінні $17,2 млн ДП «СхідГЗК». Разом з ним у справі фігурують ще семеро осіб.
Східний гірничо-збагачувальний комбінат (СхідГЗК), що у Жовтих Водах, займається видобуванням та переробленням уранової руди, а також є виробником сірчаної кислоти.
За версією слідства, протягом 2013-2016 років Мартиненко зі своїми поплічниками організували схему заволодіння коштами. Підприємство мало самостійно видобути сировину, однак керівництво закупило урановий концентрат в казахстанської компанії «Казатпром» через підконтрольну Мартиненку та Руслану Журилу австрійську фірму Steuermann на суму понад $17 млн доларів. Як наслідок, підприємство зазнало збитків на суму понад 25 мільйонів гривень.
У цій справі фігурує ще семеро осіб:
- директор «Схід ГЗК» Олександр Сорокін
- заступники директора «Схід ГЗК» Руслан Журило й Володимир Богданець
- директор «Енергоатому» Валерій Васильков
- директор відокремленого підрозділу «Енергоатому» Володимир Святненко
- заступник голови «Нафтогазу» Сергій Перелома
- представник фіктивної компанії Павло Скаленко.
На думку сторони обвинувачення, у липні 2013 року Руслан Журило вирішив заволодіти коштами підприємства через закупівлі уранового концентрату за завищеними цінами. Для цього він вступив у змову з нардепом Миколою Мартиненком, який мав вплив у сфері енергетики та контролював низку компаній, зокрема австрійську Steuermann.
Схема полягала в тому, що ДП «СхідГЗК» закуповувало концентрат у Steuermann, яка лише формально була постачальником, тоді як реальні поставки здійснювало казахстанське підприємство «Степногірський ГХК» за значно нижчими цінами. Різницю вартість — десятки мільйонів доларів — учасники схеми розподіляли між собою.
У серпні 2013 року Журило, за погодженням з Мартиненком, залучив до схеми посадовців підприємства, зокрема Сорокіна, Богданця та інших. Водночас Мартиненко активізував зв’язки з менеджментом Steuerman та з Переломою, який, хоч формально і не працював у «СхідГЗК», координував документообіг і контакти з австрійською стороною.
.jpg)
У листопаді 2013 року за вказівкою Мартиненка компанію «Steuermann» залучили до участі в тендері «СхідГЗК». Її визнали переможцем, хоча конкурс мав бути скасований через відсутність цінових пропозицій на більшу частину предмета закупівлі — 2,4 млн кг урану з 3 млн. Богданець, хоча й не входив до тендерного комітету, координував його дії, забезпечуючи перемогу Steuermann.
Договір на постачання 3000 тонн концентрату був підписаний Сорокіним на $414 млн, хоча це перевищувало затверджене фінансування підприємства. Подальші додаткові угоди передбачали поставки ще 900 тис. кг концентрату — загалом на понад $109 млн, за цінами $115–125/кг.
Насправді ж Steuermann купувала концентрат у «Степногірського ГХК» за ринковими цінами, а «СхідГЗК» платила набагато більше. Таким чином з грудня 2013 по грудень 2016 року організатори заволоділи $17,29 млн, які легалізували через підконтрольні компанії.
Окремо слідством встановлено, що Руслан Журило є кінцевим бенефіціаром британської компанії Wargrave Trading LLP. Через довірчі декларації з компаніями Krontex Services LTD і Nostrex Services LTD він спільно з Жанною Григоренко контролював цей актив. Сам Журило відкривав рахунок Wargrave у латвійському банку Citadele та виступав уповноваженим представником.
Мартиненку та Журилу інкримінують ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, а Сорокіну, Богданцю та Переломі — ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 191 КК України.
До слова, Руслан Журило мобілізувався до лав ЗСУ в березні 2023 року. Через це суд виділив матеріали справи окремо та зупинив провадження щодо нього.
Нагадаємо, що в листопаді 2022 року ВАКС виніс вирок по іншому епізоду розкрадань на «СхідГЗК». Ексзаступника гендиректора комбінату Ігоря Голобородька та директора ТОВ «Торговий дім “Еко-Сервіс”» Ігоря Ведуту засудили за завдання підприємству 24,5 млн грн збитків шляхом закупівель за завищеними цінами.
