З листопада 2025 року операція «Мідас» тримає в напрузі не лише причетних посадовців та їхнє оточення, а й усю країну. Особливого резонансу цій справі додає надскладна зима.  

Втім, корупційні схеми в енергосекторі — історія не нова. В цьому матеріалі ми проаналізуємо попередні гучні викриття в царині енергетики та з’ясуємо, на якому етапі перебуває їх розгляд сьогодні.

«Газова справа» нардепа Ярослава Дубневича

Однією з найбільш показових у контексті енергетичних махінацій залишається «газова справа» народного депутата Ярослава Дубневича про заволодіння природним газом НАК «Нафтогаз України» на суму понад 2,1 мільярдів гривень та легалізація понад 457 мільйонів гривень. За версією слідства, в період з 2013 по 2017 роки підконтрольні нардепу підприємства Новояворівська та Новороздільська ТЕЦ на Львівщині незаконно та ще й за пільговими цінами отримували газ, який призначався виключно для потреб населення. Проте фактично 450 мільйонів кубометрів цього газу використали для промислового виробництва електроенергії, яку потім продали ДП «Енергоринок» за ринковими цінами. 

Отримані у такий спосіб прибутки, що перевищували 457 мільйонів гривень, організатори схеми легалізували через розгалужену мережу офшорів. Згодом ці кошти поверталися в українську економіку під виглядом іноземних інвестицій, що мало б приховати їхнє кримінальне походження.

Попри масштаб доказової бази, розгляд справи затягнувся через відсутність головного фігуранта. Ярослав Дубневич з жовтня 2023 року перебуває у міжнародному розшуку, пояснюючи своє перебування в країнах ЄС необхідністю тривалого лікування, що нібито наразі унеможливлює його повернення в Україну. 

Справу щодо нього ВАКС розглядає в окремому провадженні. 17 лютого 2026 суд завершив підготовче засідання і призначив її до розгляду по суті. Паралельно ВАКС продовжує слухання щодо п’яти інших фігурантів — колишніх директорів та фінансових керівників згаданих ТЕЦ. Крім того, на розгляді ВАКС перебуває ще одна кримінальна справа щодо Ярослава Дубневича — нардеп обвинувачується у заволодінні 93 мільйони гривень «Укрзалізниці» через махінації з тендерними закупівлями. 

Справа про махінації на «Центренерго»

Ще одним гучним епізодом у портфелі антикорупційних органів є справа про махінації на ПАТ «Центренерго», де державне підприємство, за версією слідства, втратило понад 176,8 мільйона гривень через лояльність його посадовців до приватного трейдера. В основі схеми — змова колишніх посадовців «Центренерго» Олександра Уварова та Катерини Токар із керівником компанії «Юнайтед Енерджі» Андрієм Короткевичем-Лещенком. Згідно з умовами аукціонів, у 2020 році приватна фірма зобов’язалася викуповувати фіксовані обсяги електроенергії, а за будь-який недовідбір — сплачувати штраф у розмірі 20% від вартості залишку. 

Проте, коли фактичні обсяги відібраної електроенергії виявилися значно меншими за заплановані, учасники змови вирішили «відредагувати» правила гри. За версією слідства, вони заднім числом підписали додаткові угоди, якими просто викреслили положення про штрафні санкції та допустимі межі відхилень. Така юридична маніпуляція дозволила «Юнайтед Енерджі» відбирати будь-який обсяг енергії без жодних фінансових наслідків. Як наслідок, державне «Центренерго» недоотримало 176,8 мільйона гривень.

На сьогодні ця справа перебуває на стадії судового розгляду у ВАКС. Фігурантам інкримінують зловживання владою або службовим становищем та службове підроблення. Цей кейс залишається одним із найбільш показових прикладів того, як ручне керування договорами в енергосекторі стає інструментом прикриття корупційних домовленостей за державний кошт.

Справа Ростислава Шурми

Не менш резонансною стала досить «свіжа» справа колишнього заступника керівника Офісу Президента Ростислава Шурми, яка стосується махінацій із виплатами за «зеленим тарифом». За версією слідства, організатори налагодили схему заволодіння державними коштами через сонячні електростанції, що опинилися на тимчасово окупованій території Запорізької області. Встановлено, що з березня 2022 року електростанції у Василівському районі втратили фізичний зв’язок з Об’єднаною енергосистемою України. Попри це підконтрольні фігурантам компанії, зокрема ПП «Нацпрод», ТОВ «КД Енерджі 2», ТОВ «ВЕЗ», протягом 2022–2023 років подавали завідомо неправдиві дані про обсяги виробленої енергії. 

Така імітація дозволила незаконно отримати від ДП «Гарантований покупець» понад 141 мільйон гривень. На думку слідства, ці гроші були легалізовані під виглядом інвестицій у нерухомість та нові енергетичні проєкти. Детальніше про цю схему — у розслідуванні журналістів Bihus.Info, після якого власне НАБУ і взялось за неї. Масштаб цієї справи та статус головного фігуранта зробили цю справу однією із найбільш обговорюваних у секторі відновлюваної енергетики.

Наразі правоохоронна система перейшла до «відкритої» фази процесуальних дій. 13 лютого 2026 року МВС оголосило Ростислава Шурму та його брата Олега Шурму у розшук. Сам Ростислав Шурма перебуває за кордоном, куди виїхав як батько трьох дітей. До слова, сам він заявляє, що не переховується від слідства та нібито навіть готовий співпрацювати з ним. Та все ж із його допису зрозуміло: назад до України колишній посадовець не поспішає. 

22 січня ВАКС обрав запобіжний захід у виді тримання під вартою довіреній особі Шурми з правом внести 30 мільйонів гривень застави як альтернативу. 23 січня ВАКС частково задовольнив клопотання прокурора та призначив 3 мільйони гривень застави Ігорю Скляру — директору компаній «КД Енерджі» та «Нацпрод», власником яких є рідний брат експосадовця Олег Шурма. Він теж перебуває за кордоном. Підозрюваним інкримінують привласнення майна в особливо великих розмірах (ч. 5 ст. 191 ККУ) та легалізацію доходів (ч. 3 ст. 209 КК України). Наразі у справі триває досудове розслідування.

Справа Дмитра Крючкова

До переліку найбільш масштабних енергетичних махінацій минулого десятиліття входить і справа Дмитра Крючкова, що стосується розкрадань у компаніях «Черкасиобленерго» та «Запоріжжяобленерго». За версією слідства, протягом 2015–2016 років організаторам схеми вдалося вивести з підприємств понад 1,5 мільярда гривень. Суть схеми була цинічно простою: через приватну компанію Крючкова «Енергомережа» підписувалися незаконниі договори про переведення боргу. Це дозволяло великим промисловим споживачам, зокрема підприємствам олігархів Дмитра Фірташа та братів Суркісів, розраховуватися за використану електроенергію не з обленерго, а напряму з компанією-посередницею. Цією посередницею була саме компанія Дмитра Крючкова — ХК «Енергомережа». Отримана приватною фірмою оплата в обленерго не поверталася і до державних рахунків ці кошти так і не доходили. Окремі епізоди справи стосувалися виведення активів з «Харківобленерго» під виглядом безповоротної фінансової допомоги.

На сьогодні ця історія має один із найсуворіших вироків серед справ такого типу. ВАКС визнав Дмитра Крючкова винним та призначив йому 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна. Крім того, суд застосував спецконфіскацію активів на суму 468 мільйонів гривень. Наразі сторона захисту в апеляції добивається скасування суворого рішення першої інстанції. 

Та поки що ми змушені констатувати, що сам засуджений наразі фізично недосяжний для українського правосуддя. У лютому 2024 року Крючков виїхав за межі України як багатодітний батько і не повернувся. Географія його перебування постійно змінюється: спочатку він заявляв, що має право постійного проживання в Монако, пізніше опинився на лікуванні у Швейцарії, останні ж його коментарі вказували на перебування у Франції.

Справа «Роттердам+»

Справа «Роттердам+» є справжнім символом заплутаності розслідування та масштабності схеми в українській енергетиці. В її основі — обвинувачення колишніх топпосадовців НКРЕКП та групи компаній ДТЕК у запровадженні та застосуванні сумнівної методики розрахунку вартості вугілля для ТЕС, відомої як формула «Роттердам+». Суть схеми була простою: за версією слідства, у тариф для споживачів закладали ціну вугілля в портах Нідерландів, додаючи до неї витрати на транспортування в Україну. Проте формулу застосовували до всього обсягу спаленого вугілля — понад 25 мільйонів тонн, хоча фактично з-за кордону завезли мізерні 130 тисяч тонн. Це призвело до штучного завищення тарифів для кінцевих споживачів та завдало державі збитків на суму понад 38 мільярдів гривень.

Шлях цієї справи до зали суду був надзвичайно тернистим: досудове розслідування тривало понад 5 років, протягом яких провадження п’ять разів закривали та знову відновлювали. Сьогодні Вищий антикорупційний суд нарешті перейшов до розгляду справи по суті, об’єднавши кілька епізодів в один процес. Детальніше про те, чому це розслідування стало випробуванням для всієї системи, можна прочитати в нашому аналітичному матеріалі «Справа “Роттердам+”: 39 мільярдів гривень та п’ять років розслідування». 

Наразі ситуація у справі виглядає неоднозначною. Ексголова НКРЕКП Дмитро Вовк та посадовець Володимир Бутовський перебувають у розшуку, щодо них здійснюється спеціальне судове провадження. Низка фігурантів уже фактично випала з-під суду: ВАКС за строками давності звільнив від відповідальності кількох колишніх членів комісії, зокрема й ексголову НКРЕКП Оксану Кривенко. Попри це розгляд щодо окремих епізодів зловживання владою та службової недбалості триває, залишаючи відкритим питання про те, чи вдасться державі поставити крапку в одному з найбільших енергетичних скандалів сучасності.

Справа про розкрадання коштів АТ «Харківобленерго»

Свіжим прикладом боротьби з корупцією в регіональних енергетичних вузлах є справа про розкрадання коштів в АТ «Харківобленерго». Слідство встановило, що у 2021 році тодішнє керівництво підприємства спільно з приватними партнерами розробило схему наживи на закупівлях критично важливого обладнання — трансформаторів та електровимірювальних приладів. За версією НАБУ, виконувач обов’язків гендиректора Костянтин Логвиненко та організатор схеми Леонід Міндіч створили групу, до якої залучили не лише своїх підлеглих, а й представників Харківської торгово-промислової палати та приватних оцінювачів. Учасники схеми штучно завищили очікувану вартість обладнання на 132,5 мільйонів гривень. 

На щастя, довести задум до кінця фігурантам не вдалося. Через реалізацію частини договорів підприємство втратило 12,5 мільйона гривень. Проте привласненню решти суми — 120 мільйонів гривень — завадило своєчасне розслідування НАБУ. 

Справа перебуває на етапі досудового розслідування. Влітку 2024 року підозри отримали семеро учасників групи, а в червні 2025-го при спробі перетину державного кордону було затримано й самого організатора схеми Леоніда Міндіча. У серпні 2025 року НАБУ оголосило  про завершення досудового слідства у справі. На черзі — розгляд у ВАКС, який і має дати правову оцінку діям фігурантів, дослідити обґрунтованість обвинувачень і та обрати їм справедливі покарання в разі доведення вини.

Хабар в Енергоатомі: справа Світлани Пінчук

Не менш показовим епізодом у ланцюгу енергетичних зловживань стала справа Світлани Пінчук, заступниці генерального директора філії «Атоменергомаш» державної компанії «Енергоатом». Її було викрито на вимаганні та одержанні «відкатів» від представника підрядної компанії. За версією слідства, у 2025 році посадовиця вимагала від 10% до 15% від вартості робіт. До того ж, не разово, а щомісяця. За ці гроші вона обіцяла забезпечити своєчасну оплату за виконані роботи та не створювати їм штучних перешкод у подальшій співпраці з підприємством. Загальна сума неправомірної вигоди, на яку розраховувала фігурантка, становила понад 6,6 мільйони гривень. 

Правоохоронцям вдалося задокументувати передачу частини грошей: протягом червня–листопада 2025 року було зафіксовано отримання частини хабаря близько 1,67 мільйона гривень.

Вже 5 листопада 2025 року ВАКС обрав підозрюваній запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення 4 мільйонів гривень застави. Захист Пінчук намагався оскаржити цю запобіжку в апеляції, проте колегія судді АП ВАКС залишила ухвалу першої інстанції без змін. Досудове розслідування триває, а ця справа поповнює список гучних викриттів у стратегічно важливому атомному секторі. 

Розкрадання €6,4 млн «Енергоатому»: епізод справи Миколи Мартиненка

До списку найтриваліших та найрезонансніших розслідувань належить справа Миколи Мартиненка, колишнього народного депутата та ексголови паливно-енергетичного комітету Верховної Ради. Вона стосується масштабного заволодіння коштами державного «Енергоатома» через чеську компанію Skoda JS. За версією слідства, в період з 2009 по 2012 роки фігуранти забезпечували перемогу Skoda JS на тендерах із постачання обладнання для українських АЕС. Звісно, такі постачання відбувалися за завищеними цінами. Різниця у вартості — а це близько 18% від суми контрактів — під виглядом «комісійних за посередництво» перераховувалася на рахунки панамської компанії Bradcrest Investment S.A., яка була підконтрольною Мартиненку. Через це державне підприємство втратило  6,4 мільйони євро.

Схема реалізовувалась на міжнародному рівні: кошти виводилися через швейцарські банки, а доказову базу правоохоронці збирали у співпраці з іноземними колегами. Наразі справа перебуває на стадії судового розгляду у ВАКС. 

Цей «атомний» епізод — не єдиний корупційний злочин, інкримінований Мартиненку. Екснардеп також є ключовим фігурантом іншого епізоду щодо заволодіння 17,2 мільйона доларів ДП «СхідГЗК» та отримання понад 310 тисяч євро неправомірної вигоди. Разом із екснардепом на лаві підсудних перебувають колишні керівники «Енергоатома» та довірені особи, що керували офшорними рахунками. Ці провадження стали маркером того, як десятиліттями вибудовувалися вертикальні зв’язки між політичною владою та стратегічними державними активами.

Справа про будівництво сховища ядерного палива

Ще один гучний корупційний кейс в царині енергетики пов’язаний з процесом зведення у Чорнобильській зоні відчуження Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива. Посадовців «Енергоатома» обвинувачують у завданні підприємству збитків на суму майже 100 мільйонів гривень під час будівництва сховища під час закупівлі систем радіаційного контролю. За даними слідства, у 2020 році договір із підрядником було укладено в обхід процедури відкритих торгів, а подальше підписання додаткових угод дозволило штучно збільшити ціну контракту з 421 мільйонів гривень до 1,5 мільярда гривень. Фактично підрядник придбав обладнання за ринковою ціною, а державі продав утричі дорожче.

4 листопада 2025 року НАБУ повідомило, що одного з обвинувачених у цій справі екстрадовано з Німеччини. 

На сьогодні справа перебуває на розгляді у ВАКС. Обвинувальний акт стосовно чотирьох фігурантів, серед яких колишній керівник профільного підрозділу «Енергоатома» та представники компанії-підрядника, було скеровано до суду в липні 2024 року. Дії учасників групи кваліфіковано за статтею про привласнення та розтрату майна в особливо великих розмірах.

Махінації з електроенергією НЕК «Укренерго»: справа Володимира Скоробагача

Ще одним епізодом, що ілюструє вразливість державних розрахунків у критичні періоди, є справа про розкрадання понад 58 мільйонів гривень державної компанії «Укренерго». За версією слідства, у квітні 2022 року тодішній депутат Харківської облради Володимир Скоробагач виступив інвестором та організатором схеми, до якої залучив ще кількох учасників. Механізм полягав у використанні трьох підконтрольних компаній із ліцензіями на постачання електроенергії. Ці компанії  отримали ресурс із Об’єднаної енергосистеми України та перепродали його кінцевим споживачам. Проте кінцеві розрахунки з «Укренерго» так і не відбулися: фінансова відповідальність залишилася на «компаніях-прокладках». Отриманий прибуток у розмірі понад 58 мільйонів гривень було виведено за межі країни. За даними розслідування, кошти спрямували до Болгарії під виглядом повернення фіктивних позик, тоді як фінансова відповідальність за спожиту енергію залишилася на «компаніях-прокладках». Така модель дозволила учасникам групи акумулювати державні кошти на приватних рахунках, уникаючи виконання зобов’язань перед оператором системи передачі.

Наразі справа перейшла до стадії судового розгляду. У жовтні 2025 року обвинувальний акт було передано до суду, а вже 16 лютого ВАКС завершив підготовче засідання. Розгляд справи по суті призначено на 3 березня. Скоробагачу, керівнику приватної фірми  та її засновнику було повідомлено про підозри у загрожує до 12 років ув'язнення з конфіскацією майна. Їхні дії кваліфікували як заволодіння майном в особливо великих розмірах (ч. 5 ст. 191 ККУ) та легалізація доходів, одержаних злочинним шляхом (ст. 209).

Ці справи відображають реальний масштаб зловживань в енергетичному секторі. Кожне провадження пройшло шлях від збору доказів, зокрема за кордоном, до розгляду у ВАКС. Попри різницю у ймовірних схемах — відкати, маніпуляції з тарифами чи використання офшорів — ключовим залишається питання логічного завершення цих процесів. Адже показником ефективності системи є не лише кількість підозр, а здатність доводити провину та домагатися виконання судових рішень. Саме робота з доказами та фінальні судові рішення вкотре продемонструють здатність системи переходити від етапу викриттів до реальних юридичних наслідків. І для забезпечення якісного судового розсліду в розумні строки не слід забувати про ті виправлення тих недоліків, які всім відомі, однак до реальних кроків влада все ще не перейшла. 

Матеріал підготовлено командою Transparency International Ukraine

Публікація підготовлена у межах проєкту «Цифровізація для зростання, доброчесності та прозорості» (UK DIGIT), що виконується Фондом Євразія та фінансується UK Dev. Матеріал створено за фінансової підтримки Програми допомоги з міжнародного розвитку від Уряду Великої Британії. Зміст є винятковою відповідальністю Transparency International Ukraine; висловлені погляди не обов’язково відображають офіційну політику Уряду Великої Британії.