У ВАКС 17 лютого 2026 року відбувається засідання з обрання запобіжного заходу ексміністру юстиції та енергетики Герману Галущенку, якому інкримінують відмивання грошей та участь у злочинній організації. 

Ми зібрали найцікавіше з того, що прозвучало під час сьогоднішнього засідання.

Позиція сторони обвинувачення

Прокурор САП почав свій виступ з обґрунтування клопотання про застосування запобіжного заходу, зокрема нагадав обставини справи та роль Германа Галущенка – під псевдонімами «Сигізмунд» і «Професор» він брав участь у злочинній схемі з легалізації незаконно отриманих коштів. Галущенко як тодішній міністр енергетики, за даними слідства, сприяв Тімуру Міндічу і його злочинній організації у легалізації коштів через офшорні структури в обмін на протекцію перед президентом та отримання своєї частки незаконно набутих грошей. Отримані у такий спосіб гроші Галущенко, за словами прокурора, використовував для власного збагачення, зокрема сплачував за високовартісне навчання сина у Швейцарії.

За дорученням Галущенка учасники злочинної організації залучили громадянина Сент-Кітс і Невіс та Сейшельських островів Івора Омсона. За даними слідства, 26 лютого 2021 року він створив приватний інвестиційний фонд, покликаний зберігати, примножувати і виводити легалізовані кошти. Звітність про їх надходження та акумулювання на рахунках велася в електронному документі-таблиці під назвою «Манхеттен».

Протоколом НСРД було зафіксовано розмову від 11 лютого 2025 року,  в якій згадується електронна таблиця «Манхеттен» між Лесею Устименко й Олександром Цукерманом, де зазначається:

Устименко: «Ета тє вчерашніє, да? Я так і не паняла, ти всьо время прериваєшся, как мне в “Манхеттене” записать? Ілі лучше в Тімура в лічном?»

Цукерман: «Нет. Запіши в “Манхеттене”, что зашло 250 от Теннисиста... Ну всьо равно будет что-то от Сигизмунда, что-то нам. Распределим».

Ще один протокол НСРД, де Миронюк та Басов обговорюють розподіл коштів, отриманих від суб'єктів господарювання за проведену роботу Енергоатомом, згадуючи і Галущенка:

Басов: «Да, ета всьо Логинов. І Гера до етого привьоз. Там 62 (відкриває основне відділення портфелю — ред.)».

Миронюк: «Кто привьоз?»

Басов: «Ну “Рема”».

Миронюк: «Ну старое вот ето?»

Басов: «Да, старое».

Миронюк: «Тогда его на три, ви я і професор».

Сторона обвинувачення переконана, що Галущенко, перебуваючи пізніше на посаді міністра юстиції, фактично координував діяльність та здійснював вплив на Енергоатом. Обставини підозри та протоколів НСРД також підтверджуються матеріалами від Маршалових островів, отриманими слідством у відповідь на запит про міжнародну допомогу, протоколами огляду документів і копій телефону, а також документами, що підтверджують оплату коледжу в Швейцарії за навчання сина Галущенка.

Враховуючи наведене, прокурор вважав підозру обгрунтованою і просив призначити ексміністру запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з альтернативою внесення застави в сумі 425 млн 984 тис. грн. На думку прокурора, виходячи з обставин вчинення кримінального правопорушення та отриманих коштів в ході легалізації, така сума застави є посильною для Галущенка і достатньою аби забезпечити виконання покладених обов'язків.

Щодо запобіжного заходу прокурор заявив про існування всіх п’яти ризиків для кримінального провадження: ризик переховування, спотворення та знищення доказів, впливу на свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення та перешкоджання провадженню іншим чином. Ризик переховування підтверджується записом розмови Цукермана і Мужеля у березні 2025 року: «Сігізмунд мєчтаєт слінять. Мєчтаєт уєхать куда-то послом». 

P.S. Пізніше на ютуб-каналі НАБУ опублікували чергове відео про цю справу під назвою «Сигізмунд». У ньому йдеться про саму схему та участь у ній Галущенка, також там звучать фрагменти НСРД, які стосуються цього.

Позиція сторони захисту

Захист натомість говорив, що зі слів прокурора складається враження, що основною підставою затримання і повідомлення про підозру стало саме бажання Галущенка тимчасово виїхати з України для побачення з рідними. Адвокати зазначили, що Галущенко на законних підставах намагався покинути Україну, не переховувався від органів досудового розслідування жодним чином та мав намір повернутися, оскільки в Україні проживає його літній батько. Спростовуючи аргументи прокурора щодо ризику втечі, один з захисників наголосив, що згадані 58 випадків перетину кордону з моменту введення воєнного стану не є доказом спроби ухилення Галущенка від слідства, а навпаки: після кожної поїздки Галущенко незмінно повертався до України, що, на його думку, повністю нівелює доводи обвинувачення про ризик його втечі.

На думку захисників, детективи НАБУ навмисно очікували, поки Галущенко поїде за кордон, щоб створити картинку втечі. Саме це, переконані вони, є підтасовуванням доказів під повідомлення про підозру. Один із захисників зазначив, що сторона обвинувачення не долучила жодних вагомих доказів, а псевдоніми, згадані в матеріалах НСРД, детективи НАБУ нібито присвоїли Галущенку самостійно.

Сторона захисту наполягає на недопустимості матеріалів НСРД як доказів, бо фігуранти під час цих розмов послуговувалися недержавною — російською — мовою. На думку адвокатів, якщо матеріали викладені не українською, а переклад не наданий, вони не можуть бути належним чином оцінені судом, проаналізовані стороною захисту та взяті до уваги слідством, а відтак порушується право на захист особи.

Також захисник посилається на три виправдувальні вироки, винесені за останній тиждень суддями ВАКС, натякаючи на схожу перспективу і в цій справі. При цьому адвокат не виключає того, що його підзахисний «десь був замішаний», але вважає, що сторона обвинувачення не навела адекватних доказів вини Галущенка саме в цій справі.

Захисники також надавали як доказ грамоти, подяки, відзнаки та ордени, якими нагороджувався Герман Галущенко впродовж останніх десятків років.

Під час свого виступу Герман Галущенко заперечив висновки слідства щодо його ролі як координатора. На його переконання, здійснення координації між учасниками неможливе без безпосереднього особистого спілкування, яке у матеріалах справи не зафіксовано.

Окремо підозрюваний прокоментував причетність до схеми «Шлагбаум» — детальніше про те, як вона діяла, йдеться у нашому окремому матеріалі. Галущенко підтвердив факт вчинення цих дій, проте наголосив на відсутності злочинного умислу. За його словами, у такий спосіб він намагався захистити активи НАЕК «Енергоатом». Мовляв, він мав на меті не допустити стягнення боргів за зобов’язаннями Запорізької АЕС. Ексміністр пояснив, що після окупації станції до «Енергоатома» було пред’явлено позови на загальну суму понад 1 млрд грн, і він був змушений втрутитися, щоб запобігти фінансовим втратам державного підприємства.

Щодо доказів його впливу на фінансові чи кадрові рішення після його відставки, Галущенко підтвердив, що до нього дійсно звертались різні директори компаній, проте пояснив це досвідом спільної роботи протягом 4,5 його перебування на посаді.

Сторона захисту сподівається, що рішення суду щодо Галущенка «дасть підстави вважати, що наш український суд – хоча б ВАКС – ще є тим органом, створеним для вирішення правових спорів. Не Офіс Президента, не депутати, які обіцяли сьогодні прийти в зал судового засідання, не департамент США – а ви, шановний суд».

На запитання слідчого судді ВАКС Віктора Ногачевського про те, яку суму застави був би готовим внести, Галущенко відповів: «Не знаю, мільйонів 30 би знайшов… 20».

Для колажу використано фото Яна Доброносова/Telegraf