Тетяна Денисюк – суддя Господарського суду Харківської області, чиє ім'я пов’язане з одним з найрезонансніших епізодів так званої «газової справи» Олександра Онищенка. За версією слідства, у 2016 році вона ухвалила незаконне рішення на користь компанії «Карпатнадраінвест», підконтрольної нардепу-втікачу.

Справа Онищенка залишається одним із найгучніших антикорупційних кейсів в історії України. Однак перша інстанція ВАКС двічі виправдала Тетяну Денисюк, а 30 січня 2026 року АП ВАКС поставила фінальну крапку, залишивши виправдальний вирок без змін.

Далі ми детально розповімо, про що ця справа, які обвинувачення висували Денисюк та чому ВАКС двічі виправдав її.

Як Денисюк пов’язують зі схемою Онищенка?

Олександр Онищенко — колишній народний депутат та ексзаступник голови парламентського комітету з питань ПЕК.

За версією слідства, у 2013–2016 роках він організував схему продажу газу державної компанії «Укргазвидобування» через підконтрольні компанії за заниженими цінами через фіктивні біржі. Надалі цей газ реалізовували споживачам уже за ринковою вартістю. Різниця в ціні, за даними слідства, становила 1,6 млрд грн, а збитки «Укргазвидобування» перевищили 740 мільйонів гривень.

Крім того, Онищенка обвинувачували в організації безпідставного розтермінування податкових боргів підконтрольних компаній. Це, за оцінками правоохоронців, призвело до втрат державою близько 2 мільярдів гривень. Загальні збитки у справі оцінюють приблизно у 3 мільярди гривень.

У квітні 2024 року ВАКС визнав його винним та засудив до 15 років позбавлення волі. Однак Апеляційна палата ВАКС згодом відправила справу на новий розгляд.

Онищенко був одним з організаторів схеми та контролював, зокрема, компанію «Карпатнадраінвест». На паливо, отримане цією компанією, було накладено арешт у межах цього кримінального провадження.

У листопаді 2016 року ПАТ «Укргазвидобування» звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до ТОВ «Карпатнадраінвест». Держкомпанія вимагала стягнути 3 мільйони гривень заборгованості за договором про видобуток, збір та транспортування вуглеводневої продукції, а також 66,2 тисяч гривень пені та 3% річних. Справі присвоїли номер №922/3947/16, а головуючою суддею визначили Тетяну Денисюк.

У відповідь представник «Карпатнадраінвест» подав зустрічний позов, у якому компанія просила:

• зобов’язати «Укргазвидобування» підписати та передати акти приймання-передачі природного газу і газового конденсату за серпень–листопад 2016 року;

• передати понад 10,9 мільйонів кубометрів природного газу та понад 826 тонн газового конденсату, видобутих у межах договору про спільну діяльність.

Слідство стверджувало, що Денисюк порушила закон, прийнявши зустрічний позов «Карпатнадраінвест» із неправильно сплаченим судовим збором та дозволивши компанії відстрочити виплату боргу та зменшити пеню.

Що інкримінували Денисюк?

За підрахунками слідства, вартість газу та конденсату, що стали предметом спору, перевищувала 43 мільйони гривень. Згідно із законом, максимальний розмір судового збору на той момент складав 206,7 тисяч гривень. Проте компанія «Карпатнадраінвест» додала до заяви лише два чеки по 1378 гривень — суму, що була в сотні разів меншою за належну. 

Суддя Денисюк всупереч вимогам ГПК України не повернула позов, а прийняла його до розгляду. Коли ж представник «Укргазвидобування» заявив відвід, суддя відмовила, пообіцявши розв’язати це питання потім, але так і не зробила цього.

Розгляд справи супроводжувався паузами та затягуваннями, суддя оголошувала короткі перерви, посилаючись на нібито надмірну зайнятість. Зрештою на засіданні все ж таки з’явився представник «Карпатнадраінвест». Він не заперечував наявності боргу перед державою, але усно просив зменшити пеню на 60% та ще й дати відстрочку аж на рік. Суддя дозволила написати заяву під час засідання й одразу ж її задовольнила.

Сторона обвинувачення наголошувала: представник «Укргазвидобування» прямо попереджав суддю, що на спірний газ накладено арешт у межах кримінальної справи НАБУ. Та це не завадило їй ухвалити рішення про передачу газу приватній фірмі: «Первісний позов задовольнити частково […] Відстрочити виконання рішення в цій частині до 21 грудня 2017 року. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.Зустрічний позов задовольнити повністю»

Пізніше Харківський апеляційний господарський суд скасував рішення, а зустрічний позов «Карпатнадраінвест» залишив без розгляду саме через несплату судового збору.

Слідство переконане: прийняття позову без сплати збору, ігнорування факту арешту газу, специфічна поведінка під час засідань та позапроцесуальні зв’язки свідчать про умисні дії судді Тетяни Денисюк. За версією САП, це була свідома спроба легалізувати виведення активів у межах «газової схеми» Онищенка.

Відтак Тетяні Денисюк інкримінували зловживання службовим становищем та постановлення завідомо неправосудного рішення (ч. 2 ст. 364 та ч. 1 ст. 375 КК України).

Чому ВАКС вперше виправдав Денисюк?

Суд критично оцінив частину доказів, наданих стороною обвинувачення, зокрема документи зі схемою телефонних з’єднань Денисюк з іншими абонентами за 2016–2018 роки. У рішенні зазначено, що цей аркуш не містив відомостей про джерело походження інформації та не був належним чином оформлений. За таких обставин суд визнав цей доказ неналежним та недопустимим.

Оцінюючи зібрані матеріали загалом, колегія суддів дійшла висновку: сторона обвинувачення не довела, що Тетяна Денисюк мала прямий умисел на зловживання службовим становищем та надання неправомірної вигоди юридичній особі. 

Суд наголосив, що самі по собі процесуальні рішення, ухвалені під час розгляду господарської справи, не свідчать про кримінальний злочин. Для визнання винуватості необхідно довести наявність прямого умислу та причинно-наслідкового зв’язку між діями судді і заподіяною шкодою.

Окремо суд першої інстанції зазначив: помилки у застосуванні процесуального законодавства, навіть якщо вони мали місце, можуть бути підставою для скасування рішення в апеляції чи касації. Проте автоматично ці помилки не утворюють склад злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України. 

Тож у травні 2021 року ВАКС виправдав Тетяну Денисюк. Крім того, окремою ухвалою суд закрив провадження в частині обвинувачення за ч. 1 ст. 375 КК України, тобто у постановленні суддею завідомо неправосудного рішення. Все тому, що Конституційний Суд України визнав цю статтю неконституційною.

Повернення справи на новий розгляд

Аналізуючи рішення суду першої інстанції, АП ВАКС вказала на суттєву невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи. Зокрема, колегія нагадала, що рішення Денисюк було скасоване господарським судом вищої інстанції ще у 2017 році. Тоді судді чітко констатували: розгляд позову без сплати судового збору порушив процесуальний закон та створив невиправдані переваги для однієї зі сторін процесу.

Окрему увагу колегія приділила питанню кваліфікації вимог позову. Суд першої інстанції посилався на те, що в українських судах на той момент нібито не було єдиної практики щодо того, чи вважати вимоги про передачу газу «майновими». Проте АП ВАКС зазначила: будь-який спір, об’єктом якого є благо з конкретною грошовою оцінкою (у цьому випадку газ на 43 млн грн), є майновим за своєю природою. Відтак позиція обвинуваченої про власне бачення закону не могла слугувати автоматичним підтвердженням відсутності умислу.

Суттєвим процесуальним порушенням апеляція назвала й порядок допиту обвинуваченої. Суд встановив, що замість усних показань суддя зачитувала заздалегідь підготовлені письмові відповіді.

Крім того, Апеляційна палата зауважила, що перша інстанція штучно звузила розгляд справи. Оскільки суд закрив частину провадження Денисюк через визнання неконституційною статті 375 КК України (постановлення завідомо неправосудного рішення), судді припинили досліджувати ті докази, які могли бути ключовими для доведення саме зловживання владою. 

Через усі ці порушення в грудні 2022 року АП ВАКС скасувала вирок і відправила справу на повторний розгляд до ВАКС.

Другий виправдувальний вирок у ВАКС

Під час повторного розгляду справи суд знову дійшов висновку про відсутність у діях Тетяни Денисюк складу злочину. На думку ВАКС, судова практика щодо майнових вимог на той момент справді була неоднорідною, тому однозначно трактувати дії судді Денисюк як умисне порушення не можна.

Також прокурор стверджував, що оголошена 21 грудня 2016 року перерва була штучною. Суд окремо це розглянув і встановив, що вона була законною — суддя мала достатньо часу для розгляду справи, а відсутність представника «Карпатнадраінвест» не була перешкодою для процесу.

Щодо ігнорування арешту газу суд зазначив: Господарський процесуальний кодекс (ГПК) України у чинній на той час редакції не зобов'язував суддю відмовляти у позові лише на цій підставі. Оскільки рішення Денисюк було вчасно оскаржене і не набрало законної сили, фактичної передачі майна не відбулося. Суд постановив: без набрання рішенням чинності неможливо стверджувати про заподіяння тяжких наслідків державі або наявність причинно-наслідкового зв'язку між діями судді та збитками.

Детективи знайшли на комп’ютері помічника судді файл «проект Д.docx», створений стороннім користувачем. Також було зафіксовано контакти судді з особами, пов’язаними з фірмою-позивачкою. Однак, на думку суду, слідство не встановило автора файлу та з якої електронної пошти він надійшов.  

Також, на думку суду, сам факт знайомства судді з фігурантами або наявність їхніх номерів у її телефоні не є прямим доказом того, що вони обговорювали або координували розгляд конкретної справи. Всі ці сумніви трактуватися на користь обвинуваченої, тож суд дійшов висновку про відсутність умислу на отримання неправомірної вигоди.  Відтак у листопаді 2024 року суд вдруге ухвалив виправдувальний вирок.

Позиція АП ВАКС щодо другого виправдувального вироку

30 січня 2026 року АП ВАКС підтвердила відсутність у діях судді Денисюк складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України. На думку колегії, сторона обвинувачення не довела наявності прямого умислу, корисливого мотиву чи зв’язків Денисюк з «Карпатнадраінвест».

Суд визнав обґрунтованими пояснення щодо неоднозначної судової практики стосовно сплати судового збору на момент розгляду справи. Колегія зазначила, що формальність протоколів засідань у 2016 році та підготовка проєкту рішення сторонньою особою не є автоматичним доказом вини. Адже рішення було скасоване апеляцією й не набрало законної сили, відтак тяжких наслідків не виникло.

Інші недоліки розгляду господарської справи — посилання на недосліджені докази, відсутність обґрунтування позиції щодо зменшення пені та відстрочення виконання рішення — на думку суду, не можуть свідчити про умисне зловживання владою. Водночас ці обставини могли б стати предметом дисциплінарного провадження, але не кримінального.

Щодо арешту природного газу АП ВАКС постановила: рішення судді не впливало на розпорядження арештованим майном без відповідного клопотання, а фактичний продаж газу під час розгляду справи не відбувався. У підсумку в лютому 2026 року АП ВАКС залишила вирок ВАКС без змін.

Цікаво, що один із  суддів колегії висловив окрему думку. Він погодився, що складу злочину за статтею про зловживання владою немає, проте вважає, що цього недостатньо для повної та всебічної оцінки ситуації. На його думку, дії Тетяни Денисюк варто було перекваліфікувати за ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 382 КК України, тобто як пособництво у замаху на невиконання судового рішення. Мовляв, задовольняючи зустрічний позов, Денисюк зобов’язала «Укргазвидобування» передати арештований природній газ позивачу, тобто приватній компанії.

На думку судді, Денисюк діяла умисно, адже знала про арешт газу та неможливість його передачі. Те, що злочин так і не було доведено до кінця, сказано в окремій думці, пов’язане виключно з подальшим скасуванням рішення в апеляційному порядку, а не з волею самої обвинуваченої.

Що далі?

ВАКС двічі виправдав суддю Тетяну Денисюк, дійшовши висновку, що сторона обвинувачення не надала беззаперечних доказів зловживання службовим становищем або отримання неправомірної вигоди для компанії «Карпатнадраінвест». Апеляційна палата ВАКС підтвердила відсутність складу злочину, ґрунтуючись на трьох аргументах:

• неоднорідна практика — на момент розгляду справи практика щодо сплати судового збору в таких спорах не була однорідною;

• непрямі докази — наявність проєкту рішення на комп’ютері помічника чи контакти з фігурантами в телефоні не доводять однозначну змову;

• відсутність збитків — оскільки рішення було вчасно оскаржене і не набрало законної сили, фактичної передачі газу не відбулося, отже держава не зазнала збитків.

Важливим нюансом залишилася окрема думка одного з суддів колегії. Він переконаний: свідоме ігнорування арешту газу свідчило про умисел, а дії Денисюк варто було кваліфікувати як пособництво у замаху на невиконання судового рішення. На його думку, відсутність збитків — це лише наслідок втручання апеляції, а не воля самої Денисюк.

Рішення АП ВАКС ще можна оскаржити у Верховному Суді — прокурори САП мають на це три місяці. 

Крім того, апеляція прямо вказала: певні аспекти розгляду господарської справи хоч і не свідчать про наявність умислу на зловживання владою, але цілком можуть бути предметом дисциплінарного провадження. Йдеться зокрема про посилання на недосліджені докази, відсутність обґрунтування зменшення пені та відстрочення виконання рішення. Нагадаємо, Денисюк досі є суддею.

Детальний аналіз обставин цієї справи  демонструє, наскільки тонкою є межа між судовою помилкою та кримінальною відповідальністю судді за ухвалені рішення. Останнє слово у цьому питанні тепер може сказати Верховний Суд.

Матеріал підготовлено командою Transparency International Ukraine

Публікація підготовлена у межах проєкту «Цифровізація для зростання, доброчесності та прозорості» (UK DIGIT), що виконується Фондом Євразія та фінансується UK Dev. Матеріал створено за фінансової підтримки Програми допомоги з міжнародного розвитку від Уряду Великої Британії. Зміст є винятковою відповідальністю Transparency International Ukraine; висловлені погляди не обов’язково відображають офіційну політику Уряду Великої Британії.