Ця справа — не про аеропорт, а про те, як якість експертизи визначає якість правосуддя

Апеляційна палата ВАКС переглянула справу аеропорту «Бориспіль», і цифри змінилися кардинально: строк ув’язнення фігурантам частково пом’якшено, суму стягнення за цивільним позовом зменшено майже вдесятеро — з 11 мільйонів до 1,3 мільйона гривень, а загальний розрахунок збитків впав у вісім разів. За цим стоїть не процесуальна, а методологічна помилка в розрахунках. Чому та як кейс «Борисполя» знову загострює дискусію про кризу судових експертиз в Україні — розповідаємо далі.

Вирок суду першої інстанції та позиція захисту

1 березня 2023 року Вищий антикорупційний суд (ВАКС) ухвалив обвинувальний вирок у справі аеропорту «Бориспіль». Ексдиректора аеропорту Євгенія Дихне було засуджено до п’яти років позбавлення волі за зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки (ч. 2 ст. 364 КК України). Начальницю однієї зі служб аеропорту Олесю Левочко засуджено до чотирьох років ув’язнення як пособницю. Крім того, суд частково задовольнив цивільний позов регіонального відділення Фонду державного майна України (ФДМУ), стягнувши з обвинувачених солідарно майже 11 млн грн. 

Сторона захисту не погодилася з вироком і в своїх апеляційних скаргах просила або закрити справи за відсутністю складу злочину, або призначити новий розгляд. Захисники наполягали, що обвинувачення побудоване на недопустимих і помилкових розрахунках, а цивільний позов ФДМУ взагалі не містив належних доказів завданої шкоди.

У чому висновки судів першої та апеляційної інстанцій збігаються?

Попри суттєвий перегляд розміру збитків, Апеляційна палата ВАКС погодилася з першою інстанцією в таких питаннях кваліфікації:

• Наявність складу злочину. Обидва суди дійшли висновку, що схема укладення попередніх договорів оренди з комерційними компаніями в обхід офіційного конкурсу ФДМУ була протиправною та умисною і містила ознаки зловживання службовим становищем.

• Суб'єктивна сторона. Суди констатували, що керівництво аеропорту діяло в інтересах третіх осіб — орендарів — усвідомлюючи, що право розпоряджатися державним майном і встановлювати кінцеві ставки належить виключно ФДМУ.

Як наслідок, апеляція не змінила статтю обвинувачення, залишивши ч. 2 ст. 364 КК України (зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки), — навіть перерахована сума шкоди перевищувала кримінальний поріг тяжких наслідків.

У чому висновки судів різняться? Проблематика експертиз та розрахунку збитків

Перша й апеляційна інстанції по-різному підійшли до оцінки доказів, що підтверджували шкоду. Справа «Борисполя» яскраво підсвітила проблему якості спеціальних знань, які використовуються для підтвердження ознак складу майнових та економічних злочинів.

Перша інстанція поклала в основу вироку звіт з оцінки вартості права оренди Приміщень від 27 серпня 2019 року, підготовлений оцінювачем ТОВ «Гільдія оцінювачів України». Звіт стверджував, що ринкова вартість оренди була в чотири рази вищою за ту, яку фактично сплачували фірми за попередніми договорами. Суд визнав його допустимим доказом.

Апеляційна інстанція з цим не погодилася. Вона виходила з того, що визначення вартості оренди потребує спеціальних знань і є компетенцією судово-економічної експертизи, а не спеціаліста. Спеціаліст не наділений правом давати висновки, які можуть вважатися самостійним джерелом доказів. Апеляційний суд констатував, що перша інстанція всупереч вимогам ст. 84 КПК України та практиці Верховного Суду визнала відповідний висновок спеціаліста допустимим доказом. 

Окрема претензія — до методології оцінювача. Апеляція визнала його висновки хибними: порівнюючи динаміку зростання цін у МА «Бориспіль» з іншим аеропортом, він не врахував унікальний пасажиропотік та статус «Борисполя» як єдиного хабу для міжконтинентальних рейсів.

В основі обвинувачення також лежали дві судово-економічні експертизи 2019 та 2020 років. Однак у ході слухань з'ясувалося, що експертка припустилася грубих помилок: незаконно проіндексувала орендну плату за 2016 рік — хоча дію закону в цій частині на той часу було призупинено — та неправильно розподілила кошти між бюджетом і аеропортом.

Суд першої інстанції визнав ці помилки, але вирішив усунути їх власними силами — провівши самостійні математичні розрахунки та перерозподіл збитків. Апеляційний суд назвав таку практику неприпустимою, оскільки перша інстанція не лише обрахувала збитки, а й здійснила їх перерозподіл.

Призначення комплексної експертизи

У серпні 2025 року Апеляційна палата частково задовольнила клопотання захисту та призначила комплексну судову оціночно-будівельну та економічну експертизи. Їхні результати, отримані у грудні 2025 року, кардинально змінили цифри:

Експерти встановили ринкову вартість оренди конкретних приміщень — 45, 47 та 315 кв. м станом на 2016–2017 роки. Загальна сума збитків за новою експертизою склала близько 1,9 млн грн із чітким розподілом між держбюджетом та ДП МА «Бориспіль». Це майже у вісім разів менше за 15,7 млн грн, які фігурували у вироку першої інстанції.

Захист подав заперечення на 238 аркушах і просив викликати експертів у засідання. Колегія відмовила, оскільки достатніх юридичних підстав для такого виклику надано не було.

Спираючись на результати нової експертизи, апеляція продемонструвала суворіший підхід до стандартів доказування. Погодившись із тим, що сама по собі схема укладення попередніх договорів була протиправною, суд перевів розрахунок шкоди у площину виключно ринкових і нормативних показників, повністю відкинувши методологію, засновану на гіпотетичних втратах від не проведених конкурсів і висновках спеціалістів із методологічними помилками. Це безпосередньо вплинуло на розмір цивільного позову та стало підставою для пом'якшення остаточного покарання засудженим.

За підсумками апеляційного розгляду строк ув'язнення Євгенія Дихне зменшено з 5 до 4 років, Олесі Левочко — з 4 до 3 років позбавлення волі. За цивільним позовом з обвинувачених солідарно стягнуто на користь держави 1 334 157,71 грн — замість майже 11 млн грн, призначених першою інстанцією. У решті вимог ФДМУ відмовлено.

***

Кейс «Борисполя» демонструє, що якісна судова експертиза є фундаментом справедливого вироку. Сьогодні доступ до незалежних та професійних судових експертиз є проблемним. Відсутність незалежної експертної установи, доступної для НАБУ у чутливих провадженнях, створює значні ризики: витоки інформації, затягування дослідження тощо. На окремих експертів здійснюється тиск (як це вже фіксувалося у справі «Мідас»). Відтак виконання наших євроінтеграційних зобовʼязань за цим напрямком якісно вплине на якість доказової бази у топкорупційних справах. 

Авторка: Оксана Копійчук, юридична радниця Transparency International Ukraine, координаторка платформи «ВАКС вирішив»